Ухвала

від 26.04.2023 по справі 529/131/23

ДИКАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 529/131/23

Провадження № 2/529/211/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2023 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:

головуючої - судді Петренко Л.Є.,

секретаря Звягольської В.А.,

з участю позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника позивача ОСОБА_2 про винесення окремої ухвали, -

встановив:

Позивач звернулась до суду із позовом до Центру надання соціальних послуг Золочівської селищної ради Харківської області про визнання факту мобінгу під час здійснення трудової діяльності, який надійшов до суду 24.01.2023.

18.04.2023 представник позивача ОСОБА_2 подав клопотання про винесення окремої ухвали щодо порушення директором ОСОБА_3 вимог п.2,3 ч.1 ст.28 Закону України «Про запобігання корупції» при розгляді заяв ОСОБА_1 про звільнення з роботи та заяви від 13.03.2023 про звільнення від виконання трудових обов`язків. Вказує, що при розгляді вказаних заяв у ОСОБА_3 був присутній приватний інтерес, особиста зацікавленість в результатах їх розгляду, який полягає у тому, щоб перешкодити позивачці у можливості реалізувати належним чином свої трудові права. Не дивлячись на реальний конфлікт інтересів при розгляді заяв ОСОБА_1 , директор ОСОБА_3 в порушення п.2,3 ч.1 ст.28 Закону України «Про запобігання корупції» не повідомила про ці обставини уповноважений орган Національне агенство з питань запобігання корупції та прийняла рішення по суті заяв ОСОБА_1 в умовах реального конфлікту інтересів.

В судовому засіданні представник позивача та позивачка подану заяву підтримали.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надавши заяву про розгляд справи у його відсутність.

Розглянувши подане клопотання, суд зазначає наступне.

Положення ст. 262 ЦПК України регламентують порядок та підстави постановлення судом окремої ухвали, як процесуально-правового акту реагування суду на виявлені при вирішенні спору факти порушення чинного законодавства України.

Вказана стаття передбачає перелік підстав для постановлення судом окремої ухвали, а саме: порушення законодавства чи інші недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб (ч. 1 ст. 262 ЦПК України); зловживання процесуальними правами (ч. 2 ст. 262 ЦПК України); порушення процесуальних обов`язків (ч. 2 ст. 262 ЦПК України); неналежне виконання професійних обов`язків (у тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) (ч. 2 ст. 262 ЦПК України); порушення законодавства адвокатом або прокурором (ч. 2 ст. 262 ЦПК України); наявність у діях (бездіяльності) державного виконавця, іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця (ч. 3 ст. 262 ЦПК України); виявлення неправдивих показань свідка (ч. 4 ст. 262 ЦПК України); виявлення неправильного перекладу (ч. 4 ст. 262 ЦПК України); виявлення неправдивого висновку експерта (ч. 4 ст. 262 ЦПК України); виявлення фактів підробки доказів (ч. 4 ст. 262 ЦПК України).

Згідно ч. 5 ст. 262 ЦПК України, суд в окремій ухвалі повинен зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги якого порушено, і в чому саме полягає порушення.

Законом України"Прозапобігання корупції"від 14жовтня 2014року N1700-VII (далі -Закон N 1700-VII), визначаються правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень.

Вказаним Законом визначено, що реальний конфлікт інтересів суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Приватний інтерес будь-який майновий чи немайновий інтерес особи. Такий інтерес може зумовлюватись особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, а також іншими обставинами.

Невід`ємною складовою конфлікту інтересів є службові/представницькі повноваження та вплив (можливість впливу) приватного інтересу на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, вчинення чи невчинення дій під час реалізації таких повноважень.

Приватний інтерес здатний впливати на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, вчинення чи невчинення дій лише під час реалізаціїдискреційнихслужбових чи представницьких повноважень.

Суперечність полягає в тому, що, з одного боку, в особи наявний приватний інтерес (майновий або немайновий), а з іншого особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, має виконувати свої службові обов`язки в інтересах держави, територіальної громади, виключаючи можливість будь-якого впливу приватного інтересу.

Пунктом 6 ч.1статті 11Закону N1700-VII встановлено, що до повноважень Національного агентства, серед іншого, належать здійснення моніторингу та контролю за виконанням актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб.

Відповідно до пункту 8 ч.1статті 12 Закону N 1700-VIIНаціональне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має в тому числі право вносити приписи про порушення вимог законодавства щодо етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, інших вимог та обмежень, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч.2статті 12 Закону N 1700-VIIНаціональне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має в тому числі право проводити перевірки організації роботи із запобігання і виявлення корупції в державних органах, органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування, зокрема щодо підготовки та виконання антикорупційних програм, вносити приписи про порушення вимог законодавства щодо етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, інших вимог та обмежень, передбачених цим Законом.

Вирішуючи питання про постановлення окремої ухвали, суд повинен переконатися, що надані особою докази достовірно свідчать про порушення вимог законодавства та дозволяють дійти висновку про наявність підстав для постановлення окремої ухвали.

Оскільки представником позивача не надано доказів наявності реального конфлікту інтересів з боку директора ОСОБА_3 , суд не вбачає підстав для винесення окремої ухвали.

Також, суд звертає увагу, що статтею 262 ЦПК України не встановлено процесуального обов`язку суду постановляти окрему ухвалу. Постановлення окремої ухвали є правом суду у разі встановлення відповідних підстав.

Крім того, позивач та її представник не позбавлені права самостійно звернутись до відповідних органів з відповідним зверненням з метою встановлення порушень законодавства з боку директора ОСОБА_3 . У поданому клопотанні не наведено обставин, що перешкоджають самостійному зверненню до відповідних органів із заявою.

Таким чином, законних підстав для постановлення окремої ухвали судом не вбачається, внаслідок чого слід відмовити в задоволенні клопотання про постановлення окремої ухвали.

Керуючись ст.262 ЦПК України, суд

ухвалив:

Відмовити представнику позивача ОСОБА_2 у задоволенні клопотання про винесення окремої ухвали щодо порушення директором ОСОБА_3 вимог п.2,3 ч.1 ст.28 Закону України «Про запобігання корупції».

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає, апеляційна скарга на дану ухвалу може бути включена до апеляційної скарги на рішення суду на підставі ч.2 ст.353 ЦПК України.

Повний текст ухвали складено 27.04.2023

Головуюча: Л.Є. Петренко