Рішення

від 15.05.2023 по справі 755/18626/20

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/18626/20

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2023 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

Головуючого судді: Яровенко Н.О.

при секретарі: Локотковій І.С.

розглянувши в письмовому провадженні заяву представника відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвоката Грицаєнко Олени Павлівни про стягнення судових витрат, подану в межах розгляду заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 13 квітня 2021 року у цивільній справі за позовом Житлово-будівельного кооперативу «Київміськбуд-5» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 11 квітня 2023 року заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 13 квітня 2021 року у цивільній справі за позовом Житлово-будівельного кооперативу «Київміськбуд-5» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, задоволено. Рішення Дніровського районного суду міста Києва від 13 квітня 2020 року у цивільній справі за позовом Житлово-будівельного кооперативу «Київміськбуд-5» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, скасовано за нововиявленими обставинами. У задоволенні позову Житлово-будівельного кооперативу «Київміськбуд-5» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, відмовлено.

0.05.2023 року від представника відповідачів адвоката Грицаєнко О.П. надійшла заява, в якій остання просит суд: стягнути з ЖБК «Київміськбуд-5» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1576,00 грн та на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 1576,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн.

Відповідно до частин другої, третьої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Від представника ЖБК "Київміськбуд-5" надійшла заява про зменшення витрат на правничу допомогу, яка обгрунтована наступним. Відповідачами зазначено підставою для розподілу їх витрат на професійну правничу допомогу договір № 01/01-23 від 26.01.2023 року та акт про надання послуг " 14/01-2023 від 14.04.2023 року. Зазанченим актом обумовлено обсяги і вартість послуг, які позивач вважає невідповідними витраченим часом адвоката на виконання визначених в ньому робіт, ромір яких є завищеним. Позивач є неприбутковою організацією, 25.10.2016 року відповідача ЖБК "Київміскбуд-5" включено до Реєстру неприбуткових установ та організацій з ознакою 0040, тому позивач обгрунтовано вважає покладення на нього усіх судових витрат відповідачів на професійну правничу допомогу у розмірір 15000 грн. становить надмірний тягар для позивача.

Дослідивши матеріали справи та подану заяву про стягнення судових витрат, суд дійшов таких висновків.

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 11 квітня 2023 року заяву ОСОБА_5 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 11 квітня 2021 року у цивільній справі за позовом Житлово-будівельного кооперативу «Київміськбуд-5» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, задоволено. Рішення Дніровського районного суду міста Києва від 13 квітня 2020 року у цивільній справі за позовом Житлово-будівельного кооперативу «Київміськбуд-5» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, скасовано за нововиявленими обставинами. У задоволенні позову Житлово-будівельного кооперативу «Київміськбуд-5» до ОСОБА_5 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, відмовлено.

Заява про відшкодування витрат на правову допомогу направлена на офіційну електронну адресу ЖБК «Київміськбуд-5»14 квітня 2023 року.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно із статтею 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України);

3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).

Відповідно до частини першої-другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно із статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

У розумінні положень частини п`ятої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19, провадження № 61-22131св19.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року по справі № 751/3840/15-ц на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

В даному випадку правнича допомога заявнику в межах розгляду заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами надавалася Адвокатським об`єднанням «ДЖІ ЕН ЕС КОНСАЛТИНГ» в особі адвоката Грицаєнко О.П. (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 6757/10 від 14 червня 2018 року). Загальний розмір витрат ОСОБА_2 в межах розгляду вказаної заяви складає 15 000,00 грн , які підлягають оплаті до 18 квітня 2023 включно.

Заявлений розмір витрат підтверджується наступними доказами:

1) Договором про надання правничої допомоги № 01/01-23 від 26 січня 2023 року, укладенні між ОСОБА_6 та Адвокатським об`єднанням «ДЖІ ЕН ЕС КОНСАЛТИНГ».

2) Актом про надання послуг № 14/04-2023-1А від 14 квітня 2023 з детальним переліком правничої допомоги, що надавалася ОСОБА_6, обсягом витраченого часу та розрахунком загальної вартості такої допомоги.

В пункті 1.1 Договору передбачено, що Адвокатське об`єднання «ДЖІ ЕН ЕС КОНСАЛТИНГ" (Виконавець) приймає на себе зобов`язання забезпечити наданн правничої допомоги ОСОБА_6 (Клієнт).

При цьому, пунктом 1.4 Договору визначено, що від імені Адвокатського об`єднання «ДЖІ ЕН ЕС КОНСАЛТИНГ» (Виконавець) зобов`язання за цим Договором має право виконувати зокрема адвокатка Грицаєнко Олена Павлівна.

Окрім того, в пункті 4.3 Договору сторони погодили, що вартість послуг за Договором, розраховується, враховуючи погодинні ставки за роботу адвоката в 2023 році - 2 000 грн за годину.

Витрати на правничу допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правничої допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій тощо).

Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Разом з тим, фіксація розміру гонорару відповідає позиції Верховного Суду, викладеній в Постанові від 20 січня 2021 року по справі № 357/11023/18 (провадження № 61-18258св19), у якій зазначено, що «… саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. […] Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх не співмірності».

У постанові Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19, провадження № 61-22131св19 також судом зроблено висновок, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).

Представник позивача ЖБК «Київміськбуд-5» - Золотопуп С.В. жодних заперечень з приводу заяви представника відповідачів - адвоката Грицаєнко О.П. до суду не подав, лише у поданій 05 квітня 2023 року заяві зазначив, що ЖБК «Київміськбуд-5» є неприбутковою організацією, а тому стягнення витрат на правову допомогу буде надмірним тягарем для Кооперативу.

З даного приводу суд зазначає таке.

Відповідно до статті 24 Закону України «Про кооперацію» Кооператив має право реалізовувати продукцію та надавати послуги на платній основі.

За змістом частини 1 статті 25 Закону України «Про кооперацію» дохід кооперативу формується з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних і прирівняних до них витрат та витрат на оплату праці найманих працівників.

Натомість, згідно пп. 133.4.1 пункту 133.4 статті 133 ПК України неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація, що одночасно відповідає таким вимогам:

-утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

-установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини сер засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управлінні та інших пов`язаних з ними осіб;

-установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійний фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридично особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об`єднання та асоціації об`єднань співвласників багатоквартирних будинків, та житлово-будівельні кооперативи;

-внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Відповідно до пп. 133.4.2 пункту 133.4 статті 133 ПК України статус неприбуткової організації означає виключно, що доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Таким чином, статус неприбуткової організації означає лише, що Кооператив немає права розподіляти свої доходи між його членами, засновниками, працівниками, а може використовувати їх лише для забезпечення своєї діяльності та реалізації мети з якою створений. Однак вказане жодним чином не забороняє Кооперативу здійснювати звичайну господарську діяльність та отримувати дохід.

Враховуючи викладене вище, наявність статусу неприбуткової організації жодним чином автоматично не свідчить про неможливість сплати заявленого розміру судових витрат, наявність надмірного тягарю чи підстав для зменшення розміру таких витрат.

Дослідивши всі надані сторонами докази, враховуючи положення вищенаведених норм закону, суд приходить до висновку, що представником відповідачів підтверджено належними доказами понесені відповідачем ОСОБА_6 витрати на надану йому правову допомогу, та враховуючи, що судом у задоволенні позову відмовлено, розмір понесених відповідачем витрат підлягає стягненню з позивача.

Крім того, стягненню з позивача на користь відповідачів підлягає сплачений ними при подачі заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами судовий збір.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про задоволення заяви представника відповідача про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 15, 133-134, 137, 141, 270 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Доповнити рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 11 квітня 2023 року у справі № 755/18626/20 за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 13 квітня 2021 року у цивільній справі за позовом Житлово-будівельного кооперативу «Київміськбуд-5» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Київміськбуд-5» (код ЄДРПОУ 22867627, адреса: м. Київ, вул Р.Окіпної, 9) на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , судовий збір в розмірі 1576,00 грн (одна тисяча п`ятсот сімдесят шість гривень 00 коп).

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Київміськбуд-5» (код ЄДРПОУ 22867627, адреса: м. Київ, вул Р.Окіпної, 9) на користь ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , судовий збір в розмірі 1576,00 грн (одна тисяча п`ятсот сімдесят шість гривень 00 коп) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн (п`ятнадцять тисяч гривень 00 коп).

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя Н.О.Яровенко