Рішення

від 26.04.2023 по справі 400/1010/22

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2023 р. № 400/1010/22 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Лаіт", вул. Московська, 44, кв.15, м. Миколаїв, 54017,

до відповідача:Одеської митниці, вул. Лип Івана та Юрія, 21-А, м. Одеса, 65078,

про:визнання протиправними та скасування рішення від 09.11.2021р №UA500490/2021/200012/2 та картки відмови №UA500490/2021/000182; рішення від 29.12.2021р. №UA500490/2021/200017/2 та картки відмови №UA500490/2021/000213,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Грін Лаіт" звернулося з позовом до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 09.11.2021 р. № UA500490/2021/200012/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації від 09.11.2021 р. № UA500490/2021/000182, рішення про коригування митної вартості товарів від 29.12.2021 р. № UA500490/2021/200017/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації від 29.12.2021 р. № UA500490/2021/000213.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що під час декларування митної вартості імпортованого товару визначив його вартість відповідно до ціни контракту. Всі необхідні документи були надані. Відповідачем безпідставно застосовано резервний метод визначення митної вартості товару. Не підтверджено належними доказами наявності в поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.

18.02.2022 р. відповідач подав відзив на позовну заяву, де вказав, що при виконанні митних формальностей за митною декларацією спрацювала форма контролю системи управління ризиками. Подані позивачем документи містять розбіжності та не містять усіх відомостей, що підтверджують числове значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, яка фактично була сплачена або підлягає сплаті за ці товари та містять певні розбіжності. Відтак, митницею прийнято рішення про коригування митної вартості із застосуванням резервного методу.

Судове засідання по справі було призначене на 2 березня 2022 року, однак не відбулося через оголошення воєнного стану та активні бойові дії на території м. Миколаєва та області.

В подальшому від сторін не надходило клопотань про призначення судового засідання по справі, у зв`язку з чим справу розглянуто в письмовому провадженні.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

Позивач 03.08.2021 р. уклав контракт ЗЕД № 005 купівлі-продажу побутових виробів з пластику (клейонки ПВХ), а також маркетингових товарів (стендів, каталогів та ін.) з фірмою «SANEM PLASTIK SANAYI VE TICARET ANONIM SIRKETI», Ізмір, Туреччина.

Умови поставки встановлені р.1 Контракту EXW-IZMIR в редакції Інкотермс 2010 року.

З метою митного оформлення товару позивачем 03.11.2021 р. подана електронна митна декларація № UA500490/2021/206217, до якої були надані: контракт, прайс-лист, інвойс, пакувальний лист, електронний рахунок-фактуру, коносамент, SWIFT, сертифікат, митну декларацію країни відправлення, довідку про транспортні витрати ТОВ «Дімір Транс Карго», висновок експерта ТПП Миколаївської області про визначення цінових характеристик ввезеного товару.

Під час митного оформлення зазначеної партії товару позивачем визначено його митну вартість за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

На етапі перевірки митної вартості, відповідач повідомив позивача електронними листами від 03.11.2021 р. і від 09.11.2021 р. про необхідність надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару.

На виконання зазначених вимог, позивач листом від 08.11.2021 р. надав відповідачу пояснення щодо запитуваних документів, а також виписку з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти виробника, банківський платіжний документ.

Однак 29.12.2021 р. відповідачем прийнято рішення № UA500490/2021/200017/2 про корегування митної вартості товару, а також картку відмови в прийнятті митної декларації від 09.11.2021 р. № UA500490/2021/000182.

У рішенні зазначено, що в поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не подані всі документи, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема:

1) відповідно до п.п. в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України (далі МК України) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2) в інвойсі від 07.10.2021 р. вказані умови поставки товарів EXW, але в довідці про транспортні витрати від 02.11.2021 р. відсутня інформація про складові митної вартості;

3) до митного оформлення надано лише довідку про транспортні витрати від 02.11.2021 р., в якій відсутні всі складові щодо вартості транспортування вантажу;

4) в копії митної декларації країни відправлення міститься посилання на Е-інвойс, який до митного оформлення не надано.

Декларантом не надані каталоги або специфікації, або прейскуранти виробника товару. Натомість декларантом відповідно до листа від 08.11.2021 р. запропоновано ознайомитись із затребуваними документами на сайті www.sanemplastik.com/ru в мережі Інтернет, однак зазначені документи відсутні у вільному доступі.

Надана декларантом видаткова накладна від 30.04.2021 р. не містить ідентифікаційних відомостей, тобто пов`язати даний документ із оцінюваним товаром даної митної декларації неможливо.

Відповідно до баз даних митних органів поставка оцінюваного товару між контрагентами за даною митною декларацією є першою. Отже, декларантом не подано всіх документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другої - четвертої статті 53 МК України, які б усунули розбіжності, що були встановлені під час аналізу наданих разом із митною декларацією документів.

У рішенні зазначено, що метод за ціною договору щодо товарів, які імпортуються не застосовується, та вказано, що оскільки митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МК України, тому митна вартість товару повинна бути визначена відповідно до положень ст.64 МК України з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі за резервним методом визначення митної вартості товарів та ґрунтуватись на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Також відповідачем прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленню чи пропуску товарів, транспортних засобів через митний кордон України, внаслідок чого позивачем було понесено додаткові витрати у зв`язку з необхідністю доплати митних платежів у розмірі 293366,00 грн.

З метою митного оформлення товару позивачем 28.12.2021 р. подана електронна митна декларація № UA500490/2021/208845, до якої були надані: контракт, прайс-лист, інвойс, пакувальний лист, електронний рахунок-фактуру, коносамент, SWIFT, сертифікат, митну декларацію країни відправлення, довідку про транспортні витрати ТОВ «Дімір Транс Карго», висновок експерта ТПП Миколаївської області про визначення цінових характеристик ввезеного товару.

Під час митного оформлення зазначеної партії товару позивачем визначено його митну вартість за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

На етапі перевірки митної вартості, відповідач повідомив позивача електронними листами від 29.12.2021 р. про необхідність надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару.

На виконання зазначених вимог, позивач листом від 29.12.2021 р. надав відповідачу пояснення щодо запитуваних документів, а також виписку з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти виробника, прайс лист.

Однак 29.12.2021 р. відповідачем прийнято рішення № UA500490/2021/200012/2 про корегування митної вартості товару, а також картку відмови в прийнятті митної декларації від 29.12.2021 р. № UA500490/2021/000213.

У рішенні зазначено, що в поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не подані всі документи, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема:

1) відповідно до п.п. в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України (далі МК України) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2) до митного оформлення надано довідку про транспортні витрати від 23.12.2021 р. щодо вартості транспортних послуг за маршрутом м. Ізмір/Бурса м. Чернівці, проте відповідно до автотранспортної накладної перевезення здійснюється за маршрутом м. Бурса м. Миколаїв;

3) в інвойсі від 16.12.2021 р. вказані умови поставки EXW Izmir, але в довідці про транспортні витрати від 23.12.2021 р. відсутня інформація про такі складові митної вартості товарів як брокерська винагорода в країні експорту за виконання митних формальностей;

4) відповідно до інвойсу від 16.12.2021 р. поставка здійснюється на умовах EXW Izmir, тобто вартість страхування не включена у вартість товарів. У наданих до митного оформлення документах відсутні інформація щодо здійснення/не здійснення страхування;

5) експертний висновок від 21.12.2021 р. носить виключно інформаційний характер і не може бути використаний при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, що декларуються митним органам;

6) код товару в декларації країни відправлення від 17.12.2021 р. відрізняється від коду товарної номенклатури згідно Гармонізованої системи опису та кодування товарів.

На запит митниці декларантом було додатково подано видаткову накладну від 30.04.2021 р., яка не містить достатніх відомостей. Додаток до довідки про транспортні витрати від 29.12.2021 р. за змістом та формою не відповідає наказу МФУ. Прайс-лист від 16.12.2021 р. не містить відомості щодо артикулу оцінюваного товару та має розбіжності із задекларованою торгівельною маркою.

Таким чином, не підтверджено документально такі складові митної вартості як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, витрати на страхування, а також не спростовані виявлені раніше розбіжності.

У рішенні зазначено, що метод за ціною договору щодо товарів, які імпортуються не застосовується, та вказано, що оскільки митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МК України, тому митна вартість товару повинна бути визначена відповідно до положень ст.64 МК України з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі за резервним методом визначення митної вартості товарів та ґрунтуватись на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Також відповідачем прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленню чи пропуску товарів, транспортних засобів через митний кордон України, внаслідок чого позивачем було понесено додаткові витрати у зв`язку з необхідністю доплати митних платежів у розмірі 135979,00 грн.

Щодо вищенаведеного, та з урахуванням досліджених матеріалів справи, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 3 договору від 03.08.2021 р. ЗЕД № 005 вартість пакувальних товарів включена у вартість товару. Отже, в інвойсі у вартість товару вже включено пакування та вартість пакувального матеріалу. Поставка товару здійснювалась на умовах EXW (в редакції Інкотермс 2010), згідно з яким продавець зобов`язаний за власний рахунок здійснити пакування товару.

У довідках про транспортні витрати від 02.11.2021 р. і від 23.12.2021 р. зазначено інформацію по всім витратам до митного кордону України та вартість вантажно-розвантажувальних робіт. Саме ця інформація враховується при формуванні митної вартості, яка необхідна для митного оформлення.

Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 р. № 599 позивач надав рахунок на оплату від 23.10.2021 р. від виконавця згідно договору (контракту) від 25.02.2021 р. про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, та банківський платіжний документ від 29.10.2021 р., що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури.

У зв`язку з тим, що в автотранспорті доставляються товари з двох фабрик, у довідці про транспортні витрати від 23.12.2021 р. вказано 2 місця загрузки. Позивач надав митному органу додаток до довідки 29.12.2021 р., де зазначено місце загрузки та суму, яка враховується саме на клейонку ПВХ.

В копії митної декларації країни відправлення від 12.10.2021 р. міститься посилання на видатковий номер товару, який надається до митного оформлення в країні відправлення в режимі ЕК. До митного оформлення позивач надавав переклад документів, у тому числі митної декларації країни відправлення від 12.10.2021 р. та інвойсу від 07.10.2021 р. Позивачем також надано експорту декларацію з QR-кодом, в якій зазначено саме інвойс від 07.10.2021 р.

Страхування вантажу не виконувалось, про що зазначено в довідці про транспортні витрати від 23.12.2021 р. Відповідач не надав доказів страхування ввезеного товару, тому вимоги щодо надання страхових документів є безпідставними.

В декларації країни відправлення від 17.12.2021 р. вказано код УКТ ЗЕД 39219060 00 12, а позивачем в електронній митній декларації від 29.12.2021 р., згідно з якою доплачено митні платежі визначений код УКТ ЗЕД 560314100. Проте відповідач прийняв вказану декларацію без зауважень до коду товару.

Частиною третьою статті 53 МК України визначено перелік додаткових документів, до якого входять каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.

Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, який на практиці частіше використовується для зазначення цін на перелік послуг.

Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, передбачені системи знижок, виробника/виробників, умови поставки, дата його складання або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.

Разом із тим, для підтвердження ціни, як дійсної вартості товару у розумінні статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, контролюючим органом можуть бути запитані у декларанта каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, в яких пропозиція продавця адресована необмеженому колу покупців.

Каталоги, специфікації, прейскуранти, прайс-листи продукції складаються виробником товару у процесі здійснення його господарської діяльності та не є технічними, товаросупровідними документами або документами, що засвідчують якість товару.

Обов`язкової вимоги щодо отримання від суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності - виробника товару вказаної вище документації, чи вимог до її складання чинним законодавством, що регулює порядок виконання зовнішньоекономічних операцій, - не передбачено.

Тому твердження митного органу про те, що наданий декларантом прайс-лист не містить згідно загальноприйнятої світової практики відомостей - є неправильним.

Щодо експертного висновку від 21.12.2021 р., який, за твердженням відповідача, носить виключно інформаційний характер і не може бути використаний при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, суд вказує, що експертом зроблено аналіз згідно вимог аналізу кон`юнктури ринку на умовах продажу EXW Izmir, що відображено у Висновку, тому вартість транспортування ніяк не впливає на ціни наведені в наданому Висновку

Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами 1, 2, 3 ст. 53 Митного кодексу України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Відповідно до ч.5 ст.58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

За приписами ч.2 ст.57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться в України відповідно до режиму імпорт є метод за ціною договору (контракту), тобто за ціною, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Відповідно до ст. 57 ч. 1-3 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч.6 ст.54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МК України, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МК України; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Рішення митного органу про відмову у митному оформленні за ціною договору та коригуванні митної вартості повинно відповідати критеріям, передбаченим ч.3 ст.2 КАС України.

Відповідно до п. 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 р. № 598, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Статтею 55 МК України передбачено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

- обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

- наявну в митного органу інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

- обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Аналіз норм МК України дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Митний орган тільки зазначив, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості, декларантом не надано документальне обґрунтування формування митної вартості з урахуванням її числових значень.

Але позивач надав митниці всі документи, які були у нього в наявності.

Аналіз норм МК України дозволяє стверджувати, що вищенаведеними нормами законодавець встановив загальний перелік документів, які можуть бути витребувані митним органом для перевірки правильності визначення складових митної вартості товару і її не слід розуміти таким чином, що в кожному випадку митний орган повинен витребувати всі перелічені документи - які саме документи витребувати, митний орган повинен вирішувати в кожній конкретній ситуації з урахуванням всіх обставин і характеристик товару, що декларується.

Надані позивачем документи не містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, не містять наявні ознаки підробки та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Таким чином, відповідач не спростував контрактну ціну товару, а також не підтвердив об`єктивну неможливість на підставі наданих позивачем документів визначити ціну та рівень митної вартості товару за ціною договору. Додаткових переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не надано, a інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару, судом не встановлено.

Згідно з ч. 3 ст. 318 МК України митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи надання декларантом митному органу достовірних відомостей про визначення митної вартості за ціною угоди, які базувалися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддавалися обчисленню, суд вважає оскаржувані рішення відповідача протиправними, що є підставою для їх скасування.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивач надав платіжні доручення про сплату судового збору в загальній сумі 6440,49 грн, що й підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 2, 19, 241, 244, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Лаіт" (вул. Московська, 44, кв. 15, м. Миколаїв, 54017, ідентифікаційний код 40541848) до Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, 21-А, м. Одеса, 65078, ідентифікаційний код ВП 44005631) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 09.11.2021 р. № UA500490/2021/200012/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації від 09.11.2021 р. № UA500490/2021/000182, рішення про коригування митної вартості товарів від 29.12.2021 р. № UA500490/2021/200017/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації від 29.12.2021 р. № UA500490/2021/000213 задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів від 09.11.2021 р. № UA500490/2021/200012/2 і від 29.12.2021 р. № UA500490/2021/200017/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи митному пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 09.11.2021 р. № UA500490/2021/000182 і від 29.12.2021 р. № UA500490/2021/000213.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, 21-А, м. Одеса, 65078, ідентифікаційний код ВП 44005631) судовий збір у сумі 6440,49 грн (шість тисяч чотириста сорок грн 49 коп.) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Лаіт" (вул. Московська, 44, кв. 15, м. Миколаїв, 54017, ідентифікаційний код 40541848).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 26.04.2023 р.

СуддяН.В. Лісовська