Рішення

від 11.04.2023 по справі 910/11023/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.04.2023Справа № 910/11023/22

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «С.К.С.-Транс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Синергія Бізнес Групп»

про стягнення 1.670.662,96 грн

Суддя Сівакова В.В.

секретар судового засідання Мелконян Н.Г.

за участю представників сторін

від позивача Молчанова Н.В., ордер серії АН № 1077247 від 12.09.2022

від відповідача Гришко І.І., ордер серії ЗП № 115680 від 20.08.2021

СУТЬ СПОРУ:

21.10.2022 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «С.К.С.-Транс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Синергія Бізнес Групп» про стягнення 1.682.953,47 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на підставі укладеного між сторонами договору про надання послуг по організації перевезення вантажів № 2207 від 22.07.2021 позивачем у період з 22.07.2021 по 05.07.2022 було надано відповідачу послуги перевезення на загальну суму 9.971.966,30 грн, що підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг). За умовами договору розрахунки здійснюються протягом 5 (п`яти) днів з моменту підписання акту. Проте, відповідачем здійснено часткову оплату послуг на суму 8.600.814,66 грн, що підтверджується платіжними дорученням. Оскільки відповідачем не виконано взяті на себе зобов`язання за договором, позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача 1.682.953,47 грн, з яких 1.371.151,64 грн основного боргу, 272.427,63 грн інфляційних втрат та 27.083,69 грн 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/11023/22 від 28.10.2022 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання відповідних документів.

04.11.2022 позивачем подано до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви до якої додано позовну заяву, в якій позивач просить стягнути з відповідача 1.670.662,96 грн, з яких 1.371.151,64 грн основного боргу, 272.427,63 грн інфляційних втрат та 27.083,69 грн 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2022 відкрито провадження у справі № 910/11023/22 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 29.11.2022.

Даною ухвалою суду відповідача зобов`язано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати суду відзив на позов в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 08.11.2022 було 09.11.2022 направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0105492908149 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 04119, м. Київ, вул. Зоологічна,4А, оф.139, яка згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є місцезнаходженням відповідача.

Відповідач ухвалу суду від 08.11.2022, надіслану за вказаною вище адресою, отримав 14.11.2022, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0105492908149, а отже відповідач мав подати відзив на позовну заяву у строк до 29.11.2022 включно.

29.11.2022 у підготовчому засіданні відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 13.12.2022.

12.12.2022 від представника відповідача - Гришка І.І. на пошту електронної адреси суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та про участь останнього у всіх подальших засіданнях суду при розгляді справи № 910/11023/22 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою онлайн сервісу відеозв`язку «EasyCon».

13.12.2022 у підготовчому засіданні у відповідності до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 22.12.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/11023/22 від 14.12.2022 заяву відповідача задоволено та ухвалено забезпечити участь представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Синергія Бізнес Групп» у судових засіданнях при розгляді справи № 910/11023/22 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програми «EasyCon».

21.12.2022 представником відповідача - Гришко І.І. в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» сформовано заяву про внесення даних РНОКПП до відомостей про учасника справи для доступу до електронної справи.

22.12.2022 відповідачем у підготовчому засіданні заявлено усне клопотання про відкладення підготовчого зсідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/11023/22 від 22.12.2022 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 910/11023/22 на 30 (тридцять) днів; оголошено перерву у підготовчому засіданні до 31.01.2023.

04.01.2023 від відповідача на адресу електронної пошти суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому міститься клопотання про поновлення пропущеного строку для подання відзиву. У відзиві відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує повністю посилаючись на те, що в договорі зазначено, що укладений між сторонами договір є змішаним договором, який включає в себе елементи договору перевезення, виконання робіт і транспортного експедирування. На підтвердження факту виконання послуг за умовами договору має бути складено саме товарно-транспортну накладну, яка повинна містити відомості, визначені п. 11.14 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997. Окрім цього, умовами п. 6.1 договору прямо передбачено, що підставою для складення актів приймання-передачі послуг є дані товарно-транспортних накладних. Втім матеріали справи не містять жодної товарно-транспортної накладної, відтак обставини щодо надання позивачем послуг на суму 9.971.966,30 грн не підтверджені належним чином. Окрім цього, всупереч умовам п. 1.3, 2.1, 4.1.1 договору не подано жодної специфікації та/або додатку якими було б погоджено тарифи, маршрут, пункти навантаження та розвантаження вантажу, інші відомості визначені умовами договору. Стосовно долучених до матеріалів справи актів здачі-приймання робіт (надання послуг) № 18 від 10.02.2022, № 23 від 20.02.2022 та № 27 від 28.02.2022 то вважає їх неналежними доказами, оскільки вони всупереч вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україна» не містять зазначення посади і прізвища посадової особи відповідача, яка підписала документ, вказані акти містять підпис невідомої особи, відповідач заперечує факт підписання цих документів зі свого боку. Також зазначає, що за фактом надання послуг згідно спірних актів позивачем не було складено податкові накладні.

30.01.2023 позивачем до суду подано відповідь на відзив, в якій стосовно відсутності в матеріалах справи товарно-транспортних накладних зазначає, що згідно Закону України «Про автомобільний транспорт» на вантажовідправника при оформленні товарно-транспортної накладної покладено обов`язок щодо заповнення її реквізитів, і оскільки відповідач за договором є вантажовідправником ним було виконано приписи наведеного Закону та виготовлено і надано позивачу товарно-транспортні накладні. Тобто у відповідача наявні всі товарно-транспортні накладні. З метою правильного вирішення спору позивачем надаються товарно-транспортні накладні, що сталим підставою для складання спірних актів здачі-приймання робіт (надання послуг) № 18 від 10.02.2022, № 23 від 20.02.2022 та № 27 від 28.02.2022. З приводу неналежного оформлення зазначених актів вказує на те, що саме відповідач виконав свій обов`язок некоректно, а саме не зазначив прізвище, ім`я по батькові та посаду особи, яка підписувала акт. Зазначає, що заперечуючи факт підписання актів відповідач все ж таки здійснив часткову оплату. Зазначає, що податкові накладні були зареєстровані на підставі рішення на реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних 23.01.2023.

31.01.2023 у підготовчому засіданні відповідачем повідомлено суд, що ним надіслано на електрону адресу суду клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду справи № 905/55/23 Господарським судом Донецької області та оголошено його зміст.

31.01.2023 у підготовчому засіданні судом повідомлено сторони, що на момент розгляду справи відділом діловодства суду не зареєстровано клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

31.01.2023 у підготовчому засіданні судом постановлено ухвалу, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст. 227 Господарського процесуального кодексу України, про відмову в задоволені клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

31.01.2023 у підготовчому засіданні судом постановлено ухвалу, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, про поновлення відповідачу пропущеного строку для подання відзиву на позов та про залучення відзиву до матеріалів справи.

31.01.2023 у підготовчому засіданні відповідачем заявлено усне клопотання про витребування у позивача оригіналів доказів, поданих позивачем до справи у копіях. Представник відповідача повідомив суд, що у разі задоволення даного клопотання він з`явиться в зал суду для огляду оригіналів цих документів.

31.01.2023 у підготовчому засіданні судом постановлено ухвалу, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, про витребування у позивача оригіналів доказів.

31.01.2023 у підготовчому засіданні відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 07.02.2023.

31.01.2023 після судового засідання (о 11:31 год.) зареєстровано клопотання відповідача, що надійшло на адресу електронної пошти суду, про зупинення провадження у справі № 910/11023/22 до набрання законної сили рішення у справі № 905/55/23, до якого додано копію ухвали Господарського суду Донецької області від 23.01.2023 про відкриття провадження у справі № 905/55/23.

31.01.2023 після судового засідання (о 15:36 год.) зареєстровано клопотання відповідача, що надійшло на адресу електронної пошти суду, про зупинення провадження у справі № 910/11023/22 до набрання законної сили рішення у справі № 905/55/23, до якого додано копії позовної заяви та ухвали Господарського суду Донецької області від 23.01.2023 про відкриття провадження у справі № 905/55/23.

06.02.2023 від відповідача на адресу електронної пошти суду надійшли заперечення на відповідь на відзив.

07.02.2023 у підготовчому засіданні судом постановлено ухвалу, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст. 227 Господарського процесуального кодексу України про відмову в задоволені клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

07.02.2023 у підготовчому засіданні відповідачем заявлено усне клопотання про оголошення перерви в підготовчому засіданні для подання відповідачем письмової заяви про відвід судді.

07.02.2023 у підготовчому засіданні відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 14.02.2023.

09.02.2023 від відповідача на адресу електронної пошти суду надійшла заява про відвід судді Сівакової В.В. від розгляду справи № 910/11023/22.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/11023/22 від 13.02.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Синергія Бізнес Групп» про відвід судді Сівакової В.В. від розгляду справи № 910/11023/22 передано для визначення судді в порядку, встановленому частиною 2 статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.02.2023 для розгляду заяви про відвід визначено суддю Шкурдову Л.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/11023/22 від 15.02.2023 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Синергія Бізнес Групп» про відвід судді Сівакової В.В. у справі № 910/11023/22 відмовлено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/11023/22 від 20.02.2023 сторін викликано у підготовче засідання, що відбудеться 28.02.2023.

27.02.2023 відповідачем в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» сформовано клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи документу з метою з`ясування ким виконаний підпис з боку відповідача на актах здачі-приймання робіт (надання послуг) № 18 від 10.02.2022 та № 27 від 28.02.2022 та судову економічну експертизу з метою з`ясування розміру заборгованості та обсягу наданих послуг.

28.02.2023 у підготовчому засіданні судом постановлено ухвалу, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України про відмову в задоволені клопотання відповідача про призначення експертизи, з огляду на наступне

Відповідно до ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

З метою уникнення затягування судового процесу і забезпечення розгляду справи впродовж розумного строку, та враховуючи, що у даному випадку матеріали справи містять всі необхідні документи для визначення обсягу наданих послуг та розміру заборгованості, а отже не потребуються спеціальні знання, суд відмовляє в клопотанні відповідача про призначення судових експертиз.

28.02.2023 у підготовчому засіданні судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст.ст. 182, 185 Господарського процесуального кодексу України, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 14.03.2023.

Позивач в судовому засіданні 14.03.2023 позовні вимоги підтримав повністю.

14.03.2023 представник відповідача, приймаючи участь в судовому засіданні по відеоконференції, заявив усне клопотання про огляд представником відповідача оригіналів всіх доказів наявних у представника позивача в судовому засіданні.

Судом повідомлено, що представником позивача надані для огляду в судовому засіданні всі оригінали документів, що на думку позивача підтверджують позовні вимоги та копії яких додані до позовної заяви.

14.03.2023 представник відповідача, приймаючи участь в судовому засіданні по відеоконференції, заявив усне клопотання про встановлення в режимі відеоконференції наявності саме оригіналів доказів у представника позивача в судовому засіданні.

14.03.2023 судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, про відмову в задоволенні клопотання відповідача про здійснення огляду оригіналів документів в режимі відеоконференції.

Відповідач в судовому засіданні 14.03.2023 проти задоволення позовних вимог заперечував повністю.

Судом оглянуто в судовому засіданні 14.03.2023 оригінали доказів, копії яких приєднані до позовної заяви, та повернуто їх представнику позивача.

14.03.2023 у судовому засіданні відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 28.03.2023.

27.03.2023 позивачем в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» сформовано додаткові пояснення по справі.

27.03.2023 позивачем в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» сформовано клопотання про стягнення судових витрат.

28.03.2023 позивачем в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» сформовано клопотання про долучення документів.

28.03.2023 у судовому засіданні відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 11.04.2023.

У судовому засіданні 11.04.2023 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

22.07.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «С.К.С.-Транс» (виконавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Синергія Бізнес Групп» (замовник, відповідач) було укладено договір про надання послуг по організації перевезення вантажів № 2207 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору згідно з його умовами виконавець від свого імені та за рахунок замовника зобов`язується виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажів, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити послуги, що є предметом цього договору.

Згідно з п. 1.2 договору передбачено, що додатково виконавець може здійснювати за плату надання послуг замовнику з поливу технологічної дороги своїми спеціальними технічними засобами.

Спір виник внаслідок того, що відповідач в порушення умов договору своєчасно не сплатив вартість наданих послуг, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 1.371.151,64 грн та за неналежне виконання грошового зобов`язання позивачем нараховано 272.427,63 грн інфляційних втрат та 27.083,69 грн 3% річних.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно статті 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Відповідно до п. 11.1 договору він набирає чинності з дати підписання його сторонами й діє до 31.12.2021.

Датою підписання договору вважати дату, що вказана в преамбулі цього договору (п. 11.2. договору).

Пунктом 11.3 договору передбачено, що якщо за місяць до дати закінчення дії договору ні одна із сторін не заявить про бажання розірвати даний договір, він вважається пролонгованим на той же строк і на тих же умовах.

Сторонами доказів в підтвердження того, що одна із сторін виявила небажання продовжувати договірні відносини не подано, а отже договір є продовженим та наразі чинним.

Згідно з п. 2.3 договору на підтвердження наданих виконавцем замовнику послуг за цим договором сторони складають відповідні акти.

Відповідно до п. 6.2 договору виконавець зобов`язується надати замовнику акти приймання наданих послуг до 5 числа місяця, наступного за звітним. Вказані акти повинні бути складені у відповідності до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Сторони підписують акти впродовж 3-х днів, або в цей же строк складають належним чином оформлені товарно-транспортні накладні.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем надано відповідачу послуги з перевезення вантажів на загальну суму 9.971.966,30 грн, що підтверджується наступними актами здачі-приймання робіт (надання послуг), що зі сторони відповідача підписані без будь яких зауважень щодо кількості та вартості наданих позивачем послуг та скріплені відбитком печатки товариства:

№ 211 від 22.07.2021 на суму 26.817,00 грн,

№ 193 від 23.07.2021 на суму 63.730,56 грн,

№ 194 від 24.07.2021 на суму 62.315,52 грн,

№ 212 від 24.07.2021 на суму 13.369,50 грн,

№ 195 від 26.07.2021 на суму 56.202,24 грн,

№ 213 від 26.07.2021 на суму 43.875,00 грн,

№ 196 від 27.07.2021 на суму 82.680,96 грн,

№ 214 від 27.07.2021 на суму 38.517,30 грн,

№ 215 від 28.07.2021 на суму 22.337,14 грн,

№ 216 від 28.07.2021 на суму 83.452,80 грн,

№ 217 від 29.07.2021 на суму 27.271,50 грн,

№ 218 від 29.07.2021 на суму 81.874,56 грн,

№ 219 від 31.07.2021 на суму 70.773,12 грн,

№ 220 від 31.07.2021 на суму 41.918,33 грн,

№ 238 від 10.08.2021 на суму 487.612,80 грн,

№ 278 від 31.08.2021 на суму 69.308,27 грн,

№ 322 від 18.09.2021 на суму 183.182,84 грн,

№ 357 від 30.09.2021 на суму 547.354,68 грн,

№ 390 від 09.10.2021 на суму 554.048,15 грн,

№ 428 від 20.10.2021 на суму 546.027,40 грн,

№ 429 від 31.10.2021 на суму 466.974,23 грн,

№ 458 від 10.11.2021 на суму 372.507,85 грн,

№ 478 від 30.11.2021 на суму 77.111,29 грн,

№ 483 від 30.11.2021 на суму 309.527,56 грн,

№ 486 від 20.11.2021 на суму 295.310,76 грн,

№ 482 від 10.12.2021 на суму 212.277,46 грн,

№ 484 від 10.12.2021 на суму 314.516,00 грн,

№ 489 від 20.12.2021 на суму 695.127,32 грн,

№ 500 від 31.12.2021 на суму 257.337,20 грн,

№ 501 від 31.12.2021 на суму 81.715,50 грн,

№ 2 від 10.01.2022 на суму 400.485,67 грн,

№ 4 від 12.01.2022 на суму 69.039,00 грн,

№ 6 від 20.01.2022 на суму 779.618,21 грн,

№ 16 від 31.01.2022 на суму 813.888,67 грн,

№ 18 від 10.02.2022 на суму 868.704,50 грн,

№ 23 від 20.02.2022 на суму 663.853,02 грн,

№ 27 від 28.02.2022 на суму 191.302,39 грн.

У відповідності до п. 6.1 договору розрахунки за надані виконавцем послуги, що є предметом цього договору, замовник здійснює на підставі актів приймання наданих послуг не пізніше 5-ти днів з моменту підписання акту. Підставою для складання актів приймання наданих послуг є дані товарно-транспортних накладних, завірені замовником, а також відмітки замовника в супровідних документах.

Пунктом 6.3 договору визначено, що замовник зобов`язується сплатити надані послуги не пізніше 5-ти днів з моменту складання документів: рахунок-фактура, акт приймання наданих послуг, податкова накладна.

З матеріалів справи вбачається, що згідно наступних платіжних доручень відповідачем частково здійснено оплату послуг з перевезення вантажів в розмірі 8.600.814,66 грн

№ 947 від 12.08.2021 на суму 715.135,53 грн,

№ 958 від 20.08.2021 на суму 487.612,80 грн,

№ 975 від 07.09.2021 на суму 69.308,27 грн,

№ 1001 від 06.10.2021 на суму 183.182,84 грн,

№ 1017 від 13.10.2021 на суму 166.817,00 грн,

№ 1041 від 28.10.2021 на суму 185.218,00 грн,

№ 1043 від 29.10.2021 на суму 120.000,00 грн,

№ 1064 від 10.11.2021 на суму 200.000,00 грн,

№ 1063 від 17.11.2021 на суму 250.000,00 грн,

№ 1072 від 25.11.2021 на суму 336.000,00 грн,

№ 1080 від 29.11.2021 на суму 41.095,00 грн,

№ 1082 від 01.12.2021 на суму 50.000,00 грн,

№ 1090 від 09.12.2021 на суму 337.111,29 грн,

№ 1091 від 14.12.2021 на суму 250.000,00 грн,

№ 1092 від 14.12.2021 на суму 400.000,00 грн,

№ 1093 від 15.12.2021 на суму 832.620,63 грн,

№ 1109 від 29.12.2021 на суму 760.000,00 грн,

№ 1129 від 12.01.2022 на суму 339.000,00 грн,

№ 1130 від 12.01.2022 на суму 261.000,00 грн,

№ 1131 від 17.01.2022 на суму 150.000,00 грн,

№ 1134 від 19.01.2022 на суму 200.000,00 грн,

№ 1149 від 04.02.2022 на суму 300.000,00 грн,

№ 1162 від 11.02.2022 на суму 100.000,00 грн,

№ 1167 від 15.02.2022 на суму 600.000,00 грн,

№ 1172 від 22.02.2022 на суму 122.500,00 грн,

№ 1132 від 17.01.2022 на суму 390.000,00 грн,

№ 1143 від 28.01.2022 на суму 504.213,30 грн,

№ 1198 від 25.04.2022 на суму 150.000,00 грн,

№ 1201 від 02.06.2022 на суму 100.000,00 грн.

Як свідчать матеріали справи відповідачем не здійснено оплату за надані послуги з перевезення вантажів за актами здачі-приймання робіт (надання послуг) № 18 від 10.02.2022, № 23 від 20.02.2022 та № 27 від 28.02.2022, а отже заборгованість за ними є спірною.

Стосовно тверджень відповідача про те, що акти здачі-приймання робіт (надання послуг) № 18 від 10.02.2022, № 23 від 20.02.2022 та № 27 від 28.02.2022 складені всупереч вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україна» та не містять зазначення посади і прізвища посадової особи відповідача, яка підписала документ, тим самим заперечуючи факт підписання відповідачем цих документів зі свого боку слід зазначити наступне.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, визначаються Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Частиною 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 (далі - Положення № 88) визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Згідно з ч. 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Аналогічні вимоги до первинного документу містяться у п. 2.4. Положення № 88.

Пунктом 2.5 Положення № 88 передбачено, що документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

Так, з поданих позивачем актів здачі-приймання робіт (надання послуг) № 18 від 10.02.2022, № 23 від 20.02.2022 та № 27 від 28.02.2022 вбачається, що в них не зазначено прізвище, ім`я по батькові особи, що їх підписала з боку відповідача, проте в них зазначено, що з боку відповідача вони затверджені директором, а отже дана обставина дає змогу ідентифікувати особу, яка його підписала.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що недоліки в наведених актах є неістотними, а тому не є підставою для невизнання господарських операцій.

Суд погоджується з твердженнями позивача, що відповідач підписуючи акти мав зазначити прізвище, ім`я по батькові особи, яка їх підписувала з боку відповідача.

Слід зазначити, що наявність підпису у актах, які засвідчені відтиском печатки відповідача, не може свідчити про те, що особа, яка підписала акти, є неуповноваженою, оскільки відтиск печатки є свідченням участі ТОВ «Синергія Бізнес Групп», як юридичної особи, у вчиненні дій щодо виконання робіт (наданих послуг).

Крім цього, суд відзначає, що всі інші наведені судом акти також не містять вказаного реквізиту і дана обставина не перешкодила відповідачу у здійсненні оплати наданих за цими актами послуг.

Отже, підписанні сторонами акти здачі-приймання робіт (надання послуг), які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і відповідають вимогам статті 9 вказаного Закону та Положення № 88 фіксують факт здійснення господарської операції і встановлення відносин, а отже є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за надані послуги.

Стосовно посилань відповідача на відсутність товарно-транспортних накладних, які є підставою для складання актів суд відзначає наступне.

Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі - Правила), затверджених наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 (далі - Правила № 363), товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Згідно з п. 11.1 Правил № 363 основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Відповідно до пунктів 11.3, 11.4, 11.5 Правил № 363 товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі примірники товарно-транспортної накладної підписом.

Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її примірники.

У разі використання товарно-транспортної накладної у паперовій формі перший примірник товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий - водій (експедитор) передає вантажоодержувачу, третій примірник, засвідчений підписом вантажоодержувача, передається перевізнику.

Позивачем подано товарно-транспортні накладні за період з 01.02.2022 по 23.02.2022, які підтверджують надання позивачем послуг з перевезення вантажів за договором у лютому 2022 року.

Слід зазначити, що подані товарно-транспортні накладні були підписані та скріплені печаткою відповідача як вантажовідправником, підписані водіями, які здійснювали перевезення вантажів автомобільним транспортом, підписані та скріплені печаткою відповідача як вантажоодержувачем та передані позивачу.

Отже, викладене свідчить, що відповідачем шляхом підписання товарно-транспортних накладних отримано надані позивачем послуги з перевезення вантажів, які в свою чергу стали наслідком підписання відповідачем актів здачі-приймання робіт (надання послуг) № 18 від 10.02.2022, № 23 від 20.02.2022 та № 27 від 28.02.2022.

Твердження відповідача про те, що за фактом надання послуг згідно спірних актів позивачем не було складено податкові накладні не відповідають дійсності з огляду на наступне.

Згідно з п.п. 201.1, 201.7, 201.10 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

З матеріалів справи вбачається, що за фактом надання послуг за договором (за спірними актами здачі-приймання робіт (надання послуг) № 18 від 10.02.2022, № 23 від 20.02.2022 та № 27 від 28.02.2022) позивачем було складено податкові накладні № 28 від 10.02.2022, № 30 від 20.02.2022 та № 35 від 28.02.2022, проте згідно отриманих позивачем квитанцій їх реєстрацію 30.12.2022 зупинено. В подальшому 23.01.2023 були прийняті рішення № 8130510/37755498, № 8130512/37755498, № 8130513/37755498 про реєстрацію вказаних податкових накладних.

Відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Враховуючи наведені норми та встановлені пунктами 6.1, 6.3 договору умовами відповідач мав здійснити оплату наданих послуг у наступні строки

за актом № 18 від 10.02.2022 до 15.02.2022 включно;

за актом № 23 від 20.02.2022 до 25.02.2022 включно;

за актом № 27 від 28.02.2022 до 07.03.2022 включно (останній день оплати припадає на 05.03.2022 - субота).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Матеріали справи свідчать, що відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за договором вартість наданих послуг з перевезення вантажів не сплатив, у зв`язку з чим виникла заборгованість перед позивачем, яка не спростована відповідачем та за обґрунтованими розрахунками позивача становить 1.371.151,64 грн (9.971.966,30 грн - 8.600.814,66 грн).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів того, що відповідачем виконано зобов`язання по сплаті наданих послуг з перевезення вантажів в повному обсязі не подано.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача вартості електричної енергії для врегулювання небалансів в розмірі 1.371.151,64 грн.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначені строки оплату наданих послуг з перевезення вантажів не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов`язання.

В зв`язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті наданих послуг з перевезення вантажів, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 272.427,63 грн інфляційних втрат та 27.083,69 грн 3% річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Умовами договору не визначено інший розмір процентів.

За розрахунками суду (знаходяться в матеріалах справи) 3% річних становлять 26.910,57 грн та вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

В іншій частині позовних вимог про стягнення 3% річних в позові слід відмовити, оскільки розрахунок здійснений з порушенням чинного законодавства України, зокрема невірно визначено період прострочення, а саме у період прострочення включено останній день строку оплати послуг.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (пп. 3.2 п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань»).

Тобто, базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» у наступному місяці.

Якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Такий висновок викладений у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 № 910/13071/19.

За розрахунками суду (знаходиться в матеріалах справи) розмір інфляційних втрат становить 278.244,21 грн.

Однак, у зв`язку з тим, що у суду відсутні повноваження виходити за межі пред`явлених позовних вимог (ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України) суд погоджується із заявленим позивачем розміром інфляційних втрат - 272.427,63 грн.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача 272.427,63 грн інфляційних втрат обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «С.К.С.-Транс».

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Стосовно розподілу витрат позивача на правову допомогу в розмірі 30.000,00 грн слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема до них належать витрати на професійну правничу допомогу.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України).

Стаття 161 Господарського процесуального кодексу України визначає, що заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

У позовній заяві зазначено, що попередній (орієнтований) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу становить 30.000,0 грн.

Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно зі ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

25.05.2021 між позивачем (Клієнт) та Адвокатським бюро «Молчанової Наталії» (Адвокатське бюро) укладений договір про надання правової (юридичної) допомоги № 1.

01.07.2022 між Клієнтом та Адвокатським бюро укладено додаткову угоду до договору № 1 від 25.05.2021 (далі - угода), згідно з п. 1 якої вона визначає порядок оплати юридичних послуг (гонорару) за надання правової допомоги у спорі між Клієнтом та ТОВ «Синергія Бізнес Групп» про стягнення заборгованості по договору № 2207 від 22.07.2021 про надання послуг по організації перевезення вантажів.

Відповідно до п. 3 угоди вартість послуг становить 20.000,00 грн, до складу яких входить: ознайомлення з договором та первинними бухгалтерськими документами; підготовка та направлення претензії ТОВ «Синергія Бізнес Групп», розрахунок індексу інфляції та3% річних; підготовка позовної заяви до Господарського суду міста Києва до ТОВ «Синергія Бізнес Групп», складання розрахунку індексу інфляції та 3% річних; формування та подання позовної заяви до Господарського суду міста Києва до ТОВ «Синергія Бізнес Групп»; представництво у суді першої інстанції.

Адвокатським бюро «Молчанової Наталії» на надання правової допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю «С.К.С.-Транс» на підставі договору про надання правової допомоги № 1 від 25.05.2021 у Господарському суді міста Києва видано ордер серії АН № 1077247 від 12.09.2022 адвокату Молчановій Наталії Володимирівні.

Підтвердженням того, що Молчанова Наталія Володимирівна є адвокатом свідчить свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 3538 від 07.03.2012.

Згідно з п. 8.1 угоди правова допомога вважається наданою після підписання акту приймання-передачі наданої правової допомоги, який підписується сторонами та скріплюється печатками (за наявності).

З матеріалів справи вбачається, що 12.09.2022 між Клієнтом та Адвокатським бюро складено акт наданих послуг по договору про надання правової допомоги № 1 від 25.05.2021 та додаткової угоди від 01.07.2022, яким підтверджено надання переліку послуг, що наведені вище у додатковій угоді, вартість яких становить 20.000,00 грн.

Відповідно до п. 4.1 угоди оплата послуг здійснюється в наступному порядку: 100% вартості послуги сплачується в строк до 15.09.2022.

Згідно платіжного доручення № 1064 від 13.09.2022 позивачем перераховано на користь Адвокатського бюро кошти за надання правової допомоги в сумі 20.000,00 грн.

18.03.2023 між Клієнтом та Адвокатським бюро укладено додаткову угоду № 2 до договору № 1 від 25.05.2021, згідно якої, у зв`язку із збільшенням обсягу наданої правничої допомоги в результаті розгляду справи № 910/11023/22, узгоджено вартість наступних послуг: підготовка письмових пояснень по справі та участь в судових засіданнях в загальному розмірі 10.000,00 грн, які підлягають сплаті у строк до 25.03.2023.

22.03.2022 між Клієнтом та Адвокатським бюро складено акт наданих послуг по договору про надання правової допомоги № 1 від 25.05.2021, яким підтверджено надання переліку послуг, що наведені вище у додатковій угоді № 2 від 18.03.2023, вартість яких становить 10.000,00 грн.

Згідно платіжної інструкції № 59 від 23.03.2023 позивачем перераховано на користь Адвокатського бюро кошти за надання правової допомоги в сумі 10.000,00 грн.

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідачем не підтверджено неспівмірність розміру понесених позивачем витрат на правову допомогу зі складністю спору.

Суд приходить до висновку про відповідність заявленого позивачем розміру витрат на професійну правову допомогу критеріям, що визначені ст. 126 Господарського процесуального кодексу України та не вбачає підстав для його зменшення.

Враховуючи те, що позивачем підтверджено правовий статус адвоката, наявність доказів фактичного перерахування коштів Адвокатському об`єднанню на підставі договору, а також співмірність розміру витрат з наданими послугами, господарський суд дійшов висновку, що у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати позивача на правову допомогу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме в сумі 29.996,89 грн.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Синергія Бізнес Групп» (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, 4А, офіс 139, код ЄДРПОУ 40588797) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «С.К.С.-Транс» (85004, Донецька обл., м. Добропілля, пров. Європейський, 10, кім. 2, код ЄДРПОУ 37755498) 1.371.151 (один мільйон триста сімдесят одна тисяча сто п`ятдесят одну) грн 64 коп. основного боргу, 272.427 (двісті сімдесят дві тисячі чотириста двадцять сім) грн 63 коп. інфляційних втрат, 26.910 (двадцять шість тисяч дев`ятсот десять) грн 57 коп. 3% річних, 25.057 (двадцять п`ять тисяч п`ятдесят сім) грн 35 коп. витрат по сплаті судового збору, 29.996 (двадцять дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто шість) грн 89 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

3. В іншій частині в позові відмовити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 26.04.2023.

СуддяВ.В. Сівакова