Постанова

від 27.04.2023 по справі 493/872/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/3004/23

Справа № 493/872/21

Головуючий у першій інстанції Мясківська І. М.

Доповідач Сегеда С. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.04.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Громіка Р.Д.,

Дришлюка А.І.,

за участю секретаря Хухрова С.В.,

розглянувши в порядкуспрощеного позовногопровадження,у відсутністьучасників справи, апеляційнускаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Ставніченка Максима Віталійовича на рішення Балтського районного суду Одеської області від 21 січня 2022 року, ухваленого під головуванням судді Мясківської І.М., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Приватне підприємство «Левчик», про визнання протиправним та скасування наказу,

встановив:

06.07.2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління (далі ГУ) Держгеокадастру в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Приватне підприємство (далі ПП) «Левчик», про визнання протиправним та скасування наказу ГУ Держгеокадастру в Одеській області від 26.07.2018 року №15-4954/13-18 СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність із зміною цільового призначення», припинити право приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 1,8900 га з цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер: 5120682200:01:002:0429, номер запису про право власності: 27689929 від 23.08.2018 року.

Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що на початку 2021 року ОСОБА_1 за договором оренди передав право користування земельною ділянкою ПП «Левчик». Орендарем було виявлено, що земельна ділянка знаходиться на значному схилі, внаслідок чого якість ґрунту представлена деградовано сильно змитими ґрунтами. Вказане порушує право позивача, передбачене чинним законодавством, а саме ч. 3 ст. 47 Закону України «Про охорону земель», забороняється розорювання схилів крутизною понад 7 градусів. На слизах крутизно від 3 до 7 градусів обмежується розміщення пропасних культур, чорного пару, тощо. В підтвердження чого надано акт обстеження земельної ділянки від 25.01.2021 року.

Рішенням Балтського районного суду Одеської області від 21 січня 2022 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено (а.с. 104-106).

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 адвокат Ставніченко М.В. ставить питання про скасування рішення Балтського районного суду Одеської області від 21.01.2022 року, ухвалення нового судового рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права (а.с.116-120).

Вирішуючи питання про слухання справи в порядку спрощеного позовного провадження, у відсутність учасників справи, колегія суддів виходить із того, що всі учасники справи належним чином повідомлені про час і місце судового засіання (а.с. 157-162).

Крім того, колегія суддів враховує клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Танірвердієва А.Д.огли про розгляд справи за його відсудності (а.с. 169-170).

Колегія суддів також зазначає, що у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Таким чином, розгляд даної справи здійснений 19.04.2023 року в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, у відсутність учасників справи, оскільки учасники справи повідомлені про час і місце судового засідання належним чином, про що вказано вище. Повний текст судового рішення складений 27.04.2023 року.

Крім того, відповідно до ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» у період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також судів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність. Згідно зі ст. 12-2 вказаного Закону в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені. Згідно зі ст. 26 вказаного Закону правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. Явка сторони до суду апеляційної інстанції не є обов`язковою, а тому перешкоди для розгляду справи в даному випадку відсутні.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що дана справа перебуває на розгляді суду апеляційної інстанції тривалий час (а.с. 135), від учасників справи не надходило заяв або клопотань про відкладення слухання справи, колегія суддів вирішила дану справу розглядати судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження за наявними матеріалами, у відсутність учасників справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови у задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із недоведеності заявлених позовних вимог (а.с. 104-106).

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Статтею 116 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності і права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених ЗК України або за результатами аукціону.

Відповідно до ч.ч. 6, 7 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної11 ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського.! господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівній індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або і наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 ЗК України, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 ЗК України, клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно- правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

З матеріалів справи вбачається, що 30.06.2016 року ОСОБА_1 звернувся із клопотанням до ГУ Держгеокадастру в Одеській області про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки у власність (а.с. 48).

Наказом ГУ Держгеокадастру в Одеській області від 31.08.2016 року № 15-7356/1316-СГ видано наказ про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Балтського району Одеської області (за межами населеного пункту), орієнтований розмір земельної ділянки 2,00 га, із цільовий призначенням для ведення особистого селянського господарства (а.с. 47).

26.07.2018 року ГУ Держгеокадастру в Одеській області видало наказ № 15-4954/13-18-СГ про затвердження документації із землеустрою та надано позивачу у власність земельну ділянку площею 1,8900га, у тому числі: ріллі площею 1,8900 га (кадастровий номер 5120682200:01:002:0429) із земель сільськогосподарського призначення державної власності із зміною цільового призначення для введення особистого селянського господарства (землі сільськогосподарського призначення), розташовану на території Балтського району Одеської області (за межами населеного пункту). В наказі зазначено, що право власності на вказану земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цього права та оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (а.с. 5).

31.08.2018 року та 25.05.2021 року між ОСОБА_1 та ПП «Левчик» укладено договори оренди, відповідно до яких позивач передав в оренду право користування вказаною земельною ділянкою ПП «Левчик» (а.с. 63-68, 69-74).

Згідно п.п. 1.6, 1.7 вказаних договорів, земельна ділянки не має недоліків, що можуть перешкоджати ефективному використанню.

25.01.2021 року складено акт ПП «Левчик», відповідно до якого зазначена земельна ділянка не може використовуватися для ведення особистого селянського господарства в якості ріллі. Також земельна ділянка знаходиться на значному схилі. Як наслідок, якість ґрунту представлена деградованими, сильно змитими ґрунтами. Земельна ділянка повністю заросла деревами, що унеможливлює її використання для вирощування с/г продукції (а.с. 7-7зворот).

Відповідно до ч. 3 ст. 47 Закону України «Про охорону земель» забороняється розорювання схилів крутизною понад 7 градусів (крім ділянок для залуження, залісення та здійснення ґрунтозахисних заходів). На схилах від 3до 7 градусів обмежується розміщення пропасних культур, чорного пару тощо.

Однак, акт від 25.01.2021 року обстеження земельної ділянки не містить точного посилання на крутизну у градусах.

Крім того, даний акт завірений печаткою канцелярії Балтської міської ради, яка не є офіційним атрибутом установи, а тому не може вважатися належним та допустимим доказом в сенсі ст. ст. 77, 78 ЦПК України.

Інших доказів на підтвердження своїх вимог ОСОБА_1 не надав.

Із клопотанням про призначення судової земельно-технічної експертизи щодо крутизни схилу в градусах спірної земельної ділянки позивач до суду першої інстанції не звертався.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 24.04.2023 року у задоволенні клопотання представника позивача про призначення судової експертизи відмовлено.

Колегія суддів зазначає, що за правилами ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Таким чином, колегія судді погоджується з висновком суду, що позивач не надав належних і допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог.

Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги не надав суду достатніх, належних і допустимих доказів існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог та доводів апеляційної скарги.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів також зазначає, що Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики ЄСПЛ про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)

Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, доводи апеляційної скарги його не спростовують, рішення прийняте у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржуване судове рішення - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 381 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Ставніченка Максима Віталійовича залишити без задоволення.

Рішення Балтськогорайонного судуОдеської областівід 21січня 2022рокузалишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції України протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 27.04.2023 року.

Судді Одеського апеляційного суду: С.М. Сегеда

Р.Д. Громік

А.І. Дришлюк