Рішення

від 19.04.2023 по справі 334/1032/23

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Дата документу 19.04.2023

Справа № 334/1032/23

Провадження № 2/334/945/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2023 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Баруліної Т.Є.,

за участю секретаря Півень М.С.,

представника відповідача Рижова М.В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Державного закладу «Запорізька медична академія післядипломної освіти Міністерства охорони здоров`я України» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до Ленінського районного суду м. Запоріжжя з позовною заявою до Державного закладу «Запорізька медична академія післядипломної освіти Міністерства охорони здоров`я України» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати.

В обґрунтування позову зазначив, що він ОСОБА_2 працює на посаді професора кафедрионкології Державного закладу «Запорізька медична академія післядипломної освіти Міністерства охорони здоров`я України» (далі - Відповідач, ДЗ «ЗМАПО МОЗ України»). Починаючи з 2020 року, у зв`язку з поширенням гострого респіраторного захворювання COVID-19, на підставі відповідного наказу ДЗ «ЗМАПО МОЗ України», працює на посаді професора кафедри онкології у дистанційному режимі. Станом на теперішній час працює на 0,5 ставки. 24.02.2022 року почалося повномасштабне військове вторгнення російської федерації в Україну. 10.03.2022 року Відповідачем було видано наказ №38 «Про освітню діяльність ДЗ «ЗМАПО МОЗ України» в межах правового режиму воєнного часу», відповідно до якого на кафедрах академії продовжити підготовку здобувачів освіти в дистанційному режимі згідно до діючих навчальних планів.

06.11.2022 року позивач виїхав з України та продовжує працювати в дистанційному режимі, згідно діючих навчальних планів з-за кордону, жодних претензій до нього у період листопад 2022 - лютий 2023 року роботодавець до нього не мав, наказів про зміни умов організації праці до його відому не доводив.

Зазначає, що з 07.11.2022 року по сьогоднішній день не отримує заробітної плати за свою роботу. У відповідь на його заяву про надання копії наказу про відсторонення, 23.12.2022 року отримав копію своєї заяви про переведення на 0,5 ставки від 26.03.2020 року і витягу з наказу від 30.03.2020 року. Будь-яких інших документів або наказів йому не надали, через що виконував свої робочі обов`язки. Надалі, наприкінці грудня 2022 року його повідомили, що надійшло усне розпорядження від ректора ДЗ «ЗМАПО МОЗ України», згідно з яким він зобов`язаний написати заяву про переведення з 0,5 на 0,25 ставки по причині того, що працює дистанційно з-за кордону, на що позивач надав лист де повідомив, що дистанційно виконує свої функціональні обов`язки з-за кордону.

Також позивачем було подано звернення щодо порушення трудових прав адміністрацією ДЗ «ЗМАПО МОЗ України» до Міністерства охорони здоров`я України, за результатами розгляду якого у січні 2023 року він отримав відповідь від 19.12.2022 р. № 11.3-16/П-12668//12693-зв, в якій Міністерство охорони здоров`я України, зокрема, зазначило: «Чинне законодавство України не містить жодних територіальних обмежень щодо робочого місця науково-педагогічного працівника закладу вищої освіти під час організації освітнього процесу в дистанційній формі.

20.01.2023 року позивач письмово звернувся із заявою на ім`я в.о. ректора ДЗ «ЗМАПО МОЗ України» ОСОБА_5 (направивши її на електронну пошту ДЗ «ЗМАПО МОЗ України» ІНФОРМАЦІЯ_2), в якій повідомив про позицію Міністерства охорони здоров`я України, викладену у листі від 19.12.2022 р. № 11.3-16/ П-12668//12693-зв, а також просив надати довідку щодо суми нарахованої, але не виплаченої йому заробітної плати за відпрацьований період з 07.11.2022 року по теперішній час. Відповіді на цю заяву не отримав.

Відповідач досі не виплачує заробітну плату за відпрацьований період 07.11.2022 р. - 31.01.2023 р., чим порушує трудові права позивача.

Зважаючи на вищевикладене, ОСОБА_2 в своїй позовній заяві від 14.02.2023 року просить стягнути з відповідача 26 686,66 грн. нарахованої, але не виплаченої заробітної плати. Також просить стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 10000 грн.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 20.02.2023 року вказана позовна заява була залишена без руху у зв`язку з тим, що була подана з порушенням вимог ст. 175, 177 ЦПК України.

22.02.2023 року на виконання вищевказаної Ухвали, ОСОБА_2 надав заяву про залишення позовної вимоги про стягнення моральної шкоди без розгляду та в уточненій позовній заяві просив стягнути з відповідача 26 686,66 грн. нарахованої, але не виплаченої заробітної плати.

23.02.2023 року Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 23.02.2023 року справа призначена до розгляду в порядку спрощеного провадження з викликом сторін. Сторони повідомлені про дату розгляду справи рекомендованою кореспонденцією, наданий час для подання відзиву та заперечень.

20.03.2023 року представником відповідача Державного закладу «Запорізька медична академія післядипломної освіти Міністерства охорони здоров`я України» - адвокатом Рижовим М.Г. надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги ОСОБА_2 не визнає у повному обсязі. Зазначає, що ОСОБА_2 був обраним на посаду професора кафедри онкології, у зв`язку з чим з ним укладено контракт № 62 від 22.10.2019 року на строк з 25.10.2019 р. по 25.10.2024 р. На підставі заяви Позивача від 26.03.2020 р., наказом ДЗ «ЗМАПО МОЗ УКРАЇНИ» № 37- О від 30.03.2020 року його було переведено на 0,5 ставки по займаній посаді.У зв`язку з веденням в Україні воєнного стану з 24.02.2022 року Наказом №35 від 24.02.2022 року було продовжено підготовку здобувачів освіти та лікарів-інтернів на кафедрах академії в дистанційному режимі. Наказом ДЗ «ЗМАПО МОЗ УКРАЇНИ» запроваджено дистанційну консультативну роботу та зобов`язано вести облік її виконання за затвердженими формами та зобов`язано надавати інформацію про облік виконаної лікувально-діагностичної і консультативної роботи в електронному вигляді, а також забезпечити ведення кожним співробітником особистого «Журналу обліку виконання лікувально-діагностичної роботи». Постановою КМУ № 481 від 26.04.2022 року та наказом МОЗ України від 05.05.2022 року було встановлено, що робота працівників, членів виконавчого органу та керівників суб`єктів господарювання за межами України допускається лише у разі службового відрядження, оформленого в установленому порядку. Наказом ДЗ «ЗМАПО МОЗ УКРАЇНИ» від 13.05.2022 року № 59 було повідомлено співробітників академії, що перебувають за кордоном, про необхідність повернення в Україну до 17.05.2022 або оформлення щорічних відпусток чи відпусток без збереження заробітної плати.

10.11.2022 року від завідувача кафедри онкології надійшла довідна про відсутність професора ОСОБА_2 на робочому місці з 07.11.2022 року, який повідомив що перебуває за межами України, у табелі обліку часу з 07.11.2022 року по теперішній час зазначено НЗ (неявки з нез`ясованих причин). Також, вказує, що позивач не приймав участь у навчальному процесі академії. Оскільки працівник ОСОБА_2 перебував поза межами України, не міг виконувати роботу, заробітна плата не виплачується. Позивачу у листопаді 2022 року було нараховано та виплачену заробітну плату за фактично відпрацьований час 4 дні в повному обсязі. За період з 07.11.2022 року по 31.01.2023 року заробітна плата ОСОБА_2 не нараховувалась. З огляду на вищевикладене, вважають, що позов задоволенню не підлягає.

17.04.2023 року позивач ОСОБА_2 надав суду заяву про збільшення розміру позовних та об`єднання позовних вимог в якій просив Об`єднати в одне провадження цивільні справи № 334/1032/23, провадження №2/334/945/23, та № 334/2086/23, провадження № 2/334/1285/23, за позовом ОСОБА_3 до Державного закладу «Запорізька медична академіяпіслядипломної освіти Міністерства охорони здоров`я України» про стягнення заробітної плати. Також просив стягнути з Державного закладу «Запорізька медична академія післядипломної освіти Міністерства охорони здоров`я України» на користь ОСОБА_2 середню заробітну плату за період з 07.11.2022 р. по 31.03.2023 р. у сумі 54 415,20 грн.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 19.04.2023 року у задоволенні клопотання про збільшення розміру позовних вимог та об`єднання цивільних справ №334/1032/23, провадження №2/2334/945/23 та справи №334/2086/23, провадження 2/334/1285/23 за позовом в одне провадження ОСОБА_2 до Державного закладу «Запорізька медична академія післядипломної освіти Міністерства охорони здоров`я України» про стягнення заробітної плати було відмовлено.

В судове засідання позивач не з`явився, просив розглядати справу без його участі. Позовну заяву підтримав в повному обсязі, просить задовольнити.

Представник відповідача адвокат Рижов М.В. в судовому засіданні в задоволенні позовних вимог, просив відмовити у повному обсязі з підстав, які вказані у відзиві. Зазначив, що позивачу нарахована виплачена заробітну плату за фактично відпрацьований час в повному обсязі. За період з 07.11.2022 року по 31.01.20223 року заробітна плата ОСОБА_2 не нараховувалась. Отже, позивачу нараховувалась зарплата виходячи з встановленого посадового окладу згідно шатного розпису та з урахуванням кількості відпрацьованих ним днів.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, оцінивши їх у сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ч. 1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно до ст. ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Відповідно до ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно з ч.1 ст. 21 вказаного Закону, працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Структура заробітної плати визначена ст. 2 Закону України «Про оплату праці», за змістом якої заробітна плата складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки), яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Згідно ч. 1ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів. Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 на підставі рішення конкурсної комісії ДЗ «ЗМАПО МОЗ УКРАЇНИ» (протокол № 3 від 17.09.2019 р.), Вченої ради академії (протокол № 6 від 25.09.2019р.) і Ради хірургічного факультету (протокол № 4 від 26.09.2019 р.) був обраним на посаду професора кафедри онкології, у зв`язку з чим з ним укладено контракт № 62 від 22.10.2019 року на строк з 25.10.2019 р. по 25.10.2024 р.

На підставі заяви ОСОБА_2 від 26.03.2020 р., наказом ДЗ «ЗМАПО МОЗ УКРАЇНИ» № 37- О від 30.03.2020 року його, з 01.04.2020 року було переведено на 0,5 ставки по займаній посаді з оплатою по загальному фонду з доплатою за вчене звання -33%, за науковий ступінь -25%, за лікувально-діагностичну роботу - 60% та надбавкою за вислугу років 30 %.

25 червня 2020 року ректором ДЗ «ЗМАЛО МОЗ України» затверджено посадову інструкції № 10 професора кафедри (код КП 2310.1) з якою ОСОБА_2 було ознайомлено 30.09.2020 року, про що свідчить його особистий підпис.

Відповідно до Наказу ДЗ «ЗМАПО МОЗ УКРАЇНИ» №35 від 24.02.2022 року, у зв`язку з введенням в України воєнного стану з 24.02.2022 року з метою забезпечення повноцінної роботи ДЗ «ЗМАПО МОЗ УКРАЇНИ» підготовка здобувачів освіти та лікарів-інтернів на кафедрах академії в дистанційному режимі.

Наказом ДЗ «ЗМАПО МОЗ УКРАЇНИ» №40 від 10 березня 2022 року «Про організацію лікувально-діагностичної роботи в умовах військового стану» запроваджено дистанційну консультативну роботу (он-лайн) та зобов`язано вести облік її виконання за затвердженими формами (відомість, особисті журнали обліку). Також, було зобов`язано надавати інформацію про облік виконаної лікувально-діагностичної і консультативної роботи в електронному вигляді (скан) на адреси ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_3 (бухгалтерія) за затвердженою раніше формою («Відомість обліку лікувально-діагностичної роботи...»), а також забезпечити ведення кожним співробітником особистого «Журналу обліку виконання лікувально-діагностичної роботи», де вказувати дату, час, ПІБ пацієнта, діагноз, призначене обстеження, лікування, особистий підпис тощо.

Відповідно до Наказу ДЗ «ЗМАПО МОЗ УКРАЇНИ» від 13.05.2022 року № 59 «Про організацію роботи ДЗ «ЗМАПО МОЗ України» на період воєнного стану» співробітникам академії, що перебувають за кордоном, повідомити про необхідність повернення в Україну до 17.05.2022 або оформлення щорічних відпусток чи відпусток без збереження заробітної плати.

10.11.2022 року в.о. ректору ДЗ «ЗМАПО МОЗ УКРАЇНИ» від завідувача кафедри онкології, професора ОСОБА_4 , надійшла доповідна про відсутність професора ОСОБА_2 на робочому місці з 07.11.2022 року, який повідомив що перебуває за межами України.

Позивачу ОСОБА_2 у листопаді 2022 року було нарахована та виплачена заробітна плату за фактично відпрацьований час 4 дні в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.24 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Згідно із частиною другою статті 30 Закону України «Про оплату праці», роботодавець зобов`язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

Ведення табельного обліку робочого часу на підприємствах, в установах і організаціях регламентується наказом Держкомстату України від 05.12.2008 року №489 «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці».

У табелі обліку використання робочого часу (типова форма №п-5) робляться відмітки про фактично відпрацьований час, відпрацьовані за місяць години, у тому числі надурочні, вечірні, нічні години роботи та ін., а також інші відхилення від нормальних умов роботи.

Отже, враховуючи вимоги Кодексу законів про працю України, Закону України «Про оплату праці», заробітна плата виплачується працівникам за умови виконання ними своїх функціональних обов`язків на підставі укладеного трудового договору з дотриманням установленої правилами внутрішнього трудового розпорядку тривалості щоденної (щотижневої) роботи за умови провадження підприємством господарської діяльності.

Нарахування та виплата заробітної плати працівникам проводиться на підставі документів з первинного обліку праці та заробітної плати: штатного розкладу, розцінок та норм праці, наказів та розпоряджень (на виплату премій, доплат, надбавок тощо), табелю обліку використання робочого часу, розрахунково-платіжних відомостей.

Отже, згідно з наведеними вище положенням трудового законодавства, роботодавець зобов`язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи шляхом ведення табеля обліку робочого часу. Табель обліку робочого часу є підставою для нарахування заробітної плати працівникам.

До такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16.01.2020 (справа №2040/7558/18), вказавши, що роботодавець зобов`язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи шляхом ведення табеля обліку робочого часу.

Верховний Суд у постанові від 09.09.2020 року в справі №493/2031/17 дійшов також висновку, що належним підтвердженням кількості фактично відпрацьованих годин, є табель обліку використання робочого часу.

Як встановлено судом, відповідно до наданих ДЗ «ЗМАПО МОЗ УКРАЇНИ» табелів обліку використання робочого часу, з 07.11.2022 року по 31.01.2023 року ОСОБА_2 зазначено НЗ (неявки з нез`ясованих причин). Табелі обліку робочого часу відповідають типовій форма №п-5, належним чином завірені.

Також, відповідно до наданих розписів навчального процесу, ОСОБА_2 не приймав участь у навчальному процесі академії.

Оскільки ОСОБА_2 перебував поза межами України, не виконував роботу, йому заробітна плата за період з 07.11.2022 року по 31.01.2023 року не нараховувалась, тому і не виплачувалась.

З урахуванням положень ст.ст. 77, 81 ЦПК України саме працівник має належними та допустимими доказами довести факт порушення роботодавцем його трудових прав. Для вирішення питання щодо заборгованості по заробітній платі позивачу необхідно довести розмір заробітної плати, яка встановлена за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадових обов`язків).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано доказів на підтвердження позовних вимог щодо розміру заробітної плати та наявності її заборгованості за спірний період.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, з`ясувавши обставини справи та надавши належну оцінку зібраним у справі доказам, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст.10, 12, 13, 18, 76, 81, 83, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 до Державного закладу «Запорізька медична академія післядипломної освіти Міністерства охорони здоров`я України» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення буде складено 28.04.2023 року.

Суддя: Баруліна Т. Є.