Ухвала

від 26.04.2023 по справі 541/973/21

МИРГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/973/21

Провадження № 4-с/541/1/2023

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2023 року м.Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді - Куцин В.М.,

секретаря судового засідання - Калініченко Л.О.,

за участю представника боржника адвоката Приліпко І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миргороді справу за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Марченка Назара Олександровича та визнання неправомірними та скасування постанов про вчинення виконавчих дій, зобов`язання вчинити певні дії, -

В с т а н о в и в :

12 липня 2022 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Приліпко І.Л., звернулася до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області зі скаргою на дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Марченка Н.О., визнання неправомірними його дій щодо відкриття виконавчого провадження №69149352 стосовно ОСОБА_1 , скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №69149352, скасування постанови від 03.06.2022 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, скасування постанови від 03.06.2022 про стягнення виконавчого збору, скасування постанови від 02.06.2022 про арешт коштів боржника, зобов`язання державного виконавця зняти заборони та арешти з усього майна і грошових коштів, виключення відомостей з Єдиного реєстру боржників по виконавчому провадженню №69149352 стосовно ОСОБА_1 .

В обґрунтування скарги зазначила, що державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Марченко Н. О. здійснюється виконавче провадження №69149352, відкрите постановою від 03.06.2022 на підставі виконавчого листа №541/973/21, виданого 26.01.2022 Миргородським міськрайонним судом Полтавської області щодо виконання рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області №541/973/21 від 26.01.2022 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судових витрат в сумі 4908 грн. Вважає, що постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження №69149352 є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі, а у разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. Так, боржниця зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та ця адреса також вказана у виконавчому листі, на підставі якого відкрито виконавче провадження. 02.06.2022 стягувач звернувся із заявою про примусове виконання рішення суду до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми). Із вищезазначеногослідує,що зареєстрованаадреса місцяпроживання боржника( АДРЕСА_1 ),яка такожбула зазначенау виконавчомулисті,не належитьвиконавчому округуШевченківського відділудержавної виконавчоїслужби умісті ПолтавіПівнічно-Східногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Суми),а докази,які підтверджуютьперебування боржниказа іншоюадресою відмінноювід виконавчоголиста,стягувачем підчас поданнязаяви ненадані тавзагалі відсутнів матеріалахвиконавчого провадження.Тобто,прийнявши довиконання вказанийвиконавчий листдержавним виконавцемне булоперевірено,чи пред`явленовиконавчий документза місцемвиконання,зважаючи щей нате,що місцереєстрації боржникас.Зуївці,Миргородський район,Полтавська областьчітко зазначеноу виконавчомулисті.А отже,виконавчий листпідлягав поверненнюстягувачу напідставі п.10ч.1ст.26Закону України«Про виконавчепровадження».Окрім того,з матеріаліввиконавчого провадженнявбачається,що всідокументи виконавчогопровадження державнимвиконавцем надсилалисяна адресу АДРЕСА_2 ,тобто заадресою,відмінної відтієї,яка зазначенау виконавчомулисті.Також,в матеріалахсправи взагалівідсутні підтвердженнянадсилання документіввиконавчого провадженняборжнику:ані чеківз «Укрпошти»,ані рекомендованогоповідомлення провручення,ані витягуз сайту«Укрпошта». Затаких обставин,боржник вважаєтьсяне повідомленоюпро початокпримусового виконаннярішення,а виконавчепровадження відноснонеї відкритоз порушеннямтериторіального принципу,відповідно доякого,відкриття виконавчогопровадження здійснюєтьсяу виконавчомуокрузі,до якогоналежить зареєстрованаадреса місцяпроживання боржника.Дотримання територіальності відповідатиме принципу юридичної визначеності, вимогам статті 24 Закону України "Про виконавче провадження"» та не порушуватиме права боржника. Вважає, що державним виконавцем не виконано передбаченого Законом України "Про виконавче провадження" обов`язку перевірки територіальної підвідомчості та повернення виконавчого документа, що свідчить про відсутність у державного виконавця повноважень на відкриття виконавчого провадження з огляду на територіальну не підвідомчість. Зважаючи на вказане, подальші постанови, винесені державним виконавцем як похідні від вказаних дій є також протиправними та підлягають скасуванню, а саме: постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 03.06.2022.; постанова про стягнення виконавчого збору від 03.06.2022; постанова про арешт коштів боржника від 02.06.2022. Крім того, є необхідність у відновленні прав ОСОБА_1 шляхом зобов`язання державного виконавця зняття заборон та арештів з усього її майна і грошових коштів, а також виключення відомостей про неї з Єдиного реєстру боржників по виконавчому провадженню №69149352.

Представник боржника адвокат І. Приліпко в судовому засіданні підтримала вимоги по скарзі та просила її задовольнити з підстав, викладених в ній.

Державний виконавець Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Марченко Н.О. в судому засіданні скаргу не визнав та просив відмовити в її задоволенні, посилаючись на відзив на скаргу, який направив суду 26.07.2022. Зазначив, що на виконанні в Шевченківському ВДВС у місті Полтаві перебуває провадження № 69149352. Виконавчі дії здійснюються щодо виконавчого листа Миргородського міськрайонного суду Полтавської області № 541/973/21 від 26.01.2022 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судових витрат в сумі 4908 грн. Так, в зазначеному виконавчому провадженні 03.06.2022 державним виконавцем Марченко Н.О. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 69149352 за заявою стягувача, постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, постанову про встановлення виконавчого збору, постанову про арешт коштів боржника. Вважає, що доводи скаржника щодо протиправності рішень державного виконавця безпідставними і такими, що здійснювались до чинного законодавства України. А саме, виходячи із норм Цивільного процесуального Кодексу України, Закону України «Про виконавче провадження» та заяви сторони виконавчого провадження, всі виконавчі дії та відправлення документів виконавчого провадження, в тому числі постанова про відкриття виконавчого провадження, здійснювались за місцем перебування боржника, тобто за адресою вказаною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. В Законі України «Про виконавче провадження» не вказується, за заявою якої саме сторони виконавчого провадження потрібно відправляти постанову про відкриття (документ виконавчого провадження), а отже стягувач, як сторона виконавчого провадження має право повідомляти такі відомості. Додатково відповідно до Реєстраційної карти звернення до Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Суми) від 17.06.2022, реєстраційний номер БА-141161808, в даних про заявника ОСОБА_1 вказує своє місце проживання: АДРЕСА_3 . Виходячи з цього документу, боржник сам підтвердив факт свого місця проживання за вказаною адресою, тому всі відправлення, які здійснювалися за цією адресою, були здійснені за належною адресою місця проживання/перебування боржника. Скаржник посилається на відсутність в матеріалах справи підтвердження надсилання документів боржнику, але такі доводи є безпідставними, оскільки в матеріалах виконавчого провадження є повідомлення від АТ «Укрпошта» про повернення рекомендованого поштового відправлення у зв`язку із закінченням терміну зберігання. 03.06.2022 боржнику надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження. Відповідно момент повідомлення боржника - є момент надсилання такої постанови.

Вважає, що боржника було належним чином повідомлено про початок примусового виконання рішення. В свою чергу боржник порушив строки звернення до суду, останній день оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження закінчився 14.06.2022, а скарга відповідно була надіслана до суду 08.07.2022. Крім того, зазначив, що скаржник не надав підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Відповідно до п. 4 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження здійснюється з дотриманням засади диспозитивності. Відповідно до даного принципу державний виконавець розглядає всі обставини справи не інакше як за зверненням учасника виконавчого провадження і в межах таких звернень. Збирання, встановлення інших обставин без відповідної заяви чи клопотання сторони виконавчого провадження не є обов`язком державного виконавця. Так виконавець самостійно не має обов`язку перевіряти місце проживання боржника. Державний виконавець відкрив виконавче провадження за місцем проживання боржника на АДРЕСА_2 , дана адреса відноситься до території, на яку поширюються функції Шевченківського ВДВС у м. Полтаві. Тому, на його думку, всі доводи скаржника про незаконність, неналежність дій, бездіяльність державного виконавця не мають нічого спільного з реальністю. Державний виконавець об`єктивно, безсторонньо, справедливо та неупереджено, керуючись засадами виконавчого провадження, повно і ретельно дослідивши всі обставини виконавчого провадження, законно прийняв постанову про відкриття виконавчого провадження та інші постанови у межах цього виконавчого провадження.

Крім того, вважає, що розмір витрат на правову допомогу не є співмірним та є значно завищеним. Так, відповідно до акту №1/3 про прийняття-передачі наданих послуг встановлено, що адвокатом було витрачено на підготовку та складення скарги щодо оскарження постанови 8 годин на шість дій, але не вказано часу витраченого на кожну з дій адвоката і вартості кожної дії, при цьому у акті 1/2 по прийняття- передачі наданих послуг дія ознайомлення передбачала вартість 500 грн., а не 1000 грн., хоча там і була витрачена «година» часу. Пункт 1.1 не передбачає ніякої складності у діях адвоката і довгих затрат часу та не передбачає великого обсягу роботи на такі дії у зв`язку з тим, що адвокат провів ознайомлення з матеріалами справи шляхом створення фотокопій деяких документів виконавчого провадження, зазначені в п.3.2 цього акту судова практика не є джерелом права і не має значення для справи, тому дана дія не може взагалі застосовуватися як послуга адвоката, в п.п. 3.3. та 3.4 цього акту фактично є однією і тією самою дією розподіленою на два пункти, дія, зазначені в п.п. 3.5. та 3.6 не передбачають ніякої складності для адвоката і довгих затрат часу на такі дії у зв`язку з тим, що адвокат уже ознайомлювався з матеріалами справи і зробив фото-копії документів, які він вважав за потрібне, підготовка додатків до скарги полягала у друку фотографій, а надсилання документів полягало у надісланні справи учасникам справи та суду, що не передбачає собою складності, також дана скарга надсилалася без ціни позову, що передбачає собою зменшення складності справи, це також є підставою для зменшення витрат на оплату послуг адвоката. Просив суд відмовити у задоволенні скарги у повному обсязі.

Представник стягувача адвокат Хворост Д.М. в судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд скарги без участі стягувача, зазначала , що ОСОБА_2 заперечує про задоволення скарги (а.с.68).

Заслухавши сторони, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ч.1ст.74 Закону «Про виконавче провадження»- рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Такі скарги розглядаються в порядку, передбаченому ст.ст.447-450 ЦПК України.

Відповідно дост. 447 ЦПК України,ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону, а також рішеннями, які відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню.

Згідно зі ст.18Закону України«Про виконавчепровадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Частиною першоюстатті 5 зазначеного Закону, визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюютьсяЗаконом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом пункту 3 частини першої статті4і пункту 1 частини першої статті26 Закону «Про виконавче провадження»виконавець розпочинає примусове виконання рішення за заявою стягувача на підставі виконавчого документа, у якому, зокрема, зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб).

За приписами пункту 10 частини четвертої статті 4 Закону «Про виконавче провадження»виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Згідно з вимогами ч. 5ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження»виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа за заявою стягувача про примусове виконання рішення.Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника податидекларацію про доходита майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У пункті 1 розділу II Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженоїнаказом Міністерства юстиції Українивід 02квітня 2012року№512/5 (далі - Інструкція №512/5), зазначено, що виконавець при здійсненні виконавчого провадження, зобов`язаний використовувати всі надані йому права та повноваження, необхідні для забезпечення неупередженого, ефективного, своєчасного і повного виконання рішення.

При цьому, згідно п.4розділу III Інструкції №512/5, виконавчий документ повертається без прийняття до виконання у випадках, передбачених частиною четвертою статті 4 Закону, про що орган державної виконавчої служби або приватний виконавець надсилає стягувачу повідомлення протягом трьох робочих днів з дня пред`явлення виконавчого документа.

Відповідно до пункту 5розділу III Інструкції №512/5, у разі відсутності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття його до виконання виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

За змістом пункту 3 частини першої статті 4 і пункту 1 частини першої статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення за заявою стягувача на підставі виконавчого документа, у якому, зокрема, зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб).

Частиною першою статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" обумовлено, що виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна.

За приписами пункту 10 частини четвертої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що державний виконавець приймає до виконання виконавчі документи, місце виконання яких знаходиться у межах території, на яку поширюються його функції, в іншому випадку - виконавець зобов`язаний повернути виконавчий документ стягувачу. При цьому місцем виконання рішення є місце проживання, перебування боржника - фізичної особи, місцезнаходження боржника - юридичної особи або місцезнаходження майна боржника.

Місцем проживання фізичної особи згідно з частиною першою статті 29 Цивільного кодексу України є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Фізична особа може мати кілька місць проживання (частина шоста статті 29 Цивільного кодексу України).

За визначеннями, наведеними у статті 3 Закону України від 11.12.2003 №1382-IV "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", місце перебування - це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місце проживання - це житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини; реєстрація - це внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Відповідно до статті 6 цього Закону громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов`язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання. Реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Отже, чинне законодавство України передбачає можливість для фізичної особи мати кілька місць проживання. Водночас адреса зареєстрованого місця проживання набуває статусу офіційної, і особа вправі очікувати, що якщо вона не повідомить іншого, то саме за цією адресою з нею буде вестися офіційне листування, а також вчинятися інші юридично значимі дії, які пов`язані з місцем її проживання.

Судом встановлено, що на виконанні в Шевченківському відділі державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) перебуває виконавче провадження ВП №69149352, яке відкрито постановою від 03.06.2022р. державного виконавця Марченко Н.О. на підставі виконавчого листа, виданого 23.05.2022 року Миргородським міськрайонним судом Полтавської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судових витрат в розмірі 4908,00 грн. (а.с.15).

В ході зазначеного виконавчого провадження державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Марченко Н.О. також було винесені наступні постанови: постанова від 03.06.2022 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, постанова від 03.06.2022 про стягнення виконавчого збору, постанова від 03.06.2022 про арешт коштів боржника.

Встановлено, що у виконавчому документі зазначено зареєстроване місце проживання боржника: АДРЕСА_1 , що не входить до території на яку поширюються функції Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Полтаві Північно Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми).

Як вбачається з матеріалів скарги, державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Марченко Н.О. було відкрито виконавче провадження №69149352 не за адресою, що зазначена у виконавчому документі, як адреса місцезнаходження боржника ОСОБА_1 , а саме: АДРЕСА_1 (а.с.15).

Місце проживання боржниці ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , була повідомлена державному виконавцю стягувачем ОСОБА_2 в заяві про прийняття до примусового виконання вищезазначеного виконавчого листа (а.с.46). Проте в ході судового розгляду представником боржника неодноразово зазначалося, що за цією адресою ОСОБА_1 винаймає житло, але постійно там не проживає.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що виконавцем не дотримано вимогиЗакону України«Про виконавчепровадження» при відкритті виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 1ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження»копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятоїстатті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Отже, у будь-якому випадку, початку проведення виконавчих дій має передувати належне повідомлення боржника про відкриття виконавчого провадження.

В свою чергу аналіз нормст. 28 Закону України «Про виконавче провадження»свідчить про те, що перед тим, як застосовувати засоби і способи примусу, державний виконавець повинен пересвідчитися, чи отримав боржник копію постанови про відкриття виконавчого провадження, яка має бути направлена на зазначену у виконавчому документі адресу боржника та встановити факт отримання боржником копії цієї постанови, якою встановлено строк для добровільного виконання рішення. Отже, у разі з`ясування факту неодержання боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження державний виконавець не вправі вчиняти виконавчі дії.

Так, ОСОБА_1 заперечує факт отримання нею постанови виконавця про відкриття виконавчого провадження та факт обізнаності про наявне виконавче провадження.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що під час відкриття виконавчого провадження № 69149352 державним виконавцем були недотримані правила відкриття виконавчого провадження за місцем виконання виконавчого документу, та доводи скарги знайшли своє об`єктивне підтвердження в ході розгляду справи, а відтак вимоги скарги в частині визнання протиправними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження винесену у виконавчому провадженні № 69149352 державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Марченком Назаром Олександровичем, скасування постанови від 03.06.2022 року про арешт коштів боржника ОСОБА_1 , винесену у виконавчому провадженні № 69149352 державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Марченком Назаром Олександровичем та зобов`язання державного виконавця скасувати арешт грошових коштів, а також виключення відомостей з Єдиного реєстру боржників по виконавчому провадженню ВП №69149352 стосовно ОСОБА_1 , є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В задоволенні вимоги про зобов`язання державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Марченка Назара Олександровича зняти заборони та арешт з усього майна, необхідно відмовити, так як скаржником не надано будь яких доказів, що державним виконавцем був накладений арешт на все майно ОСОБА_1 .

При вирішенні вимоги ОСОБА_1 про скасування постанови від 03.06.2022 про розмір мінімальних витрат по виконавчому провадженню №69149352, скасування постанови від 03.06.2022 про стягнення з боржника виконавчого збору у виконавчому провадженні № 69149352, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно із частиною першою статті 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Частиною першою статті 287 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

За змістом пункту 5 частини першої статті 3 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження»постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, про стягнення основної винагороди є окремими виконавчими документами.

Крім загального порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби, визначеного наведеними нормами процесуального законодавства, відповідні спеціальні норми встановлені й ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», згідно із частиною першою статті 74 якого рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Водночас частиною другою статті 74 зазначеного Закону передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.

Аналогічний висновок вже висловлювався Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 6 червня 2018 року в рамках справи № 921/16/14-г/15, провадження № 12-93гс18 (ЄДРСРУ № 74660021), справи № 127/9870/16-ц, провадження № 14-166цс18 (ЄДРСРУ № 74777526), від 30 січня 2019 року (справа № 161/8267/17), справи № 370/1034/15-ц, провадження № 14-103цс19 (ЄДРСРУ № 81139248) та інших.

Частиною 1 п.1 ст. 255 ЦПК України передбачено, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Тому вимога про скасування постанови від 03.06.2022 про розмір мінімальних витрат по виконавчому провадженню №69149352, скасування постанови від 03.06.2022 про стягнення з боржника виконавчого збору у виконавчому провадженні № 69149352, не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Підлягає розгляду в адміністративному провадженні.

На підставі п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України, суд вирішив закрити провадження у справі з цих вимог.

Щодо вимог ОСОБА_1 про стягнення витрат на правничу допомогу суд приходить до таких висновків.

Згідно з ч. 1ст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК Українидо витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень ч. 4ст. 137 ЦПК Українирозмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 5ст. 137 ЦПК Україниу разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч. 8ст. 141 ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно дост.452ЦПК Українисудові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Встановлено, що 28 червня 2022 року між Адвокатським об`єднанням «Юридичний альянс» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання правової допомоги та представництва (а.с.7), за умовами якого клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати необхідну правову допомогу клієнту. Для надання правової допомоги клієнту за цим договором Адвокатським об`єднанням призначено адвоката Приліпко І.Л. (ордер ВІ № 1095561 від 08.07.2022р. а.с.5).

На підтвердження понесення ОСОБА_1 при розгляді справи витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4000,00 грн. неюдолучено також акт №1/3 від 08.07.2022р. (а.с.8), прибутковий касовий ордер № 25 від 08 липня 2022 року (а.с.9).

Державним виконавцем Марченком Н.О. заявлено клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, яке обґрунтовувано тим, що розмір гонорару, визначений стороною, є завищеним, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.

Враховуючи часткове задоволення скарги, складність даної справи,час затрачений адвокатом, та обсяг наданих нею послуг,а також доводи державного виконавця Марченко Н.О. про зменшення витрат на правничу допомогу, які сторона понесла у зв`язку з розглядом справи, суд приходить до висновку, що на користь ОСОБА_1 слід стягнути судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1000 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 447, 450, 451, 452 ЦПК України, суд -

У х в а л и в:

Скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Марченка Назара Олександровича щодо винесення у виконавчому провадженні № 69149352 постанови від 03.06.2022 року про відкриття виконавчого провадження.

Скасувати постанову від 03.06.2022 року про відкриття виконавчого провадження, винесену у виконавчому провадженні № 69149352 державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Марченком Назаром Олександровичем.

Скасувати постанову від 03.06.2022 про арешт коштів боржника ОСОБА_1 , винесену у виконавчому провадженні № 69149352 державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Марченком Назаром Олександровичем.

Закрити провадження у справі по вимогам про скасування постанови від 03.06.2022 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, винесену у виконавчому провадженні № 69149352 державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Марченком Назаром Олександровичем; скасування постанови від 03.06.2022 про стягнення виконавчого збору, винесену у виконавчому провадженні № 69149352 державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Марченком Назаром Олександровичем.

Зобов`язати державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Марченка Назара Олександровича скасувати арешт грошових коштів накладений постановою державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Марченком Назаром Олександровичем від 03.06.2022 по виконавчому провадженню ВП №69149352, а також виключити відомості з Єдиного реєстру боржників по виконавчому провадженню ВП №69149352 стосовно ОСОБА_1 .

Відмовити в задоволенні вимоги про зобов`язання державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Марченка Назара Олександровича зняти заборони та арешт з усього майна ОСОБА_1 .

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000 (одна тисяча) грн.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: В. М. Куцин