Рішення

від 18.04.2023 по справі 521/6855/22

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 521/6855/22

Номер провадження № 2/521/506/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2023 року м. Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Громіка Д.Д.,

при секретарі Скрипченко Г.В.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Одесі,в порядкуспрощеного позовногопровадження,цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за участю третьої особи СТ «ОСМД Малиновський», про усунення перешкод у користуванні власністю, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за участю третьої особи СТ «ОСМД Малиновський» в якому просить суд усунути перешкоди позивачу у користуванні спільною сумісною власністю, а саме балконом загального користування, який розташований на 13 поверху багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , шляхом зобов`язання відповідачів демонтувати (знести самовільно зведену перегородку на загальному балконі на 13 поверху будинку АДРЕСА_1 , якою відділено квартири АДРЕСА_2 , а також нежитлового приміщення (кладовки) №29к від загального балкону, у результаті чого загально площа балкону загального користування була зменшена на 2,20 м2; звільнити балкон загального користування, який розташований на 13 поверху багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 від особистих речей; за власні кошти привести у попередній стан самочинно реконструйовані квартиру АДРЕСА_2 та нежитлове приміщення (кладовки) АДРЕСА_3 .

Згідно правил ч. 6 ст.19ЦПК України зазначений спір є малозначним, а тому відповідно до вимог ст.274ЦПК України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою судді про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 15.06.2022 року було постановлено проводити розгляд справи у спрощеному провадженні із повідомлення та участю сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. Однак, направив на адресу суду заяву, якою позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить суд провести розгляд справи за його відсутності, проти проведення заочного розгляду справи не заперечує.

Представник третьої особи, в судове засідання не з`явився. Однак, направив на адресу суду заяву, якою просив справу розглядати у відсутності третьої особи.

Відповідачі повторно не з`явивилися в судове засідання без поважних причин. Про час та місце розгляду справи відповідач сповіщався належним чином, що підтверджується відповідними поштовими відправленнями наявними у матеріалах справи (відповідно до положень ч. 11ст. 128 ЦПК). Відзив у визначений судом строк відповідач не подав, а тому суд приходить до переконання про можливість розглянути справу за відсутності відповідача, згідно вимог ч. 3 ст.223, ч. 1 ст.280 ЦПКта ухвалити заочне рішення.

Згідно приписів до ч. 2ст. 247 ЦПК Україниу разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження, суд приходить до наступного висновку.

По справі встановлено, що ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 03.08.2020 року належить квартира АДРЕСА_4 .

Відповідачу, ОСОБА_2 , на праві власності належить квартира АДРЕСА_5

Відповідачу, ОСОБА_3 , на праві власності належить нежитлове приміщення (кладовка) №29к, яка розташована на 13 поверху будинку АДРЕСА_1 .

Дані приміщення розташовані поруч.

У подальшому відповідачами були проведені будівельні роботи із реконструкції вищезазначеної квартири та нежитлового приміщення, в результаті яких всі об`єкти були об`єднанні в одну квартиру, та відповідачі незаконно заволоділи частиною балкону загального користування, який за своїм призначенням є допоміжним приміщенням та належить усім співвласникам квартир та нежитлових приміщень, які розташовані у будинку АДРЕСА_1 .

Позивач вважає, що здійснення відповідачами вищевикладених дій відбулось із численним порушенням норм чинного законодавства та призвело до порушення прав позивача, як співвласника багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , оскільки в результаті незаконної реконструкції відповідачі, не отримавши згоди усіх співвласників, встановили перегородку на балконі загального користування, який розташований на 13 поверсі, тим самим обмежили права позивача у користування спільним допоміжним майном.

Позивачем, у відповідності до вимог ст. 106 ЦПК України до суду було надано висновок судової будівельно-технічної експертизи №51/21 від 24.01.2022 року, згідно якої судовим експертом при проведенні вимірів було встановлено, що балкон загального користування зменшено на 1,82 м. Зменшення балкону загального користування виникло внаслідок встановлення стіни, при цьому вхід до комори можливий лише з квартири АДРЕСА_2 шляхом улаштування отвору в стіні. Крім того самовільно зайнято 2,20 кв.м. від площі балкону загального користування.

Також судовим експертом у результаті проведеного дослідження встановлено, що реконструкція квартири за адресою: АДРЕСА_6 , яка належить гр. ОСОБА_2 із об`єднанням з нежитловим приміщенням кладової за адресою: АДРЕСА_7 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_3 не відповідає вимогам нормативно-правових актів, а саме:

Стаття 26, 39, 31. Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 4.1 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво»:

- По відсутності проектної документації та містобудівних умов та обмежень на час здійснення будівництва.

Згідно інформації, яка розміщена на Порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва https://e-construction.gov.ua відсутні дозвільні документи на початок будівельних робіт.

Непорушність права власності закріплено і в статті 321 ЦК України, відповідно до частини першої якої ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з частиною першою статті 319 ЦК України власник володіє, користується та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до частин першої, другої статті 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.

Частиною другою статті 382 ЦК України передбачено, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Отже, частина друга статті 382 ЦК України визначає правовий режим допоміжних приміщень і приміщень загального користування житлового будинку у дво- або багатоквартирному будинку. Зокрема, за власниками квартир у таких будинках на праві спільної сумісної власності закріплюються приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше ніж одну квартиру. Ця норма спрямована на порядок користування мешканцями квартир зазначеними приміщеннями та обладнанням.

Усі зазначені об`єкти становлять єдине ціле з квартирами і житловим будинком, призначені вони для постійного обслуговування і забезпечення відповідної експлуатації всього будинку.

У той же час законодавство розділяє поняття допоміжного приміщення та нежилого приміщення.

Згідно зі статтею 1 Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об`єктами нерухомого майна.

Допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення).

Нежитлове приміщення - ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об`єктом нерухомого майна.

Спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

Згідно з частиною другою статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов`язані брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

У частинах першій та другій статті 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» передбачено, що спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників. Спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку.

Відповідно до пункту 2 статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» власники квартир багатоквартирних будинків та жилої площі в гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов`язані брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Конституційний Суд України у рішенні від 02 березня 2004 року у справі №4-рп/2004 зазначив, що, аналізуючи порушені у конституційному зверненні і конституційному поданні питання щодо права власників приватизованих і неприватизованих квартир багатоквартирних будинків та органів місцевого самоврядування і місцевих державних адміністрацій розпоряджатися допоміжними приміщеннями, а також конструктивними елементами таких будинків (фундамент, несучі стіни, міжповерхові перекриття, сходові марші і т. ін.), Конституційний Суд України виходить з правової характеристики спільного майна власників квартир, конкретизованої у Законі України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Судом встановлено, що розташоване на 13 поверсі будинку АДРЕСА_1 спірне приміщення - балкон загального користування площею 2,2 кв.м. входить до переліку нежитлових приміщень будинку та призначене для обслуговування будинку та підвищення життєвого комфорту його мешканців, а тому відповідно до частини другої статті 382 ЦК України, рішення Конституційного Суду України від 02 березня 2004 року № 4-рп/2004 належить співвласникам жилих квартир на праві спільної сумісної власності.

Згідно відповіді СТ «ОСМД Малиновський» вих.№699 від 31.03.2023 року наданої головою СТ «ОСМД Малиновський» ОСОБА_4 власник квартири АДРЕСА_8 та власник нежитлового приміщення (кладовки) №29к не зверталися до правління та до голови правління СТ «ОСМД Малиновський» з питаннями щодо реконструкції, перебудови та встановлення будь яких стін/перегородок на балконі загального користування 13 поверху.

Відповідно до статей 16, 391, 386 ЦК України власник має право звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права будь-яким способом, що є адекватним змісту порушеного права, який ураховує характер порушення та дає можливість захистити порушене право, в тому числі шляхом приведення самочинної будівлі у попередній стан у разі порушення прав власника і неможливості усунення цих порушень іншим способом.

Частиною першою статті 376 ЦК України передбачено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Згідно з частиною сьомою статті 376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст.383 ЦК України, власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому у використання як єдиного цілого за умови що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку. В той же час, за приписами ст.152 ЖК України переобладнання і перепланування житлового будинку і житлового приміщення приватного житлового фонду, не потребує отримання документів, що дають право на їх виконання лише за умови, що такі не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування.

У відповідності до положень ч.1 ст.177 ЖК України громадяни зобов`язані забезпечувати схоронність жилих приміщень, бережно ставитися до санітарно-технічного та іншого обладнання, до об`єктів благоустрою, додержувати правил утримання жилого будинку і придомової території, правил пожежної безпеки, додержувати чистоти і порядку в під`їздах, кабінах ліфтів, на сходових клітках і в інших місцях загального користування.

Статтею 179 ЖК України визначено, що користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.1.4.1. Наказу Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76 «Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій» переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень дозволяється робити після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів відповідно до законодавства. Відповідно до п.1.4.4. цього ж Наказу переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що призводять до порушення тривкості або руйнації несучих конструкцій будинку, погіршення цілісності і зовнішнього вигляду фасадів, порушення вимог протипожежної безпеки та засобів протипожежного захисту, не допускається. Перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що погіршує умови експлуатації і проживання всіх або окремих громадян у будинку або квартирі, не допускається.

Згідно із п.1.4.6. Наказу власник, наймач (орендар) жилого будинку, жилого чи нежилого у жилому будинку приміщення, що припустив самовільне переобладнання або перепланування, що призводить до порушення конструктивних елементів або засобів протипожежного захисту, зобов`язаний за свій рахунок привести це приміщення до попереднього стану

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене та в контексті правових норм регулювання предмета спору, суд дійшов висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами обставини наведені у позовній заяві, відтак позовні вимоги є законними та обґрунтованими, у зв`язку із чим підлягають задоволенню.

Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.4,6,10,12,141,228,229,263,265,273,279,280282 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за участю третьої особи СТ «ОСМД Малиновський», про усунення перешкод у користування власністю - задовольнити.

Усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні спільною сумісною власністю, а саме балконом загального користування, який розташований на 13 поверсі багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , шляхом зобов`язання відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 :

- демонтувати (знести самовільно зведену перегородку на загальному балконі на 13 поверсі будинку АДРЕСА_1 , якою відділено квартири АДРЕСА_2 , а також нежитлового приміщення (кладовки) №29к від загального балкону, у результаті чого загальна площа балкону загального користування була зменшена на 2,20 м2;

- звільнити балкон загального користування, який розташований на 13 поверсі багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 від особистих речей;

- за власні кошти привести у попередній стан самочинно реконструйовані квартиру АДРЕСА_2 та нежитлове приміщення (кладовки) АДРЕСА_3 .

Стягнути в рівних частках з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача із дотриманням вимог ст.ст. 284 285 ЦПК України.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивачем заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку шляхом подання протягом тридцяти днів апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених вище строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга.

Повний текст рішення суду складено 24 квітня 2023 року.

Повні відомості про учасників справи згідно з пунктом 4 частини 5 статті 265 ЦПК України:

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_9 , ІПН НОМЕР_1 ).

Відповідач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_10 , ІПН невідомий).

Відповідач: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_10 , ІПН невідомий)

Третя особа: СТ «ОСМД Малиновський» (адреса місцезнаходження: 65074, м. Одеса, вул. Бреуса, 63/1, ЄДРПОУ 38479561)

Суддя: Д.Д. Громік