Рішення

від 26.04.2023 по справі 910/14359/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.04.2023Справа № 910/14359/22Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Приватного підприємства "Фенікс Агро"

до Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес" в особі філії "Запорізька" Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес"

про стягнення 252533,21 грн.

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Фенікс Агро" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес" в особі філії "Запорізька" Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес" про стягнення 228008,06 грн. інфляційних втрат та 24525,15 грн. трьох процентів річних, нарахованих на прострочення виконання зобов`язань за договором поставки від 15.02.2021 № ВКЗ-050221. Також позивач просив здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Дана ухвала суду направлялася, зокрема, відповідачу на юридичну адресу та на адресу філії, вручення якої підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями із відміткою про вручення.

Разом із цим, у визначений судом строк відзив на позовну заяву відповідачем не подано.

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

При розгляді справи судом враховано частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка визначає право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

15.02.2021 між Приватним підприємством "Фенікс Агро" (постачальник) та Приватною науково-виробничою компанією "Інтербізнес" в особі філії "Запорізька" Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес" (покупець) укладено договір поставки № ВКЗ-050221 (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого, постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити: висівки пшеничні та/або висівки кукурудзяні, та/або шрот соняшниковий, та/або шрот соєвий, та/або макуху соняшникову, та/або макуху соєву, та/або макуху кукурудзяну, та/або олію соєву, та/або олію соняшникову та/або інші білкові продукти.

Згідно з п. 2.1. договору умови, строки поставки, асортимент, кількість та ціна товару, який поставляється відповідно до договору, визначається сторонами у специфікаціях (додатках) до цього договору, які є не від`ємними частинами цього договору.

Строк поставки кожної окремої партії товару зазначається сторонами в специфікаціях (п. 3.2. договору).

Пунктом 4.4. договору визначено, що розрахунки за поставлений згідно договору товар здійснюються шляхом перерахунку коштів покупцем на поточний рахунок постачальника, у наступному порядку:

- 80% вартості товару згідно відповідної специфікації - не пізніше 3 (трьох) банківських днів після розвантаження товару в місці (поставки) призначення та підписання видаткової накладної покупцем;

- 20% вартості товару згідно відповідної специфікації - після реєстрації податкової накладної надання всіх супровідних документів.

Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2021 року (п. 13.2. договору).

З огляду на те, що за відповідачем утворилась заборгованість за поставлений товар, позивач звертався до суду з відповідним позовом про стягнення боргу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.09.2022 у справі № 910/21628/21 позов задоволено частково. Стягнуто з Приватної науково-виробничої компанії «Інтербізнес» в особі філії «Запорізька» Приватної науково-виробничої компанії «Інтербізнес» на користь Приватного підприємства «Фенікс Агро» грошові кошти: основного боргу - 890 714,50 грн., пені - 44 535,72 грн., інфляційних втрат - 39 063,02 грн., 3% річних - 17 627,18 грн. та судовий збір - 14 879,12 грн. В іншій частині позову відмовлено.

03.11.2022 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2022 у справі № 910/21628/21 видано наказ.

Дане рішення виконано відповідачем у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням від 21.11.2022 № 5205 від приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Д`яченка Є.С.

Відтак, з огляду на несвоєчасну виплату боргу за договором поставки від 15.02.2021 № ВКЗ-050221, позивач просив стягнути з відповідача нараховані за період з 21.12.2021 по 20.11.2022 на суму основного боргу в розмірі 890714,50 грн. інфляційні втрати в розмірі 228008,06 грн. та 24525,15 грн. трьох процентів річних.

Як установлено судом у межах справи № 910/21628/21, основний борг відповідача за договором поставки від 15.02.2021 № ВКЗ-050221 становив 890 714,50 грн., та строк виконання зобов`язання зі сплати даної суми настав.

Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина 4 статті 75 ГПК України).

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Аналіз зазначених норм чинного законодавства та положень укладеного між сторонами договору свідчить, що наявність чи відсутність судового рішення про стягнення суми боргу за спірними договорами, які боржник не виконав, не звільняє його від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора його права на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України, за весь час прострочення.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 910/8132/17.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач погасив наявну перед позивачем основну заборгованість за договором поставки від 15.02.2021 № ВКЗ-050221 у розмірі 890 714,50 грн. лише 21.11.2022 року.

При цьому, кінцевий строк нарахування інфляційних втрат та трьох процентів річних, що стягнуті в межах справи № 910/21628/21, визначений до 20.12.2021 року.

Отже, здійснивши арифметичний перерахунок заявлених трьох процентів річних за визначений позивачем період з 21.12.2021 до 20.11.2022, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача трьох процентів річних у заявленому позивачем розмірі.

У той же час, позивачем у розрахунку інфляційних втрат включено до періоду, за який береться сукупний індекс інфляції, грудень 2021 року.

Суд зауважує, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця. Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці. Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме: час прострочення у неповному місяці більше пів місяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу; час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19.

З огляду на те, що прострочення виконання зобов`язання в грудні 2021 року мало місце неповний місяць, тобто з 21.12.2021, такий місяць не враховується при розрахунку інфляційних втрат.

Відтак, за арифметичним перерахунком суду, інфляційні втрати за період січень 2022 року - жовтень 2022 року становлять 221 335,76 грн.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного підприємства "Фенікс Агро" задовольнити частково.

Стягнути з Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес" (03115, м. Київ, просп. Перемоги, 121В; ідентифікаційний код 01200244) в особі філії "Запорізька" Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес" (70406, Запорізька обл., Запорізький р-н, с. Відрадне, вул. Перемоги, 3; ідентифікаційний код 41943204) на користь Приватного підприємства "Фенікс Агро" (20302, Черкаська обл., м. Умань, вул. Гонти, буд. 3; ідентифікаційний код 36780586) 221335 (двісті двадцять одну тисячу триста тридцять п`ять) грн. 76 коп. інфляційних втрат, 24525 (двадцять чотири тисячі п`ятсот двадцять п`ять) грн. 15 коп. трьох процентів річних, а також 3687 (три тисячі шістсот вісімдесят сім) грн. 92 коп. витрат зі сплати судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.В. Полякова