Справа № 308/6566/23
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 квітня 2023 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В. розглянувши матеріали скарги ОСОБА_1 на дії Приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області п. Роман Роман Михайлович, про визнання дій приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Роман Р.М. протиправними та скасування результатів оцінки нерухомого майна, яка була проведена, в межах виконавчого провадження № 67937123, де заінтересована особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ріалті-О» та заінтересована особа стягувач ТзОВ «Фінансова компанія «Форінт»,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із скаргою на дії Приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області п. Роман Роман Михайлович, про визнання дій приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Роман Р.М. протиправними та скасування результатів оцінки нерухомого майна, яка була проведена, в межах виконавчого провадження № 67937123, де заінтересована особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ріалті-О» та заінтересована особа стягувач ТзОВ «Фінансова компанія «Форінт».
Згідно п.Постанови ПленумуВСУ "Пропрактику розглядусудами скаргна рішення,дії абобездіяльність органіві посадовихосіб державноївиконавчої службита зверненьучасників виконавчогопровадження" Скарги, заяви, подання мають відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК ( 1501-06, 1502-06, 1503-06 ) і ГПК ( 1798-12 ), та містити відомості, перелічені в пунктах 3 5 ч. 3 ст. 85 Закону N 606-XIV ( 606-14 )
Скарга має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннямиЦПК, та містити відомості, перелічені п.4ст.74 Закону «Про виконавче провадження», зокрема зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби та норму закону, яку порушено, а також обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Згідно ч. 9ст. 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Дослідивши матеріали скарги вважаю, що така підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст.ст. 175, 177, ЦПК України.
Відповідно довимог п.п.4,5ч.3с.175ЦПК України,позовна заяваповинна містити: змістпозовних вимог:спосіб (способи)захисту правабо інтересів,передбачений закономчи договором,або іншийспосіб (способи)захисту правта інтересів,який несуперечить законуі якийпозивач проситьсуд визначитиу рішенні;якщо позовподано докількох відповідачів-зміст позовнихвимог щодокожного зних; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
Відповідно до ч.1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Відповідно до ч.5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Слід зазначити, що звертаючись до суду із вказаною скаргою, заявник посилається на положення ст.ст. 447, 449,450, 451 ЦПК України.
Так,згідно вказанихнорм скаргу можебути поданодо суду: а)у десятиденнийстрок здня,коли особадізналася абоповинна буладізнатися пропорушення їїправа абосвободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.
Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Якщо суд встановить, що особа, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються, звільнена з посади (не здійснює відповідну діяльність), він залучає до участі в справі посадову особу, до компетенції якої належить вирішення питання про усунення порушення права чи свободи заявника.
За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.
У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Згідно прохальної частини скарги, заявник зокрема просить суд вирішити питання щодо призначення та проведення у цивільній справі - будівельно- оціночної експертизи, та визначає коло питань, що необхідно поставити перед експертом.
Також, заявник просить: зобов`язати відповідача приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Роман Р.М. своєчасно та в належній формі надати суду належним чином завірений письмовий висновок (звіт) про оцінку майна від 28.02.2023 року суб`єкта оціночної діяльності ТОВ «Ріалті-О», який був здійснений в межах ВП № 67937123.
Як роз`яснено у п.13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 07.02.2014 № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», у разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, що виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, при розгляді таких скарг мають застосовуватися положення ЦПК, якими врегульовано аналогічні питання, а саме: стаття 187 ЦПК - про відкриття провадження у справі; статті 42, 43 ЦПК - щодо кола осіб, які беруть участь у справі, їхніх прав та обов`язків; статті 128-132 ЦПК - про судові виклики та повідомлення; глави 6 розділу III ЦПК - про розгляд справи по суті; глав 1, 2 розділу V ЦПК - щодо апеляційного та касаційного оскарження судових рішень тощо.
Забезпечення доказів - це оперативне закріплення у встановленому цивільним процесуальним законом порядку відомостей про факти, яке вчиняється суддею з метою використання їх як докази при розгляді та вирішенні цивільних справ у суці. Забезпечення доказів у жодному випадку не можна ототожнювати із їх дослідженням або оцінкою. Єдина мета забезпечення доказів - це їх фіксація для забезпечення можливості їх дослідження та оцінки при подальшому розгляді справи.
Процесуальний механізм забезпечення доказів - це не лише спосіб здобути докази, які стосуються предмету доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати має ґрунтуватися на об`єктивних фактах. Тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом. ( ч. 2 ст. 116 ЦПК України)
Судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства. ( ст.1 Закону України «Про судову експертизу»)
Відповідно до положень частини першої статті 103 Цивільного процесуального кодексу України суд призначає експертизу за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами(стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Виходячи з положень статті 105 ЦПК України, призначення експертизи судом є обов`язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов`язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити: 1) характер і ступінь ушкодження здоров`я; 2) психічний стан особи; 3) вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати.
Як роз`яснено у п. п. п. 1, 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.1997 року № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», звернути увагу судів на необхідність суворого додержання вимог закону при призначенні судових експертиз та використанні їх висновків. Вказано на неприпустимість призначення експертизи у випадках, коли з`ясування певних обставин не потребує спеціальних знань, а також порушення перед експертом правових питань, вирішення яких віднесено законом до компетенції суду. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Питання забезпечення доказів врегульовані статями 116-119 Цивільного процесуального кодексу України, які містять положення щодо підстав та порядку забезпечення доказів.
Разом з тим, Глава VІІ ЦПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень», а також інші положення ЦПК України не містять правової норми, яка б надавала суду повноваження у спосіб, визначений статтею 116 ЦПК України, вживати заходи забезпечення доказів в межах розгляду скарги на дії державного чи приватного виконавця шляхом призначення судової експертизи, оскільки зазначене не є повноваженнями суду, а є виключним повноваженням державного (приватного) виконавця, яке може бути оскаржено до суду.
Окрім того, щодо фактично заявленої вимоги заявника про витребування доказів, а саме зобов`язання приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Роман Р.М. своєчасно та в належній формі надати суду належним чином завірений письмовий висновок (звіт) про оцінку майна від 28.02.2023 року суб`єкта оціночної діяльності ТОВ «Ріалті-О», який був здійснений в межах ВП № 67937123, то слід вказати окрім зазначеного на те, що:
Згідно ч.ч.1,2,4ст.84ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинахдругійтатретійстатті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
У клопотанніповинно бутизазначено: 1)який доказвитребовується; 2)обставини,які можепідтвердити цейдоказ,або аргументи,які вінможе спростувати; 3)підстави,з якихвипливає,що цейдоказ маєвідповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Суд може витребувати докази також до подання позову як захід забезпечення доказів у порядку, встановленомустаттями 116-118цього Кодексу.
Разом ізтим,заявляючи вказанеклопотання,заявник необґрунтовує його належнимчином відповіднодо ст.84ЦПК України. Зокрема не вказує на вжиті ним заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. Натомість зазначає, що 03.02.2023 року скаржником/боржником ОСОБА_1 (рекомендованим листом, що підтверджується квитанцією із штрих кодом/трекером: 8801709333560, такий надійшов та був одержаний відповідачем власноручно, саме датою 06.02.2023 року) на поштову адресу відповідача було надіслано письмове звернення у формі - заяви про надання відомостей/інформації, в межах виконавчого провадження № 67937123, шляхом одержання копій процесуальних документів, а саме: копію постанови про відкриття виконавчого провадження № 67937123 від і 17.12.2021 року із відповідним ідентифікатором для сторін виконавчого провадження; копію постанови про опис та арешт майна боржника (в разі наявності), в межах ВП № 67937123. Вказуючи, що письмове звернення було залишено без уваги та належного розгляду, оскільки жодної відповіді із відповідними процесуальними документами у формі копій - «постанов» на поштову адресу скаржника/боржника зі сторони відповідача так і не надходили.
Відповідно до ч.1 ст. 19 ЗУ «Проо виконавче провадження» сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватисяз матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом…
Заявник не вказує чи скористався він наданим йому правом, про наявність об`єктивних причин щодо неможливості чи перешкодження будь-ким із сторін виконавчого провадження у реалізації його права передбаченого ч.1 ст. 19 ЗУ «Про виконавче провадження».
Враховуючи наведене вважаю, що провадження у справі неможливо відкрити до усунення вказаних недоліків.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) виходить з того, що реалізуючи п.1ст.6 Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури. На відміну від права на справедливий суд, право на доступ до суду не є абсолютним. Воно може бути обмежено, зокрема задля забезпечення нормального функціонування судової системи. Ще у справі Trukh v. Ukraine ((dec.), no. 50966/99, 14 October 2003) Європейський суд дав оцінку застосуванню процесуальних обмежень у вигляді обовязку сплатити мито, надати копії документів у певній кількості та направити звернення до конкретного суду. Європейський суд не виявив жодних підстав вважати, що застосування згаданих процесуальних обмежень у цій конкретній справі було свавільним чи невиправданим.
Право на звернення в суд не є абсолютним і на цьому неодноразово зауважував Європейський суд з прав людини, оскільки певна визначена процедура звернення за захистом свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права повинна бути передбачена нормами національного законодавства. І за таких обставин кожна особа, звертаючись до суду із позовом, повинна його (цього порядку) дотримуватися (рішення «Голдер проти Великої Британії» від 21 грудня 1975 року).
За таких обставин скаргу необхідно залишити без руху та надати заявнику час, достатній для усунення вищезазначених недоліків шляхом оформлення скарги до суду з врахуванням вимог ст.ст. 175, 177, 477 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 185, 258-260, 447, 450 ЦПК України, суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Скаргу ОСОБА_1 на дії Приватного виконавцявиконавчого округуЗакарпатської областіп.Роман РоманМихайлович,про визнаннядій приватноговиконавця виконавчогоокругу Закарпатськоїобласті РоманР.М.протиправними таскасування результатівоцінки нерухомогомайна,яка булапроведена,в межахвиконавчого провадження№ 67937123,де заінтересованаособа:Товариство зобмеженою відповідальністю«Ріалті-О»та заінтересованаособа стягувачТзОВ «Фінансовакомпанія «Форінт» залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви протягом трьох днів з дня отримання копії даної ухвали. Роз`яснити, що інакше заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду О.В. Фазикош
Суд | Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 25.04.2023 |
Оприлюднено | 01.05.2023 |
Номер документу | 110510678 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Інші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) |
Цивільне
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
Фазикош О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні