Ухвала

від 27.04.2023 по справі 911/1210/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"27" квітня 2023 р. Справа № 911/1210/23

Господарський суд Київської області в особі судді Лопатіна А.В., розглянувши матеріали

позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Технолоджі", Київська область,

м. Буча

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Baxodir Logon Tekstil", Республіка Узбекистан, Ферганська область, Ферганський район, с. Калача

простягнення 732447,11 грн.

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "А-Технолоджі" (позивач) звернулось із позовом до суду з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Baxodir Logon Tekstil" (відповідач) про стягнення заборгованості за контрактом постачання та дистрибуції від 02.05.2022 р. № 4/2022-УК у розмірі 732447,11 грн.

Разом з тим, судом встановлено, що вказана позовна заява не відповідає вимогам ст. 164, 172 Господарського процесуального кодексу України з огляду на таке:

Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 162 Господарського процесуального кодексу України (далі-ГПК України) позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно з частиною другою статті 164 ГПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (частини друга, четверта статті 91 ГПК України).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 73 ГПК України).

Відповідно до статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.

Частинами першою, другою статті 12 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" передбачено, що судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою. Суди забезпечують рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою.

Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють (частина третя статті 12 Закону України "Про судоустрій та статус суддів").

Відповідно до частини першої статті 10 ГПК України, господарське судочинство в судах здійснюється державною мовою.

Частиною першою статті 1 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" встановлено, що єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова.

Частинами першою та частиною шостою статті 13 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" визначено, що мовою нормативно-правових актів і актів індивідуальної дії, діловодства і документообігу органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування є державна мова. Органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом.

Згідно із положеннями статті 14 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою.

У судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами України та Законом України "Про судоустрій і статус суддів".

Суди ухвалюють рішення та оприлюднюють їх державною мовою у порядку, встановленому законом. Текст судового рішення складається з урахуванням стандартів державної мови.

Згідно зі статтею 79 Закону України "Про нотаріат", нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови. Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус.

Здійснивши аналіз змісту доданих до позову доказів, судом встановлено, що позивачем, на підтвердження обставин, викладених в позовній заяві надано документи викладені російською та узбецькою мовами.

Разом з тим, виходячи з аналізу вищевказаних положень чинного законодавства, у випадку подання до суду документів, зміст яких викладено іноземною мовою, останні повинні мати засвідчений нотаріальний переклад таких документів, однак позивачем такого перекладу до позову додано не було, а відтак, не дотримано положень частини другої статті 164 ГПК України в повній мірі.

Крім того, порядок засвідчення копій документів визначений п. 5.26 "Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів" (ДСТУ 4163-2020), відповідно до якого відмітку про засвідчення копії документа складають наступні елементи: слів "Згідно з оригіналом" (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.

Однак, позивачем подано до суду згруповані додатки документів, які прошиті та містять на зворотній сторінці останнього аркушу напис: "Всього пронумеровано, прошнуровано та скріплено підписом 26 (двадцять шість) аркушів. Директор ТОВ "А-Технолоджі" А.О. Москаленко", засвідчений підписом відповідної особи.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем не дотримано вимог щодо засвідчення копій документів, доданих до позову, так як, надані копії документів не містять відмітки: "згідно з оригіналом" та не містять дати їх засвідчення.

Суд зазначає, що копія набуває юридичної сили лише в разі засвідчення в установленому порядку (правова позиція Верховного Суду викладена у постанові від 08.05.2019 р. у справі № 160/7887/19). Неправильно засвідчені або незасвідчені копії документів є недопустимими доказами фактичних обставин справи та є підставою для скасування судового рішення у справі (правова позиція Верховного Суду викладена у постанові від 11.07.2018 р. у справі № 904/8549/17).

Згідно з приписами частини першої статті 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів; сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною першою статті 172 ГПК України визначено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Разом з тим, у порушення вищевказаних положень процесуального законодавства позивачем не надано належних доказів відправлення відповідачу копій вказаної позовної заяви і доданих до неї документів.

Крім того, відповідно до частини другої ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною першою статті 3 Закону України Про судовий збір встановлено, що судовий збір справляється, зокрема за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Розміри ставок судового збору встановлено ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

Приписами статті 4 Закону України Про судовий збір встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Виходячи із наведеного, за подання до суду позову матеріального характеру, в даному випадку, - про стягнення з відповідача 732447,11 грн. боргу позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 10986,71 грн., однак матеріали позову не містять доказів дотримання наведених вимог чинного процесуального законодавства.

Згідно з частиною першою ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Судом встановлено, що позивачем, звертаючись до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості не дотримано вимог, встановлених приписами статей 164 та 172 ГПК України, а саме: на підтвердження викладених в позовній заяві вимог надано копії документів не засвідчені у відповідності до норм процесуального права, а також, не надано засвідчений нотаріальний переклад таких документів, викладених іноземними мовами; не здійснено сплату судового збору у встановлених Законом України "Про судовий збір" порядку та розмірі, що в даному випадку згідно розрахунку суду становить 10986,71 грн.; не надано доказів направлення відповідачу копій позовної заяви та доданих до неї документів, що відповідно до статті 174 цього Кодексу є підставою для залишення вказаної позовної заяви без руху.

В якості усунення недоліків позивач має надати суду: належним чином засвідчені копії документів, на підтвердження викладених в позовній заяві обставин, із наданням нотаріального засвідчення перекладу документів, викладених іноземними мовами на державну мову; докази сплати судового збору у встановлених Законом України "Про судовий збір" порядку та розмірі, що в даному випадку згідно розрахунку суду становить 10986,71 грн.; докази направлення копій позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу (опис вкладення в цінний лист та фіскальний чек).

Суд роз`яснює позивачу, що відповідно до частини третьої статті 174 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, проте, згідно з частиною четвертою статті 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Вищевказані недоліки позовної заяви повинні бути усунуті позивачем у строк, що не повинен перевищувати десяти днів з дня вручення даної ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 164, 172, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1.Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Технолоджі" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Baxodir Logon Tekstil" про стягнення 732447,11 грн. залишити без руху.

2.Запропонувати позивачу в строк до десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки шляхом надання суду документів, на підтвердження дотримання вимог статей 164, 172 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає відповідно до ч. 2 ст. 235, ч. 2 ст. 254, ст. 255 ГПК України.

Дата підписання 27.04.2023 р.

Суддя А.В. Лопатін