Рішення

від 09.05.2023 по справі 573/553/23

БІЛОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 573/553/23

Номер провадження 2-др/573/1/23

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

і м е н е м У к р а ї н и

09 травня 2023 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючої судді Свиргуненко Ю. М.

з участю секретаря Федорченко Г. В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Даценка Артура Миколайовича про стягнення витрат на правову допомогу,

У С Т А Н О В И В :

28 квітня 2023 року адвокат Даценко А.М., який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , звернувся до суду з заявою про стягнення витрат на правову допомогу. Свої вимоги мотивує тим, що в провадженні Білопільського районного суду Сумської області перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Білопільської міської ради про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом та витребування земельної ділянки. До закінчення судових дебатів представником позивача було подано заяву про подання доказів витрат на правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. Посилаючись на те, що рішенням суду від 26 квітня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково, просить суд стягнути з Білопільської міської ради на користь останнього 15000 грн витрат на правову допомогу.

Ухвалою судді Білопільського районного суду Сумської області від 01 травня 2023 року заява адвоката Даценка А.М. призначена до розгляду (а. с. 101).

У судове засідання ОСОБА_1 та його представник адвокат Даценко А.М. не з`явилися. Останній подав заяву про розгляд справи без їх участі, заявлені вимоги підтримують (а. с. 111).

Представник відповідача Білопільської міської ради Сумського району Сумської області в судове засідання не з`явився. Міський голова надіслав заяву про зменшення розміру судових витрат і витрат на правову допомогу з наступних підстав.

Представництво і захист прав та інтересів ОСОБА_1 адвокатом Даценком А.М. у суді не вимагало значного обсягу юридичної й технічної роботи, оскільки справа не є складною.

Підготовка матеріалів до суду також не вимагали багато часу та зусиль, так як адвокатом була проведена робота, щодо складання позовної заяви на чотирьох аркушах та копіювання документів на 24 аркушах.

Крім того, у зв`язку з визнанням позову відповідачем, рішення по справі було прийняте судом у підготовчому засіданні, в яке позивач та його представник не з`явилися, подавши заяви про розгляд справи в їх відсутність.

Розписка про отримання адвокатом Даценком А.М. коштів від ОСОБА_1 не містить підпису останнього, внаслідок чого є сумнівною.

Враховуючи вищенаведене, Білопільська міська рада не погоджується з розміром витрат на професійну правничу допомогу адвоката Даценка А.М. в сумі 15 000 грн, вважає його завищеним та неспівмірним з обсягом наданих послуг, складністю справи та витраченим часом і просить зменшити до 3000 грн (а. с. 103-108).

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Куянівського торгово-комунального підприємства у судове засідання не з`явився без повідомлення причин, про час, день та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а. с. 116).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився. Представник останнього - адвокат Даценко А.М., який діє на підставі ордеру та договору про надання правової допомоги від 04 травня 2023 року подав заяву про розгляд справи без його участі та без участі ОСОБА_2 (а. с. 112).

Неприбуття сторін у судове засідання відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України не перешкоджає розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення.

У зв`язку з неявкою сторін, суд розглянув справу на підставі наявних доказів, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За змістом ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до статті 33 Правил адвокатської етики, єдиною допустимою формою отримання адвокатом винагороди за надання правової допомоги клієнту є гонорар.

Розмір гонорару та порядок його внесення мають бути чітко визначені в угоді про надання правової допомоги. Засади обчислення гонорару (фіксована сума, погодинна оплата, доплата гонорару за позитивний результат по справі тощо) визначаються за домовленістю між адвокатом та клієнтом і також мають бути закріплені в угоді.

Згідно з ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі, гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі, впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц та в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19 міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Аналогічні висновки наведено також в постановах Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №648/1102/19 та 11 листопада 2020 року у справі №673/1123/15-ц.

Суд має вирішити питання про відшкодування стороні, на користь якої відбулося рішення, витрат на послуги адвоката, керуючись принципами справедливості, співмірності та верховенства права.

Згідно з ст. 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Суд установив, що 06 березня 2023 року між адвокатом Даценком Артуром Миколайовичем та ОСОБА_1 укладено договір про надання правової допомоги.

Згідно з вищевказаним договором, адвокат Даценко А.М. зобов`язався надавати клієнту правову допомогу щодо представництва, захисту прав та інтересів останнього в судах, зокрема, але не виключно, в Білопільському районному суді Сумської області, Сумському районному суді, Сумському апеляційному суді, Сумському окружному адміністративному суді, апеляційних та касаційних судах, органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності та підпорядкування; представляти інтереси клієнта та здійснювати його захист в правоохоронних та контролюючих органах, а клієнт зобов`язується сплатити гонорар (винагороду) за надану правову допомогу, виплатити гонорар успіху та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та на умовах, визначених Договором.

Пунктом 4.1 договору про надання правової допомоги визначено, що вартість послуг адвоката незалежно від кількості витраченого часу (годин) становить 15 000 грн (а. с. 94-97).

З розписки про отримання коштів від 06 березня 2023 року встановлено, що на виконання вимог п. п. 4.1, 4.3 договору про надання правової допомоги ОСОБА_1 передав адвокату Даценку А.М. грошові кошти в сумі 15 000 грн (а. с. 98).

Таким чином, позивач довів понесені витрати на правничу допомогу в сумі 15 000 грн.

Рішенням Білопільського районного суду від 26 квітня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Білопільської міської ради про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом та витребування земельної ділянки задоволені частково на 75% (а. с. 87-90).

У наданих суду письмових поясненнях відповідач зазначав, що розмір заявлених витрат на правничу допомогу є завищеним та таким, що не відповідає критеріям розумності та реальності адвокатських витрат. Звертав увагу на те, що заявлені витрати не відповідають рівню складності справи та принципу співрозмірності.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі №362/3912/18 (провадження №61-15005св19).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.

Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Схожі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі №362/3912/18 (провадження №61-15005св19), від 31 липня 2020 року у справі №301/2534/16-ц (провадження №61-7446св19), від 30 вересня 2020 року у справі №201/14495/16-ц (провадження №61-22962св19).

Вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з того, що хоча справа й не відноситься до категорії малозначних, однак, у зв`язку з визнанням позову відповідачем та відсутністю заперечень третіх осіб, була розглянута в підготовчому засіданні з постановленням рішення.

Окрім позовної з додатками інші процесуальні документи до суду ОСОБА_1 та його представником не подавались. Справа розглянута без участі сторін, третіх осіб на підставі поданих ними заяв. Тобто, обсяг наданої ОСОБА_3 правничої допомоги фактично обмежується складанням позовної заяви та збиранням доказів.

Враховуючи вищенаведене, з урахуванням обсягу та складності наданих ОСОБА_3 послуг з правничої допомоги, принципів співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, суд вважає, що з Білопільської міської ради на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню судові витрати за надання правничої допомоги у розмірі 3000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 141, 247, 265, 270 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Даценка Артура Миколайовича про стягнення витрат на правову допомогу задовольнити частково.

Стягнути з Білопільської міської ради Сумського району Сумської області на користь ОСОБА_1 3 000 (три тисячі) гривень у рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

В іншій частині заяви відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення

Суддя