Ухвала

від 07.04.2023 по справі 601/2883/21

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 601/2883/21Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-сс/817/112/23 Доповідач - ОСОБА_2 Категорія - запобіжні заходи

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2023 р. Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду в складі:

головуючої - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5

з участю

прокурора ОСОБА_6

підозрюваного - ОСОБА_7

захисника ОСОБА_8

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Тернополі матеріалисудового провадженняза апеляційнимискаргами захисникапідозрюваного ОСОБА_7 - ОСОБА_8 та прокурора Кременецькоїокружної прокуратурина ухвалуслідчого суддіКременецького районногосуду Тернопільськоїобласті від27березня 2023 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою частково задоволено клопотання старшого слідчого СВ Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області капітана поліції ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Застосовано відносно

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, із середньою спеціальною освітою, не депутат, одружений, станом на звітну дату працює охоронцем у Тернопільській філії товариства з обмеженою відповідальністю «Венбест», на момент вчинення кримінальних правопорушень працював Підгаєцьким сільським головою та якому присвоєно 7 ранг 4 категорії посадової особи місцевого самоврядування, на утримані неповнолітні діти не перебувають, на обліку в лікаря нарколога та психіатра не перебуває, згідно ст. 89 КК України раніше не судимий,

який підозрюєтьсяу вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених ч.1ст.366,ч.2ст.364КК України запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби, а саме з 22 год. 00 хв. по 06 год.00 хв. за адресою: АДРЕСА_1 строком до 19 травня 2023 року.

Покладено на обвинуваченого ОСОБА_7 обов`язки, згідно ч.5 ст.194 КПК України, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора за першою вимогою;

- не залишати місце постійного проживання: АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- не спілкуватися із свідками у даному кримінальному провадженні;

- повідомляти прокурора/суд про зміну місця проживання.

Як слідує з оскаржуваної ухвали, СВ Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12021211010000520 від 12.11.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 364 КК України.

Слідчий суддя, застосовуючи до ОСОБА_7 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічну пору доби, своє рішення мотивував тим, що прокурором не доведено неможливості запобігання ризику/ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів. У зв`язку із чим обрав запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічну пору доби, з тих підстав, що саме цей запобіжний захід може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та попередить вчинення ним дій, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

В апеляційних скаргах:

- захисник просить вказану ухвалу слідчого судді про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 у вигляді домашнього арешту скасувати.

Свої доводи аргументує тим, що у судовому засіданні прокурором не було надано жодних реальних доказів, які б підтверджували наявність ризиків передбачених ст.177 КПК України, що всупереч наведеним вимогам кримінального процесуального закону, слідчим суддею враховано не було.

Так, підозрюваний проживає із дружиною, тому жодним чином впливати на свідків через сина чи дочку не зможе.

Зазначає, що судом не враховано позитивну характеристику з місця роботи, а також стан здоров`я підозрюваного.

-прокурор просить вказану ухвалу скасувати та ухвалити нову, якою застосувати запобіжний захід щодо ОСОБА_7 , у вигляді тримання під вартою.

Свої доводи мотивує тим, що враховуючи санкцію статті інкримінованого ОСОБА_7 кримінального правопорушення, підозрюваний може незаконно впливати на свідків, переховуватися від органів досудового розслідування та суду чи іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню чи продовжувати злочинну діяльність.

Заслухавши доповідь судді, доводи підозрюваного та його захисника, які просять задовольнити апеляційну скаргу сторони захисту з мотивів, наведених у ній, а у задоволенні апеляції прокурора відмовити; прокурора, який підтримав подану ним апеляційну скаргу та просить постановити нову ухвалу, якою застосувати запобіжний захід щодо підозрюваного у вигляді тримання під вартою, а отже у задоволенні апеляції захисника підозрюваного відмовити, вивчивши матеріали кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судове рішення стосовно обрання запобіжного заходу повинно відповідати вимогам ст.370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим та містити, як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи підозрюваного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч.1 ст.177 КПК України.

Аналізом оскаржуваного рішення слідчого судді та матеріалів провадження, колегією суддів встановлено, що вказані вимоги слідчим суддею дотримані у повному обсязі.

Так, відповідно до положень ст.ст. 177, 178 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може переховуватися від органів досудового розслідування та /або суду; знищити або сховати будь яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваної, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити інше.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Матеріалами провадження встановлено, що ОСОБА_7 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 364 КК України, яку слідчий обґрунтовує наведеними в клопотанні обставинами та доданими до нього документи, та які були предметом дослідження та оцінки слідчим суддею, що детально викладено в оскарженій ним ухвалі.

Окрім того, слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою та прокурор при розгляді клопотання вказували також про наявність, окрім обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 даних кримінальних правопорушень, ще й на існування ризику того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, а відтак, перешкодити повному, всебічному та неупередженому проведенні досудового розслідування.

Відповідно до ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотання, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Приймаючи рішення про застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, місцевий суд належним чином вмотивував своє рішення тим, що саме цей запобіжний захід є достатнім та може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та попередить ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком слідчого судді в частині виду запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічну пору доби, оскільки прокурором в судовому засіданні доведено обставини, передбачені п.п.1,2 ч.1 ст.194 КПК України, однак ні слідчим у клопотанні, ні прокурором в судовому засіданні не доведена недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, визначеним у клопотанні та наявність існування яких встановлена слідчим суддею.

Згідно ч.2 ст. 181 КПК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Так, ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

З огляду на вище викладене, враховуючи, що апеляційна скарга прокурора не містить вказівки на конкретні і підтверджені доказами обставини, які би обґрунтовували його твердження про незаконність ухвали слідчого судді, яку він просить скасувати, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги прокурора не підлягають до задоволення.

При цьому, судом встановлено та підтверджується матеріалами провадження, що необрання ОСОБА_7 запобіжного заходу, як про це ставить питання захисник в апеляційній скарзі, не зможе попередити вищевказаним ризикам. Органом досудового розслідування проведено на даний час лише першочергові слідчі дії, ще необхідно встановити інші обставини, які мають істотне значення для даного кримінального провадження.

Разом з тим, твердження апелянтів про те, що суд не взяв до уваги особу підозрюваного - не відповідає даним обставинам провадження, оскільки слідчий суддя в повній мірі та у визначеному законом порядку врахував всі обставини при обранні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Враховуючи викладене, доводи апеляційних скарг щодо незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді, колегія суддів приходить до переконання, що вони не заслуговують на увагу, оскільки слідчий суддя при розгляді клопотання дослідив всі обставини, з якими закон пов`язує можливість обрання запобіжного заходу та прийняв вірне та обґрунтоване рішення, визначивши його у виді домашнього арешту у нічну пору доби.

Порушень вимог КПК України, які б могли стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, по справі не встановлено.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, а тому її слід залишити без змін, а апеляційні скарги прокурората захисникапідозрюваного - без задоволення.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 176 178, 181, 407, 422 КПК України, колегія суддів ,-

у х в а л и л а :

Апеляційні скарги захисника підозрюваного ОСОБА_7 - ОСОБА_8 та прокурора Кременецької окружної прокуратури залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Кременецького районного суду Тернопільської області від 27 березня 2023 року про обрання запобіжного заходу ОСОБА_7 без змін.

Ухвала є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді