Ухвала

від 28.04.2023 по справі 120/5125/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

28 квітня 2023 р.Справа № 120/5125/23

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Богоніс М.Б., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області та Тульчинської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів

УСТАНОВИВ

У Вінницький окружний адміністративний суд надійшов адміністративний позов від імені та в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області та Тульчинської міської ради.

У позовній заяві представник позивачки просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, що виявились у не підготовці та не направленні до Головного управління Державної казначейської служби у Вінницькій області висновку про повернення надмірно сплачених коштів в сумі 141185,88 грн на банківський рахунок з Державного бюджету України;

- стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області помилково перераховані грошові кошти в сумі 141185,88 грн.

Ознайомившись із позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Норми статей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв`язку з чим недотримання положень цих норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Способи захисту прав та інтересів позивача у публічно-правовому спорі визначені у ч. 1 ст. 5 КАС України, якою передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Разом із тим, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу згідно вищезазначеної ч. 1 ст. 5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильно сформованого змісту позовних вимог залежить і ефективність судового захисту, позаяк суд розглядає адміністративні справи лише в межах позовних вимог.

При цьому слід зазначити, що обов`язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України.

Тобто, визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору.

Аналогічні правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 826/16958/17.

Звертаючись до суду із цим позовом, представник позивачки просить визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, що виявились у не підготовці та не направлені до Головного управління Державної казначейської служби у Вінницькій області висновку про повернення надмірно сплачених коштів в сумі 141185,88 грн на банківський рахунок з Державного бюджету України.

Однак представником не заявлено позовну вимогу до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області яка б опосередковувала спосіб захисту від вказаної вище бездіяльності, яку сторона позивача просить визнати протиправною.

Суд звертає увагу, що об`єктом судового захисту є права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав у сфері публічно-правових відносин. Вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу, встановити чи є відповідне право або інтерес порушеним, а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Разом з цим, суд наголошує, що відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 4 КАС України, відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

При перевірці позову встановлено, що в позовній заяві представник зазначає трьох відповідачів, а саме: Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, Головне управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області та Тульчинську міську раду.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України в разі подання позову до декількох відповідачів, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог щодо кожного із них.

Однак, як видно із прохальної частини позову, зміст позовних вимог, до того ж без зазначення належного способу захисту, стосується лише Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, а до Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області та Тульчинської міської ради жодних позовних вимог позивачем не пред`явлено.

Суд звертає увагу, що згідно правових позицій Великої Палати Верховного Суду, наведеної у постанові від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц та Верховного Суду у постанові від 16.05.2022 у справі № 640/10758/21: "... залучення або ж незалучення до участі у спорах про відшкодування (стягнення) коштів із бюджету ДКСУ чи її територіального органу не впливає на правильність визначення належного відповідача у справі, оскільки ДКСУ чи її територіальний орган не є тим суб`єктом який порушив права чи інтереси позивача.

31. Так, сам факт стягнення коштів із Державного бюджету України не може бути підставою для обов`язкового залучення до участі у справі відповідачем ДКСУ чи її територіального органу. У разі сприйняття подібного підходу до участі у справах про стягнення коштів, відшкодування шкоди завжди необхідно було б щоразу залучати суб`єкта, який здійснює управління рахунком, на якому розміщені грошові кошти відповідача."

Наведені висновки можуть вважатися релевантними у цій адміністративній справі, адже виходячи із аргументів сторони позивача, із Державного бюджету України в користь позивачки підлягають стягненню помилково перераховані до бюджету кошти в сумі 141185,88 грн.

Представник позивачки визначаючи відповідачем за вимогою про стягнення коштів Головне управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області не врахував, що вказане Головне управління не є суб`єктом який порушив права позивачки, а виконує лише адміністративну функцію щодо перерахунку коштів із казначейського рахунку у випадку надходження відповідного висновку про повернення помилково чи надміру сплачених до Державного бюджету України коштів.

Отже, визначивши Головне управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області відповідачем у цій справі, представник позивачки жодних належних позовних вимог до вказаного суб`єкта не пред`явив оскільки вимога про стягнення коштів не вважається такою.

Відтак, представнику необхідно привести зміст позовних вимог у відповідність із нормами Кодексу адміністративного судочинства України, адже в існуючому вигляді заявлені вимоги не відповідають нормам процесуального права, зокрема п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України, оскільки не узгоджуються із заявленим суб`єктним складом відповідачів. Тому зазначені у позові вимоги та/або суб`єктний склад відповідачів потребують уточнення.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі Закон № 3674-VI).

Згідно із пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем судовий збір сплачується в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2023 року встановлено в розмірі 2684 гривні.

Як зазначалося раніше, позовна вимога немайнового характеру є неповною, оскільки нею не охоплено способу захисту порушених оскаржуваною бездіяльністю прав позивачки.

Тому, на цей час позовна заява містить одну вимогу майнового характеру про стягнення з Державного бюджету України помилково перерахованих грошових коштів в сумі 141185,88 грн.

Відтак, позивачка (фізична особа) за подання до адміністративного суду позову, що містить одну вимогу майнового характеру повинна сплатити судовий збір в розмірі 1411,86 грн (141185,88 х 1%).

Проте, до матеріалів позовної заяви не долучено доказів сплати судового збору.

Таким чином, з метою виконання вимог Закону № 3674-VI, та приведення позовної заяви у відповідність із вимогами КАС України, позивачці слід здійснити оплату судового збору за звернення до суду в розмірі 1411,86 грн.

За правилами визначеними частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням строку для усунення вказаних в цій ухвалі недоліків у спосіб:

- подання уточненої позовної заяви із конкретизацією змісту заявлених позовних вимог та обраного способу захисту порушеного права у відповідності із ст. 5 та п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України;

- за відсутності обґрунтованих позовних вимог до Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області та Тульчинської міської ради, позивачці слід уточнити суб`єктний склад відповідачів, зокрема у спосіб виключення зазначених суб`єктів із числа відповідачів;

- подання до суду документу який підтверджує сплату судового збору у сумі 1411,86 грн. Реквізити для сплати судового збору: ГУК у Він, обл./м.Вінниця/22030101, ЄДРПОУ 37979858, Банк одержувач: Казначейство України (ЕАП), р/р UA028999980313181206084002856, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд.

Керуючись ст. 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України,

УХВАЛИВ

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області та Тульчинської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів, залишити без руху.

2. Запропонувати позивачці у 5-ти денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.

3. Копію ухвали надіслати позивачці.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Богоніс Михайло Богданович