Рішення

від 13.07.2006 по справі 2/383-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/383-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.07.06           Справа № 2/383-06.

За позовом: Глухівського міжгосподарського дорожньо-будівельного підприємства №5      

До відповідача: малого приватного підприємства «Рай»  

Про стягнення: 13551 грн. 19 коп.

СУДДЯ           СОП‘ЯНЕНКО О.Ю.

Представники:

Від позивача: не з‘явився    

Від відповідача: Северіна Е.І., довіреність №44 від 06.07.2006р.

Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача 13551 грн. 19 коп., в т.ч. 11020 грн. 00 коп. заборгованості за надані послуги по збереженню у сховищах позивача гудрону на підставі договору схову від 12.06.2003р., укладеного між сторонами, 377 грн. 35 коп. пені, 1638 грн. 28 коп. збитків від інфляції, 515 грн. 56 коп. – 3% річних, а також судові витрати, пов‘язані з розглядом справи.

Відповідач надав відзив на позовну заяву №43 від 05.07.2006р., в якому проти позовних вимог заперечує та зазначає, що після закінчення строку дії договору схову, позивач не повернув відповідачу 150 тон гудрону. В зв‘язку з чим господарським судом Сумської області було винесено рішення від 18.03.2004р., відповідно до якого з позивача по даній справі на користь відповідача було стягнуто 150 тон гудрону та неустойку. На даний час вказане рішення залишається невиконаним.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд встановив:

12 червня 2003 року між сторонами по справі був укладений договір купівлі-продажу №6, відповідно до якого МПП «Рай» придбало у Глухівського МДБП №5 150 тон гудрону на загальну суму 30600 грн. 00 коп.

На підставі договору схову, укладеного між сторонами 12.06.2003р., відповідач залишив у сховищі позивача на збереження 150 тон гудрону, що підтверджується актом приймання-передачі, підписаним сторонами.

Відповідно до п. 1.2. договору схову відповідач мав здійснювати оплату за надані послуги по збереженню з розрахунку 10 грн. за один день збереження.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що відповідач на даний час 150 тон гудрону зі сховища позивача не вивіз, в наслідок чого за позивачем утворилась заборгованість в сумі 11020 грн. 00 коп. за надані на протязі 1102 днів послуги збереження.

Відповідач в заперечення позову зазначає, що 11.07.2003р. відповідач звернувся до позивача з проханням повернути йому 150 тон гудрону, але його вимоги не були виконані, в зв‘язку з чим, рішенням господарського суду Сумської області від 18.03.2004р. по справі №17/58, копія якого знаходиться в матеріалах справи, зобов‘язано Глухівське МДБП №5 повернути МПП «Рай» 150 тон гудрону. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 29.07.2004р. в частині повернення МПП «Рай» 150 тон гудрону залишено без змін. На даний час рішення господарського суду Сумської області від 18.03.2004р. по справі №17/58 лишається невиконаним.

Згідно ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до ч. 1 ст. 949 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

Враховуючи викладене та в зв‘язку з тим, що позивачем по справі були порушені умови договору схову, укладеного між сторонами 12.06.2003р., в частині повернення 150 тон гудрону, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 11020 грн. 00 коп. заборгованості за надані послуги по зберіганню необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.  

Щодо позовних вимог позивача в частині стягнення пені в сумі 377 грн. 35 коп., інфляційних збитків в розмірі 1638 грн. 28 коп., а також 3 % річних в сумі 515 грн. 56 коп., то суд вважає за доцільне відмовити в задоволенні зазначених вимог, оскільки позивач не довів наявність заборгованості відповідача в сумі 11020 грн. 00 коп., відповідно до якої нараховані  зазначені суми.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.          В задоволенні позову – відмовити.

СУДДЯ                                                                                О.Ю. СОП‘ЯНЕНКО