Постанова

від 26.04.2023 по справі 320/4840/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/4840/22 Суддя першої інстанції: Балаклицький А. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2023 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача - Горяйнова А.М.,

суддів - Костюк Л.О. та Файдюка В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Девелопмент» та Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 липня 2022 року, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Девелопмент» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2022 року ТОВ «Гранд Девелопмент» звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 31 серпня 2021 року № 19451/18-14 та № 19453/18-14.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25 липня 2022 року вказаний адміністративний позов було задоволено. Також вказаним рішенням було відмовлено позивачу в розподілі витрат на професійну правничу допомогу.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального та процесуального права. Скаржник вказує на те, що позивачем порушено п. 54.1 ст. 54, п. 57.1 ст. 57, п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135, пп. 140.4.2 п. 140.4 ст. 140 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування рядка 4 декларації за 2015 рік на суму 1163849 грн 00 коп, за 2016 рік на суму 2768465 грн 00 коп та заниження грошового зобов`язання з податку на прибуток, яке підлягає сплаті до бюджету за 2017 рік на суму 498324 грн 00 коп. Відповідач наголошує на тому, що камеральну перевірку з питань, що відображені в акті від 23 липня 2021 року № 12267/10-36-18-14/36202630, може бути проведено протягом 1095 днів з подання уточнюючого розрахунку. Також контролюючий орган в апеляційній скарзі зазначив перелік недоліків у заповненні податкової звітності, які стали підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

ТОВ «Гранд Девелопмент» подало відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначило, що суд першої інстанції ухвалив законне і обґрунтоване рішення про задоволення адміністративного позову, а в апеляційній скарзі не зазначено в чому саме полягає необґрунтованість прийнятого рішення, невірність оцінки обставин і доказів.

Також позивач подав апеляційну скаргу на рішення суду від 25 липня 2022 року в частині відмови в задоволенні вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції неправильно застосував норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про розподіл судових витрат. Позивач просить врахувати, що він у межах встановленого ч. 7 ст. 139 КАС України строку подав клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, однак суд першої інстанції не призначив судове засідання для вирішення питання про ухвалення додаткового судового рішення.

Крім того ТОВ «Гранд Девелопмент» просить розподілити витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 40000 грн 00 коп, які були понесені під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Відзив на апеляційну скаргу позивача від відповідача не надходив, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, відзиву позивача на апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає необхідним апеляційні скарги ТОВ «Гранд Девелопмент» та Головного управління ДПС у Київській області залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 липня 2022 року - без змін, виходячи з такого.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено та сторонами справи не заперечується, що ТОВ «Гранд Девелопмент» перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Київській області як платник податків.

Головним управлінням ДПС у Київській області було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на прибуток ТОВ «Гранд Девелопмент» за 2013 рік, 2015 рік, 2016 рік, 2017 рік, за результатами якої складено акт камеральної перевірки від 23 липня 2021 року № 12267/10-36-18-14/36202630.

Згідно з вказаним актом камеральної перевірки, з урахуванням результатів розгляду заперечень позивача на такий акт, контролюючий орган встановив, що позивачем порушено п. 54.1 ст. 54, п. 57.1 ст. 57, п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135, пп. 140.4.2 п. 140.4 ст. 140 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування рядка 4 декларації за 2015 рік на суму 1163849 грн 00 коп, за 2016 рік на суму 2768465 грн 00 коп та заниження грошового зобов`язання з податку на прибуток, яке підлягає сплаті до бюджету за 2017 рік на суму 498324 грн 00 коп.

На підставі висновків акту перевірки від 23 липня 2021 року № 12267/10-36-18-14/36202630 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 31 серпня 2021 року:

- № 19451/18-14, який позивачу нараховані грошові зобов`язання з податку на прибуток підприємства на суму 498324 грн 00 коп;

- № 19453/18-14, яким позивачу зменшено суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 3932314 грн 00 коп, у тому числі за 2015 рік на суму 1163849 грн 00 коп та за 2016 рік на суму 2768465 грн 00 коп.

Не погоджуючись із вказаним рішенням контролюючого органу, ТОВ «Гранд Девелопмент» звернулося до суду з адміністративним позовом про визнання їх протиправними та скасування.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «Гранд Девелопмент», суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не наділений повноваженнями під час проведення камеральної перевірки досліджувати достовірність сформованих платником показників податкової звітності. Водночас своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати податків може бути перевірена контролюючим органом в разі здійснення документальних перевірок в порядку, передбаченому ст.ст. 77, 78 Податкового кодексу України.

Суд першої інстанції також врахував, що предметом камеральної перевірки була правильність оформлення податкової звітності за 2013 рік, 2015 рік, 2016 рік, 2017 рік, а не своєчасність їх подання, тому перевірка могла бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання. Натомість відповідачем у липні 2021 року проведено камеральну перевірку податкових декларацій та уточнюючих податкових декларацій за 2013 рік, 2015 рік, 2016 рік, 2017 рік, що свідчить про те, що камеральна перевірка проведена з порушенням встановлених строків.

Також суд першої інстанції наголосив на тому, що відповідачем не обґрунтовано в чому виявилось порушення позивачем вимог п. 54.1 ст. 54, п. 57.1 ст. 57, п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135, пп. 140.4.2 п. 140.4 ст. 140 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування рядка 4 декларації за 2015 рік на суму 1163849 грн 00 коп, за 2016 рік на суму 2768465 грн 00 коп та заниження грошового зобов`язання з податку на прибуток, яке підлягає сплаті до бюджету за 2017 рік на суму 498324 грн 00 коп. Наголосив на тому, що допущення позивачем технічної помилки під час заповнення звітної декларації не можна вважати неправомірним заниженням товариством податку на прибуток та завищенням завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування, оскільки помилка полягала виключно у неправильному заповненні рядку декларації та не стосувалася зміни бази та об`єкта оподаткування податком на прибуток.

Колегія суддів погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції, адже вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Згідно з поясненнями позивача, 29 лютого 2016 року до Києво-Святошинської ДПІ Головного управління ДПС у Київській області було подано в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2015 рік (від 29 лютого 2016 року № 9276311197). При формуванні зазначеної декларації було допущено помилку, з метою виправлення якої були подані уточнюючі податкові декларації з податку на прибуток підприємства (від 07 червня 2016 року № 9276832014 та від 20 листопада 2018 року № 9277065151) у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок щодо незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених пп. 140.4.8 п. 140.4 та пп. 140.5.16 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України) за 2015 рік.

В уточнюючих деклараціях відображені такі результати:

- фінансовий результат до оподаткування (р. 02 декларації) - 1682865 грн 00 коп у відповідності до скоригованої фінансової звітності за 2015 рік, що була подана до контролюючого органу та органів державної статистики;

- різниці, що виникають відповідно до Податкового кодексу України (р. 03 декларації) - зазначено про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на різниці, визначені розділом III Податкового кодексу України, окрім коригування на суму від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років.

Також 27 лютого 2017 року до Києво-Святошинської ДПІ Головного управління ДПС у Київській області було подано в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2016 рік (від 27 лютого 2017 року № 9270446309). При формуванні зазначеної декларації була допущена помилка, з метою виправлення якої було подано уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства (від 20 листопада 2018 року № 9271711322) у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок щодо незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених пп. 140.4.8 п. 140.4 та пп. 140.5.16 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України) за 2016 рік.

В уточнюючих деклараціях відображені такі результати:

- фінансовий результат до оподаткування (р. 02 декларації) - 4182701 грн 00 коп у відповідності до скоригованої фінансової звітності за 2016 рік, що була подана до контролюючого органу та органів державної статистики;

- різниці, що виникають відповідно до Податкового кодексу України (р. 03 декларації): зазначено незастосування позивачем коригувань фінансового результату до оподаткування на різниці, визначені розділіПодаткового кодексу України, окрім коригування на суму від`ємного значення об`єкта оподаткування минулого податкового (звітного) року.

Тобто, при поданні звітних декларацій з податку на прибуток за 2015 рік та за 2016 рік помилково не враховано рішення про не застосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років) відповідно до положень, визначених пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України. Рішення про незастосування різниць було оформлене наказами ТОВ «Гранд Девелопмент», а саме - від 05 січня 2015 року № 2, що зазначений в окремій графі уточнюючої декларації за 2015 рік та від 04 січня 2016 року № 2, що зазначене в окремій графі уточнюючої декларації за 2016 рік.

Також 28 лютого 2018 року до Києво-Святошинської ДПІ Головного управління ДПС у Київській області було подано в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2017 рік (від 28 лютого 2018 року № 9299477199). При формуванні вказаної декларації була допущена помилка, з метою виправлення якої були подані уточнюючі податкові декларації з податку на прибуток підприємства (від 29 січня 2019 року № 9300944454 та від 05 квітня 2018 року № 9299989204) у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок щодо зменшення об`єкта оподаткування та зменшення податку на прибуток, який підлягає сплаті до бюджету.

Результат, що був відображений в даних деклараціях щодо зменшення об`єкта оподаткування та, відповідно, зменшення податку на прибуток, наступний:

- фінансовий результат до оподаткування (р. 02 декларації) - 6350994 грн 00 коп у відповідності до скоригованої фінансової звітності за 2017 рік, що була подана до контролюючого органу та органів державної статистики;

- різниці, що виникають відповідно до Податкового кодексу України (р. 03 декларації) - зазначено про коригування фінансового результату до оподаткування з урахуванням коректної суми від`ємного значення об`єкта оподаткування минулого податкового (звітного) 2016 року в обсязі 5865566 грн 00 коп.

Уточнення показників податкової декларації з податку на прибуток за 2017 рік призвели до зменшення об`єкта оподаткування на суму 2153336 грн 00 коп та зменшення податку на прибуток, який підлягає сплаті до бюджету, на суму 387600 грн 00 коп, з урахуванням уточнюючих декларацій за 2015 рік і 2016 рік, що подані 20 листопада 2018 року.

В ході камеральної перевірки за результатами проведеного аналізу декларації та уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток підприємства з додатками за 2015 рік відповідачем було встановлено, що підприємством при поданні уточнюючої декларації 20 листопада 2018 року не подано додатки РІ та АМ до декларації, які були подані до звітної декларації від 29 лютого 2016 року та уточнюючої декларації від 07 червня 2016 року, в результаті чого занижено значення рядка 03РІ декларації на суму 1163849 грн 00 ко.

За результатами проведеного аналізу уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2016 рік (від 20 листопада 2018 року № 9271711322) встановлено завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування рядка 4 декларації «Об`єкт оподаткування (рядок 02 + рядок 03 РІ) (+, -)» на суму 2768465 грн 00 коп за рахунок того, що товариством не відображено у додатку РІ суму нарахованої амортизації у рядку 1.1.1 в сумі 3655306 грн 00 коп, не подано додаток АМ та не відображено в рядку 1.2.1 в сумі 2050690 грн 00 коп (при поданні звітної декларації за 2016 рік дані показники відображені у рядку 03РІ декларації та відповідно у додатку РІ та додатку АМ). Крім того від`ємне значення об`єкту оподаткування за 2015 рік становить -519016 грн 00 коп, в той час як підприємством до рядка 3.2.4 додатка РІ уточнюючої декларації за 2016 рік внесено суму 1682865 грн 00 коп.

В ході аналізу уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток за 2017 рік від 29 січня 2019 року № 9300944454 встановлено заниження об`єкту оподаткування (ряд. 4 декларації) на суму 2768464 грн. та відповідно заниження податку на прибуток, який підлягає сплаті до бюджету на суму 498324 грн 00 коп. Крім того від`ємне значення об`єкту оподаткування за 2016 рік становить 3097101 грн 00 коп, в той час як підприємством віднесено до рядка 3.2.4 додатка РІ уточнюючої декларації за 2017 рік суму 5865566 грн 00 коп, що призвело до завищення від`ємного значення рядка 03РІ уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток за 2017 рік. В результаті зазначених порушень також занижено рядок 4 декларації на суму 2768464 грн 00 коп, що призвело до заниження податку на прибуток, який підлягає сплаті до бюджету на суму 498324 грн 00 коп.

Перевіряючи правомірність дій контролюючого органу щодо винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень за наслідками виявлення таких порушень в оформленні податкової звітності з податку на прибуток підприємств за 2015-2017 роки, колегія суддів враховує, що повнота декларування податкових зобов`язань не є предметом камеральної перевірки.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

За правилами пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

За загальним правилом, встановленим п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно з п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Наведені норми права у своїй сукупності вказують на те, що контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму податкового зобов`язання, а також застосувати штраф у разі встановлення факту заниження такого податкових зобов`язань, задекларованого платником податку в податковій звітності. Про наявність такого факту можуть свідчити дані перевірок результатів діяльності платника податків, однак лише тих перевірок, предмет яких згідно з податковим законодавством охоплює питання повноти нарахування податкового зобов`язання.

Водночас абз. 1 пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України містить виключний перелік джерел податкової інформації, які можуть бути використані під час проведення камеральної перевірки, а абз. 2 пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України - виключний перелік питань, які можуть бути предметом камеральної перевірки.

Так, згідно з абз. 2 пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України предметом камеральної перевірки може бути:

- своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків);

- своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних,

- своєчасність реєстрації акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних,

- своєчасність виправлення помилок у податкових накладних;

- своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання.

Натомість своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх податків та зборів, згідно з пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, є предметом саме документальної перевірки.

Факти завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування та заниження грошового зобов`язання з податку на прибуток були встановлені контролюючим органом за підсумками камеральної перевірки, оформленої актом від 23 липня 2021 року № 12267/10-36-18-14/36202630, що суперечить абз. 2 пп. 75.1.1 п. 75.1, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що камеральну перевірку податкової звітності ТОВ «Гранд Девелопмент» було проведено з порушенням установленого строку.

Порядок проведення камеральної перевірки визначений у ст. 76 Податкового кодексу України.

Згідно з п. 76.1 ст. 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

За правилами п. 76.3 ст. 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Відповідно п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Положення п. 76.3 ст. 76 та пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України у своїй сукупності вказують на те, що предметом камеральної перевірки, окрім питань правильності оформлення податкових декларацій, уточнюючих розрахунків можуть бути й інші питання, зокрема пов`язані із своєчасністю реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання. З урахуванням положень ст. 102 Податкового кодексу України перевірка щодо питань, не пов`язаних з правильністю оформлення податкових декларацій або уточнюючих розрахунків, може бути проведена протягом 1095 днів за останнім днем граничного строку реєстрації податкових накладних. Натомість камеральна перевірка правильності оформлення податкових декларацій та уточнюючих розрахунків проводиться саме протягом 30 днів за останнім днем граничного строку подання декларації, а якщо такі документи були надані пізніше - за днем їх фактичного подання.

В акті від 23 липня 2021 року № 12267/10-36-18-14/36202630 хоч і зазначено, що камеральна перевірка проведена з інших питань, проте виявлені контролюючим органом порушення стосуються виключно правильності оформлення уточнюючих розрахунків до податкових декларацій.

У зв`язку з цим колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач повинен був провести камеральну перевірку таких уточнюючих розрахунків саме протягом 30 днів після їх фактичного подання.

Контролюючим органом в акті від 23 липня 2021 року № 12267/10-36-18-14/36202630 зазначено, що камеральна перевірка здійснюється за звітний податковий період - 2013 рік, 2015 рік, 2016 рік, 2017 рік із використанням уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток підприємства з додатками за 2013 рік (від 28 лютого 2017 року № 9091631801), податкової декларації з податку на прибуток підприємства з додатками за 2015 рік (від 29 лютого 2016 року № 9276311197), уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток підприємства з додатками за 2015 рік (від 07 червня 2016 року № 9276832014), уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток підприємства з додатками за 2015 рік (від 20 листопада 2018 року № 9277065151), податкової декларації з податку на прибуток підприємства з додатками за 2016 рік (від 27 лютого 2017 року № 9270446309), уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток підприємства з додатками за 2016 рік (від 20 листопада 2018 року № 9271711322), уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток підприємства з додатками за 2017 рік (від 29 січня 2019 року № 9300944454), фінансові звіти суб`єкта малого підприємництва ф. 2: за 2015 рік (від 29 лютого 2016 року № 9276306711), за 2016 рік (від 25 лютого 2017 року № 9270363585), за 2017 рік (від 01 березня 2018 року № 9299507816), поданих до Києво-Святошинської ДПІ Головного управління ДПС у Київській області, та бази даних ДПС України.

Натомість камеральну перевірку відповідачем проведено у липні 2021 року, що свідчить про порушення встановлених строків її проведення.

Наведені обставини у своїй сукупності вказують на те, що суд першої інстанції ухвалив законне і обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «Гранд Девелопмент».

Відмовляючи у задоволенні вимоги щодо стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 75000 грн 00 коп, суд першої інстанції виходив з того, що заявлені витрати є необґрунтованими, не відповідають реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а їх стягнення з відповідача становить надмірний тягар для останнього, що суперечить принципу розподілу витрат на професійну правничу допомогу. Заявлений розмір витрат не є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), із реальним часом витраченим адвокатом та із обсягом наданих адвокатом послуг (виконаних робіт).

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою на рішення суду від 25 липня 2022 року в частині відмови у задоволенні вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката Причепи Т.В., ТОВ «Гранд Девелопмент» обґрунтувало свої вимоги тим, що на час вирішення справи по суті заявлених вимог у розпорядженні суду першої інстанції не було документів, необхідних для вирішення питання про розподіл судових витрат. Позивач наголошує на тому, що надав відповідні документи у строк, встановлений ч. 7 ст. 139 КАС України.

Доводи апеляційної скарги позивача ґрунтуються також на тому, що розмір заявлених витрат на професійну правничу допомогу відповідає ч. 5 ст. 134 КАС України, адже спір не є типовим та в прийнятому рішенні відсутні посилання на судову практику в подібних спорах, ціна позову перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, для виконання умов договору адвокат складала позовну заяву, додатки до якої становлять 238 аркушів, відповідь на відзив на позовну заяву, інші процесуальні документи, брала участь у судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За правилами ч.ч. 1, 3 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Згідно з ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Вимога про стягнення витрат на професійну правничу допомогу була заявлена відповідачем у відповіді на відзив на позовну заяву. На підтвердження розміру таких витрат позивач надав копію договору про надання правової допомоги № 04052022 від 04 травня 2022 року, додатку № 1 від 04 травня 2022 року до зазначеного договору (згідно з яким гонорар адвоката становить 75000 грн 00 коп), рахунок на оплату № 1/01072022 від 01 липня 2022 року на суму 40000 грн 00 коп, платіжне доручення № 78067 від 13 липня 2022 року. Також позивач зазначив, що рахунок на оплату іншої частини витрат та докази на підтвердження оплати відповідних рахунків будуть надані до суду додатково.

Разом з тим надання таких документів не є обов`язковою умовою для розподілу судових витрат.

За правилами п. 1 ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Отже, для цілей розподілу судових витрат на правничу допомогу мають бути підтверджені саме обсяг наданих послуг та їх вартість. В той час фактична оплата таких послуг може бути здійснена вже після вирішення питання щодо розподілу судових витрат.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що викладена, зокрема, в постановах від 18 серпня 2021 року у справі № 640/11204/19 та від 02 грудня 2021 року у справі № 420/2381/21.

Гонорар адвоката Причепи Т.В. був визначений у фіксованому розмірі в додатку № 1 від 04 травня 2022 року до договору про надання правової допомоги № 04052022 від 04 травня 2022 року і становив 75000 грн 00 коп.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що документ, про можливість подання якого тільки після ухвалення рішення позивач зазначив у відповіді на відзив на позовну заяву, не є обов`язковим для вирішення відповідного процесуального питання.

Натомість перешкодою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу одночасно з постановленням рішення по суті заявлених вимог була відсутність детального опису робіт (наданих послуг), про неможливість подання якого до закінчення судових дебатів позивач не заявляв.

Особливості підтвердження та розподілу між сторонами судових витрат на професійну правничу допомогу визначені у ст. 134 КАС України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За правилами ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Одночасно ч.ч. 6, 7 ст. 134 КАС України передбачено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, що викладена в постанові від 15 липня 2021 року у справі № 420/7028/20, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Згідно з протоколом судового засідання від 25 липня 2022 року під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач заперечував проти розміру витрат на професійну правничу допомогу та вказував на те, що дійсна вартість послуг, наданих адвокатом, становить 5000 грн 00 коп.

Натомість суд першої інстанції відмовив у повному обсязі в стягненні на користь позивач витрат на професійну правничу допомогу, посилаючись на те, що заявлений розмір витрат не є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), із реальним часом витраченим адвокатом та із обсягом наданих адвокатом послуг (виконаних робіт).

Колегія суддів звертає увагу на те, що обставини, на які посилається суд першої інстанції, можуть бути підставою для зменшення суми витрат, що підлягають розподілу між сторонами, а не для відмови у стягненні витрат на професійну правничу допомогу взагалі.

Під час апеляційного розгляду справи колегія суддів виходить з того, що у разі визначення гонорару адвоката у фіксованому розмірі та за наявності заперечень відповідача проти заявленого розміру витрат на професійну правничу допомогу, особливого значення для правильності вирішення відповідного процесуального питання набуває документ, передбачений ч. 4 ст. 134 КАС України - детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як вже зазначалося, детальний опис робіт (наданих послуг) не був наданий до суду першої інстанції. Про неможливість надання такого документа до закінчення судових дебатів, як це передбачено ч. 7 ст. 139 КАС України, позивач не заявляв. Представник ТОВ «Гранд Девелопмент» зазначила лише про те, що рахунок на суму 35000 грн 00 коп та докази оплати послуг адвоката будуть надані згодом.

У свою чергу договір про надання правової допомоги № 04052022 від 04 травня 2022 року містить лише загальний опис зобов`язань адвоката, які полягають у наданні правової допомоги з метою захисту інтересів клієнта у справі про оскарження податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Київській області від 31 серпня 2021 року № 19451/18-14 та № 19453/18-14.

Документи, як б містили відомості про те, які саме роботи були виконані адвокатом для досягнення зазначеної мети, не були надані суду першої інстанції до закінчення судових дебатів. Зазначені документи також не були надані разом з апеляційною скаргою.

Колегія суддів повторно наголошує на тому, що згідно з ч. 4 ст. 134 КАС України саме детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги є тим документом, подання якого є необхідною умовою для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу цих судових витрат.

Відсутність детального опису робіт (наданих послуг) є перешкодою для стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 75000 грн 00 коп, заявленому позивачем.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для розподілу витрат на професійну правничу допомогу в цілому є правильним, хоч і обґрунтований іншими доводами ніж наведені судом апеляційної інстанції.

У відзиві на апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області позивач заявив вимогу про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 40000 грн 00 коп, понесених під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

На підтвердження таких витрат позивач надав додаток № 2 від 26 серпня 2022 року до договору про надання правової допомоги № 04052022 від 04 травня 2022 року, звіт про надання правової допомоги за період з 26 серпня до 23 листопада 2022 року, платіжне доручення № 22 від 14 вересня 2022 року, виписку за рахунком клієнта Причепи Т.В .

Згідно з додатком № 2 від 26 серпня 2022 року гонорар адвоката за представлення інтересів клієнта в суді апеляційної інстанції, у тому числі щодо оскарження рішення суду від 25 липня 2022 року в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу, є фіксованим і складає 40000 грн 00 коп.

Відповідно до звіту про надання правової допомоги за період з 26 серпня до 23 листопада 2022 року адвокатом виконано такі роботи:

- підготовка апеляційної скарги на рішення суду від 25 липня 2022 року в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу (кількість витраченого часу 7,5 год);

- ознайомлення з апеляційною скаргою, поданою відповідачем, на рішення суду першої інстанції та підготовка відзиву на неї (кількість витраченого часу 7,5 год).

Правила розподілу судових витрат визначені у ст. 139 КАС України. За правилами абз. 1 ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зазначена норма права вказує на те, що розподіл судових витрат залежить від результатів розгляду справи, а позивач набуває право на відшкодування чи оплату відповідних витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - суб`єкта владних повноважень у разі задоволення позову.

Як раніше зазначалося, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25 липня 2022 року адміністративний позов ТОВ «Гранд Девелопмент» було задоволено.

Разом з тим апеляційна скарга ТОВ «Гранд Девелопмент» подана на рішення суду від 25 липня 2022 року в частині, яка стосується не позовних вимог, а вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу. За таких обставин колегія суддів вважає необхідним вирішувати питання про розподіл судових витрат, понесених позивачем у зв`язку з подачею ним апеляційної скарги, саме у залежності від результатів вирішення відповідного процесуального питання

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25 липня 2022 року було відмовлено позивачу в розподілі витрат на професійну правничу допомогу і суд апеляційної інстанції не знайшов підстав для скасування рішення суду першої інстанції в цій частині.

За таких обставин підстави для розподілу витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем у зв`язку з подачею апеляційної скарги на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 липня 2022 року - відсутні.

Також колегія суддів враховує, що гонорар адвоката Причепи Т.В. був визначений додатком № 2 від 26 серпня 2022 року у фіксованому розмірі - 40000 грн 00 коп. Гонорар адвоката за написання апеляційної скарги та за підготовку відповіді на апеляційну скаргу відповідача окремо не був визначений сторонами. За змістом договору про надання правової допомоги № 04052022 від 04 травня 2022 року та додатку № 2 від 26 серпня 2022 року розмір гонорару був визначений сторонами заздалегідь та не залежав від кількості часу, що буде витрачений адвокатом для виконання тієї чи іншої роботи.

За таких обставин, враховуючи, що підготовка відзиву на апеляційну скаргу контролюючого органу не потребувала від адвоката Причепи Т.В. додаткового вивчення обставин справи, збирання доказів, вироблення та обґрунтування правової позиції позивача (з огляду на відсутність в апеляційній скарзі нових доводів та заперечень відповідача), прибуття до суду для участі в судовому засіданні чи для ознайомлення з матеріалами справи, колегія суддів вважає можливим присудити на користь ТОВ «Гранд Девелопмент» за рахунок відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу, понесені в суді апеляційної інстанції, в розмірі 2000 грн 00 коп.

З огляду на викладене колегія суддів вважає необхідним апеляційні скарги ТОВ «Гранд Девелопмент» та Головного управління ДПС у Київській області залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 липня 2022 року - без змін, а також стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 грн 00 коп.

Керуючись ст.ст. 134, 139, 242, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Девелопмент» та Головного управління ДПС у Київській області - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 липня 2022 року - без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Девелопмент» судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 (дві тисячі) грн 00 коп.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач А.М. Горяйнов

Судді Л.О. Костюк

В.В. Файдюк