Рішення

від 26.04.2023 по справі 573/553/23

БІЛОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 573/553/23

Номер провадження 2/573/145/23

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

26 квітня 2023 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючої судді Свиргуненко Ю.М.,

за участю секретаря Федорченко Г.В.,

розглянувши в відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Білопільської міської ради Сумського району Сумської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Куянівське торгово-комунальне підприємство, ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом та витребування земельної ділянки,

У С Т А Н О В И В :

1. Короткий зміст позовної заяви та її обґрунтування

03 квітня 2023 року адвокат Даценко А.М., діючи в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Білопільської міської ради Сумського району Сумської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом та витребування земельної ділянки.

Свої вимоги мотивує тим, що рішенням місцевого суду м. Шостка від 19 березня 2003 року Сумської області в справі №2-1484 батька позивача, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано безвісно відсутнім. У подальшому, рішенням Білопільського районного суду від 29 грудня 2021 року в справі №573/1996/21 останнього визнано померлим. Після смерті ОСОБА_1 відкрилася спадщина, до складу якої ввійшло право на земельну частку (пай), розміром 4,42 в умовних кадастрових гектарах у землях ВАТ «Бурякорадгосп Куянівський», яку останній фактично успадкував після смерті свого батька ОСОБА_3 шляхом проживання з ним за однією адресою. Зазначає, що позивач прийняв спадщину після смерті ОСОБА_1 . За його заявою приватним нотаріусом Сумського районного нотаріального округу Ясинок Ж.В. 08 листопада 2023 року заведена спадкова справа. Разом з цим нотаріус відмовив ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину на вищевказану земельну частку (пай), оскільки рішенням Білопільського районного суду №2-о-69/2011 від 09 червня 2011 року спадщину після смерті ОСОБА_3 визнано відумерлою та передано у власність Куянівській сільській раді, яка на даний час увійшла до складу Білопільської міської ради. Також, відповідно до листа управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру у Сумській області №41/0-0.99,4-35/36-23 від 12 січня 2023 року земельна ділянка, право на яку посвідчено сертифікатом колишнього ВАТ «Бурякорадгосп Куянівський» CM № 0274455, виданого на ім`я ОСОБА_3 , зареєстрована в земельному кадастрі з кадастровим номером 5920684900:03:002:0519.

Посилаючись на викладені вище обставини, на підставі ч. 2 ст. 1280 ЦК України та рішення Конституційного суду України в справі №1-25/2011 від 02 листопада 2011 року, адвокат Даценко А.М. просить визнати за ОСОБА_1 у порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5920684900:03:002:0519, площею 4,2015 га, витребувати її у Білопільської міської ради Сумського району Сумської області та передати з комунальної власності територіальної громади йому в приватну власність. Разом з цим адвокат Даценко А.М. просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу в сумі 15 000 грн

2. Короткий зміст відзиву на позовну заяву

13 квітня 2023 року до суду надійшов відзив на позовну заяву за підписом Білопільського міського голови Зарка Ю.В., в якому зазначено, що Білопільська міська рада не заперечує проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , але не погоджується з розміром витрат на професійну правничу допомогу адвоката Даценка А.М. у сумі 15 000 грн, вважає їх завищеними та неспівмірними з обсягом наданих послуг, у зв`язку з чим просить зменшити до 3 000 грн. Вказано, що на підтвердження того, що представництво ОСОБА_1 в суді здійснюється адвокатом Даценком А.М. надані копії ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 28 березня 2023 року та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю СМ №000601 від 18 червня 2019 року. Водночас, на підтвердження повноважень адвоката не надано договір про надання правової допомоги з визначеним розміром витрат на правничу допомогу, детальний опис робіт (наданих послуг), звіт (розрахунок) послуг з професійної правничої допомоги, що пов`язані з розглядом справи, акт виконаних робіт (виконання правничої допомоги) і т. ін.

Також відповідач просить урахувати, що позов визнав до початку розгляду справи та на підставі ст. 142 ЦІК України просить вирішити питання про повернення позивачу 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову (а. с. 47-52).

3. Процесуальні дії у справі

Ухвалою від 04 квітня 2023 року відкрито провадження в справі за вказаним вище позовом та призначено її до підготовчого засідання в порядку загального позовного провадження на 26 квітня 2023 року. У п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву. Цією ж ухвалою у приватного нотаріуса Сумського районного нотаріального округу Сумської області Ясинок Ж.В. витребувано копії спадкових справ відносно ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 (а. с. 32).

Ухвалами від 26 квітня 2023 року у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів відмовлено. До участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору залучено Куянівське торгово-комунальне підприємство та ОСОБА_2 (а. с. 80-81).

4. Заяви (клопотання) учасників справи

Позивач ОСОБА_1 в підготовче засідання не з`явився. Представник останнього - адвокат Даценко А.М., який діє на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії ВМ №1033176 від 28 березня 2023 року, подав заяву, в якій просить проводити розгляд справи без їх участі, позов підтримують, не заперечують проти ухвалення рішення в підготовчому засіданні, вимоги про відшкодування судових витрат будуть заявлені протягом п`яти днів з дня ухвалення рішення в справі (а. с. 79).

Представник відповідача - Білопільської міської ради Сумського району Сумської області в підготовче засідання не з`явився. Міський голова надіслав заяву про визнання позову, в якій також просить розглянути справу без участі їх представника (а. с. 43).

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору -Куянівського торгово-комунального підприємства у підготовче засідання не з`явився. Голова комісії з реорганізації підприємства Вакуленко О.М. надіслав заяву про розгляд справи без їх участі, проти задоволення позову не заперечують, вважають його обґрунтованим, не заперечують проти ухвалення рішення в підготовчому засіданні (а. с. 82).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_2 у підготовче засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи в його відсутність, позов підтримує, проти ухвалення рішення в підготовчому засіданні не заперечує (а. с. 84).

Частиною першою статті 82 ЦПК України встановлено, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

За змістом частини четвертої статті 200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Частиною четвертою статті 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Згідно з абз. 3 п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Відповідно до абз. 6 п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення в цивільній справі», у разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом.

Відповідач позов визнав, визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, підстави для відмови у прийнятті визнання відповідачем позову відсутні, отже суд вважає за можливе прийняти визнання позову відповідачем та ухвалити рішення про задоволення позову в підготовчому засіданні за наявними матеріалами,

У зв`язку з неявкою у підготовче засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

5. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

Суд установив наступні фактичні обставини, що підтверджуються доказами.

Згідно з свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , батьками позивача ОСОБА_1 є ОСОБА_1 та ОСОБА_5 (а. с. 8).

Рішенням місцевого суду м. Шостка Сумської області від 19 березня 2003 року ОСОБА_1 визнано безвісно відсутнім (а. с. 9).

Батьками ОСОБА_1 були ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 (а. с. 15).

З повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть №00039178458, сформованого 07 квітня 2023 року встановлено, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 39).

Рішенням Білопільського районного суду Сумської області від 09 червня 2011 року спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 , а саме земельну частку (пай) розміром 4,42 га на території Куянівської сільської ради Білопільського району Сумської області, визнано відумерлою та передано територіальній громаді Куянівської сільської ради Білопільського району Сумської області (а. с. 10).

За інформацією виконавчого комітету Білопільської міської ради Сумського району Сумської області від 12 січня 2023 року, ОСОБА_3 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 разом з дружиною ОСОБА_4 , сином ОСОБА_1 , а також з ОСОБА_2 та ОСОБА_6 . Заповіт від імені померлого виконавчим комітетом Куянівської сільської ради не посвідчувався та не реєструвався (а. с. 17).

Згідно з інформаційними довідками з Спадкового реєстру №72194578 та №72194513 від 20 квітня 2023 року, спадкова справа після ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , не заведена, зареєстровані заповіти від імені померлого відсутні (а. с. 68-69).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_4 (а. с. 14).

З довідки виконавчого комітету Білопільської міської ради Сумського району Сумської області від 04 квітня 2023 року встановлено, що ОСОБА_4 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 разом з сином ОСОБА_1 , а також з ОСОБА_2 та ОСОБА_6 (а. с. 37 зворотній бік).

Згідно з інформаційними довідками з Спадкового реєстру №72193670 та №72193792 від 20 квітня 2023 року, спадкова справа після ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , не заведена. Від імені померлої у Спадковому реєстрі зареєстрований заповіт за №60706710 (номер в реєстрі нотаріальних дій 329), посвідчений 17 червня 2002 року. Дублікат вищевказаного заповіту виданий 12 червня 2017 року за номером 49, номер у Спадковому реєстрі 60806114 (а. с. 71-72).

Відповідно до довідки виконавчого комітету Білопільської міської ради Сумського району Сумської області від 21 квітня 2023 року, заповіт від імені ОСОБА_4 посвідчувався Куянівською сільською радою Білопільського району Сумської області 17 червня 2002 року за реєстровим №329 (а. с. 78).

З рішення Білопільського районного суду Сумської області від 12 квітня 2018 року в справі №573/396/18, яке набрало законної сили 11 травня 2018 року встановлено, що вказаним заповітом ОСОБА_4 заповіла все своє майно ОСОБА_2 . Останній прийняв спадщину шляхом постійного проживання з спадкодавцем на день смерті. У порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , за ОСОБА_2 визнано право на земельну частку пай розміром 4,42 в умовних кадастрових гектарах, посвідчене сертифікатом серії СМ №0274553 (а. с. 73-76).

Рішенням Білопільського районного суду Сумської області від 29 грудня 2021 року, яке набрало законної сили 29 січня 2022 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 оголошено померлим (а. с. 11-12).

За інформацією виконавчого комітету Білопільської міської ради Сумського району Сумської області від 08 листопада 2022 року, ОСОБА_1 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 разом з сином ОСОБА_1 , племінником ОСОБА_2 , племінницею ОСОБА_7 та сестрою ОСОБА_8 . Заповіт від імені померлого виконавчим комітетом Куянівської сільської ради не посвідчувався та не реєструвався (а. с. 16).

Згідно з листом управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру у Сумській області №41/0-0.99,4-35/36-23 від 12 січня 2023 року, земельна ділянка, право на яку посвідчено сертифікатом колишнього ВАТ «Бурякорадгосп Куянівський» серії CM №0274455, виданим на ім`я ОСОБА_3 зареєстрована в земельному кадастрі з кадастровим номером 5920684900:03:002:0519 (а. с. 18).

Відповідно до інформації Державного земельного кадастру від 27 березня 2023 року, право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5920684900:03:002:0519 площею 4,2015 га зареєстровано за Куянівською сільською радою Білопільського району Сумської області, а право постійного користування цією земельною ділянкою зареєстровано за Комунальним підприємством «Куянівське торгово-комунальне підприємство» (а. с. 29-30)

На даний час Куянівська сільська рада Білопільського району Сумської області припинила свою діяльність та увійшла до складу Білопільської ОТГ як старостинський округ. Правонаступником Куянівської сільської ради є Білопільська міська рада Сумського району Сумської області.

Представник позивача адвокат Даценко А.М. 16 січня 2023 року звертався з листами до Білопільської міської ради з вимогою передати вищевказану земельну ділянку у власність позивача (а. с. 20-21).

09 березня 2023 року голова Білопільської міської ради Зарко Ю.В. надав письмову відповідь адвокату Даценку А.М. на вищевказаний лист, в якому повідомив, що питання переходу майна за правом спадкоємства до спадкоємців згідно з Законом України «Про нотаріат» вирішується виключно нотаріусом або в сільських населених пунктах - посадовою особою органу місцевого самоврядування, яка вчиняє нотаріальні дії, за місцем відкриття спадщини видається свідоцтво про право на спадщину (а. с. 23-24).

08 листопада 2022 року приватним нотаріусом Сумського районного нотаріального округу Ясинок Ж.В. за заявою позивача ОСОБА_1 заведена спадкова справа №51/2022 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 (а. с. 19, 57-67).

Постановою приватного нотаріуса Сумського районного нотаріального округу Сумської області Ясинок Ж.В. від 30 березня 2023 року, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території колишньої Куянівської сільської ради Білопільського (нині Сумського) району Сумської області, яка залишилася після смерті його батька ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю документів, що посвідчують право власності спадкодавця на це майно (а. с. 25).

6. Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права

Відповідно до роз`яснень, які містяться в абзаці 3 пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Ураховуючи, що приватним нотаріусом відповідно до статті 49 Закону України «Про нотаріат» ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, його представник обґрунтовано звернувся до суду.

Згідно з п. п. 4, 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2003 року, цей Кодекс застосовується до цивільних правовідносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

У пунктах 1, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

Таким чином, до правовідносин щодо прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 слід застосовувати норми ЦК УРСР, які діяли на той час.

Згідно з положеннями ст. ст. 524, 525 ЦК УРСР 1960 року, спадкоємство здійснювалося за законом і за заповітом. Часом відкриття спадщини визнавався день смерті спадкодавця.

Відповідно до ч. 1 ст. 529 ЦК УРСР 1963 року при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги були, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Для прийняття спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускалося прийняття спадщини під умовою або застереженням. Визнавалося, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо протягом шести місяців з дня відкриття спадщини він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном та (або) подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини (ч. 1 ст. 548, ч. 1, ч. 2 ст. 549 ЦК УРСР).

Згідно з п. 113 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №18/5 від 18 червня 1994 року, яка діяла на момент відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 , доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном могла бути, зокрема, довідка виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним або про те, що спадкоємцем було взято майно спадкодавця.

Тобто, спадкоємець, який протягом шести місяців з дня відкриття спадщини фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, вважався таким, що відповідно до ст. 549 ЦК УРСР фактично прийняв спадщину.

Враховуючи вищенаведені норми закону та встановлені фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що після смерті ОСОБА_3 спадщину в рівних частинах прийняли його дружина ОСОБА_4 та син ОСОБА_1 шляхом реєстрації та постійного проживання з спадкодавцем за однією адресою.

До правовідносин про спадкування після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1 , який визнаний померлим рішенням Білопільського районного суду від 29 січня 2022 року застосовуються положення Цивільного кодексу України 2003 року

За загальними правилами про спадкування, передбаченими ст. ст. 1216, 1218, 1220 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Згідно з ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Отже, після смерті ОСОБА_4 спадщину за законом в рівних частинах прийняли її сини ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які на день смерті матері були зареєстровані разом з нею за однією адресою.

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_1 , фактично прийнявши спадщину після смерті батька, набув право на 1/2 частину спірної земельної ділянки та в подальшому в порядку спадкування за законом після смерті матері набув право на 1/4 частину цієї ж земельної ділянки, йому належало право на 3/4 земельної ділянки з кадастровим номером 5920684900:03:002:0519, в той час як 1/4 її частину успадкував за заповітом ОСОБА_2 .

Після того як рішенням Білопільського районного суду від 29 грудня 2022 року ОСОБА_1 оголошено померлим, його спадщину прийняв син та позивач у справі ОСОБА_1 , подавши нотаріусу відповідну заяву.

Отже, до позивача перейшло право на 3/4 земельної ділянки з кадастровим номером 5920684900:03:002:0519, розташованої на території Куянівської сільської ради, яка належала його діду ОСОБА_3 , та яку в подальшому успадкував його батько ОСОБА_1 .

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч. 3 ст. 1296 ЦК України).

Відповідно до ст. 1277 ЦК України, у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.

У разі якщо на об`єкті нерухомого майна на момент відкриття спадщини знаходиться рухоме майно, що входить до складу спадщини, таке рухоме майно переходить у власність територіальної громади, якій передано нерухоме майно.

Згідно з ч. 2 ст. 1280 ЦК України, якщо майно, на яке претендує спадкоємець, що пропустив строк для прийняття спадщини, перейшло як відумерле до територіальної громади і збереглося, спадкоємець має право вимагати його передання в натурі. У разі його продажу спадкоємець має право на грошову компенсацію.

З аналізу чинного законодавства вбачається, що для повернення відумерлого майна в порядку ч. 2 ст. 1280 ЦК України не вимагається попереднє скасування судового рішення про визнання спадщини відумерлою. Право на захист спадкових прав шляхом подання позову про повернення відумерлого майна реалізується спадкоємцем у зв`язку з набуттям територіальною громадою права власності на спірне майно. У разі скасування рішення суду про визнання спадщини відумерлою, повернення такого майна відбудеться в порядку повороту виконання судового рішення, а не на підставі механізму, закріпленого в ч. 2 ст. 1280 ЦК України. Процесуальний закон обмежує подання заяви про поворот виконання строком позовної давності. І навпаки, строк, протягом якого спадкоємець має право вимагати передання відумерлого майна в натурі, законом не обмежений.

Враховуючи викладене, суд погоджується з позицією представника позивача, що для повернення відумерлого майна в порядку ч. 2 ст. 1280 ЦК України не вимагається попереднє скасування рішення Білопільського районного суду Сумської області від 09 червня 2011 року, яким визнано відумерлою спадщину, що залишилася після смерті ОСОБА_3 .

Як зазначено в Рішенні Конституційного Суду України від 02 листопада 2011 року в справі №1-25/2011 поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає в поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та в подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.

Поворот виконання застосовується щодо сторін саме виконавчого провадження. Проте, право власності на відумерлу спадщину набувається територіальною громадою на підставі судового рішення про визнання спадщини відумерлою без застосування процедури примусового виконання. Відтак, територіальна громада і спадкоємці не є сторонами виконавчого провадження. Внаслідок скасування рішення суду про визнання спадщини відумерлою відпаде правова підстава набуття територіальною громадою права власності на спадщину.

Закон не містить прямого застереження про необхідність скасування рішення суду про визнання спадщини відумерлою для реалізації спадкоємцем свого права вимоги до територіальної громади. Таким чином, для пред`явлення спадкоємцем позову про повернення відумерлого майна не вимагається попереднє скасування рішення суду про визнання такого майна відумерлим. У протилежному випадку фактично нівелюється можливість застосовування спадкоємцем спеціального способу захисту, передбаченого ч. 2 ст. 1280 ЦК України.

Статтею 55 Конституції України передбачено право кожного на захист своїх прав і свобод від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.

Частина 1 статті 3 ЦПК України надає право кожній особі в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права.

Згідно з п. «г» ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Як передбачено п. 1 ч. 3 ст. 152 ЗК України, захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання права

Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення, що передбачено ч. 1 ст. 1225 ЦК України.

З огляду на положення ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що земельна ділянка, на яку претендує позивач, як спадкоємець першої черги за законом передана в якості відумерлої спадщини в комунальну власність та зберіглася в натурі, суд вважає за необхідне позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити, визнати за ним в порядку спадкування за законом право власності на 3/4 частини земельної ділянки з кадастровим номером 5920684900:03:002:0519, витребувати її з комунальної власності Білопільської міської ради та передати в приватну власність ОСОБА_1 .

7. Розподіл судових витрат

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд керується положеннями ч. 1 ст. 141 та ч. 1 ст. 142 ЦПК України, якими передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у сумі 1 348 грн 68 коп за позовну вимогу майнового характеру та 1 073 грн 60 коп за позовну вимогу не майнового характеру, що разом становить 2 422 грн 28 коп. (а. с. 28).

Білопільська міська рада позов визнала до початку підготовчого судового засідання, подавши суду відповідну письмову заяву (а. с. 44).

З огляду на викладене, враховуючи, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 1 211 грн 14 коп. судового збору та така ж сума підлягає поверненню позивачу з державного бюджету.

Питання розподілу витрат на правову допомогу судом не вирішувалося у зв`язку з поданням представником позивача заяви про те, що вимоги про відшкодування судових витрат будуть ним заявлені протягом п`яти днів з дня ухвалення рішення в справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 55 Конституції України, ст. ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 524, 525, 529, 548, 549 ЦК УРСР, ст. ст. 3, 15, 16, 392, 1216, 1218, 1220, 1225, 1261, 1268, 1296, 1277, 1280 ЦК України, ст. ст. 81, 152 ЗК України, ст. ст. 3, 4, 12-13, 76-78, 81, 141, 258, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 до Білопільської міської ради Сумського району Сумської області, ЄДРПОУ 04058019, юридична адреса: Сумська область, Сумський район, м. Білопілля, вул. Старопутивльська, буд. 28, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Куянівське торгово-комунальне підприємство, ЄДРПОУ 32444140, юридична адреса: 41842, Сумська область Сумський район, с. Куянівка, вул. Кайдаша, буд. 2, електронна адреса: tkpkuianivka@ukr.net, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом та витребування земельної ділянки задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_1 право власності на 3/4 частини земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 5920684900:03:002:0519, розташованої на території Куянівської сільської ради Білопільського (нині територія Сумського району) Сумської області.

Витребувати 3/4 частини земельної ділянки з кадастровим номером 5920684900:03:002:0519 у Білопільської міської ради Сумської області та передати її з комунальної власності територіальної громади Білопільської міської ради Сумської області в приватну власність ОСОБА_1 .

Стягнути з Білопільської міської ради Сумської області на користь ОСОБА_1 1 211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 14 копійок судового збору.

Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Сумській області повернути ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 14 копійок, який відповідно до платіжної інструкції №0.0.2930067177.1 від 02 квітня 2023 року та квитанції №1023728398 від 04 квітня 2023 року був сплачений на рахунок UA388999980313191206000018526, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37970404, отримувач коштів ГУК Сум.обл/Білопільська МТГ/22030101, банк отримувача Казначейство України.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя :