Рішення

від 28.04.2023 по справі 200/13835/21

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2023 року Справа№200/13835/21

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов

ОСОБА_1

до відповідача Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України

Донецької області

третя особа Філія Донецьке обласне управління публічного акціонерного товариства

Державний ощадний банк України

про визнання протиправними та скасування рішення, стягнення коштів, зобов`язання

вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 42171861, юридична адреса: 87548, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелінського, 27 а), третя особа Філія Донецьке обласне управління публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України (ЄДРПОУ 09334702, юридична адреса: 84302, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Сівреська, буд. 54) про визнання протиправним та скасування рішення № 676 від 13.07.2020 року, визнання протиправними дій щодо припинення виплати пенсії з 01.07.2020 року, зобов`язання поновити, нарахувати та виплатити пенсію з 01.07.2020 року, стягнення повернутої пенсії за період з 06.01.2020 року по 30.06.2020 року в сумі 21666.58 грн., та моральної шкоди у сумі 100000 грн.

Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що, відповідач, як вважає позивач, приймаючи рішення про припинення виплати пенсії, діяв з перевищенням повноважень та не у спосіб, визначений чинним законодавством з питань пенсійного забезпечення.

Вважає протиправним твердження відповідача про фіктивність військового квитка та довідок з військової частини, оскільки статус громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи", що містяться у позивача.

Враховуючи викладене, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

У відзиві на адміністративний позов відповідач вказав на його безпідставність та зазначив, що рішення про припинення виплати пенсії прийняте відповідачем в межах повноважень, та у спосіб, визначений чинним законодавством з питань пенсійного забезпечення.

Вказує, що у січні 2020 року управлінням призначена пенсія позивачу. Управлінням здійснено запит до Центрального архівного відділу Національної гвардії України щодо надання довідки про підтвердження участі в ліквідації наслідків аварії в 30-ти км. зони відчуження Чорнобильської АЕС в період з 24.04.1987 по 29.04.1987, з 19.05.1987 по 23.05.1987, з 01.06.1987 по 10.06.1987.

Зазначає, що 01.07.2020 на адресу управління надійшла архівна довідка №708 від 24.06.2020 від Центрального архівного відділу Національної гвардії України в якій зазначено, шо водій автомобільної роти рядовий ОСОБА_1 проходив військову строкову службу в складі військової частини № НОМЕР_2 з 09.03.1986 (наказ №63 від 10.03.1986) по 15.06.1998 (наказ №143 від 15.06.1988). В списках військовослужбовців військової частини НОМЕР_2 , які виконували службові завдання по ліквідації наслідків аварії в районі Чорнобильської АЕС, а також в наказах командира військової частини НОМЕР_2 виїзди в 30-ти км. зону ЧАЕС в період з 24.04.1987 по 29.04.1987, з 19.05.1987 по 23.05.1987, з 01.06.1987 по 10.06.1987 ОСОБА_1 не виявлено.

У зв`язку з чим управлінням було припинено виплату пенсії позивачу з 01.07.2020, оскільки відомості з військового квитка та довідки з військової частини НОМЕР_3 від 05.10.1993 №357, які були надані позивачем при зверненні за призначенням пенсії не були підтвердженні та є фіктивними, отже законних підстав для виплати пенсії. у управлінні немає.

Враховуючи наведене, просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Позивач у судове засідання не з`явився, про дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав відзив, заяву про розгляд за його участю не надав.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи наведене, суд розглядає позовну заяву в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, відзиву, суд з`ясував наступні обставини справи.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_4 .

ОСОБА_1 має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та віднесений до 2-ї категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджено посвідченням від 27.12.1993 року серії НОМЕР_5 .

Як вбачається із довідки Військової частини НОМЕР_3 від 05.10.1993 року № 357, ОСОБА_1 приймав участь в ліквідації наслідків аварії в 30-км. зоні відчуження Чорнобильської АЕС в період з 24.04.1987 по 29.04.1987, з 19.05.1987 по 23.05.1987, з 01.06.1987 по 10.06.1987. Вказане підтверджується, також, записами у військовому квитку ОСОБА_1 серії НОМЕР_6 .

ОСОБА_1 звернувся до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про призначення пенсії від 20.01.2020. Разом з заявою було надано військовий квіток та довідку з військової частини НОМЕР_3 від 05.10.1993 №357 про участь ОСОБА_1 в ліквідації наслідків аварії в 30 км. зоні відчудження ЧАЄС.

У січні 2020 року Маріупольським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області було призначено пенсію ОСОБА_1 .

Маріупольським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області було здійснено запит до Центрального архівного відділу Національної гвардії України з проханням надіслати довідку на ОСОБА_1 про підтвердження участі в ліквідації наслідків аварії в 30-ти км. зоні відчуження Чорнобильської АЕС в період з 24.04.1987 по 29.04.1987, з 19.05.1987 по 23.05.1987, з 01.06.1987 по 10.06.1987.

01.07.2020 на адресу Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області надійшла архівна довідка №708 від 24.06.2020 від ІНФОРМАЦІЯ_2 в якій зазначено, шо водій автомобільної роти рядовий ОСОБА_1 проходив військову строкову службу в складі військової частини № НОМЕР_2 з 09.03.1986 (наказ №63 від 10.03.1986) по 15.06.1998 (наказ №143 від 15.06.1988). В списках військовослужбовців військової частини НОМЕР_2 , які виконували службові завдання по ліквідації наслідків аварії в районі Чорнобильської АЕС, а також в наказах командира військової частини НОМЕР_2 виїзди в 30-ти км. зону ЧАЕС в період з 24.04.1987 по 29.04.1987, з 19.05.1987 по 23.05.1987, з 01.06.1987 по 10.06.1987 ОСОБА_1 не виявлено.

У зв`язку з чим управлінням було припинено виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2020, оскільки відомості з військового квитка та довідки з військової частини НОМЕР_3 від 05.10.1993 №357, які були надані ОСОБА_1 при зверненні за призначенням пенсії не були підтвердженні та є фіктивними, отже законних підстав для виплати пенсії ОСОБА_1 у управлінні немає.

Управлінням було надіслано лист №0580-11-8/5922 до АТ «Ощадбанк» про повернення коштів з розрахункового рахунку ОСОБА_1 на суму 21666,58 грн. АТ «Ощадбанк» кошти були повернуто до управління у повному обсязі.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, в позовній заяві позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України "Про пенсійне забезпечення".

Закон України "Про пенсійне забезпечення" №1788 від 05 листопада 1991 року, відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IVвід 09 липня 2003 року визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 4ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування").

Згідно вимог частини 1статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів на 8 років.

Так, учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів, мають право на пільгову пенсію із зменшенням пенсійного віку - на 8 років.

Постановою правління Пенсійного фонду України затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - Порядок № 22-1).

Порядком № 22-1 передбачено, що документами, які засвідчують особливий статус особи є: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 9 березня 1988 року №122, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об`єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування (при призначенні пенсії із застосуванням норм статті 55 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи .

З аналізу наведених норм чинного законодавства вбачається, що право на зменшення пенсійного віку мають особи, які в установленому законом порядку набули статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та працювали визначену кількість днів у зоні відчуження.

Водночас законодавець встановив перелік документів, що підтверджують участь особи у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який не обмежується лише довідкою форми №122, а навпаки такий факт може бути підтверджений будь-якими первинними документами.

Згідно статі 65 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» документами, які підтверджують статус громадян постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користуватися пільгами, встановленими цим Законом, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до частини першої статті 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.

В свою чергу довідки про період проживання, роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення є лише підставою для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Тобто, єдиним документом, що підтверджує статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи, учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС та надає право користування пільгами, встановленими Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» або «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи».

Довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо, є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду, висловленою ним у постанові від 11 вересня 2019 року по справі № 205/8713/16-а.

Підставою для припинення виплати нарахованої пенсії є отримання пенсійним органом

архівної довідки №708 від 24.06.2020 від Центрального архівного відділу Національної гвардії України в якій зазначено, що водій автомобільної роти рядовий ОСОБА_1 проходив військову строкову службу в складі військової частини № НОМЕР_2 з 09.03.1986 (наказ №63 від 10.03.1986) по 15.06.1998 (наказ №143 від 15.06.1988). В списках військовослужбовців військової частини НОМЕР_2 , які виконували службові завдання по ліквідації наслідків аварії в районі Чорнобильської АЕС, а також в наказах командира військової частини НОМЕР_2 виїзди в 30-ти км. зону ЧАЕС в період з 24.04.1987 по 29.04.1987, з 19.05.1987 по 23.05.1987, з 01.06.1987 по 10.06.1987 позивача не виявлено.

При цьому, суд зазначає, що позивач проходив військову службу у Збройних Силах, що підтверджується записами як військового квитка, так і довідками військової частини.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, позивач виконував роботи, пов`язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС в зоні відчуження у 1987 році не менше 14 календарних днів .

На підставі викладеного суд зазначає, що позивач має право на призначенні пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку на 8 років відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Таким чином, суд доходить висновку щодо протиправності дій щодо припинення виплати пенсії з 01.07.2020 року.

Оскільки, приймаючи рішення про припинення виплати пенсії з 01.07.2020 року позивачу, відповідач діяв з перевищенням повноважень та не у спосіб, визначений чинним законодавством з питань пенсійного забезпечення, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення, яке оскаржується, підлягають задоволенню з ухваленням рішення про визнання протиправними дій щодо припинення виплати пенсії з 01.07.2020 року, зобов`язання поновити, нарахувати та виплатити пенсію з 01.07.2020 року, стягнення повернутої пенсії за період з 06.01.2020 року по 30.06.2020 року в сумі 21666.58 грн., з урахуванням висновків суду та норм чинного законодавства.

Щодо вимоги позивача про стягнення моральної шкоди в сумі 100000 грн, суд враховує наступне.

Згідно ст. 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала:

1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;

2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт;

3) в інших випадках, встановлених законом.

Постановою Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» визначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Позивачем не надано суду доказів наявності шкоди, або наявності причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні, фактів заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить.

Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди такими, що задоволенню не підлягають.

Згідно ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано суду жодного доказу правомірності прийняття рішення, яке оскаржується, в розумінні зазначеної норми Закону.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення № 676 від 13.07.2020 року, визнати протиправними дії щодо припинення виплати пенсії з 01.07.2020 року, зобов`язання поновити, нарахувати та виплатити пенсію з 01.07.2020 року, стягнення повернутої пенсії за період з 06.01.2020 року по 30.06.2020 року в сумі 21666.58 грн., з урахуванням висновків суду та норм чинного законодавства.

В розумінні ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України питання про перерозподіл судових витрат не розглядається.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 42171861, юридична адреса: 87548, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелінського, 27 а), третя особа Філія Донецьке обласне управління публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України (ЄДРПОУ 09334702, юридична адреса: 84302, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Сівреська, буд. 54) про визнання протиправним та скасування рішення № 676 від 13.07.2020 року, визнання протиправними дій щодо припинення виплати пенсії з 01.07.2020 року, зобов`язання поновити, нарахувати та виплатити пенсію з 01.07.2020 року, стягнення повернутої пенсії за період з 06.01.2020 року по 30.06.2020 року в сумі 21666.58 грн., та моральної шкоди у сумі 100000 грн. задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо припинення ОСОБА_1 виплати пенсії з 01.07.2020 року.

Рішення Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 13.07.2020 року № 676 про повернення з особистого карткового рахунку ОСОБА_1 переплати з пенсії за період з 06.01.2020 по 30.06.2020 в сумі 21666,58 грн. визнати протиправним та скасувати.

Зобов`язати Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області поновити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2020 року, з урахуванням висновків суду та норм чинного законодавства.

Стягнути з Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 42171861, юридична адреса: 87548, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Зелінського, 27а) (за рахунок бюджетних асигнувань) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) повернуту суму пенсії за період з 06.01.2020 року по 30.06.2020 року в розмірі 21666.58 грн.

В задоволенні іншої частини адміністративного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Т.В. Давиденко