Постанова

від 22.03.2023 по справі 725/4745/20

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2023 року м. Чернівці

справа № 725/4745/20

провадження №22-ц/822/236/23

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Перепелюк І. Б.

суддів: Височанської Н.К., Лисака І.Н.

секретар Тодоряк Г.Д.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 нарішення Першотравневогорайонного судум.Чернівціввід 11січня 2023року в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи»до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа Першийвідділ державної виконавчої служби м.Чернівців Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про звільнення майна з-під арешту,

встановив:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа Першийвідділ державної виконавчої служби м.Чернівців Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про звільнення майна з-під арешту.

Позов обґрунтованонаступним. 17.12.2012 року між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» було укладено Договір відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Кредитні ініціативи» зобов`язувалось передати грошові кошти в розпорядження ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», а той у свою чергу зобов`язувався відступити ТОВ «Кредитні ініціативи» свої права грошових вимог до боржників за Кредитними договорами, перелік яких міститься в Додатку №1 до Договору відступлення.

Таким чином, ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» було відступлено право грошової вимоги за Кредитним Договором №03-2/192 від 22.03.2006 року ТОВ «Кредитні ініціативи».

Внаслідок укладення вказаних договорів відбулася заміна кредитора, а саме ТОВ «Кредитні ініціативи» набуло статусу нового кредитора/стягувача за договором кредиту №894 позичальником згідно якого є ОСОБА_1 .

Між ТОВ «Кредитні ініціативи» та ОСОБА_2 укладено Іпотечний договір, відповідно до якого на забезпечення виконання основного зобов`язання Іпотекодавець передав в іпотеку належне йому на праві власності майно, а саме поділений в натурі житловий будинок з належними до нього надвірними спорудами, загальною площею 109,5 кв.м, житлова 51,90 кв.м., земельну ділянку з кадастровим номером 7310136600:08:004:0078 та земельну ділянку з кадастровим номером 7310136600:08:004:0079 які знаходяться по АДРЕСА_1 .

У зв`язку з неможливістю виконання умов за Кредитним договором та значною заборгованістю ОСОБА_1 , позивач був змушений розпочати процедуру стягнення на іпотечне майно та 24.10.2019 року право власності на майно було зареєстроване за ТОВ «Кредитні ініціативи».

Однак позивачу стало відомо, що реалізувати майно на даний час неможливо, оскільки постановою, про арешт майна боржника, серія та номер: 51692339, Другим відділом державної виконавчої служби м.Чернівців Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області накладено арешт на нерухоме майно відповідача, та заборону на його відчуження.

ТОВ «Кредитні ініціативи» просило звільнити з-під арешту нерухоме майно, яке належить ТОВ «Кредитні ініціативи», а саме: поділений в натурі житловий будинок з належними до нього надвірними спорудами, загальною площею 109,5 кв.м, житлова 51,90 кв.м., земельна ділянка площею 0,0230 га кадастровий номер 7310136600:08:004:0078, земельна ділянка, кадастровий номер 7310136600:08:004:0079, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що накладений постановою про арешт майна боржника, серія та номер: 51692339 Другим відділом державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області та стягнути судові витрати.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Першотравневого районногосуду м.Чернівціввід 11січня 2023року позов задоволено.

Звільнено з-під арешту нерухоме майно, яке належить ТОВ «Кредитні ініціативи», а саме: поділений в натурі житловий будинок з належними до нього надвірними спорудами, загальною площею 109,5 кв.м, житловою 51,90 кв.м., земельну ділянку площею 0,0230 га кадастровий номер 7310136600:08:004:0078 та земельну ділянку, кадастровий номер 7310136600:08:004:0079, які знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що накладений постановою про арешт майна боржника, серія та номер: 51692339 Другим відділом державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» сплачений судовий збір в розмірі 2102 грн в рівних частках по 1 051 грн з кожного.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційнійскарзі ОСОБА_1 просить рішення Першотравневого районного суду м.Чернівців від 11.01.2023 року скасувати, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ «Кредитні Ініціативи» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа Перший відділ Державної виконавчої служби м.Чернівців Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про звільнення майна з-під арешту відмовити.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

ОСОБА_1 своїй апеляційній скарзі зазначає, що задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції посилався на те, що оскільки наявність арешту (обтяження) порушує право власності позивача, внаслідок чого він позбавлений змоги у повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, право позивача підлягає судовому захисту у заявлений ним спосіб шляхом зняття арешту з майна.

Проте, судом не враховано, що з матеріалів виконавчого провадження № 51692339, які витребовувалися судом, вбачається, що ТОВ «Кредитні ініціативи» є стороною виконавчого провадження (стягувачем), в якому було накладено арешт, а тому має право звернутися до суду із скаргою, якщо вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця під час виконання судового рішення порушено його права чи свободи.

Суд першої інстанції, дійшов неправильного висновку про задоволення позовних вимог про звільнення майна з-під арешту, оскільки позивачем не доведено, а матеріали справи не містять доказів звернення ТОВ «Кредитні ініціативи» із відповідною заявою про зняття арешту до державного виконавця, а тому, звертаючись з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з вимогою звільнити майно з-під арешту, ТОВ «Кредитні ініціативи» обрало не правильний спосіб захисту.

Крім того, суд першої інстанції прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Так, до участі у даній справі не залучені особи, місце проживання яких зареєстроване у спірному будинку, а саме - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Постановою Чернівецького апеляційного суду від 24.01.2023 року у справі № 725/375/21 рішення Першотравневого районного суду від 30.11.2022 року скасовано, в задоволенні позову ТОВ 'Кредитні ініціативи до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 , відмовлено.

Мотивувальна частина

Обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що 13 квітня 2007 року між ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) був укладений Договір про відкриття кредитної лінії № 894. Згідно предмету договору ОСОБА_1 отримала позику від Банку в сумі 60 000 (шістдесят тисяч) євро.

Для забезпечення грошового зобов`язання та належного виконання позичальником своїх зобов`язань, між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та Банком, був укладений Договір іпотеки з застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя від 16 квітня 2007 pоку, за яким ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (Іпотекодавці) передали в іпотеку Банку (Іпотекодержателю) належний їм на праві власності: поділений в натурі житловий будинок з належними до нього надвірними спорудами, загальною площею 109,50 кв.м. та житловою площею 51,90 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; дві земельні ділянки, призначені для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 із кадастровими номерами: 7310136600:08:004:0078 та 7310136600:08:004:0079.

В подальшому 17.12.2012 року між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ТОВ «Кредитні ііціативи» було укладено Договір відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Кредитні ініціативи» набуло права вимоги в тому числі до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 за кредитним договором №894 та Іпотечним договором.

Внаслідок неналежного виконання ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань за Кредитним договором ТОВ «Кредитні ініціативи» звернув стягнення на іпотечне майно та 24.10.2019 року за ТОВ «Кредитні ініціативи» було зареєстровано право власності на іпотечне майно, що підтверджується Витягом від 31.10.2019 року № 186935616 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Із витребуваних судом копії матеріалів виконавчого провадження №51692339 встановлено, що постановою державного виконавця Чернівецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області Савки М.С. при примусовому виконанні виконавчого листа Першотравневого районного суду м.Чернівців №725/5485/13-ц від 28.03.2016 року описано та арештовано майно боржника ОСОБА_1 , а саме житловий будинок з належними до нього надвірними спорудами, загальною площею 109,50 кв.м. та житловою площею 51,90 кв.м.; дві земельні ділянки із кадастровими номерами: 7310136600:08:004:0078 та 7310136600:08:004:0079, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити.

Під час розгляду справи в апеляційному порядку суд апеляційної інстанції керуючись ст.367 ЦПК України переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно дост. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що право позивача як іпотекодержателя порушується накладеним арештом, оскільки він не може задовольнити свої вимоги щодо погашення заборгованості, яку не погашає боржник, шляхом процедури звернення стягнення на іпотечне майно.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно із частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів.

Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення.

З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Згадані вище способи захисту мають універсальний характер, вони можуть застосовуватись до всіх чи більшості відповідних суб`єктивних прав. Разом з тим зазначений перелік способів захисту цивільних прав чи інтересів не є вичерпним.

У порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Доводи апелянта, що позивачем не доведено, а матеріали справи не містять доказів звернення ТОВ «Кредитні ініціативи» із відповідною заявою про зняття арешту до державного виконавця, а тому, звертаючись з позовом з вимогою звільнити майно з-під арешту, ТОВ «Кредитні ініціативи» обрало не правильний спосіб захисту, заслуговують на увагу.

Звертаючись до суду з позовом, позивач, обґрунтовуючи свої вимоги, посилався на те, що його право як іпотекодержателя порушено накладенням на спірне нерухоме майно арешту, що позбавляє його можливості реалізувати майно.

Згідно із частиною першою статті 32 Закону України від 21 квітня 1999 року «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на час прийняття державним виконавцем постанови про арешт майна боржника) заходами примусового виконання рішень, зокрема, є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб.

Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 11 Закону України

«Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Відповідно до частин першої, другої, третьої та четвертої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту. Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження. Копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їхні права чи свободи.

У разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченомурозділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбаченоЗаконом України «Про виконавче провадження».

Підстави зняття арешту з майна у виконавчому провадженні визначено зокремастаттею 59 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до частин першої, другої та третьоїстатті 59 Закону України «Про виконавче провадження»особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Частиною четвертоюстатті 59 Закону України «Про виконавче провадження»визначено підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що арешт, який накладено постановою державного виконавця Чернівецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області Савки М.С. при примусовому виконанні виконавчого листа Першотравневого районного суду м. Чернівці №725/5485/13-ц від 28.03.2016 року описано та арештовано майно боржника ОСОБА_1 , а саме житловий будинок з належними до нього надвірними спорудами, загальною площею 109,50 кв.м. та житловою площею 51,90 кв.м.; дві земельні ділянки із кадастровими номерами: 7310136600:08:004:0078 та 7310136600:08:004:0079, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , позбавляє позивача можливості реалізувати своє право іпотекодержателя на погашення наявної кредитної заборгованості за рахунок реалізації іпотечного майна.

Однак, суд першої інстанції не врахував, що ТОВ «Кредитні ініціативи» у виконавчому провадженні є стягувачем та має відповідні права сторони у виконавчому провадженні, зокрема, право подати державному виконавцю відповідну заяву про зняття арешту з майна, а в разі відмови у її задоволенні оскаржити рішення, дії або бездіяльність виконавця.

Матеріали справи не містять доказів звернення ТОВ «Кредитні ініціативи» із відповідною заявою про зняття арешту до державного виконавця.

З урахуванням вищезазначеного та положень вказаних вище норм суд першої інстанції, дійшов неправильного висновку про задоволення позовних вимог про звільнення майна з-під арешту, оскільки позивачем не доведено, а матеріали справи не містять доказів звернення ТОВ «Кредитні ініціативи» із відповідною заявою про зняття арешту до державного виконавця, а тому, звертаючись з позовом з вимогою звільнити майно з-під арешту, ТОВ «Кредитні ініціативи» обрало не правильний спосіб захисту свого порушеного права.

ТОВ «Кредитні ініціативи» може оскаржити постанову державного виконавця про накладення арешту, винесену в його інтересах, лише у порядку, передбаченому розділом VІІ ЦПК України, шляхом подачі до суду скарги, а не шляхом звернення з позовом до суду, оскільки єдиною особою, яка може відповідати за можливе порушене право позивача є державний виконавець, дії якого оскаржуються саме у такому порядку. Позивач не вказав, яким чином відповідачі порушують його права у спірних правовідносинах.

Зазначеного суду першої інстанції не врахував.

За таких обставин вимоги позивача є безпідставними, оскільки суд не повинен втручатися в діяльність інших державних органів та підміняти його шляхом задоволення позову на підставі статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».

Доводи апелянта, що суд першої інстанції прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі, місце проживання яких зареєстроване у спірному будинку, а саме - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , є безпідставними.

Відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна.

Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо з мотивувальної частини рішення вбачаються висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або в резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб.

З рішення Першотравневого районногосуду м.Чернівціввід 11січня 2023року цього не вбачається.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Судом першої інстанції порушені норми процесуального та неправильно застосовані норми матеріального права, що відповідно до п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України, є підставою для скасування рішення та відмови в позові.

На підставі ч.13ст.141 ЦПК Україниякщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та відмови у позові, з позивача слід стягнути на користь апелянта витрати по сплаті судового збору в сумі 3153 грн за подачу апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст.374, 376, 381, 382, 383 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Першотравневогорайонного судум.Чернівціввід 11січня 2023року скасувати.

В позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,третя особаПершийвідділ державноївиконавчої службим.ЧернівцівПівденно-Західногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиціїпро звільненнямайна з-підарешту - відмовити.

Стягнути зТовариства зобмеженою відповідальністю«Кредитні ініціативи»на користь ОСОБА_1 3153 грн судового збору.

На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повної постанови 27 березня 2023 року.

Головуючий І.Б. Перепелюк

Судді: Н.К. Височанська

І.Н. Лисак