Рішення

від 28.04.2023 по справі 160/3401/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2023 року Справа № 160/3401/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коренева А.О.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТ-Альянс" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ІТ-АЛЬЯНС" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними рішення та зобов`язання вчинити певні дії, у якому просить суд:

визнати протиправними та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку:

від 15.08.2022 № 21938 про відповідність ТОВ «ІТ-Альянс» критеріям ризиковості;

від 05.09.2022 № 23091 про відповідність ТОВ «ІТ-Альянс» критеріям ризиковості;

від 21.11.2022 № 28777 про відповідність ТОВ «ІТ-Альянс» критеріям ризиковості.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ІТ-Альянс» (код ЄДРПОУ 39185764) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії ДПС України про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних: № 40929/39185764/2 від 12.09.2022, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №11 від 09.08.2022 ТОВ "Київхліб" на суму 1 616 800,00 грн.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, складені ТОВ «ІТ-Альянс» податкові накладні датами їх фактичного надходження: податкова накладна № 1 від 06.12.2022 ТОВ "Київхліб" на суму 1 800 000,00 грн; податкова накладна № 2 від 04.10.2022 ТОВ "Київхліб" на суму 372 296,72 грн; податкова накладна № 4 від 15.12.2022 ТОВ "Київхліб" на суму 418 800,00 грн; податкова накладна № 7 від 21.12.2022 ТОВ "Київхліб" на суму 719 820,00 грн; податкова накладна № 11 від 09.08.2022 ТОВ "Київхліб" на суму 1 616 800,00 грн; податкова накладна № 13 від 30.12.2022 ТОВ "Київхліб" на суму 101 297,70 грн.

На обґрунтування позовних вимог, позивачем зазначено, що ТОВ «ІТ- Альянс» здійснює реальну господарську діяльність та має всі належним чином оформлені первинні документи, що є свідченням добросовісності Товариства при здійсненні вказаних операцій, та свідчить про доведення платником податку реальних господарських операцій та невідповідність критеріям ризиковості платника податків. Товариством було надано комісії відповідача весь перелік необхідні документів для прийняття рішення про виключення з переліку ризикових платників податків, проте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області були прийняті рішення від 15.08.2022 № 21938, від 05.09.2022 №23091, від 21.11.2022 № 28777, які є протиправним та підлягають скасуванню. Крім того, позивачем зазначено, що включення ТОВ «ІТ - АЛЬЯНС» до переліку ризикових платників податків призводить до постійного безпідставного та протиправного зупинення реєстрації поданих податкових накладних до ЄРПН та перешкоджає законній підприємницькій діяльності Товариства. Також, просили урахувати, що чинним законодавством покладено на Державну податкову службу України обов`язок щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Тобто, податковому органу надано право вільно обирати одне з двох рішень, яке на його думку є законодавчо обґрунтованим та правильним. А отже, «свобода розсуду» податкового органу, у разі встановлення судом протиправності відмови у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, звужується до єдиного юридично допустимого рішення, в даному випадку - рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. ТОВ «ІТ-АЛЯНС» вимушено звернутись до суду за захистом порушених прав та просить поновити можливість здійснення господарської діяльності, позбавивши безпідставного тиску та прийнятих неправомірних рішень з боку Відповідачів.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 06 березня 2023 року відкрив провадження у справі за цим позовом та ухвалив судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

29 березня 2023 року до суду надійшов відзив Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову. На обґрунтування своєї позиції зазначають, що за результатами розгляду фінансово-господарської діяльності суб`єктів господарювання та їх схеми роботи, Комісією враховано інформацію та документи накладних ТОВ «ІТ-Альянс» та інформації, отриманої в межах Алгоритму та інформації, отриманої в межах з бази даних ІС «Податковий блок», у зв`язку із тим, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, тобто відповідає п.8 критеріїв ризиковості платників податків (Протокол №370). Встановлено операції з придбання товарів (послуг) у платників податків з ознаками ризиковості, а саме: ТОВ «Форвард-Х», ТОВ «Дошка», ТОВ «Селянка ТМ», ТОВ «Кодаки Трейд», ТОВ «ТНТ Україна». У зв`язку з вище наведеним Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області були прийняті рішення від 15.08.2022 № 21938, від 05.09.2022 № 23091 в 21.11.2022 № 28777 на підставі отриманої інформації з бази даних ІС «Податковий блок». Крім того, зазначили, що ТОВ «ІТ-Альянс» були направленні до ЄРПН податкові накладні від № 1 від 06.12.2022; № 2 від 04.10.2022; № 4 від 15.12.2022; № 7 від 21.12.2022; № 11 від 09.08.2022; № 13 від 30.12.2022, які станом на час розгляду справи мають статус «реєстрацію зупинено», оскільки ТОВ «ІТ-Альянс» не було надано пояснення та копії документів до цих податкових накладних. Оскільки, позивачем не було надано на розгляд комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області пояснення та документи щодо податкових накладних, щодо яких було зупинено реєстрацію, відповідно комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області не було винесено рішення про відмову у реєстрації податкових накладних, які позивач просить зареєструвати в позовній заяві. Позивач не скористався правом на подання документів та пояснень для розблокування ПН які мають статус «реєстрацію зупинено». Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу суду, що після зупинення реєстрації податкової накладної ТОВ «ІТ Альянс» від 09.08.2022 №11 пояснення ТОВ «ІТ Альянс» направлялися до ГУ ДПС у Дніпропетровській області, а не до ДПС України. За результатами розгляду Комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області документів, наданих платником з Повідомленням до податкової накладної №11 від 09.08.2022 винесено Рішення від 22.08.2022 №7235620/39185764 про відмову в реєстрації зазначеної податкової накладної в ЄРПН на яке позивач 12.09.2022 подав скаргу. За результатами розгляду скарги комісією центрального рівня прийнято рішення про залишення скарги ТОВ «ІТ-Альянс» без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН без змін. При цьому, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області наголошує, що рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН від 22.08.2022 №7235620/3985764 не є позовною вимогою в межах справи №160/3401/23. Ураховуючи наведене вище, просили у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

31 березня 2023 року до суду надійшла відповідь ТОВ «ІТ-Альянс» на відзив ГУ ДПС у Дніпропетровській області, доводи якої відповідають доводам викладеним у позовній заяві. Водночас позивач зазначив, що рішення комісії ДПС України від 12.09.2022 № 40929/391.85764/2 про відмову в реєстрації податкової накладної від 09.08.2022 №11 є необґрунтованим та такими, що суперечать практиці ЕСПЛ стосовно обґрунтованості судових рішень, зокрема рішенням у справах Срамек проти Австрії, Літгоу та інші проти Сполученого Королівства, «Федорченко та Лозенко проти України», «Руїс Торіха проти Іспанії», «Суомінен проти Фінляндії», «Гірвісаарі проти Фінляндії», «Богатова проти України», «Проніна проти України», «Петриченко проти України», «Серявін та інші проти України». Крім того, зазначили, що подання документів для розблокування ПН є лише правом, що відповідає здійсненню розпорядження своїх можливостей на власний розсуд. Відповідно до законодавчо встановлених норм щодо обрання способу захисту порушених прав, встановлено можливість оскарження дій суб`єкта владних повноважень, а саме зупинення реєстрації податкових накладних, що породжує настання негативних наслідків для Товариства у вигляді припинення господарських відносин між Товариством та його контрагентами та спричинення збитків. Наведеними діями Відповідач 1 перешкоджає виконанню Товариством обов`язку щодо реєстрації податкових накладних у строк, визначений п. 201.10 ст. 201 ПКУ, чим безпідставно порушує його права та інтереси. Також, зазначили, що відсутність рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкових накладних, так само як і не реалізація Товариством свого права на подання до контролюючого органу документів на підтвердження господарських операцій, які насамперед не було визначено, за наслідками яких складені податкові накладні, реєстрація яких була зупинена, не може бути підставою для відмови у позовній вимозі про зобов`язання зареєструвати податкові накладні. Отже, зупинення реєстрації податкових накладних є неправомірним з боку контролюючого органу, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Державна податкова служба України позовну заяву та копія ухвали суду від 06 березня 2023 року отримала 14 березня 2023 року, що підтверджується поштовим повідомленням, яке знаходиться в матеріалах справи.

Державна податкова служба України у встановлений судом строк, письмових заперечень проти позову, пояснень чи доказів щодо заявлених позовних вимог, на підтвердження або спростування обставин, зазначених у позові, не надано, як і заяви про визнання позову.

Згідно із ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІТ-АЛЬЯНС" є юридичною особою, яке зареєстроване 17.04.2014 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за № 12241020000068822. Зареєстроване платником податку на додану вартість 01.08.2014 за № 391857604671.

Основним видом діяльності "ІТ-АЛЬЯНС" є КВЕД 49.90 Неспеціалізована оптова торгівля. Господарську діяльність ТОВ «ІТ- Альянс» провадить, зокрема, відповідно до КВЕД 46.69 Оптова торгівля іншими машинами і устаткуванням; КВЕД 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; КВЕД 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; КВЕД 33.13 Ремонт і технічне обслуговування електронного і оптичного устаткування; КВЕД 33.20 Установлення та монтаж машин і устаткування; КВЕД 46.36 Оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами.

15.08.2022 Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняла рішення № 21938 про відповідність ТОВ «ІТ-Альянс» критеріям ризиковості платника податку. Підставою визначений пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку - встановлено операції з придбання товарів (послуг) у платників податків з ознаками ризиковості, а саме: ТОВ «Форвард-Х» (а.с. 177).

25 серпня 2022 року ТОВ «ІТ-Альянс» направило через електронний кабінет до контролюючого органу письмові пояснення щодо обставин, які вказані у рішенні № 21938 та копії документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості, викладені у Повідомлені про поданню інформації та копії документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку 25.08.2022 № 1.

За результатами їх розгляду контролюючим органом прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 05.09.2022 № 23091 яким зазначено «з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копії відповідних документів від 25.08.2022 р. № 1 прийняте рішення про: відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, підставо - п.8 Критеріїв ризиковості платника податку «Підприємством надано повідомлення про надання інформації та копії документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку у неповному обсязі» (а.с 179).

10 листопада 2022 року Позивачем направлено Повідомленням про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку від 10.11.2022 № 1.

21.11.2022 Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняла рішення № 28777 про відповідність ТОВ «ІТ-Альянс» критеріям ризиковості платника податку п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Податкова інформація: у ході розгляду інформації та копій документів, наданих платником податку встановлено, що ТОВ «ІТ-АЛЬЯНС» надано документи не в повному обсязі. Ризикові контрагенті ТОВ «ІТ-АЛЬЯНС» за 2022 рік: ТОВ «ФОРВАРД-Х» (код 42436707). Придбання: м`ясорубка МА-С. ТОВ «ДОШКА» (код 42883513). Придбання: цукор білий кристалічний в мішкотарі. ТОВ «СЕЛЯНКА ТМ» (код 38661338). Придбання: цукор. ТОВ «КОДАКИ ТРЕЙД» (код 39527778) Придбання: вітрина холодильна. ТОВ «ТНТ Україна» (код 39500321). Придбання: експрес перевезення вантажів» (а.с. 183).

Крім того, судом встановлено, що ТОВ «ІТ-АЛЬЯНС» були складенні та направленні на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкові накладні № 1 від 06.12.2022 ТОВ "Київхліб" на суму 1 800 000,00 грн; № 2 від 04.10.2022 ТОВ "Київхліб" на суму 372 296,72 грн; № 4 від 15.12.2022 ТОВ "Київхліб" на суму 418 800,00 грн; № 7 від 21.12.2022 ТОВ "Київхліб" на суму 719 820,00 грн; № 11 від 09.08.2022 ТОВ "Київхліб" на суму 1 616 800,00 грн; № 13 від 30.12.2022 ТОВ "Київхліб" на суму 101 297,70 грн., реєстрацію яких зупинено.

Позивач уважає рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку протиправними, які призводять до безпідставного блокування реєстрації податкових накладних, що перешкоджає господарській діяльності підприємства, у зв`язку з чим звернувся за захистом свого порушеного права до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За приписами пункту 201.7 статті 201 цього ж Кодексу податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Положенням пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Додатком 1 до Порядку №1165 установлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до пункту 25 Порядку №1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

За змістом пункту 40 Порядку № 1165 засідання комісії контролюючого органу є правоможним за умови присутності на ньому не менше двох третин її затвердженого персонального складу.

Засідання комісії контролюючого органу проводиться у разі наявності матеріалів для розгляду.

Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення.

Ведення обліку матеріалів щодо роботи комісії контролюючого органу здійснюється секретарем такої комісії.

Присутній на засіданні комісії контролюючого органу член комісії, який не згоден з рішенням комісії або утримався від голосування, повинен викласти у письмовій формі свою окрему думку, яка додається до матеріалів засідання такої комісії.

Матеріали засідання комісії контролюючого органу зберігаються десять років (пункт 43 Порядку №1165).

Згідно пункту 44 Порядку №1165 Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Відповідно до пункту 46 Порядку №1165 у протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

У додатку 4 до Порядку №1165 зазначено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постановах від 16.12.2020 у справі №340/474/20, від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 та у справі №640/10988/20 зауважив, що при вирішенні спорів такої категорії (щодо оскарження рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність платника податку на додану вартість пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку) суди попередніх інстанцій з огляду на правове регулювання характер цих відносин мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного Рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Також у постановах від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 та у справі №640/10988/20 вказано, що у затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме:

- у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності або

- з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від ..р. № -.

У формі рішення вказано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб`єкта пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку необхідно також зазначити, яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Верховний Суд зауважив, що навіть, якщо Порядком №1165 затверджено форму рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, проте не виконання відповідачем обов`язку доказування, встановленого частиною другою статті 77 КАС України, а саме недоведеність суду правомірності прийняття рішення (що воно прийняте обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, за наявності визначених Порядком №1165 підстав), є підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення.

Судом встановлено, що у рішеннях Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 15.08.2022 № 21938, від 05.09.2022 № 23091, від 21.11.2022 № 28777, якими ТОВ «ІТ-Альянс» визнано таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податків, не зазначено підстави його прийняття.

Відповідачем в порушення додатку 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не зазначено яка саме господарська операція є ризиковою в поданій податковій накладній, чому вона ризикова, не вказано в якій податковій накладній зазначена ризикова операція.

Натомість, у рядку «податкова інформація» у оскаржуваному рішенні від 15.08.2022 № 21938 зазначено, що встановлено операції з придбання товарів (послуг) у платника податків з ознаками ризиковості, а саме ТОВ «Форвард-Х» (а.с. 114); у рішенні від 05.09.2022 № 23091 - підприємством надано повідомлення про надання інформації та копії документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку у неповному обсязі» (а.с. 116); у рішенні від 21.11.2022 № 28777 - у ході розгляду інформації та копій документів, наданих платником податку встановлено, що ТОВ «ІТ-АЛЬЯНС» надано документи не в повному обсязі. Ризикові контрагенті ТОВ «ІТ-АЛЬЯНС» за 2022 рік: ТОВ «ФОРВАРД-Х» (код 42436707). Придбання: м`ясорубка МА-С. ТОВ «ДОШКА» (код 42883513). Придбання: цукор білий кристалічний в мішкотарі. ТОВ «СЕЛЯНКА ТМ» (код 38661338). Придбання: цукор. ТОВ «КОДАКИ ТРЕЙД» (код 39527778) Придбання: вітрина холодильна. ТОВ «ТНТ Україна» (код 39500321). Придбання: експрес перевезення вантажів» (а.с. 120).

Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Верховний Суд неодноразово вказував, що при вирішенні спорів такої категорії суди з огляду на правове регулювання, характер цих відносин мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу (постанова від 16.12.2020 у справі №340/474/20, постанова від 05.01.2021 у справі №640/10988/20, постанова від 16.02.2021 у справі №280/3235/20 тощо).

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області на обґрунтування рішення 15.08.2022 № 21938 надав до суду протокол № 370 у якому відповідач стверджує, що позивач відповідає ризиковості, оскільки здійснив операції з придбання товарів (послуг) у платника податків з ознаками ризиковості, а саме ТОВ «Форвард-Х». Бідь-яких інших доказів на обгрунутування прийнятих рішень від 05.09.2022 № 23091 та від 21.11.2022 № 28777, у якому зокрема зазназначено про ризиковість контрагентів позивача ТОВ «ФОРВАРД-Х», ТОВ «ДОШКА», ТОВ «СЕЛЯНКА ТМ», ТОВ «КОДАКИ ТРЕЙД», ТОВ «ТНТ Україна» відповідач суду не надав.

Проте, суд зазначає, що твердження податкового органу про недобросовісність контрагентів сама по собі не може слугувати підставою для настання негативних наслідків платника податків.

Так, віднесення позивача до ризикових платників з тих підстав, що підприємство мало господарські відносини з платниками податків, по відношенню до яких податковим органом прийнято рішення про відповідність останніх критеріям ризиковості, є неспроможним аргументом, адже поширення на позивача "ризиковості" через відносини з іншими "ризиковими" платниками податків суперечить базовим принципам та основам податкового законодавства, принципу індивідуальної відповідальності. Зокрема, настання визначеної законом відповідальності повинно відбуватися у разі порушення податкового законодавства безпосередньо платником податків.

Вказанй підхід застосовано також і Європейським судом з прав людини, який у справах «Булвес» АД проти Болгарії» (2009 рік, заява № 3991/03), «Бізнес Супорт Центр» проти Болгарі ї» (2010 рік, заява № 6689/03), «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» (заява № 36985/97), «Полторацький проти України» від 29.04.2003 (заява № 38812/97), дійшов висновку про правило «індивідуальної юридичної відповідальності», тобто платник податків не повинен нести відповідальності за порушення, допущені його контрагентами.

Отже, Європейський суд з прав людини однозначно вказав на правило індивідуальної відповідальності платника податків. Це означає, що добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

При цьому, в адміністративному судочинстві суб`єкт владних повноважень має доводити недобросовісність позивача, якщо він заперечує проти позову.

В свою чергу, доказів, на підставі яких можна дійти висновку про відповідність саме позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, відповідач в оскарженому рішенні не вказав та до суду не надав.

Отже, відповідачем в оскаржених рішеннях не доведено, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 критеріїв ризиковості платників податку з відповідними наслідками для Товариства у вигляді внесення до переліку ризикових суб`єктів господарювання.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" від 01.07.2003 року вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

За таких обставин, суд дійшов висновку про порушення відповідачем порядку прийняття рішення, а також вимог щодо його обґрунтованості.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем при розгляді питання щодо прийняття оспорюваних рішень про відповідність платника податків критеріям ризиковості були порушені вищенаведені приписи Порядку № 1165, що також є підставою для визнання протиправним та скасування рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника від 15.08.2022 № 21938 про відповідність ТОВ «ІТ-Альянс» критеріям ризиковості, від 05.09.2022 № 23091 про відповідність ТОВ «ІТ-Альянс» критеріям ризиковості, від 21.11.2022 № 28777 про відповідність ТОВ «ІТ-Альянс» критеріям ризиковості.

З урахуванням наведеного вище, суд приходить до висновку, що оскаржувані рішення від 15.08.2022 № 21938, від 05.09.2022 № 23091, від 21.11.2022 № 28777 про відповідність ТОВ «ІТ-Альянс» критеріям ризиковості є необґрунтованим та таким, що підлягають скасуванню.

Вирішуючи позовні вимоги позивача в частині зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, суд виходить з такого.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Також, статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява № 28924/04) констатував: 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд, в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. theUnitedKingdom), пп. 28 - 36, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

Отже, враховуючи наведене можна дійти висновку, що належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов`язання ГУ ДПС у Дніпропетровській області виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку у спосіб та у порядку встановленому Порядком №1165.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позовної вимоги в частині зобов`язання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Водночас, позовні вимоги про визнати протиправними та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 40929/39185764/2 від 12.09.2022 та зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, складені ТОВ «ІТ-Альянс» податкові накладні датами їх фактичного надходження: податкова накладна № 1 від 06.12.2022 ТОВ "Київхліб" на суму 1 800 000,00 грн; податкова накладна № 2 від 04.10.2022 ТОВ "Київхліб" на суму 372 296,72 грн; податкова накладна № 4 від 15.12.2022 ТОВ "Київхліб" на суму 418 800,00 грн; податкова накладна № 7 від 21.12.2022 ТОВ "Київхліб" на суму 719 820,00 грн; податкова накладна № 11 від 09.08.2022 ТОВ "Київхліб" на суму 1 616 800,00 грн; податкова накладна № 13 від 30.12.2022 ТОВ "Київхліб" на суму 101 297,70 грн. не підлягають задоволенню, оскільки позивачем обрано не належний спосіб захисту порушеного права.

Суд, зауважує, що в судовому порядку підлягає саме оскарження рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 22.08.2022 № 7235620/39185764, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної № 11 від 09.08.2022, а не рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 40929/39185764/2 від 12.09.2022, яке прийнято ДПС України за результатами розгляду скарги ТОВ «ІТ-Альянс» на вище наведене рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 22.08.2022. Рішення № 40929/39185764/2 від 12.09.2022 не є таким, що прийняте у зв`язку з реалізацією управлінських повноважень, а є актом вирішення спору в досудовому порядку, і не створює юридичного наслідку для позивача, а визнання цього рішення протиправним та його скасування не призведе до відновлення порушеного права.

Разом з тим, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту14.1.60 пункту 14.1 статті14 Податкового кодексу України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

За приписами пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Так,постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, яка набула чинності з 01.02.2020, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів (далі - Порядок №1165).

Відповідно до п.2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Згідно з п. 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п. 7 Порядку №1165).

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Так, відповідно до отриманої позивачем квитанції, реєстрація спірної накладної зупинена у зв`язку із відповідністю платника податку п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Суд зазначає, що Критерії ризиковості платника податку на додану вартість є Додатком №1 до Порядку №1165.

Відповідно до пункту 8 Критерії ризиковості платника податку на додану вартість у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній / розрахунку коригування.

Так, в Квитанції контролюючий орган, пославшись на відповідність п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків, запропоновув надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній.

Крім того, вищезазначена Квитанція не містить інформації, які документи необхідні контролюючому органу для прийняття рішення про реєстрацію спірної податкової накладної.

Відповідно до пункту 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженогонаказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520(далі - Порядок №520), перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно пункту 11 Порядку №520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

У свою чергу, зупиняючи реєстрацію податкової накладної, податковий орган пропонував платнику податків надати документи та пояснення по визначеним податковим накладним з метою аналізу наявності негативної податкової інформації чи аналізу критеріїв ризиковості, але позивач своїм правом не скористався, не надав підтверджуючі документи та пояснення, що позивачем не заперечувалось.

Таким чином, податковий орган не отримав підтверджуючі документи, відповідно не міг надати їм оцінку та був позбавлений можливості прийняти рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкових накладних.

Крім того, аналізуючи вищезазначений Порядок можливо зробити висновок, що є два етапи реєстрації податкових накладних: перший - це зупинення реєстрації податкової накладної, який є проміжним перед прийняттями рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та другий, це сам етап прийняття рішення податковим органом. Виходячи зі змісту вказаних норм, можливо зробити висновок, що рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної приймається за результатами оцінки наданих підприємством документів.

Отже, підставою яка тягне за собою негативні наслідки для платника податку є саме другий етап за наслідкам якого прийнято рішення податковим органом про відмову в реєстрації податкової накладної.

Отже, позивач, звернувшись до суду із позовом про зобов`язання зареєструвати податкові накладні, без оскарження рішення про відмову в їх реєстрації, обрав такий спосіб захисту своїх прав, який суперечить закону.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 27.08.2019 року у справі №540/2077/18 (адміністративне провадження №К/9901/17394/19).

Суд зауважує, що суд розглядає справу не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України, та в межах позовних, що є складовою диспозитивності як одного із принципів адміністративного судочинства.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають частковому задоволенню.

На підставі ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати розподіляються пропорційно до задоволених вимог позивача.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено частково, понесенні судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області у розмірі пропорційному до задоволених позовних вимог у сумі 7458,00 грн.

Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТ-АЛЬЯНС" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними рішення та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 15.08.2022 № 21938.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 05.09.2022 № 23091.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 21.11.2022 № 28777.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ІТ-Альянс» (код ЄДРПОУ 39185764) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТ-Альянс» (код ЄДРПОУ 39185764) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ- 44118658) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 7458,00 грн. (сім тисяч чотириста п`ятдесят вісім гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.О. Коренев