Рішення

від 11.04.2023 по справі 755/18626/20

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/18626/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" квітня 2023 р. Дніпровський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Яровенко Н.О.

при секретарі Локотковій І.С.

розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 13 квітня 2021 року у цивільній справі за позовом Житлово-будівельного кооперативу «Київміськбуд-5» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

Заявник ОСОБА_4 , в особі адвоката Грицаєнко О.П., звернувся до суду з заявою, в якій просить переглянути рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 13 квітня 2021 року у справі № 755/18626/20 у зв`язку з нововиявленими обставинами; замінити відповідача ОСОБА_2 на його правонаступника ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ); відмовити у повному обсязі у задоволенні позовних вимог ЖБК «Київміськбуд-5» до ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ) та ОСОБА_7 ( ОСОБА_3 ), заявлених в межах цивільної справи № 755/18626/20.

В обґрунтування заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами заявник зазначає, що рішенням суду від 13 квітня 2021 року у справі № 755/18626/20 задоволено частково вимоги ЖБК «Київміськбуд-5»; стягнуто з ОСОБА_2 у розмірі 30 736,11 грн, інфляційні втрати у розмірі 357,99 грн, 3% річних - 542,51 грн, а всього на загальну суму 31 636,61 грн; -з ОСОБА_3 у розмірі 15 368,06 грн, інфляційні втрати у розмірі 178,99 грн, 3% річних - 271,26 грн, а всього на загальну суму 15 818,1 грн.

Даним рішенням стягнуто заборгованість за період з 01 травня 2019 року по 30 вересня 2020 року за надані послуги з утримання багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .Вказана заборгованість була нарахована на підставі рішення позачергових загальних зборів членів Кооперативу, оформленого Протоколом № 02 від 19 травня 2019, про встановлення тарифу для власників приміщень першого поверху та власників підвального приміщення будинку на рівні 11,90 грн за кв.м, про що прямо зазначено у позовній заяві та рішенні від 13 квітня 2021 року.

Однак, постановою Київського апеляційного суду від 18 січня 2023 року у справі № 755/12315/21 визнано недійсним і скасовано рішення позачергових загальних зборів членів Житлово-будівельного кооперативу «Київміськбуд-5», оформлене Протоколом № 02 від 19.05.2019 щодо затвердження тарифу для власників приміщень першого поверху та підвальних приміщень у розмірі 11,90 грн за 1 кв. м. та визнано незаконними дії Житлово-будівельного кооперативу «Київміськбуд-5» щодо нарахування громадянам Сполучених Штатів Америки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 починаючи з 01.05.2019 компенсації за використання комунікацій багатоквартирного житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 з розрахунку 11,90 грн за кв.м. площі належного їм нежитлового приміщення загальною площею 227,9 кв.м., розташованого на першому поверсі такого будинку.

Заявник зазначає, що судовим рішенням, що набрало законної сили, було встановлено факт недійсності з моменту винесення рішення Кооперативу, яке було підставою для прийняття судом рішення від 13 квітня 2021 року, а також визнано незаконними з моменту їх виникнення дії по нарахуванню відповідачам заборгованості, починаючи з 01 травня 2019 року із розрахунку 11,90 грн за кв.м. нежитлового приміщення, а тому заявлені позивачем в межах цивільної справи № 755/18626/20 вимоги про стягнення заборгованості за період з 01 травня 2019 року по 30 вересня 2020 року, виходячи з розрахунку 11,90 грн за кв.м. нежитлового приміщення згідно рішення Кооперативу були незаконними та безпідставними з моменту пред`явлення Кооперативом позову.

Крім того, заявник посилається на те, що у постанові від 18 січня 2023 року встановлено, що кооператив не надає відповідачам жодні житлово-комунальні послуги в межах будинку, а здійснює лише його утримання від імені всіх співвласників Будинку,. Відповідачі як співвласники будинку зобов`язані компенсувати Кооперативу виключно фактичні витрати останнього на утримання Будинку та прибудинкової території відповідно до положень ст. 13 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та п. 1.1 та п. 12.3 Статуту Кооперативу. Для нарахування компенсації витрат по утриманню будинку Загальні збори Кооперативу мали затвердити кошторис таких витрат, що передбачено п. 8.1 Статуту Кооперативу, однак цього дотримано не було. Рішення Кооперативу прийнято за відсутності необхідного кворуму, передбаченого Законом України «Про кооперацію» та Статутом Кооперативу, рішення Кооперативу є дискримінаційним та таким, що суперечить статті 24 Конституції України, Закону України «Про кооперацію» та Статуту Кооперативу.

Всі наведені вище обставини, на думку заявника, є підставою для перегляду рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 13 квітня 2021 року за нововиявленими обставинами та відмови у задоволенні позову.

Крім того, заявник просив замінити відповідача ОСОБА_2 , якому належали 2/3 частки спірної квартири на неї (дружину померлого спадкодавця), як правонаступника до майна померлого спадкодавця.

27 березня 2023 року представник ЖБК «Київміськбуд-5» Золотопуп С.В. подав до суду заперечення на заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, в якій зазначив, що визнання недійсним рішення загальних зборів членів ЖБК «Київміськбуд-5» не звільняє відповідачів, як співвласників багатоквартирного будинку, від відшкодування витрат на утримання відповідних будинків і споруд та прибудинкових територій Житлово-будівельному кооперативу «Київміськбуд-5». Зважаючи, що відповідачі станом на день розгляду їх заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами частково у сумі 38 173,25 грн. сплатили заборгованість, яка є предметом спору у цій справі, стягненню підлягає різниця: 7 416,56 грн. = 45 462,26 грн. -38 173,25 грн., пропорційно до належної кожному з відповідачів частки у праві власності на належне їм нежитлове приміщення: 2/3 від суми 7 416,56 грн. з ОСОБА_8 у розмірі 4 944,38 грн. (7 416,56 грн. /3x2 = 4 944,38 грн.), та 1/3 від суми 7 416,56 грн. з ОСОБА_9 у розмірі 2 472,19 грн. (7 416,56 грн. / 3 = 2 472,19 грн.). Розмір втрат від інфляції та 3% річних не нараховуються.

27 березня 2023 року представник заявника Грицаєнко О.П. подала до суду пояснення на заперечення представника ЖБК «Київміськбуд-5», в який зазначила, що відповідачі заперечують проти вказаних змінених вимог, посилаючись на те, що такі вимоги про стягнення заборгованості по компенсації витрат за період з 01 травня 2019 по 30 вересня 2020 року за відсутності затвердженого Загальними зборами Кооперативу кошторису таких витрат є безпідставним, що встановлено постановою Київського апеляційного суду від 18 січня 2023 року у справі № 755/12315/21, яка є обов`язковою до виконання. Крім того, зазначає, що до витрат не входять витрати на утримання Кооперативу, які не підлягають компенсації з боку відповідачів, а тому відповідачі не мають заборгованості перед Кооперативом по компенсації витрат за період з 01 травня 2019 року по 30 вересня 2020 року.

Також, представник заявника стверджує, що у своїх запереченнях позивач просить суд стягнути з відповідачів заборгованість по компенсації витрат за період з 01 травня 2019 року по 30 вересня 2020 року, розраховану на підставі калькуляції витрат ЖБК «Київміськбуд-5» на 2019 рік на управління будинком АДРЕСА_1 , затвердженої Головою Правління Кооперативу 19 травня 2019 року та Калькуляції витрат ЖБК «Київміськбуд-5» на 2020 рік на управління будинком АДРЕСА_1 , затвердженої Головою Правління Кооперативу 02 січня 2020 року, проте, вказані калькуляції в силу положень Статуту Кооперативу та норм законодавства не є підставою для нарахування такої компенсації.

Протокольною ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 27 березня 2023 року замінено відповідача ОСОБА_2 на його правонаступника ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ).

05 квітня 2023 року представник ЖБК «Київміськбуд-5» Золотопуп С.В. подав письмові пояснення, в яких зазначив, що рішенням загальних зборів членів ЖБК «Київміськбуд-5», оформленим протоколом № 4 від 11 листопада 2018 року прийнято рішення прийняти тариф на утримання будинку у розмірі 6,70 грн./м.кв. Відповідачам належить нежитлове приміщення площею 227,9 м.кв., розмір платі за утримання будинку по якому в розрахунку по 6,70 грн/м.кв. на місяць становить 1 526,93 грн. (1 526,93 грн. = 227,9 грн. х 6,70 грн./м.кв.). У відповідності рішення загальних зборів членів Житлово-будівельного кооперативу «Київміськбуд-5», оформленого протоколом № 4 від 11 листопада 2018 року, відповідачами оплачено на банківський рахунок ЖБК «Київміськбуд-5» в оплату боргу за спірний період з 01 травня 2019 року по 30 вересня 2023 року (17 місяців) грошові кошти у розмірі 25 957,81 грн. (25 957,81 грн. = 17 місяців х 1 526,93 грн./місяць).

Загальна сума позовних вимог по стягненню коштів за оплату житлово-комунальних послуг за період з 01 травня 2019 року по 30 вересня 2020 року складається з вимоги стягнути плату за надані житлово-комунальні послуги у розмірі 46 104,17 грн., також втрат від інфляції внаслідок несвоєчасного розрахунку у розмірі - 536,98 грн., 3% річних від простроченої суми заборгованості у розмірі 813,77 грн. Необґрунтованою є позовна вимога в частині вимоги про сплату 20 146,36 грн. унаслідок визнання недійсним постановою Київського апеляційного суду від 18 січня 2023р. у справі № 755/12315/21 рішення загальних зборів рішення загальних зборів членів Житлово-будівельного кооперативу «Київміськбуд-5», оформленого протоколом № 02 від 19 травня 2019 року. Належною до сплати є вищевказана, уже оплачена відповідачами на користь позивача, сума 25 957,81 грн. за надані житлово-комунальні послуги із такого розрахунку: 25 957,81 грн. = 46 104,17 грн. - 20 146,36 грн.

11 квітня представник заявника Грицаєнко О.П. подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, заяву про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами

11 квітня представник ЖБК «Київміськбуд-5» Золотопуп С.В. подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, просив ухвалити рішення у даній справі відповідно до поданих ним письмових пояснень.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частин 1, 2 статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом (частина 4 статті 423 ЦПК України).

Згідно із пунктом 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами», нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Необхідними умовами нововиявлених обставин, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Для визначених у частинах 1, 2 статті 423 ЦПК України нововиявлених обставин необхідними умовами є те, що вони існували на час розгляду справи, але підстави виникли після ухвалення рішення у справі, спростовують обставини, встановлені судом на час розгляду справи, та мають важливе значення для її розгляду.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Згідно положень пункту 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30 березня 2012 року N 4 "Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами", судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Пунктом 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30 березня 2012 року N 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами" встановлено, що скасування судового рішення (пункт 3 частини другої статті 361 ЦПК) може бути визнано нововиявленою обставиною лише в тому випадку, коли суд обґрунтував ухвалене судове рішення скасованим (воно було підставою для ухвалення такого судового рішення) або виходив із нього, хоча прямо й не посилався на нього на підтвердження наявності вказаних обставин, а також якщо наслідком скасування судового рішення є інше за змістом вирішення спору.

Вирішуючи питання про скасування судового рішення із зазначених підстав, суди мають виходити з преюдиційного зв`язку судових рішень, зокрема, із того, що між рішеннями має існувати матеріально-правовий зв`язок, факти, встановлені в одній із справ, мають значення для іншої справи.

Аналізуючи викладене, суд зазначає, що нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини 2 статті 361 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Пленум Верховного Суду України в п. 5 Постанови від 21 лютого 1981 року "Про перегляд судами у зв`язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал, постанов у цивільних справах, що набрали законної сили" роз`яснив, що як нововиявлені можуть розглядатися обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, які існували під час постановлення рішення, ухвали, постанови, але про них не знали і не міг знати заявник і суд. Не можуть бути визнані нововиявленими нові, тобто такі, що виникли чи змінилися після постановлення рішення обставини, а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені при виконанні судом вимог ЦПК.

Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Зазначена права позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15 січня 2020 р. № 263/2998/19.

Судом встановлено, що рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 13 квітня 2021 року позов Житлово-будівельного кооперативу «Київміськбуд-5» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, задоволено частково Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Житлово-будівельного кооперативу «Київміськбуд-5» заборгованість за період з 01 травня 2019 року по 30 вересня 2020 року, за надані послуги з утримання будинку у розмірі 30 736,11 грн., інфляційні втрати у розмірі 357,99 грн., 3% річних - 542,51 грн., а всього на загальну суму 31 636, 61 грн. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Житлово-будівельного кооперативу «Київміськбуд-5» заборгованість за період з 01 травня 2019 року по 30 вересня 2020 року, за надані послуги з утримання будинку у розмірі 15 368,06 грн., інфляційні втрати у розмірі 178,99 грн., 3% річних - 271,26 грн., а всього на загальну суму 15 818,31 грн. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Звертаючись до суду з позовом про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, ЖБК «Київміськбуд-5» посилався на протокол Загальних зборів членів ЖБК «Київміськбуд-5» від 19 травня 2019 року, яким було прийнято рішення про встановлення тарифів на утримання будинку та прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_1 в розмірі 11,90 на 1 кв.м.

На підставі встановлених тарифів відповідачам здійснено розрахунок заборгованості.

Постановою Київського апеляційного суду від 30 листопада 2021 року рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 13 квітня 2021 року залишено без змін.

У липні 2021 року позивачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до суду із позовом до Житлово-будівельного кооперативу «Київміськбуд-5» про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів, визнання незаконними дій.

Позов мотивований тим, що на підставі договору купівлі-продажу частини нежилих приміщень від 19 лютого 2002 року є власниками нежилого приміщення загальною площею 227,9 кв.м., розташованого на першому поверсі багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 , з яких частини належать ОСОБА_2 , та частини - ОСОБА_3 . Вказаний будинок перебуває на балансі ЖБК «Київміськбуд-5», членами якого вони не являються.

19 травня 2019 року позачерговими загальними зборами членів кооперативу було прийнято рішення, оформлене протоколом № 02, про встановлення тарифу для власників приміщень першого поверху та власників підвального приміщення у будинку на рівні 11,90 кв.м. В серпні 2019 року відповідач надав ОСОБА_2 для підписання проект договору про надання комунальних послуг № 19013 від 01 травня 2019 року, відповідно до п. 1.1 якого його предметом є надання кооперативом комунальних послуг у нежитловому приміщенні. При цьому п. 2.3 договору визначає вартість таких послуг на місяць у розмірі 2537,08 грн., які фактично і були розраховані, виходячи з тарифу 11,90 грн. за кв.м. площі нежитлового приміщення, затвердженого рішенням кооперативу. Враховуючи, що відповідач не є надавачем комунальних послуг (всі комунальні послуги оплачуються позивачами на підставі прямих договорів напряму виконавцям таких послуг, а кооператив виступає лише балансоутримувачем будинку), вказаний проект договору не відповідав вимогам законодавства та був повернутий відповідачу без підписання та з рядом зауважень, які відповідачем враховані не були та новий проект договору не надавався. Незважаючи на це, починаючи з 01 травня 2019 року на підставі вказаного рішення кооперативу відповідач почав нараховувати позивачам компенсацію за використання комунікацій будинку, виходячи з ціни 11,90 грн. за кв.м. належного їм нежитлового приміщення. Позивачі вважають рішення кооперативу та дії по нарахуванню компенсації такого рішення незаконними, такими, що порушують їх права та інтереси з огляду на наступне: неможливо встановити наявність кворуму на загальних зборах кооперативу 19 травня 2019 року та підтримання рішення кооперативу більшістю присутніх членів; позивачі не є членами кооперативу, а тому дії відповідача по нарахуванню компенсації на підставі рішення кооперативу є незаконними; рішення кооперативу прийнято за відсутності необхідних економічних розрахунків (кошторису), а компенсація, яка нараховується позивачам, є необґрунтованою та дискримінаційною.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 21 червня 2022 року в позові відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 18 січня 2023 року рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 21 червня 2022 року скасувати та прийняти нову постанову. Позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Житлово-будівельного кооперативу «Київміськбуд-5» про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів, визнання незаконними дій задоволено. Визнано недійсним та скасувати рішення позачергових загальних зборів членів ЖБК «Київміськбуд-5», оформлене протоколом № 02 від 19 травня 2019 року щодо затвердження тарифу для власників приміщень першого поверху та підвальних приміщень у розмірі 11,90 грн. за 1 кв.м. Визнано незаконними дії Житлово-будівельного кооперативу «Київміськбуд-5» щодо нарахування громадянам США ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , починаючи з 01 травня 2019 року, компенсації за використання комунікацій багатоквартирного житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , з розрахунку 11,90 грн. за 1 кв.м. площі належного їм нежитлового приміщення загальною площею 227,9 кв.м., розташованого на першому поверсі такого будинку.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 429 ЦПК Україгни за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;

Європейський Суд з прав людини у рішенні в справі «Правєдная проти Росії» від 18 листопада 2004 року зазначив, що одним із аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що, якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду. Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало законної сили, лише задля нового судового розгляду і нового рішення по суті. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин. Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленнми обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним.

Отже, істотними обставинами справи вважаються ті, які можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили, а це, передусім, ті, що взагалі не були предметом розгляду у даній цивільній справі, у зв`язку з тим, що вони не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи.

Процедури перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами повинні відповідати вимогам статті 6 Конвенції, положенням законодавства України та мають бути збалансовані з ефективністю правового захисту і обов`язковістю остаточних рішень судів усіх інстанцій, як найважливіших аспектів реалізації принципу верховенства права.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують під час розгляду справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, inter alia, який, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів. Новий розгляд справи, провадження у якій було закінчено остаточним рішенням, можливий у зв`язку з нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження лише у разі необхідності виправлення суттєвих помилок правосуддя, коли така процедура застосовується у спосіб, сумісний зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Принцип юридичної визначеності передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обовязкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру». Скасування остаточного судового рішення у даній справі було б невиправданим. (Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Желтяков проти України»).

З аналізу вищенаведених норм закону та обставин справи, суд вважає, що рішення суду від 13 квітня 2021 року підлягає перегляду у зв`язку з нововиявленими обставинами, з огляду на наступне.

Ухвалюючи рішення від 13 квітня 2021 року судом взято за основу надані позивачем розрахунки заборгованості за житлово-комунальні послуги, що розраховувались на підставі тарифів, встановлених рішенням Загальних зборів членів ЖБК «Київміськбуд-5», оформленим протоколом № 02, про встановлення тарифів на утримання будинку та прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_1 в розмірі 11,90 на 1 кв.м.

Однак, рішенням суду від 18 січня 2023 року вказане рішення загальних зборів ЖБК «Київміськбуд-5», що взято судом за основу під час ухвалення рішення суду від 13 квітня 2021 року, визнано протиправним та скасовано.

За таких обставин підстави, на які посилається заявник у своїй заяві, слід вважати нововиявленими обставинами і такими, які є підставою для перегляду рішення.

Враховуючи вищенаведене, наявні підстави для скасування рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 13 квітня 2021 року у зв`язку з нововиявленими обставинами та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позову, оскільки надані позивачем докази на підтвердження заявлених позовних вимог, а саме розрахунок заборгованості, складено на підставі тарифів, встановлених рішенням, що скасовано в судовому порядку.

На підставі викладеного та керуючись статтями 259, 264, 265, 268, 429 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 13 квітня 2021 року у цивільній справі за позовом Житлово-будівельного кооперативу «Київміськбуд-5» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задовольнити.

Рішення Дніровського районного суду міста Києва від 13 квітня 2020 року у цивільній справі за позовом Житлово-будівельного кооперативу «Київміськбуд-5» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості скасувати за нововиявленими обставинами.

У задоволенні позову Житлово-будівельного кооперативу «Київміськбуд-5» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості відмовити.

Роз`яснити учасникам процесу, що відповідно до частини 7 статті 429 ЦПК України судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими обставинами може бути оскаржено на загальних підставах.

Суддя Н.О.Яровенко