Рішення

від 26.09.2023 по справі 120/5125/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

26 вересня 2023 р. Справа № 120/5125/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни,

за участі секретаря судового засідання: Тютюн О.В.

представника позивача: Опанасюка П.П.

представника відповідача: Римського М.В.,

представника третьої особи: не з"явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до: Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Тульчинська міська рада

про: визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (далі - відповідач, ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Тульчинська міська рада про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що у 2022 році було виготовлено технічну документацію на належну їй земельну ділянку, при цьому земельну ділянку було розділено на три рівних частини, яким присвоєно кадастрові номери: 0524310100:01:021:0217, площею 0,3га; 0524310100:01:021:0219, площею 0,3га; 0524310100:01:021:0220, площею 0,3га.

В листопаді 2022 року позивач звернулась до Тульчинської міської ради із заявою про затвердження проектів землеустрою щодо зміни цільового призначення земельних ділянок.

У свою чергу, 23.11.2022 року позивачем було сплачено за відшкодування втрат земель сільськогосподарського виробництва 141185,88 грн. Проте, після здійснення оплати за відшкодування втрат земель сільськогосподарського виробництва, позивач дізналась, що 19.11.2022 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель» № 2698-ІХ від 19.10.2022 року, згідно з яким внесено зміни, відповідно до яких відшкодування власником земельної ділянки втрат земель, як умова зміни цільового призначення земельної ділянки, здійснюється лише щодо земель лісогосподарського призначення.

Таким чином, позивач зазначає, що сплата нею коштів як відшкодування втрат земель сільськогосподарського виробництва була здійснена помилково.

Дізнавшись про зміни у законодавстві, позивач 22.12.2022 року звернулась до Тульчинської міської ради із заявою про повернення помилково сплачених коштів.

Згідно відповіді Тульчинської міської ради від 28.12.2022 року № 02-16-Б-502 зазначено, що до бюджету територіальної громади надійшло 105889,41 грн. (75% від сплачених позивачем коштів згідно з пп.2 п.1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України). Водночас, відповідно до постанови КМУ «Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету» від 16.02.2011 року № 106, органом, що контролює справляння надходжень бюджету, з метою забезпечення повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевого бюджетів по коду бюджетної класифікації 21110000 «Надходження коштів від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва» є Держгеокадастр.

За результатом поданої 06.02.2023 року позивачем заяви до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про повернення помилково сплачених сум коштів за відшкодування втрат земель сільськогосподарського виробництва, позивач отримала відповідь від 03.03.2023 року № Б-63/0-0.6-56/6-23, згідно якої Держгеокадастр не вбачає підстав для повернення помилково сплачених позивачем коштів з огляду на те, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок позивача, цільове призначення яких змінюється, містять розрахунок втрат сільськогосподарського виробництва.

Позивач вважає протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, що виявилася у не підготовці та не направленні до Головного управління Державної казначейської служби у Вінницькій області висновку про повернення помилково перерахованих грошових коштів в сумі 141185,88 грн., у зв`язку з чим звернулась до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 28.04.2023 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, у спосіб: подання уточненої позовної заяви із конкретизацією змісту заявлених позовних вимог та обраного способу захисту порушеного права у відповідності із ст. 5 та п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України; за відсутності обґрунтованих позовних вимог до Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області та Тульчинської міської ради, позивачці слід уточнити суб`єктний склад відповідачів, зокрема у спосіб виключення зазначених суб`єктів із числа відповідачів; подання до суду документу який підтверджує сплату судового збору.

08.05.2023 до суду надійшла заява про усунення недоліків позову, відповідно до якої недоліки позовної заяви усунуті. Так, зокрема, позивачем уточнено позовні вимоги стосовно зобов`язальної частини, відповідно до яких просить суд: зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області підготувати та направити до Головного управління Державної казначейської служби у Вінницькій області висновок про повернення з державного на банківський рахунок ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) помилково сплачених нею коштів в сумі 141185,88 грн.

Крім того, позивачем уточнено суб`єктний склад відповідачів, шляхом виключення Тульчинської міської ради та Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області зі складу відповідачів, надавши їм статусу третіх осіб без самостійних вимог на стороні відповідача, а також надано доказ доплати судового збору у відповідному розмірі.

Ухвалою суду від 15.05.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання. Цією ж ухвалою сторонам встановлено строк для подання заяв по суті. Крім того, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про залучення третіх осіб до участі у справі відмовлено. Вирішено залучити за ініціативи суду до участі у справі в статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Тульчинську міську раду (вул. Миколи Леонтовича, буд. 1, м. Тульчин, Вінницька область, 23600, код ЄДРПОУ 04051141). Встановлено третій особі строк для подання письмових пояснень.

21.06.2023 до суду надійшов відзив, відповідно до якого представник відповідача просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Обґрунтовуючи свою позицію, представник відповідача зазначає, що 03.03.2023 листом Головного управління № Б-63/0-0.6-56/6-23 позивача було повідомлено, що управління не вбачає за можливе повернути кошти сплачені в рахунок відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва.

Вказаний лист Головного управління відповідач вважає правомірним та обґрунтованим, виходячи з того, що відповідно до правових норм земельного законодавства, під втратами сільськогосподарського й лісогосподарського виробництва слід розуміти зміну цільового призначення сільськогосподарських угідь, лісових земель та ділянок під чагарниками в зв`язку з необхідністю їх використання для несільськогосподарських потреб, а також неможливість використання земельної ділянки в повному обсязі у зв`язку із встановленням обмежень у землекористуванні та погіршенням якості земель. Також представник відповідача звертає увагу суду, що у вказаному листі Головного управління № Б-63/0-0.6-56/6-23 від 03.03.2023 позивача було повідомлено, що відповідно до пункту «г» частини третьої статті 50 Закону України «Про землеустрій» (в редакції до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель»), проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки включає, в тому числі і розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом).

Крім того, представник відповідача зазначає, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок ОСОБА_1 цільове призначення яких змінюється, містять розрахунок втрат сільськогосподарського виробництва. Дані документації були розроблені відповідно до діючого на момент розробки законодавства. З урахуванням зазначеного, Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області не вбачало за можливе повернути кошти сплачені в рахунок відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва. Також представник відповідача акцентує увагу на тому, що позиція Головного управління у не поверненні позивачу коштів полягає у тому, що 19.11.2022 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель» №2698-ІХ від 19.10.2022. Представник відповідача погоджується з тим, що вказаний закон не передбачає відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва.

Однак, рішенням Тульчинської міської ради 06.02.2023 (після набрання чинності Законом України №2698-ІХ від 19.10.2022), вказані проекти землеустрою щодо зміни цільового призначення земельних ділянок були затверджені в цілому. Так, складовою усіх затверджених документацій є, у тому числі, розрахунок втрат сільськогосподарського виробництва.

Більше того, як визначено у статті 20 ЗУ «Про землеустрій», заходи, передбачені затвердженою в установленому порядку документацією із землеустрою, є обов`язковими для виконання органами державної влади та органами місцевого самоврядування, власниками землі, землекористувачами, у тому числі орендарями.

Аналіз вказаної норми, дає підстави Головному управлінню для висновку, що оскільки усі затверджені проекти землеустрою по зміні цільового призначення земельних ділянок позивача містять розрахунки втрат сільськогосподарського виробництва, які є складовою документації, а тому вказані документи є обов`язковими для виконання Головним управлінням, як органом державної влади, та унеможливлюють управлінню здійснити повернення позивачу сплачених коштів.

Окрім того, відповідач зазначає, що позивач не оскаржує рішення Тульчинської міської ради № 2096 від 06.02.2023 про затвердження землевпорядних документацій позивача, в частині визнання незаконним затвердження розрахунку втрат сільськогосподарського виробництва, як складової землевпорядної документації.

Враховуючи вищевикладене, Головне управління не вбачає підстав для повернення позивачу коштів сплачених в рахунок відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва, оскільки рішенням Тульчинської міської ради 06.02.2023, вказані проекти землеустрою щодо зміни цільового призначення земельних ділянок були затверджені в цілому, а не у відповідній частині, без розрахунку втрат сільськогосподарського виробництва.

Також зазначає, що для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Крім того, потрібно з`ясувати юридичний зміст, значимість, тривалість та межі протиправної бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість/протиправність бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

Відповідач зауважує, що будь-які ознаки протиправної бездіяльності у діях Головного управління при розгляді заяви позивача були відсутні, оскільки на час розгляду Головним управлінням вказаної заяви існували конкретні причини, умови та обставини, які не давали змоги управлінню вчинити відповідні дії та задовольнити заяву позивача. До вказаних обставин та причин Головне управління відносить саме наявність у проектах землеустрою щодо зміни цільового призначення детальних розрахунків відшкодування втрат, які рішенням 06.02.2023 Тульчинської міської ради №2096 були затверджені повністю. При цьому звертає увагу, що вказане рішення міської ради прийняте уже після набрання чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель».

За таких обставин представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

21.06.2023 представником відповідача подано клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 23.06.2023 клопотання представника відповідача задоволено. Розгляд справи № 120/5125/23 вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні із повідомленням (викликом) сторін. Призначено справу до судового розгляду.

25.07.2023 представником відповідача подано клопотання про долучення додаткових доказів.

31.07.2023 представником позивача подано відповідь на відзив, відповідно до якої зазначає, що вказані проекти землеустрою були виготовлені в період дії Закону України «Про землеустрій» в редакції 10.07.2022 року та Земельного кодексу України в редакції від10.10.2022 року.

Разом з тим, вказує, що 19.11.2022 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель» № 2698-ІХ від 19.10.2022 року, яким було внесено зміни до Закону України «Про землеустрій» та Земельний кодекс України, зокрема в частині виключення положень щодо обов`язкового відшкодування власником втрат земель сільськогосподарського виробництва при зміні цільового призначення належної йому земельної ділянки та припинено повноваження компетентних органів з контролю за використанням коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва, пов`язаних із вилученням (викупом) земельних ділянок.

Представник позивача наголошує, що зазначеним Законом № 2698-ІХ від 19.10.2022 року було внесено зміни до Глави 36 Земельного кодексу України, яка з 19.11.2022 року регулює умови відшкодування, порядок відшкодування та використання коштів, які надходять у порядку відшкодування втрат виключно земель лісогосподарського виробництва.

Отже, з 19.11.2022 року зміна цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського виробництва здійснюється без сплати їх власником відшкодування втрат таких земель, незалежно від інших обставин.

Посилаючись на статтю 58 Конституції України представник позивача зазначає, що до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Тобто, приймаючи до уваги зміни до профільного законодавства, які набрали чинності 19.11.2023 року, позивачем було проведено оплату за відшкодування втрат земель сільськогосподарського виробництва при відсутності законодавчо встановленого обов`язку такої сплати.

Представник позивача зазначає, що згідно пункту 1 Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого Наказом Мінфіну від 03.09.2013 № 787, надміру зараховані кошти - сума коштів, що становить позитивну різницю між сумою фактично сплачених коштів та сумою коштів, яку повинен сплатити до відповідного бюджету платник платежів (зборів), що визначені відповідним законодавством (крім платежів (зборів), контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС та органи Держмитслужби), для повного виконання покладеного на нього грошового зобов`язання.

Таким чином, представник зазначає, що з огляду на відсутність станом на 23.11.2023 року законодавчо встановленого обов`язку (умови) сплати власником земельних ділянок сільськогосподарського призначення коштів за зміну їх цільового призначення, кошти в сумі 141185,88 грн., сплачені позивачем є надмірно зарахованими коштами в розумінні Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, та підлягають поверненню позивачу з бюджету безвідносно наявності у проектах землеустрою розрахунків відшкодування втрат.

01.08.2023 представником позивача подано уточнену позовну заяву, в якій вкотре наголосив на відсутності у позивача обов`язку щодо сплати витрат за відшкодування втрат земель сільськогосподарського виробництва та протиправній бездіяльності відповідача щодо не здійснення підготовки та направлення до Головного управління Державної казначейської служби у Вінницькій області висновку про повернення з державного бюджету на банківський рахунок ОСОБА_1 помилково сплачених нею коштів в сумі 141185,88 грн. Також представник позивача надав додаткові пояснення щодо порядку повернення помилково та надміру сплачених коштів, які є предметом розгляду у цій справі.

Ухвалою суду від 02.08.2023 витребувано у Тульчинської міської ради Тульчинського району Вінницької області: - протокол №1 від 11.01.2023 року постійної комісії з земельних відносин; - письмові пояснення щодо питання: чи приймались до уваги розрахунки втрат сільськогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню, та чи надавалась їм оцінка постійною комісією з земельних відносин при розгляді проектів землеустрою та надання висновку щодо можливості (неможливості ) їх затвердження в частині поданих ОСОБА_1 до Тульчинської міської ради на затвердження проектів землеустрою щодо зміни цільового призначення земельних ділянок із земель " для ведення особистого селянського господарства" на землі " для будівництва та обслуговування будівель торгівлі", які розташовані по АДРЕСА_1 ( кадастрові номери земельних ділянок: 0524310100:016021:0217; 0524310100:016021:0219; 0524310100:016021:0220); - письмові пояснення щодо питання: чи враховувались Тульчинською міською радою зміни, внесені Законом України від 19.10.2022 №2698-ІХ, до Земельного кодексу України та до ст. 50 Закону України " Про землеустрій", зокрема в частині розрахунку розміру втрат, при прийнятті рішення №2096 від 06.02.2023 року про затвердження проектів землеустрою щодо зміни цільового призначення земельних ділянок, поданих на затвердження ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 12.09.2023 відкладено розгляд справи, у зв`язку із ненадходженням витребуваних доказів.

19.09.2023 витребувані докази надійшли до суду. Крім того, представником Тульчинської міської ради надано письмові пояснення, в яких зазначається, що оскільки Тульчинська міська рада не є власником земельних ділянок, не погоджувала розробку проекту землеустрою та не є відповідальною особою за контролем щодо сплати відшкодування витрат, під час затвердження вище вказаних проектів як на засіданні постійної комісії з питань земельних відносин Тульчинської міської ради (протокол № 1 від 11.01.2023), так і на засіданні 41 позачергової сесії Тульчинської міської ради 8 скликання (рішення від 06.02.2023 № 2096), окремо питання щодо здійснення розрахунків відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва не розглядалось.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити, посилаючись на доводи позовної заяви, відповіді на відзив та уточненої позовної заяви.

В судовому засіданні представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на доводи відзиву.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується матеріалами справи.

Суд, з`ясувавши доводи сторін, викладені в заявах по суті справи, заслухавши усні пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності, встановив наступні фактичні обставини.

Згідно з відомостями витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності серії ЕАУ № 302885, ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_2 ) на підставі договору купівлі - продажу земельної ділянки № 1090 від 05.09.2014 року, посвідченим приватним нотаріусом Тульчинського районного нотаріального округу Вінницької області Носовим В.В., належить земельна ділянка, кадастровий номер 0524310100:01:021:0250, площею 0,9 га за адресою: АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_1 ), з цільовим призначенням «для ведення особистого селянського господарства» (т.1 а.с. 9).

14.02.2015 року ОСОБА_3 уклала шлюб з ОСОБА_4 та взяла прізвище ОСОБА_5 , що підтверджується Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 від 14.02.2015 року(т. 1 а.с. 11).

У 2022 році ОСОБА_1 було виготовлено технічну документацію шляхом оформлення проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 на належну їй земельну ділянку, при цьому земельну ділянку було розділено на три рівних частини, яким присвоєно кадастрові номери: - 0524310100:01:021:0217, площею 0,3га; - 0524310100:01:021:0219, площею 0,3га; - 0524310100:01:021:0220, площею 0,3га, цільове призначення яких змінюється із земель «для ведення особистого селянського господарства» на землі з цільовим призначенням «для будівництва та обслуговування будівель торгівлі» (т. 1 а.с. 122-215).

Також встановлено, що вказані проекти землеустрою містять розрахунки втрат сільськогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню в розмірі 47061,96 грн. на кожну земельну ділянку (т. 1 а.с. 146, 175, 206).

14 листопада 2022 року позивач звернулась до Тульчинської міської ради із заявою про затвердження проектів землеустрою щодо зміни цільового призначення земельних ділянок.

У свою чергу, 23.11.2022 року позивачем було сплачено за відшкодування втрат земель сільськогосподарського виробництва 141185,88 грн., що підтверджується квитанціями АТ «КБ «Приватбанк» до платіжної інструкції на переказ готівки: № 0.0.2753007292.1 від 23.11.2022 року на суму 47061,96 грн.; № 0.0.2753009798.1 від 23.11.2022 року на суму 47061,96 грн.; № 0.0.2753004035.1 від 23.11.2022 року на суму 47061,96 грн. (т. 1 а.с. 17-18).

Рішенням Тульчинської міської ради від 06.02.2023 № 2096 затверджено проекти землеустрою щодо зміни цільового призначення земельних ділянок, із земель "для ведення особистого селянського господарства" на землі "для будівництва та обслуговування будівель торгівлі", які розташовані по АДРЕСА_1 . Цим же рішенням змінено цільове призначення земельних ділянок з кадастровими номерами 0524310100:01:021:0217, площею 0,3га; - 0524310100:01:021:0219, площею 0,3га; - 0524310100:01:021:0220, площею 0,3га із земель "для ведення особистого селянського господарства" на землі "для будівництва та обслуговування будівель торгівлі" (т. 1 а.с. 19).

Відповідно до п. "д" ч. 1 ст. 16 Земельного кодексу України (в редакції, чинній до 19.11.2022) було передбачено, що до повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим у галузі земельних відносин належить здійснення контролю за використанням коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, пов`язаних із вилученням (викупом) земельних ділянок.

Крім того, згідно з п. "е" ч. 1 ст. 17 Земельного кодексу України (в редакції, чинній до 19.11.2022) було передбачено, що до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить: здійснення контролю за використанням коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, пов`язаних із вилученням (викупом) земельних ділянок.

Відповідно до ч. 8 ст. 20 Земельного кодексу України (в редакції, чинній до 19.11.2022) було визначено, що зміна цільового призначення земель сільськогосподарського, лісогосподарського призначення здійснюється за умови відшкодування власником земельної ділянки (а для земель державної та комунальної власності - користувачем) втрат сільськогосподарського, лісогосподарського виробництва, крім випадків, визначених законом. Внесення до Державного земельного кадастру відомостей про зміну цільового призначення земельної ділянки в таких випадках здійснюється за умови надання її власником (а для земель державної та комунальної власності - користувачем) забезпечення виконання зобов`язання з відшкодування втрат сільськогосподарського, лісогосподарського виробництва, крім випадків, визначених законом, у вигляді гарантії. Державний кадастровий реєстратор, який вносить до Державного земельного кадастру відомості про зміну цільового призначення такої земельної ділянки, за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру негайно повідомляє установу, що видала гарантію, про настання підстави для відшкодування втрат сільськогосподарського, лісогосподарського виробництва.

Проте, як зазначає позивач, після здійснення нею оплати за відшкодування втрат земель сільськогосподарського виробництва, вона дізналась, що 19.11.2022 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель» № 2698-ІХ від 19.10.2022 року, згідно з яким у Земельному кодексі України:

1)у пункті "д" частини першої статті 16 слова "сільськогосподарського і" виключено;

2)у пункті "є" частини першої статті 17 слова "сільськогосподарського і" виключено;

3)у частині восьмій статті 20 слово "сільськогосподарського" виключено.

Таким чином, внесеними змінами виключено обов`язок відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва, пов`язаних із зміною цільового призначення земель сільськогосподарського призначення.

У зв`язку із внесеними змінами 22.12.2022 позивач звернулась до Тульчинської міської ради із заявою про повернення коштів за відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва при зміні цільового призначення земельних ділянок.

Відповіддю Тульчинської міської ради від 28.12.2022 року № 02-16-Б-502 позивачку повідомлено, що до бюджету територіальної громади надійшло 105889,41 грн. (75% від сплачених позивачем коштів, згідно з пп.2 п.1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України). Водночас, зазначено, що відповідно до постанови КМУ «Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету» від 16.02.2011 року № 106, органом, що контролює справляння надходжень бюджету, з метою забезпечення повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевого бюджетів по коду бюджетної класифікації 21110000 «Надходження коштів від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва» є Держгеокадастр.

За результатом поданої 06.02.2023 року позивачем заяви до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про повернення помилково сплачених сум коштів за відшкодування втрат земель сільськогосподарського виробництва, позивач отримала відповідь від 03.03.2023 року № Б-63/0-0.6-56/6-23, згідно з якою Держгеокадастр не вбачає підстав для повернення помилково сплачених позивачем коштів з огляду на те, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок позивача, цільове призначення яких змінюється, містять розрахунок втрат сільськогосподарського виробництва.

Позивач вважає протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, що виявилася у не підготовці та не направленні до Головного управління Державної казначейської служби у Вінницькій області висновку про повернення помилково перерахованих грошових коштів в сумі 141185,88 грн., у зв`язку з чим звернулась до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, та визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд керується та виходить з такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом. Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Відповідно до п. "д" ч. 1 ст. 16 Земельного кодексу України (в редакції, чинній до 19.11.2022) було передбачено, що до повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим у галузі земельних відносин належить здійснення контролю за використанням коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, пов`язаних із вилученням (викупом) земельних ділянок.

Крім того, згідно з п. "е" ч. 1 ст. 17 Земельного кодексу України (в редакції, чинній до 19.11.2022) було передбачено, що до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить: здійснення контролю за використанням коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, пов`язаних із вилученням (викупом) земельних ділянок.

Частиною 8 ст. 20 Земельного кодексу України (в редакції, чинній до 19.11.2022) було визначено, що зміна цільового призначення земель сільськогосподарського, лісогосподарського призначення здійснюється за умови відшкодування власником земельної ділянки (а для земель державної та комунальної власності - користувачем) втрат сільськогосподарського, лісогосподарського виробництва, крім випадків, визначених законом. Внесення до Державного земельного кадастру відомостей про зміну цільового призначення земельної ділянки в таких випадках здійснюється за умови надання її власником (а для земель державної та комунальної власності - користувачем) забезпечення виконання зобов`язання з відшкодування втрат сільськогосподарського, лісогосподарського виробництва, крім випадків, визначених законом, у вигляді гарантії. Державний кадастровий реєстратор, який вносить до Державного земельного кадастру відомості про зміну цільового призначення такої земельної ділянки, за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру негайно повідомляє установу, що видала гарантію, про настання підстави для відшкодування втрат сільськогосподарського, лісогосподарського виробництва.

Крім того, відповідно до п. "в" ч. 3 ст. 50 Закону України "Про землеустрій" ( в редакції до 19.11.2022) було передбачено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки включає, зокрема: в) розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом).

19.11.2022 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель» № 2698-ІХ від 19.10.2022 року, згідно з яким: у Земельному кодексі України:

1)у пункті "д" частини першої статті 16 слова "сільськогосподарського і" виключено;

2)у пункті "є" частини першої статті 17 слова "сільськогосподарського і" виключено;

3)у частині восьмій статті 20 слово "сільськогосподарського" виключено.

Також вказаним законом внесено зміни до Закону України "Про землеустрій", згідно з яким у пункті "в" частини третьої статті 50 слова "сільськогосподарського та" виключити.

Таким чином, до 19 листопада 2022 року були передбачені повноваження державних органів у галузі земельних відносин здійснювати контроль за використанням коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, пов`язаних із зміною цільового призначення земель сільськогосподарського призначення та обов`язок власників земельних ділянок відшкодовувати втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, пов`язаних, зокрема із зміною цільового призначення земель сільськогосподарського призначення.

Як встановлено судом, у 2022 році ОСОБА_1 було виготовлено технічну документацію, шляхом оформлення проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки на належну їй земельну ділянку, при цьому земельну ділянку було розділено на три рівних частини, яким присвоєно кадастрові номери: - 0524310100:01:021:0217, площею 0,3га; - 0524310100:01:021:0219, площею 0,3га; - 0524310100:01:021:0220, площею 0,3га, цільове призначення яких змінюється із земель «для ведення особистого селянського господарства» на землі з цільовим призначенням «для будівництва та обслуговування будівель торгівлі» (т. 1 а.с. 122-215).

Також встановлено, що вказані проекти землеустрою містять розрахунки втрат сільськогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню в розмірі 47061,96 грн. на кожну земельну ділянку (т. 1 а.с. 146, 175, 206).

Таким чином, на момент складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок кадастрові номери: - 0524310100:01:021:0217, площею 0,3га; - 0524310100:01:021:0219, площею 0,3га; - 0524310100:01:021:0220, площею 0,3га, цільове призначення яких змінюється із земель «для ведення особистого селянського господарства» на землі з цільовим призначенням «для будівництва та обслуговування будівель торгівлі» позивачем у відповідності до вимог чинного на той час законодавства було надано до проектів землеустрою розрахунки втрат сільськогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню.

14 листопада 2022 року позивач звернулась до Тульчинської міської ради із заявою про затвердження проектів землеустрою щодо зміни цільового призначення земельних ділянок.

У свою чергу, 23.11.2022 року позивачем було сплачено за відшкодування втрат земель сільськогосподарського виробництва 141185,88 грн., що підтверджується квитанціями АТ «КБ «Приватбанк» до платіжної інструкції на переказ готівки: № 0.0.2753007292.1 від 23.11.2022 року на суму 47061,96 грн.; № 0.0.2753009798.1 від 23.11.2022 року на суму 47061,96 грн.; № 0.0.2753004035.1 від 23.11.2022 року на суму 47061,96 грн. (т. 1 а.с. 17-18). Отже, оплату за відшкодування втрат земель сільськогосподарського виробництва в сумі 141185,88 грн. у зв`язку зі зміною цільового призначення земель сільськогосподарського призначення позивачем здійснено вже після скасування норм, якими було передбачено обов`язок відшкодування таких втрат.

Згідно статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно з висновками щодо тлумачення змісту ст. 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 5 квітня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Отже, з 19.11.2022 року зміна цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського виробництва здійснюється без сплати їх власником відшкодування втрат таких земель.

Тобто, приймаючи до уваги зміни до профільного законодавства, які набрали чинності 19.11.2023 року, позивачем було проведено оплату за відшкодування втрат земель сільськогосподарського виробництва при відсутності законодавчо встановленого обов`язку такої сплати.

У зв`язку із внесеними до законодавства змінами щодо відсутності обов`язку відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва внаслідок зміни цільового призначення земель сільськогосподарського призначення, 22.12.2022 позивач звернулась до Тульчинської міської ради із заявою про повернення коштів за відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва при зміні цільового призначення земельних ділянок.

Листом - відповіддю Тульчинської міської ради від 28.12.2022 року № 02-16-Б-502 повідомлено, що до бюджету територіальної громади надійшло 105889,41 грн. (75% від сплачених позивачем коштів, згідно пп.2 п.1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України). Водночас, зазначено, що відповідно до постанови КМУ «Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету» від 16.02.2011 року № 106, органом, що контролює справляння надходжень бюджету, з метою забезпечення повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевого бюджетів по коду бюджетної класифікації 21110000 «Надходження коштів від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва» є Держгеокадастр.

Рішенням Тульчинської міської ради від 06.02.2023 № 2096 затверджено проекти землеустрою щодо зміни цільового призначення земельних ділянок із земель "для ведення особистого селянського господарства" на землі "для будівництва та обслуговування будівель торгівлі", які розташовані по АДРЕСА_1 . Цим же рішенням змінено цільове призначення земельних ділянок з кадастровими номерами 0524310100:01:021:0217, площею 0,3га; - 0524310100:01:021:0219, площею 0,3га; - 0524310100:01:021:0220, площею 0,3га із земель "для ведення особистого селянського господарства" на землі "для будівництва та обслуговування будівель торгівлі" (т. 1 а.с. 19).

При цьому, зі змісту протоколу виїзного засідання постійної комісії з питань земельних відносин Тульчинської міської ради № 1 від 11.01.2023 встановлено, що серед питань, які розглядались на засіданні комісії, у п. 21 протоколу вирішено винести на сесію ради проект рішення щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для зміни цільового призначення ОСОБА_1 , з кадастровими номерами 0524310100:01:021:0217, площею 0,3га; - 0524310100:01:021:0219, площею 0,3га; - 0524310100:01:021:0220, площею 0,3га із земель "для ведення особистого селянського господарства" на землі "для будівництва та обслуговування будівель торгівлі", які розташовані по АДРЕСА_1 .

Однак, зі змісту вказаного протоколу слідує, що комісією не обговорювалось питання щодо повернення позивачу помилково сплачених коштів на відшкодування втрат земель сільськогосподарського виробництва, у зв`язку зі зміною цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення, внаслідок внесених змін на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель» № 2698-ІХ від 19.10.2022 року.

Згідно з наданими письмовими поясненнями представника Тульчинської міської ради слідує, що оскільки Тульчинська міська рада не є власником земельних ділянок, не погоджувала розробку проекту землеустрою та не є відповідальною особою за контролем щодо сплати відшкодування витрат, під час затвердження вище вказаних проектів як на засіданні постійної комісії з питань земельних відносин Тульчинської міської ради (протокол № 1 від 11.01.2023), так і на засіданні 41 позачергової сесії Тульчинської міської ради 8 скликання (рішення від 06.02.2023 № 2096), окремо питання щодо здійснення розрахунків відшкодування ОСОБА_1 втрат сільськогосподарського виробництва не розглядалось.

Судом встановлено, що за результатом поданої 06.02.2023 року позивачем заяви до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про повернення помилково сплачених сум коштів за відшкодування втрат земель сільськогосподарського виробництва, позивач отримала відповідь від 03.03.2023 року № Б-63/0-0.6-56/6-23, згідно з якою Держгеокадастр не вбачає підстав для повернення помилково сплачених позивачем коштів з огляду на те, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок позивача, цільове призначення яких змінюється, містять розрахунок втрат сільськогосподарського виробництва.

Надаючи оцінку вказаним доводам Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, суд виходить з такого.

Відносини щодо повернення помилково та надміру сплачених платежів урегульовані Порядком повернення коштів, помилково та/або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року №787.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 року № 106 «Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету» перелік податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету визначається відповідно до переліку кодів бюджетної класифікації в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Згідно з частиною 1 пункту 2 Постанови КМУ № 106 органи, що контролюють справляння надходжень бюджету повинні забезпечувати відповідно до законодавства здійснення постійного контролю за правильністю та своєчасністю надходження до державного та місцевих бюджетів податків, зборів, платежів та інших доходів згідно з переліком, а також ведення обліку таких платежів у розрізі платників з метою забезпечення повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів.

Відповідно до Постанови КМУ № 106 контроль за справлянням надходжень до бюджету за кодом бюджетної класифікації 21110000 «Надходження коштів від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва» здійснює Держгеокадастр.

Згідно з пунктом 11.5. Порядку казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1407 від 24.12.2012 року, кошти, що помилково зараховані на рахунок розпорядника бюджетних коштів (одержувача бюджетних коштів), повинні повертатися ним у строки, встановлені законодавством. Повернення коштів здійснюється органом Казначейства на підставі платіжної інструкції розпорядника бюджетних коштів (одержувача бюджетних коштів), у призначенні якої обов`язково зазначаються номер та дата документа, згідно з яким були зараховані такі кошти.

Зазначене кореспондує пункту 10.4. Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.08.2012 № 938, згідно якому кошти, що помилково зараховані на рахунок розпорядника бюджетних коштів (одержувача бюджетних коштів), повинні повертатися ним у строки, установлені законодавством. Повернення коштів здійснюється органом Казначейства на підставі платіжної інструкції розпорядника бюджетних коштів (одержувача бюджетних коштів), у призначенні якого обов`язково зазначаються номер та дата документа, згідно з яким були зараховані такі кошти.

Кошти, що помилково зараховані на один із рахунків розпорядника бюджетних коштів, перераховуються за призначенням на інший рахунок на підставі письмового звернення та платіжної інструкції розпорядника бюджетних коштів.

Згідно з пунктом 12.5. цього ж Порядку, повернення коштів, помилково або надміру зарахованих, здійснюється органами Казначейства на підставі платіжних документів розпорядника бюджетних коштів та відповідного підтвердження щодо обґрунтованості здійснення такої операції у межах наявних залишків бюджетних коштів на відповідних рахунках.

Наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787 затверджено Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 року № 1650/24182 ( Порядок № 787).

Згідно з пункту 1 Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Мінфіну від 03.09.2013 № 787, надміру зараховані кошти - сума коштів, що становить позитивну різницю між сумою фактично сплачених коштів та сумою коштів, яку повинен сплатити до відповідного бюджету платник платежів (зборів), що визначені відповідним законодавством (крім платежів (зборів), контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС та органи Держмитслужби), для повного виконання покладеного на нього грошового зобов`язання.

Пунктом 5 Порядку № 787 передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС та органи Держмитслужби) орган, що контролює справляння надходжень бюджету, засобами системи Казначейства формує подання в електронній формі згідно з додатком 1 до цього Порядку та подає його до відповідного головного управління Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету, Казначейства.

Заява про повернення коштів з бюджету складається та подається платником до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, з платежу, який підлягає поверненню (крім повернення судового збору, за виключенням помилково зарахованого), із обов`язковим зазначенням інформації в такій послідовності: найменування платника (суб`єкта господарювання) (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) фізичної особи (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті) та номер контактного телефону (для фізичної особи за її згодою), причина повернення коштів з бюджету, найменування та місцезнаходження банку, в якому відкрито рахунок отримувача коштів, та реквізити такого рахунка (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), номер карткового рахунка отримувача коштів (за наявності).

Разом із заявою про повернення коштів з бюджету платником подається до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, оригінал або копія документа на переказ, або паперова копія електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Аналіз зазначених норм законодавства вказує, що повернення з бюджету помилково та/або надміру сплачених сум коштів здійснюється за таких умов: подання платником до контролюючого органу заяви про повернення надмірно або помилково перерахованих коштів; подання таким контролюючим органом висновку про повернення відповідних сум коштів до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Як було встановлено судом вище, 06.02.2023 року позивач звернулась до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області із заявою про повернення помилково перерахованих коштів в сумі 141185,88 грн. До заяви позивач додала копії платіжних документів та банківської довідки з реквізитами відкритого позивачем банківського рахунку.

Отже, в разі надходження заяви позивача про повернення помилково сплачених коштів, за наявності переплати ( безпідставного внесення коштів ), відповідачем протиправно не було підготовлено висновок про повернення сум грошових коштів в розмірі 141185,88 грн. та не подано вказаний висновок для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Таким чином, з огляду на відсутність станом на 23.11.2023 року законодавчо встановленого обов`язку (умови) сплати власником земельних ділянок сільськогосподарського призначення коштів за зміну їх цільового призначення, кошти в сумі 141185,88 грн., сплачені позивачем є помилково зарахованими коштами в розумінні Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, та підлягають поверненню позивачу з бюджету безвідносно наявності у проектах землеустрою розрахунків відшкодування втрат.

Отже, враховуючи наведений вище порядок повернення платнику помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, бездіяльність відповідача щодо не підготовки висновку про повернення помилково сплачених коштів в сумі 141185,88 грн. та не подання його до органу Казначейства є протиправною і такою, що порушує права позивача.

Визначаючись щодо способу захисту порушених прав позивача, суд враховує, що згідно з п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст. 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Як встановлено судом, 23.11.2022 позивачем помилково сплачено до бюджету кошти у відшкодування втрат земель сільськогосподарського виробництва, у зв`язку зі зміною цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення в сумі 141185,88 грн.

В порушення Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області як уповноваженим органом за здійсненням контролю справляння надходжень до державного бюджету за кодом бюджетної класифікації 21110000 "Надходження коштів від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва" протиправно не підготовлено та не подано висновок до Головного управління Державної казначейської служби у Вінницькій області про повернення з бюджету прмилково сплачених коштів в сумі 141185,88 грн. на банківський рахунок ОСОБА_1 .

З огляду на протиправну бездіяльність відповідача, що виразилась у не підготовці та не поданні висновку до Головного управління Державної казначейської служби у Вінницькій області про повернення з бюджету помилково сплачених коштів в сумі 141185,88 грн. на банківський рахунок ОСОБА_1 , належним способом для відновлення порушених прав та інтересів позивача буде зобов`язання відповідача підготувати та направити до Головного управління Державної казначейської служби у Вінницькій області висновок про повернення з бюджету на банківський рахунок ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) помилково сплачених нею коштів в сумі 141185,88 грн., оскільки, на думку суду, такий спосіб захисту порушеного права позивача, буде ефективним в розумінні статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення даного позову відповідно до вищенаведених мотивів.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з того, що згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, на користь позивача підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області понесені нею судові витрати зі сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області щодо не виготовлення та не направлення до Головного управління Державної казначейської служби у Вінницькій області висновку про повернення з бюджету надмірно сплачених коштів в сумі 141185,88 грн. на банківський рахунок ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області підготувати та направити до Головного управління Державної казначейської служби у Вінницькій області висновок про повернення з бюджету на банківський рахунок ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) помилково сплачених нею коштів в сумі 141185,88 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений нею судовий збір в сумі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні 60 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області (вул. Келецька, 63, м. Вінниця, 21027, код ЄДРПОУ 39767547).

Третя особа: Тульчинська міська рада (вул. Миколи Леонтовича, 1, м. Тульчин, Вінницька область, 23600, код ЄДРПОУ 04051141).

СуддяЗаброцька Людмила Олександрівна