Справа № 161/2626/23
Провадження № 2-др/161/61/23
Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 квітня 2023 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі:
судді Івасюти Л.В.
з участю секретаря судового засідання Грень А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку заяву представників позивача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Федорова 5» - Редька Олександра Вікторовича про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Федорова 5» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості, -
В С Т А Н О В И В:
Представник позивача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Федорова 5» - Редько О.В. звернувся до суду з вищевказаною заявою.
Заяву обґрунтовують тим, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06.04.2023 в цивільній справі № 161/2626/23 позовні вимоги ОСББ «Федорова 5» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задоволено повністю та ухвалено стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСББ «Федорова 5» заборгованість в розмірі 12613,79 грн., а також 2684,00 грн., по 894,67 грн. з кожного.
Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу. У разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.
Посилаючись на викладене, представник позивача, просить суд стягнути з відповідачів на користь позивача понесені ним витрати на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.
Від представника позивача ОСОБА_4 надійшла заява про розгляд справи у його відсутності, подану заяву про ухвалення додаткового рішення підтримує та просить задовольнити.
Відповідачі в судове засідання не з`явилися, про місце, час та дату розгляду справи повідомлялися належним чином, клопотань про відкладення на адресу суду не надходило.
У відповідності до ч.4 ст.270 ЦПК України, суд вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності сторін.
Розгляд справи здійснювався за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи та заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, подані докази на підтвердження обґрунтованості заявлених вимог, суд установив таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати;
4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Частиною 3 ст. 259 ЦПК України визначено, що суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.
Відповідно до положень ч. 1, п. 1, 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частинами 3 та 4 ст. 137 ЦПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Так, зокрема, представник позивача просить стягнути з відповідача понесені позивачем витрати на оплату правничої допомоги у розмірі 5000,00 грн.
У підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представники позивача долучають до матеріалів справи наступні документи, а саме: копію договору про надання правової допомоги від 12.01.2023, укладеного між ОСББ «Федорова 5» та АБ «Олександра Редька», розрахунок від 07.04.2023 витрат надання правової допомоги та сума гонорару адвоката Редька О.В., акта про виконання робіт від 07.04.2023 за договором б/н від 12.01.2023; копію платіжних інструкції № 10 від 17.01.2023 та № 48 від 26.02.2023 на загальну суму 5000,00 грн.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17.06.2011 року) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних не спростованих презумпцій щодо фактів.
Зокрема, у рішеннях у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006 року (пункт 80), у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009 року (пункти 34-36), у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014 року, у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015 року (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У пункті 26 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» та п. 23 рішення ЄСПЛ у справі «Гурепка проти України № 2» наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
При визначенні суми відшкодування судових витрат суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та складності), розумності їхнього розміру та конкретних обставин справи.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції.
Виходячи із вимог ст. 137 ЦПК України та з огляду на співрозмірність витрат на оплату послуг адвоката, пов`язаних із захистом прав та представництвом інтересів позивача у даній конкретній справі, враховуючи характер спору, участь адвоката у справі, кількість судових засідань, суд, з урахуванням основоположних засад справедливості, виваженості тарозумності, вважає обґрунтованим та об`єктивним, і таким, що підпадає під критерій розумності, розмір витрат на правову допомогу, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в сумі 5000 грн.
Керуючись ст. ст.137,270 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Заяву задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Федорова 5» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійко по 1666 (одній тисячі шістсот шістдесят шість) гривень 67 копійок з кожного.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Федорова 5» (адреса: вул. Федорова, 5, м. Луцьк, код ЄДРПОУ 42976932).
Відповідач: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП невідомо).
Відповідач: ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП невідомо).
Відповідач: ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП невідомо).
Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Л.В. Івасюта
Суд | Луцький міськрайонний суд Волинської області |
Дата ухвалення рішення | 26.04.2023 |
Оприлюднено | 01.05.2023 |
Номер документу | 110486702 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Заява про ухвалення додаткового рішення |
Цивільне
Луцький міськрайонний суд Волинської області
Івасюта Л. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні