Постанова

від 18.04.2023 по справі 440/6245/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2023 р.Справа № 440/6245/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П. ,

за участю секретаря судового засідання Лещинської К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фермерського господарства "Добра Ферма" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.08.2022, (головуючий суддя І інстанції: С.С. Бойко, повний текст складено 26.08.22 року) по справі № 440/6245/21

за позовом Фермерського господарства "Добра Ферма"

до Державної інспекції архітектури та містобудування України треті особи: Решетилівська міська рада Полтавської області , Служба автомобільних доріг у Полтавській області , Товариство з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком"

про визнання протиправним та скасування дозволу,

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство "Добра Ферма" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати дозвіл на виконання будівельних робіт № ІУ113200360808 від 05.02.2020, виданий Державною архітектурно-будівельною інспекцією України, яким надано замовнику Службі автомобільних доріг у Полтавській області та генеральному підряднику ТОВ «Шляхове будівництво «Альтком» на об`єкт будівництва «Реконструкція автомобільної дороги державного значення Н-31 Дніпро-Царичанка-Кобеляки-Решетилівка на ділянці км 150 + 000 км 155 + 000, Полтавська область».

В обґрунтування вимог зазначило, що дозвіл на виконання будівельних робіт видано замовнику за відсутності документів, що посвідчують його право власності чи користування земельною ділянкою.

Зауважувало, що земельна ділянка з кадастровим номером 5324283100:00:006:0003 перебуває в користуванні позивача на підставі договору оренди землі № 3 від 18.04.2017, проте видача відповідачем дозволу призвела до самовільного захоплення частини вказаної земельної ділянки підрядною організацією ТОВ "Шляхове будівництво "АЛЬТКОМ" чим фактично позбавила ФГ «Добра Ферма» права користування нею.

З урахуванням наведеного вважало дозвіл на виконання будівельних робіт протиправним і просило суд його скасувати.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 16.08.2022 у задоволенні позову відмовлено.

Позивач, не погодившись із рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповне з`ясування судом обставин справи, що призвело до неправильного висновку, просило скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позов.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що судом першої інстанції не враховано, що Служба автомобільних доріг у Полтавській області не надала відповідачу повний пакет документів для отримання дозволу на виконання будівельних робіт, а саме: документів, що засвідчують право власності чи користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5324283100:00:006:0003, що мало бути підставою для відмови у його видачі.

Вважає, що судом першої інстанції помилково застосовано у межах спірних правовідносин ч. 4 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 7 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 466 від 13 квітня 2011 року, оскільки реконструкція автомобільних доріг мала відбуватись не у межах земель її розміщення та не була новим будівництвом, а Служба автомобільних доріг у Полтавській області не є державної влади чи місцевого самоврядування.

Також, суд першої інстанції не надав жодної оцінки відсутності у Служби автомобільних доріг у Полтавській області містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 5,8871 га з кадастровим номером 5324283100:00:006:0003.

Натомість, звертає увагу, що містобудівні умови та обмеження є складовою вихідних даних, отримання яких є необхідною умовою для набуття власниками земельних ділянок або землекористувачами права на забудову земельної ділянки. Містобудівні умови та обмеження є видом містобудівної документації та визначають комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва, дотримання яких є обов`язковим для всіх суб`єктів містобудівної діяльності.

Посилається на постанови Верховного Суду від 21.08.2018 у справі № 445/765/16-а, від 27.02.2019 у справі № 809/721/18, від 10.10.2019 у справі № 260/1499/18, від 20.02.2020 у справі № 813/52/13-а, від 11.03.2021 у справі № 640/23179/19.

На думку апелянта, об`єкт будівництва «Реконструкція автомобільної дороги державного значення Н-31 Дніпро-Царичанка-Кобеляки-Решетилівка на ділянці км 150 + 000 км 155 + 000, Полтавська область» є самочинним будівництвом, оскільки у замовника будівництва відсутні речові права на земельну ділянку з кадастровим номером 5324283100:00:006:0003.

Просить врахувати, що замовником не дотримано вимоги пп. 1.1 п. 1 Екологічних умов провадження планованої діяльності Висновку з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності з «Реконструкції автомобільної дороги державного значення Н-31 Дніпро-Царичанка-Кобеляки-Решетилівка на ділянці км 150 + 000 км 155 + 000, Полтавська область» в частині можливості користування земельною ділянкою під час виконання підготовчих та будівельних робіт лише при наявності документів землекористування, які у нього відсутні.

Наголошує, що жодних договорів між ТОВ «Шляхове будівництво «Альтком» та ФГ «Добра ферма» щодо надання доступу підряднику до земельної ділянки не укладалось, а висновки суду в цій частині не підтверджені жодними доказами, що свідчить про недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими.

Зауважує, що договір №б/н від «14» жовтня 2020 року укладений між ТОВ «Шляхове будівництво «Альтком» та ФГ «Добра ферма» з метою добровільного відшкодування збитків за самовільне тимчасове зайняття земельної ділянки та не є договором суборенди земельної ділянки. Отже, до вказаного документу не застосовуються норми Закону України «Про оренду землі» і Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», тому у ТОВ «Шляхове будівництво «Альтком» не виникло жодних речових прав на дану земельну ділянку.

При цьому, зазначений договір не містить жодних відомостей стосовно існування дозволу на виконання будівельних робіт, який було видано Службі автомобільних доріг у Полтавській області.

Натомість, ФГ «Добра ферма» не отримувало від Державної архітектурно-будівельної інспекції України та/або Служби автомобільних доріг у Полтавській області повідомлень про видачу 05.02.2020 року Службі автомобільних доріг дозволу на виконання будівельних робіт на частині земельної ділянки з кадастровим номером 5324283100:00:006:0003, яка перебуває в оренді позивача.

Крім того, на думку апелянта, вказаний спір має розглядатись в порядку господарського судочинства.

В підтвердження такого висновку посилається на постанови Великої Палати Верховного суду від 22.08.2018 у справі № 815/1568/16, від 15.05.2019 у справі № 824/442/17, Верховного суду від 12.12.2018 у справі № 826/5970/16.

Державна інспекція архітектури та містобудування України (далі - відповідач) подала відзив на апеляційну скаргу, в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Вказує, що спірний дозвіл, яким надано замовнику Службі автомобільних доріг у Полтавській області та генеральному підряднику Товариству з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком" на об`єкт будівництва "Реконструкція автомобільної дороги державного значення Н-31 Дніпро-Царичанка-Кобеляки-Решетилівка на ділянці км 150+000 - км 155+000, Полтавська область", відповідає визначеним у ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості та виданий відповідачем в межах та у спосіб, встановлені законодавством у сфері регулювання містобудівної діяльності.

Вважає, що суд першої інстанції вірно врахував договір від 14.07.2020, яким ФГ "Добра ферма" надало ТОВ "Шляхове будівництво "Альтком" - виконавцю робіт з реконструкції автомобільної дороги державного значення Н-31 Дніпро-Царичанка-Кобеляки-Решетилівка на ділянці км 150+000 - км 155+000, Полтавська область доступ до частини земельної ділянки площею 1,65 га (загальна площа - 5,8871 га, кадастровий номер 5324283100:00:006:0003) з правом їх тимчасового зайняття.

При цьому, ТОВ "Шляхове будівництво "Альтком" сплатило на користь ФГ "Добра ферма" грошові кошти в сумі 150 000,00 грн за самовільне зайняття частини земельної ділянки площею 1,65 га.

Таким чином, ФГ "Добра ферма" самостійно та добровільно на оплатній основі надало доступ до земельної ділянки, яка перебуває в його користуванні.

Отже, права ФГ "Добра ферма" внаслідок видачі Службі автомобільних доріг у Полтавській області дозволу на виконання будівельних робіт не порушені.

Решетилівська міська рада Полтавської області, Служба автомобільних доріг у Полтавській області, Товариство з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво" Альтком" (далі треті особи) не подали відзиви на апеляційну скаргу.

Від позивача надійшло до суду клопотання про відкладення розгляду справи, з підстав не отримання ним письмових пояснень від третіх осіб щодо апеляційної скарги.

Разом з тим, колегія суддів зауважує, що матеріали справи не містять відзиви третіх осіб на апеляційну скаргу, натомість інших підстав для відкладення розгляду справи позивачем не наведено.

Враховуючи не наведення позивачем поважних підстав для відкладення розгляду справи, можливість її розгляду без надання пояснень представником позивача, з метою дотримання строку розгляду справи, встановленого ст.309 КАС України, колегія суддів вважає, що клопотання задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 4 ст. 229, ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ФГ «Добра Ферма» на праві користування належить земельна ділянка з кадастровим номером 5324283100:00:006:0003 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за межами населених пунктів на території Пащенківської сільської ради Решетилівського району Полтавської області, що підтверджується договором оренди землі № 3 від 18.07.2017, додатковою угодою до договору та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (т. 1 а.с. 19-25).

Служба автомобільних доріг у Полтавській області звернулась до Державної архітектурно-будівельної інспекції України із заявою про видачу дозволу на виконання будівельних робіт, до якої додала, зокрема, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки № 05-43, матеріали погодження місця розташування об`єкта для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства загального користування Полтавської області, висновок з оцінки впливу на довкілля від 08.10.2019, кваліфікаційний сертифікат інженера - землевпорядника (т. 1 а.с. 29-38, 138-193, т. 2 а.с. 84-86).

За результатами розгляду поданих замовником будівництва - Службою автомобільних доріг у Полтавській області документів відповідач видав дозвіл № ІУ113200360808 від 05.02.2020 на виконання будівельних робіт з об`єктом будівництва «Реконструкція автомобільної дороги державного значення Н-31 Дніпро-Царичанка-Кобеляки-Решетилівка на ділянці км 150 + 000 км 155 + 000, Полтавська область» (т. 1 а.с. 193).

Вважаючи, що вказаним дозволом порушено право ФГ «Добра ферма» на користування частиною земельної ділянки, яка перебуває у нього в оренді, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що видаючи спірний дозвіл на виконання будівельних робіт, відповідач діяв правомірно та у відповідності до вимог законодавства у сфері регулювання містобудівної діяльності.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлює Закон України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон №3038-VI).

Згідно абз. 2 ч. 2 ст. 24 Закону № 3038-VI забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення.

Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону № 3038-VI проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Абзацами 2, 3 ст. 29 Закону № 3038-VI передбачено, що фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника, до якої додаються: 1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію; 2) копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації); 3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; 4) витяг із Державного земельного кадастру.

За змістом п. 3 ч. 1 ст. 34 Закону № 3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".

Відповідно до частин 1-4 статті 37 Закону № 3038-VI право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно- будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви. За наявності дозволу на виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається.

Для отримання дозволу подається заява, до якої додаються: 1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію; 2) копія розпорядчого документа щодо комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду у разі здійснення комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності (замість копії документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою); 3) проектна документація на будівництво, розроблена та затверджена в установленому законодавством порядку; 4) копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або згода його власника, засвідчена у встановленому законодавством порядку, на проведення будівельних робіт у разі здійснення реконструкції, реставрації чи капітального ремонту; 5) копії документів про призначення осіб, відповідальних за виконання будівельних робіт, та осіб, які здійснюють авторський і технічний нагляд; 6) інформація про ліцензію, що дає право на виконання будівельних робіт, та кваліфікаційні сертифікати; 7) результати оцінки впливу на довкілля у випадках, визначених Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".

Форма дозволу на виконання будівельних робіт, форма заяви, що подається для його отримання, форма відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт, порядок видачі та анулювання дозволу на виконання будівельних робіт визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відмова у видачі дозволу на виконання будівельних робіт видається заявнику в письмовому вигляді з відповідним обґрунтуванням у строк, передбачений для видачі дозволу.

Підставою для відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт є:

1) неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу такого дозволу;

2) невідповідність поданих документів вимогам законодавства;

3) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;

4) результати оцінки впливу на довкілля у випадках, визначених Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".

Рішення про видачу або анулювання дозволу на виконання будівельних робіт може бути розглянуто у порядку нагляду центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (без права видачі дозволу), або оскаржено до суду.

Частиною 4 ст. 34 Закону № 3038-VI передбачено, що, зокрема, реконструкція автомобільних доріг у межах земель їх розміщення відповідно до містобудівної документації на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності можуть здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.

Механізм набуття права на виконання підготовчих та будівельних робіт визначає й Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 (далі Порядок № 466), який містить аналогічні вимоги щодо отримання дозволу на виконання будівельних робіт, що й Закон № 3038-VI.

Судом встановлено, що Служба автомобільних доріг у Полтавській області звернулась до Державної архітектурно-будівельної інспекції України із заявою для отримання дозволу на виконання будівельних робіт із наданням усіх необхідних документів, які відповідають вимогам Закону № 3038-VI та Порядку №466.

Дослідивши надані третьою особою документи, відповідач прийняв рішення про видачу замовнику та генеральному підряднику дозволу на виконання будівельних робіт з об`єктом будівництва «Реконструкція автомобільної дороги державного значення Н-31 Дніпро-Царичанка-Кобеляки-Решетилівка на ділянці км 150 + 000 км 155 + 000, Полтавська область».

Апелянт як в суді першої, так і апеляційної інстанції звертав увагу, що Служба автомобільних доріг у Полтавській області не надала копію документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, наслідком чого мала б бути відмова у його видачі.

Надаючи оцінку вказаним доводам скаржника, колегія суддів зазначає наступне.

Так, у спірному дозволі, виданому на замовлення Служби автомобільних доріг в Полтавській області місце розташуванням об`єкта будівництва є автомобільна дорога державного значення Н-31 Дніпро-Царичанка-Кобеляки-Решетилівка на ділянці км 150 + 000 км 155 + 000, Полтавська область, а видом будівництва реконструкція.

Статтею 7 Закону України "Про автомобільні дороги" автомобільні дороги загального користування є складовою Єдиної транспортної системи України і задовольняють потреби суспільства в автомобільних пасажирських і вантажних перевезеннях. Автомобільні дороги загального користування перебувають у державній власності і не підлягають приватизації.

Відповідно до п.1 Положення про Державне агентство автомобільних доріг України, затвердженого Постановою КМ України від 10 вересня 2014 року №439 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Державне агентство автомобільних доріг України (Укравтодор) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури ті який реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами загального користування державного значення.

В свою чергу, Служба автомобільних доріг у Полтавській області є державною організацією, що належить до сфери управління Державного агентства автомобільних доріг України, підвідомча їй та здійснює функції з управління автомобільними дорогами загального користування і є одержувачем бюджетних коштів, шо спрямовуються на розвиток мережі автомобільних доріг загального користування.

Земельна ділянка з кадастровим номером 5324283100:00:006:0003, необхідна для реконструкції автомобільної дороги перебуває у комунальній власності (землевласником є Пащенківська сільська рада Решетилівського району Полтавської області).

Отже, суд першої інстанції вірно зазначив, що дозвіл від 05.02.2020 видавався на реконструкцію автомобільної дороги у межах земель її розміщення, на замовлення органу державної влади Служби автомобільних доріг.

Натомість, ч. 4 ст. 34 Закону № 3038-VI та п. 7 Порядку № 466 звільняють замовника від обов`язку надавати документ, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою у випадку реконструкції автомобільних доріг у межах земель їх розміщення відповідно до містобудівної документації на замовлення органів державної влади на відповідних землях комунальної власності.

Враховуючи, що Служба автомобільних доріг надала всі необхідні документи для отримання дозволу, у відповідача не було підстав, визначених ч. 4 ст. 37 Закону № 3038-VI для відмови у його видачі.

З урахуванням викладеного, колегія суддів відхиляє доводи апелянта щодо неможливості застосування у спірних правовідносинах ч. 4 ст. 34 Закону № 3038-VI та п. 7 Порядку № 466.

Доводи скаржника про відсутність у Служби автомобільних доріг у Полтавській області містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 5,8871 га з кадастровим номером 5324283100:00:006:0003 спростовуються наявними в матеріалах справи містобудівними умовами та обмеженнями забудови земельної ділянки № 05-43 (т. 1 а.с. 138), в якому міститься інформація щодо площі земельної ділянки (90,21 га) та документів, що підтверджує право власності або користування земельною ділянкою (державні акти на право постійного користування землею серії ІІ-ПЛ № 002986, № 002987, № 002988, № 002089 для автомобільного транспорту).

При цьому, колегія суддів зауважує, що замовником у проектній документації не зазначалось про необхідність проведення реконструкції автодороги на земельній ділянці площею 5,8871 га з кадастровим номером 5324283100:00:006:0003, а лише на її частині.

Доводи апеляційної скарги про те, що «Реконструкція автомобільної дороги державного значення Н-31 Дніпро-Царичанка-Кобеляки-Решетилівка на ділянці км 150 + 000 км 155 + 000, Полтавська область» є самочинним будівництвом не є предметом позову.

Щодо доводів апелянта про не надання ФГ «Добра Ферма» доступу підряднику - ТОВ «Шляхове будівництво «Альтком» до частини земельної ділянки, належній їй на підставі договору оренди.

Апелянт зазначає, що ним не укладалось договорів з ТОВ «Шляхове будівництво «Альтком», якими б надавався третій особі доступ до частини земельної ділянки, а висновки суду в цій частині не підтверджені жодними доказами, що свідчить про недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими.

Так, судом встановлено, що 14.07.2020 між ТОВ "Шляхове будівництво "Альтком" (виконавець робіт) та ФГ «Добра ферма» (землекористувач) укладено договір, за умовами якого землекористувач надав виконавцю робіт з реконструкції автомобільної дороги державного значення Н-31 Дніпро-Царичанка- Кобеляки-Решетилівка на ділянці км 150+000 - км 155+000, Полтавська область доступ до частини земельної ділянки площею 1,65 га (загальна площа - 5,8871 га, кадастровий номер 5324283100:00:006:0003) з правом їх тимчасового зайняття (т. 1 а.с. 96).

Пунктом 1.2. Договору визначено, що відшкодування збитків ФГ "Добра ферма" з боку ТОВ "Шляхове будівництво "Альтком", понесених фермерським господарством внаслідок тимчасового зайняття частини земельної ділянки площею 1,65 га (загальна площа - 5,8871 га, кадастровий номер 5324283100:00:006:0003) для проведення обов`язкових планових робіт з реконструкції автомобільної дороги державного значення Н-31 Дніпро-Царичанка-Кобеляки-Решетилівка на ділянці км 150+000 - км 155+000, за рахунок власних обігових коштів Товариства.

ФГ "Добра ферма" зобов`язалось надати ТОВ "Шляхове будівництво "Альтком" частину земельної ділянки площею 1,65 га (загальна площа - 5,8871 га, кадастровий номер 5324283100:00:006:0003), необхідну для проведення обов`язкових планових будівельних робіт з реконструкції автомобільної дороги державного значення Н-31 Дніпро-Царичанка-Кобеляки-Решетилівка на ділянці км 150+000 - км 155+000 (п.3.1 Договору).

Додатковою угодою від 14.07.2020 та додатком №1 до вказаного договору сторони дійшли згоди щодо сплати ТОВ "Шляхове будівництво "Альтком" на користь ФГ "Добра ферма" грошових коштів в сумі 150 000,00 грн. за самовільне тимчасове зайняття частини земельної ділянки площею 1,65 га (загальна площа - 5,8871 га, кадастровий номер 5324283100:00:006:0003) (т. 1 а.с. 97-98).

23.10.2020 ТОВ "Шляхове будівництво "Альтком" сплатило кошти в розмірі 150000,00 грн на користь ФГ «Добра ферма», що підтверджується платіжним дорученням № 9847 (т. 1 а.с. 99).

Вказаний догові, додаткова угода та платіжне доручення містяться в матеріалах справи, були досліджені судом та їм надано належну правову оцінку.

Вищенаведені обставини свідчать про те, що ФГ "Добра ферма" самостійно та добровільно на оплатній основі надало тимчасовий доступ підряднику до земельної ділянки, яка перебуває в його користуванні.

Доводи скаржника про те, що договір №б/н від «14» жовтня 2020 року не є договором суборенди земельної ділянки не спростовують правильності висновків суду першої інстанції щодо надання позивачем згоди на тимчасовий доступ ТОВ "Шляхове будівництво "Альтком" до частини земельної ділянки для виконання реконструкції автомобільної дороги, оскільки за загальновідомим правилом суть договору превалює на його формою.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності у договорі відомостей щодо існування дозволу на виконання будівельних робіт, який видано Службі автомобільних доріг у Полтавській області не є такими, що свідчать про протиправність такого дозволу.

При цьому, колегія суддів зауважує, що зазначеним вище договором обумовлювалась необхідність ТОВ "Шляхове будівництво "Альтком" на тимчасове зайняття частини земельної ділянки, а саме: для проведення планових робіт, які здійснюються на замовлення Служби автомобільних доріг у Полтавській області.

Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, доведено обставини, на яких ґрунтуються заперечення проти позову, підтверджено правомірність видачі дозволу належними доказами.

Беручи до уваги підстави позову, відсутність порушень з боку Державної архітектурно-будівельної інспекції України під час видання оскаржуваного дозволу, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.

Щодо доводів апелянта про те, що вказана справа не належить до компетенції судів адміністративної юрисдикції.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Аналізуючи норми ч. 1 ст. 4, п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України колегія суддів дійшла висновку, що до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже до адміністративного суду можуть бути оскаржені виключно рішення, дії та бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що виникають у зв`язку із здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності встановлено інший порядок судового провадження.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, предметом позову у цій справі є дозвіл Державної архітектурно-будівельної інспекції України на виконання будівельних робіт, тобто рішення суб`єкта владних повноважень під час реалізації покладених на нього управлінських функцій.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що вказана справа має розглядатись за правилами адміністративного судочинства, оскільки спір виник внаслідок виконання відповідачем владних управлінських функцій, тому спір має публічно-правовий характер.

Посилання скаржника на постанови Великої Палати Верховного суду від 22.08.2018 у справі № 815/1568/16, від 15.05.2019 у справі № 824/442/17 колегія суддів вважає помилковими, оскільки спірні правовідносини у цих справах не є тотожними справі, що розглядається.

Посилання апелянта на постанову Верховного суду від 12.12.2018 у справі № 826/5970/16, в якій судом зроблено висновки щодо розгляду подібної справи в порядку цивільного або господарського судочинства колегія суддів відхиляє, оскільки, в подальшому, Верховним Судом справи з аналогічним предметом спору розглядались за правилами адміністративного судочинства, про що свідчать постанови від 22.07.2020 у справі № 640/16442/19, від 07.09.2022 у справі № 620/6024/20, від 14.02.2022 у справі № 826/1606/17.

Інші доводи апеляційної скарги не впливають на правильність висновків суду . Відповідно до Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 310, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Добра Ферма" залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.08.2022 по справі № 440/6245/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя В.Б. РусановаСудді Т.С. Перцова С.П. Жигилій Повний текст постанови складено 27.04.2023 року