Рішення

від 12.04.2023 по справі 910/12344/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.04.2023Справа № 910/12344/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., за участю секретаря судового засідання Свіденко С.К., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Союзафрик груп" (01133, м. Київ, б-р Лесі Українки, буд. 34, ідентифікаційний код 42549550)

до Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, буд. 13, ідентифікаційний код 00015622)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "АК Консалтинг" (01015, м. Київ, вул. Московська (Печерський р-н), буд. 41/8, ідентифікаційний код 38944428)

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Ю.ЕФ.Кепітал партнерс Україна" (04071, м. Київ, вул. Воздвиженська, буд. 56, ідентифікаційний код 33835113)

3. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

про визнання протиправним та скасування наказу,

Представники сторін:

від позивача: Щелков П.С.

від відповідача: не з`явився

від третьої особи-1: Мишастий А.О.

від третьої особи-3: Дешевий О.А., Лук`яненко В.О.

від третьої особи-2: не з`явився

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції позивача

До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Союзафрик груп" з позовом до Міністерства юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "АК Консалтинг", Товариство з обмеженою відповідальністю "Ю.ЕФ. Кепітал партнерс Україна" та ОСОБА_1 , в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України № 4167/5 від 18.11.2021.

В обґрунтування позовних вимог та відповідно підстави з якими обумовлюється їх задоволення позивач вказує, що оскаржуваний наказ Мін`юсту було винесене на підставі висновку центральної Колегії від 16.11.2021, в якому єдиним мотивом визнання незаконним рішень щодо вчинення реєстраційних дій вказано на порушення при їх прийнятті черговості розгляду заяв всупереч вимогам ст. 18 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та п. 13 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженому постановою КМУ від 25.12.2015 № 1127, що обґрунтовано наявністю у Державному реєстрі прав раніше зареєстрованих інших заяв про державну реєстрацію обтяжень від 10.08.2018, від 08.10.2018, від 20.12.2018, від 01.10.2018.

Також, оскаржуваним актом індивідуальної дії фактично в позасудовому порядку позбавлено ТОВ "Союзафрик груп" права власності на нерухоме майно, що порушує ст. 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

2. Стислий виклад позиції відповідача

У поданому відповідачем відзиві, останній заперечує щодо надійшов щодо задоволення позовних вимог вказуючи:

- що судове провадження № 910/14476/19 не може бути спором щодо майна, адже у зазначеній справі не було заявлено вимог безпосередньо щодо спірного об`єкта нерухомості;

- предмети скарг не були тотожними, а тому твердження позивача, що вже був наказ МЮУ з того самого питання є помилковими;

- про безпідставність тверджень позивача щодо неналежного його повідомлення про дату, час та місце засідання Колегії.

3. Стислий виклад позиції інших учасників

У поданих третьою особою-1 поясненнях остання просить про задоволення позовних вимог, вказуючи, що на час подання скарги в обґрунтування незаконності оскаржуваних до Мін`юсту рішень ТОВ "АК Консалтинг" в якості підстави посилалось на необхідність поновлення прав власності з мотивів ухвалення 08.07.2021 постанови Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2020, якою було скасовано рішення суду про визнання недійсним правочину з набуття скаржником речових прав на спірне нерухоме майно.

Втім, на теперішній час згідно постанови Верховного Суду від 19.01.2022 та ухвали Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2022 це судове рішення, яке було підставою скарги, скасовано, а постанова Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2020, що переглядалась за нововиявленими обставинами у справі № 910/14476/19, набрала законної сили.

Таким чином, на теперішній час цивільно-правовий спір щодо Будинку між позивачем та скаржником - ТОВ "АК Консалтинг" остаточно вирішено судом, а отже, ТОВ "Союзафрик груп" правомірно набув права власності на спірне майно.

У поданих третьою особою-3 поясненнях остання просить відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне:

- рішення 1-6 підлягали скасуванню, оскільки вони прийняті приватними нотаріусами Фісенко Т.П., Тверською І.В. , Кравченко С.В. , державним реєстратором Леськом О.В. з порушенням вимог статті 18 Закону, пункту 13 Порядку № 1127;

- судове провадження № 910/14476/19 не може бути спором щодо майна, адже, у зазначеній справі не було заявлено вимог безпосередньо щодо об`єкта нерухомості - нерухомого майна, а саме: 97/100 частки нежитлового будинку (літера А), загальною площею 3 802,30 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Воздвиженська, буд. 56.

- твердження позивача про те, що уже був наказ відповідача з того самого питання є помилковими.

4. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2022 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Союзафрик груп" залишено без руху та встановлено п`ятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду доказів сплати судового збору (оригінал платіжного доручення) в розмірі 2 481, 00 грн.

29.11.2022 до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви з доданими до неї доказами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 21.12.2022.

20.12.2022 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Міністерства юстиції України про продовження строку для подання відзиву на позовну заяву.

21.12.2022 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2022 підготовче засідання відкладено на 25.01.2023.

30.12.2022 до Господарського суду міста Києва надійшла заява відповідача про долучення документів до матеріалів справи.

09.01.2023 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання третьої особи-1 про ознайомлення з матеріалами справи.

17.01.2023 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача про ознайомлення з матеріалам справи.

18.01.2023 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання третьої особи-3 про ознайомлення з матеріалами справи.

23.01.2023 до Господарського суду міста Києва надійшли пояснення третьої особи-1 щодо позову, в яких остання просить суд задовольнити позовні вимоги та визнати протиправним і скасувати наказ МЮУ № 4167/5 від 18.11.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2023 підготовче засідання відкладено на 08.02.2023.

08.02.2023 до Господарського суду міста Києва надійшли письмові пояснення третьої особи-3 в яких остання просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Також просила суд продовжити процесуальний строк для подання пояснень та прийняти дані пояснення до розгляду.

У підготовчому засіданні 08.02.2023, суд не видаляючись до нарадчої кімнати ухвалив визнати поважними причини пропуску третьою особою-3 процесуального строку на подання пояснень, у зв`язку з чим, судом було поновлено процесуальний строк на їх подання та відповідно прийнято до розгляду подані третьої особою-1 письмові пояснення на позовну заяву (дана інформація занесена до протоколу судового засідання 08.02.2023).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 01.03.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.03.2023 у судовому засіданні оголошено перерву до 15.03.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.03.2023 у судовому засіданні оголошено перерву до 29.03.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.03.2023 у судовому засіданні оголошено перерву до 05.04.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.04.2023 оголошено перерву в судовому засіданні до 12.04.2023. Викликано для участі в судовому засіданні 12.04.2023 о 16:00 год. Міністерство юстиції України, явку представника якого визнано обов`язковою.

У судовому засіданні 12.04.2023 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд про їх задоволення.

Представник третьої особи-1 підтримав позовні вимоги та просив суд про їх задоволення.

Представники третьої особи-3 заперечили щодо позовних вимог та просили суд відмовити в задоволенні позову.

Представники відповідача та третьої особи-2 у содове засіданні не з`явилися, причин неявки суд не повідомили, про розгляд справи повідомлялись належним чином.

Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи у судовому засіданні 12.04.2023 дослідивши її матеріали та заслухавши пояснення представників позивача та третіх осіб, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

24.10.2006 між АТ "Енергобанк" (Банк) та ТОВ "Ройлане-Україна" (нове найменування ТОВ "Ю.ЕФ. Кепітал Партнерс Україна") (позичальник) укладено договір про надання кредиту № 610-34, за умовами п. 1.1 якого Банк надає позичальнику кредит в сумі 20 000 000 (двадцять мільйонів) грн терміном з 24 жовтня 2006 року по 21 жовтня 2016 року на придбання нежитлового будинку, що знаходиться за адресою: м. Київ по вул. Воздвиженська № 56. Надання кредитних коштів здійснюється шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника.

29.12.2006 в якості забезпечення виконання вимог Банку за кредитним договором між тими ж сторонами укладено договір іпотеки (далі - договір іпотеки-1), згідно з наступними змінами до якого для забезпечення своєчасного виконання основного зобов`язання за кредитним договором ТОВ "Ю.ЕФ. Кепітал Партнерс Україна" (іпотекодавець) передає AT "Енергобанк" (іпотекодержатель) в іпотеку нерухоме майно, а саме: загальною площею 3 689, 10 (три тисячі шістсот вісімдесят дев`ять цілих десять сотих) кв.м, які розташовані в м. Києві по вул. Воздвиженська № 56 (п`ятдесят шість) (літера А), що складає 97/100 (дев`яносто сім сотих) частин від нежилої будівлі площею 3 802, 30 (три тисячі вісімсот два цілих тридцять десятих) кв.м.

Таким чином, попереднім (первісним) іпотекодержателем став Банк, іпотечні обтяження якого на Будинок наявні в Державному реєстрі зареєстрованими з 29.12.2006 за номером 4747953.

21.02.2014 задля забезпечення виконання AT "Енергобанк" (далі - Банк) основного зобов`язання за депозитним договором між фізичної особою - Журбою В.Т. (іпотекодержатель) та ТОВ "Ю.ЕФ. Кепітал Партнерс Україна" (іпотекодавець), яке діяло як майновий поручитель Банку, укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Прокопенко Л.В. та зареєстрований в реєстрі за № 549 (далі - договір наступної іпотеки-2), який був зареєстрований в реєстрі іпотек 13.11.2018.

Предмет іпотеки за цим договором - весь нежитловий будинок (Літера А), загальною площею 3 802,30 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Воздвиженська, буд. 56, що підтверджується інформаційною довідкою № 285889219 від 21.11.2021.

Отже, відносно предмета цього спору, яким є визначена частина 97/100 Будинку, іпотека ОСОБА_4 була наступною з нижчим пріоритетом.

03.11.2016 між Банком та ТОВ "Фінансова Компанія "Інвест Балтик Груп" (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги за договором про надання кредиту № 610-34 від 24.10.2006. Новий кредитор сплачує Банку за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим договором.

03.11.2016 між АТ "Енергобанк" (Банк) та ТОВ Фінансова Компанія "Інвест Балтик Груп" (новий іпотекодержатель) укладено договір про відступлення прав вимоги за договором іпотеки-1 щодо Будинку.

Отже, з 03.11.2016 права кредитора за основним зобов`язанням та попереднього іпотекодержателя щодо Будинку внаслідок вчинення цих правочинів набуло ТОВ "ФК Інвест Балтик Груп".

04.11.2016 між ТОВ "ФК "Інвест Балтик Груп" та ТОВ "АК Консалтинг" був укладений договір поруки, за яким останнє поручається перед фінансовою компанією за виконання іпотекодавцем своїх зобов`язань за кредитним договором.

08.11.2016 через погашення по договору поруки частини заборгованості власника Будинку за кредитним договором між ТОВ "Фінансова Компанія "Інвест Балтик Груп" (первісний іпотекодержатель) та ТОВ "АК Консалтинг" (новий іпотекодержатель) укладено договір про відступлення прав вимоги за договором іпотеки-1.

08.11.2016 права попереднього іпотекодержателя щодо Будинку внаслідок укладення цього договору набуло ТОВ "АК Консалтинг".

09.11.2016 між ТОВ "Фінансова Компанія "Інвест Балтик Груп" (первісний кредитор) та ТОВ "АК Консалтинг" (новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги (далі - договір відступлення), відповідно до якого новий кредитор набув право вимоги та всіх інших прав до боржника за кредитним договором в порядку і в обсязі, що визначені цим договором відповідно до вимог чинного законодавства України, зокрема, але не виключно, п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України.

09.11.2016 згідно договору відступлення до ТОВ "АК Консалтинг" перейшло право вимоги за кредитним договором (за основним зобов`язанням), що було забезпечено первісною іпотекою, предметом якої є 97/100 визначеної в натурі частки Будинку.

18.12.2018 ТОВ "АК Консалтинг" в позасудовому порядку звернуло стягнення на предмет попередньої іпотеки та зареєструвало за собою право власності на нерухоме майно а саме: 97/100 частки нежитлового будинку (літера А), загальною площею 3 802,30 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Таким чином, згідно вимог ч. 2 ст. 17 Закону України "Про Іпотеку" наступна іпотека ОСОБА_1 на 97/100 частки Будинку припинилась внаслідок звернення стягнення за попередньою іпотекою.

Вищевикладені обставини щодо виникнення речових прав на спірне нерухоме майно встановлені рішенням Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2020 у справі № 910/14476/19, що набрало законної сили, та згідно вимог ч. 4 ст. 75 ГПК України не потребують доказування, оскільки, у цій справі беруть участь сторони вищевказаної господарської справи - ТОВ "Ю.ЕФ. Кепітал Партнерс Україна", ТОВ "АК Консалтинг" та ТОВ "Фінансова Компанія "Інвест Балтик Груп", щодо яких ці обставини встановлені судовим рішенням.

В той час, згідно цієї ж постанови визнано недійсним договір відступлення прав вимоги за договором іпотеки-1 від 08.11.2016, укладений між ТОВ "Фінансова компанія "Інвест Балтик Груп" та ТОВ "АК Консалтинг", що був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бондар Тетяною Миколаївною та зареєстрований в реєстрі за № 2221, а також скасовано наступні рішення державних реєстраторів, прийнятих на його підставі.

Таким чином, з 29.09.2020 року (день набрання сили судовим рішенням у справі № 910/14476/19) права переднього іпотекодержателя щодо Будинку знову повернулись до ТОВ "Фінансова Компанія "Інвест Балтик Груп".

Після визнання в судовому порядку недійсним цього договору на підставі нотаріально посвідчених правочинів речові права іпотекодержателя на нерухоме майно, а саме: на 97/100 частки нежитлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , - послідовно перейшли від ТОВ "Фінансова Компанія "Інвест Балтик Груп" до ТОВ "Бізнес Резолюція", а потім до позивача - ТОВ "Союзафрик груп", після чого, на підставі укладеного ним 23.07.2021 з попереднім власником - ТОВ "Ю.ЕФ. Кепітал Партнерс Україна" договору про задоволення вимог іпотекодержателя, позивач набув право власності на спірне нерухоме майно.

Зміна цих речових прав іпотеки відбувалась на підставі попереднього вчинення послідовних правочинів з відступлення права кредитора за основним зобов`язанням по кредитному договору № 610-34 від 24.10.2006, а саме: договору про відступлення прав вимоги від 20.07.2017 між ТОВ "АК Консалтинг" (первісний кредитор) та ТОВ "Юридичні рішення" (код ЄДРПОУ 40115391, змінено назву на ТОВ "Бізнес Резолюція", а потім в свою чергу договору про відступлення прав від 25.06.2021 між ТОВ "Бізнес Резолюція" та - ТОВ "Союзафрик груп" (новий кредитор).

Суд вказує, що договори, на підставі яких приватним нотаріусом ХМНО Кравченко С.В. прийнято оскаржуване рішення про вчинення реєстраційних дій від 26.05.2021 № 58360839 - про відступлення прав за договором іпотеки щодо спірного майна від 29.12.2006 року на користь ТОВ "Бізнес Резолюція", приватним нотаріусом КМНО Тверською І.В. від 09.07.2021 № 59207352 - про наступне відступлення прав за договором іпотеки на користь ТОВ "Союзафрик груп", а також приватним нотаріусом КМНО Тверською І.В. від 23.07.2021 № 59448913 - про задоволення вимог іпотекодержателя, укладеному з попереднім власником - ТОВ "Ю.ЕФ. Кепітал Партнерс Україна" на користь ТОВ "Союзафрик груп", недійсними судом не визначались.

18.11.2021 Міністерством юстиції України за результатами розгляду скарги ТОВ "АК Консалтинг" від 17.09.2021, зареєстрованої в Мін`юсті 17.09.2021 за № СК-1743-21, прийнято рішення про її задоволення в повному обсязі та видано оскаржуваний Наказ № 4167/5, згідно якого:

- скасовано рішення від 01.12.2020 року № 55454968, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Фісенко Тетяною Петрівною;

- скасовані рішення від 14.12.2020 року № 55684853, від 09.07.2021 № 59207352, від 23.07.2021 року № 59448913, прийняті приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською Інессою Володимирівною;

- скасовано рішення від 26.05.2021 року № 58351109, прийняте державним реєстратором Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області Леськом Олександром Васильовичем;

- скасовано рішення від 26.05.2021 року № 58360839, прийняте приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Кравченко Світланою Вікторівною;

- тимчасово блоковано доступ приватним нотаріусам Київського міського нотаріального округу Фісенко Тетяні Петрівні, Тверській Інессі Володимирівні , державному реєстратору Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області Леську Олександру Васильовичу та приватному нотаріусу Харківського міського нотаріального округу Кравченко Світлані Вікторівні до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 (три) місяці.

Підставою для прийняття оскаржуваного наказу про задоволення скарги ТОВ "АК Консалтинг" став Висновок центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (далі - центральної Колегії) від 16.11.2021 за результатами повторного розгляду цієї скарги.

Предметом оскаржуваних рішень, прийнятих нотаріусами Фісенко Т.П., Тверською І.В. та Кравченко С.В., а також державним реєстратором Леськом О.В., що розглядались на засіданнях центральної Колегії, були речові права на нерухоме майно, а саме: 97/100 частки нежитлового будинку (Літера А), загальною площею 3 802,30 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Воздвиженська, буд. 56 (далі - Будинок).

Позивач - ТОВ "Союзафрик груп", як на момент розгляду скарги, так й на даний час, являється власником 97/100 частки нежитлового будинку (Літера А), загальною площею 3 802,30 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Воздвиженська, буд. 56, який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним № 297999880000, що підтверджується інформаційною довідкою № 285889219 від 21.11.2021 року.

Це речове право на частку об`єкта нерухомості набуте ТОВ "Союзафрик груп" на підставі вчиненого правочину, а саме, договору про задоволення вимог іпотекодержателя, серія та номер: 320, від 23.07.2021 року, укладеному з попереднім власником - ТОВ "Ю.ЕФ. Кепітал Партнерс Україна", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В.

На підставі вчиненої нотаріальної дії Тверською І.В. прийнято рішення про державну реєстрацію прав індексний номер: 59448913 від 23.07.2021 року.

Спір у даній справі виник у зв`язку з тим, що на переконання позивача наказ Міністерства юстиції України № 4167/5 від 18.11.2021 на підставі якого, поміж іншого було скасовано рішення про державну реєстрацію прав індексний номер: 59448913 від 23.07.2021 року є незаконним та підлягає скасуванню.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

В обґрунтування незаконності оскаржуваних до Мін`юсту рішень ТОВ "АК Консалтинг" у своїй скарзі від 17.09.2021, зареєстрованої в Мін`юсті 17.09.2021 за № СК-1743-21, посилається на постанову Північного апеляційного господарського суду у справі № 910/14476/19 від 08.07.2021 за результатами розгляду заяви ТОВ "АК Консалтинг" про перегляд постанови Північного апеляційного господарського суду від 29.09.20220 за нововиявленими обставинами, яка на даний час скасована Верховним Судом.

Цим рішенням суду скасовано попередню постанову та залишено без змін рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2020 у справі № 910/14476/19 про відмову в задоволенні позову ТОВ "Ю.ЕФ. Кепітал Партнерс Україна" до ТОВ "АК Консалтинг" та ТОВ "Фінансова Компанія "Інвест Балтик Груп" про визнання недійсним договору та скасування рішень про реєстрацію прав, а саме: про визнання недійсним договору відступлення прав вимоги за договором іпотеки від 08.11.2016 року, що укладений між ТОВ "Фінансова Компанія "Інвест Балтик Груп" та ТОВ "АК Консалтинг", що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бондар Тетяною Миколаївною та зареєстрований в реєстрі за № 2221.

Свої вимоги скаржник вмотивовував необхідністю поновлення прав ТОВ "АК Консалтинг", які він вважав порушеними через незаконність скасованого за результатам перегляду за нововиявленими обставинами попереднього рішення Північного апеляційного господарського суду.

Тобто, до ухвалення постанови від 08.07.2021, договір, що посвідчував речові права скаржника на предмет спору, був визнаний судом недійсним в період з 29.09.2020 по 08.07.2021.

Майже всі скасовані оскаржуваним наказом рішення про державну реєстрацію прав на цю частку будівлі, а саме: прийняті 01.12.2020 приватним нотаріусом КМНО Фісенко Т.П., 14.12.2020 приватним нотаріусом КМНО Тверською І.В., 26.05.2021 державним реєстратором Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області Леськом О.В. та 26.05.2021 приватним нотаріусом ХМГІО Кравченко С.В. та правочини щодо зміни речових прав та їх обтяжень на предмет спору, були правомірно вчинені до ухвалення цієї постанови, тобто, в період недійсності оскаржуваного договору, а наступне набуття права власності ТОВ "Союзафрик груп" згідно правочинів та рішення від 09.07.2021 та від 23.07.2021, прийняті приватним нотаріусом КМНО Тверською І.В., здійснено вже на підставі попередніх нотаріально посвідчених договорів та реєстраційних записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

15.11.2021 до видання оскаржуваного наказу, ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною каргою ТОВ "Ю.ЕФ. Кепітал Партнере Україна" з перегляду постанови Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2021 у справі 910/14476/19, на яку посилався скаржник у зверненні до Мін`юсту.

На даний час, час постанова Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2020, що переглядалась за нововиявленими обставинами у справі № 910/14476/19, набрала законної сили у зв`язку із скасуванням рішення суду, на яке посилався скаржник - ТОВ "АК Консалтинг", визнанням ним позову та відмовою від перегляду оскаржуваного судового рішення за нововиявленими обставинами, про що свідчать постанова Верховного Суду від 19.01.2022 та ухвала Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2022 року у цій справі.

Таким чином, сам ініціатор скарги до Міністерства юстиції України ТОВ "АК Консалтинг" визнав права позивача щодо спірного майна.

Як вірно було зазначено у висновку Центральної Колегії, на підставі рішення від 01.12.2020 № 55454968 приватним нотаріусом КМНО Фісенко Т.П. проведено державну реєстрацію скасування державної реєстрації 97/100 частки у праві власності на нежилий будинок, що є предметом спору, від ТОВ "Ройланс-Україна" (нове найменування ТОВ "Ю.ЕФ. Кепітал Партнерс Україна") до скаржника - ТОВ "АК Консалтинг", підставами для прийняття якого було рішення суду, яке набрало законної сили, а саме: постанова Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2020 у справі № 910/14476/19.

Відтак, приватним нотаріусом КМНО Фісенко Т.П. фактично було виконано рішення суду в частині визнання недійсним договору відступлення прав вимоги на користь ТОВ "АК Консалтинг" за договором іпотеки від 08.11.2016, а також скасування рішень державного реєстратора Київської філії комунального підприємства Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області "Центр реєстрації" Бондарук Юлії Олександрівни про державну реєстрацію переходу права власності від 09.08.2018, індексний номер рішення 42465139; приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бондар Тетяни Миколаївни про державну реєстрацію змін до права власності від 30.08.2018, індексний номер рішення 42776793; рішення державного реєстратора Комунального підприємства "Світоч" м. Києва Дмитрунця Любомира Васильовича про державну реєстрацію переходу права власності від 18.12.2018, індексний номер рішення 44692575; та рішення державного реєстратора Комунального підприємства "Світоч" м. Києва Дмитрунця Любомира Васильовича про державну реєстрацію виправлення права власності від 18.12.2018, індексний номер рішення 44692797.

26.05.2021 рішенням № 58351109, прийнятим державним реєстратором Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області Леськом О.В., на підставі тієї ж чинної постанови апеляційного суду, проведено державну реєстрацію зміни іпотекодержателя нежилої будівлі з ТОВ "АК Консалтинг" та ТОВ "ФК "Інвест Балтик Груп".

Приписи п. 1 ч. 2 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" імперативно обмежують повноваження Мін`юсту з розгляду скарг на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав випадками, коли таке право набуто на підставі судового рішення.

Таким чином, в контексті викладеного, поза межами компетенції Мін`юсту був розгляд скарги на зазначені рішення державних реєстраторів Фісенко Т.П. та Леська О.В., що прийняті щодо речових прав на частку нерухомого майна - предмету спору на підставі рішення суду, що набуло законної сили.

До таких висновків Колегія Міністерства юстиції України приходила неодноразово, прикладом чого, зокрема є аналогічний її висновок від 28.04.2021 за результатами розгляду скарги, зареєстрованої 14.04.2021 за № Т-11738, на підставі якого прийнято Наказ Мін`юсту № 1806/7 від 02.06.2021 про відмову у задоволенні скарги (копія означеного наказу та висновку містяться в матеріалах справи).

Пунктом 5 оскаржуваного рішення скасовано рішення від 26.05.2021 № 58360839, прийняте приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Кравченко Світланою Вікторівною за результатами вчинення нотаріальної дії з посвідчення нею договору про відступлення права вимоги від 26.05.2021 за договором іпотеки від 29.12.2006, що згідно з вимогами законодавства підтверджував набуття прав іпотекодержателя ТОВ "Бізнес Резолюція" на 97/100 частки спірного нежитлового будинку.

В той час, за результатами розгляду скарги Журби В.Т. від 22.06.2021 з проміж іншого на означене рішення, на підставі Висновку Південно-Східної колегії від 13.10.2021 Мін`юстом видано попередній наказ № 4145/5 від 17.11.2021 про відмову в його скасуванні.

Означене рішення мотивовано законністю дій приватного нотаріуса Кравченко С.В. з підстав вчинення нею реєстраційних дій з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно на підставі нотаріально посвідченого правочину, що підтверджує виникнення такого права згідно із законом, а також встановленого законом судового порядку оскарження нотаріальних дій.

Згідно положень ч. 8 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, зокрема, якщо: 5) є рішення цього органу з того самого питання.

Відповідно до п. 5 Порядку № 1128, Мін`юст чи відповідний територіальний орган розглядає скаргу у сфері державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації на предмет встановлення підстав для відмови в її задоволенні, зокрема, наявність рішення Мін`юсту чи його територіального органу з такого самого питання.

Таким чином, суд вказує, що в частині реєстраційної дії приватного нотаріуса ХМНО Кравченко С.В. Мін`юст повинен був відмовити в задоволенні скарги з мотивів наявності рішення з того ж питання, що до того ж суперечить оскаржуваному наказу.

Викладені обставити, тим самим спростовують твердження відповідача стосовно відсутності прийнятого рішення з того ж самого питання саме в часині реєстраційної дії приватного нотаріуса ХМНО Кравченко С.В.

У скарзі від 17.09.2021 за № СК-1743-21, скаржник ТОВ "АК Консалтинг" заявляє свою незгоду та вимоги тільки щодо 2 рішень від 09.07.2021 № 59207352 та від 23.07.2021 № 59448913, прийнятих приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В. щодо зміни іпотекодержателя на ТОВ "Союзафрик груп" на підставі нотаріально посвідченого договору про відступлення прав вимоги за договором іпотеки від 09.07.2021 переходу права власності на спірну частку об`єкта нерухомості з ТОВ "Ю.ЕФ. Кепітал Партнерс Україна" до ТОВ "Союзафрик груп" на підставі нотаріально посвідченого договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 23.07.2021.

Положення ч. 5 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлюють вимоги до скарги на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України, яка має містити, зокрема: 2) реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується; 3) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника.

Пунктом 1 ч. 8 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною 5 цієї статті.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень

В ст. 19 Закону України "Про звернення громадян" встановлений обов`язок органів державної влади, їх керівників та інших посадових осіб при розгляді таких заяв в межах своїх повноважень скасовувати або змінювати лише оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України.

Відтак, чинним законодавством України Мін`юст та центральна Колегія не наділена повноваженнями на самостійне визначення рішень державних реєстраторів, які можуть переглядатися в ході розгляду скарги, а скарга у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що не містить реквізити оскаржуваного рішення, не підлягає задоволенню.

Таким чином, Мін`юст при розгляді скарги був обмежений лише зазначеними в заяві ТОВ "АК Консалтинг" конкретними реєстраційними діями, вчиненими на підставі прийнятих в липні 2021 року рішень приватним нотаріусом КМНО Тверською І.В., та не мав компетенції розширювати на свій розсуд предмет та склад суб`єктів оскарження в межах цієї процедури контролю за державною реєстрацією прав.

Разом з тим, суд відзначає, що при винесенні оскаржуваного наказу Мін`юст фактично перебрав на себе функцію суду, тому після визнання недійсним договору та повернення сторін в попереднє положення заінтересованими особами вчинено ряд нотаріально посвідчених правочинів щодо предмету спору - 97/100 частки нежитлового будинку (Літера А), загальною площею 3 802,30 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Воздвиженська, буд. 56, в результаті чого позивач ТОВ "Союзафрик груп" набув право власності на це майно.

За приписами ч. 1 статті 34 Закону України "Про нотаріат" нотаріуси вчиняють нотаріальні дії, зокрема, посвідчують правочини (договори, заповіти, довіреності, вимоги про нотаріальне посвідчення правочину тощо).

Із вчиненням нотаріусами нотаріальних дій кореспондується їх обов`язок, передбачений ст. 31-2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", що регулює питання особливості державної реєстрації прав у результаті вчинення нотаріальних дій з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва, здійснити державну реєстрацію прав у результаті вчинення цих нотаріальних дій, що мають наслідком набуття, зміну чи припинення речових прав, їх обтяжень одночасно із вчиненням такої нотаріальної дії.

При цьому, при здійсненні такої державної реєстрації речових прав чи їх обтяжень законом передбачений обов`язок нотаріуса здійснити реєстраційні дії на підставі вчиненого сторонами правочину з нерухомим майном шляхом самостійного формування та реєстрації заяви про державну реєстрацію прав та проведення реєстраційної дії.

Статтею 204 Цивільного кодексу України унормовано презумпцію правомірності правочину, за суттю якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Договори, на підставі яких приватним нотаріусом ХМНО Кравченко С.В. прийнято рішення про вчинення реєстраційних дій від 26.05.2021 № 58360839 - про відступлення прав за договором іпотеки щодо спірного майна на користь ТОВ "Бізнес Резолюція", приватним нотаріусом КМНО Тверською І.В. від 09.07.2021 № 59207352 - про наступне відступлення прав за договором іпотеки на користь ТОВ "Союзафрик груп", а також приватним нотаріусом КМНО Тверською І.В. від 23.07.2021 № 59448913 - про задоволення вимог іпотекодержателя щодо набуття права власності ТОВ "Союзафрик груп", недійсними судом не визнавались.

Згідно ст. 50 Закону України "Про нотаріат" нотаріальна дія або відмова у її вчиненні оскаржуються до суду.

Пунктом 9 ч. 8 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу.

Таким чином, скарга ТОВ "АК Консалтинг" в частині оскарження реєстраційних дій, що вчинені нотаріусами Кравченко С.В. та Тверською І.В. на підставі нотаріальних дій щодо посвідчення правочинів по зміні та набуття речових прав на спірну частку будинку, не підлягала задоволенню, а при перегляді цих рішень нотаріусів в адміністративному порядку Мін`юст перевищив свої повноваження та фактично підмінив судові органи.

Суд вказує, що прийняття спірного наказу Мін`юсту було винесено на підставі висновку центральної Колегії від 16.11.2021, в якому фактично єдиним мотивом визнання незаконним вищевказаних рішень вказано на порушення при їх прийнятті черговості розгляду заяв всупереч вимогам ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та п. 13 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (далі - Порядок № 1127), що обґрунтовано наявністю у Державному реєстрі прав раніше зареєстрованих інших заяв про державну реєстрацію обтяження від 10.08.2018, від 08.10.2018, від 20.12.2018, від 01.10.2020.

Статтею 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено строки проведення реєстраційних дій та надання інформації з Державного реєстру прав.

Положеннями ч. 2 даної статті передбачено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться у строк, що не перевищує п`яти робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав, крім випадку, передбаченого статтею 31-2 цього Закону.

Згідно ч. 1 ст. 23 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" імперативно встановлено лише 2 умови зупинення розгляду - заяви про державну реєстрацію прав, а саме: 1) подання документів для державної реєстрації прав не в повному обсязі, передбаченому законодавством; 2) неподання заявником чи неотримання державним реєстратором у порядку, назначеному цим Законом, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих, інформаційних систем в електронній формі чи документів із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 1 січня 2013 року.

Частиною 2 наведеної статті, встановлено, що державний реєстратор у строк, встановлений для державної реєстрації прав (тобто 5 робочих днів), приймає рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та невідкладно повідомляє про це заявника.

Приписами ч. 5 цієї ж статті визначено для державного реєстратора імперативне правило про обов`язок прийняття ним рішення про відмову в державній реєстрації прав у разі невиконання заявником протягом 30 робочих днів зазначених вимог у рішенні про зупинення розгляду.

Аналогічні правила та застереження щодо строків прийняття державними реєстраторами рішення про відмову в державній реєстрації прав (обтяжень) при неповному поданні заявником необхідних документів містяться в абз. 3 п. 14 Порядку № 1127, яким імперативно встановлено для державних реєстраторів такий обов`язок щодо відмови в державній реєстрації прав у разі невиконання заявником вимог рішення державного реєстратора про зупинення заяви або неотримання останнім на запит документів та/або інформації, необхідних для державної реєстрації прав, протягом 30 робочих днів з моменту винесення цього рішення.

Втім, відповідачем при винесенні оскаржуваного рішення не враховано вимоги ст. 19, 23 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та абз. 3 п. 14 Порядку № 1127, згідно з якими, на момент прийняття скасованих рішень, у зв`язку із сплином встановленого 30 денного строку для подання заявником необхідних документів на підтвердження підстав для обтяження спірного майна, державні реєстратори щодо попередньо зареєстрованих заяв в 2018 році та 01.10.2020 року повинні були прийняти рішення про відмову в державній реєстрації прав (обтяжень).

Тож, систематичне формування попередніх заяв про державну реєстрацію обтяжень спірного нерухомого майна та не прийняття понад 2 роки державними реєстраторами за ними рішень в порушення встановленого законом порядку та строки, свідчить про здійснення штучних протиправних перешкод у здійсненні права власності, що порушує визначений ст. 41 Конституції України принцип її непорушності, а також право на вільне володіння, користування і розпорядження нею.

Більш того, суд вказує, що відповідачем у висновку не вказано, чиї саме заяви про державну реєстрацію обтяжень були зареєстровані у Державному реєстрі прав на це саме майно. Доказів таких реєстрацій заяв відповідачем суду не представлено. У зв`язку з чим, судом таких не встановлено.

Оскаржуваним актом індивідуальної дії фактично в позасудовому порядку позбавлено позивача права власності на нерухоме майно, що порушує ст. 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Разом з тим, суд відзначає, що при винесенні спірного наказу Мін`юстом не дотримано необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів законного власника цього майна - ТОВ "Союзафрик груп" і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з покарання в адміністративному порядку підпорядкованих державних реєстраторів за недотримання вимог нормативно-правових актів.

Частинами 1-2 ст. 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч. 1-3 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Враховуючи вищевикладене, у своїй сукупності, суд дійшов висновку про незаконність наказу Міністерства юстиції України від 18.11.2021 № 4167/5 та відсутність правових підстав для скасування рішень від 01.12.2020 № 55454968, прийнятого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Фісенко Тетяною Петрівною, від 14.12.2020 № 55684853, від 09.07.2021 № 59207352, від 23.07.2021 року № 59448913, прийнятих приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською Інессою Володимирівною, від 26.05.2021 № 58351109, прийнятого державним реєстратором Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області Леськом Олександром Васильовичем та від 26.05.2021 № 58360839, прийнятого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Кравченко Світланою Вікторівною, та відповідно й відсутність підстав для тимчасово блоковано доступу приватним нотаріусам, оскільки, вказані дії фактично є похідними.

Разом з тим, суд відзначає, що аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N303-A, п. 29).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Витрати по сплаті судового збору відповідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Союзафрик груп" - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України № 4167/5 від 18 листопада 2021 року.

3. Стягнути з Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, буд. 13; ідентифікаційний код 00015622) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Союзафрик груп" (01133, м. Київ, б-р Лесі Українки, буд. 34, ідентифікаційний код 42549550) судовий збір в сумі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят один) грн 00 коп.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 24.04.2023

Суддя Дмитро БАРАНОВ