Ухвала

від 26.04.2023 по справі 160/527/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

про залишення касаційної скарги без руху

26 квітня 2023 року

м. Київ

справа №160/527/22

провадження №К/990/13640/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єзерова А.А., суддів: Коваленко Н.В., Кравчука В.М.,

перевіривши касаційну скаргу Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2022 року у справі № 160/527/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй технікс груп" до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови

у с т а н о в и в:

У січні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Строй технікс груп" звернулося до суду із позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, у якій просило скасувати постанову відповідача від 16 листопада 2021 року № 126/4.2/1008-ФС/249 про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення у розмірі 18000 грн.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 24 травня 2022 року відмовив у задоволенні позову.

Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 01 грудня 2022 року скасував рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 травня 2022 року і ухвалив нове рішення про задоволення позову.

09 лютого 2023 року Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці подало касаційну скаргу, що 13 лютого 2023 року надійшла до Верховного Суду, у якій, із посиланням неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2022 року та залишити в силі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 травня 2022 року.

Ухвалою Верховного Суду від 28 лютого 2023 року задоволено клопотання Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про заміну відповідача правонаступником і замінено Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області на правонаступника - Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці. Цією ж ухвалою повернуто касаційну скаргу Південно-Східному міжрегіональному управлінню Державної служби з питань праці касаційну скаргу на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2022 року у справі № 160/527/22.

11 квітня 2023 року Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці повторно звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2022 року у справі № 160/527/22.

Дослідивши зміст касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для залишення їх без руху з огляду на таке.

Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Приписами пунктів 1-4 частини 4 статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Відповідно до вимог пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається, зокрема, підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У касаційній скарзі Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, як на підставу касаційного оскарження, посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування статті 259, абзацу 7 частини 2 статті 265 КЗпП України.

Скаржник не конкретизує чітко правове питання, щодо якого необхідно сформувати правовий висновок.

Водночас Верховний Суд неодноразово розглядав спори про притягнення суб`єктів господарювання за не допуск уповноважених осіб до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні та застосовував вищенаведені статті КЗпП України (зокрема, постанови від 17 листопада 2021 року у справі №420/1543/19, від 26 січня 2022 року у справі № 420/4492/20, 07 лютого 2022 року у справі № 260/177/19, від 18 січня 2023 року у справі №500/26/22 та інших).

При цьому вирішення справ у цій категорії спорів залежить від встановлених судами попередніх інстанцій обставин у кожному окремому випадку.

Враховуючи викладене, Суд вважає необґрунтованим посилання скаржника на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування статті 259, абзацу 7 частини 2 статті 265 КЗпП України як підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини 4 статті 328 КАС України.

Також варто відзначити, що справа №160/527/22 розглядалася судами попередніх інстанцій за правилами спрощеного позовного провадження, оскільки визнана судом першої інстанції справою незначної складності.

Згідно з пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

У касаційній скарзі взагалі відсутнє обґрунтування підстав касаційного оскарження, передбачених частиною 5 статті 328 КАС України.

Беручи до уваги викладене, скаржник має чітко зазначити підстави для касаційного оскарження судових рішень відповідно до приписів частин 4 і 5 статті 328 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною 2 статті 329 КАС України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Передбачений зазначеною статтею строк на касаційне оскарження заявник пропустив, оскільки оскаржене судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалене 01 грудня 2022 року, а касаційна скарга подана вдруге 11 квітня 2023 року (згідно з відтиском штемпеля оператора поштового зв`язку «Укрпошта» на конверті, у якому надійшла касаційна скарга).

До касаційної скарги додано клопотання, в якому скаржник просить поновити строк на оскарження постанови суду апеляційної інстанції, мотивуючи це тим, що ухвалу Верховного Суду від 28 лютого 2023 року про повернення касаційної скарги отримав поштою 09 березня 2023 року.

Також скаржник посилається на лист Ради суддів України від 02 березня 2022 року, згідно з яким рекомендовано судам виважено підходити до питань поновлення строку до закінчення військового стану.

Розглянувши клопотання про поновлення строку колегія суддів зазначає, що скаржником не наведено об`єктивних перешкод для повторного направлення касаційної скарги у найкоротший термін.

Тлумачення юридичних приписів частини третьої статті 329 КАС України дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги здійснюється судом у особливих, екстраординарних випадках й тільки за наявності обставин об`єктивного та непереборного характеру (підтверджених належними доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення.

Важливість дотримання строків звернення з касаційною скаргою зумовлена, насамперед, тим, що у контексті концепції справедливого судового розгляду особливу цінність має принцип юридичної визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового судового рішення тільки з метою повторного слухання справи та ухвалення нового рішення. Відступ від цього принципу можливий, тільки коли він зумовлений особливими й непереборними обставинами.

Колегія суддів підкреслює, що особливими та непереборними визнаються обставини, які не залежать від волевиявлення сторони й пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Такими обставинами є ті, які не залежать від волі особи та об`єктивно унеможливлюють вчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, звернення до суду з касаційною скаргою.

Вдруге касаційну скаргу подано на 33 день після отримання скаржником ухвали Верховного Суду про повернення касаційної скарги.

Суд зазначає, що невиконання скаржником вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

Та обставина, що повернення касаційної скарги не позбавляє повторного звернення до суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків, встановлених для цього, а у Суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

Посилання скаржника на введення в Україні воєнного стану є необґрунтованими, з огляду на те, що за усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною.

Верховний Суд наголошує, що саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на його пропуск або необхідність його продовження.

Зокрема, заявником не зазначено обставин, що перешкоджали позивачу через запровадження в Україні воєнного стану звернутись до Верховного Суду із повторною касаційною скаргою в найкоротші строки, починаючи з дати отримання копії ухвали Верховного Суду про повернення касаційної скарги, а сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до Суду у розумні строки, у зв`язку із запровадження такого, не може вважатись поважною причиною цих строків.

Таким чином наведені скаржником причини пропуску строку касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції не дають достатніх і переконливих підстав визнання поважними причин пропуску такого строку та його поновлення.

При цьому, суд касаційної враховує тривалість строку пропущеного строку з ухвалення постанови суду апеляційної інстанції, обставини пропуску строку звернення до суду, які залежали виключно від волевиявлення скаржника, а непереборних обставин скаржником не наведено, а Судом не встановлено.

Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Колегія суддів зауважує, що згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Водночас за правилом частини другої статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Беручи до уваги те, що касаційна скарга подана без дотримання вимог, встановлених КАС України, таку треба залишити без руху на підставі частини другої, третьої статті 332 КАС України та надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення їй ухвали про залишення касаційної скарги без руху для усунення зазначеного вище недоліку, а саме: навести підстави касаційного оскарження відповідно до частин 4 і 5 статті 328 КАС України і подати заяву, в якій навести інші підстави та надати відповідні докази для поновлення строку на касаційне оскарження.

Керуючись положеннями статей 169, 329, 332 КАС України, Верховний Суд

у х в а л и в:

1. Визнати неповажними причини пропуску Південно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці строку на касаційне оскарження Третього апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2022 року у справі № 160/527/22.

2. Касаційну скаргу Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2022 року у справі № 160/527/22 залишити без руху.

3. Надати скаржнику - Південно-Східному міжрегіональному управлінню Державної служби з питань праці строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання цієї ухвали.

4. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у строк, визначений судом, у відкритті касаційного провадження за поданою скаргою буде відмовлено.

5. Копію ухвали надіслати скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя Н.В. Коваленко

Суддя В.М. Кравчук