Постанова

від 25.04.2023 по справі 696/1055/22

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/544/23Головуючий по 1 інстанціїСправа №696/1055/22 Категорія: на ухвалу Білопольська Н.А. Доповідач в апеляційній інстанції Гончар Н. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2023 рокум. Черкаси

Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів:

Гончар Н.І.,Новікова О.М., Сіренка Ю.В.

секретар Любченко Т.М.

учасники справи:

позивач Смілянська окружна прокуратура в інтересах ОТГ с. Михайлівка;

відповідачі Михайлівська сільська рада; ОСОБА_1 ; ТОВ «Олімп»;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області;

особа, яка подала апеляційну скаргу керівник Смілянської окружної прокуратури;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу керівника Смілянської окружної прокуратури на ухвалу Кам`янського районного суду Черкаської області від 23 лютого 2023 року у цивільній справі за позовом Смілянської окружної прокуратури в інтересах ОТГ с. Михайлівка до Михайлівської сільської ради, ОСОБА_1 , ТОВ «Олімп», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору оренди землі, повернення земельної ділянки, скасування державної реєстрації речового права,

в с т а н о в и в:

У грудні 2022 року Смілянська окружна прокуратура в інтересах ОТГ с. Михайлівка звернулася до суду з указаним позовом, в якому просила:

- визнати незаконним та скасувати рішення Михайлівської сільської ради № 7-13/VIII від 18.06.2021 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки для городництва (код КВ ЦПЗ - секція А, підрозділ-01.07)» в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки із зміною цільового призначення «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва» в земельну ділянку з цільовим призначенням «для ведення городництва» та передачі в оренду зі зміною цільового призначення строком на 10 років ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2,2455 га з кадастровим номером 7121886000:03:000:0818, що знаходиться в адміністративних межах Михайлівської сільської ради Черкаського району Черкаської області за межами населеного пункту Пляквіка;

- визнати недійсним договір оренди землі б/н від 18.06.2021, укладений між ОСОБА_1 та Михайлівською сільською радою, щодо надання в користування земельної ділянки з кадастровим номером 7121886000:03:000:0818 площею 2,2455 га;

- скасувати державну реєстрацію права оренди ОСОБА_1 на земельну ділянку загальною площею 2,2455 га кадастровий номер 7121886000:03:000:0818;

- зобов`язати ТОВ «Олімп» повернути територіальній громаді в особі Михайлівської сільської ради земельну ділянку загальною площею 2,2455 га кадастровий номер 7121886000:03:000:0818.

Ухвалою Кам`янського районного суду Черкаської області від 23 лютого 2023 року закрито провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України та роз`яснено позивачу право на звернення з даними позовними вимогами до господарського суду Черкаської області.

Ухвала суду обґрунтована тим, що у правовідносинах даної справи користування земельною ділянкою, наданою фізичній особі для городництва, відбулася фактична заміна орендаря й обов`язки землекористувача земельної ділянки перейшли до ТОВ «Олімп» з дня державної реєстрації договору суборенди земельної ділянки, а не до громадянина, якому вона надавалась.

Суд першої інстанції вважав, що оскільки ТОВ «Олімп», яке виступає стороною спору у справі, є юридичною особою, спори щодо права власності чи іншого речового права на землю з іншими юридичними особами, органами, уповноваженими здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, прокурором, який обґрунтовує позовні вимоги порушенням інтересів держави у сфері розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності, слід розглядати за правилами господарського судочинства.

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, керівник Смілянськоїокружної прокуратури подав апеляційну скаргу та просить скасувати ухвалу Кам`янського районного суду Черкаської області від 23 лютого 2023 року і направити справу для подальшого розгляду до суду першої інстанції.

У апеляційній скарзі вказує, що суд першої інстанції при визначенні підсудності даної справи, не звернувши увагу на предмет позову щодо оспорювання правовідносин у момент набуття ОСОБА_1 прав на земельну ділянку, фактично самостійно визначив предметом правової оцінки інші похідні правовідносини, пов`язані з фактом передачі отриманої земельної ділянки в суборенду ТОВ «Олімп».

Вказує, що судом залишено поза увагою те, що оспорені прокурором земельні правовідносини склались між органом місцевого самоврядування та ОСОБА_1 який у порядку реалізації своєї цивільної дієздатності, у момент видачі рішень та укладення договору оренди набув відповідних прав та обов`язків на земельну ділянку, як фізична особа, тому даний спір підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.

Апелянт вважає, що оскільки в момент вчинення первісних правочинів однією і сторін виступав ОСОБА_1 як фізична особа, а не ТОВ «Олімп», при вирішенні даного спору підлягають застосуванню норми права, які регулюють спірні правовідносини щодо надання ОСОБА_1 земельної ділянки, саме у момент прийняття оспореного рішення Михайлівської сільської ради та укладення між ними оспорених договорів оренди землі.

Від Михайлівської сільської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду, просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Інші учасники справи правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу не скористалися.

Учасники справи, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися, що відповідно до статті 372 ЦПК не перешкоджає розгляду справи апеляційним судом.

Сільським головою Михайлівської сільської ради подано клопотання про проведення судового засідання без участі представника Михайлівської сільської ради.

Заслухавши прокурора Лєнкову Н.Д., яка з`явилася в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення із наступних підстав.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції не відповідає вказаним вимогам.

Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції вважав, що у даних правовідносинах користування земельною ділянкою, наданою фізичній особі для городництва, відбулася фактична заміна орендаря й обов`язки землекористувача перейшли до ТОВ «Олімп» з дня державної реєстрації договору суборенди земельної ділянки, а не до громадянина, якому вона надавалась, що вказує на необхідність розгляду указаної справи за правилами господарського судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 Цивільного процесуального кодексу України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Вирішуючи питання щодо юрисдикції даного спору, колегія суддів виходить з такого.

Європейський суд з прав людини у параграфі 24 свого рішення від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «суд, встановлений законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За вимогами частини першої статті 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.

Судова юрисдикція це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

Для вирішення питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду господарських і цивільних справ недостатньо застосування виключно формального критерію визначення складу учасників справи. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. При визначенні предметної та/або суб`єктної юрисдикції справ суди повинні виходити з прав та/або інтересів, за захистом яких звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, їх змісту та правової природи тощо.

Відповідно до положень частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Тобто, критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних індивідуальних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, те, що суб`єктний склад такого спору включає, як правило, фізичну особу, яка є стороною цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин.

Разом з тим, відповідно до положень пунктів 1, 6 та 13 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (в тому числі землю), крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.

Аналіз зазначених норм процесуального права дає підстави для висновку, що критеріями розмежування судової юрисдикції, зокрема господарської та цивільної юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад учасників правовідносин, зміст їх прав та обов`язків, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ та/або спорів.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 27 квітня 2021 року у справі № 591/5242/18.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було помилково закрито провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, оскільки вимоги про визнання недійсним правочину, укладеного між Михайлівською сільською радою та ОСОБА_1 , визнання незаконним та скасування рішення суб`єкта владних повноважень, скасування державної реєстрації права оренди ОСОБА_1 на спірну земельну ділянку є первинними, тоді як вимога про зобов`язання ТОВ «Олімп» повернути територіальній громаді в особі Михайлівської сільської ради указану земельну ділянку похідною.

Відповідно дост.374ЦПК Українисуд апеляційноїінстанції зарезультатами розглядуапеляційної скаргимає право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно зіст.379ЦПК Українипідставами дляскасування ухвалисуду,що перешкоджаєподальшому провадженнюу справі,і направленнясправи дляпродовження розглядудо судупершої інстанціїє: неповнез`ясування судомобставин,що маютьзначення длясправи; недоведеністьобставин,що маютьзначення длясправи,які судпершої інстанціївважає встановленими; невідповідністьвисновків судуобставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За таких обставин, враховуючи суб`єктний склад учасників даних правовідносин, предмет спору та характер спірних правовідносин, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги керівника Смілянськоїокружної прокуратури,скасуванняухвали Кам`янського районного суду Черкаської області від 23 лютого 2023 року та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу керівника Смілянської окружної прокуратури задовольнити.

Ухвалу Кам`янського районного суду Черкаської області від 23 лютого 2023 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції з підстав та на умовах, визначених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений 26 квітня 2023 року.

Судді