Постанова

від 15.06.2023 по справі 160/8732/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

15 червня 2023 року м. Дніпросправа № 160/8732/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Суховарова А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.04.2023 ( суддя першої інстанції Юхно І.В.) в адміністративній справі №160/8732/23 за позовом Приватного акціонерного товариства "Український науково-дослідний інститут технології машинобудування" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

26.04.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява приватного акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут технології машинобудування» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

визнати протиправним і скасувати рішення № 14461/6/04-36-13-05-10 від 06.03.2023 р. Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу, в повному обсязі.

Одночасно із позовною заявою, від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявник просив суд:

зупинити стягнення на підставі рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 14461/6/04-36-13-05-10 від 06.03.2023р. про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу, до набрання судовим рішенням у справі законної сили;

заборонити Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області видавати платіжні доручення та вчиняти дії щодо пред`явлення таких платіжних доручень (розпоряджень) банкам, які обслуговують рахунки ПрАТ «УкрНДІТМ» па підставі та на виконання рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 14461/6/04-36-13-05-10 від 06.03.2023р. про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу, до набрання судовим рішенням у справі законної сили.

В обґрунтування поданої заяви зазначено, що заявник вважає за необхідне вжиття заходів забезпечення позову, оскільки специфіка оскаржуваного рішення, полягає у тому, що ГУ ДПС у Дніпропетровській області на його підставі має можливість в позасудовому порядку звертатись до банківських та інших фінансових установ з метою списання грошових коштів з рахунків ПрАТ «УкрНДІТМ». Рішення контролюючих органів, прийняті в порядку п. 95.5 ст. 95 Податкового кодексу України, мають силу документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку (в т. ч. стягнення коштів з рахунків платника податків у банках). Так, 25.04.2023 року відповідач вже подав до АТ «АБ «Радабанк» платіжну інструкцію на примусове списання (стягнення) коштів № 31643 від 05.04.2023 в сумі 81 466,00 грн. на виконання рішення уповноваженої особи ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 06.03.2023 № 14461/6/04-36-13-05-10. Отже, незалежно від того, що Рішення позивачем оскаржено, до моменту вирішення справи но суті, Відповідач вже намагається реалізувати дане Рішення та направляє платіжні доручення до банківських установ, в яких у Позивача відкриті рахунки. Більш того, враховуючи той факт, що до прийняття Рішення на адресу Позивача від Відповідача не надходило жодних вимог із розрахунком, щодо несплати з боку ПрАТ «УкрНДІТМ» задекларованих податкових зобов`язань, не зрозуміло який саме розмір вимог та з приводу якого податку (збору) Відповідач може надати інкасове доручення.

Заявник наголошує, що наведені обставини та норми свідчать, що існує очевидна небезпека того, що невжиття заходів забезпечення позову, може істотно ускладнити чи унеможливити поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів ПрАТ «УкрНДІТМ», за захистом яких воно звернулось до суду. Невжиття заходів забезпечення позову може мати наслідком заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам ПрАТ «УкрНДІТМ» що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Крім того, на думку заявника, за умови наявності у розпорядженні Відповідача такого інструменту, як можливість безспірного списання, складаються передумови нерівності сторін при розгляді справи. Відповідач має інструмент тиску на Позивача, що унеможливлює ефективний захист при розгляді справи та порушує справедливий баланс між правами сторін.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.02.2023 задоволено частково заяву приватного акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут технології машинобудування» про забезпечення адміністративного позову приватного акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут технології машинобудування» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, а саме: заборонено Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області оформлювати та подавати банкам платіжні інструкції на примусове списання (стягнення) з рахунків платника податків ПрАТ «Український науково-дослідний інститут технології машинобудування» на підставі та на виконання рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області «Про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу» від 06.03.2023 № 14461/6/04-36-13-05-10, до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 160/8732/23;

у задоволенні іншої частини заяви відмовлено.

Не погодившись з ухвалою суду в частині задоволення заяви про забезпечення позову Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції в частині задоволення заяви про забезпечення позову та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут технології машинобудування» про забезпечення позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що наведені позивачем у заяві про забезпечення позову, не свідчать про реальний характер загрози, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заявник вказує, що існує істотний ризик спроби реалізувати оскаржуване рішення з боку відповідача та направлення ним інкасових доручень до банківських установ, у яких відкрито рахунки позивача. Проте, вказане твердження заявника саме по собі не свідчить про те, що це може істотно ускладнити чи унеможливити поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Між тим, відповідно до п. 95.5 ст. 95 ПК України контролюючому органу надано право па здійснення заходів щодо погашення платником податків податкового боргу. До того ж, заявник не падав доказів наявності коштів па рахунках, які можуть бузи стягнуті. Також, заявник не обґрунтував належним чином можливість істотного ускладнення чи унеможливлювання поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Таким чином, позивачем не доведено та документально не підтверджено, відсутні обставин, які б вказували на можливість істотно ускладнити чи унеможливити поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, без вжиття відповідних заходів, або наявність очевидних ознак протиправності рішення. Питання щодо правомірності, чи протиправності оскарженого рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області буде здійснено під час розгляду справи судом. За таких обставин, враховуючи приписи наведених положень актів національного законодавства, у суду були відсутні підстави для часткового задоволення заяви про забезпечення позову, а тому ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.04.2023р. по справі №160/8732/23 про забезпечення позову підлягає скасуванню.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст. 311 КАС України.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, апеляційний суд зазначає наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 66.04.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява приватного акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут технології машинобудування» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить визнати протиправним і скасувати рішення № 14461/6/04-36-13-05-10 від 06.03.2023 р. Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу, в повному обсязі.

Одночасно із позовною заявою, від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявник просив суд:

зупинити стягнення на підставі рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 14461/6/04-36-13-05-10 від 06.03.2023р. про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу, до набрання судовим рішенням у справі законної сили;

заборонити Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області видавати платіжні доручення та вчиняти дії щодо пред`явлення таких платіжних доручень (розпоряджень) банкам, які обслуговують рахунки ПрАТ «УкрНДІТМ» па підставі та на виконання рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 14461/6/04-36-13-05-10 від 06.03.2023р. про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу, до набрання судовим рішенням у справі законної сили.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.02.2023 задоволено частково заяву приватного акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут технології машинобудування» про забезпечення адміністративного позову приватного акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут технології машинобудування» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, а саме: заборонено Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області оформлювати та подавати банкам платіжні інструкції на примусове списання (стягнення) з рахунків платника податків ПрАТ «Український науково-дослідний інститут технології машинобудування» на підставі та на виконання рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області «Про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу» від 06.03.2023 № 14461/6/04-36-13-05-10, до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 160/8732/23; у задоволенні іншої частини заяви відмовлено.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову частково суд першої інстанції виходив з того, що Головне управління ДПС у Дніпропетровській області вже подало до АТ «АБ «Радабанк» платіжну інструкцію на примусове списання (стягнення) коштів № 31643 від 05.04.2023 в сумі 81 466,00 грн. на виконання рішення уповноваженої особи ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 06.03.2023 №14461/6/04-36-13-05-10 (копія платіжної інструкції міститься в матеріалах позову), що свідчить про вжиття контролюючим органом дій стосовно примусового списання (стягнення) коштів без згоди платника на підставі оскаржуваного рішення. Суд вважає, що порушення свободи здійснення господарської діяльності товариства у зв`язку із можливістю контролюючого органу ініціювати примусове списання (стягнення) коштів без згоди платника на підставі рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу від 06.03.2023 №14461/6/04-36-13-05-10, є необхідними підставами, які свідчать про обґрунтованість і адекватність вимог заявника щодо забезпечення позову.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для частково забезпечення позову з огляду на наступне.

Частинами першою, другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Тобто, обов`язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог, як поданого позову так і майбутнього його подання, та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 13.03.2020 року по справі № 1740/2484/18, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Також, слід зазначити, що підстави забезпечення позову, передбачені частиною другою статті 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи наявна хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Суд першої інстанції задовольняючи частково заяву про забезпечення позову дійшов висновку, що враховуючи зміст оскаржуваного рішення, зокрема, відсутність у ньому конкретної суми податкового боргу який підлягає стягненню та з огляду на можливість ініціювання примусового списання (стягнення) коштів без згоди платника, суд доходить висновку, що реалізація контролюючим органом рішення «Про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу» від 06.03.2023 № 14461/6/04-36-13-05-10 призведе до збитків для підприємства та його працівників, що матиме безпосередній вплив на можливість здійснення позивачем подальшої підприємницької діяльності. При цьому, якщо ПрАТ «Український науково-дослідний інститут технології машинобудування» при розгляді цієї справи по суті буде доведено протиправність оскаржуваного рішення відповідача, та у випадку прийняття судом рішення про задоволення позовних вимог і до моменту набранням ним законної сили, може скластись ситуація, при якій для відновлення прав позивача у подальшому необхідно буде докласти значних зусиль та часу.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу.

Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно із до абзацом другим пункту 95.5 статті 95 ПК України у разі, якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов`язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість. У разі наявності непогашеного зобов`язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, ця норма застосовується в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов`язання держави.

У таких випадках: рішення про стягнення коштів з рахунків такого платника податків у банках є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов`язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи.

Порядок ініціювання та виконання платіжних операцій за рахунками користувачів платіжних послуг врегульовано «Інструкцією про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг», затвердженою постановою Правління НБУ від 29.07.2022 № 163, яка набрала чинності з 01.08.2022 (далі - Інструкція № 163).

Згідно із підпунктами 5, 19, 20 пункту 6 Інструкції № 163:

- ініціатор - особа, яка на законних підставах ініціює платіжну операцію шляхом формування та/або подання відповідної платіжної інструкції, уключаючи застосування платіжного інструменту. До ініціаторів належать платник, отримувач, стягувач, обтяжувач;

- примусове списання (стягнення) - платіжна операція з рахунку платника, що здійснюється стягувачем без згоди платника на підставі встановленого законом України виконавчого документа у випадках, передбачених законодавством України, або на підставі рішення суду, що набрало законної сили, чи рішення керівника органу стягнення (його заступника або уповноваженої особи) у випадках, передбачених Податковим кодексом України;

- стягувач - особа, яка може бути ініціатором платіжної операції примусового списання (стягнення) коштів з рахунку платника на підставі виконавчих документів, визначених законом України, або на підставі рішення суду, що набрало законної сили, або рішення керівника органу стягнення (його заступника або уповноваженої особи) відповідно до Податкового кодексу України.

Порядок виконання надавачами платіжних послуг дебетового переказу коштів без згоди платника врегульовано пунктами 60-72 розділу IV Інструкції № 163.

Пунктом 60 Інструкції № 163 визначено, що ініціатором платіжної операції під час дебетового переказу коштів із рахунку платника без його згоди (далі - примусове списання (стягнення) коштів) є орган державної виконавчої служби (державні виконавці)/приватні виконавці та контролюючий орган (далі - стягувач).

Відповідно до пункту 61 Інструкції № 163 надавач платіжних послуг платника виконує примусове списання (стягнення) коштів із рахунків, відкритих платникам відповідно до нормативно-правового акта Національного банку з питань відкриття і закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг.

Згідно із пунктом 62 Інструкції №163, стягувач ініціює примусове списання (стягнення) коштів із: 1) рахунків платників - на підставі виконавчих документів, установлених законодавством України; 2) рахунків платників податків - на підставі рішення суду або рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу (за умов, визначених у пункті 95.5 статті 95 Податкового кодексу України); 3) рахунків суб`єктів господарювання - на підставі рішення суду; 4) розрахункового рахунку небанківського надавача платіжних послуг - на підставі судового рішення за зобов`язаннями небанківського надавача платіжних послуг перед користувачем за умови, що таке зобов`язання пов`язано з наданням платіжних послуг небанківським надавачем платіжних послуг.

Відповідно до абзаців першого та третього пункту 64 Інструкції № 163 стягувач у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції на примусове списання (стягнення) коштів (далі - платіжна інструкція) зазначає назву, дату видачі та номер (якщо він присвоєний) виконавчого документа або назву, дату видачі та номер (якщо він присвоєний) судового рішення/рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу.

Стягувач не подає надавачу платіжних послуг платника виконавчий документ або судове рішення/рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, на підставі якого оформлено платіжну інструкцію.

Надавач платіжних послуг платника приймає до виконання платіжну інструкцію стягувача незалежно від наявності достатнього залишку коштів на рахунку платника (пункт 68 Інструкції № 163).

Відповідно до пункту 72 Інструкції №163 стягувач має право відкликати платіжну інструкцію до моменту списання коштів з рахунку платника.

З матеріалів справи встановлено, що Головне управління ДПС у Дніпропетровській області вже подало до АТ «АБ «Радабанк» платіжну інструкцію на примусове списання (стягнення) коштів № 31643 від 05.04.2023 в сумі 81 466,00 грн. на виконання рішення уповноваженої особи ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 06.03.2023 №14461/6/04-36-13-05-10 (копія платіжної інструкції міститься в матеріалах позову), що свідчить про вжиття контролюючим органом дій стосовно примусового списання (стягнення) коштів без згоди платника на підставі оскаржуваного рішення.

Проаналізувавши вищенаведені правові норми, враховуючи зміст оскаржуваного рішення, зокрема відсутність у ньому конкретної суми податкового боргу який підлягає стягненню та з огляду на можливість ініціювання примусового списання (стягнення) коштів без згоди платника, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що реалізація контролюючим органом рішення «Про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу» від 06.03.2023 № 14461/6/04-36-13-05-10 призведе до збитків для підприємства та його працівників, що матиме безпосередній вплив на можливість здійснення позивачем подальшої підприємницької діяльності.

Суд апеляційної інстанції також звертає увагу на те, що вжиття заходів забезпечення позову за вказаних обставин має на меті виключно збереження існуючого становища до розгляду спору по суті та не має наслідком вирішення питань по суті спору.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про правомірність застосування судом першої інстанції заходів забезпечення позову в частині заборони Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області оформлювати та подавати банкам платіжні інструкції на примусове списання (стягнення) з рахунків платника податків ПрАТ «Український науково-дослідний інститут технології машинобудування» на підставі та на виконання рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області «Про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу» від 06.03.2023 № 14461/6/04-36-13-05-10, до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 160/8732/23.

За даних обставин суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення питання, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи, ухвалу суду першої інстанції у даній справі про часткове задоволення заяви про забезпечення позову прийнято з дотриманням норм процесуального права, і тому остання підлягає залишенню без змін.

Доводи апеляційної скарги відповідача висновків суду першої інстанції не спростовують.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.243,311,316,321,322,325,329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2023 року у справі №160/8732/23 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду за наявності підстав та в порядку, визначених ст.ст. 328, 329 КАС України.

Повний текст судового рішення складено 15 червня 2023 року.

Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко

суддя Л.А. Божко

суддя А.В. Суховаров