Рішення

від 18.04.2023 по справі 522/19782/18

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/19782/18

Провадження № 2/522/1012/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2023 рокуПриморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Абухіна Р.Д.,

за участю секретаря судового засідання Кріцької Д.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданнів порядку загального позовногопровадженняцивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про спонукання до виконання мирової угоди, шляхом стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом, по якому просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 суму грошового боргу у розмірі 5099448, 75 грн., що складається з боргу замировою угодою, затвердженою ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 04.12.2014 року в розмірі 3748736, 25 грн. та боргу задоговором позики від 23.12.2014 року в розмірі 1350712,50 грн.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 29.10.2018 року виділено в окреме провадження вимоги про стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 суму боргу замировою угодою, затвердженою ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 04.12.2014 року в розмірі 3748736, 25 грн.

В подальшому Позивач позов уточнив і просив суд стягнути з ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1 суму за мировою угодою, затвердженою ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 04.12.2014 року в розмірі 3 497 291,44 грн.; судові витрати покласти на відповідача.

Відповідач скористався правом на подання до суду відзиву на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити повністю. Також подав до суду заяву про застосування строку позовної давності.

За заявами Позивача судом було вжито заходів забезпечення позову ухвалою від 15.10.2019 року шляхом накладення арешту на майно, що належить відповідачу ОСОБА_2 , а саме: прості іменні акції Приватного акціонерного товариства « Селена» (Код ЄДРПОУ 30818912) в кількості 2 041 штуки, номінальна вартість яких складає 204 100,00 грн, а також ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 09 січня 2023 року шляхом накладення арешту на майно, що належить відповідачу ОСОБА_2 , а саме: легковий автомобіль марки Mercedes-benz GLS 2018 року, державний номер НОМЕР_1 .

Ухвалою Приморського районного суду від 11.12.2019 було витребувано у Акціонерного товариства « Сбербанк» 01601, м. Київ, вул. Володимирська,46 Ідентифікаційний код 25959784, інформацію щодо відкриття та руху коштів по банківських рахунках ОСОБА_4 за період з 29.10.2013 року по теперішній час.

Ухвалою Приморського районного суду від 02.03.2020 було витребувано у Акціонерного товариства « Сбербанк» 01601, м. Київ, вул. Володимирська,46 Ідентифікаційний код 25959784, копії угод про залучення та зняття депозитних коштів та розрахункових документів до них за рахунками, відкритими на імя ОСОБА_1 в АТ «Сбербанк», а саме, угод від 16.11.2015 № 263/211/796276, від 17.11.2016 № 263/211/933366, від 29.10.2013 № 3320/044/520553, від 29.10.2013 № 263/044/520556, від 29.10.2013 № 3320/044/520540, від 29.10.2013 № 3320/044/520546, від 29.10.2013 № 3320/044/520551, від 31.12.2013 № 3320/211/554265, від 30.05.2014 № 263/211/612454, від 04.07.2014 № 263/211/622936, від 29.10.2014 № 263/211/668385, від 05.11.2014 № 263/211/672493, за період з 29.10.2013 року по теперішній час.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 23 листопада 2020 року підготовче провадження по справі було закрито, справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 15 листопада 2021 року провадження у справі було зупинено у звязку із надходженням заяви про відвід головуючого судді Абухіна Р.Д.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 15 листопада 2021 (провадження № 2-ві/522/37/21) у задоволенні заяви про відвід було відмовлено.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 16 листопада 2021 провадження у справі було відновлено.

В судове засідання 18 квітня 2023 року сторони не з`явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Позивач або його представник про причини неявки до судового засідання не повідомили. Від представника відповідача адвоката Проходи Ю.Л. надійшла заява про розгляд справи за відсутності Відповідача та його представника.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 1 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18 Верховний Суд виходить з того, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалівдостатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, анеможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, надані сторонами докази, встановив наступні обставини справи.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси у справі № 522/19324/14-ц від 04.12.2014, яка набула законної сили 15.04.2014 року, було визнано мирову угоду, укладену між ОСОБА_3 (позивач у даній справі) та ОСОБА_2 (відповідач у даній справі) в частині позовних вимог щодо розподілу спільного сумісного майна подружжя, за якою:

1. Цінні папери, а саме прості імені акції Публічного акціонерного товариства «Гібридний соняшник» (код ЄДРПОУ 13924728) в загальній кількості 1 745 794 (один мільйон сімсот сорок п`ять тисяч сімсот дев`яносто чотири) штуки, розподіляються наступним чином: ОСОБА_3 - 684 476 (шістсот вісімдесят чотири тисячі чотириста сімдесят шість) штук, що становить 32, 89 % статутного капіталу, ОСОБА_2 - 1 061 318 (один мільйон шістдесятодна тисяча триста вісімнадцять) штук, що становить 51 % статутного капіталу.

2. ОСОБА_2 відмовляється на користь ОСОБА_3 від належної йому частки квартири АДРЕСА_1 , яка придбана під час перебування у шлюбі, внаслідок чого вказана квартира вважається особистою приватною власністю ОСОБА_3 ..

3. ОСОБА_3 відмовляється на користь ОСОБА_2 від належної їй частки у цінних паперах - простих іменних акціях Приватного акціонерного товариства «Селена» (код ЄДРПОУ 30818912), внаслідок чого вказані акції вважаються особистою приватною власністю ОСОБА_2

4. ОСОБА_2 з обов`язується виплатити ОСОБА_3 належну їй частку у цінних паперах - простих іменних акціях Приватного акціонерного товариства «Селена» у розмірі 130 000 (сто тридцять тисяч) дол. США, а саме: по 50 000 (п`ятдесят тисяч) дол. США за перший та другий роки та 30 000 (тридцять тисяч) дол. США за третій рік.

5. У випадку невиконанняабо прострочки виконання відповідних умов цієї мирової угоди у передбачені нею строки ОСОБА_3 має право передати ухвалу суду про затвердження мирової угоди на примусове виконання до виконавчої служби в порядку, встановленому ст. 17, 18 Закону України «Про виконавче провадження».

Дані обставини укладання мирової угоди визнані в судовому засіданні та в заявах по суті справи представниками обох сторін.

В якості підстави позовних вимог про спонукання до виконання мирової угоди Позивач ОСОБА_1 зазначає, що Відповідач ОСОБА_2 не виконав свого обов`язку виплатити позивачу за належну їй частку у цінних паперах - простих іменних акціях Приватного акціонерного товариства «Селена» у розмірі 130 000 (сто тридцять тисяч) дол. США, а саме: по 50 000 (п`ятдесят тисяч) дол. США за перший та другий роки та 30 000 (тридцять тисяч) дол. США за третій рік. Зазначає, що такі обов`язки мали бути виконані до 04.12.2015, 04.02.2016, 04.12.2017 відповідно.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на відсутність строків для виконання вказаної мирової угоди у самій угоді, відсутність доказів належності Позивачачу частки у цінних паперах ПРАТ «Селена», за які мав здійснюватися розрахунок, стверджує, що розрахунок відбувся. Відповідач надав докази виконання обов`язків за мировою угодою у вигляді листа, адресованого АТ «Піреус Банк», датованого 28.02.2018, за підписом Позивача, в якому зазначено: « ОСОБА_5 ), подтверждаю, что раздел имущества с моим бывшим мужем ОСОБА_6 выполнен согласно мировому соглашению. … Расчеты по сумме 130 тыс. дол. В мою пользу проведены в полном объеме, претензий по поводу сроков не имею».

Оригінал даного документа був оглянутий судом в судовому засіданні. Представник Позивача в судовому засіданні визнав, що даний лист містить підпис Позивача. Однак, посилався на неналежність даного доказу, оскільки Позивач не є клієнтом АТ «Піреус Банк».

Позивачем також надано висновок ТОВ «Київський експертно-дослідний центр», підписаний експертом Фраймович Людмилою Володимирівною від 21.07.2020 № 14941 та висновок фахівця від 21.05.2020 року, складений завідувачем кафедри прикладної лінгвістики Національного університету «Одеська юридична академія» М.В.Мамичем, згідно яких частину листа від 23.10.2018 «… Расчеты по сумме 130 тыс. дол. В мою пользу проведены в полном объеме, претензий по поводу сроков не имею» неможливо тлумачити однозначно.

Відповідачем подано заперечення щодо належності вказаних висновків експертів. Відповідач посилається на ч. 2 ст. 106 ЦПК України, відповідно до якої порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз; ст. 10 Закону України «Про судову експертизу», відповідно до якої судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для надання висновку з досліджуваних питань; судовими експертами державних спеціалізованих установ можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності; До проведення судових експертиз (обстежень і досліджень), крім тих, що проводяться виключно державними спеціалізованими установами, можуть залучатися також судові експерти, які не є працівниками цих установ, за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому цим Законом; тощо. Відповідач відзначає, що на момент складання висновку судового експерта Фраймович Л.В. не була атестованим судовим експертом за спеціальністю «дослідження писемного мовлення». Щодо ОСОБА_7 зазначає про відсутність у нього права на надання висновку щодо змісту документів на підставі ст. 74 ЦПК України.

Також Відповідачем подано висновок експерта ТОВ «Українська експертна компанія» від 17.11.2020 № 143, складений судовим експертом Ірхіним Ю.Б,. щодо того ж підписаного Позивачем документу від 23.10.2018, докази атестації вказаної особи як судового експерта, та висновок семантико-текстуальної (лінгвістичної експертизи) від 20.11.2020 № 3052, відповідно до яких тлумачення тексту документу від 23.10.2018 є прямим підтвердженням визнання факту, що розрахунки за сумою 130 тис. доларів проведені в повному обсязі, претензій зі сторони ОСОБА_4 , немає.

Відповідно до ч.2 ст.78 ЦПК обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст.80 ЦПК достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.189 ЦПК завданнями підготовчого провадження є, зокрема, визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів.

За змістом положень стст.102, 103 ЦПК для з`ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, суд призначає експертизу.

Оцінюючи вказані докази, суд виходить з того, що оцінка змісту підписаного Позивачем документу від 23.10.2018, достовірність підпису Позивача на якому визнається обома сторонами, не потребує спеціальних знань. Якщо документ був складений і підписаний Позивачем, що не заперечувалося під час розгляду справи його справи, його зміст має сприйматися таким, яким він сприймається автором за звичайних обставин. Той факт, кому саме адресований документ, також не може змінювати його зміст, адже одні і ті самі обставини не можуть сприйматися особою різним чином тільки в залежності від того, кому вона викладає ці обставини. Якщо особа визнає здійснення розрахунку вона визнає його перед необмеженим колом осіб.

В даному випадку автор (Позивач) не тільки вказав, що « ОСОБА_8 по сумме 130 тыс. дол. в мою пользу проведены в полном объеме», але спеціально зазначив: «претензий по поводу сроков не имею». Таким чином, Позивач підтвердив своїм підписом суму розрахунку, валюту розрахунку, які співпадають із зазначеними у п. 4 мирової угоди між сторонами у справі № 522/19324/14-ц , а також строки розрахунку. Оригінал документу знаходиться у Відповідача, шо розцінюється як підтвердження виконання зобов`язання.

Зазначене свідчить про визнання Позивачем факту виконання Відповідачем мирової угоди, визнаної ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 04.12.2014 № 522/19324/14-ц, в частині п. 4. цієї угоди: ОСОБА_2 зобов`язується виплатити ОСОБА_1 належну їй частку у цінних паперах - простих іменних акціях Приватного акціонерного товариства «Селена» у розмірі 130 000 (сто тридцять тисяч) дол. США, а саме: по 50 000 (п`ятдесят тисяч) дол. США за перший та другий роки та 30 000 (тридцять тисяч) дол. США за третій рік.

Що ж до аргументів Відповідача, що відповідно до витребуваних судом у АТ «Сбербанк Росії» доказів розрахунки були проведені за рахунок розподілу між Сторонами спільного сумісного майна подружжя грошових коштів, що зберігалися на рахунках Позивача у АТ «Сбербанк Росії» на підставі договорів банківського вкладу та актів прийому передачі грошових коштів від 29.10.2013 на суму 35000 дол. США, від 29.10.2013 на суму 105000 дол. США, на суму 660000 дол. США від 29.10.2014 та заперечень Позивача проти цього факту, суд відзначає, що той факт, за рахунок яких джерел було виконано мирову угоду, не мають значення в межах даної справи і не підлягає оцінці судом.

У постановах КЦС ВС від 07.10.2020 року у справі № 465/3586/17, від 08.10.2020 у справі № 712/22134/12, від 05.10.2020 у справі № 347/637/18, від 27.10.2020 у справі №243/11349/18) Верховний суд сформулював такі правові позиції: «Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення(справа «Серявін та інші проти України» рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2010 року )».

У постановах КЦС ВС від 20.10.2020 у справі №756/536/19, від 15.10.2020 у справі № 759/14004/15-ц, від 15.10.2020 у справі №157/398/15-ц, від 13.10.2020 № 161/4641/17, 20.10.2020 у справі № 213/112/19, від 12.10.2020 у справі № 585/2958/17, від 12.101.2020 у справі №521/7401/15, від 09.10.2020 у справі №161/7515/15-ц) Верховний суд сформулював такі правові позиції: «Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення…Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи ( справа «Проніна проти України», рішення ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року)».

У даному випадку спір стосується виключно спонукання до виконання мирової угоди (частини мирової угоди) і суд має встановити, які виникли зобов`язання за мировою угодою і чи були вони виконані. Достатніми та належними доказами таких обставин є ухвала Приморського районного суду м. Одеси від 04.12.2014 у справі № 522/19324/14-ц про визнання мирової угоди та лист Позивача від 23.10.2018, яким підтвержується факт розрахунків за мировою угодою в сумі 130 тис.дол. США.

Відповідно до ст. 175 ЦПК України в редакції, яка діяла на момент укладання мирової угоди, визнаної ухвалою Приморського районного суду м. Києва від 04.12.2014 у справі № № 522/19324/14-ц, мирова угода укладаєься сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов`язків сторін та предмета позову. Закриваючи провадження по справі, суд за клопотанням сторін може постановити ухвалу про визнання мирової угоди.

Відповідно до правової позиції, сформованої Верховним судом у постанові від 10 травня 2018 року у справі № 363/1103/16-ц, провадження № 61-4271 св 18, системний аналіз зазначених норм показав, що у разі невиконання однією зі сторін зобов`язань за умовами мирової угоди інша сторона угоди не позбавлена можливості звернутися до суду з позовом про спонукання до виконання мирової угоди.

Таким чином, право на позов про спонукання мирової угоди виникає у разі невиконання однією зі сторін зобов`язань за умовами мирової угоди. В даній же справі Позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту невиконання Відповідачем зобов`язань за умовами мирової угоди в частині розрахунку на суму 130 тис. дол. США, і відповідно, наявності порушеного права Позивача, що підлягає судовому захисту.

Враховуючи, що між сторонами спору виникли цивільні правовідносини, суд також вважає за необхідне застосувати при розгляді справи норми Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Правові наслідки порушення зобов`язання встановлені ст. 611 ЦК України: 1.У разіпорушення зобов`язаннянастають правовінаслідки,встановлені договоромабо законом,зокрема: 1)припинення зобов`язаннявнаслідок односторонньоївідмови відзобов`язання,якщо цевстановлено договоромабо законом,або розірваннядоговору; 2)зміна умовзобов`язання; 3)сплата неустойки; 4)відшкодування збитківта моральноїшкоди. 2. У разі порушення боржником негативного зобов`язання кредитор незалежно від сплати неустойки та (або) відшкодування збитків і моральної шкоди має право вимагати припинення дії, від вчинення якої боржник зобов`язався утриматися, якщо це не суперечить змісту зобов`язання. Така вимога може бути пред`явлена кредитором і в разі виникнення реальної загрози порушення такого зобов`язання.

Відповідно дост.612ЦК України боржник вважаєтьсятаким,що прострочив,якщо вінне приступивдо виконаннязобов`язанняабо невиконав йогоу строк,встановлений договоромабо законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 545 ЦК України прийнявши виконання зобов`язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі.

В даному випадку Позивач не довів належними та допустимими доказами прострочення зобовязання Відповідача як боржника. Відповідач, в свою чергу, довів належними і допустимими доказами факт виконання мирової угоди у справі № 522/19324/14-ц в частині розрахунку на суму 130 тис. дол. США. Наявний у Відповідача документ від 23.10.2018, підписаний Позивачем, слід розцінювати як підтвердження виконання зобов`язання в розумінні ст. 545 ЦК України.

Зважаючи на наведене, після всебічного, повного дослідження, оцінки наявних матеріалів та обставин справи суд дійшов висновку щодо необхідності відмови в задоволенні позовних вимог як безпідставних і таких, що не знайшли своє підтвердження у судовому засіданні.

Крім того, в порядку ч. 9 ст. 158 ЦПК України, заходи забезпечення позову підлягають скасуванню.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 13, 76-81, 95, 258-259, 263 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про спонукання до виконання мирової угоди, шляхом стягнення грошових коштів відмовити.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 15 жовтня 2019 року

Скасувати арешт, накладений на майно, що належить відповідачу ОСОБА_2 , а саме: прості іменні акції Приватного акціонерного товариства « Селена» (Код ЄДРПОУ 30818912) в кількості 2041 штуки. Номінальна вартість яких складає 204100,00 грн.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 09 січня 2023 року

Скасувати арешт, накладений на майно, що належить відповідачу ОСОБА_2 , а саме: легковий автомобіль марки Mercedes-benz GLS 2018 року, державний номер НОМЕР_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду виготовлений 27.04.2023.

Суддя Р. Д. Абухін18.04.23