Постанова

від 08.11.2023 по справі 755/18626/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03680 м. Київ , вул. Солом`янська, 2-а

Номер апеляційного провадження № 22-ц/824/11511/2023

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2023 року м. Київ

Справа № 755/18626/20

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді-доповідача Ящук Т.І.,

суддів Кирилюк Г.М., Рейнарт І.М.

за участю секретаря судового засідання Грицишина А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу «Київміськбуд-5», яка подана представником Золотопупом Сергієм Васильовичем, на додаткове рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 15 травня 2023 року, ухвалене у складі судді Яровенко Н.О.,

у справі за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 13 квітня 2021 року у цивільній справі за позовом Житлово-будівельного кооперативу «Київміськбуд-5» до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

встановив:

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 11 квітня 2023 року заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 13 квітня 2021 року у справі за позовом ЖБК «Київміськбуд-5» до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, задоволено. Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 13 квітня 2021 року у справі за позовом ЖБК «Київміськбуд-5» до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - скасовано за нововиявленими обставинами. У задоволенні позову ЖБК «Київміськбуд-5» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, відмовлено.

01 травня 2023 року представник відповідачів Грицаєнко О.П. звернулась з заявою, в якій просить стягнути з ЖБК «Київміськбуд-5» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1576,00 грн. та на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 1576 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000 грн.

Додатковим рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 15 травня 2023 року стягнуто з Житлово-будівельного кооперативу «Київміськбуд-5 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1576 грн.

Стягнуто з Житлово-будівельного кооперативу «Київміськбуд-5» на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 1576 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000 грн.

Не погоджуючись з додатковим рішенням, представник ЖБК «Київміськбуд-5» - Золотопуп С.В. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить змінити додаткове рішення суду в частині стягнення з ЖБК «Київміськбуд-5» судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката на користь відповідача ОСОБА_2 в сумі 15 000 грн., та відмовити у стягненні повністю, в іншій частині зазначене додаткове рішення залишити без змін, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Вказує, що, що предметом судового розгляду у суді першої інстанції був перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, а не перегляд справи по суті спору, що не становить собою особливої складності, не вимагає збору доказів і доведення суду їх переконливості, не вимагає від представника відповідача значної роботи з нормативними актами в обґрунтування позиції клієнта. Справа є малозначною в силу вимог закону та не є складною.

Вказує, що не можна вважати обґрунтованими витрати відповідача на час на дорогу і перебування представниці в приміщенні суду з невстановленою метою, адже розмір такого часу не визначений і не відокремлений від безпосередньої роботи адвоката з документами і від часу представництва в судових засіданнях: 1) 27.03.2023 року у сумі 4000 грн. з участю адвоката у судовому засіданні; 2) 11.04.2023 року у сумі 2000 грн., тоді як адвокат не представляла клієнта в судовому засіданні у цей день.

Крім того, не можна вважати обґрунтованими витрати відповідача на роботу адвоката зі складання заяви про розподіл судових витрат у розмірі однієї години вартістю 2000 грн., адже не є розумним таке значне витрачання часу на подачу суду копій трьох документів на підтвердження судових витрат відповідача: договору про надання правничої допомоги № 01/01-23 від 26 січня 2023 року, акту про надання послуг № 14/04-2023-1А від 14 квітня 2023р. та рахунку № 14/04-2023-1Р від 14.04.2023 року. Доказів фактичної оплати грошових коштів відповідачем суду не надано. Відповідачем зазначено підставою для розподілу їх витрат на професійну правничу допомогу договір № 01/01-23 від 26.01.2023 року та акт про надання послуг № 14/04-2023-1А від 14.04.2023 року. Зазначеним актом обумовлено обсяги і вартість послуг, які позивач вважає невідповідним витраченим часом адвоката на виконання визначених в ньому робіт, розмір яких є завищеним.

Звертає увагу, що надані відповідачами документи на підтвердження розміру понесених ними витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію, зокрема, розумної необхідності таких витрат. Аналогічна правова позиція викладена у додатковій постанові Верховного Суду від 11.12.2018 року в справі № 910/2170/18.

Крім того, відповідно до умов п.4.2. договору про надання правничої допомоги №01/01 -23 від 26 січня 2023 року клієнт здійснює сплату вартості послуг: 1) після настання певної події, яка вказується в рахунку на оплату; вважає, що покладення на нього усіх витрат відповідачів на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 грн. становить надмірний тягар для позивача.

Також, судом першої інстанції не враховано неправомірну поведінку відповідачів, які оплатили заборгованість позивачу за спірний період у повній сумі в розмірі 38 173,25 грн. лише на стадії перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, у разі своєчасної оплати якої спір міг би і не виникнути.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідачів Грицаєнко О.П. , вважаючи додаткове рішення суду законним та обґрунтованим, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, додаткове рішення суду залишити без змін.

Вказує, що позивач помилково ототожнює оплату часу адвоката, витраченого на дорогу та очікування судового засідання, з оплатою витрат на дорогу, як наслідок безпідставно застосовуючи положення ст. 138 ЦПК України. Так, вищевказана норма стосується виключно витрат сторін та їхніх представників, що пов`язані з явкою до суду, тобто фактично мова йде про оплату витрат на дорогу (проїзд). Такі витрати є окремими видом судових витрат (п. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України), відшкодування яких не заявлялось відповідачем 2.

В даному випадку, відповідачем 2 заявлено до відшкодування виключно витрати на професійну правничу допомогу, що прямо вбачається з Акту про надання послуг № 14/04-2023-1А від 14.04.2023 та рахунку-фактури № 14/04-2023-1Р від 14.04.2023. Саме тому до даного виду витрат не можуть застосовуватись положення ст. 138 ЦПК України.

В свою чергу, оплата часу адвоката на дорогу та очікування судового засідання (не вартості проїзду як помилково вирішив позивач) є складовою саме правничої допомоги і підлягає компенсації в порядку, передбаченому ст. 137 ЦПК України. Вказане підтверджується судовою практикою, а саме постановами Верховного Суду від 01.12.2021 року у справі № 641/7612/16-ц, від 25.05.2021 року у справі № 910/7586/19, від 18.05.2022 у справі № 910/4268/21.

Вказує, в результаті дій саме сторони позивача (наведення невірних розрахунків, які не ґрунтувалися на жодних письмових доказах, що в подальшому було визнано кооперативом) розгляд справи затягнувся на ще одне судове засідання, відповідно адвокат була вимушена їхати до суду очікувати засідання, готувати письмову заяву про подальший розгляд справи без її участі, на яку також було витрачено час, оскільки така заява не складається з одного речення, а адвокатом було викладено в ній додаткові аргументи, в тому числі щодо відшкодування судових витрат.

Зазначає, що за наявною у відповідачів інформацією стороною позивача не заявлялось в суді першої інстанції клопотання про зменшення заявлених до відшкодування відповідачем 2 витрат на професійну правничу допомогу та не надавалося суду жодних доказів такої неспівмірності. Тому твердження кооперативу про завищення розміру витрат та неврахування судом першої інстанції аргументації, викладеної у вказаному клопотанні є безпідставними та необґрунтованими. Крім того, позивачем не було надано суду жодних належних та достатніх доказів того, що адвокатом було витрачено на підготовку документів в межах даної цивільної справи по 30 хв. на документ, як стверджує представник позивача, а отже не доведено неспівмірності заявлених витрат.

Посилається на те, що заявлений відповідачем до відшкодування розмір витрат на професійну правничу допомогу повністю відповідає обсягу виконаної адвокатом роботи є обґрунтованим та таким, що підлягає відшкодуванню. Позивачем не було доведено наявність обґрунтованих підстав для зменшення розміру відшкодування чи для відмови у ньому.

В судовому засіданні представник ЖБК «Київміськбуд-5» - Золотопуп С.В. підтримав доводи апеляційної скарги, просив ухвалу суду скасувати.

Представник відповідача Грицаєнко О.П. заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, просила ухвалу суду залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення представників учасників справи, з`ясувавши обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що у грудні 2020 року Житлово-будівельний кооператив «Київміськбуд-5» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 13 квітня 2021 року позов ЖБК «Київміськбуд-5» до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ЖБК «Київміськбуд-5» заборгованість за період з 01 травня 2019 року по 30 вересня 2020 року, за надані послуги з утримання будинку у розмірі 30 736,11 грн., інфляційні втрати у розмірі 357,99 грн., 3% річних - 542,51 грн., а всього на загальну суму 31 636, 61 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ЖБК «Київміськбуд-5» заборгованість за період з 01 травня 2019 року по 30 вересня 2020 року, за надані послуги з утримання будинку у розмірі 15 368 грн. 06 коп., інфляційні втрати у розмірі 178,99 грн., 3% річних - 271,26 грн., а всього на загальну суму 15 818,31 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 30 листопада 2021 року рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 13 квітня 2021 року залишено без змін.

У лютому 2023 року заявник ОСОБА_1 , в особі адвоката Грицаєнко О.П., звернулась до суду з заявою, в якій просила переглянути рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 13 квітня 2021 року у справі № 755/18626/20 у зв`язку з нововиявленими обставинами; замінити відповідача ОСОБА_3 на його правонаступника ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ); відмовити у повному обсязі у задоволенні позовних вимог ЖБК «Київміськбуд-5» до ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) та ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ), заявлених в межах цивільної справи № 755/18626/20.

В обґрунтування заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами заявник зазначала, що рішенням суду від 13 квітня 2021 року у справі № 755/18626/20 з відповідачів було стягнуто заборгованість за період з 01 травня 2019 року по 30 вересня 2020 року за надані послуги з утримання багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Вказана заборгованість була нарахована на підставі рішення позачергових загальних зборів членів Кооперативу, оформленого Протоколом № 02 від 19 травня 2019, про встановлення тарифу для власників приміщень першого поверху та власників підвального приміщення будинку на рівні 11,90 грн за кв.м, про що прямо зазначено у позовній заяві та рішенні від 13 квітня 2021 року.

Однак, постановою Київського апеляційного суду від 18 січня 2023 року у справі № 755/12315/21 визнано недійсним і скасовано рішення позачергових загальних зборів членів ЖБК «Київміськбуд-5», оформлене Протоколом № 02 від 19.05.2019 щодо затвердження тарифу для власників приміщень першого поверху та підвальних приміщень у розмірі 11,90 грн за 1 кв. м. та визнано незаконними дії ЖБК «Київміськбуд-5» щодо нарахування громадянам Сполучених Штатів Америки ОСОБА_3 та ОСОБА_2 починаючи з 01.05.2019 компенсації за використання комунікацій багатоквартирного житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 з розрахунку 11,90 грн за кв.м. площі належного їм нежитлового приміщення загальною площею 227,9 кв.м., розташованого на першому поверсі такого будинку.

Заявник зазначає, що судовим рішенням, що набрало законної сили, було встановлено факт недійсності з моменту винесення рішення кооперативу, яке було підставою для прийняття судом рішення від 13 квітня 2021 року, а також визнано незаконними з моменту їх виникнення дії по нарахуванню відповідачам заборгованості, починаючи з 01 травня 2019 року із розрахунку 11,90 грн за кв.м. нежитлового приміщення, а тому заявлені позивачем в межах цивільної справи № 755/18626/20 вимоги про стягнення заборгованості за період з 01 травня 2019 року по 30 вересня 2020 року, виходячи з розрахунку 11,90 грн за кв.м. нежитлового приміщення згідно рішення кооперативу були незаконними та безпідставними з моменту пред`явлення кооперативом позову.

Крім того, заявник просив замінити відповідача ОСОБА_3 , якому належали 2/3 частки приміщення на неї (дружину померлого спадкодавця), як правонаступника до майна померлого спадкодавця.

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 11 квітня 2023 року заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 13 квітня 2021 року у справі за позовом ЖБК «Київміськбуд-5» до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задоволено.

Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 13 квітня 202і року у справі за позовом ЖБК «Київміськбуд-5» до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - скасовано за нововиявленими обставинами.

У задоволенні позову ЖБК «Київміськбуд-5» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - відмовлено.

01 травня 2023 року представник відповідачів Грицаєнко О.П. звернулась з заявою, в якій просила стягнути з ЖБК «Київміськбуд-5» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1576 грн. та на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 1576 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000 грн.

Додатковим рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 15 травня 2023 року стягнуто з ЖБК «Київміськбуд-5 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1576 грн. Стягнуто з ЖБК кооперативу «Київміськбуд-5» на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 1576 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15000 грн.

Ухвалюючи оскаржуване додаткове рішення, суд першої інстанції, виходив з того, що представником відповідачів підтверджено належними доказами понесені відповідачем ОСОБА_2 витрати на надану йому правову допомогу, та враховуючи, що судом у задоволенні позову відмовлено, розмір понесених відповідачем витрат підлягає стягненню з позивача.

Згідно з ч. 1, п.1 ч. ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Частинами 2-4 статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частин 5, 6 статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, розмір витрат на правничу допомогу визначається судом, виходячи з умов договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, проте, вказаний розмір може бути зменшений за клопотанням іншої сторони у разі, якщо такі витрати є неспівмірними із складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг та ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За висновком, викладеним у п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.

Таким чином, суд може зменшити розмір судових витрат, якщо: заявлені судові витрати завищені, враховуючи обставини справи (ціна позову, тривалість справи, виклик свідків, призначення експертизи тощо); суду не було надано достатніх доказів фактичного здійснення витрат (відсутні акт прийому-передачі юридичних послуг, платіжне доручення та квитанції про сплату за надані послуги тощо); заявлені судові витрати були недоцільні або не обов`язкові (не підтверджена нагальна потреба у вивченні додаткових джерел права, завищений обсяг часу на технічну підготовку документів тощо).

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі №756/2114/17, «при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), і розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішеннях від 12 жовтня 2006 р. у справі «Двойних проти України», від 10 грудня 2009 р. у справі «Гімайдуліна і інші проти України», від 23 січня 2014 р. у справі «East/West Alliance Limited проти України», від 26 лютого 2015 р. у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 р. у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

За висновком, викладеним додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, суд може зменшити розмір судових витрат, якщо: заявлені судові витрати завищені, враховуючи обставини справи (ціна позову, тривалість справи, виклик свідків, призначення експертизи тощо); суду не було надано достатніх доказів фактичного здійснення витрат (відсутні актприйому-передачі юридичних послуг, платіжне доручення та квитанції про сплату за надані послуги тощо); заявлені судові витрати були недоцільні або не обов`язкові (не підтверджена нагальна потреба у вивченні додаткових джерел права, завищений обсяг часу на технічну підготовку документів тощо).

У п. 135 постанови від 16 листопада 2022 року в справі № 922/1964/21 Велика Палата Верховного Суду зауважила, що «не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.»

Як вбачається з матеріалів справи, правнича допомога заявнику ОСОБА_2 надавалась в межах розгляду заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами надавалася Адвокатським об`єднанням «ДЖІ ЕН ЕС КОНСАЛТИНГ» в особі адвоката Грицаєнко О.П.

Загальний розмір витрат ОСОБА_2 в межах розгляду вказаної заяви визначено в сумі 15 000 грн., які підлягають оплаті до 18 квітня 2023 включно.

Повноваження адвоката Грицаєнко О.П. (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 6757/10 від 14 червня 2018 року), як представника ОСОБА_2 підтверджується ордером серії АІ № 1353053 від 26.01.2023 року, як представника ОСОБА_1 підтверджується ордером серії АІ № 1353054 від 26.01.2023 року.

Представництво інтересів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в суді першої інстанції здійснювалось адвокатом Грицаєнко О.П. на підставі договору про надання правничої допомоги № 01/01-23 від 26 січня 2023 року, укладенні між ОСОБА_2 та Адвокатським об`єднанням «ДЖІ ЕН ЕС КОНСАЛТИНГ».

В пункті 1.1 Договору передбачено, що Адвокатське об`єднання «ДЖІ ЕН ЕС КОНСАЛТИНГ» (виконавець) приймає на себе зобов`язання забезпечити надання правничої допомоги клієнту (ОСОБА_2) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні та документально підтверджені для виконання договору.

Пунктом 1.4 Договору визначено, що від імені Адвокатського об`єднання «ДЖІ ЕН ЕС КОНСАЛТИНГ» (виконавець) зобов`язання за цим Договором має право виконувати зокрема адвокатка Грицаєнко Олена Павлівна.

В пункті 4.3 Договору сторони погодили, що вартість послуг за договором, розраховується, враховуючи погодинні ставки за роботу адвоката в 2023 році - 2000 грн. за годину.

Факт надання правничої допомоги Адвокатським об`єднанням «ДЖІ ЕН ЕС КОНСАЛТИНГ» Льюисом (Левісом) Джеймсом Россом за договором № 01/01-23 від 26 січня 2023 року в рамках розгляду заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами підтверджується актом про надання послуг № 14/04-2023-1А від 14 квітня 2023 з детальним переліком правничої допомоги, що надавалася ОСОБА_2, обсягом витраченого часу та розрахунком загальної вартості такої допомоги.

Так, згідно з актом про надання послуг № 14/04-2023-1А від 14 квітня 2023 року, на виконання умов договору виконавець надав клієнту наступну правничу допомогу межах цивільної справи № 755/18626/20:

- підготовка та подання до Дніпровського районного суду м. Києва заяви про перегляд рішення від 13.04.2021 у справі № 755/18626/20 за нововиявленими обставинамикількістю 2 години на суму 4 000 грн.

- підготовка та подання до Дніпровського районного суду м. Києва письмових пояснень у справі № 755/18626/20 в межах перегляду справи за нововиявленими обставинами кількістю 1,5 години на суму 3000 грн.

- участь у судовому засіданні Дніпровського районного суду м. Києва під час розгляду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення від 13.04.2021 у справі № 755/18626/20 27.03.2023 (враховуючи час на дорогу та перебування в суді) кількістю 2 години на суму 4000 грн.

- поїздка 11.04.2023 до Дніпровського районного суду м. Києва з метою участі у судовому засіданні під час розгляду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення від 13.04.2021 у справі № 755/18626/20, подано заяву про розгляд без участі через канцелярію суду (враховується час на дорогу ти перебування в суді) кількістю 1 година на суму 2000 грн.

- підготовка та подання до Дніпровського районного суду м. Києва клопотання про залучення до матеріалів цивільної справи № 755/18626/20 доказів витрат на правничу допомогу кількістю 1 година на суму 2000 грн.

Загальна сума наданих послуг згідно з актом № 14/04-2023-1А від 14 квітня 2023 року становить 15 000 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 10 травня 2023 року представник ЖБК «Київміськбуд-5» подав до суду заяву про зменшення витрат на правничу допомогу, що підлягає розподілу, до 1250 грн.

У заяві посилається на те, що підготовка та подання до суду заяви про перегляд рішення від 13.04.2021 у справі № 755/18626/20 за нововиявленими обставинами - 2 години по 2000 грн. є завищеним розміром, адже склад правовідносин, що визначений адвокатом, не потребував такого значного витрачання часу, і зазначена заява фактично мала одну єдину підставу, яка і була врахована судом при ухваленні рішення, тому вважає співмірним розмір оплати цієї роботі що підлягає розподілу - 1000 грн. виходячи з 30 хвилин роботи адвоката; підготовка та подання до суду письмових пояснень у справі № 755/18626/20 в межах перегляду справи за нововиявленими обставинами - 1,5 години по 2000 грн. є неспівмірним обсягом із виконаною адвокатом роботою, адже вона потребувала менше часу - вважає співмірним розмір оплати цієї роботи що підлягає розподілу - 1000 грн. виходячи з 30 хвилин роботи адвоката; участь адвоката у судовому засіданні 27.03.2023 року та явка в судове засідання призначене на 11.04.2023 року у акті враховано з часом на дорогу та перебування в суді, тоді як має враховуватися час на прибуття до судового засідання та час очікування судового засідання, а не сам лише час перебування адвоката в суді. Час витрачений адвокатом безпосередньо на представництво у судовому засіданні 27.03.2023 року та на складання заяви про розгляд справи без участі відповідача, окремо від часу на дорогу і перебування в суді, в акті не зазначений, що не дозволяє визначити його обсяг, і тому в розподілі цих витрат має бути відмовлено; складання клопотання про залучення доказів судових витрат відповідачів на професійну правничу допомогу у розмірі 2 годин по 2000 грн. є обґрунтованим і неспівмірним зі складністю цієї роботи адвоката, вважає обґрунтованим та співмірним її розмір 500 грн., що відповідає 15 хвилинам роботи адвоката.

Крім того, позивач є неприбутковою організацією, 25.10.2016 року відповідача ЖБК «Київміськбуд-5» включено до Реєстру неприбуткових установ та організацій з ознакою 0040, тому позивач вважає, що покладення на нього усіх судових витрат відповідачів на професійну правничу допомогу у розмірі 15000 грн. становить надмірний тягар для позивача.

Однак, визначаючи розмір судових витрат на правову допомогу в сумі 15 000 грн., судом першої інстанції належним чином не було враховано клопотання представника ЖБК «Київміськбуд-5» про неспівмірність зазначеної суми з реальним обсягом такої допомоги, необґрунтованість заявленої суми судових витрат відповідно до обсягу наданих послуг, предметом спору та складністю справи, невідповідність критерію розумності їхнього розміру, ту обставину, що ЖБК «Київміськбуд-5» є неприбутковою організацією, та виходячи з конкретних обставин справи.

Враховуючи наявність заперечень сторони позивача щодо неспівмірності заявленого розміру витрат на оплату правничої допомоги відповідача, викладені в заяві від 10 травня 2022 року та в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що розмір заявлений адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг) є завищеним. Судом першої інстанції безпідставно не було прийнято до уваги клопотання представника позивача про зменшення суми витрат на правничу допомогу, оскільки заявлений розмір не відповідає обсягу наданих послуг та виконаних робіт.

Зокрема, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що послуги «підготовка і подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, підготовка та подання до суду пояснення в межах перегляду цієї заяви; участь в судовому засіданні», на яку адвокатом було витрачено 5,5 год. часу, вказує, що предмет спору в цій справі є нескладним, містить лише один епізод спірних правовідносин, не потребував вивчення великого обсягу фактичних даних, а обсяг і складність заяви про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами судового рішення не є значними, а тому заявлений розмір витрат на її підготовку є очевидно завищеним .

Крім того, визначена представником відповідача послуга «підготовка і подання клопотання про залучення до матеріалів цивільної справи доказів витрат на правничу допомогу» не підлягає відшкодуванню за рахунок позивача, адже є заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому не може бути ототожнено з витратами на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом справи по суті спору.

Також, на думку колегії суддів , вартість послуги «поїздка до суду 11.04.2023 року з метою участі у судовому засіданні та подання заяви про розгляд без участі в судовому засіданні», на суму 2000 грн. неможливо у повному обсязі покладати на позивача, адже зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, не можуть бути підставою для стягнення у повному обсязі таких витрат з іншої сторони, враховуючи, що зазначена вартість наданої правової допомоги, що полягала у прибутті до суду та поданні заяви про розгляд справи без участі представника заявника, не відповідає критерію обґрунтованості та розумності витрат.

Отже, вищевказані обставини підлягали врахуванню при вирішенні заяви про відшкодування витрат на правову допомогу, з урахуванням заяви іншої сторони щодо неспівмірності таких витрат із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт.

Крім того, заперечуючи проти заявленого розміру судових витрат на правничу допомогу, представник ЖБК «Київміськбуд-5» посилався на те, що 25 жовтня 2016 року ЖБК «Київміськбуд-5» включено до реєстру неприбуткових установ та організацій ( номер рішення 1626534600603), а тому визначена представником відповідача сума судових витрат становитиме надмірний тягар для позивача.

Відповідно до висновку Верховного Суду у додатковій постанові від 22 грудня 2022 року у справі № 910/10404/21, «враховується, що позивач є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками, фінансується за рахунок внесків співвласників багатоквартирного будинку, що береться до уваги при оцінці фінансового стану сторін та свідчить про обґрунтованість тверджень позивача стосовно того, що покладення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн становить надмірний тягар для нього.»

Таким чином, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що наявні в матеріалах справи договір про надання правової допомоги від 26.01.2023 року та акт надання послуг на суму 15 000 грн. не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має відповідати вимогам ст. 137, 141 ЦПК України та критерію розумної необхідності таких витрат.

Вирішуючи заяву про ухвалення додаткового рішення, суд першої інстанції не звернув уваги на наявність заперечень іншої сторони, викладені в заяві від 10 травня 2023 року, не провів належної оцінки співмірності заявлених витрат із обсягом реально наданих послуг та складністю справи, не врахував ту обставину, що фактично такі витрати позивачем ще не понесені, тому дійшов помилкового висновку про стягнення з ЖБК «Київміськбуд-5» на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в повному обсязі заявлених вимог в розмірі 15 000 грн.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги обсяг вчинених процесуальних дій , обсяг виконаної адвокатом роботи, враховуючи складність справи, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку про часткову обґрунтованість доводів апеляційної скарги та наявність підстав для зменшення суми витрат на правову допомогу, що підлягають стягненню з ЖБК «Київміськбуд-5» на користь ОСОБА_2 , із суми 15 000 грн. до суми в розмірі 7000 грн., у зв`язку з чим додаткове рішення суду підлягає зміні.

Відповідно до пунктів 3, 4 ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи наведене, встановивши невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та вимогам цивільного процесуального закону, апеляційний суд дійшов висновку про зміну оскаржуваного додаткового рішення в частині визначення суми витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає до стягнення.

Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 374 - 376, 381 - 383 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу «Київміськбуд-5», яка подана представником Золотопупом Сергієм Васильовичем, - задовольнити частково.

Додаткове рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 15 травня 2023 року - змінити в частині розміру витрат на правову допомогу та визначити, що з Житлово-будівельного кооперативу «Київміськбуд-5» підлягають стягненню на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 ( сім тисяч) грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду з підстав, визначених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 07 березня 2024 року.

Суддя - доповідач: Ящук Т.І.

Судді: Кирилюк Г.М.

Рейнарт І.М.