Рішення

від 26.04.2023 по справі 908/203/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 9/29/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.04.2023 Справа № 908/203/23

м.Запоріжжя Запорізької області

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА ВАНТАЖНА ЛОКОМОТИВНА КОМПАНІЯ», код ЄДРПОУ 41427859 (04070, м. Київ, вул. Братська, буд. 6, офіс 415)

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «ЕЛСІТОН», код ЄДРПОУ 22116654 (69001, м. Запоріжжя, вул. Чубаря, буд. 2-А, кв. 8)

про стягнення суми 43391,91 грн.

Суддя Боєва О.С.

Без виклику сторін

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА ВАНТАЖНА ЛОКОМОТИВНА КОМПАНІЯ» про стягнення з відповідача: Приватного акціонерного товариства «ЕЛСІТОН» попередньої оплати за договором поставки № 1497 від 13.01.2022 у сумі 27570,00 грн, інфляційні втрати у сумі 6108,21 грн, пені у сумі 9713,70 грн.

Позов обґрунтовано ст.ст. 549-551, 610-612, 623-625, 693 ЦК України, ст.ст. 199, 265 ГК України та умовами договору поставки № 1497 від 13.01.2022.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 17.01.2023 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/203/23 та визначено до розгляду судді Боєвій О.С

Ухвалою суду від 25.01.2023 вищевказану позовну заяву на підставі ч. 1 ст. 174 ГПК України залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви до 15.02.2023 включно.

08.02.2023 від позивача надійшли документи на усунення недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі суду від 25.01.2023, а саме: супровідний лист з доданими до нього документами, в тому числі уточнена позовна заява вих. б/н від 04.01.2023 (з виправленими недоліками), інформацію у формі листа - підтвердження про наявність у позивача оригіналів письмових доказів, копії яких надано до позовної заяви від 04.01.2023, а також докази направлення 01.02.2023 копії уточненої позовної заяви та копій документів відповідачу з описом вкладення.

Ухвалою суду від 14.02.2023 позовну заяву в уточненій редакції прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/203/23 (номер провадження 9/29/23). Справу прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Відповідачу встановлено строк для надання суду обґрунтованого письмового відзиву на позовну заяву, а саме - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі але не пізніше 08.03.2023.

У зв`язку з введенням воєнного стану в Україні, погіршенням безпекової ситуації в місті Запоріжжі, постійними повітряними тривогами через загрозу ракетних обстрілів обласного центру і, відповідно, наявністю обставин, що загрожують життю, здоров`ю та безпеці працівників апарата суду та відвідувачів суду в умовах збройної агресії проти України справу розглянуто 26.04.2023. За наслідками розгляду справи судом прийнято рішення.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем зобов`язань щодо поставки продукції, комплектуючих виробів, обладнання, матеріалів і т.п. в рамках договору поставки №1497 від 13.01.2022. Так, на підставі виставленого відповідачем рахунку№25 від 13.01.2022, позивач перерахував грошові кошти у розмірі 27570,00 грн. Втім, продукція в обумовлений п. 2.1 договору строк поставлена не була, грошові кошти на вимогу позивача повернуті також не були. У зв`язку з порушенням відповідачем зобов`язань за договором позивач, враховуючи п. 6.3 договору, положення ст.ст. 611, 625 ЦК України нарахував до стягнення пеню та інфляційні втрати.

10.03.2023 від відповідача до суду через засоби поштового зв`язку надійшов відзив на позовну заяву, який було сформовано до відправлення 07.03.2023, тобто у встановлений в ухвалі суду про відкриття провадження у справі строк. Відповідач у відзиві заперечив проти заявлених позовних вимог, вважає вимоги позивача необґрунтованими, протиправними, незаконними та такими, що не підлягають задоволенню. В обґрунтування своїх доводів відповідач посилався на те, що між сторонами дійсно був укладений договір поставки №1497 від 13.01.2022. Позивач на підставі отриманого від відповідача рахунку №25 від 13.01.2022 перерахував грошові кошти у розмірі 27570,00грн. В подальшому 13.01.2022 між ТОВ «ГСЦ-2» та позивачем був укладений договір №343 про надання послуг. Предметом цього договору було надання ТОВ «ГСЦ-2» цілодобово інформаційну он-лайн послугу. Цього ж дня між ФОП Левченко А.С. та позивачем було укладено договір №696 на монтаж та технічне обслуговування, за умовами якого ФОП Левченко А.С. зобов`язався здійснювати монтаж та технічне обслуговування обладнання СКГ «Глобус» замовника, в обсягах і строки, встановлені цим договором. Під обладнанням розуміється все обладнання, встановлене на транспортних засобах та інших об`єктах обліку замовника: реєстратори руху «Глобус», датчики рівня палива, датчики температури, датчики обертів двигуна (тахометр) та інше обладнання, що входить до складу СКТ «Глобус». В свою чергу ФОП Левченко А.С. на підставі п. 2.8 договору №696 залучив до виконання робіт ФОП Прохорова А.В . Відповідач посилався, що позивачем виставлено рахунок на оплату №15 від 17.01.2022, рахунок на оплату №16 від 17.01.2022 було сплачено 20.01.2022. Також зазначено, що позивач повідомив про місцезнаходження Тепловоза ТГМ-6В на території ТОВ «Дорент». 26.01.2022 на території ТОВ «Дорент» на Тепловоз ТГМ-6В було встановлено пристрій контролю руху «Глобус» G 7 ТТ з порядковим номером: реєстратор 84386 датчики рівня палива F 2 №08106 (GPS - реєстратор та датчики шляхом втручання у борт мережу тепловозу, а датчики рівня пального шляхом врізання в топлений бак тепловозу). 28.01.2022 користувач ТОВ «УКРАЇНСЬКА ВАНТАЖНА ЛОКОМОТИВНА КОМПАНІЯ» був активований з присвоєнням Логіну та паролю до особистого кабінету на сайті https://pro.skt-globus.com.ua/#/control. 19.02.2022 на території ТОВ «Дорент» на Тепловоз ТГМ-6В було встановлено всім датчиків температури з перетворювачем RS-485. Зауважував, що представник позивача Протасов С.І. під час проведення усіх робіт стосовно виконання зобов`язань за Договором поставки №1497 від 13.01.2022, Договору про надання послуг №343, Договору №696 на монтаж та технічне обслуговування перебував на території ТОВ «Дорент» та контролював хід робіт. 21.02.2022 відповідачем на електронну адресу позивача було направлено рахунок на оплату №83 від 26.01.2022, який досі не сплачений позивачем. Після виконання вищезазначених робіт представник позивача повідомив, що 24.02.2022, коли Тепловоз прибуде до м. Маріуполь на ПрАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь», необхідно буде провести тарування баку, яке можливо здійснити тільки заправивши повний бак Тепловозу, який складає близько 6300 літрів. Відповідно до системи СКТ «Глобус», обладнання функціонувало до 03.03.2022 об 01:53 год. в Локомотивному Депо в місті Пологи пристрій перестав передавати данні. Таким чином, на думку відповідача, з його боку були виконані в повному обсязі зобов`язання за договором поставки №1497 від 13.01.2022. З урахуванням викладеного просив в позові відмовити.

У відповіді на відзив, що надійшла до суду від позивача, останній зазначив, що умовами договору №1497 від 13.01.2022 сторонами узгоджений порядок прийому-передачі продукції, а саме шляхом підписання сторонами відповідних видаткових накладних. Втім, обумовлених в договорі видаткових накладних між сторонами підписано не було, що свідчить про відсутність факту передачі відповідачем позивачу пристрою контролю руху «Глобус» та вісім датчиків температури з перетворювачем RS-485 С 7 ТГ, як то передбачено договором №1497 від 13.01.2022. З огляду на викладене просив позов задовольнити в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

13 січня 2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА ВАНТАЖНА ЛОКОМОТИВНА КОМПАНІЯ» (покупець, позивач у справі) та Приватним акціонерним товариством «ЕЛСІТОН» (постачальник, відповідач у справі) укладено договір поставки №1497 (надалі - договір).

Відповідно до пунктів 1.1-1.3 договору постачальник зобов`язується передати у власність покупця продукцію, комплектуючі вироби, обладнання, матеріали і т.п., відповідно до видаткових накладних (надалі - «Товар»), а покупець зобов`язується прийняти товар та своєчасно оплатити його вартість у строки і на умовах, визначених цим договором, та/або будь-якими додатками до нього.

Номенклатура, асортимент, комплектація, кількість та вартість товару вказуються у рахунках, а також у видаткових накладних, або інших передбачених чинним законодавством документах на кожну окрему партію товару, які є невід`ємними частинами Договору.

В даному договорі термін «партія товару» розуміється, як визначена кількість товарів одного або кількох найменувань-закуплених, відвантажених або отриманих, одночасно за одним товаросупровідним документом.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що постачальник зобов`язується поставити товар покупцю, протягом строку 5-30 календарних днів на кожну окрему партію товару (в залежності від наявності товару на складі постачальника). Датою відліку строку поставки товару є день отримання постачальником попередньої оплати за товар, якщо інше не передбачено додатковими угодами, або рахунками до Договору.

Передача товару може здійснюватися постачальником поетапно. Прийом-передача товару по кожному з етапів оформлюється, шляхом підписання Сторонами відповідних видаткових накладних. Датою поставки товару є дата видаткової накладної на Товар (п. 2.2 договору).

Пунктом 2.3 договору встановлено, що перевірка товару за кількістю, комплектністю та якістю здійснюється покупцем в момент прийому-передачі товару. Право власності на товар і ризик випадкової загибелі або псування товару переходить від постачальника до покупця з моменту передачі товару покупцеві, що підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною та позбавляє покупця права заявляти претензії щодо невідповідності поставленого товару за кількістю, номенклатурою, асортиментом та ціною.

В момент прийому-передачі товару, належним чином уповноважений довіреністю, представник покупця підписує видаткові накладні на товар, один екземпляр яких, разом з оригіналом довіреності, залишається постачальнику, а інший екземпляр видаткової накладної покупцю (п. 2.4 договору).

Відповідно до п. 4.2 договору покупець зобов`язаний здійснити попередню оплату 100 (сто) % вартості товару, протягом одного робочого дня з дати виставлення рахунку на оплату, якщо інше не передбачено додатковими угодами до договору. Прострочені до оплати рахунки, покупець, в обов`язковому порядку, узгоджує з постачальником, стосовно термінів, ціни, об`ємів поставки. Постачальник вправі не прийняти оплату прострочених до оплати рахунків, оплачених без попереднього узгодження з постачальником.

За змістом п. 8.1, п. 8.2 договору, останній набирає чинності з моменту його підписання. Договір діє протягом одного року з моменту його підписання в частині поставки товару, а в частині проведення розрахунків до повного виконання сторонами, прийнятих на себе зобов`язань.

Як свідчать матеріали справи відповідач, з урахуванням умов п. 4.2 договору, виставив позивачу рахунок на оплату №25 від 13.01.2022 на суму 27570,00 грн з ПДВ. Зазначений рахунок містить посилання на договір №1497 від 13.01.2022.

Позивач на підставі платіжного доручення №981 від 20.01.2022 перерахував відповідачу 27570,00 грн. В графі призначення платежу зазначено: «Сплата за товар згідно рахунку №25 від 13.01.2022 у т.ч. ПДВ 20% - 4595,00».

Приймаючи до уваги умови п. 2.1 договору відповідач повинен був поставити товар протягом 5-30 календарних днів з моменту отримання постачальником попередньої оплати за товар.

Як зазначив позивач в позові, у встановлений договором строк товар на його адресу поставлено не було.

З метою досудового врегулювання спору 26.08.2022 на адресу відповідача була спрямована претензія №2022-08-24 від 24.08.2022 з вимогою протягом семи днів від дня пред`явлення цієї вимоги здійснити повернення сплачених коштів у розмірі 27570,00 грн, а також сплатити суму 4668,02 грн пені, суму 421,00 грн 3% річних та суму 3881,46 грн інфляційних втрат.

Відповідно до інформації з офіційного веб-сайту Укрпошти за параметрами пошуку «Відстеження», згідно трекінгу відповідач зазначену вище претензію отримав 31.08.2022.

Як слідує з позову, претензія була залишена відповідачем без реагування. Відповідач зобов`язання щодо своєчасної поставки товару або повернення отриманої попередньої оплати в рамках договору поставки № 1497 від 13.01.2022 не виконав.

Невиконання відповідачем зобов`язань за вказаним договором стало підставою для звернення ТОВ «УКРАЇНСЬКА ВАНТАЖНА ЛОКОМОТИВНА КОМПАНІЯ» до господарського суду із позовом про стягнення з ПрАт «ЕЛСІТОН» основного бору, пені та інфляційних втрат, за яким відкрито провадження у даній справі.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.ст. 13, 14 ЦК України цивільні права і обов`язки здійснюються та виконуються у межах, наданих договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, не допускається зловживання правами.

Згідно з приписами ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України підставами виникнення зобов`язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини.

Приписами ст. 629 цього Кодексу встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 662, ч. 1 ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 статті 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено: якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з умовами п. 2.1 договору поставка товару повинна бути здійснена протягом 5-30 календарних днів після отримання постачальником попередньої оплати за товар.

Як вже зазначалося судом вище, позивач на підставі отриманого від відповідача рахунку від 13.01.2023 №25 здійснив попередню оплату в розмірі 27570,00 грн, про що надано платіжне доручення №981 від 20.01.2022.

Таким чином, приймаючи до уваги умови п. 2.1 договору, граничний строк поставки відповідачем обумовленого договором №1497 від 13.01.2022 товару спливає 19 лютого 2022.

Згідно з ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані тощо. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 910/12382/17).

Як встановлено судом вище, у зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань щодо поставки товару в установлений договором строк, позивач спрямував на адресу відповідача претензію №2022-08-24 від 24.08.2022 з вимогою протягом семи днів повернути суму попередньої оплати та сплати суми пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Відповідач залишив вказану вимогу позивача без відповіді та задоволення.

Оскільки відповідач доказів, які б підтверджували належне виконання зобов`язань за договором у встановлений строк або повернення попередньої оплати (аванс) в сумі 27570,00 грн не надав та доводів позивача не спростував, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми 27570,00 грн попередньої оплати є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню у заявленій позивачем сумі.

Суд дійшов такого висновку виходячи з наступного.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74, ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі для своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини (справа "Проніна проти України", № 63566/00, від 18 липня 2006 року) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення.

Заперечення відповідача, що викладені у відзиві на позов судом відхилені, оскільки надані відповідачем докази не підтверджують факт належного та своєчасного виконання постачальником зобов`язань за договором поставки №1497 від 13.01.2022, а саме - поставку та передачу позивачу пристрою контролю руху «Глобус» G 7 ТТ, датчиків рівня пального «Глобус» F 2, датчиків температури цифровий, індикатора D1, смарт-карт ЕМ-Маrine з друком, всього товару - на загальну суму 27570,00 грн.

Аналіз умов договору №1497 від 13.01.2022 свідчить, що учасниками правочину було узгоджено, що передача/приймання товару оформлюється шляхом підписання сторонами відповідних видаткових накладних (п. 2.2 договору). Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту передачі товару покупцеві, що підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною (п. 2.3 договору).

Доказів підтверджуючих складання та підписання сторонами видаткової(их) накладної(их) суду не надано. Так само й відповідач не підтвердив ухилення позивача від приймання товару.

Документи, які надані відповідачем в обґрунтування заперечень, не підтверджують факт своєчасного виконання відповідачем зобов`язань за вказаним договором поставки №1497 від 13.01.2022 та не спростовують вимог позивача. Надані відповідачем договори не стосуються строків та порядку виконання відповідачем зобов`язань за договором поставки № 1497 від 13.01.2022, а свідчать про існування у позивача господарських правовідносин з іншими суб`єктами господарювання та інші предмети правочинів, які не замінюють обов`язків відповідача.

Доказів, які б підтверджували належне виконання зобов`язань щодо своєчасної та повної поставки товару або повернення отриманої попередньої оплати, відповідач суду не надав.

Викладені у відзиві заперечення відповідача є необґрунтованими та спростовуються вищенаведеними висновками суду.

За порушення відповідачем строків поставки/передачі товару позивач, враховуючи положення п. 6.3 договору, просив стягнути суму пені в розмірі 9713,70 грн за період прострочення з 20.02.2022 по 04.01.2023.

Приписами ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 2 ст. 216 ГК України встановлено, що застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Приписами п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 6.3 договору встановлено, що у випадку порушення строків поставки товару з вини постачальника, на вимогу покупця, постачальник сплачує покупцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від вартості невчасно поставленого товару або неякісного товару за кожний календарний день прострочення поставки.

Факт невиконання відповідачем договірних зобов`язань підтверджується матеріалами справи та є доведеним.

Проаналізувавши норми наведеного діючого законодавства України та умови договору, суд дійшов висновку, що наданий позивачем розрахунок пені у розмірі 9713,70 грн за період прострочення з 20.02.2022 по 04.01.2023 (319 днів) є неправильними, оскільки позивачем не дотримано вимог п. 6 ст. 232 ГПК України, якими передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Умови договору поставки №1497 від 13.01.2022 не містять узгодження учасниками правочину іншого строку застосування штрафних санкцій у разі прострочення поставки товару, більш тривалішого, ніж встановлено законом.

Перевіривши за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» наданий позивачем розрахунок пені, суд встановив, що сума пені за період прострочення з 20.02.2022 по 20.08.2022 (182 дні) складає 4539,61 грн. В решті вимог про стягнення пені суд відмовляє, оскільки заявлені поза межами строку встановленого п. 6 ст. 232 ГПК України, тобто є безпідставними.

За порушення виконання відповідачем грошового зобов`язання (повернення авансового платежу), позивачем також нараховано та заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати у розмірі 6108,21 грн за період прострочення з березня 2022 по листопад 2022 (включно).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Факт порушення виконання відповідачем зобов`язань за договором доведений наявними матеріалами справи та не спростований відповідачем.

Розрахунок інфляційних витрат є правильним та виконаним з дотриманням вимог закону, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 6108,21 грн за період з березня 2022 по листопад 2022 (включно) судом задовольняються.

Згідно з положеннями статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ЕЛСІТОН», код ЄДРПОУ 22116654 (69001, м. Запоріжжя, вул. Чубаря, буд. 2-А, кв. 8) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА ВАНТАЖНА ЛОКОМОТИВНА КОМПАНІЯ», код ЄДРПОУ 41427859 (04070, м. Київ, вул. Братська, буд. 6, офіс 415) суму 27570 (двадцять сім тисяч п`ятсот сімдесят) грн 00 коп. попередньої оплати, суму 4539 (чотири тисячі п`ятсот тридцять дев`ять) грн 61 коп. пені, суму 6108 (шість тисяч сто вісім) грн 21 коп. інфляційних витрат.

У задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ЕЛСІТОН», код ЄДРПОУ 22116654 (69001, м. Запоріжжя, вул. Чубаря, буд. 2-А, кв. 8) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА ВАНТАЖНА ЛОКОМОТИВНА КОМПАНІЯ», код ЄДРПОУ 41427859 (04070, м. Київ, вул. Братська, буд. 6, офіс 415) суму 2363 (дві тисячі триста шістдесят три) грн. 96 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення складено та підписано 26.04.2023.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.С. Боєва