Постанова

від 26.04.2023 по справі 420/8940/22

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2023 р.м.ОдесаСправа № 420/8940/22Головуючий в 1 інстанції: Корой С.М.

Дата і місце ухвалення 24.10.2022р., м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бойка А.В.,

суддів: Федусика А.Г.,

Шевчук О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2022 р. по справі №420/8940/22 за позовом Приватного підприємства АКС до Державної податкової служби України про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2022 року Приватне підприємство АКС звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:

- визнати протиправними дії Державної податкової служби України щодо відмови у прийнятті до реєстрації податкових накладних №11 від 05.06.2021 р., №12 вiд 05.06.2021 p., №13 вiд 06.06.2021 р., №14 вiд 06.06.2021 р., №15 вiд 07.06.2021 р., №16 від 07.06.2021 р., №17 вiд 08.06.2021 р., №18 від 08.06.2021 р., №19 вiд 09.06.2021 р., №20 вiд 09.06.2021 р., №22 вiд 09.06.2021 р., №36 вiд 09.06.2021 р. в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, які було направлено приватним підприємством AKC;

- зобов`язати Державну податкову службу України прийняти податкові накладні №11 вiд 05.06.2021 р., №12 вiд 05.06.2021 р., №13 від 06.06.2021 р., №14 від 06.06.2021 р., №15 від 07.06.2021 р., №16 від 07.06.2021 р., №17 від 08.06.2021 р. №18 вiд 08.06.2021 p, №19 від 09.06.2021 р., №20 від 09.06.2021 р., №22 від 09.06.2021 р., №36 від 09.06.2021 р., які було направлено приватним підприємством АКС, для реєстрації їх в Єдиному державному реєстрі податкових накладних датою їх фактичного подання.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2022 р. позов частково задоволено. Суд визнав протиправними дії Державної податкової служби України щодо відмови у прийнятті до реєстрації податкових накладних №11 від 05.06.2021 р., №12 вiд 05.06.2021 p., №13 вiд 06.06.2021 р., №14 вiд 06.06.2021 р., №15 вiд 07.06.2021 р., №16 від 07.06.2021 р., №17 вiд 08.06.2021 р., №18 від 08.06.2021 р., №19 вiд 09.06.2021 р., №20 вiд 09.06.2021 р., №22 вiд 09.06.2021 р., №36 вiд 09.06.2021 р. в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, та зобов`язав відповідача прийняти зазначені податкові накладні датою їх подання для подальшого здійснення процедур щодо їх реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Державна податкова служба України подала апеляційну скаргу, в якій посилалось на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення спору.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначив, що податкові накладні, які надіслані на реєстрацію за кваліфікованим електронним підписом ОСОБА_1 , складені за період з 05.06.2021 по 09.06.2021р. (уповноваженою на той час особою ОСОБА_2 ), тобто до набуття новим директором підприємства права підпису, що унеможливлює їх подальшу реєстрацію, а отже Державною податковою службою України правомірно відмовлено у реєстрації спірних податкових накладних.

З огляду на викладене апелянт просив скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2022 р. та прийняти по справі нове судове рішення, яким відмовити ПП АКС у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне:

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Приватне підприємство «АКС» (ідентифікаційний код юридичної особи 33485586) зареєстровано як юридична 30.07.1996 року.

На підставі одноособового рішення учасника ПП «АКС» з 09.06.2021 року обов`язки директора підприємства виконує ОСОБА_1 , що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

29 та 30 червня 2021р. Приватне підприємство направило на адресу Державної податкової служби України податкові накладні №11 від 05.06.2021 р., №12 від 05.06.2021 р., №13 вiд 06.06.2021 р, №14 вiд 06.06.2021 р. № 15 вiд 07.06.2021 р., №16 від 07.06.2021 р., №17 від 08.06.2021 р, № 18 від 08.06.2021 р, № 19 від 09.06.2021 р., № 20 від 09.06.2021р, №22 від 09.06.2021, №36 від 09.06.2021р. з метою їх реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

30 червня 2021 р. Підприємство отримало квитанції про те, що податкові накладні доставлені до Державної податкової служби України, однак не прийняті.

У графі «виявлені помилки» вищевказаних квитанції зазначено: «Документ не може бути прийнятий - Порушено вимоги статті 6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» - відсутня інформація про право підпису на дату складання документу особи, що засвідчила податкову накладну (2806211123 ОСОБА_3 ).

У квитанціях вказано, що зареєстровані підписи особи:

- директор з 10.06.2021 по 09.06.2021;

- директор з 10.06.2021 по 01.09.2021;

- директор з 10.06.2021 по 08.09.2022;

- співробітник з 11.06.2021 по 08.09.2022;

- директор з 11.06.2021 по 08.09.2022;

- директор з 02.09.2021 по 01.09.2021;

- директор з 02.09.2021 по 18.01.2022.

При цьому у квитанції щодо податкової накладної №16 від 07.06.2021 року додатково повідомлено, що особистий ключ електронного підпису розміщено на незахищеному носії інформації, при цьому відповідно до вимог Закону України «Про електронні довірчі послуги - особистий ключ кваліфікованого електронного підпису повинен зберігатись у захищеному носії інформації (у кваліфікованому засобі електронного підпису).

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у прийнятті до реєстрації перелічених вище податкових накладних в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Задовольняючи частково позов суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідач не надав суду доказів у підтвердження нечинності кваліфікованого електронного підпису директора ПП «АКС» Топал Н.Д., відхилення ДПС податкових накладних є безпідставним, а тому такі дії є протиправними. В частині вимог щодо зобов`язання відповідача зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних суд відмовив, посилаючись на те, що вказаним діям має передувати процедура перевірки відповідності останніх критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, згідно з приписами п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

Відповідно до абз.абз. 14-15 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків, а саме: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені.

З огляду на викладене колегія суддів зазначає, що податковим законодавством розмежовані поняття «складання податкової накладної» та «подання податкової накладної на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних». Відповідно, моменти вчинення вказаних дій платником податків також є відмінними: податкова накладна складається на дату виникнення податкових зобов`язань, а подається на реєстрацію - в межах граничних строків, встановлених п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до абз. 10 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю / покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Такі ж правила викладені в п. 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі - Порядок №1246), відповідно до яких після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірка, у тому числі, чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для неприйняття перелічених вище податкових накладних є висновок ДПС України про порушення позивачем вимог ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», який ґрунтується на тому, що кваліфікований електронний підпис особи 2806211123 ОСОБА_4 , яким засвідчені електронні документи, не є чинним на дату складання податкових накладних.

Надаючи оцінку обґрунтованості зазначеного висновку, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

За приписами ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

У свою чергу положеннями ст. 1 цього ж Закону обов`язковий реквізит електронного документа визначено як обов`язкові дані в електронному документі, без яких він не може бути підставою для його обліку і не матиме юридичної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».

Положеннями ч. 2 ст. 6 вказаного Закону визначено, що саме накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Згідно п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307 (далі - Порядок № 1307), податкова накладна та додатки до неї складаються в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.

Зазначені норми права у своїй сукупності вказують на те, що електронний підпис уповноваженої платником особи є обов`язковим реквізитом податкової накладної. Податкова накладна підлягає складенню на дату виникнення податкових зобов`язань платника податку. Водночас вимога про скріплення податкової накладної електронним підписом на дату її складення Порядком № 1307 - не встановлена. Натомість скріплення податкової накладної електронним підписом є умовою її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що скріпивши податкові накладні електронним підписом в день їх направлення для реєстрації до Єдиного реєстру податкових накладних та використавши для цього електронний підпис особи, яка обіймає посаду директора станом на день вчинення таких дій, ПП «АКС» не порушило вимог ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

Відповідно, у контролюючого органу не було підстав для відмови в прийнятті податкових накладних та для відмови в їх реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних.

У зв`язку з чим, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, про те, що відповідачем неправомірно видані квитанції про не прийняття податкових накладних.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних позивачем виконано всі умови, визначені законом.

Таким чином, доводи апеляційної скарги відповідача спростовуються наведеними висновками суду апеляційної інстанції та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст. 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової служби України залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2022 р. - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Суддя-доповідач: А.В. Бойко

Судді: А.Г. Федусик

О.А. Шевчук