Постанова

від 30.08.2023 по справі 334/1032/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 30.08.2023 Справа № 334/1032/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №334/1032/23 Головуючий у 1-й інстанції: Баруліна Т.Є.

Провадження №22-ц/807/1326/23 Суддя-доповідач: Подліянова Г.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2023 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого,судді-доповідача суддів: за участю секретаря Подліянової Г.С., Гончар М.С., Маловічко С.В., Смокотіної В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 19 квітня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного закладу «Запорізька медична академія післядипломної освіти Міністерства охорони здоров`я України» про стягнення не виплаченої заробітної плати, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2023року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який у квітні 2023 року уточнив до Державного закладу «Запорізька медична академія післядипломної освіти Міністерства охорони здоров`я України» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати за фактично відпрацьовані дні.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що він працює на посаді професора кафедри онкології Державного закладу «Запорізька медична академія післядипломної освіти Міністерства охорони здоров`я України» (далі - Відповідач, ДЗ «ЗМАПО МОЗ України»). Починаючи з 2020 року, у зв`язку з поширенням гострого респіраторного захворювання COVID-19, на підставі відповідного наказу Державного закладу «Запорізька медична академія післядипломної освіти Міністерства охорони здоров`я України», працює на посаді професора кафедри онкології у дистанційному режимі. Станом на теперішній час працює на 0,5 ставки. 24 лютого 2022 року почалося повномасштабне військове вторгнення російської федерації в Україну. 10 березня 2022 року Відповідачем було видано наказ № 38 «Про освітню діяльність Державний заклад «Запорізька медична академія післядипломної освіти Міністерства охорони здоров`я України`в межах правового режиму воєнного часу», відповідно до якого на кафедрах академії продовжити підготовку здобувачів освіти в дистанційному режимі згідно до діючих навчальних планів.

06 листопада 2022 року позивач виїхав з України та продовжує працювати в дистанційному режимі, згідно діючих навчальних планів з-за кордону, жодних претензій до нього у період листопад 2022 - лютий 2023 року роботодавець до нього не мав, наказів про зміни умов організації праці до його відому не доводив.

Зазначає, що з 07 листопада 2022 року по сьогоднішній день не отримує заробітної плати за свою роботу. У відповідь на його заяву про надання копії наказу про відсторонення, 23 грудня 2022 року отримав копію своєї заяви про переведення на 0,5 ставки від 26 березня 2020 року і витягу з наказу від 30 березня 2020 року. Будь-яких інших документів або наказів йому не надали, через що виконував свої робочі обов`язки. Надалі, наприкінці грудня 2022 року його повідомили, що надійшло усне розпорядження від ректора Державного закладу «Запорізька медична академія післядипломної освіти Міністерства охорони здоров`я України», згідно з яким він зобов`язаний написати заяву про переведення з 0,5 на 0,25 ставки по причині того, що працює дистанційно з-за кордону, на що позивач надав лист де повідомив, що дистанційно виконує свої функціональні обов`язки з-за кордону.

Відповідач досі не виплачує заробітну плату за відпрацьований період 07 листопада 2022 року - 31 січня 2023 року, чим порушує трудові права позивача.

Зважаючи на вищевикладене, ОСОБА_1 просив стягнути з Державного закладу «Запорізька медична академія післядипломної освіти Міністерства охорони здоров`я України» на його користь 26 686,66 грн нарахованої, але не виплаченої заробітної плати за період з 07 листопада 2022 року по 31 січня 2023 року. Також просив стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в розмірі 10000 грн. Рішення в частині стягнення з відповідача заробітної плати, у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

22 лютого 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про залишення позовних вимог про стягнення моральної шкоди у сумі 10000 грн без розгляду та просив стягнути з Державного закладу «Запорізька медична академія післядипломної освіти Міністерства охорони здоров`я України» на його користь 26 686,66 грн нарахованої, але не виплаченої заробітної плати.Рішення в частині стягнення з відповідача заробітної плати, у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

17 квітня 2023 року позивач ОСОБА_1 надав суду заяву про збільшення розміру позовних та об`єднання позовних вимог в якій просив Об`єднати в одне провадження цивільні справи № 334/1032/23, провадження № 2/334/945/23, та № 334/2086/23, провадження № 2/334/1285/23, за позовом ОСОБА_1 до Державного закладу «Запорізька медична академіяпіслядипломної освіти Міністерства охорони здоров`я України» про стягнення заробітної плати. Також просив стягнути з Державного закладу «Запорізька медична академія післядипломної освіти Міністерства охорони здоров`я України» на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за період з 07 листопада 2022 року по 31 березня 2023 року у сумі 54 415,20 грн.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 19 квітня 2023 року у задоволенні клопотання про збільшення розміру позовних вимог та об`єднання цивільних справ № 334/1032/23, провадження № 2/2334/945/23 та справи № 334/2086/23, провадження 2/334/1285/23 за позовом в одне провадження ОСОБА_1 до Державного закладу «Запорізька медична академія післядипломної освіти Міністерства охорони здоров`я України» про стягнення заробітної плати було відмовлено.

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 19 квітня 2023 року у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Державного закладу «Запорізька медична академія післядипломної освіти Міністерства охорони здоров`я України» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 19 квітня 2023 року скасувати та ухвалити нове рішення про задовлення позову.

Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що суд першої інстанції не врахував, що відповідач не здійснював нарахування йому заробітної плати за період роботи з 07 листопада 2022 року по 31 березня 2023 року, фактично відсторонив його від роботи, зазначаючи в табелі обліку робочого часу за зазначений період НЗ (неявка з нез`ясованих причин), мотивуючи прийняття такого рішення тим, що воно було спричинене його виїздом за кордон 06 листопада 2022 року. У вказаний період відповідачем було запроваджено дистанційне режим роботи, а отже його робоче місце не було визначено за адресою місцезнаходження відповідача та він мав права виконувати свої посадові обов`язки з будь-якого місця як в межах України, так і з-за кордону. Виходячи з приписів ч. 4 ст. 60-2 КЗпП України та відповідно до наказу відповідача від 10 березня 2022 року № 38 «Про освітню діяльність Державного закладу «Запорізька медична академія післядипломної освіти Міністерства охорони здоров`я України»в межах правового режиму воєнного часу», працюючи дистанційно, з 10 березня 2022 року по 06 листопада 2022 року він самостійно визначав своє робоче місце та виконував свої посадові обов`язки дистанційно як з м. Запоріжжя, та з інших регіонів України та з-за кордону. У період з 10 березня 2022 року по 31 січня 2023 року жодних наказів щодо зміни умов організації праці, зокрема, зміну дистанційної роботи на виконання роботи на робочому місці, або визначення адреси, за якою він мав працювати дистанційно, адміністрація Державного закладу «Запорізька медична академія післядипломної освіти Міністерства охорони здоров`я України»до його відому не доводили. Позивача з наказом від 13 травня 2022 року № 59 «Про організацію роботи Державного закладу «Запорізька медична академія післядипломної освіти Міністерства охорони здоров`я України» на період воєнного стану» співробітникам академії, що перебувають за кордоном, повідомити про необхідність повернення в Україну до 17 травня 2022 року або оформлення щорічних відпусток чи відпусток без збереження заробітної плати» не ознайомлено, його підпис в наказі відстній.

Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу Державний заклад «Запорізька медична академія післядипломної освіти Міністерства охорони здоров`я України» зазначає, що під час розгляду справи судом першої інстанції надано належну правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами у справі, з`ясовано їх правову природу та як наслідок ухвалено обгрунтоване та законне рішення, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та необгрунтованими. В зв`язку з наведеним, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується наявним в матеріалах справи довідки відповідальної особи суду про направлення судової повістки про виклик до суду на його офіційну електроннуадресу, зазначену скаржником в апеляційній скарзі (ІНФОРМАЦІЯ_1), а також доставлена що свідчить про обізнанність ОСОБА_1 про розгляд справи, до апеляційного суду не з`явився. Крім того, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив розглядати справу за його відсутності (т.2 а.с.35а, т. 1 а.с. 226)).

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

При цьому, колегія суддів зауважує, що Європейський суд з прав людини у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" ("Alimentaria Sanders S.A. v. Spain", рішення від 7 липня 1989 року, заява №11681/85, п. 35) зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Апеляційний суд виходить з того, що якщо сторони та/або їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін чи їх представників, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.

Оскільки ОСОБА_1 був належним чином повідомленний про дату, час та місце розгляду справи, останній реалізував своє право на викладення відповідних аргументів у апеляційній скарзі, просив розглядати справу за його відсутності, та, зважаючи на межі розгляду справи в суді апеляційної інстанції (стаття 367 ЦПК України), апеляційний суд вважає за потрібне розглянути справу в даному судовому засіданні.

Зважаючи на вказане, колегія у відповідності до положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України ухвалила здійснювати апеляційний розгляд у відсутності ОСОБА_1 ..

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно з ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення зазначеним вимогам відповідає.

Відмовляючи у задовленні позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що будучи обізнаним з наказом від 13 травня 2022 року № 59 Запорізької медичної академії післядипломної освіти Міністерства охорони здоров`я України, відповідно до якого всі співробітники академії, які перебувають за кордоном, повинні повернутися в Україну до 17 травня 2022 року або оформити щорічні відпустки чи відпустки без збереження заробітної плати, його не виконав. Узв`язку з відсутністю позивача на робочому місці та перебування його поза межами України, з 07 листопада 2022 року були внесені зміни до розкладу циклів в яких приймав участь ОСОБА_1 .. Відповідно до наданих розписів навчального процесу, ОСОБА_1 не приймав участь у навчальному процесі академії. У табелі обліку робочого часу з 07 листопада 2022 року зазначено НЗ (неявка з нез`ясованих причин). Оскільки відповідно до положень ст. 94 КЗпП України заробітна плата виплачується працівнику лише за виконану ним роботу, а ОСОБА_1 перебував поза межами України, не виконував роботу, тому відповідач на законних підставах не нараховував позивачу та не виплачував заробітну плату за період з 07 листопада 2022 року по 31 січня 2023 року.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа, має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про оплату праці", заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно з ч. 1 ст. 21 вказаного Закону, працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Відповідно до частини першої статті 60-2 КЗпП України - дистанційна робота - це форма організації праці, за якої робота виконується працівником поза робочими приміщеннями чи теритрією власника або уповноваженого ним органу, в будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно- комунікаційних технологій.

Згідно з пунктом 61 частини першої статті 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим при укладенні трудового договору про дистаційну роботу або про надомну роботу.

Типова форма трудового договору про дистаційну роботу затверджена наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 05 травня 2021 року № 913-21 «Про затвердження типових форм трудових договорів про надомну та дистаційну роботу».

Водночас, згідно з частиною одинадцятою статті 60-2 КЗпП України на час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру дистаційна робота може запроваджуватися наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу без обов`язкового укладення трудового договору про дистаційну роботу в письмовій формі. З таким наказом ( розпорядженням) працівник ознайомлюється протягом двох днів з дня його прийняття, але до запровадження дистанційної роботи. У такому разі норми частини третьої статті 32 цього Кодексу не застосовуються.

Якщо трудовий договір про дистаційну роботу не укладався, а працівника було переведено на дистанційну роботу наказом роботодавця, з належної організації виконання дистанційної роботи, ознайомлення працівника з наказами (розпорядженнями), повідомленнями, дорученнями, завданнями та іншими документами роботодавця зазделегідь домовляються про комунікацію та взаємодію між сторонами під час виконання дистанційної роботи:

визначити засоби електронного зв`язку, наприклад електронна пошта, номер телефону, мобільний додаток тощо); умови звітності працівника про виконану роботу (якщо це необхідно); умови повідомлення працівника про виникнення ситуацій, що унеможливлюють належне виконання дистанційної роботи; інші умови щодо комунікації та взаємодії сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Структура заробітної плати визначена ст. 2 Закону України "Про оплату праці", за змістом якої заробітна плата складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки), яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Згідно ч. 1 ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів. Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з Державним закладом «Запорізька медична академія післядипломної освіти Міністерства охорони здоров`я України».

ОСОБА_1 на підставі рішення конкурсної комісії Державним закладом «Запорізька медична академія післядипломної освіти Міністерства охорони здоров`я України»(протокол № 3 від 17 вересня 2019 року), Вченої ради академії (протокол № 6 від 25 вересня 2019 року) і Ради хірургічного факультету (протокол № 4 від 26 вересня 2019 рок) був обраним на посаду професора кафедри онкології, у зв`язку з чим з ним укладено контракт № 62 від 22 жовтня 2019 року на строк з 25 жовтня 2019 року по 25 жовтня 2024 року (т.1 а.с.39-44, 116,117,121).

На підставі заяви ОСОБА_1 від 26 березня 2020 року, наказом Державного закладу «Запорізька медична академія післядипломної освіти Міністерства охорони здоров`я України»№ 37- О від 30 березня 2020 року його, з 01 квітня 2020 року було переведено на 0,5 ставки по займаній посаді з оплатою по загальному фонду з доплатою за вчене звання -33 %, за науковий ступінь -25 %, за лікувально-діагностичну роботу - 60 % та надбавкою за вислугу років 30 % (т.1 а.с.123).

25 червня 2020 року ректором Державного закладу «Запорізька медична академія післядипломної освіти Міністерства охорони здоров`я України» затверджено посадову інструкції № 10 професора кафедри (код КП 2310.1) з якою ОСОБА_1 було ознайомлено 30 вересня 2020 року, про що свідчить його особистий підпис (т.1 а.с.46-53).

Відповідно до Витягу з Наказу Державного закладу «Запорізька медична академія післядипломної освіти Міністерства охорони здоров`я України»від 06 жовтня 2021 року № 118-О, на підставі доповідної записки проректора з науково-педагогічної роботи з інтернами та лікувальної роботи професора ОСОБА_2 , змінено д.мед.н. професору ОСОБА_1 , 0,5 ст.професора кафедри онкології розміром доплати за лікувально-діагностичну роботу з 60% на 50% від посадового окладу з 06 жовтня 2021 року (т.1 а.с.54).

Відповідно до Наказу Державного закладу «Запорізька медична академія післядипломної освіти Міністерства охорони здоров`я України» № 35 від 24 лютого 2022 року, у зв`язку з введенням в України воєнного стану з 24 лютого 2022 року з метою забезпечення повноцінної роботи Державного закладу «Запорізька медична академія післядипломної освіти Міністерства охорони здоров`я України» було подовжено підготовкуздобувачів освіти та лікарів-інтернів на кафедрах академії в дистанційному режимі (т.1 а.с.128).

Відповідно до Наказу Державного закладу «Запорізька медична академія післядипломної освіти Міністерства охорони здоров`я України» у межах правового режиму воєнного стану № 38 від 10 березня 2022 року, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану України», Закону України «Про правовий режим воєнного стану», згідно з рекомендаціями Міністерства освіти і науки України щодо подовження освітнього процесу в період правового режиму воєнного стану відповідно до оперативної ситуації в регіонах та з метою забезпечення безперервної роботи освітньої діяльності Державного закладу «Запорізька медична академія післядипломної освіти Міністерства охорони здоров`я України», на кафедрах академії продовжити підготовку здобувачів освіти в дистанційному режимі згідно до діючих навчальних планів; керівникам службових підрозділів адмін. управління вжити подальших заходів щодо забезпечення комунікації та безперервної роботи усіх служб академії (т.1 а.с.14,130).

Наказом Державного закладу «Запорізька медична академія післядипломної освіти Міністерства охорони здоров`я України» № 40 від 10 березня 2022 року «Про організацію лікувально-діагностичної роботи в умовах військового стану» запроваджено дистанційну консультативну роботу (он-лайн) та зобов`язано вести облік її виконання за затвердженими формами (відомість, особисті журнали обліку). Також, було зобов`язано надавати інформацію про облік виконаної лікувально-діагностичної і консультативної роботи в електронному вигляді (скан) на адреси riazanovzm@gmaill.com та zmapo2015@gmail.com (бухгалтерія) за затвердженою раніше формою («Відомість обліку лікувально-діагностичної роботи...»), а також забезпечити ведення кожним співробітником особистого «Журналу обліку виконання лікувально-діагностичної роботи», де вказувати дату, час, ПІБ пацієнта, діагноз, призначене обстеження, лікування, особистий підпис тощо (т.1 а.с.129).

Постановою Кабінету Міністрів України № 481 від 26 квітня 2022 року «Деякі питання організаційної роботи працівників державного сектору економіки на період воєнного стану та наказом МОЗ України від 05 травня 2022 року «Про організацію роботи підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління МОЗ України на період воєнного стану» було встановлено, що робота працівників, членів виконавчого органу та керівників суб`єктів господарювання за межами України допускається лише у разі відрядження, оформленого в установленому порядку.

Як вбачається з Протоколу № 20 засідання методкому кафедри онкології Державний заклад «Запорізька медична академія післядипломної освіти Міністерства охорони здоров`я України» від 11 грудня 2020 року у присутності, зокрема ОСОБА_1 , одним із пунктів порядку денного учасники постановили наступне «п. 5 Встановити що для своєчасного отримання інформації про зміну організаційньоо процесу ЗМАПО та для ознайомлення з організаційно-розпорядчими документами за напрямками функціонування академії використовувати електронну пошту кафедри: zmapo22@gmail.com та зобов`язати всіх працівників кафедри системично здійснювати перегляд даної електронної пошти (т.2 а.с.39-40).

Відповідно до п. 3.15 Посадової Інструкції професора кафедри, позивач повинен вчасно та якісно виконувати накази та розпорядження керівництва, що стосуються його діяльності і виконання функціональних обов`язків.

Відповідно до Наказу Державного закладу «Запорізька медична академія післядипломної освіти Міністерства охорони здоров`я України» від 13 травня 2022 року № 59 «Про організацію роботи Державного закладу «Запорізька медична академія післядипломної освіти Міністерства охорони здоров`я України на період воєнного стану» відповідно до Закону України « Про правовий режим воєнного стану», статті 60-2 КЗпП України, постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2022 року № 481 « Деякі питання організації роботи працівників державного сектору економіки на період воєнного стану» та наказу Міністерства охорони здоров`я України від 5 травня 2022 року № 751 «Про організацію роботи підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства охорони здоров`я України на період воєнного стану» першому проректору ознайомити співробітників академії з Наказом МОЗ України № 751 від 05 травня 2022 року. Завідувачам кафедри надати інформацію деканам факультетів та до відділу кадрів щодо перебування співробітників кафедри за межами міста Запоріжжя, на основі персональних доповідних від кожного співробітника за власним підписом, які працюють дистанційно. Співробітникам академії, що перебувають за кордоном, повідомити про необхідність повернення в Україну до 17 травня 2022 року або оформлення щорічних відпусток чи відпусток без збереження заробітної плати (т.1 а.с.131).

Данний наказ 13 травня 2022 року було направлено Державним закладом «Запорізька медична академія післядипломної освіти Міністерства охорони здоров`я України», відповідальною особою ОСОБА_3 , в тому числі кафедрі онкології, який було опубліковано того ж дня на кафедрі онкології ЗМАПО «zmapo22@gmail.com» (т.2 а.с.41-42).

З огляду на заначене, та враховуючи, що з ОСОБА_1 трудовий договір про дистанційну роботу не укладався, проте на кафедрах академії було продовжено підготовку здобувачів освіти в дистанційному режимі згідно до діючих навчальних планів відповідно до наказу Державного закладу «Запорізька медична академія післядипломної освіти Міністерства охорони здоров`я України»№ 38 від 10 березня 2022 року, тобто відповідно до зазначеного наказу співробітників кафедри онкології, в тому й числі позивача було переведено на дистанційну роботу. Між сторонами було домовлено про комунікацію та взаємодію під час виконання дистанційної роботи, а саме визначено засоби електронного зв`язку, наприклад електронна пошта, мобільний зв`язок, оголошення відповідних організаційно-розпорядчих документів з використанням електронної пошти кафедри, у зв`язку з чим ОСОБА_1 був зобов`язаний систематично здійснювати перегляд даної електронної пошти, знайомитись з організаційно-розпорядчими документами, що стосуються його діяльності. Враховуючи, що наказ від 13 травня 2022 року № 59 «Про організацію роботи Державного закладу «Запорізька медична академія післядипломної освіти Міністерства охорони здоров`я України на період воєнного стану» було опубліковано з використанням електронної пошти кафедри: zmapo22@gmail.com 13 травня 2022 року, та враховуючи неодноразові спілкування ОСОБА_1 із завідуючим кафедри онкології ОСОБА_4 в телефонному режимі, що позивачем не заперечувалося та зазначено в позовній заяві, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обізнанність ОСОБА_1 з Наказом Державного закладу «Запорізька медична академія післядипломної освіти Міністерства охорони здоров`я України» від 13 травня 2022 року № 59 «Про організацію роботи Державного закладу «Запорізька медична академія післядипломної освіти Міністерства охорони здоров`я України» на період воєнного стану» зі змісту якого вбачається, що співробітники академії, що перебувають за кордоном повинні повернутися в Україну до 17 травня 2022 року або оформити щорічні відпустки чи відпустки без збереження заробітної плати.

Проте, ОСОБА_1 , будучи ознайомленим із наказом від 13 травня 2022 року № 59 з 07 листопада 2022 року виїхав за межі України та не повідомив Державний заклад «Запорізька медична академія післядипломної освіти Міністерства охорони здоров`я України» про будь який вибраний ним варіант на виконання Наказу № 59 від 13 травня 2022 року.

10 листопада 2022 року в.о. ректору Державного закладу «Запорізька медична академія післядипломної освіти Міністерства охорони здоров`я України» від завідувача кафедри онкології, професора ОСОБА_4 , надійшла доповідна про відсутність професора ОСОБА_1 на робочому місці з 07 листопада 2022 року, який повідомив його в телефонній розмові, що перебуває за межами України (т.1 а.с.132).

Як зазначено в позовній заяві ОСОБА_1 з 07 листопада 2022 року перебуває за межами України та продовжив працювати в дистанційному режимі згідно до діючих навчальних планів з-за кордону.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно до ст. ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доказів того, що ОСОБА_1 перебуваючи за межами України починаючи з 07 листопада 2022 року, виконував свої посадові обов`язки продовжував працювати в дистанційному режимі згідно до діючих навчальних планів, як суду першої так і суду апеляційної інстанції, останній суду не надав.

Напроти, з матеріалів справи вбачається, що враховуючи відсутність ОСОБА_1 на робочому місці та перебування його поза межами України, Державним закладом «Запорізька медична академія післядипломної освіти Міністерства охорони здоров`я України» з 07 листопада 2022 року були внесені зміни до розкладу циклів в яких приймав участь професор ОСОБА_1 ..

07 листопада 2022 року, в.о.ректора ОСОБА_5 було видано розпорядження №2, відповідно до якого, завідувача кафедри онкології Державним закладом «Запорізька медична академія післядипломної освіти Міністерства охорони здоров`я України» ОСОБА_4., з 07 листопаа 2022 року зобов`язано здійснити перерозподіл навантаження між науково-педагогічними співробітниками кафедри у зв`язку з відсутністю професора ОСОБА_1 в Україні (т.2 а.с.23).

Неприймання участі у навчальному процесі академії також підтверджується Звітами куратора по циклу тематичного удосконалення з елементами дистанційного навчання за період з листопада 2022 по січень 2023 років ( т. 1 а.с. 147-152).

Зазначені обставини позивачем ОСОБА_1 належними доказами не спростовано, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що роботодавець виконав всі залежні від нього дії щодо ознайомлення позивача з зазначеними документами.

Згідно із частиною другою статті 30 Закону України "Про оплату праці", роботодавець зобов`язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

Ведення табельного обліку робочого часу на підприємствах, в установах і організаціях регламентується наказом Держкомстату України від 05 грудня 2008 року № 489 "Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці".

У табелі обліку використання робочого часу (типова форма N п-5) робляться відмітки про фактично відпрацьований час, відпрацьовані за місяць години, у тому числі надурочні, вечірні, нічні години роботи та ін., а також інші відхилення від нормальних умов роботи.

Отже, враховуючи вимоги Кодексу законів про працю України, Закону України "Про оплату праці", заробітна плата виплачується працівникам за умови виконання ними своїх функціональних обов`язків на підставі укладеного трудового договору з дотриманням установленої правилами внутрішнього трудового розпорядку тривалості щоденної (щотижневої) роботи за умови провадження підприємством господарської діяльності.

Нарахування та виплата заробітної плати працівникам проводиться на підставі документів з первинного обліку праці та заробітної плати: штатного розкладу, розцінок та норм праці, наказів та розпоряджень (на виплату премій, доплат, надбавок тощо), табелю обліку використання робочого часу, розрахунково-платіжних відомостей.

Таким чином, згідно з наведеними вище положенням трудового законодавства, роботодавець зобов`язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи шляхом ведення табеля обліку робочого часу. Табель обліку робочого часу є підставою для нарахування заробітної плати працівникам.

До такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16 січня 2020 (справа № 2040/7558/18), вказавши, що роботодавець зобов`язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи шляхом ведення табеля обліку робочого часу.

Верховний Суд у постанові від 09 вересня 2020 року в справі N 493/2031/17 дійшов також висновку, що належним підтвердженням кількості фактично відпрацьованих годин, є табель обліку використання робочого часу.

Відповідно до наданих Державного закладу «Запорізька медична академія післядипломної освіти Міністерства охорони здоров`я України» табелів обліку використання робочого часу, з 07 листопада 2022 року по 31 січня 2023 року ОСОБА_1 зазначено НЗ (неявки з нез`ясованих причин). Табелі обліку робочого часу відповідають типовій форма № п-5, належним чином завірені (т.1 а.с.153-157).

Відповідно до довідки Державного закладу «Запорізька медична академія післядипломної освіти Міністерства охорони здоров`я України» від 14 березня 2023 року № 13/22, ОСОБА_1 , професору кафедри онкології Державного закладу «Запорізька медична академія післядипломної освіти Міністерства охорони здоров`я України»було нараховано та виплачено заробітну плату за фактично відпрацьований час за листопад 2022 року в повному обсязі, у сумі 2049.29 грн за 4 робочі дні, згідно табелю обліку робочого часу та перераховано на рахунок відкритий у ЗРУ КБ «Приватбанк», який обліковується як зарплатний згідно чинного законодавства. Рохрахунок здійснено у листопаді 2022 року. Станом на 14 березня 2023 року заборгованість по заробітній платі ОСОБА_1 відсутня (т.1 а.с.165).

Отже, ОСОБА_1 у листопаді 2022 року була нарахована та виплачена заробітна плату за фактично відпрацьований час «4 дні» в повному обсязі, а за період з 07 листопада 2022 року по 31 січня 2023 року ОСОБА_1 правомірно відповідачем заробітна плата не нараховувалась, оскільки належних та достовірних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 у зазначений період виконував свої трудові обов`язки, матеріали справи не містять.

З огляду на зазначене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що Державним закладом «Запорізька медична академія післядипломної освіти Міністерства охорони здоров`я України» ОСОБА_1 нараховувалась заробітна плата з встановленого посадового окладу згідно штатнго розпису та з урахуванням кількосі відпрацьованих ним днів.

Доводи апеляційної скарги про порушення прав ОСОБА_1 щодо ненарахування йому Державним закладом «Запорізька медична академія післядипломної освіти Міністерства охорони здоров`я України» заробітної плати починаючи з 07 листопада 2022 року є безпідставним та необґрунтованими, оскільки не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами данної справи з яких вбачається, що ОСОБА_1 будучи обізнаним про наказ Закладу № 59 від 13 травня 2022 року, за яким співробітники академії, що перебувають за кордоном повинні повернутися в Україну до 17 травня 2022 року або оформити щорічні відпустки чи відпустки без збереження заробітної плати, залишив його без виконання, як і не надав належних доказів щодо виконаня ним своїх посадових обов`язків. Водночас, матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 перебував поза межами України та не приймав участі у навчальному процесі академії за період з листопада 2022 року -січень 2023 року, що підтверджується звітом куратора по циклу тематичного удосконалення з елементами дистанційного навчання , тому йому заробітна плата за період з 07 листопада 2022 року по 31 січня 2023 року не нараховувалась і не виплачувалась, оскільки у відповідача відповідно до положень статті 94 КЗпП України були відсутні правові підстави для її нарахування та виплати.

При цьому слід зауважити, що наказ від 13 травня 2022 року № 59 Державного закладу «Запорізька медична академія післядипломної освіти Міністерства охорони здоров`я України» є чинним та в судовому порядку позивачем не оскаржувався.Є чинним також розпорядження № 2 від 07 листопада 2022 року виданого в.о.ректора ОСОБА_5 .

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції безпідставно не задовольний клопотання ОСОБА_1 про збільшення розміру позовних вимог та об`єднання цивільних справ № 334/1032\23 провадження № 2/2334/945/23 та справи № 334/2086/23/ провадження 2/334/1285/23 в одне провадження за позовом ОСОБА_1 до Державного закладу» Запорізька медична академія післядипломної освіти Міністерства охорони здоров`я України» про стягнення заробітної плати є безпідставними, оскільки заявляючи таке клопотання ОСОБА_1 не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що в провадженні суду було відкрито провадження у цивільній справі № 334/2086/23, провадження № 2/334/1285/23 та чи перебуває така справа наразі на розгляді у суді та на якій стадії.

Відповідно до положень частини третьої статті 188 ЦПК України об`єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному провадженні - до початку розгляду справи по суті у кожній справі.

З огляду на зазначене, висновки суду першої інстанції відповідають нормам процесуального права, а оскаржуване судове рішення ухвалене з дотриманням положень статей 263-265 ЦПК України, відтак, скасуванню не підлягає.

З урахуванням вищенаведених норм права, правових позицій Верховного Суду та конкретних фактичних обставин справи, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 ..

Інші доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди заявника з ухваленим судовим рішенням, проте, вони спростовуються матеріалами справи, наведеними нормами права, а тому відхиляються Апеляційним Судом.

З урахуванням вищевикладеного, вагомих, достовірних та достатніх доводів, які б спростували висновки суду першої інстанції та впливали на законність і обгрунтованість оскаржуваного судового рішення, апеляційна скарга не містить.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 06 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "РуїсТоріха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

З огляду на те, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін.

Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, підстави для нового розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 19 квітня 2023 року у цій справі залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повна постанова складена 04 вересня 2023 року.

Головуючий, суддя СуддяСуддяПодліянова Г.С.Гончар М.С.Маловічко С.В.