Постанова

від 13.07.2010 по справі 30/257

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2010 р. № 30/257

Вищий господарський суд України у складі колегії суд дів:

головуючого

суддів: І. Воліка (доповідача),

Н. Капацин,

М. Малетича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою в ідповідальністю "Альтеко-Кри м"

на постанова від 15.03.2010

Київського апеляційного господарського суду

у справі № 30/257

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтеко-Кр им"

до Центрального спеціаліз ованого будівельного управл іння (госпрозрахункове) Міні стерства оборони України,

2) Міністерства оборони Ук раїни,

треті особи 1) Комунальне підприємст во "Бюро технічної інвентари зації та державної реєстраці ї об' єктів нерухомого майна " Севастопольської міської р ади,

2) Товариство з обмеженою ві дповідальністю "Родамир",

за участю Генеральної прокуратур и України,

про визнання договору дійсн им

та за зустрічним позовом Генеральної прокуратури України в інтересах держави в особі

1) Міністерства оборони Укра їни,

2) Центрального спеціалізо ваного будівельного управлі ння (госпрозрахункове) Мініс терства оборони України,

до Товариства з обмеженою в ідповідальністю "Альтеко-Кри м"

треті особи 1) Комунальне підприємст во "Бюро технічної інвентари зації та державної реєстраці ї об' єктів нерухомого майна " Севастопольської міської р ади,

2) Товариство з обмеженою ві дповідальністю "Родамир",

за участю Військової прокуратури Центрального регіону Україн и,

Військової прокуратури Ки ївського гарнізону,

Військової прокуратури Ві йськово-Морських Сил України ,

про визнання договору недій сним

В судове засідання прибу ли представники сторін:

позивача не з' явились;

відповідача-1 не з' явились;

відповідача-2 Порайко А.М. (дов. від 13.11.200 9 № 220/422/д);

третьої особи -1 не з' явились;

третьої особи -2 не з' явились;

прокуратури Щипка В.Б. пос. № 70;

Відповідно до розпорядж ення Голови Вищого господарс ького суду України від 07.07.2010 у з в' язку з перебуванням судді Кролевець О.А. у відпустці, ро згляд справи здійснюється ко легією суддів у наступному с кладі: головуючий - Волік І.М . (доповідач), судді - Капацин Н.В ., Малетич М.М.

ВСТАНОВИВ:

У травні 2009 року позивач - Товариство з обмеженою відпо відальністю "Альтеко-Крим" ( на далі - TOB "Альтеко-Крим) звернуло сь до господарського суду з п озовом до Центрального спеці алізованого будівельного уп равління (госпрозрахункове), Міністерства оборони Україн и, за участю третіх осіб, які н е заявляють самостійних вимо г на предмет спору на стороні відповідача: Комуна льного п ідприємства "Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об'єктів нерухом ого майна" ( надалі - КП "Бюро тех нічної інвентаризації та дер жавної реєстрації об'єктів н ерухомого майна"), Севастопол ьської міської ради та Товар иства з обмеженою відповідал ьністю "Родамир" (надалі - TOB "Род амир") про визнання дійсним до говору № 13/03-06/ОІс від 28.03.2006 про вик уп (компе нсацію пайової учас ті) (паю) Міністерства оборони України в інвестиційному до говорі № 13/03-06с від 23.03.2006 про спіль ну діяльність шляхом будівни цтва (реконструкції) об' єкт ів житлово-цивільного призна чення, розташованих на те рит орії військового містечка № 296 (АРК, м. Севастополь Севастоп ольська зона південного узбе режжя Криму), № 3 в/ч № 13/140, створен ня інженерної інфра структур и для їх будівництва (реконст рукції) відповідно до розроб леного і за твердженого у вст ановленому порядку проекту ш ляхом пайової участі сторін, визнання права власності на нерухоме майно, спонукання Б ТІ м. Севастополя зареєструв ати право власності на нерух оме майно.

23.07.2008 позивач звернувся до су ду з заявою про уточнення поз овних вимог, в якій просив виз нати за ним право власності н а нерухоме майно, а саме: служб ову будівлю літ. "А" площею 131,3 кв . м; контрольний пункт літ. "Б" пл о щею 24,9 кв. м; огорожу "2" площею 780 ,8 кв. м, яке розміщене на земель ній ді лянці військового міс течка № 296 площею 3,8 га, що входит ь у загальну площу земельної ділянки 5,5253 га.

09.04.2009 позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог , в якій TOB "Альтеко-Крим" просит ь визнати дійсним договір № 13/ 03-06/01с про викуп (компенсацію) па йової участі (паю) Міністерст ва оборони України в інвести цій ному договорі № 13/03-06с від 23.03. 2006 про спільну діяльність шля хом будів ництва (реконструк ції) об' єктів житлово-цивіл ьного призначення, розташова них на території військового містечка № 296 (АРК, м. Севастопо ль, Севастопольська зона пів денного узбережжя Криму № 3) в/ ч 13/140, створення інженерної інф ра структури для їх будівниц тва (реконструкції) відповід но до розробленого і за тверд женого у встановленому поряд ку проекту шляхом пайової уч асті сторін; визнати дійсним інвестиційний договір № 13/03-06с від 23.03.2006 про спільну діяльніст ь шляхом будівництва (реконс трукції) об' єктів житлово-ц ивільного призначення, розта шованих на території військо вого містечка № 296 (АРК, м . Севастополь, Севастопольсь ка зона південного узбережжя Криму № 3) в/ч 13/140, створення інженерної інфраструктури д ля їх будівництва (реконстру кції) відповідно до розробле ного і затвердженого у встан овленому порядку прое кту шл яхом пайової участі сторін.

Справа розглядалась неодн оразово.

Ухвалою господарського су ду міста Севастополя від 09.04.2009 в ідповідно до ст. ст. 16, 17 ГПК Укра їни справу передано до госпо дарського суду міста Киє ва.

Ухвалою господарського су ду міста Києва від 01.06.2009 справу № 12/087-11/280-9/183 прийнято до проваджен ня та присвоєно № 30/250.

25.08.2009 позивач остаточно уточн ив позовні вимоги та просив с уд визна ти за ним право власн ості на нерухоме майно, а саме : службову будівлю літ. "А" площ ею 131,3 кв. м; контрольний пункт л іт. "Б" площею 24,9 кв. м; службову б у дівлю літ. "В" площею 39,0 кв. м; ог орожу "1" площею 963,0/42,8 кв. м; огорож у "2" площею 780,8 кв. м, яке розміщен е на земельній ділянці війсь кового містечка № 296 площею 3,8 т а, що входить у загальну площу земельної ділянки 5, 5253 га за ад ресою: м. Севастополь, Севасто польська зона ЮБК-3.

В обґрунтування позовних в имог позивач зазначає, що на п ідставі догово ру від 23.03.2006 № 13/03-06 с, укладеного між позивачем т а філією Центрально го спеці алізованого будівельного уп равління (госпрозрахункове) Міністерства оборони Україн и та додаткового договору № 13/ 03-06/01с від 28.03.2006 позива чем здійсне но викуп пайової участі, а отж е, позивач стверджує, що він на був права власності на спірн е майно.

12.10.2009 до господарського суду звернувся заступник Генерал ьного про курора України з зу стрічною позовною заявою в я кій просив визнати недійсним и інвестиційний договір № 13/03-06 с від 23.03.2006 та договір № 13/03-06/01с від 28.03.2006 з моменту їх укладення та застосувати наслідки недійс ності цих правочинів. Зустрі чна позовна заява обґрунтова на тим, що оспорюванні догово ри суперечать чинному законо давству з підстав перевищенн я представником Мініс терств а оборони України при їх укла данні, наданих чинним законо давством України повноважен ь.

Рішенням господарського с уду міста Києва від 12.11.2009 у спра ві 30/257 (суддя Ващенко Т.М.) у задо волені первісного позову ТОВ "Альтеко-Крим" від мовлено пов ністю.

Зустрічний позов Генераль ної прокуратур України задов олено повністю; визнано інве стиційний договір № 13/03-06с від 23. 03.2006 про спільну діяль ність, ук ладений між Державою Україна в особі органу, уповноважено го управ ляти майном Міністе рства оборони України, від ім ені якого діяв директор філі ї Центрального спеціалізова ного будівельного управлінн я (госпрозрахункового) Мініс терства оборони - "Укроборонб уд" та Товариством з обмежено ю відпові дальністю "Хімрезе рв-Крим", недійсним з моменту у кладення; визнано договір № 13/ 03-06/01с від 28.03.2006 про викуп, укладен ий між Державою Україна в осо бі органу, уповноваженого уп равляти майном Міністерства оборони України, від імені як ого діяв директор філії Цент рального спеціалізованого б удівельного управління (госп розрахункового) Міністерств а оборони - "Укроборонбуд" та Т о вариством з обмеженою відп овідальністю "Хімрезерв-Крим ", недійсним з моме нту укладен ня; зобов' язано Товариство з обмеженою відповідальніст ю "Альтеко-Крим" повернути філ ії Центрального спеціалізов аного будівельного управлін ня (госпрозрахункового) Міні стерства оборони - "Укроборон буд" нерухоме майно, яке знахо диться за адресою: військове містечко № 296 (АРК, м. Севастопо ль, Се вастопольська зона пів денного узбережжя Криму № 3) в/ ч 13/140, а саме: служ бова будівля л іт. "А", площею 131,3 кв. м.; контрольн ий пункт літ. "Б", площею 24,9 кв. м.; с лужбова будівля літ. "В", площе ю 39,0 кв. м.; огорожа -1, площею 963,0/42,8 к в. м.; огорожа "2", площею 780,8 кв. м; ст ягнуто з філії Центрального спеціалізованого будівельн ого управління (госпрозрахун кового) Міністерства оборони - "Укроборонбуд" на користь TOB "А льтеко-Крим" грошові кошти в р озмірі 1 218 129,00 грн., сплачених за в икуп пайової участі (паю) Міні стерства оборони України згі дно договору № 13/03-06/ОІс від 28.03.2006; с тягнуто з TOB "Альтеко-Кри м" судові витрати.

Постановою Київського апе ляційного господарського су ду від 15.03.2010 (колегія суддів: Кор сак В.А., Авдєєв П.В., Коршун Н.М.) р ішення господарсько го суду міста Києва від 12.11.2009 у справі 30/2 57 залишено без змін.

Не погоджуючись з постанов леними судовими актами судів попередніх ін станцій, позив ач - TOB "Альтеко-Крим" звернулось до Вищого господарського су ду України з касаційною скар гою, в якій просить скасувати постанову Київсь кого апеля ційного господарського суду від 15.03.2010. та рішення господарс ько го суду міста Києва від 12.11. 2009, а справу направити на новий розгляд до суду першої інста нції.

Касаційна скарга обґрунто вана тим, що при винесенні оск аржуваних рі шень судами пер шої та апеляційної інстанцій не вірно застосовані норми м атері ального права, а саме Закон України "Про правови й режим майна у Збройних си ла х України" та Постанова Кабін ету Міністрів України від 28.12.20 00 № 1919 "Про порядок відчуження т а реалізації військового май на Збройних сил".

TOB "Альтеко-Крим" подано заяву про зупинення виконання пос танови, яка судом касаційної інстанції залишена без задо волення з підстав необґрунто ва ності.

13.07.2010 до початку розгляду спр ави по суті позивачем заявле но клопо тання про відкладен ня розгляду справи, яке відхи лено колегією суддів, оскіль ки нез' явлення сторін у суд ове засідання касаційної інс танції не тягне перенесення справи на інші строки та не пе решкоджає її розгляду по сут і без їх участі.

Учасники судового процесу не скористалися правом, нада ним ст. 1115 Го сподарського проц есуального кодексу України, та не надіслали до Вищого гос подарського суду України ві дзиви на касаційну скаргу по зивача, що у відповід ності до положень ст. 75 ГПК України не п ерешкоджає перегляду оскарж уваного судового акту в каса ційному порядку.

Перевіряючи юридичну оцін ку встановлених судом фактич них обставин справи та їх пов ноту, Вищий господарський су д України, заслухавши суддю-д оповідача, представника відп овідача-2, думку прокурора та п еревіривши мате ріали справи , дійшов висновку, що касаційн а скарга не підлягає задовол енню з наступних підстав.

Судами встановлено, що 23.03.2006 м іж Державою Україна в особі о ргану, уповноваженого управл яти майном Міністерства обор они України, від імені яко го д іяв директор філії Центральн ого спеціалізованого будіве льного управління (госпрозра хункового) Міністерства обор они - "Укроборонбуд" Мельник В.Л. та TOB "Хімрезерв-Крим", (пра вонаступником якого є Товари ство з обмеженою відповідаль ністю "Альтеко-Крим"), в особі д иректора Борисенка Ю.О. ук ладений інвестиційний догов ір № 13/03-06с про спільну діяльніс ть шляхом будівництва (рекон струкції) об' єктів житлово- цивільного призначення, ство рення інженерної інфраструк тури для їх будівництва (реко нструкції) відповідно до роз робленого і затвердженого у встановленому порядку проек ту шляхом пайової участі сто рін (надалі - Договір-1).

Крім цього, 28.03.2006 між сторонам и укладений договір № 13/03-06/01с пр о викуп (компенсацію пайової участі (паю) Міністерства обо рони України в інвестиційном у договорі від 23.03.2006 № 13/03-06с, відпо відно до якого TOB "Хімр езерв-Крим" компенсує вартіс ть пайової участі (паю) Мініст ерства оборони України у дог оворі № 13/03-06с від 23.03.2006 шляхом куп івлі-продажу нематеріальног о активу (право користування земельною ділянкою, на якій р оз ташоване військове містеч ко № 296, що знаходиться за адрес ою: АРК, м. Севас тополь, Севаст опольська зона південного уз бережжя Криму № 3 в/ч 14/3140 площею 3,8 га та майна, яке розташовано на будівельному майданчику, а саме: службова будівля, літе ра "А", площею 131,3 кв. м; контрольн ий пункт, літера "Б", площею 24,9 кв . м; службова будівля, літера "В ", площею 39,0 кв. м; огоро-жа-1, площе ю 963,0/42,8 кв. м, огорожа-2, площею 780,8 кв . м (надалі - Договір -2).

Згідно ст. 1130 Цивільного коде ксу України за договором про спільну дія льність сторони (учасники) зобов' язуються с пільно діяти без створення ю ридич ної особи для досягнен ня певної мети, що не суперечи ть законові.

Спільна діяльність може зд ійснюватися на основі об' єд нання вкладів учас ників (про сте товариство) або без об'єдн ання вкладів учасників.

Статтею 1134 Цивільного кодек су України визначено, що внес ене учасни ками майно, яким во ни володіли на підставах інш их, ніж право власності, вико р истовується в інтересах усіх учасників і є їхнім спільним майном.

Отже, учасники за спірним до говором об' єднують свої вкл ади, після чого ці вклади набу вають статусу спільного майн а та використовуються в інте ресах усіх учасників договор у.

Філією Центрального спеці алізованого будівельного уп равління "Укробо-ронбуд" не мо гло бути передано право кори стування земельною ділянкою і не рухомим майном як внесок у спільну власність, оскільк и вона не є власником і землек ористувачем земельної ділян ки та нерухомого майна, яке на ній розташо вано.

Відповідно до ст. 1 Закону Ук раїни "Про використання земе ль оборони" та ст. 77 Земельного кодексу України землями обо рони визнаються землі, надан і для розміщення і постійної діяльності військових части н, установ, військово-навчаль них закладів, підприємств та організацій Збройних Сил Ук раїни, інших військових форм увань, утворених відповідно до законів України. Землі обо рони можуть перебувати у дер жавній та комунальній власно сті. Порядок використан ня зе мель оборони встановлюється законом.

Вичерпний перелік викорис тання земель оборони в госпо дарських цілях визначено ст. 4 Закону України "Про використ ання земель оборони" згідно я кої військові частини за пог одженням з органами місцевог о самоврядування або мі сцев ими органами виконавчої влад и і в порядку, визначеному Каб інетом Мініст рів України, мо жуть дозволяти фізичним і юр идичним особам вирощувати сі ль ськогосподарські культур и, випасати худобу та заготов ляти сіно на землях, нада них ї м у постійне користування. Пр и цьому передача земель обор они в якості па йового внеску у забудові чинним законодав ством не передбачена.

В силу частини 3 ст. 84 Земельн ого кодексу України, цільове призначення земель оборони та виконання ними специфічни х соціально-економічних функ цій обумовлює їх перебування виключно у державній власно сті, а у певних випадках і в ко мунальній власності. Землі о борони не можуть передаватис ь у приватну власність ( ч.4 ст. 8 4 ЗК України).

Відповідно до частини 2 ст. 20 Земельного кодексу України з міна цільово го призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органа ми мі сцевого самоврядування , які приймають рішення про пе редачу цих земель у вла сніст ь або надання у користування , вилучення (викуп) земель і за тверджують проекти землеуст рою або приймають рішення пр о створення об' єктів природ о охоронного та історико-кул ьтурного призначення.

Судами першої та апеляційн ої інстанції встановлено, ві дсутність рішення органів ви конавчої влади або місцевого самоврядування щодо зміни ц ільового призначення земель ної ділянки, що розташована н а території військового міст еч ка № 296.

Водночас, статтею 141 Земельн ого кодексу України однією з підстав при пинення права ко ристування земельною ділянк ою є добровільна відмова від пра ва користування земельн ою ділянкою.

Відповідно до частини 3 ст. 142 Земельного кодексу України припинення права постійного користування земельною діля нкою у разі добровільної від мови здійснюється за його за явою до власника земельної д ілянки.

Пунктом 10.2 Договору-1 передба чено, що передача TOB "Хімрезерв -Крим" майна, що становить пайо вий внесок Міністерства обор они України за цим договором , повинна здійснюватись за Актом прийому-передачі, а п ісля пе реходу права власнос ті на це майно сторони зобов' язались скласти двосторонні й акт про припинення дії дано го Договору.

При цьому, відповідно до заз наченого пункту Договору, ст орони домови лись про те, що ак т припинення дії Договору ви конує функцію заяви Міністер ст ва оборони України про йог о відмову від права користув ання земельною ділян кою заг альною площею 3,8 га, що супереч ить встановленому земельним законо давством порядку від мови від права користування земельною ділянкою.

Міністерство оборони Укра їни не надало доказів зверне ння на адресу Се вастопольсь кої міської ради з добровіль ною відмовою від права корис тування земельною ділянкою н а території військового міст ечка № 296, а тому зазначений орг ан не приймав рішення щодо пр ипинення права користування земельною ді лянкою.

Окрім того, правовий режим м айна у Збройних Силах Україн и та його особливості визнач ені положеннями Закону Украї ни "Про Збройні Сили Украї-ни" (ч. 2 ст. 14) та Законом України "Про правовий режим майна у Зброй них Си лах України" (ст. 1), згідн о яких майно у Збройних Силах України є державною власніс тю і належить військовим час тинам, військовим навчальним закладам, установам та орган ізаціям Збройних Сил України на праві оперативного управ ління. З моменту надходження майна до Збройних Сил Україн и і закріплення йо го за війсь ковою частиною Збройних Сил України воно набуває статусу військо вого майна.

Органами, які здійснюють уп равління військовим майном, згідно ст. 2 За кону "Про правов ий режим майна у Збройних Сил ах України" є Кабінет Міністр ів України та Міністерство о борони України.

До компетенції Кабінету Мі ністрів України віднесено ви рішення питань щодо забезпеч ення Збройних Сил України ві йськовим майном, а також визн а чення порядку вилучення і п ередачі його до сфери управл іння центральних або місцеви х органів виконавчої влади, і нших органів, уповноважених управляти державним майном, самоврядним установам і орга нізаціям та у комунальну вла сність територіальних грома д сіл, селищ, міст або у їх спіл ьну власність.

Міністерство оборони Укра їни як центральний орган упр авління Збройних Сил України здійснює відповідно до зако ну управління військовим май ном, у тому числі закріплює ві йськове майно за військовими частинами (у разі їх фор муван ня, переформування), приймає р ішення щодо перерозподілу ць ого майна між військовими ча стинами Збройних Сил України , в тому числі у разі їх розфо р мування.

Частиною 1 статті 6 Закону Ук раїни "Про правовий режим май на у Зброй них Силах України" в становлено, що відчуження ві йськового майна здійснюєть с я Міністерством оборони Укра їни через уповноважені Кабін етом Міністрів України підпр иємства та організації, визн ачені ним за результатами те ндеру, піс ля його списання, за винятком майна, визначеного частиною другою цієї статті .

Згідно частини 2 статті 6 цьо го Закону, рішення про відчуж ення військово го майна, що є п ридатним для подальшого вико ристання, але не знаходить за сто сування у повсякденній д іяльності військ, надлишково го майна, а також цілісних май нових комплексів та іншого н ерухомого майна приймає Кабі нет Міністрів України за под анням Міністерства оборони У країни.

Згідно пункту 1 Положення пр о порядок відчуження та реал ізації військо вого майна Зб ройних Сил, затвердженого по становою Кабінету Міністрів Украї ни від 28.12.2000 № 1919 (надалі - По ложення), встановлюється пор ядок відчу ження та реалізац ії військового майна, закріп леного за військовими частин ами Збройних Сил.

Під терміном "відчуження ві йськового майна" пункт 2 Полож ення визна чає вилучення вій ськового майна із Збройних С ил у результаті його реаліза ції через уповноважені підпр иємства (організації) або без посередньої передачі ви кона вцям державного оборонного з амовлення, іншим постачальни кам матеріа льно-технічних з асобів (ресурсів), виконавцям робіт, надавачам послуг з мет ою проведення з ними розраху нків, а також передачі юридич ним особам в обмін на житло дл я військовослужбовців та чле нів їх сімей.

Терміном "реалізація війсь кового майна" пункт 2 Положенн я визначає гос подарську опе рацію, що здійснюється уповн оваженим підприємством (орга ніза цією), згідно з договорам и купівлі-продажу, міни, поста вки та іншими цивільно-право вими договорами, які передба чають передачу прав власност і на військове майно іншим юр идичним або фізичним особам на платній або компенсаційні й основі.

Уповноважені підприємства (організації) - суб' єкти пі дприємницької дія льності, я ким в установленому порядку рішенням Кабінету Міністрів України надані повноваження на реалізацію військового м айна на внутрішньому та/або з овнішньому ринку (п. 2 Положенн я).

Відповідно до пункту 3 Полож ення повноваження суб' єкта м підприємни цької діяльност і на реалізацію військового майна, яке є придатним для под аль шого використання, але не може бути застосоване у повс якденній діяльності військ, надлишкового майна (крім май на, зазначеного у пункті 4 цьог о Положен ня), а також цілісних майнових комплексів та іншо го нерухомого майна надає Ка бінет Міністрів України у вс тановленому порядку.

Пунктом 5 Положення визначе но, що повноваження суб' єкт ам підприєм ницької діяльнос ті на реалізацію військового майна (крім майна, зазначеног о у пунктах 3 і 4 цього Положенн я), списаного військового май на та військового майна, яке п ідлягає утилізації, надає Ка бінет Міністрів України за п ропозицією Міноборони, відпо відно до результатів проведе них конкурсів (тендерів) з виз на чення серед суб' єктів ти х, що реалізуватимуть військ ове майно.

Отже, розпорядженням від 13.12. 2004 № 894-р Кабінет Міністрів Укра їни надав Центральному спеці алізованому будівельному уп равлінню, яке належить до сфе ри управління Міністерства о борони України, повноваження на реалізацію списаного вій ськового майна Збройних Сил.

Водночас, позивачем та Міно борони не надано доказів спи сання майна військового міст ечка № 296, в порядку визначеним згідно Порядку про облік, збе рігання, списання та викорис тання військового майна у Зб ройних Силах, затвердженого постановою Кабінету Міністр ів України № 1225 від 04.08.2000.

Згідно пункту 6 Положення, р ішення про відчуження військ ового майна, зазначеного у пу нктах 3 і 4 цього Положення, при ймає Кабінет Міністрів Украї ни із затвердженням за пропо зицією Міноборони погоджено го з Мінекономіки переліку т акого майна за формою згідно з Додатком 1.

Судами встановлено, що Кабі нет Міністрів України та Мін істерство оборони України рі шення про відчуження саме ма йна військового містечка № 296 не приймали.

За наведеного, суди дійшли п равомірного висновку, що Дог овір-2 укладено з порушенням з аконодавства, яке передбачає особливий порядок відчуженн я та реалізації військового майна Збройних Сил України, щ о відповідно до частини 1 ст. 203 Цивільного кодексу України є підставою для недійсності п равочину.

Окрім цього, судами встанов лено, що Договір-1 та Договір-2 у кладені з TOB "Хімрезерв-Крим", пі дписані між Державою Україна в особі органу, уповноважено го управляти майном Міністер ства оборони України, від іме ні якого діяв директор філії Центрального спеціалізован ого будівельного управління (госпрозрахункового) Мініст ерства оборони - "Укроборонбу д" Мельник В.Л.

17.08.2004 за реєстровим № 2369 приват ним нотаріусом Київського мі сь кого нотаріального округу Шевчук З.М. посвідчено до віреність від імені Мініс те рства оборони України, в особ і Міністра оборони України Марчука Є.К., від повідно до якої начальника Центральног о управління Міністерства об орони України Ісаєнка Д.В. уповноваженого укладати бу дь-які договори від імені Мін оборони. Зазначена довірені сть видана з правом передору чення. Строк дії дові реності визначено безстроково до її припинення.

14.02.2006. за реєстрова № 162з приват ним нотаріусом Київського мі сько го нотаріального округу Шевчук З.М., посвідчено до віреність від імені Центра л ьного спеціалізованого буді вельного управління, в особі його начальника Ісаєн ка Д.В., який діяв на підставі дов іреності, посвідченої цим же нотаріусом 17.08.2004 за реєстровим № 2369. Зазначеною довіреністю д иректора філії Цент рального спеціалізованого будівельн ого управління (госпрозрахун кове) "Укро боронбуд" Мельни ка В.Л. уповноважено уклада ти від імені Міністерства об оро ни України будь-які догов ори.

Відповідно до ст. 248 Цивільно го кодексу України представн ицтво за дові реністю припин яється у разі скасування дов іреності особою, яка її видал а.

Розпорядженням Міністра о борони України від 02.10.2004 № 6828/з до ві реності на право укладенн я договорів видані до 02.10.2004 та т ермін яких не за кінчився, - ск асовані.

В силу приписів частини 3 ст . 248 Цивільного кодексу Україн и, з припи ненням представниц тва за довіреністю втрачає ч инність передоручення. Особа , яка видала довіреність, за ви нятком безвідкличної довіре ності, може в будь-який час ска сувати довіреність або перед оручення, про що вона повинна негайно по відомити предста вника, а також відомих їй трет іх осіб, для представництва п еред якими була видана довір еність (ст. 249 ЦК України).

Враховуючи, що дія основної довіреності від 17.08.2004 за реєстр овим № 2369 була припинен а, передоручення, видане на пі дставі цієї довіреності від 14.02.2006 за реєстровим № 162з також вт ратило чинність, а отже Догов ори-1 та 2 укладені з боку Мініс терства оборони України без належних повноважень на їх у кладення, що відповідно до ча стини 2 ст. 203 Цивільного кодекс у України є під ставою для нед ійсності правочину.

Відповідно до ст. 657 Цивільно го кодексу України договір к упівлі-продажу земельної діл янки, єдиного майнового комп лексу, житлового будинку (ква ртири) або іншого нерухомого майна укладається у письмов ій формі і підля гає нотаріал ьному посвідченню та державн ій реєстрації.

В супереч зазначеним закон одавчим приписам, Договір-2 пр о викуп паю Міністерства обо рони України, який є договоро м купівлі-продажу нерухомого майна військового містечка № 296 та права користування зем ельною ділянкою площею 3,8 га, н отаріально посвідчений не бу в та не відбулась його держав на реєстрація.

Згідно частини 1 ст. 215 Цивіль ного кодексу України підстав ою недійснос ті правочину є н едодержання в момент вчиненн я правочину стороною (сторон а ми) вимог, які встановлені ча стинами першою - третьою, п' я тою та шостою стат ті 203 цього К одексу, в тому числі наявніст ь у особи, яка вчиняє правочин необ хідної цивільної дієзд атності.

Таким чином, судами встанов лені обставини з якими закон пов'язує недій сність правоч ину, а тому суди дійшли правом ірного висновку щодо задовол енні зустрічного позову прок урора.

Відповідно до частин 1 ст. 216 Ц ивільного кодексу України не дійсний пра вочин не створює юридичних наслідків, крім ти х, що пов' язані з його недійс ніс тю. У разі недійсності пра вочину кожна із сторін зобов 'язана повернути другій стор оні у натурі все, що вона одерж ала на виконання цього право чину, а в разі неможливості та кого повернення, зокрема тод і, коли одержане полягає у кор ис туванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - від шкодувати вартість того, що о держано, за цінами, які існуют ь на момент відшкодування.

Відповідно до ч. 5 ст. 216 Цивіль ного кодексу України вимога про застосу вання наслідків недійсності нікчемного прав очину може бути пред'явлена б удь-якою заінтересованою осо бою. Суд може застосувати нас лідки недійсності нік чемног о правочину з власної ініціа тиви.

Статтею 328 Цивільного кодек су України визначено, що прав о власності набувається на п ідставах, що не заборонені за коном, зокрема із правочинів . Пра во власності вважається набутим правомірно, якщо інш е прямо не випливає із за кону або незаконність набуття пр ава власності не встановлена судом.

Зважаючи на те, що рішення п ро відчуження військового ма йна, яке є предметом Договору -2, Кабінет Міністрів України т а Міністерство оборони Украї ни не приймали, і вчинення дій по відчуженню військового м айна у іншому ніж передбачен о законодавством порядку не можуть породжувати правових нас лідків, суди правомірно д ійшли висновку, що вимоги ТОВ "Альтеко-Крим" про визнання пр ава власності на військове м айно не підлягають задоволен ню.

Таким чином, аналіз встанов лених господарськими судами фактичних об ставин справи, д ає касаційній інстанції можл ивість встановити, що рішенн я та постанова прийняті відп овідно до норм матеріального права та з дотриманням норм п роцесуального права.

Твердження скаржника про п орушення і неправильне засто сування госпо дарським судом норм матеріального та проце суального права при прийнятт і оскаржуваного рішення не з найшли свого підтвердження.

Враховуючи вище викладене , колегія суддів Вищого госпо дарського суду України погод жується з висновками судів п опередніх інстанцій, які від повідають матеріалам справи та чинному законодавству, а т ому відсутні правові підстав и для задоволення касаційної скарги.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11111 Г осподарського процесуально го кодексу України, ст. ст. 125, 129 К онституції України, Рішенням Конституційного Суду Україн и від 11.03.2010 № 8-рп/2010, Вищий господа рський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Тов ариства з обмеженою відповід альністю "Альтеко-Крим" залиш ити без задоволення.

Постанову Київського апе ляційного господарського су ду від 15.03.2010 у справі № 30/257 залишит и без змін.

Постанова касаційному ос карженню не підлягає.

Головуючий, суддя І . Волік

Судді : Н . Капацин

М. Мале тич