Рішення

від 24.04.2023 по справі 749/183/22

ЩОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 749/183/22

Номер провадження 2/749/7/23

Р ІШ ЕН НЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2023 р. м.Сновськ

Щорський районний суд Чернігівської області в складі

головуючого судді Чигвінцева М.С.

за участі секретаря Михалевич М.В..

позивача відповідача ОСОБА_1

відповідача позивача ОСОБА_2

представника позивача - відповідача ОСОБА_3

представника відповідачів позивачів ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сновськ в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 749/183/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 про стягнення боргу та зустрічним позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про визнання договору позики удаваним,

В С Т А Н О В И В :

27.05.2022 року представник позивача ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 про стягнення боргу, мотивуючи свої вимоги наступним.

03.08.2021року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_5 укладено договір позики. За яким відповідачі отримали від позивача грошові кошти в сумі 270,000 гривень на строк до 31.12.2021 року. Станом на дату подання позову відповідачі вказану за договором позики суму не повернули що і стало підставою звернення до суду. На підставі вищевикладеного з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог просить стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача:

- грошові кошти у сумі 279 084 грн. 52 коп., з яких: 270000 сума боргу, 7886 грн. 16 коп.- сума інфляційних витрат, 1198 грн. 36 коп. 3 % річних.

- судові витрати в розмірі 23287 грн. 05 коп., з яких: 20000 витрати на професійну правничу допомогу, 3287 грн. 05 коп.- судовий збір.

Просить повернути надмірно сплачений судовий збір в сумі 466 грн. 10 коп.

24.06.2022 року від відповідачів надійшов відзив на позовну заяву. Просять відмовити в позові в повному обсязі мотивуючи свої вимоги наступним.

ОСОБА_2 , ОСОБА_5 постійно проживають в с. Нові Млини Корюківського району Чернігівської області, ведуть сімейне фермерське господарство, орендують в односельців земельні ділянки та обробляють їх. Влітку2021року вони продали свій комбайн «Нива СК-5» меншої потужності і підшуковували собі інший, більш потужніший комбайн для придбання. Їх знайомий ОСОБА_6 сказав, що він знає людину, яка продає робочий комбайн і запропонував бути посередником їхньої угоди. В один з днів вони з ОСОБА_6 приїхали в село Смичин Чернігівського району (колишній Городнянський район) Чернігівської області до господарства, як потім виявилося, ОСОБА_1 . Комбайнер ОСОБА_7 показав комбайн «Фортшрит-516В», вони оглянули комбайн і погодилися його придбати за умови, що кошти за комбайн ними будуть виплачені частинами до кінця2021року, при цьому позивач ОСОБА_1 попросив трохи почекати із забранням комбайну, оскільки йому необхідно було зібрати свій урожай. 03 серпня2021року відповідачі поїхали до села Смичин за комбайном, щоб забрати його. ОСОБА_1 поставив умову, що в рахунок підтвердження виконання ними зобов`язання із розрахунку за придбаний комбайн, написати розписки, про те, що вони винні йому грошові кошти, які мають віддати до 31.12.2021року.Розписки ними були написані, як продиктував позивач.Відповідачі планували зібрати врожай, реалізувати його, а за отримані кошти розрахуватися за купівлю комбайну та оформити купівлю комбайну належним чином. Крім того, ОСОБА_1 повідомив, що не є власником комбайну, але питання з документами врегулює найближчим часом.

Пригнати комбайн в село Нові Млини Корюківського району Чернігівської області їм допоміг ОСОБА_7 . Наступного дня вони вийшли комбайном в поле і виявилося, що комбайном не можна здійснювати збір врожаю і він потребував серйозного ремонту та заміни дороговартісних запчастин. Вони зателефонували ОСОБА_1 і повідомили, що прибаний товар має істотні недоліки, а вони домовлялися за купівлю комбайну в робочому стані, яким можна збирати врожай та сказали, що будуть повертати його назад.

ОСОБА_1 і ОСОБА_7 після розмови приїхали до них додому, і позивач почав вмовляти них залишити комбайн і запропонував вирішити питання з ремонтом, потрібно було встановити новий прийомний бітер і відремонтувати «вітер». ОСОБА_1 заказав бітер, а вони його забрали, про що залишилася бірка з номером відправлення на ім`я позивача та встановили на комбайн.

Після ремонту, вони знову вийшли комбайном в поле, але не змогли збирати врожай, оскільки перестав працювати елеватор подачі зерна. Вони знову пред`явилапретензії ОСОБА_1 і він надав запчастину для ремонту. Після чергового ремонту вони вийшли в поле і комбайн знову перестав працювати. Остаточно було вирішено повернути товар (комбайн) продавцю.

В результаті переговорів, в тому числі за участю ОСОБА_6 , ОСОБА_1 погодився на повернення товару і вони відігнали комбайн позивачеві, вказай факт зняли на відео. В той день позивач відмовився повернути розписки мотивуючи, що наразі вони у нього відсутні і він віддасть за першої ж нагоди. В червні2022року відповідачі отримали з суду позовну заяву, відповідно до якої ОСОБА_1 хоче стягнути з них кошти, які він не позичав. З аналізу розписок вбачають, щозміст розписки не містить відомостей про передачу позивачем грошових коштів та отримання ними цих грошових коштів.Позивачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження факту передачі коштів.

Вважають, що позивачем не доведенофакт укладення між сторонамисамедоговору позики. Крім того, розписки не містять важливих основних реквізитів, зокрема, не вказано місце складення розписок, розписка ОСОБА_5 не містить дати складення, в розписках відсутні ПІБ свідків, їх дані та підписи. Звертають увагу суду, що в тексті позовної заяви на сторінці 2 позивач вказав, що «за договором позики Відповідач-1 та Відповідач-2 отримали від Позивача готівкою грошові кошти в сумі270000(двісті сімдесят тисяч гривень) на строк до 31 грудня2021року», а у прохальній частині позовної заяви вже просить стягнути основний борг в сумі 292 549,00 грн. В ст.1046ЦК України вказано, що позикодавцеві повертається така ж сума грошових коштів, що і передана. Тож незрозуміло, як нібито передані грошові кошти в сумі270000,00 грн., перетворилися у292549,00 тис. грн. Інфляційні витрати пораховані за період з 01.01.2022по 23.05.2022року, що суперечить п. 18 Прикінцевих положень ЦК України, відповідно до якого позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу у період дії в Україні воєнного стану. Крім того, інфляційні витрати та 3% річних розраховані з суми292549,00 грн.

Вважають, що заявлена сума витрат на професійну правничу допомогу є значно завищеною та не відповідає критеріям обгрунтованості та розумності їх розміру.

24.06.2022 року від відповідачів позивачів надійшла до суду зустрічна позовна заява про визнання договору позики удаваним.

Ухвалою суду від 06.07.2022 року прийнято до спільного розгляду, зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 , ОСОБА_5 до ОСОБА_1 провизнання договорупозики удаванимзпозовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 про стягнення боргу, об`єднавши позови в одне провадження.

06.07.2022 року від представника позивача відповідача надійшла відповідь на відзив. З якої вбачається, що представник ОСОБА_3 не погоджується з доводами ОСОБА_2 , ОСОБА_5 вважає, що розписка укладена з дотриманням всіх вимог законодавства, витрати за надання професійної правничої допомоги підтверджені доказами наявними в матеріалах справи.

ОСОБА_1 , його представник ОСОБА_3 в судовому засіданні просили задовольнити позов в повному обсязі з підстав викладених у ньому, відмовити відповідачам позивачам в зустрічному позові про визнання договору позики удаваним.

ОСОБА_2 ,її представник ОСОБА_4 просили відмовитив позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 про стягнення боргу та задовольнити зустрічний позов ОСОБА_2 , ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про визнання договору позики удаваним.

ОСОБА_2 під час судового розгляду справи дала показання, що вона грошей від ОСОБА_1 не отримувала. Розписка написана нею власноручно про отримання грошей в сумі 270000 гривень є фактично розпискою за купівлю комбайну у ОСОБА_1 . Щодо відсутності в розписці будь-яких відомостей про придбання нею з чоловіком комбайну у ОСОБА_1 або укладення договору купівлі-продажу транспортного засобу пояснила, що таку розписку ОСОБА_1 просив її написати під час передачі їй комбайна, пояснюючи, що він неє власником комбайна, однак в подальшому вони вирішать всі ці питання та комбайн буде оформлений належним чином на них з чоловіком. Після повернення ОСОБА_1 комбайна розписку він їм не повернув та зараз в судовому порядку на підставі написаної розписки намагається стягнути з них чоловіком гроші, які вони фактично від нього не отримували. До правоохоронних органів вона з приводу написаної розписки не зверталась, оскільки сподівалась на порядність ОСОБА_1 та не могла уявити, що після повернення ОСОБА_1 комбайну та наявності у нього оригіналу розписки він в подальшому звернеться до суду з позовом про стягнення боргу за розпискою.

ОСОБА_5 під час судового розгляду справи дав показання, що він грошей від ОСОБА_1 не отримував. Розписка написана ним власноручно про отримання грошей в сумі 270000 гривень є фактично розпискою за купівлю комбайну у ОСОБА_1 в розстрочку. Щодо відсутності в розписці будь-яких відомостей про придбання ним з дружиною комбайну у ОСОБА_1 або укладення договору купівлі-продажу транспортного засобу пояснив, що таку розписку ОСОБА_1 просив його та дружину написати під час передачі їм комбайна, посилаючись на те, що це буде гарантією сплати ними коштів за його придбання. під час передачі комбайна, ОСОБА_1 пояснив їм що він не є власником комбайна, однак в подальшому вони вирішать всі ці питання та комбайн буде оформлений належним чином на них з дружиною. Після повернення ОСОБА_1 комбайна розписку він їм з дружиною не повернув та зараз в судовому порядку на підставі написаної розписки намагається стягнути з нього та дружини гроші, які вони фактично від нього не отримували. До правоохоронних органів вони з дружиною з приводу написаної розписки не звертались, оскільки сподівались на порядність ОСОБА_1 та не могли уявити, що після повернення ОСОБА_1 комбайну та наявності у нього оригіналу розписки він в подальшому звернеться до суду з позовом про стягнення фактично неіснуючого боргу за розпискою.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні дав наступні показання. Згонник ОСОБА_9 та ОСОБА_10 він знає. Влітку 2021 року вони хотіли придбати комбайн. Вони звернулись до іх знайомого ОСОБА_6 з проханням щоб він їм допоміг знайти та придбати комбайн. . В серпні 2021 року Згонники пригнали комбайн та розпочали збирати зерно. Через деякий час комбайн зламався, Згонники замовляли запчастини до нього та зробили його. Після ремонту вони знов розпочали збирати цим комбайном врожай та він знову зламався та стояв у них в господарстві поламаний. Потім вони відігнали комбайн в с. Смичин та залишили його там. Щодо отримання грошових коштів в борг Згонниками ОСОБА_9 та ОСОБА_10 від ОСОБА_1 йому невідомо. Обставини щодо придбання ОСОБА_11 та ОСОБА_10 комбайна та розрахунків за його придбання йому особисто невідомо, однак ОСОБА_11 в розмові зазначала, що вони придбали цей комбайн в борг.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні дала наступні показання. Вона є сусідкою ОСОБА_11 та ОСОБА_10 . В серпні 2021 року Згонники ОСОБА_9 та ОСОБА_13 пригнали комбайн та розповідали, що вони його купили. Розпочали збирати комбайном врожай та він неодноразово ламався. Вони зв`язувались з власником комбайна та вирішували питання щодо його ремонту. Комбайн поламаний стояв у них в господарстві. Обставини за яких у ОСОБА_11 та ОСОБА_10 з`явився цей комбайн та розрахунку за його придбання їй невідомі. Щодо отримання ОСОБА_11 та ОСОБА_10 в борг грошових коштів у ОСОБА_1 їй нічого невідомо.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 1 ст.13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено,що 03.08.2021року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_5 укладено договір позики. За яким відповідачі отримали від позивача грошові кошти в сумі 270,000 гривень на строк до 31.12.2021 року, що підтверджується розписками від 03.08.2021 року.

Частинами 1, 2 п. 1 ст.11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, тощо. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Зокрема, поняття позикових відносин і договору позики визначаються положеннями глави 71 ЦК України.

Статтею 1046 ЦК України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян. А у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладання договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

При цьому, ч.1 ст.1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Оцінюючи договір позики, суд приймає до уваги те, що за своїми ознаками договір позики є реальним, оплатним або диспозитивно-безоплатним, одностороннім, строковим або безстроковим.

Договір позики вважається укладеним в момент здійснення дій з передачі предмета договору на основі попередньої домовленості (п. 2 ч. 1 ст. 1046 ЦК України).

Ця особливість реальних договорів зазначена в ч.2 ст.640 ЦК України, за якою якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

При цьому, письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.

Крім того, договір позики в письмовій формі може бути укладений як складання одного документа, так і шляхом обміну листами (ч. 1 ст. 207 ЦК України).

Таким чином, як договір позики, так й розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей, а отже розписка є не лише фактом укладення договору, а й фактом передачі позикодавцем грошової суми позичальнику.

Зокрема, Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 18 вересня 2013 року розглянув справу №6-63цс13, предметом якої був спір про стягнення боргу за договором позики. При розгляді цієї справи Верховний Суд України зробив правовий висновок про те, що письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику. За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей. Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, незалежно від найменування документа, і залежно від установлених результатів робити відповідні правові висновки.

Як вбачається з правової позиції, сформованої Верховним Судом України у постанові від 02.07.2014 року за наслідками розгляду справи №6-79цс14, відповідно до норм ст.ст.1046,1047 ЦК України договір позики (на відміну від договору кредиту) за своєю юридичною природою є реальною односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника або інший письмовий документ, незалежно від його найменування, з якого дійсно вбачається як сам факт отримання в борг (тобто із зобов`язанням повернення) певної грошової суми, так і дати її отримання.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, предметом доказування в спірних правовідносинах сторін є як факт існування між сторонами правовідносин, які виникають з договору позики, де належним доказом на підтвердження факту передачі коштів є боргова розписка, так і факт повернення чи неповернення позичальником грошових коштів.

Звертаючись до суду із вказаним позовом про стягнення боргу ОСОБА_1 , як на доказ підтвердження отримання відповідачем грошових коштів посилається на розписку від 03.08.2021 року, оригінал якої знаходяться в матеріалах справи.

Відповідачами - позивачами належними та допустимими доказами не спростовано факт написання розписки й відповідно факт отримання коштів у позику. Посилання на те, що даний договір позики є удаваним не знаходить свого підтвердження. Оскільки, надані ОСОБА_2 , ОСОБА_5 фото, відео комбайну не є доказами того, що він був придбаний саме у ОСОБА_1 . Також, ОСОБА_1 не є власником вищевказаного комбайну. Розписка була написана ними власноручно та за їхньою згодою, що не заперечується ОСОБА_2 , ОСОБА_5 .

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 524 ЦК України визначено, що зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Відповідно до ст. 533 ЦК України, грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях.

Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно - правовим актом.

Таким чином, враховуючи вищевказане, а також те, що відповідачі позивачі борг не повернули й відповідно ухиляються від виконання взятих на себе зобов`язань, позовні вимоги позивача відповідача в частині стягнення 270 000 гривень, як основної суми боргу підлягають до задоволення.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідачів - позивачів неустойки (штрафу) за прострочення виконання зобов`язання та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання, суд зазначає наступне.

У відповідності до ч. 2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншого розміру процентів не встановлено договором або законом.

Згідно із ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до п.18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Як вбачається зі змісту позовної заяви, відповідачами позивачами було допущено прострочення виконання зобов`язання 01 січня 2022 року, а відтак нарахування неустойки слід починати з 01 січня 2022 року по 23 лютого 2022 року.

За період з 01 січня 2022 року по 23 лютого 2022 року розмір інфляційних витрат становить 7886,16 грн, а 3% річних становлять 1198,36 гривень, виходячи з наступних розрахунків:

- інфляційні витрати: (270 000 (основна сума заборгованості)

Індекс інфляції за січень 2022 року складав 101.30

Індекс інфляції за лютий 2022 року складав 101.60

( 101,30:100) Х ( 101, 60: 100) =1,029208

270000 Х 1,02920800 =7886,16 грн. ( сума інфляційних витрат).

- 3% річних від простроченої суми боргу: (270 000 (основна сума заборгованості) х 3 % х 54 дні (з 01 січня 2022 року по 23 лютого 2022 року) /365/ = 1198,36 гривень.

Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості відповідачем суду не надано.

Отже, з підстав вищевикладеного, вимога позивача відповідача про стягнення з відповідачів позивачів суми боргу в сумі 279 084 грн. 52 коп. підлягає задоволенню, а в зустрічному позові ОСОБА_2 , ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про визнання договору позики удаваним відмовити.

Враховуючи, що суд повністю задовольняє заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 , з відповідачів позивачів на користь позивача відповідача підлягає стягненню понесені витрати позивачем на оплату судового збору в розмірі 3783 грн. 70 коп. відповідно до вимог ст. 137, 141 ЦПК та повернення ОСОБА_1 надмірно сплаченого судового збору в сумі 466 грн. 10 коп.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Положеннями п. 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України регламентовано порядок компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (витрати на проїзд, проживання, поштові послуги тощо), для розподілу яких необхідною умовою є надання відповідних доказів, які підтверджують здійснення таких витрат.

Вищевказане узгоджується із позицією Верховного Суду, висловленою в постанові від 03.10.2019 по справі № 922/455/19.

Водночас, за змістом ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

З наданих представником позивача - відповідача документів щодо витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги вбачається наступне.

Між ОСОБА_1 та адвокатом Приходько О.С. 09.02.2022 року було укладено договір про надання правової допомоги ( а.с. 232) та укладено додатковий договір до договору про надання правової допомоги від 09.02.2022 року. ( а.с. 234), з яких вбачається, що сторони узгодили розмір гонорару в сумі 20000 грн. До матеріалів справи додано квитанцію від 22.02.2022 року, з якої вбачається, що ОСОБА_1 сплатив на користь адвоката Приходько О.С. 20000 грн. ( а.с. 235).

Адвокатом Приходько О.С. надано детальний опис робіт виконаних щодо договору про надання правової допомоги та додаткового договору до договору про надання правової допомоги від 09.02.2022 року укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 сума гонорару узгоджується з рекомендаціями щодо застосування мінімальних ставок адвокатського гонорару, затвердженого рішенням Ради адвокатів Чернігівської області від 16.04.2021 року № 99. ( а.с. 229-236).

Судові засідання за участі представника ОСОБА_3 відбувалися в Щорському районному суді Чернігівської області 6 разів та один раз в Чернігівському апеляційному суді.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони грунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обгрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обгрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Зважаючи на вищевикладене та приймаючи до уваги те, що витрати у розмірі 20 000,00 грн, як еквівалент витрачених годин робочого часу адвоката на надання правничої допомоги у даній справі, є доведеним, співмірними із складністю такої, її тривалістю та наданими послугами, затраченим часом на надання таких послуг, участю в судових засіданнях, а розмір таких витрат відповідає критерію реальності, співмірності, а також розумності, суд дійшов висновку про стягнення з відповідачів - позивачів на користь позивача відповідача 20 000, 00 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. ст. ст. 4-7, 12, 13, 81, 141, 89, 263-265, 280-288, ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 про стягнення боргу задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,мешканців АДРЕСА_1 накористь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,мешканця АДРЕСА_2 грошові кошти у загальнійсумі 279084грн.52коп.,

з яких: 270000 сума боргу, 7886 грн. 16 коп.- сума інфляційних витрат, 1198 грн. 36 коп. 3 % річних.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,мешканців АДРЕСА_1 накористь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,мешканця АДРЕСА_2 судовий збір в сумі 3783 грн. 70 коп.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,мешканців АДРЕСА_1 накористь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,мешканця АДРЕСА_2 витрати за надання професійної правничої допомоги в сумі 20000 ( двадцять тисяч) грн. 00 коп.

Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (паспорт НОМЕР_1 ,РНОКПП НОМЕР_2 )мешканцю АДРЕСА_2 надлишково сплачений судовий збір в сумі 466 грн. 10 коп.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 , ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про визнання договору позики удаваним відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скаргана рішеннясуду подаєтьсяпротягом тридцятиднів здня його проголошення. Якщо всудовому засіданнібуло оголошенолише вступнута резолютивнучастини судовогорішення абоу разірозгляду справи(вирішенняпитання)без повідомлення(виклику)учасників справи,зазначений строкобчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його (проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційнаскарга подана протягом тридцятиднів здня врученняйому повногорішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених участині другійстатті 358 цього Кодексу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду або через Щорський районний суд Чернігівської області.

Повний текст рішення складено 27.04.2023 року.

Суддя М.С. Чигвінцев