Постанова

від 27.04.2023 по справі 757/34386/17-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

27 квітня 2023 року

м. Київ

справа № 757/34386/17-ц

провадження № 61-9828св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,

Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Маруна Нью»,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 14 грудня 2021 року у складі колегії суддів: Рубан С. М., Заришняк Г. М., Кулікова С. В.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2017 року Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» (далі - ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Маруна Нью» (далі -

ТОВ «Маруна Нью»), про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позов мотивований тим, що 17 грудня 2015 року між ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» і ТОВ «Маруна Нью» було укладено генеральну кредитну угоду № 27115N1, за умовами якої банк надає товариству у межах цієї угоди (згідно з кредитним договором) грошові кошти на фінансування діяльності позичальника на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності, цільового характеру використання та відкличності.

У межах лімітів, визначених пунктом 2.2 генеральної угоди, та відповідно до інших умов у межах дії генеральної угоди між банком та позичальником був укладений кредитний договір від 17 грудня 2015 року № 27115К24 із додатковими угодами про надання траншу.

На виконання умов пунктів 2.1-2.5 кредитного договору банк відкрив позичальнику відновлювану кредитну лінію, в межах якої надав кредит

в розмірі 26 744 770,75 грн, а позичальник зобов`язався, зокрема, повністю повернути кредит 16 грудня 2018 року; погасити кредит у валюті кредиту

у строки та у сумах, визначених додатковими угодами про надання траншу; щомісяця сплачувати у розмірах, передбачених додатковими угодами про надання траншу, проценти за траншами, що нараховуються протягом усього строку користування кредитом на залишок основного боргу на кінець календарного дня за кожний день користування кредитом на основі банківського року; щомісячно сплачувати комісію за управління кредитом

у розмірі 0,1 % від ліміту кредитної лінії, визначеного кредитним договором; протягом дев`яти місяців з дати укладення іпотечних договорів оформити право оренди або право власності на земельну ділянку (кадастровий номер 3221487401:01:008:0005), на якій розташований предмет іпотеки за генеральною угодою; сплачувати за прострочення виконання грошових зобов`язань пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за порушення/невиконання зобов`язань, передбачених підпунктами 9.2.10.3, 9.2.11.1, 9.2.16 кредитного договору, сторони дійшли згоди про застосування банком до позичальника штрафної санкції в розмірі 51 000,00 грн за кожне окреме порушення за кожний місяць, невиконання зобов`язання (пункти 10.4, 10.5 кредитного договору).

На забезпечення виконання зобов`язань позичальника за генеральною угодою між банком і ОСОБА_1 було укладено іпотечний договір від 17 грудня 2015 року № 27115273, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Решетніковою С. І. та зареєстрований в реєстрі за № 4144, відповідно до умов якого ОСОБА_1 передала в іпотеку банку майно, яке належить їй на праві власності, а саме - квартиру АДРЕСА_1 .

ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» у повному обсязі виконало свої зобов`язання за кредитним договором, а саме: на підставі заяв позичальника про надання траншу надало позичальнику позичкові кошти

в межах ліміту кредитування на загальну суму 26 744 770,75 грн. Видача кредиту на вказану суму підтверджується виписками з позичкових рахунків від 07 червня 2017 року.

У зв`язку з неналежним виконанням взятих на себе зобов`язань ТОВ «Маруна Нью» допустило утворення кредитної заборгованості, яка станом на момент звернення до суду з указаним позовом банку не повернена.

З огляду на викладене ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» просило позов задовольнити.

Справу суди розглядали неодноразово.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Печерського районного суду м. Києва від 05 липня 2018 року позов задоволено.

У рахунок погашення заборгованості ТОВ «Маруна Нью» перед ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» за кредитним договором від 17 грудня 2015 року № 27115К24, укладеним в рамках дії генеральної кредитної угоди від 17 грудня 2015 року № 27115N1, у розмірі

43 869 156,69 грн, яка складається із: заборгованості за кредитом - 26 744 770,75 грн; заборгованості за процентами за користування кредитом - 6 569 305,76 грн; заборгованості за комісією за управління кредитом - 261 321,43 грн; пені за порушення строків погашення кредиту - 3 878 998,77 грн; пені за порушення строків сплати процентів за користування кредитом - 811 120,04 грн; пені за порушення строків сплати комісії за управління кредитом - 22 788,85 грн; трьох процентів річних від простроченої суми боргу за кредитом - 424 252,66 грн; трьох процентів річних від простроченої суми боргу за процентами за користування кредитом - 85 852,92 грн; трьох процентів річних від простроченої суми боргу за комісією за управління кредитом - 4 212,16 грн; інфляційного збільшення суми боргу за кредитом - 1 926 765,58 грн; інфляційного збільшення суми боргу за процентами за користування кредитом - 464 465,12 грн; інфляційного збільшення суми боргу за комісією за управління кредитом - 23 302,65 грн; штрафних санкцій за невиконання зобов`язань - 2 652 000,00 грн, звернено стягнення на майно, що є предметом іпотеки за іпотечним договором від 17 грудня 2015 року № 27115Z73, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Решетніковою С. І. та зареєстрованим в реєстрі за № 4144, зокрема, квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 19 жовтня 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Біляєвим В. О. та зареєстрованого в реєстрі за № 3706, витяг

з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 03 квітня 2013 року № 1937303, шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, із встановленням початкової ціни для подальшої реалізації предмета іпотеки в розмірі

1 434 610 грн.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що оскільки боржник не виконав своїх зобов`язань, забезпечених іпотекою майна відповідача, іпотекодержатель як кредитор має право вимагати виконання зобов`язання від ОСОБА_1 як майнового поручителя шляхом звернення стягнення на іпотечне майно у судовому порядку. За рахунок іпотечного майна підлягають задоволенню вимоги кредитора на загальну суму 43 869 156,69 грн.

Короткий зміст постанови апеляційного суду

Постановою Київського апеляційного суду від 15 січня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 05 липня 2018 року скасовано, позов ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» задоволено частково.

У рахунок погашення заборгованості ТОВ «Маруна Нью» перед ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» за кредитним договором від 17 грудня 2015 року № 27115К24, укладеним в рамках дії генеральної кредитної угоди від 17 грудня 2015 року № 27115N1 у розмірі

36 552 952,80 грн, яка складається із: заборгованості за кредитом - 26 744 770,75 грн, заборгованості за процентами за користування кредитом - 3 827 824,73 грн, заборгованості за комісією за управління кредитом - 189 000,00 грн, пені за порушення строків погашення кредиту - 1 084 405,46 грн, пені за порушення строків сплати процентів за користування кредитом - 288 195,30 грн, пені за порушення строків сплати комісії за управління кредитом - 5 124,85 грн, трьох процентів від простроченої суми боргу за кредитом - 424 252,66 грн, трьох процентів річних від простроченої суми боргу за процентами за користування кредитом - 60 721,00 грн, трьох процентів річних від простроченої суми боргу за комісією за управління кредитом - 2 998,00 грн, інфляційного збільшення суми боргу за кредитом - 1 926 765,58 грн, інфляційного збільшення суми боргу за процентами за користування кредитом 349 631,42 грн, інфляційного збільшення суми боргу за комісією за управління кредитом - 17 263,16 грн, штрафних санкцій за невиконання зобов`язань - 1 632 000,00 грн, звернено стягнення на майно, що є предметом іпотеки за іпотечним договором від 17 грудня 2015 року № 27115Z73, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Решетніковою С. І. та зареєстрованим в реєстрі за № 4144, зокрема на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 19 жовтня 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Біляєвим В. О. та зареєстрованого в реєстрі за № 3706, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 03 квітня 2013 року № 1937303, шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, із встановленням початкової ціни для подальшої реалізації предмета іпотеки у розмірі 1 434 610,00 грн.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Короткий зміст постанови касаційного суду

Постановою Верховного Суду від 06 вересня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Постанову Київського апеляційного суду від 15 січня 2020 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова Верховного Суду мотивована тим, що матеріали справи не містять рекомендованих повідомлень про вручення ОСОБА_1 та її

представнику - адвокату Сизьку Б. Б. поштових відправлень

з повідомленнями про розгляд справи 15 січня 2020 року, а тому немає підстав уважати, що ОСОБА_1 та її представник - адвокат Сизько Б. Б. були належним чином повідомлені про розгляд справи судом апеляційної інстанції, що є безумовної підставою для скасування судового рішення.

Повторний апеляційний перегляд справи

Короткий зміст постанови апеляційного суду

Постановою Київського апеляційного суду від 14 грудня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 05 липня 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову.

В рахунок погашення заборгованості ТОВ «Маруна Нью» перед ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» за кредитним договором від 17 грудня 2015 року № 27115К24, укладеним в рамках дії Генеральної кредитної угоди від 17 грудня 2015 року № 27115N1 в сумі 36 552 952,80 грн, яка складається із: заборгованості за кредитом - 26 744 770,75 грн, заборгованості за процентами за користування кредитом -

3 827 824,73 грн, заборгованості за комісією за управління кредитом -

189 000,00 грн, пені за порушення строків погашення кредиту -

1 084 405,46 грн, пені за порушення строків сплати процентів за користування кредитом - 2 88 195,30 грн, пені за порушення строків сплати комісії за управління кредитом - 5 124 85,00 грн, трьох процентів від простроченої суми боргу за кредитом - 424 252,66 грн, трьох процентів річних від простроченої суми боргу за процентами за користування кредитом - 60 721,00 грн, трьох процентів річних від простроченої суми боргу за комісією за управління кредитом - 2 998,00 грн, інфляційного збільшення суми боргу за кредитом -

1 926 765,58 грн, інфляційного збільшення суми боргу за процентами за користування кредитом 349 631,42 грн, інфляційного збільшення суми боргу за комісією за управління кредитом - 17 263,16 грн, штрафних санкцій за невиконання зобов`язань - 1 632 000,00 грн, звернено стягнення на майно, що є предметом іпотеки за іпотечним договором від 17 грудня 2015 року

№ 27115Z73, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Решетніковою С. І. та зареєстрованим в реєстрі

за № 4144, а саме: квартиру

АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі- продажу від 19 жовтня 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Біляєвим В. О. та зареєстрованого в реєстрі за № 3706, витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 03 квітня 2013 року № 1937303, шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, з встановленням початкової ціни для подальшої реалізації предмета іпотеки

у розмірі 1 434 610,00 грн.

Стягнено з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» судові витрати в сумі 21 519,15 грн.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про розгляд справи судом першої інстанції, оскільки не отримала повістки про виклик до суду та не була присутньою в судовому засіданні, а повернуті судові повідомлення без їх вручення адресату не свідчать про фіксацію факту належного його повідомлення.

Зважаючи на відсутність в матеріалах справи заяви ОСОБА_1 про повідомлення її про дату, час і місце проведення судового засідання

з використанням засобів мобільного зв`язку, направлення судом першої інстанції відповідачці смс-повідомлення не дає підстав вважати, що остання була повідомлена про день та час розгляду справи.

Встановивши, що позичальник не виконав зобов`язань за кредитним договором, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що банк має право вимагати звернення стягнення на предмет іпотеки.

Апеляційний суд погодився з початковою ціною предмета іпотеки в сумі

1 434 610, грн, що підтверджується звітом про незалежну оцінку майна від

20 квітня 2017 року № 265/17-3, виконаним ТОВ «Альянс-Укрексперт» .

Не погоджуючись з визначеною судом першої інстанції сумою заборгованості, в рахунок погашення якої звернено стягнення, апеляційний суд виходив

з того, що рішенням Господарського суду Київської області від 19 травня

2017 року у справі № 911/474/17 установлено, що банк змінив строк виконання основного зобов`язання, направивши позичальнику вимогу про дострокове повернення кредиту.

Звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості засвідчує такі зміни.

Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом та пеню припиняється у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно

з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Зважаючи на те що банк змінив строк виконання основного зобов`язання та звернувся до господарського суду з вимогами до позичальника про дострокове стягнення заборгованості, підстав для нарахування процентів та пені, а також штрафу в розмірах, передбачених умовами кредитного договору, немає.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

01 жовтня 2022 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 14 грудня 2021 року і передати справу на новий розгляд до Київського апеляційного суду.

Касаційна скарга мотивована тим, що вона не була належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи судом апеляційної інстанції. Надіслання повістки на електронну адресу представник

ОСОБА_1 не можна вважати, що вона також повідомлена належним чином, оскільки повноваження представника закінчилися16 жовтня

2021 року.

Доводи інших учасників справи

15 лютого 2023 року АТ «Державний експортно-імпортний банк України» подало до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного суду від

14 грудня 2021 року - без змін.

Рух касаційної скарги та матеріалів справи

Ухвалою Верховного Суду від 26 січня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з печерського районного суду м. Києва.

12 квітня 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,

є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права

у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи

у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені

у відзиві, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтею 211 ЦПК України розгляд судом цивільної справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Відповідно до речення другого частини першої статті 366 ЦПК України про дату, час та місце розгляду справи повідомляються учасники справи, якщо справа відповідно до цього Кодексу розглядається з їх повідомленням.

Порядок виклику та вручення судових повісток визначено у статтях 128, 130 ЦПК України.

Частиною другою статті 128 ЦПК України передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

Згідно з частиною п`ятою вказаної статті судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

Відповідно до частини шостої статті 128 ЦПК України судова повістка,

а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи у разі неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу

в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини від 15 травня

2008 року у справі «Надточій проти України» (заява № 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Ухвалою від 21 вересня 2021 року Київський апеляційний суд призначив справу до розгляду на 19 жовтня 2021 року о 11 год 30 хв з повідомленням учасників справи (т. 4, а. с. 90).

22 вересня 2021 року на адресу ОСОБА_1 направлено судову повістку-повідомлення про призначення справи на 19 жовтня 2021 року о 11 год 30 хв (т. 4, а. с. 91).

Кореспонденція, адресована ОСОБА_1 , повернулася з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (т. 4, а. с. 94).

19 жовтня 2021 року у справі оголошено перерву до 11 год 20 хв 23 листопада 2021 року у зв?язку з неповідомленням ОСОБА_1 (т. 4, а. с. 97-98).

22 жовтня 2021 року на адресу ОСОБА_1 направлено судову повістку-повідомлення про призначення справи на 23 листопада 2021 року об 11 год

20 хв (т. 4, а. с. 100).

Кореспонденція, адресована ОСОБА_1 , повернулася з відміткою

«за закінченням терміну зберігання» (т. 4, а. с. 106).

23 листопада 2021 року у справі оголошено перерву до 13 год 00 хв 14 грудня 2021 року у зв?язку з неповідомленням ОСОБА_1 (т. 4, а. с. 108-109).

25 листопада 2021 року на адресу ОСОБА_1 направлено судову повістку-повідомлення про призначення справи на 14 грудня 2021 року о 13 год 00 хв

(т. 4, а. с. 111).

14 грудня 2021 року у судовому засідання був присутній представник позивача Орєхов А. В .

Матеріали справи не містять доказів про отримання ОСОБА_1 судової повістки-повідомлення про судове засідання, призначене на 14 грудня

2021 року.

14 грудня 2021 року Київський апеляційний суд прийняв постанову за відсутності ОСОБА_1 , яка належним чином не була повідомлена про дату, час і місце розгляду справи.

Наявна в матеріалах справи відомість про направлення судової повістки-повідомлення на електронну адресу представника ОСОБА_1 -

Сизька Б. Б. від 26 листопада 2021 року (т. 4, а. с. 112) не може вважатись належним повідомленням ОСОБА_1 про розгляд справи 14 грудня

2021 року, оскільки довіреність від 17 жовтня 2018 року, якою

ОСОБА_1 уповноважила Сизька Б. Б. бути її представником у будь-яких судових установах, видана строком на три роки та діє до 17 жовтня 2021 року (т. 3, а. с. 3).

Тобто станом на 26 листопада 2021 року (дата направлення електронною поштою судової повістки-повідомлення представнику ОСОБА_1 ) повноваження Сизька Б. Б. за довіреністю від 17 жовтня 2018 року припинені, а тому Сизько Б. Б. не є таким, що діяв від імені та в інтересах ОСОБА_1 .

Враховуючи викладене, із матеріалів справи відомо, що справа в суді апеляційної інстанції була розглянута 14 грудня 2021 року за відсутності ОСОБА_1 , яка не була належним чином повідомлена про час і місце слухання справи відповідно до статей 128-130 ЦПК України.

Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки-повідомлення, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також порушенням вимог статей 128, 130 ЦПК України.

Приймаючи оскаржувану постанову, суд апеляційної інстанції не звернув уваги на зазначені вимоги закону та розглянув справу за відсутності сторони у справі, щодо якого відсутні докази належного повідомлення про дату, час

і місце розгляду справи.

Таким чином, суд апеляційної інстанції порушив право заявника знати про час і місце судових засідань, що є порушенням права на доступ до правосуддя та порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Віктор Назаренко проти України» від 03 жовтня 2017 року та у справі «Лазаренко та інші проти України» від 27 червня 2017 року).

Згідно з частиною четвертою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення за наявності підстав, які тягнуть за собою обов`язкове скасування судового рішення.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

Оскільки ОСОБА_1 обґрунтовує касаційну скаргу тим, що апеляційний суд не повідомив її про розгляд справи і ця обставина підтверджується матеріалами справи, постанова Київського апеляційного суду від 14 грудня 2021 року підлягає обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд

у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Київського апеляційного суду від 14 грудня 2021 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Коротун

А. Ю. Зайцев

М. Є. Червинська