Ухвала

від 27.04.2023 по справі 160/8732/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

27 квітня 2023 р.Справа №160/8732/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхно І.В., розглянувши заяву приватного акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут технології машинобудування» про забезпечення адміністративного позову приватного акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут технології машинобудування» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

26.04.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява приватного акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут технології машинобудування» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправним і скасувати рішення № 14461/6/04-36-13-05-10 від 06.03.2023 р. Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу, в повному обсязі.

Підставою для звернення позивача до суду з адміністративним позовом стало порушення відповідачем вимог Податкового кодексу України.

Одночасно із позовною заявою, від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявник просив суд:

- зупинити стягнення на підставі рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 14461/6/04-36-13-05-10 від 06.03.2023р. про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу, до набрання судовим рішенням у справі законної сили;

- заборонити Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області видавати платіжні доручення та вчиняти дії щодо пред`явлення таких платіжних доручень (розпоряджень) банкам, які обслуговують рахунки ПрАТ «УкрНДІТМ» па підставі та на виконання рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 14461/6/04-36-13-05-10 від 06.03.2023р. про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу, до набрання судовим рішенням у справі законної сили.

В обґрунтування поданої заяви зазначено, що заявник вважає за необхідне вжиття заходів забезпечення позову, оскільки специфіка оскаржуваного рішення, полягає у тому, що ГУ ДПС у Дніпропетровській області на його підставі має можливість в позасудовому порядку звертатись до банківських та інших фінансових установ з метою списання грошових коштів з рахунків ПрАТ «УкрНДІТМ». Рішення контролюючих органів, прийняті в порядку п. 95.5 ст. 95 Податкового кодексу України, мають силу документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку (в т. ч. стягнення коштів з рахунків платника податків у банках). Так, 25.04.2023 року відповідач вже подав до АТ «АБ «Радабанк» платіжну інструкцію на примусове списання (стягнення) коштів № 31643 від 05.04.2023 в сумі 81 466,00 грн. на виконання рішення уповноваженої особи ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 06.03.2023 № 14461/6/04-36-13-05-10. Отже, незалежно від того, що Рішення позивачем оскаржено, до моменту вирішення справи но суті, Відповідач вже намагається реалізувати дане Рішення та направляє платіжні доручення до банківських установ, в яких у Позивача відкриті рахунки. Більш того, враховуючи той факт, що до прийняття Рішення на адресу Позивача від Відповідача не надходило жодних вимог із розрахунком, щодо несплати з боку ПрАТ «УкрНДІТМ» задекларованих податкових зобов`язань, не зрозуміло який саме розмір вимог та з приводу якого податку (збору) Відповідач може надати інкасове доручення.

Заявник наголошує, що наведені обставини та норми свідчать, що існує очевидна небезпека того, що невжиття заходів забезпечення позову, може істотно ускладнити чи унеможливити поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів ПрАТ «УкрНДІТМ», за захистом яких воно звернулось до суду. Невжиття заходів забезпечення позову може мати наслідком заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам ПрАТ «УкрНДІТМ» що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Крім того, на думку заявника, за умови наявності у розпорядженні Відповідача такого інструменту, як можливість безспірного списання, складаються передумови нерівності сторін при розгляді справи. Відповідач має інструмент тиску на Позивача, що унеможливлює ефективний захист при розгляді справи та порушує справедливий баланс між правами сторін.

За положеннями частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до приписів частини 1 статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з частиною 2 вказаної статті передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до частини 1 статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено шляхом: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною 2 наведеної статті передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Поряд із цим, суд зазначає, що згідно з пунктом 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року №2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Тобто, обов`язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог, як поданого позову так і майбутнього його подання, та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 13.03.2020 року по справі № 1740/2484/18, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

При цьому, частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, суд звертає увагу, що обов`язок по доведенню та обґрунтуванню наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідворотності додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на позивача.

З наданих до матеріалів заяви доказів вбачається, що 06.03.2023 начальником Правобережного відділу по роботі з податковим боргом управління по роботі з податковим боргом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Валерієм Холявченко прийнято рішення № 14461/6/04-36-13-05-10 про стягнення коштів платника податків приватного акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут технології машинобудування» (код ЄДРПОУ 14311577) з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу.

Із змісту означеного рішення вбачається, що керуючись п. 95.5. ст. 95 Податкового кодексу України, зазначена посадова особа контролюючого органу вирішила здійснити погашення усієї суми податкового боргу шляхом стягнення коштів з рахунків позивача у банках, органах що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів та інших фінансових установ.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно із до абзацом другим пункту 95.5 статті 95 ПК України у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов`язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість. У разі наявності непогашеного зобов`язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, ця норма застосовується в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов`язання держави.

Згідно з абзацами третім-шостим пункт 95.5 статті 95 ПК України у таких випадках:

рішення про стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов`язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи;

рішення про стягнення готівкових коштів вручається такому платнику податків і є підставою для стягнення.

Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

рішення про стягнення коштів з рахунків такого платника податків у банках є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов`язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи.

Порядок ініціювання та виконання платіжних операцій за рахунками користувачів платіжних послуг врегульовано Інструкцією про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженою постановою Правління НБУ від 29.07.2022 № 163 (далі Інструкція № 163).

Згідно із підпунктами 5, 19, 20 пункту 6 Інструкції № 163:

- ініціатор особа, яка на законних підставах ініціює платіжну операцію шляхом формування та/або подання відповідної платіжної інструкції, уключаючи застосування платіжного інструменту. До ініціаторів належать платник, отримувач, стягувач, обтяжувач;

- примусове списання (стягнення) платіжна операція з рахунку платника, що здійснюється стягувачем без згоди платника на підставі встановленого законом України виконавчого документа у випадках, передбачених законодавством України, або на підставі рішення суду, що набрало законної сили, чи рішення керівника органу стягнення (його заступника або уповноваженої особи) у випадках, передбачених Податковим кодексом України;

- стягувач особа, яка може бути ініціатором платіжної операції примусового списання (стягнення) коштів з рахунку платника на підставі виконавчих документів, визначених законом України, або на підставі рішення суду, що набрало законної сили, або рішення керівника органу стягнення (його заступника або уповноваженої особи) відповідно до Податкового кодексу України.

Порядок виконання надавачами платіжних послуг дебетового переказу коштів без згоди платника врегульовано пунктами 60-72 розділу IV «Порядок виконання надавачами платіжних послуг дебетового переказу коштів без згоди платника» Інструкції № 163.

Пунктом 60 Інструкції № 163 визначено, що ініціатором платіжної операції під час дебетового переказу коштів із рахунку платника без його згоди (далі - примусове списання (стягнення) коштів) є орган державної виконавчої служби (державні виконавці)/приватні виконавці та контролюючий орган (далі - стягувач).

Відповідно до пункту 61 Інструкції № 163 надавач платіжних послуг платника виконує примусове списання (стягнення) коштів із рахунків, відкритих платникам відповідно до нормативно-правового акта Національного банку з питань відкриття і закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг.

Згідно із пунктом 62 Інструкції №163 стягувач ініціює примусове списання (стягнення) коштів із: 1) рахунків платників - на підставі виконавчих документів, установлених законодавством України; 2) рахунків платників податків - на підставі рішення суду або рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу (за умов, визначених у пункті 95.5 статті 95 Податкового кодексу України); 3) рахунків суб`єктів господарювання - на підставі рішення суду; 4) розрахункового рахунку небанківського надавача платіжних послуг - на підставі судового рішення за зобов`язаннями небанківського надавача платіжних послуг перед користувачем за умови, що таке зобов`язання пов`язано з наданням платіжних послуг небанківським надавачем платіжних послуг.

Відповідно до абзаців першого та третього пункту 64 Інструкції № 163 стягувач у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції на примусове списання (стягнення) коштів (далі - платіжна інструкція) зазначає назву, дату видачі та номер (якщо він присвоєний) виконавчого документа або назву, дату видачі та номер (якщо він присвоєний) судового рішення/рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу.

Стягувач не подає надавачу платіжних послуг платника виконавчий документ або судове рішення/рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, на підставі якого оформлено платіжну інструкцію.

Надавач платіжних послуг платника приймає до виконання платіжну інструкцію стягувача незалежно від наявності достатнього залишку коштів на рахунку платника (пункт 68 Інструкції № 163).

Відповідно до пункту 72 Інструкції №163 стягувач має право відкликати платіжну інструкцію до моменту списання коштів з рахунку платника.

З аналізу вищенаведених правових норм, враховуючи зміст оскаржуваного рішення, зокрема, відсутність у ньому конкретної суми податкового боргу який підлягає стягненню та з огляду на можливість ініціювання примусового списання (стягнення) коштів без згоди платника, суд доходить висновку, що реалізація контролюючим органом рішення «Про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу» від 06.03.2023 № 14461/6/04-36-13-05-10 призведе до збитків для підприємства та його працівників, що матиме безпосередній вплив на можливість здійснення позивачем подальшої підприємницької діяльності.

При цьому, якщо ПрАТ «Український науково-дослідний інститут технології машинобудування» при розгляді цієї справи по суті буде доведено протиправність оскаржуваного рішення відповідача, та у випадку прийняття судом рішення про задоволення позовних вимог і до моменту набранням ним законної сили, може скластись ситуація, при якій для відновлення прав позивача у подальшому необхідно буде докласти значних зусиль та часу.

Більш того, суд наголошує, що Головне управління ДПС у Дніпропетровській області вже подало до АТ «АБ «Радабанк» платіжну інструкцію на примусове списання (стягнення) коштів № 31643 від 05.04.2023 в сумі 81 466,00 грн. на виконання рішення уповноваженої особи ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 06.03.2023 №14461/6/04-36-13-05-10 (копія платіжної інструкції міститься в матеріалах позову), що свідчить про вжиття контролюючим органом дій стосовно примусового списання (стягнення) коштів без згоди платника на підставі оскаржуваного рішення.

Суд також звертає увагу на те, що вжиття заходів забезпечення позову за вказаних обставин має на меті виключно збереження існуючого становища до розгляду спору по суті та не має наслідком вирішення питань по суті спору.

При здійсненні судочинства суд застосовує Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 № ETS N 005 (далі Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).

Згідно приписів статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Зокрема Європейський суд з прав людини у рішенні «Пантелеєнко проти України» від 29.06.2006 зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні «Дорани проти Ірландії» від 31.07.2003 Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При чому, як наголошується у вищевказаних рішеннях Європейського суду з прав людини, ефективний засіб це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

Враховуючи вищевказані норми законодавства та практику Європейського суду з прав людини, суд вважає, що порушення свободи здійснення господарської діяльності товариства у зв`язку із можливістю контролюючого органу ініціювати примусове списання (стягнення) коштів без згоди платника на підставі рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу від 06.03.2023 №14461/6/04-36-13-05-10, є необхідними підставами, які свідчать про обґрунтованість і адекватність вимог заявника щодо забезпечення позову.

Водночас, суд звертає увагу, що оскаржуване рішення не є виконавчим документом, та не є рішенням, яким стягнення здійснюється у безспірному порядку, зокрема, й з підстав відсутності у ньому визначеної до стягнення суми, а є підставою для ініціювання примусового списання коштів з окремих рахунків платника податків.

З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку про правомірність застосування заходів забезпечення позову в частині заборони Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області оформлювати та подавати банкам платіжні інструкції на примусове списання (стягнення) з рахунків платника податків ПрАТ «Український науково-дослідний інститут технології машинобудування» на підставі та на виконання рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області «Про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу» від 06.03.2023 №14461/6/04-36-13-05-10, до набрання законної сили судовим рішенням у справі №160/8732/23.

Враховуючи вищевикладене, суд, з метою забезпечення збалансованості інтересів сторін та враховуючи наявність зв`язку між заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог у даній справі, вважає за необхідне частково задовольнити заяву позивача про забезпечення позову.

При цьому, суд наголошує, що вжиття заходів забезпечення позову за заявою ПрАТ «Український науково-дослідний інститут технології машинобудування» не є вирішенням публічного-правового спору по суті без фактичного його розгляду судом.

Вказані заходи забезпечення позову ніяк не змінюють обсягу прав та обов`язків сторін у спорі, а лише тимчасово забороняє застосування передбачених нею заходів до вирішення спору в даній справі.

Додатково, суд зазначає, що заборона відповідачу оформлювати та подавати банкам платіжні інструкції на примусове списання (стягнення) з рахунків платника податків ПрАТ «Український науково-дослідний інститут технології машинобудування» на підставі та на виконання рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області «Про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу» від 06.03.2023 № 14461/6/04-36-13-05-10, до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі, не призведе до негативних наслідків та не завдасть шкоди будь-яким іншим зацікавленим особам, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 150 КАС України. Натомість, вжиття заходів забезпечення позову, захистить майнові права позивача до прийняття судом рішення щодо правомірності означеного рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Таким чином, розглянувши подану позивачем заяву про забезпечення адміністративного позову, зважаючи на фактичні обставини справи, виходячи із пов`язаності заходів забезпечення позову з його предметом, співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам ПрАТ «Український науково-дослідний інститут технології машинобудування», суд вважає вищеозначену заяву про вжиття заходів забезпечення позову такою, що підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 150-154, 248, 256 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву приватного акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут технології машинобудування» про забезпечення адміністративного позову приватного акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут технології машинобудування» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити частково.

Заборони Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області оформлювати та подавати банкам платіжні інструкції на примусове списання (стягнення) з рахунків платника податків ПрАТ «Український науково-дослідний інститут технології машинобудування» на підставі та на виконання рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області «Про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу» від 06.03.2023 № 14461/6/04-36-13-05-10, до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 160/8732/23.

У задоволенні іншої частини заяви відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Стягувач: приватне акціонерне товариство «Український науково-дослідний інститут технології машинобудування» (код ЄДРПОУ 14311577; адреса: 49069, м. Дніпро, пр. Олександра Поля 46).

Боржник: Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658; адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17А).

Строк пред`явлення до виконання: до 27 квітня 2026 року.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 КАС України.

Суддя І.В. Юхно