Ухвала

від 25.04.2023 по справі 903/6/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

25 квітня 2023 року Справа № 903/6/21 За скаргою кредитора - Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»

на бездіяльність керуючого реалізацією Самчука А. М.

у справі №903/6/21

За заявою фізичної особи ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1

про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність

Суддя Шум М. С.

Секретар с/з Харкевич О. О.

Учасники справи:

від кредиторів: АТ «Укрексімбанк» - Мірчук В. М.

керуючий реалізацією майна: Самчук А. М.

встановив: постановою суду від 25.05.2021 в клопотання Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» від 25.05.2021 про закриття провадження у справі відмовлено. Фізичну особу ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) визнано банкрутом і введено процедуру погашення боргів боржника. Керуючим реалізацією майна у справі призначено арбітражного керуючого Самчука Антона Миколайовича.

Постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 09.11.2021 постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.07.2021 та ухвалу Господарського суду Волинської області від 25.05.2021 у справі № 903/6/21 залишено без змін.

14.02.2023 до суду АТ «Укрексімбанк» подано скаргу на бездіяльність керуючого реалізацією Самчука А. М. від 13.02.2023 №0000606/4517-23. Банк просить суд витребувати у Луцького міськрайонного суду Волинської області належним чином завірені копії матеріалів судової справи №161/16242/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно. Визнати неправомірною бездіяльність арбітражного керуючого Самчука А. М. під час виконання повноважень керуючого реалізацією у справі. Зобов`язати керуючого реалізацією вчинити ряд дій за переліком.

До скарги долучено докази її надіслання боржнику та арбітражному керуючому Самчуку А. М.

Ухвалою суду від 15.02.2023 розгляд скарги Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» на бездіяльність керуючого реалізацією Самчука А. М. від 13.02.2023 №0000606/4517-23 призначено на 07.03.2023, запропоновано керуючому реалізацією майна Самчуку А. М. до 06.03.2023: подати суду пояснення по суті скарги.

Одночасно в ухвалі суду зазначено, що клопотання банку про витребування у Луцького міськрайонного суду матеріалів судової справи №161/16242/21 буде розглянуто по суті в судовому засіданні.

01.03.2023 арбітражний керуючий Самчук А. М. подав суду заперечення від 01.03.2023 №02-10/704 щодо поданої скарги на бездіяльність керуючого реалізацією майном у даній справі. Скаргу арбітражний керуючий вважає необґрунтованою, безпідставною та такою, що не підлягає до задоволення.

Ухвалою суду від 06.03.2023 розгляд скарги Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» на бездіяльність керуючого реалізацією Самчука А. М. від 13.02.2023 №0000606/4517-23 відкладено на 28.03.2023 на 10:45 год.

В клопотанні від 24.03.2023 №0000606/9448-23 АТ «Укрексімбанк» просить суд витребувати у приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу Волинської області Онищук І. П. належним чином завірені матеріали спадкової справи №25/2015, заведеної після смерті ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 28.03.2023 (з врахуванням ухвали від 10.04.2023 про виправлення описки) розгляд скарги Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» на бездіяльність керуючого реалізацією Самчука А. М. від 13.02.2023 №0000606/4517-23 відкладено на 25.04.2023, клопотання Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» про витребування доказів задоволено, витребувано у приватного нотаріуса Луцького районного нотаріального округу Волинської області Онищук Ірини Петрівни (вулиця Рівненська, 1, місто Луцьк, Волинська область, 43000) належним чином завірені матеріали спадкової справи №25/2015, заведеної після смерті ОСОБА_3 , витребувано у Луцького міськрайонного суду Волинської області (вулиця Конякіна, 3, Луцьк, Волинська область, 43000) матеріали справи №161/16242/21 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно, запропоновано керуючому реалізацією майна ОСОБА_5 та АТ «Укрексімбанк» до 24.04.2023: подати суду пояснення/клопотання по суті скарги.

14.04.2023 до суду надійшла відповідь на запит від приватного нотаріуса Онищук Ірина. Приватний нотаріус надала суду копію спадкової справи №25/2015 ОСОБА_3 .

14.04.2023 до суду надійшли з Луцького міськрайонного суду Волинської області матеріали справи №161/16242/21 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно.

Представник скаржника та керуючий реалізацією ознайомилися із витребуваними документами.

В судовому засіданні 25.04.2023 представник банку просив суд скаргу на бездіяльність керуючого реалізацією ОСОБА_5 задоволити повністю.

Арбітражний керуючий в судовому засіданні подав додаткові пояснення до заперечення щодо поданої скарги на його бездіяльність, в задоволенні скарги просив відмовити повністю.

Скарга банку обґрунтована таким:

Згідно проекту плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 щомісяця отримує пенсію. АТ «Укрексімбанк» звертався до керуючого реалізацією майна з приводу звернення стягнення на пенсію боржника. Однак, ОСОБА_5 відмовився звертатися стягнення на пенсію боржника.

Така протиправна бездіяльність керуючого реалізацією майна призвела до зменшення ліквідаційної маси боржника та порушення ним своїх обов`язків щодо вчинення всієї повноти дій в межах процедури погашення боргів.

ОСОБА_1 з 2018 року перебуває у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_6 . Згідно поданих декларацій чоловік боржника володіє часткою в статутному капіталі ТзОВ «Старий замок». Керуючим реалізаціє майна боржника не перевірялися факти можливої виплати дивідендів чоловікові ОСОБА_1 .

Крім цього, ним також не перевірялися факти можливого набуття майна чоловіком ОСОБА_1 в період, що не охоплюється поданими деклараціями ( з 01 січня 2020 року по даний час).

Така протиправна бездіяльність свідчить про неналежне виконання керуючим реалізацією майна боржника ОСОБА_5 своїх обов`язків щодо наповнення ліквідаційної маси, що завдає шкоди кредиторові і полягає неможливості погашення кредиторських вимог.

АТ «Укрексімбанк» отримано копію рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20.10.2021 у справі №161/16242/21 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно.

Розписуючись на останньому аркуші справи про отримання рішення суду представником Банку було встановлено, що копію даного рішення 27.10.2021 отримано також і арбітражним керуючим ОСОБА_5 .

При цьому, в інформації про проведену роботу керуючий реалізацією майна не зазначив відомостей про це, чим приховав від суду та кредиторів інформації про наявність цієї справи.

Достеменно знаючи про справу №161/16242/21 керуючий реалізацією майна не звернувся до Луцького міськрайонного суду Волинської області з клопотанням про передачу справи до Господарського суду Волинської області для розгляду в межах справи про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

Така протиправна бездіяльність керуючого реалізацією майна позбавила можливості АТ «Укрексімбанк» ознайомитися з вимогами третіх осіб до боржника та подати письмові пояснення з приводу заявлених позовних вимог.

Як вбачається з рішення суду ОСОБА_1 під час справи про її неплатоспроможність відмовилася від майнового права - частки у спадщині. Арбітражний керуючий ОСОБА_5 знав про даний факт, однак не вжив жодних дій щодо захисту майнових прав кредиторів.

Відтак, банк стверджує, що за час здійснення повноважень керуючого реалізацією майна арбітражний керуючий порушив норми ч.3 ст.12, ч. 2 ст. 114, п. 4, 7 ч.1 ст 120, ч.ч. 2, 3, 4 ст. 131 КУзПБ та просить суд:

1. Визнати неправомірною бездіяльність арбітражного керуючого Самчука А.М. під час виконання ним обов`язків керуючого реалізацією майна у справі №904/6/21 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

2. Постановити ухвалу, якою зобов`язати керуючого реалізацією майна ОСОБА_1 арбітражного керуючого Самчука А.М.:

- звернути стягнення на пенсію ОСОБА_1 ;

- перевірити наявність майна та доходів у чоловіка ОСОБА_1 , на які поширюється право спільної сумісної власності подружжя, та в разі наявності, включити їх до складу ліквідаційної маси;

- вжити заходів щодо повернення у власність ОСОБА_1 частки у спадщині та включення її до складу ліквідаційної маси.

Арбітражний керуючий, заперечуючи обставини скарги на його бездіяльність зазначає, що звернення стягнення на пенсію боржника заборонено Законом (ст. 55 Закону України «Про виконавче провадження», ч. 7 ст. 131 КУзПБ), відповідно ліквідаційна маса за рахунок даного майна не може бути сформована, що виключає вчинення протиправної бездіяльності керуючим реалізацією майном боржника ОСОБА_1 , арбітражним керуючим - Самчуком А. М. Арбітражний керуючий наголошує, що розмір пенсії боржниці становить 4 720, 03 грн. щомісячно в період квітень - вересень 2022 року, а такий розмір пенсії є недостатнім для проживання з огляду на приписи пункту 6 Переліку майна, на яке не може бути звернено стягнення за виконавчими документами (додаток до Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII).

При підготовці заперечень до скарги кредитора, керуючим реалізацією зроблено запит ТзОВ «Старий замок» щодо виплати дивідендів учаснику товариства. З відповіді на запит вбачається, що учаснику ТзОВ «Старий замок» - ОСОБА_6 дивіденди не виплачувались, оскільки його частка не є сформованою повністю. Виплата дивідендів учасникам, частка котрих не сформована, заборонена законом та статутом товариства.

28.12.2021 чоловіком боржниці - ОСОБА_6 набуто у власність у ТзОВ «Цемент-Трейд» земельну ділянку та будівлю компресорної. У договорі значиться, що "Покупцем" дане майно набуте у приватну власність, заявою ОСОБА_1 підтверджено відповідний факт. Копії договорів від 28.12.2021 та заяви надали.

У справ №161/16242/21 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно, яка розглядалася Луцьким міськрайонним судом Волинської області, ОСОБА_5 надавалась правова допомога ОСОБА_4 , як адвокатом (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №818 видане Радою адвокатів Волинської області 21 серпня 2015 року), згідно укладеного договору від 11 травня 2021 року, після того. Арбітражний керуючий стверджує, що мова не йде про майно, що може складати ліквідаційну масу боржника ОСОБА_1 , а тому будь-який конфлікт інтересів, або дій всупереч справи про неплатоспроможність ОСОБА_1 не було, оскільки ОСОБА_1 , на той час ОСОБА_7 , спадщину по смерті свого батька, ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , не прийняла, протягом 6 місяців з дня його смерті з відповідною заявою до нотаріуса не звернулась.

Арбітражний керуючий звертає увагу суду, що ОСОБА_1 не прийняла спадщину у 2014 році по смерті свого батька,, що є її правом. В даному випадку мають місце сімейні відносини та відсутні будь-які докази спростувати пояснення надані ОСОБА_1 , що на цій ділянці постійно працювала, її доглядала сестра ОСОБА_1 ОСОБА_4 . Тому дане майно не складає ліквідаційну масу, на день подання позову до суду, про визнання права власності на спадкове майно ОСОБА_1 не виступала особою, котра претендує на спадкове майно. Таке право вона втратила по закінченню строку прийняття спадщини - в листопаді 2014 року (по закінченню шестимісячного строку).

Щодо нерозгляду відповідної справи в межах справи про неплатоспроможність ОСОБА_1 , керуючий реалізацією зазначає, що наслідки розгляду відповідної позовної заяви не вплинули б на майновий стан ОСОБА_1 , не стосується майна боржника і результати розгляду вказаної справи не вплинули на обсяг ліквідаційної маси боржника. Задоволення вказаного позову не породило майнові наслідки для кредитора у справі №903/6/21.

Розглянувши матеріали справи, пояснення скаржника та арбітражного керуючого, господарський суд, оцінюючи подані докази за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин скарги в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги .

Позиція суду обґрунтована таким:

Відповідно до ст. 1 КУзПБ керуючий реалізацією - арбітражний керуючий, призначений господарським судом у справі про неплатоспроможність фізичної особи для здійснення реалізації майна банкрута та задоволення вимог кредиторів; погашення боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою задоволення вимог кредиторів за рахунок реалізації майна боржника, визнаного банкрутом у порядку, встановленому цим Кодексом;

Пунктом 1 ст. 2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 114 (пункти 1,2) КУзПБ встановлює, що арбітражний керуючий у справі про неплатоспроможність фізичної особи користується всіма правами арбітражного керуючого відповідно до законодавства, у тому числі має право:

1) запитувати та отримувати документи або їх копії від юридичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та від фізичних осіб за їхньою згодою щодо майна боржника - фізичної особи, у тому числі які містять конфіденційну інформацію та/або банківську таємницю;

2) отримувати інформацію з державних реєстрів, у тому числі з бюро кредитних історій, у порядку, передбаченому законодавством;

3) здійснювати огляд майна боржника;

4) отримувати інформацію про рух коштів на рахунках/електронних гаманцях боржника відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність", Закону України "Про платіжні послуги".

Арбітражний керуючий у справі про неплатоспроможність фізичної особи зобов`язаний:

1) розглядати заяви кредиторів із грошовими вимогами до боржника, що надійшли у встановленому цим Кодексом порядку;

2) повідомляти кредиторів про результати розгляду їхніх вимог;

3) скласти та у випадках, передбачених цим Кодексом, вести реєстр вимог кредиторів;

4) скликати збори кредиторів та організовувати їх проведення;

5) організувати виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації), визначити його вартість;

6) сформувати ліквідаційну масу;

7) брати участь у розробленні плану реструктуризації боргів боржника, забезпечити його розгляд зборами кредиторів та подання на затвердження до господарського суду;

8) відкрити спеціальний рахунок для розрахунків із кредиторами;

9) погашати вимоги кредиторів згідно з черговістю у процедурі погашення боргів боржника, а якщо планом реструктуризації передбачено продаж майна боржника - відповідно до плану реструктуризації за рахунок коштів, отриманих від продажу такого майна;

10) якщо планом реструктуризації передбачено продаж майна боржника, звітувати перед господарським судом та зборами кредиторів про результати продажу майна боржника протягом трьох робочих днів з дня такого продажу;

11) виконувати функції з управління та розпорядження майном боржника;

12) здійснювати інші повноваження відповідно до законодавства.

Відповідно до ст. 130 КУзПБ постановою про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника господарський суд також призначає керуючого реалізацією майна в порядку, визначеному цим Кодексом.

Постановою суду від 25.05.2021 фізичну особу ОСОБА_1 , визнано банкрутом і введено процедуру погашення боргів боржника; керуючим реалізацією майна у справі призначено арбітражного керуючого Самчука Антона Миколайовича.

Згідно зі статтею 133 КУзПБ майно боржника, що підлягає реалізації у процедурі погашення боргів боржника, складає ліквідаційну масу.

До складу ліквідаційної маси включається все майно боржника, що перебуває у його власності, а також те, що буде отримано боржником у власність після визнання його банкрутом і до завершення процедури погашення боргів боржника, крім майна, визначеного частинами шостою і сьомою цієї статті та статтею 132 цього Кодексу.

До складу ліквідаційної маси може бути включено майно, що є часткою боржника у спільній власності. У такому разі відбувається виділення частки боржника із спільного майна за правилами, передбаченими цивільним законодавством.

З моменту визнання боржника банкрутом розпорядження усіма правами щодо майна, включеного до складу ліквідаційної маси, здійснює керуючий реалізацією від імені боржника.

З моменту визнання боржника банкрутом і до винесення судового рішення про закриття процедури банкрутства реєстрація переходу права власності від/до боржника та обтяжень майна боржника, включаючи нерухоме майно і цінні папери, що існують в бездокументарній формі, відбувається виключно на підставі заяви керуючого реалізацією.

До складу ліквідаційної маси не включається житло, яке є єдиним місцем проживання сім`ї боржника (квартира загальною площею не більше 60 квадратних метрів або житловою площею не більше 13,65 квадратного метра на кожного члена сім`ї боржника чи житловий будинок загальною площею не більше 120 квадратних метрів) та не є предметом забезпечення, а також інше майно боржника, на яке згідно із законодавством не може бути звернено стягнення.

До складу ліквідаційної маси не включаються кошти, що перебувають на рахунках боржника у пенсійних фондах та фондах соціального страхування.

Продаж майна банкрута здійснюється відповідно до умов та в порядку, визначених цим Кодексом для юридичних осіб.

Щодо зобов`язання керуючого реалізацією звернути стягнення на пенсію ОСОБА_1 .

Згідно з Довідкою Головного управління пенсійного фонду України у Волинській області від 19.09.2022 № 3899 ОСОБА_1 одержує пенсію за віком довічно. Довідкою про доходи №7201542621723218 стверджується той факт, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Луцькому об`єднаному управлінні ПФУ в Волинській області і отримує пенсію за віком. Розмір пенсії - 4 720, 03 грн. щомісячно в період квітень - вересень 2022 року (Т. 4, а. с. 257-258).

Відповідно до ч.7 ст. 131 КУзПБ: до складу ліквідаційної маси не включаються кошти, що перебувають на рахунках боржника у пенсійних фондах та фондах соціального страхування.

Пенсія - це регулярна грошова виплата (у розрахунку на місяць), яка призначається у встановленому державою порядку як захід матеріального забезпечення певних категорій осіб за принципами пенсійного страхування, загальнолюдської солідарності та субсидування.

Згідно зі ст. 55 Закону України «Про виконавче провадження» не допускається звернення стягнення на об`єкт довірчої власності за зобов`язаннями довірчого власника, а також на майно, зазначене в Додатку до цього Закону.

Відповідно до п. 6 Переліку майна, на яке не може бути звернено стягнення за виконавчими документами (додаток до Закону України «Про виконавче провадження» до відповідного переліку віднесено запас питної води, продукти харчування, необхідні для особистого споживання боржникові, членам його сім`ї та особам, які перебувають на його утриманні, - з розрахунку на три місяці або гроші, необхідні для придбання запасів питної води та продуктів харчування для боржника, членів його сім`ї та осіб, які перебувають на його утриманні, - з розрахунку трикратного розміру мінімальної заробітної плати, що діє на день звернення стягнення, на кожну особу.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (ст. 8) установлено у 2022 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 6500 гривень, з 1 жовтня - 6 700 гривень;

Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (ст. 8) установлено у 2023 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі - 6 700 гривень;

Як зазначено вище, пенсія боржниці становить 4 720,03 грн. в місяць.

Судом на підставі наявних в матеріалах справи документів не встановлено будь-яких інших джерел доходу боржниці, окрім пенсії.

Пенсія ОСОБА_1 в розмірі 4 720, 03 грн. не може бути включена до складу ліквідаційної маси, не може бути спрямована (повністю чи частково) на погашення вимог кредитора в процедурі реалізації майна боржниці, оскільки є недостатньою.

Щодо зобов`язання перевірити наявність майна та доходів у чоловіка ОСОБА_1 , на які поширюється право спільної сумісної власності подружжя, та в разі наявності, включити їх до складу ліквідаційної маси.

В матеріалах справи містяться Акти інвентаризації майна боржниці від 22.04.2021 (Т. 2, а. с. 232-235).

Арбітражним керуючим встановлено відповідність відомостей, зазначених у декларації про майновий стан боржника станом на 16.03.2021 та уточнених деклараціях від 30.03.2021.

Кредитором боржниці щодо невідповідності чи неповноти відомостей у деклараціях фізичної особи ОСОБА_1 не заявлено.

Зокрема, з Декларації про майновий стан ОСОБА_1 за 2019 рік (уточнена декларація, Т. 2, а. с. 218-223) вбачається, що чоловік боржниці ОСОБА_6 має частку у статутному капіталі ТзОВ «Старий Замок» в розмірі 50%, що еквівалентно 4 281 540 грн. 98 коп.

Арбітражним керуючим надано запит Товариству з обмеженою відповідальністю «Старий замок» щодо виплати дивідендів учаснику товариства. На даний запит отримано відповідь від 27.02.2023 про те, що учаснику ТзОВ «Старий замок» - ОСОБА_6 дивіденди не виплачувались, оскільки його частка не є сформованою повністю.

Виплата дивідендів учасникам, частка котрих не сформована, заборонена законом та статутом товариства.

До матеріалів справи долучено відповідний запит та відповідь; копії сторінок зі статуту та фінансова звітність товариства за 2020, 2021, 2022 роки (Т. 5, а. с. 37-44).

Зі статуту ТзОВ «Старий замок» вбачається, що частка ОСОБА_6 становить 50,00%, що еквівалентно 4 281 540 грн. 98 коп.

Пунктом 4.2. Розділу 4 Статуту Товариства визначено, що виплата дивідендів здійснюється за рахунок чистого прибутку товариства особам, які були учасниками Товариства на день прийняття рішення про виплату дивідендів, пропорційно до розміру їхніх часток. Товариство виплачує дивіденди грошовими коштами, якщо інше не встановлено одностайним рішенням Загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники Товариства. Дивіденди можуть виплачуватися за будь-який період, що є кратним кварталу, або іншому періоду визначеному на Загальних зборах учасників. Виплата дивідендів здійснюється у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття рішення про їх виплату, якщо інший строк не встановлений рішенням Загальних зборів учасників.

Пунктом 4.3. Розділу 4 Статуту зазначено, серед іншого, що Товариство не має права виплачувати дивіденди учаснику, який повністю або частково не вніс свій вклад.

У рядку "Неоплачений капітал" Розділу 1 "Власний капітал" Код рядка - 1425, кожного з балансу ТзОВ «Старий замок» вбачається несформована частка у розмірі 4 100 000,00 грн. (кратне 1000).

Відповідно до ч.3 ст. 27 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» товариство не має права виплачувати дивіденди учаснику, який повністю або частково не вніс свій вклад.

Рішення про виплату дивідендів акціонерам не може бути прийнято у судовому порядку. На цьому наголошується й у п. 3.1 постанови Пленуму ВГСУ «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин» від 25.02.2016 №4 адже затвердження річних результатів діяльності юридичної особи, порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів) належить до виключної компетенції загальних зборів.

Суд має право прийняти рішення про стягнення дивідендів лише за наявності рішення загальних зборів юридичної особи про спрямування прибутку на виплату дивідендів, на підставі якого визначаються розмір належних позивачу-учаснику (акціонеру, члену) дивідендів, строки та порядок їх виплати.

Отже виплата дивідендів не відбулася, відповідно ліквідаційна маса за рахунок даного майна не могла бути сформована.

З інформації, отриманої арбітражним керуючим від чоловіка боржниці, 28.12.2021 ОСОБА_6 набуто у власність у ТзОВ «Цемент-Трейд» земельну ділянку та будівлю компресорної (Т. 5, а. с. 45-50.)

Згідно з п. 5.8 договору купівлі-продажу будівлі компресорної від 28.12.2021 (посвідчено приватним нотаріусом Куртою Н. В. та зареєстровано в реєстрі за №2357) покупець ( ОСОБА_6 ) стверджує, що набуває вказане нерухоме майно (будівлю компресорної /літер Н-1/, загальною площею 208,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ) в особисту приватну власність. Підпис на заяві ОСОБА_1 про підтвердження даного факту засвідчено приватним нотаріусом.

Згідно з п. 5.9 договору купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 0710100000:11:058:0004 від 28.12.2021 (посвідчено приватним нотаріусом Куртою Н. В. та зареєстровано в реєстрі за №2358) покупець ( ОСОБА_6 ) стверджує, що набуває вказане нерухоме майно в особисту приватну власність. Підпис на заяві ОСОБА_1 про підтвердження даного факту засвідчено приватним нотаріусом.

Згідно із заявою ОСОБА_1 від 28.12.2021 ОСОБА_1 підтверджує факт купівлі вищезазначеного майна своїм чоловіком за кошти, що є його особистою приватною власністю.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 57 Сімейного кодексу особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Відтак, вижчезазначене нерухоме майно, набуте чоловіком боржниці 28.12.2021 належить на праві особистої приватної власності ОСОБА_6 , відповідно ліквідаційна маса ОСОБА_1 за рахунок даного майна не може бути сформована.

Щодо зобов`язання керуючого реалізацією вжити заходів щодо повернення у власність ОСОБА_1 частки у спадщині та включення її до складу ліквідаційної маси.

До господарського суду на виконання відповідної ухвали приватний нотаріус Онищук Ірина надала копію спадкової справи №25/2015 ОСОБА_3 .

14.04.2023 до суду надійшли з Луцького міськрайонного суду Волинської області матеріали справи №161/16242/21 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно.

З матеріалів спадкової справи заведеної по смерті ОСОБА_3 (батька боржниці), який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 вбачається, що ОСОБА_1 спадщину по його смерті не прийняла (відповідна заява про відмову від спадщини відсутня).

У постанові Верховного Суду від 18.12.2019 № 265/6868/16-ц (провадження №61-34234св18) зроблено висновок про те, що у справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину, а у випадку його відсутності, усунення від права на спадкування, неприйняття ним спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування. Така правова позиція підтримана постановою Верховного суду від 28.12.2022 № 315/236/21.

Згідно із поясненнями боржниці від 27.02.2023 весь час та по сьогодні земельною ділянкою (про яку йдеться у справі про визнання права власності на спадкове майно) опікується її сестра ОСОБА_4 . Фактично, це дача на 5 сотих в периферії міста Луцька, до котрої вона не має ніякого відношення. Була судова справа, оскільки були питання до успадкування іншої половини ділянки, де вона (боржниця) виступала відповідачем (формально) оскільки, при поданні до суду позовної заяви, відповідачем має виступати інший спадкоємець незалежно від прийняття спадщини.

У відповідній справі визнавалась частка на іншу половину земельної ділянки, оскільки частки 09.04.2019 вже була зареєстрована за ОСОБА_4 , підстава реєстрації - свідоцтво про право на спадщину за законом. Спір виник через те, що нотаріус відмовляла у видачі свідоцтва на іншу частку оскільки покійний батько одружився вдруге на ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , котра прийняла спадщину (очевидно, що зареєструвалась по місцю проживання спадкодавця) та померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . Про це все донькам стало відомо лише від нотаріуса, оскільки з батьком ніхто не проживав. ОСОБА_8 вважали аферисткою, котра лише прописалась в батька та одружилась з ним. Проте, як пояснила нотаріус, дана частка у спадковому майні є відкритою, оскільки спадкоємців у померлої ОСОБА_9 немає та підстави у видачі свідоцтва у позасудовому порядку ОСОБА_4 також немає.

Наразі ціла земельна ділянка зареєстрована за ОСОБА_4 , що вбачається з інформаційної довідки за № 324176742 від 27.02.2023.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч.1 ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Вищезазначене нерухоме майно, що лишилось по смерті ОСОБА_3 , належить на праві особистої приватної власності ОСОБА_4 (сестри боржниці).

Відтак, судом встановлено, що 1/2 частини земельної ділянки ОСОБА_1 не успадковувалась у 2014 році, відповідно не складає ліквідаційну масу майна боржника.

Щодо неповідомлення про дану справу Господарський суд Волинської області, неподання клопотання про передачу справи до Господарського суду Волинської області для розгляду справи в межах справи про неплатоспроможність ОСОБА_1 арбітражний керуючий пояснює суду, що ОСОБА_1 не прийняла спадщину у 2014 році по смерті свого батька, що є її правом. Стверджує, що мають місце сімейні відносини та відсутні будь-які докази спростувати пояснення надані ОСОБА_1 , що на цій ділянці постійно працювала, її доглядала сестра ОСОБА_1 ОСОБА_4 . Тому дане майно не складає ліквідаційну масу; на день подання позову до міськрайонного суду про визнання права власності на спадкове майно ОСОБА_1 не виступала особою, котра претендує на спадкове майно. Таке право вона втратила по закінченню строку прийняття спадщини - в листопаді 2014 року (по закінченню шестимісячного строку).

Разом з тим, у справі №161/16242/21 ОСОБА_4 звернулася до ОСОБА_1 з позовними вимогами, як до особи, іншого спадкоємця першої черги, котрий не прийняв спадщину, дотримуючись форми і змісту заяви. Проте наслідком задоволення позовних вимог майнові права ОСОБА_1 не оспорювались, оскільки у права спадкування вона не вступила.

Така вимога, та наслідки розгляду позовної заяви не вплинули на майновий стан ОСОБА_1 , не стосується майна боржника і результати розгляду вказаної справи не вплинули на обсяг ліквідаційної маси боржника. Задоволення вказаного позову не породило майнові наслідки для кредитора у справі № 903/6/21.

В судовому засіданні 25.04.2023 арбітражний керуючий ще раз наголосив на ту обставину, що враховуючи конкретні обставини та позицію Верховного Суду відповідачем у справі №161/16242/21 про визнання права власності на спадкове майно мав бути відповідний орган місцевого самоврядування.

Враховуючи зазначені вище обставини справи, суд відмовляє у скарзі банку, в тому числі, в частині зобов`язання керуючого реалізацією майна ОСОБА_1 арбітражного керуючого Самчука А.М.:

- звернути стягнення на пенсію ОСОБА_1 ;

- перевірити наявність майна та доходів у чоловіка ОСОБА_1 , на які поширюється право спільної сумісної власності подружжя, та в разі наявності, включити їх до складу ліквідаційної маси;

- вжити заходів щодо повернення у власність ОСОБА_1 частки у спадщині та включення її до складу ліквідаційної маси.

Одночасно, суд зауважує на тому, що арбітражний керуючий згідно з приписами КУзПБ зобов`язаний організовувати виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації), формувати ліквідаційну масу протягом усього періоду провадження у справі про неплатоспроможність з врахуванням відповідної судової процедури.

Тому відмова у задоволенні скарги не означає, що арбітражний керуючий не зобов`язаний і надалі систематично та добросовісно виконувати повноваження керуючого реалізацією у даній справі, в тому числі, і перевіряти наявність майна та доходів боржниці та членів її сім`ї згідно з вимогами КУзПБ.

Судом не встановлено факту ігнорування арбітражним керуючим ОСОБА_5 запитів/вимог/заяв щодо вчинення тих чи інших дій для перевірки майнового стану боржниці, які заявляються кредитором - АТ «Укрексімбанк» (скаржник).

Відтак, у суду немає підстав на даному етапі справи задовольняти скаргу банку про бездіяльність арбітражного керуючого Самчука А. М., який виконує повноваження керуючого реалізацією у даній справі.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 114, 120, 131, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 233-235 ГПК України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» на бездіяльність керуючого реалізацією Самчука А. М. від 13.02.2023 №0000606/4517-23 у справі №903/6/21 відмовити повністю.

У відповідності до ч. 4 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства, ухвали, прийняті господарським судом у справі про банкрутство, набирають законної сили з моменту їх прийняття, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

З врахуванням положень ст.ст. 253, 256, 257 ГПК України, апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення

Суддя М. С. Шум