Ухвала

від 10.04.2023 по справі 610/2923/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

10 квітня 2023 року

м. Київ

справа № 610/2923/21

провадження № 61-3873ск23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Карпенко С. О., розглянувши касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області на рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 17 грудня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 9 листопада 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області, Державного реєстратора відділу «Центру надання адміністративних послуг» Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області Щербини Наталії Михайлівни, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Фермерське господарство «Андріївське 2017», про визнання незаконними та скасування наказу, рішень та державної реєстрації,

ВСТАНОВИВ:

15 березня 2023 року подана касаційна скарга Головного управління Держгеокадастру у Харківській області на рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 17 грудня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 9 листопада 2022 року.

Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Вказана касаційна скарга подана до Верховного Суду з пропуском встановленого законом строку на касаційне оскарження і Головне управління Держгеокадастру у Харківській області заявляє клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.

В обґрунтування заявник вказує, що копію оскаржуваної постанови ним отримано лише 7 березня 2023 року.

Вважає, що зазначена причина пропуску строку на касаційне оскарження судових рішеньсвідчить про пропуск процесуального строку з поважних причин.

Вивчивши зміст поданого заявником клопотання про поновлення строку, касаційний суд вважає, що вказана заявником причина пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень не свідчить про пропуск процесуального строку з поважних причин.

Пунктом 6 частини другої статті 43 ЦПК України визначено, що учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (стаття 44 ЦПК України).

Учасник судового процесу зобов`язаний з розумним інтервалом часу самостійно цікавитися провадженням у його справі, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року

у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини зазначив, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини від 7 липня 1989 року у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії, № 11681/85, § 35).

Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення Європейського суду з прав людини від 21 грудня 2010 року у справі Перетяка і Шереметьєв проти України, № 17160/06 та № 35548/06, § 34).

Положеннями статті 129 Конституції України, статті 2 ЦПК України передбачено, що одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи. Зазначене відповідає статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку, касаційний суд враховує, що оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі, а будь-які причини не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для його поновлення. Поновленню підлягає лише строк, який пропущений з об`єктивних і, які не залежали від волі та поведінки особи, причин. Якщо строк поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. У випадку, якщо суди обмежуються вказівкою на наявність «поважних причин» для поновлення пропущеного строку, вони не вказують чітких підстав такого поновлення.

Доводи заявника про отримання ним копії оскаржуваної постанови лише 7 березня 2023 року касаційний суд відхиляє, оскільки, як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, вперше з касаційною скаргою на рішення Балаклійського районного суду Харківської області

від 17 грудня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду

від 9 листопада 2022 року Головне управління Держгеокадастру у Харківській області звернулося 19 грудня 2022 року, проте ухвалою Верховного Суду

від 21 грудня 2022 року скаргу повернено особі, яка її подала, з огляду на непідтвердження повноваженьШавлак В. Р. представляти у суді інтереси заявника.

За таких обставин касаційна скарга відповідно до частини третьої статті 393 ЦПК України залишається без руху з наданням заявнику права надати протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали відповідні докази. Якщо заявником у встановлений судом строк не буде подано доказів, що підтверджують поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, це є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК України.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області на рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 17 грудня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 9 листопада 2022 року залишити без руху.

Надати заявнику десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення зазначених недоліків.

Якщо заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення та доказів, що підтверджують поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, не буде подано заявником у зазначений строк, це є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С. О. Карпенко