Рішення

від 27.04.2023 по справі 349/1257/22

РОГАТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 349/1257/22

Провадження № 2/349/27/23

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27 квітня 2023 року м. Рогатин

Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

у складі головуючого судді Гаврилюк О.О.

з участю секретарясудового засідання Гошко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу №349/1257/22 за позовом за позовом ОСОБА_1 до Рогатинської міськоїради Івано-Франківськоїобласті, сільськогосподарського виробничогокооперативу ім.М.Грушевського,Івано-Франківськоїрайонної військовоїадміністраціїпро визнання права власності на земельну частку (пай),

встановив:

ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Окуневич М.В., звернулася в суд з позовом до Рогатинської міськоїради Івано-Франківськоїобласті про визнання права власності на земельну частку (пай), розміром 1,41 ум. кад. га, що знаходиться на території Пуківського старостинського округу, із земель колишнього колгоспу ім. М. Грушевського.

В обгрунтуванняпозову зазначено,що ОСОБА_1 у періодз 1996року по2014рік працювалана різнихпосадах уселянській спілціім.Грушевського,яка зачас їїроботи неодноразовореорганізовувалася тастаном на2014рік найменувалась,як сільськогосподарськийвиробничий кооперативім.М.Грушевського.У 2005році відбулосярозпаювання земельміж йогочленами,проте позивачкупомилково небуло включенодо спискупайовиків тавидачі сертифікатівна земельнучастку (пай).Вважає,що такимчином булопорушено їїправо наземельну частку(пай),у зв`язкуз чимвона змушеназвернутися досуду зазахистом своїхправ.Також просилапоновити їйстрок позовноїдавності назвернення досуду зазахистом праваз тихпідстав,що пропорушене правовона дізналася24червня 2022року,коли назапит адвокатаОкуневича М.В. отрималавідповідь відГоловного управлінняДержгеокадастру вІвано-Франківськійобласті,що їїне буловключено усписок,що додававсядо ДержавногоАкта направо колективноївласності наземлю спілкивласників селянськихгосподарств ім.М.Грушевського.Просила поновитиїй строкзвернення досуду тавизнати занею правовласності наземельну частку(пай) розміром 1,41 ум. кад. га, що знаходиться на території Пуківського старостинського округу, із земель колишнього колгоспу ім. М. Грушевського.

Відповідач Рогатинська міська рада Івано-Франківської області подала відзив на позов. У відзиві зазначила, що перебування позивачки у трудових відносинах із СВК ім. М. Грушевського не надають їй право на одержання у власність земельної частки (паю), оскільки це не передбачено Указом Президента України "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" №720/95 від 08 серпня 1995 року. Позивачкою не доведено, що вона була членом колгоспу. З цих підстав просили у задоволенні позову відмовити.

Відповідач Івано-Франківськарайонна військова адміністрація подалавідзив напозов уякому посилаєтьсяна безпідставністьзаявлених позивачкоювимог,оскільки документом,що надаєправо наотримання увласність земельноїчастки (паю) згідноположень ЗаконуУкраїни "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" є трудова книжка члена колективного або іншого сільськогосподарського підприємства (за наявності) чи нотаріально засвідчена виписка з неї (за наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Оскільки позивачка була лише найманим працівником у СВК ім. М. Грушевського, тому правомірно не була включена до списку пайовиків та видачі сертифікатів на земельну частку (пай). Просили у задоволенні позову відмовити.

Відповідач сільськогосподарський виробничий кооператив ім. М. Грушевського відзиву на позов не подав.

28 вересня 2022 року ухвалою судді Рогатинського районного суду Івано-Франківської області позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 21 листопада 2022 року залучено доучасті усправі вякості співвідповідачів: сільськогосподарський виробничий кооператив ім. М.Грушевського та Івано-Франківську районну військову адміністрацію.

Ухвалою суду від 20 грудня 2022 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 01 березня 2023 року витребувано у сільськогосподарського виробничого кооперативу ім.Грушевського довідку з заначенням причин невнесення ОСОБА_1 до списку власників паїв по Чесниківській сільській раді, який додавався до Державного Акта на право колективної власності на землю.

У судове засідання позивачка не з`явився, представник позивачки адвокат Окуневич М.В. направив на адресу суду заяву про розгляд справи у їхній відсутності, просив позов задовольнити.

Представники відповідачів Рогатинської міської ради Івано-Франківської області та Івано-Франківськоїрайонної військовоїадміністраціїв судове засідання не з`явилися,направили на адресу суду заяви про розгляд справи у їхній відсутності.

Відповідач сільськогосподарський виробничий кооператив ім. М. Грушевського явку свого представника в судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку.

Участь у судових засіданнях це право, а не обов`язок сторін по справі. Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Суд, дослідивши та перевіривши всі докази в їх сукупності, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається із трудової книжки серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 28 травня 1996 року була прийнята на роботу в городню бригаду селянської спілки ім. Грушевського.

23 січня 1997 року селянська спілка ім.Грушевського реорганізована в спілку власників селянських господарств ім. Грушевського, яку 26 лютого 2000 року реформовано у сільськогосподарський виробничий кооператив ім. М.Грушевського. 01 травня 2001 року ОСОБА_1 переведено на посаду сторожа даного кооперативу та 31 травня 2014 року звільнено з роботи на підставі п.1 ст. 36 КЗпПУ за згодою сторін.

Відповідно до довідки №29-9-0.331-1189/0/2-22 від 24 червня 2022 року, виданої головним управлінням Держгеокадастру в Івано-Франківській області, ОСОБА_1 не набувала право на земельну частку (пай) у спілці власників селянських господарств ім. М. Грушевського. Розмір середньої частки (паю), згідно розпорядження Рогатинської районної державної адміністрації №150 від 27 вересня 2005 року становить 1,41 умовних кадастрових гектарів. Нормативна грошова оцінка земельної частки (паю) станом на 01 січня 2022 року становить 18836,82 грн.

Згідно розпорядження Рогатинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області від 21 листопада 2005 року № 197 погоджено проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) за рахунок спілки власників селянських господарств ім. М.Грушевського на території Чесниківської сільської ради; передано у власність громадян земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Чесниківської сільської ради.

Як вбачається з довідки, виданої СВК ім.Грушевського, дата організації колгоспу - 15 січня 1949 року. Дата вступу ОСОБА_1 в колгосп - 28 травня 1996 року. По документах працювала в колгоспі з 28 травня 1996 року по 31 березня 2014 року.

Надаючи правову оцінку викладеним обставинам, суд зазначає наступне.

Згідност. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до ч.2 ст.5 Земельного кодексу України суб`єктами права колективної власності на землю є колективні сільськогосподарські підприємства.

Відповідно до Указів Президента України Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва від 10 листопада 1994 року та Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям від 08 серпня 1995 року землі, що належали на праві колективної власності КСП і перебували у колективній власності були розпайовані. Кожному членові КСП було видано Сертифікат, у якому визначалося: право на земельну частку(пай), розміри паю у кадастрових гектарах та у вартісному вираженні без визначення земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Указом Президента України від 08 серпня 1995 року визначено, що право на земельну частку (пай) мають члени сільськогосподарського підприємства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами сільськогосподарського підприємства відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. Внесеним до списку особам, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, видаються сертифікати на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка і проводиться їх реєстрація районною державною адміністрацією. Тобто, для набуття права на земельну частку (пай), відповідно до п.2 Указу Президента України від 08.08.1995 року № 720, необхідна наявність двох обставин: членство у колективному сільськогосподарському підприємстві та внесення до списку осіб, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Стаття 1 протоколу до Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод» 1950 року (ратифікована Законом України від 17.07.1997 року) передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Право власності на землю гарантується відповідно до положень ст.14 Конституції України. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За ст. 373 ЦК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону. Суб`єктами права власності на землю (земельну ділянку) є фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.

Згідно з частинами першою, другою статті 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

За ст. 25 Земельного кодексу України при приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій земельні ділянки передаються працівникам цих підприємств, установ та організацій, працівникам державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров`я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонерам з їх числа з визначенням кожному з них земельної частки (паю).

Рішення про приватизацію земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій приймають органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень за клопотанням працівників цих підприємств, установ та організацій.

Органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у процесі приватизації створюють резервний фонд земель за погодженням його місця розташування з особами, зазначеними в частині першій цієї статті у розмірі до 15 відсотків площі усіх сільськогосподарських угідь, які були у постійному користуванні відповідних підприємств, установ та організацій. Резервний фонд земель перебуває у державній або комунальній власності і призначається для подальшого перерозподілу та використання за цільовим призначенням.

Відповідно до ст.152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання права, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчинення дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсним рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів. Необхідність визнання прав на землю виникає тоді, коли в інших осіб виникають сумніви щодо наявності у особи певного суб`єктивного земельного права, суб`єктивне право заперечується чи створюється неможливість реалізації позивачем свого права власності на земельну ділянку чи права користування нею через наявність таких сумнівів чи відсутність або втрату належних правовстановлюючих документів на таку земельну ділянку.

Відповідно до роз`яснень, даних у п.п.23, 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 р. №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» згідно зі статтею 25 ЗК при приватизації земель державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ, організацій земельні ділянки передаються їх працівникам, а також пенсіонерам з числа працівників з визначенням кожному з них земельної частки (паю) за рішенням органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування і кожна з цих осіб має гарантоване право одержати безоплатно свою земельну частку (пай), виділену в натурі (на місцевості). Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

Власник майна, відповідно до ст.392 ЦК України, може пред`явити позов про визнання його права власності у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Спеціального визнання судом права власності на майно необхідне тоді, коли щодо його належності у позивача відсутні правовстановлюючі документи.

Відповідно до п. 6 ч. 1ст. 1 ЗУ "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)"від 05.06.2003№ 899-IV право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку. Згідно ч.2ст. 2 вищезазначеного закону, одним з документів, що посвідчує право на земельну частку (пай), є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Згідно з статтею 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 251 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Відповідно до статті 257 ЦК України встановлює загальний строк позовної давності - три роки. За ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. З врахуванням того, що про порушене право позивачка дізналася 24 червня 2022 року, сток звернення до суду за захистом права на земельну частку (пай) нею не пропущено.

Також слід зазначити, що за статтею 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідачі по справі не заявляли про застосування строку позовної давності у справі, не спростували твердження позивачки, що про порушене право на земельну частку (пай) вона дізналася у червні 2022 року. Просили відмовити у позові за недоведеністю позовних вимог.

За таких обставин та доказів, досліджених і перевірених у судовому засіданні, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 набула право на земельну частку (пай) на території с.Чесники Івано-Франківського району Івано-Франківської області по Пуківському старостинському округу Рогатинської міської ради Івано-Франківської області, в список осіб, які мають право на земельну частку (пай) її не було включено помилково, вимоги позивачки обгрунтовані, а тому підлягають до задоволення.

Керуючись ст.263-265 ЦПК України,

у х в а л и в :

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у спілці власників селянських господарств ім. М. Грушевського на території колишньої Честиківської сільської ради Рогатинського району Івано-Франківської області, на даний час Пуківського старостинського округу Рогатинської міської ради Івано-Франківської області, в розмірі середньої земельної частки (паю) 1,41 умовних кадастрових гектарів.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду через Рогатинський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання с.Чесники Івано-Франківського району Івано-Франківської області.

Відповідач: Рогатинська міська Івано-Франківської області, місцезнаходження: Івано-Франківська область, м.Рогатин. вул.Галицька,65, код ЄДРПОУ 04054323.

Відповідач: сільськогосподарський виробничий кооператив ім. М. Грушевського, місцезнаходження: с.Чесники Івано-Франківський район Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 20536228.

Відповідач: Івано-Франківська районна військова адміністрація,місцезнаходження: м. Івано-Франківськ вул. М. Грушевського,21, Івано-Франківська область,код ЄДРПОУ 44000350.

Повне судове рішення складено 27 квітня 2023 року.

Суддя: О.О.Гаврилюк