Постанова

від 26.04.2023 по справі 810/3576/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 810/3576/18 Суддя першої інстанції: Панченко Н.Д.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Глущенко Я.Б.,

суддів Пилипенко О.Є., Черпіцької Л.Т.,

секретаря Височанської Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Брокселл Норд» до Головного управління ДПС у Київській області, утвореного на правах відокремленого підрозділа Державної податкової служби України, та Державної податкової служби України про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області, утвореного на правах відокремленого підрозділа Державної податкової служби України, на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.08.2021, -

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Брокселл Норд» (далі - позивач, ТОВ «Брокселл Норд») звернулось у суд з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, утвореного на правах відокремленого підрозділа Державної податкової служби України, (далі - відповідач, ГУ ДПС у Київській області) та Державної податкової служби України (далі - ДПС України) про:

- визнання протиправним і скасування рішення ГУ ДФС у Київській області про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Брокселл Норд» №951-12-10-36-12-01-25 від 15.11.2017;

- зобов`язання ДПС України поновити облікові дані та записи рахунків інтегрованої картки ТОВ «Брокселл Норд» в системі електронного адміністрування ПДВ(СЕА) щодо суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, які були наявні станом на момент прийняття рішення №951-12-10-36-12-01-25 від 15.11.2017 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що неподання позивачем податкової звітності по ПДВ протягом останніх 12 місяців відбувалось з причин, незалежних від нього, а саме, відповідачем протиправно не підписувались договори про визнання електронних документів ТОВ «Брокселл Норд», у зв`язку із чим останній був позбавлений можливості подавати податкову звітність. Наголошує, що станом на 01.11.2017 на рахунку позивача у системі електронного адміністрування ПДВ була сума, на яку він мав право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, водночас в оскаржуваному рішенні не зазначено документ, підтверджуючий неподання податкової звітності протягом 12 місяців.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 02.10.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2019, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 28.05.2019 скасовано судові рішення першої та апеляційної інстанцій, а справу направлено на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12.08.2021 позов задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано рішення ГУ ДПС у Київській області про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Брокселл Норд» №951-12-10-36-12-01-25 від 15.11.2017. У задоволенні решти позову відмовлено.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Свою позицію обґрунтовує тим, що в межах спірних правовідносин податковий орган діяв у відповідності до вимог законодавства, а тому порушення прав та інтересів позивача не допущено.

Відзиву на апеляційну скаргу не подано.

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів уважає, що апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, з таких підстав.

Судом установлено, що ТОВ «Брокселл Норд» зареєстроване як юридична особа з 18.07.2012. З моменту реєстрації взято на облік як платник податків у Державній податковій інспекції у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві.

У 2017 році у позивача відбулися зміни в керівництві, у зв`язку з чим у ТОВ «Брокселл Норд» виникала необхідність у підписанні нового договору про визнання електронних документів з контролюючим органом.

Так, позивачем оформлювались та направлялись на адресу контролюючого органу наступні договори:

1) договір №1 від 13.09.2017, направлений на адресу Вишгородської ОДПІ Ірпінського відділення;

2) договір №3 від 29.09.2017, направлений на адресу Вишгородської ОДПІ Ірпінського відділення;

3) договір №1 від 02.10.2017, направлений на адресу Вишгородської ОДПІ Ірпінського відділення (доставлений 02.10.2017 до ДФС України, проте не був прийнятий у зв`язку із необхідністю його приведення у відповідність до вимог наказів ДПА України (квитанція №2 (т.1 а.с.64).

4) договір №3 від 06.10.2017, направлений на адресу Вишгородської ОДПІ Ірпінського відділення. Проте не був прийнятий ДФС України у зв`язку із необхідністю його приведення у відповідність до вимог наказів ДПА України.

Крім того ТОВ «Брокселл Норд» 13 січня 2018 року надіслало заяву про приєднання до договору про визнання електронних документів від 30.11.2017 №1123001.

У подальшому 20.02.2018 позивач отримав рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 15.11.2017 №951-12-10-36-12-01-25, підставою для прийняття якого визначено абзац "г" пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України, тобто неподання звітності протягом 12 послідовних податкових місяців, а саме неподання за період з 01.10.2016 по 01.11.2017 декларацій з податку на додану вартість.

Також дане рішення містить інформацію, що факт неподання таких декларацій підтверджується Реєстром про неподання/подання платником податку податковому органу декларацій з податку на додану вартість від «…» листопада 2017 року за №____/12-02/39667351.

Не погоджуючись із указаним рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи частково позов, місцевий суд виходив з того, що відповідачем не доведено факт неподання за період з 01.10.2016 по 01.11.2017 декларацій з податку на додану вартість.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі _- ПК України) платник податків зобов`язаний, зокрема: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з пунктом 180.1 статті 180 ПК України для цілей оподаткування платником податку є, зокрема, будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу.

Відповідно до пункту 184.1 статті 184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо:

а) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку протягом попередніх 12 місяців, подала заяву про анулювання реєстрації, якщо загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг, що надаються такою особою, за останні 12 календарних місяців була меншою від суми, визначеної статтею 181 цього Кодексу, за умови сплати суми податкових зобов`язань у випадках, визначених цим розділом;

б) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, прийняла рішення про припинення та затвердила ліквідаційний баланс, передавальний акт або розподільчий баланс відповідно до законодавства за умови сплати суми податкових зобов`язань із податку у випадках, визначених цим розділом;

в) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати податку на додану вартість;

г) особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту;

ґ) установчі документи будь-якої особи, зареєстрованої як платник податку, визнані рішенням суду недійсними;

д) господарським судом винесено ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута;

е) платник податку ліквідується за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб`єкта господарювання) або особу звільнено від сплати податку чи її податкову реєстрацію анульовано (скасовано, визнано недійсною) за рішенням суду;

є) фізична особа, зареєстрована як платник податку, померла, її оголошено померлою, визнано недієздатною або безвісно відсутньою, обмежено її цивільну дієздатність;

з) припинено дію договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції (для платників податку, зазначених у підпунктах 4, 5 і 8 пункту 180.1 статті 180 цього Кодексу) або закінчився строк, на який утворено особу, зареєстровану як платник податку.

Пунктом 5.2 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1130 (далі - Положення №1130, у редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин) передбачено, що при розгляді питання анулювання реєстрації згідно з підпунктом "г" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункт "г" пункту 5.1 цього розділу) 12 місяців визначаються із урахуванням того, що, зокрема, включаються останні 12 послідовних податкових місяців, за які подані податкові декларації (у разі подання декларацій) або сплив строк подання податкових декларацій (у разі неподання декларацій) до отримання чи складання контролюючим органом документа, який є підставою для анулювання реєстрації.

Як убачається із матеріалів справи, протягом спірного періоду (з 01.10.2016 до 01.11.2017) позивач надавав до податкового органу податкові декларації з податку на додану вартість в електронному вигляді:

1) за жовтень 2016 року (т.2 а.с.8-10) прийнято 12.01.2017 пакет ДПС України, квитанція №2 (т.2 а.с.7);

2) за листопад 2016 року (т.2 а.с.12-13) прийнято 12.01.2017 пакет ДПС України, квитанція №2 (т.2 а.с.11);

3) за 4 квартал 2016 року (т.2 а.с.16-18) прийнято 12.01.2017 пакет ДПС України, квитанція №2 (т.2 а.с.15).

Відповідно до підпункту 20.1.7 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право отримувати від платників податків, платників єдиного внеску та надавати у межах, передбачених законом, документи в електронному вигляді.

Згідно з пунктом 42.4 статті 42 ПК України з платниками податків, які подають звітність в електронній формі, листування з контролюючими органами може здійснюватися засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг» встановлює основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів.

Статтею 2 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» визначено, що дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у процесі створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, використання та знищення електронних документів.

Електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб`єктів електронного документообігу (стаття 14 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 №233 затверджено Інструкцію з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку (далі - Інструкція №233 у редакції, що діяла на дату виникнення спірних правовідносин).

Ця Інструкція визначає загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису. Ця Інструкція поширюється на Державну податкову адміністрацію України та її територіальні органи, платників податків, які за власним бажанням подають податкові документи в електронному вигляді.

Підпунктом 5.1 пункту 5 розділу III Інструкції №233 визначено, що платник податків отримує в будь-якому включеному до системи подання податкових документів в електронному вигляді акредитованому центрі сертифікації ключів посилені сертифікати відкритих ключів посадових осіб юридичної особи, що мають право підпису (керівника, бухгалтера), та печатку юридичної особи. Платник податків фізична особа - суб`єкт підприємницької діяльності може обмежитись одним ключем ЕЦП. Особисті ключі знаходяться на ключових (електронних) носіях, що зберігаються в таємниці.

Згідно з підпунктом 5.2 цього пункту платник податків отримує в органі ДПС за місцем реєстрації або на WEB-сайті ДПА чи регіональної ДПА текст примірного договору про визнання електронних документів, безкоштовне спеціалізоване програмне забезпечення формування та подання до органів ДПС податкових документів в електронному вигляді.

Підпунктами 7.3 - 7.7 пункту 7 розділу III Інструкції №233 встановлено, що після одержання від платника податків податкового документа в електронному вигляді органи ДПС проводять його розшифрування, перевірку ЕЦП, перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту).

Перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв`язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним.

Підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв`язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв`язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Датою та часом надання податкового документа в електронному вигляді до органів ДПС є дата та час, зафіксовані у першій квитанції.

Таким чином, процедура реєстрації податкових документів у базі даних податкових органів має загалом два етапи: перший етап - подання (направлення) платником податку електронного документа, який фіксується першою квитанцією; другий етап - приймання (неприймання) податкового документа в електронному вигляді, який фіксується другою квитанцією.

Враховую те, що матеріали справи містять другу квитанцію як на підтвердження прийняття 12.01.2017 декларацій з податку на додану вартість за жовтень 2016 року, листопад 2016 року та за 4 квартал 2016 року, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про недоведеність твердження відповідача щодо неподання ТОВ «Брокселл Норд» звітності протягом 12 послідовних податкових місяців (з 01.10.2016 по 01.11.2017), у зв`язку з чим відсутні правові підстави для анулювання ТОВ «Брокселл Норд» реєстрації платника податку на додану вартість.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 139, 243, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області, утвореного на правах відокремленого підрозділа Державної податкової служби України, залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.08.2021 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Я.Б. Глущенко

Судді О.Є. Пилипенко

Л.Т. Черпіцька