Ухвала

від 19.04.2023 по справі 761/10154/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

19 квітня 2022 року

м. Київ

справа № 761/10154/21

провадження № 61-9943св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), державне підприємство «Сетам»,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Державного підприємства «Сетам», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - акціонерне товариство «Комерційний банк «Приватбанк», ОСОБА_2 , про визнання електронних торгів недійсними, скасування акту про проведення електронних торгів, свідоцтва про право власності, рішення приватного нотаріуса, державної реєстрації права власності, стягнення грошових коштів та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), державне підприємство «Сетам» (далі - ДП «Сетам»), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк»), ОСОБА_2 , про визнання електронних торгів недійсними, скасування акту про проведення електронних торгів, свідоцтва про право власності, рішення приватного нотаріуса, державної реєстрації права власності, стягнення грошових коштів та відшкодування моральної шкоди.

Короткий зміст судових рішень

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 11 листопада 2021 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 20 вересня 2022 року, позов задоволено частково.

Визнано недійсними електронні торги, проведені 03 лютого 2021 року з реалізації машиномісця № НОМЕР_1 у підземному паркінгу за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 19,8 кв. м.

Скасовано протокол № 524436 проведення електронних торгів від 03 лютого 2021 року з реалізації на користь ОСОБА_1 машиномісця № НОМЕР_1 у підземному паркінгу за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 19,8 кв. м.

Скасовано акт реалізації майна на електронних торгах від 10 лютого 2021 року, затверджений в.о. начальника Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Андросович Н. В. щодо придбаного ОСОБА_1 машиномісця № НОМЕР_1 у підземному паркінгу за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 19,8 кв. м.

Скасовано свідоцтво, посвідчене приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сенюк М. В. 12 лютого 2021 року та зареєстроване за реєстраційним № 98, яке посвідчує, що ОСОБА_1 належить на праві власності майно, що складається з машиномісця № НОМЕР_1 у підземному паркінгу за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 19,8 кв. м.

Скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сенюк М. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 56598838 від 12 лютого 2021 року, згідно з яким проведено державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на машиномісце № НОМЕР_1 у підземному паркінгу за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 19,8 кв. м.

Припинено право власності ОСОБА_1 на машиномісце № НОМЕР_1 у підземному паркінгу за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 19,8 кв. м.

Стягнуто з Шевченківського ВДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 435 668,76 грн.

Стягнуто з ДП «Сетам» на користь ОСОБА_1 грошові кошти гарантійного внеску в сумі 22 929,94 грн.

У позові ОСОБА_1 в частині відшкодування моральної шкоди відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Верховного Суду від 15 березня 2023 року касаційну скаргу Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) залишено без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 листопада 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 20 вересня 2022 року у залишити без змін.

Короткий зміст вимог заяви про ухвалення додаткового рішення та доводи особи, яка подала заперечення на заяву

27 березня 2023 року до Верховного Суду надійшла заява представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення у справі.

Заява мотивована тим, що представник позивача заявляв у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій про необхідність вирішення питання щодо розподілу між сторонами судових витрат, зокрема, про стягнення з відповідачів витрат на правову (правничу) допомогу. Крім того, судам надавались докази понесених судових витрат.

Просить суд стягнути з Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та ДП «Сетам» на користь ОСОБА_1 , судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката під час розгляду справи в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій у розмірі 36 288,80 грн.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Положеннями статті 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України).

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до частини другої статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частини третя статті 137 ЦПК України).

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У постанові Верховного Суду від 13 жовтня 2021 року у справі № 520/8662/19 зазначено, що сторона може подати докази на підтвердження розміру витрат, які вона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, у тому числі і після судових дебатів, але виключно за сукупності двох умов: по-перше, ці докази повинні бути подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, і по-друге, сторона зробила відповідну заяву про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів.

Водночас, Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц зауважила, що приписи частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні.

Відповідно до статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Разом із тим, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , звертаючись із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі 27 березня 2023 року, тобто поза межами строку, визначеного частиною восьмою статті 141 ЦПК України, не заявляв клопотання про поновлення такого строку.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що наявні підстави для залишення заяви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про ухвалення додаткового судового рішення у справі без розгляду, що відповідає положенням статті 141 ЦПК України та вищевказаній релевантній практиці Верховного Суду.

Керуючись статтями 141, 270, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Державного підприємства «Сетам», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - акціонерне товариство «Комерційний банк «Приватбанк», ОСОБА_2 , про визнання електронних торгів недійсними, скасування акту про проведення електронних торгів, свідоцтва про право власності, рішення приватного нотаріуса, державної реєстрації права власності, стягнення грошових коштів та відшкодування моральної шкоди, залишити без розгляду.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович