Постанова

від 19.04.2023 по справі 309/3985/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

19 квітня 2023 року

м. Київ

справа № 309/3985/19

провадження № 61-6468 св 22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ;

відповідач - ОСОБА_2 ;

третя особа - ОСОБА_3 ;

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 - на рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 20 травня 2021 року у складі судді Кемінь В. Д. та постанову Закарпатського апеляційного суду від 14 червня 2022 року у складі колегії суддів: Бисаги Т. Ю., Кожух О. А., Кондора Р. Ю.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2016 року ОСОБА_3 звернувся з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_1 , про стягнення суми боргу.

У червні 2017 року ОСОБА_1 пред`явлено зустрічний позов до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Ухвалою Хустського районного суду Закарпатської області від 09 грудня 2019 року роз`єднано позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_1 , про визнання договору дійсним та стягнення боргу за договорами позики та позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет. Виділено у самостійне провадження позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позовна заява мотивована тим, що 11 липня 2016 року між нею та ОСОБА_2 було укладено договір позички грошових коштів, відповідно до якого відповідач отримав у борг кошти у розмірі 9 936 000 грн, що еквівалентно 400 000 доларам США.

У той же день для забезпечення виконання за договором позики між ними було укладено договір іпотеки, предметом якого стали: земельна ділянка площею 1,00 га, розташована в урочищі «Кошари» на території Хустської міської ради Закарпатської області, кадастровий номер 2125387400:02:001:0026, та об`єкт незавершеного будівництва готельного комплексу на 50 місць, загальною площею 1 842,1 кв. м, розташований по АДРЕСА_1 , кафе з офісними приміщеннями в складі готельного комплексу загальною площею 970,7 кв. м, за тією ж адресою.

Відповідач зобов`язання за договором позики не виконує, в тому числі і щодо збереження іпотечного майна.

Відповідачу була направлена вимога про виконання порушеного зобов`язання, яку останній отримав особисто 28 квітня 2017 року, в якій ставилось питання про дострокове повернення боргу та роз`яснено можливість звернення стягнення на предмет іпотеки у зв`язку з порушенням умов договору іпотеки. Дана вимоги відповідачем у добровільному порядку не виконана.

Ураховуючи викладене, позивач просила суд звернути стягнення на предмет іпотеки: земельну ділянку площею 1,00 га, розташована в урочищі «Кошари» на території Хустської міської ради Закарпатської області, кадастровий №2125387400:02:001:0026, та об`єкт незавершеного будівництва готельного комплексу на 50 місць, загальною площею 1 842,1 кв. м, розташований по АДРЕСА_1 , кафе з офісними приміщеннями в складі готельного комплексу загальною площею 970,7 кв. м, за тією ж адресою, на виконання зобов`язань, визначених за договором іпотеки від 11 липня 2016 року, укладеним між нею та ОСОБА_2 , посвідченим приватним нотаріусом Яворівського районного нотаріального округу Львівської області Бунтусовою О. В., у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за договором позики від 11 липня 2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Яворівського районного нотаріального округу Львівської області Бунтусовою О. В. за реєстровим № 861. Визначити спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом продажу ОСОБА_1 від свого імені з укладенням договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмета іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ОСОБА_1 всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки із встановленням початкової ціни продажу предмету іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності (незалежним експертом) на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Звільнити з-під арешту вказані об`єкти нерухомого майна.

Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанції

Рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 20 травня 2021 року, залишеним без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 14 червня 2022 року, позов ОСОБА_1 задоволено. Звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: земельну ділянку площею 1,00 га, яка розташована в урочищі «Кошари» на території Хустської міської ради Закарпатської області (колишня Сокирницька сільська рада Хустського району) Закарпатської області, кадастровий №2125387400:02:001:0026; об`єкт незавершеного будівництва готельного комплексу на 50 місць, загальною площею 1 842,1 кв. м, що за адресою: АДРЕСА_1 ; кафе з офісними приміщеннями в складі готельного комплексу загальною площею 970,7 кв. м, за вказаною вище адресою, на виконання зобов`язань, визначених за договором іпотеки від 11 липня 2016 року, укладеним між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та посвідченим приватним нотаріусом Яворівського районного нотаріального округу Львівської області Бунтусовою О. В., в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 коштів за договором позики від 11 липня 2016 року, посвідченим приватним нотаріусом Яворівського районного нотаріального округу Львівської області за реєстровим № 861.

Визначено спосіб реалізації предмета іпотеки, а саме: шляхом продажу ОСОБА_1 від свого імені з укладенням договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмета іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ОСОБА_1 всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки із встановленням початкової ціни продажу предмету іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності (незалежним експертом) на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Звільнено з-під арешту земельну ділянку площею 1,00 га, що розташована в урочищі «Кошари» на території Хустської міської ради Закарпатської області (колишня Сокирницька сільська рада Хустського району) Закарпатської області, кадастровий №2125387400:02:001:0026, об`єкт незавершеного будівництва готельного комплексу на 50 місць, загальною площею 1 842,1 кв. м, по АДРЕСА_1 , кафе з офісними приміщеннями в складі готельного комплексу загальною площею 970,7 кв. м, за вказаною вище адресою, на які накладено заборону про відчуження у зв`язку з посвідченням договору іпотеки приватним нотаріусом Яворівського районного нотаріального округу Львівської області Бунтусовою О. В. від 11 липня 2016 року за реєстровим № 861.

Звільнено з-під арешту земельну ділянку земельну ділянку площею 1,00 га, яка розташована в урочищі «Кошари» на території Хустської міської ради Закарпатської області (колишня Сокирницька сільська рада Хустського району) Закарпатської області, кадастровий №2125387400:02:001:0026; об`єкт незавершеного будівництва готельного комплексу на 50 місць, загальною площею 1 842,1 кв. м, що за адресою: АДРЕСА_1 ; кафе з офісними приміщеннями в складі готельного комплексу загальною площею 970,7 кв. м, за вказаною вище адресою, на які накладено заборону відчуження у зв`язку з посвідченням договору іпотеки приватним нотаріусом Яворівського районного нотаріального округу, Львівської області Бунтусовою О. В. від 11 липня 2016 року за реєстровим № 861. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Судові рішення мотивовано тим, щопозичальник зобов`язання зо договором позики належним чином не виконував, на вимоги кредитора не реагував, унаслідок чого виникла заборгованість, у рахунок погашення якої судом звернуто стягнення на предмет іпотеки. Посилання ОСОБА_5 на те, що між ним та ОСОБА_2 існувала усна домовленість щодо купівлі-продажу нерухомого майна, що є предметом іпотеки. Однак, усний договір купівлі-продажу нерухомого майна є нікчемним, а тому не створює жодних наслідків для ОСОБА_3 і не є підставою для набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У липні 2022 року представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 - подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, й передати справу на новий розгляд з етапу об`єднання зі справою № 309/3956/16 в одне провадження.

Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 29 листопада 2019 року у справі № 320/7041/18, від 20 серпня 2020 року у справі № 1940/1715/18, від 08 липня 2021 року № 0940/1584/18, від 12 квітня 2021 року № 400/1832/20, від 24 червня 2020 року у справі № 520/1466/14 тощо, що відповідає вимогам пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 серпня 2022 року касаційне провадження у справі відкрито, витребувано цивільну справу № 309/3985/19 із Хустського районного суду Закарпатської області.

У серпні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 квітня 2023 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що іпотечне майно було предметом спору між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у справі № 309/3956/16-ц, де ОСОБА_3 просив визнати дійсним договір купівлі-продажу готельно-ресторанного комплексу, розташованого по АДРЕСА_1 , укладений 13 червня 2014 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Вважав, що суд дійшов помилкового висновку при постановленні ухвали про прийняття до розгляду зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 та об`єднання її із первісним позовом у справі № 309/3956/16-ц без зміни її процесуального статусу як третьої особи у справі.

Відповідно до частини десятої статті 188 ЦПК України справи, об`єднані в одне провадження, роз`єднанню не підлягають.

Проте, районним судом в порушення вказаних вимог процесуального закону було роз`єднано справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до ОСОБА_2 .

Вказував, що оскільки предметом розгляду обох справ є одне й теж саме майно, суд, на його думку, мав зупинити провадження у цій справі до моменту вирішення справи 309/3956/16-ц, яка виділена в окреме провадження.

Зазначав, що не був належним чином повідомлений про розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У серпні 2022 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_6 - подав відзив на касаційну скаргу, в якому зазначив, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, підстави для скасування судових рішень відсутні.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

11 липня 2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики грошових коштів у розмірі 9 936 000 грн, що було еквівалентно 400 000 доларам США за офіційним курсом Національного банку України, станом на день укладання договору. Договір посвідчений приватним нотаріусом Яворівського районного нотаріального округу Львівської області Бунтусовою О. В., про що в реєстрі зроблено відповідний запис № 861.

Відповідно до пункту 1 договору позики, позикодавець передав, а позичальник прийняв кошти у власність із зобов`язанням повернути у визначені цим договором строки.

Сторони дійшли згоди, що даний договір є безпроцентним, встановлено графік повернення коштів із встановленням остаточної дати повернення боргу - 11 липня 2018 року.

Згідно з умовами договору позики факт остаточно розрахунку підтверджується заявою позикодавця, справжність підпису на якій посвідчується нотаріально.

Для забезпечення виконання зобов`язань за договором позики 11 липня 2016 року між сторонами було укладено договір іпотеки, яким сторони обумовили, що іпотекою забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування витрат, пов`язаних із зверненням стягнення на предмет іпотеки і його збереження, витрат на страхування предмета іпотеки, збитків пов`язаних з порушенням умов договору.

Згідно з пунктом 2.4 договору іпотеки іпотекодавець гарантував, що предмет іпотеки не є предметом попередньої іпотеки та іншим засобом забезпечення виконання зобов`язань перед будь-якими третіми особами, не є предметом будь-якого іншого обтяження чи обмеження передбаченого чинним законодавством України, а також те, що майнові права на об`єкт незавершеного будівництва не належать третім особам.

Тобто у договорі іпотеки чітко визначено правовий статус майна, що передається в іпотеку, і що таке майно є вільним від обтяжень, не передано іншим особам.

У зв`язку невиконанням ОСОБА_2 зобов`язань за договором позики на виконання положень Закону України «Про іпотеку» та умов договору іпотеки ОСОБА_1 25 квітня 2017 року направлено відповідачу вимогу про усунення порушення за договором іпотеки протягом 30 днів та поставлено вимогу про дострокове погашення боргу з попередженням про звернення стягнення на майно, передане в іпотеку, в разі якщо порушення іпотечного договору не будуть усунені.

Отримавши вимогу 28 квітня 2017 року, відповідач її не виконав, кошти за договором позики не повернув.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 -задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 - посилався на порушення судами норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Зокрема, заявник посилався на те, що у порушення частини десятої статті 188 ЦПК України судом першої інстанції справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним та стягнення боргу та за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки було роз`єднано в окремі провадження.

Дійсно, ухвалою Хустського районного суду Закарпатської області від 10 серпня 2017 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним та стягнення боргу та позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки об`єднано в одне провадження.

Відповідно до частини десятої статті 188 ЦПК України справи, об`єднані в одне провадження, роз`єднанню не підлягають.

Проте, ухвалою Хустського районного суду Закарпатської області від 09 грудня 2019 року у справі № 309/3956/16-ц вказані позови роз`єднано та виділено в окреме провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Разом з тим, оскаржуючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, ОСОБА_3 доводів щодо порушення судом першої інстанції вказаних вимог процесуального закону не зазначав, вони не були предметом розгляду в суді апеляційної інстанції, а справа розглянута судом апеляційної інстанції по суті.

Відтак, є необґрунтованими і посилання заявника і на необхідність зупинення судом першої інстанції провадження у цій справі до розгляду судом справи № 309/3956/16-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним та стягнення боргу, оскільки таких клопотань ОСОБА_3 не заявляв.

Крім того, як убачається із відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Хустського районного суду Закарпатської області від 09 лютого 2022 року у справі № 309/3956/16-ц позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним та стягнення боргу залишено без розгляду за заявою представника позивача.

Щодо посилань заявника на те, що він не був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з частинами першою та другою статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Відповідно до частини другої статті 366 ЦПК України про дату, час та місце розгляду справи повідомляються учасники справи, якщо справа відповідно до цього Кодексу розглядається з їх повідомленням.

Згідно зі статтею 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З матеріалів справи убачається, що розгляд справи в суді апеляційної інстанції призначався неодноразово: 14 листопада 2021 року, 15 лютого 2022 року, 19 квітня 2022 року та 14 червня 2022 року.

В судові засідання ні ОСОБА_3 , ні його представник не з`явилися, подавали заяви з прохання відкласти розгляд справи, посилаючись на різні обставини. Так само і на судове засідання, призначене 14 червня 2022 року, ОСОБА_3 було подано заяву про відкладення справи на іншу дату.

Разом з тим, відповідно до статті 371 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів із дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження, а апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції - протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження. У виняткових випадках за клопотанням сторони з урахуванням особливостей розгляду справи суд апеляційної інстанції може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п`ятнадцять днів, про що постановляє відповідну ухвалу.

Таким чином, керуючись положеннями частини другої статті 372 ЦПК України, враховуючи, що справа вже тривалий час перебуває на розгляді у суді апеляційної інстанції; сторони виклали свої аргументи та мотиви по справі в апеляційній скарзі та відзиві, апеляційний суд у судовому засіданні 14 червня 2022 року цілком законно залишив без задоволення клопотання ОСОБА_3 про відкладення розгляду справи та розглянув справу по суті за відсутності учасників справи, повідомлених про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції, переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги.

Крім викладених вище, інших доводів касаційна скарга не містить, а тому в іншій частині судові рішення у касаційному порядку не переглядаються.

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 - залишити без задоволення.

Рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 20 травня 2021 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 14 червня 2022 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович