2/383-06
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
І м е н е м У к р а ї н и
РІШЕННЯ
07 вересня 2006 р. Справа 2/383-06
за позовом:Закритого акціонерного товаритсва "Укренергоремналадка", м. Харків
до:Вінницького обласного наркологічного діспансеру "Соціотерапія", м. Вінниця
про стягнення 3326,84 грн.
Головуючий суддя Мельник П.А.
При секретарі судового засідання Воробйова І.А.
Представники
позивача : не з"явився
віповідача : Поник І.С.
Заявлено позов Закритого акціонерного товариства “Укренергоремналадка”, м. Харків до Вінницького обласного наркологічного диспансеру “Соціотерапія”, м. Вінниця про стягнення 3326,84 грн. за виконані роботи по вимірюванню та випитуванню електрообладнання (з яких: 2766,39 грн. основного боргу, 263,53 грн. пені, 123,65 грн. інфляційних збитків, 41,50 грн. 3 % річних, 131,77 грн. відсотки за користування чужими коштами).
Позивач в судове засідання не з'явився.
Разом з тим, до дня розгляду справи через канцелярію суду сторонами подано заяву про затвердження мирової угоди та оригінал мирової угоди від 1.09.2006 р., наступного змісту:
“Закрите акціонерне товариство "Укренергоремналадка" в особі директора Вовсянікера Ю.М.. який діє на підставі Статуту, з одного боку, та Вінницький обласний наркологічний диспансер "Соціотерапія" в особі головного лікаря Слободянюка Павла Михайловича, що діє на підставі Статуту які є, відповідно Позивачем та Відповідачем по справі № 2/383-06, яке знаходиться у провадженні Господарського суду Вінницької області про стягнення заборгованості, що виникла внаслідок нанесення збитків, викликаних невиконанням Відповідачем договору № 40 від 12 10.2005 р., укладеного між Позивачем та Відповідачем щодо виконання робіт по вимірюванню та випитуванню електрообладнання виробничих та адміністративних приміщень, пойменовані надалі Сторони, у відповідності до ст.78 Господарського процесуального кодексу України, уклали мирову угоду на наступних умовах:
1. Сторони встановлюють, що з урахуванням часткового погашення Відповідачем заборгованості в розмірі 2766,39 грн., яка виникла внаслідок нанесення збитків, викликаних невиконанням Відповідачем договору № 40 від 12.10.2005 р., укладеного між Позивачем та Відповідачем щодо виконання робіт по вимірюванню та випитуванню електрообладнання виробничих та адміністративних приміщень, Відповідач зобов'язується до 04 вересня 2006 року здійснити погашення наступних сум:
- пеню у розмірі 263,53 грн.,
- суму, на яку збільшився основний борг з урахуванням індексу інфляції - 123,65 грн.,
- три проценти річних (ст. 625 ЦКУ) у сумі 41,5 грн.,
- проценти за користування чужими грошовими коштами {ст. 1057 ЦКУ) у розмірі 131,77 грн.,
- державне мито у розмірі 102 грн.,
- 118 грн. витрат на інформаційне - технічне забезпечення судового процесу (які були сплачені про зверненні до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення заборгованості),
а усього 780,45 грн..
2. С урахуванням зазначеного у п.1 цієї ми звої угоди Сторони не заперечують проти припинення провадження по справі, яке порушено ухвалою Господарського суду Вінницької області від 31 липня 2006 року (справа № 2/383-06).
3. Після підписання Сторонами даної мирової угоди сторони звертаються до господарського суду Вінницької області із заявою про затвердження мирової угоди на підставі ст. 78 ГПК України.
4. У разі неналежного виконання Відповідачем (боржником) умов цієї мирової угоди (при простроченні сплати грошових коштів, вказаних в п.1. цієї угоди), Позивач (кредитор) залишає за собою право пред'явити в установленому законом порядку затверджену Господарським судом мирову угоду для примусового стягнення. Ця мирова угода після затвердження в установленому порядку підлягає примусовому виконанню при невиконанні умов, передбачених цією угодою на підставі ст. З Закону України «Про виконавче провадження». Ухвала суду, що затвердив цю мирову угоду, становиться виконавчим документом і набирає чинності у якості виконавчого документу.
5. Простроченням виконання зобов'язань по сплаті грошових коштів, вказаних у п.1 цієї угоди, слід вважати неперерахування вказаних в п.1 грошових коштів на поточний банківський рахунок Кредитора протягом трьох діб з моменту настання строку, вказаного в п.1 цієї мирової угоди.
6. З моменту настання прострочення виконання зобов'язання по сплаті суми боргу Кредитор має право звернутися до органів державної виконавчої служби для виконання примусового стягнення сум передбачених в п.1 даної угоди.
7. Крім того, у разі прострочення виконання зобов'язання по сплаті суми боргу за цією мировою угодою Боржник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення, за кожний день прострочення.
8. Дана мирова угода набуває чинності з моменту підписання сторонами”.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, вислухавши пояснення представника відповідача, суд,
В С Т А Н О В И В:
Подана сторонами мирова угода від 1.09.2006 р. не підлягає затвердженню судом.
Як вбачається з умов наданої мирової угоди, відповідач повинен провести розрахунки з позивачем до 4 вересня 2006 р. Не проведення таких розрахунків протягом трьох діб вважається простроченням виконання зобов'язання (п.5). Сторонами також встановлено, що мирова угода набуває чинності з моменту її підписання сторонами (угоду підписано 1.09.2006р.).
Такі пункти не відповідають Закону виходячи з наступного:
- судове засідання з розгляду даної справи призначено на 7.09.2006 р., а тому раніше даної дати мирова угода не може бути затверджена.
- мирова угода затверджується судом і є чинною з моменту її затвердження , а не з моменту підписання сторонами, а отже, для відповідача не можуть настати наслідки прострочення виконання її умов до затвердження її судом.
Таким чином п. 5 мирової угоди порушує права відповідача.
Пункт 7 мирової угоди також суперечить Закону, оскільки неустойка не може нараховуватись на 3% річних, інфляційні збитки, проценти за користування чужими грошовими коштами та судові витрати.
Господарський суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону, або за своїм змістом вона є такою, що не може бути виконана у відповідності з її умовами, або якщо така угода остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спору. Мирова угода не може вирішувати питання про права і обов'язки сторін, які можуть виникнути у майбутньому. Укладення мирової угоди неможливе і в тих випадках, коли ті чи інші відносини твердо врегульовано законом і не можуть змінюватись волевиявленням сторін (Роз'яснення Вищого арбітражного суду України N 02-5/289 від 18.09.97 р. “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).
За таких обставин мирова угода не підлягає затвердженню, а справа розглядається по суті.
Відповідно до Договору № 40 від 12.10.2005 р., Позивачем були виконані роботи по вимірюванню та випитуванню електрообладнання
виробничих та адміністративних приміщень у відповідності із завданням Замовника (Відповідача), за які відповідач зобов'язаний проводити розрахунки щомісячно по фактично виконаним обсягам на підставі підписаного сторонами Акту по формі КБ-2 не пізніш, ніж 5 банківських днів після його підписання.
Відповідно до п. 2.1 вказаного договору та узгодженого сторонами кошторису № 40 від 12 жовтня 2005 року вартість виконаних робіт складає 2766,39 грн.
Позивач виконав свої обов'язки за договором належним чином та в установлені строки, а саме, виконав роботи, передбачені договором та кошторисом у повному обсязі та з належною якістю (відповідно до державних стандартів та норм), що підтверджується актом виконаних робіт від 30 листопада 2005 року, підписаного обома сторонами.
Однак, всупереч умов договору розрахунки відповідачем не проведено, що змусило позивача звернутись з позовом до суду.
В судовому засіданні відповідачем надано пл. доручення № 277 від 15.08.2006р, яким підтверджується сплата ним заборгованості в сумі 2766,39 грн.
Оскільки, відповідач сплатив суму заборгованості після звернення позивача з позовом, провадження в справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.
Відповідно до п. 9.2. вказаного договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за договором Покупець сплачує пеню у розмірі 0,5% від суми невиконаних зобов'язань, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що за період з 9.12.2005р. по 09.06.2006р. складає 263,53 грн.
Крім зазначеної неустойки позивач просить стягнути 123,65 грн. інфляційних втрат, 41,50 грн. 3 %річних, 131,77 грн. відсотків за користування чужими коштами.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Статтею 546 Цивільного Кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, тощо.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ст. 1048 ЦК України).
Відповідно до ст. ст. 43, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами, а господарський суд згідно ст.43 ГПК України, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
На підставі викладеного, позов підлягає задоволенню частково в частині стягнення неустойки, 3% річних, інфляційних втрат та відсотків за користування чужими коштами.
Судові витрати слід віднести за рахунок відповідача, відповідно до ст. 49 ГПК України.
Враховуючи викладене, керуючись, ст. ст. 525, 526, 536, 546, 625, 1048 ЦК України, ст. ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 43, 47-1, 49, п.1-1 ст. 80, ст.ст. 82 - 84, 85, 115, 116 ГПК України, -
В И Р І Ш И В :
Позов задовільнити частково.
Провадження у справі в частині стягнення 2766,39 грн. основного боргу припинити.
Стягнути з Вінницького обласного наркологічного диспансеру “Соціотерапія” , м. Вінниця, вул.. Пархоменко, 13, код 05483931 на користь Закритого акціонерного товариства “Укренергоремналадка”, м. Харків, вул. О.Матросова, 24, код 22716265, п/р 26007019840000 в ХФ АКІБ “Укрсиббанк” “ХРУ”, МФО 351641 263,53 грн. пені, 123,65 грн. інфляційних збитків, 41,50 грн. 3 % річних, 131,77 грн. відсотки за користування чужими коштами, 102 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Заяву про затвердження мирової угоди відхилити.
Суддя Мельник П.А.
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84ГПК України 08.09.06
Суд | Господарський суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 07.09.2006 |
Оприлюднено | 21.08.2007 |
Номер документу | 110512 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Вінницької області
Мельник П.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні