Рішення

від 24.04.2023 по справі 909/1230/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.04.2023 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1230/21

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Горпинюка І.Є., за участі секретаря судового засідання Феденько Н.М., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу № 909/1230/21 за позовом Львівської національної наукової бібліотеки України імені В.Стефаника до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Газпромсервіс" про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 195709,84 грн зайво перерахованих коштів за природний газ.

Суть спору.

Львівська національна наукова бібліотека України імені В.Стефаника звернулася до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газпромсервіс", в якому просить скасувати додаткові угоди № 1 від 21.01.2021, № 2 від 26.01.2021, № 3 від 29.01.2021, № 4 від 09.02.2021, № 5 від 22.02.2021 до договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 2021 від 11.01.2021, укладені між ТОВ "Газпромсервіс" та ЛННБ України ім. В.Стефаника. та стягнути з ТОВ "Газпромсервіс" в свою користь 195709,84 грн зайво перерахованих коштів за природний газ.

Під час підготовчого провадження у справі позивач змінив предмет позову, і просить суд визнати недійсними додаткові угоди № 1 від 21.01.2021, № 2 від 26.01.2021, № 3 від 29.01.2021, № 4 від 09.02.2021, № 5 від 22.02.2021 до договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 2021 від 11.01.2021, укладені між ТОВ "Газпромсервіс" та ЛННБ України ім. В.Стефаника. та стягнути з ТОВ "Газпромсервіс" в свою користь 195709,84 грн зайво перерахованих коштів за природний газ.

Процесуальні дії у справі, вирішення заяв та клопотань.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Івано-Франківської області від 16.12.2021, для розгляду справи № 909/1230/21 визначено суддю Горпинюка І.Є.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 20.12.2021 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк, з дня отримання ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, а саме: подання суду інформації про наявність у позивача або в іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви; попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат; доказів доплати судового збору в розмірі 9080,00 грн.

30.12.2021 позивач усунув недоліки позовної заяви, надав суду інформацію про наявність у позивача або в іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку з розглядом справи; докази доплати судового збору в розмірі 9080,00 грн.

30.12.2021 суд відкрив провадження у справі та ухвалив здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження; підготовче судове засідання призначив на 25.01.2022; встановив сторонам строки на подання суду відзиву, відповіді на відзив, заперечення.

Підготовче судове засідання 25.01.2022 у даній справі не відбулося з огляду на встановлення 24.01.2022 в Івано-Франківській області червоного рівня епідемічної небезпеки та спалах захворюваності на коронавірусну інфекцію COVID-19 серед працівників Господарського суду Івано-Франківської області. Ухвалою суду від 25.01.2022 підготовче засідання у справі відкладено на 14.02.2022.

02.02.2022 до суду від відповідача ТОВ "Газпромсервіс надійшла заява (вх. № 1687/22 від 02.02.2022, документ з КЕП) щодо поновлення процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву, у якій відповідач просить поновити строк на подання відзиву на позовну заяву з мотивів виявлення у заступника генерального директора ТОВ "Газпромсервіс" симптомів коронавірусу, у зв`язку з чим генеральним директором ТОВ "Газпромсервіс" видано наказ № 1/д, яким на підприємстві запроваджено виключно дистанційну роботу на дому, що унеможливило доступ до документів, необхідних для підготовки відзиву, які знаходились в офісі підприємства. До заяви додано копії конверта, яким відповідачу направлялась ухвала суду від 30.12.2021 про відкриття провадження у справі; копія Наказу № 1/д від 17.01.2022, результати аналізу на коронавірус.

Разом з заявою про поновлення процесуального строку до суду надійшов і відзив ТОВ "Газпромсервіс" на позовну заяву (вх. № 1688/22 від 02.02.2022, документ з КЕП). До відзиву долучені копії: звіту про виконання договору про закупівлю UA-2020-11-24-012903-c, довідок Товарної біржі "Українська енергетична біржа" вих. № 05/01-14 від 05.01.2021, № 13/01-36 від 13.01.2021, № 04/02-103 від 04.02.2021, Експертних висновків Черкаської торгово-промислової палати № О-101 від 29.01.2021 та № О-138 від 09.02.2021, виписки по рахунку ТОВ "Газпромсервіс", Ухвали Верховного Суду від 20.12.2021 по справі № 914/2293/21, та докази направлення копій цих документів позивачу.

10.02.2022 до суду надійшло клопотання від відповідача ТОВ "Газпромсервіс" (вх. № 2105/22 від 10.02.2022) про відкладення підготовчого засідання з 14.02.2022 на іншу дату, у зв`язку з перебуванням представника товариства в м. Тернополі, де він представляє інтереси товариства в Господарському суді Тернопільської області.

В підготовчому засіданні 14.02.2022 взяв участь представник позивача адвокат Семенюк І.Я. (в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів). В підготовчому засіданні суд протокольною ухвалою продовжив відповідачу строк для подання відзиву та прийняв такий до розгляду. Також 14.02.2022 суд постановив протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого судового засідання на 14.03.2022.

17.02.2022 до суду від представника Львівської національної наукової бібліотеки України імені В.Стефаника надійшла заява про уточнення позовних вимог (вх. № 2578/22), в якій позивач просить суд визнати недійсними додаткові угоди: № 1 від 21.01.2021, № 2 від 26.01.2021, № 3 від 29.01.2021, № 4 від 09.02.2021, № 5 від 22.02.2021 до договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 2021 від 11.01.2021, укладені між ТзОВ "Газпромсервіс" та ЛННБ України ім. В.Стефаника та стягнути з ТОВ "Газпромсервіс" в свою користь 195709,84 грн зайво перерахованих коштів за природний газ.

14.03.2022 представники сторін в підготовче засідання не з`явилися; до суду, електронною поштою (документ з КЕП), від відповідача надійшло клопотання (вх. № 3287/22 від 14.03.2022) про відкладення підготовчого засідання на дату, яка наступить після закінчення строку на який було введено воєнний стан у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України та указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", чи на дату після скасування воєнного стану. В контексті викладеного, враховуючи повномасштабну агресію Російської Федерації проти України, активні воєнні дії, залучення громадян України до військових дій, враховуючи клопотання відповідача, суд дійшов висновків про: необхідність відкладення підготовчого засідання у справі № 909/1230/21; дату, час і місце проведення підготовчого засідання учасників справи повідомити відповідною ухвалою суду (ухвала від 14.03.2022). Одночасно, ухвалою суду від 14.03.2022 суд прийняв заяву Львівської національної наукової бібліотеки України імені В.Стефаника про уточнення позовних вимог (вх. № 2578/22 від 17.02.2022), як заяву про зміну предмету позову та ухвалив подальший розгляд справи здійснювати з урахуванням заяви позивача про уточнення позовних вимог, якою позивач змінив предмет позову.

27.06.2022, враховуючи реальну поточну обстановку, яка склалася у регіоні (місцезнаходження учасників справи - Івано-Франківська та Львівська області), категорію та складність спору, суд постановив ухвалу про призначення підготовчого засідання у справі № 909/1230/21 на 05.08.2022.

05.08.2022 представники сторін в підготовче засідання не з`явилися.

Однак, до суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника Львівської національної наукової бібліотеки України імені В.Стефаника (вх. № 9082/22 від 21.07.2022).

Також до суду, електронною поштою (документ з КЕП), надійшло клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання (вх. № 9752/22 від 02.08.2022), в якому останній просить суд відкласти підготовче засідання у справі на дату, яка наступить після закінчення строку на який було введено воєнний стан чи на дату після скасування воєнного стану; не проводити підготовче засідання у справі № 909/1230/21, призначене на 05.08.2022, без участі представника ТОВ "Газпромсервіс".

Розглянувши клопотання відповідача, суд ухвалою від 05.08.2022 частково задоволив останнє та відклав підготовче засідання на 31.08.2022. Мотиви, з яких суд дійшов до таких висновків викладені в ухвалі суду від 05.08.2022.

25.08.2022 до суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи без участі його представника, за наявними документами.

31.08.2022 до суду надійшло клопотання ТОВ "Газпромсервіс" (вх. № 11835/22 від 31.08.2022) про призначення у справі судово-економічної експертизи.

В підготовче засідання 31.08.2022 з`явився директор відповідача ТОВ "Газпромсервіс" Паньківський В.М. (діє в порядку самопредставництва). Протокольною ухвалою 31.08.2022 суд зобов`язав відповідача надіслати позивачу копію клопотання про призначення експертизи, докази чого подати суду, та відклав підготовче засідання на 28.09.2022.

02.09.2022 до суду електронною поштою надійшли засвідчені електронним підписом директора ТОВ "Газпромсервіс" копії опису вкладення у цінний лист та фіскального чеку 7700103948506, яким підтверджується, що відповідач направив позивачу копію клопотання про призначення експертизи (вх. № 11537/22 від 02.09.2022).

14.09.2022 до суду надійшло клопотання позивача від 09.09.2022 № 310 (вх. № 12104/22 від 14.09.2022) про розгляд справи без участі представника позивача за наявними в матеріалах справи документами. Одночасно позивач зазначив, що не заперечує проти призначення у справі судово-економічної експертизи.

В підготовче засідання 28.09.2022 з`явився юрисконсульт ТОВ "Газпромсервіс" Грицишин Б.П. (діє в порядку самопредставництва на підставі трудового договору № 3 від 07.02.2018). В підготовчому засіданні 28.09.2022 суд, в нарадчій кімнаті, постановив ухвалу, якою задовольнив клопотання ТОВ "Газпромсервіс" (вх. № 11835/22 від 31.08.2022) про призначення у справі судово-економічної експертизи, призначив по справі судову економічну експертизу, проведення якої доручив Тернопільському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз; витрати за проведення експертизи поклав на відповідача; зупинив провадження у справі на час проведення експертизи. Мотиви, з яких дійшов висновку про призначення експертизи, перелік питань, які поставлено на вирішення експерта, викладено в ухвалі суду від 28.09.2022.

У зв`язку з призначенням судової економічної експертизи, матеріали справи були направлені у Тернопільське відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

10.11.2022 до суду надійшла копія листа Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 1103/895/22-22/22 від 04.11.2022 (вх. № 15287/22 від 10.11.2022), яким дана експертна установа направила Товариству з обмеженою відповідальністю "Газпромсервіс" рахунок № 2417 від 03.11.2022 за виконання судової економічної експертизи № 895/22-22, призначеної Господарським судом Івано-Франківської області по справі 909/1230/21, згідно з ухвалою від 28.09.2022. До листа долучено згаданий рахунок № 2417 від 03.11.2022.

Листом № 194/895/22-22/22 від 10.02.2023 Тернопільське відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (далі також ТВ КНДІСЕ) повернуло матеріали господарської справи № 909/1230/21 без виконання, у зв`язку з неоплатою. За змістом листа, 03.11.2022 ТВ КНДІСЕ на адресу відповідача направлено рахунок на оплату за проведення економічного дослідження, оплата станом на 10.02.2023 відсутня.

Ухвалою від 16.02.2023 суд поновив провадження у справі, підготовче засідання призначив на 07.03.2023.

06.03.2023 до суду надійшло клопотання позивача від 28.02.2023 № 49 (вх. № 3500/23 від 06.03.2023), у якому він просить розглядати справу без участі представника позивача за наявними в матеріалах справи документами, позов підтримує, наполягає на його задоволенні.

Копію ухвали суд надіслав сторонам, згідно вимог ст. 120 ГПК України, рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Однак, 24.02.2023, підприємством поштового зв`язку АТ "Укрпошта" на адресу суду повернуто ухвалу від 16.02.2023, яка надіслана ТОВ "Газпромсервіс" (відповідачу) за адресою: вул. Галицька, буд. 119, м. Рогатин, Івано-Франківська область, 77000. У довідці Укрпошти про причини повернення/досилання зазначено: "адресат відсутній за вказаною адресою".

06.03.2023 до суду надійшло клопотання відповідача (вх. № 3481/21 від 06.03.2023) про відкладення підготовчого засідання з 07.03.2023 на іншу дату, у зв`язку з тим що відповідачу лише 06.03.2023, з Єдиного державного реєстру судових рішень, стало відомо про призначення на 07.03.2023 підготовчого засідання. Однак в такому засіданні директор ТОВ "Газпромсервіс" не зможе взяти участь через перебування у терміновому плановому відрядженні у Тернопільській області.

07.03.2023 підготовче засідання у даній справі не відбулося з огляду на оголошення повітряної тривоги на всій території України (з 10:33 год. до 10:57 год.), у зв`язку з чим виникла необхідність призначення підготовчого засідання у справі № 909/1230/23 на іншу дату.

Ухвалою суду від 07.03.2023 суд призначив підготовче засідання на 31.03.2023.

Разом з тим, згідно з отриманим судом Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, на запит за кодом 583529059296, станом на 07.03.2023, місцезнаходження відповідача: 46019, Тернопільська область, Тернопільський район, м. Тернопіль, вул. Промислова, буд. 30.

У зв`язку з цим, суд надіслав згадану ухвалу від 07.03.2023 як на попередню адресу відповідача, зазначену в позовній заяві, та повідомлену відповідачем в його клопотаннях (в тому числі в клопотанні від 06.03.2023), так і на нову адресу, зазначену в Єдиному державного реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 07.03.2023.

Крім того, враховуючи, що матеріали справи повернулись суду з експертної установи без проведеної експертизи з причин неоплати відповідачем рахунку за проведення економічного дослідження, суд, з метою дослідження та вирішення всіх питань підготовчого провадження, цією ж ухвалою від 07.03.2023 зобов`язав Тернопільське відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надати суду інформацію в письмовій формі щодо того, в який спосіб, та на яку адресу надсилався відповідачу рахунок за виконання судової економічної експертизи, призначеної Господарським судом Івано-Франківської області ухвалою суду від 28.09.2022, та витребувати у нього докази (належним чином засвідчені копії доказів) направлення відповідачу (при наявності - також докази отримання відповідачем) такого рахунку та супровідного листа до нього.

24.03.2023 до суду надійшло клопотання позивача від 16.03.2023 № 61 (вх. № 4595/23 від 24.03.2023) про розгляд справи № 909/1230/21 без участі представника позивача.

27.03.2023 до суду надійшов лист Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 389/383-4-23/22 від 21.03.2023 (вх. № 4651/23 від 27.03.2023), за змістом якого, на виконання ухвали суду від 07.03.2023, Тернопільське відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз повідомляє, що рахунок № 2417 від 03.11.2022 за виконання судової економічної експертизи, призначеної Господарським судом Івано-Франківської області у справі № 909/1230/21, а також супровідний лист до нього направлено ТОВ "Газпромсервіс" (відповідачу) 04.11.2020 за адресою: вул. Галицька, 119, м. Рогатин, Івано-Франківська область. Дана адреса була зазначена в матеріалах справи і співпадає з адресою, зазначеною на офіційному сайті ТОВ "Газпромсервіс". Супровідний лист до зазначеного рахунку зареєстрований в програмі користувача 3 1103/895/22-22/22 від 04.11.2022. Даний рахунок та супровідний лист до нього надіслано "Укрпоштою" простим поштовим відправленням (маркований конверт). До листа додано копію супровідного листа до рахунку № 2417 від 03.11.2022 № 1103/895/22-22/22 від 04.11.2022 та копію рахунку № 2417 від 03.11.2022.

В підготовче засідання 31.03.2023 сторони не з`явились. З врахуванням поданого позивачем клопотання від 16.03.2023 № 61 (вх. № 4595/23 від 24.03.2023) про розгляд справи за відсутності представника позивача, враховуючи, що позивач належно повідомлений судом про дату, час і місце підготовчого засідання ухвалою суду від 07.03.2023 (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 76501 02715349), явка позивача, його представника в підготовче засідання не визнавалась судом обов`язковою, суд визнав за можливе провести підготовче засідання у відсутності позивача, оскільки такий скористався своїм правом подати суду заяву про розгляд справи у його відсутності. За змістом частини третьої статті 196 Господарського процесуального кодексу України, учасник справи може відмовитися від свого права брати участь в судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Щодо відповідача, то такий був належним чином повідомлений про дату, час та місце підготовчого засідання ухвалою суду від 07.03.2023. Як слідує з отриманого судом Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, на запит за кодом 583529059296 станом на 07.03.2023, місцезнаходження відповідача: 46019, Тернопільська область, Тернопільський район, м. Тернопіль, вул. Промислова, буд. 30. Станом на час звернення до суду з позовом та відкриття провадження у справі, відповідач був зареєстрований за адресою: вул. Галицька, 119, Рогатинський район, м. Рогатин, Івано-Франківська область 77000 (Т. 1, а.с. 89).

При цьому відповідач не повідомляв суд про зміну адреси свого місцезнаходження.

У зв`язку з такими обставинами, ухвала суду від 07.03.2023 направлялась відповідачу за двома адресами: вул. Промислова, 30, м. Тернопіль, 46019 та вул. Галицька, 119, м. Рогатин, Івано-Франківська область 77000 .

Однак, поштові відправлення, якими суд направляв ТОВ "Газпромсервіс" копії ухвали суду від 07.03.2023 за двома вищезгаданими адресами, повернуті до суду підпритємством поштового зв`язку з причини: "адресат відсутній за вказаною адресою" (дати проставлення відміток: 16.03.2023 та 17.03.2023).

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Копії ухвали від 07.03.2023 суд надіслав відповідачу на адресу, що вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також на адресу, за якою відповідач був зареєстрований на час відкриття провадження у справі, і за якою раніше отримував від суду кореспонденцію, та яку зазначав в останньому поданому ним клопотанні від 06.03.2023 про відкладення підготовчого засідання (вх. № 3481/23 від 06.03.2023).

Однак обидва поштові відправлення повернуто підприємством поштового зв`язку АТ "Укрпошта" з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою". Дати проставлення відміток: 16.03.2023 та 17.03.2023.

Згідно з ч. 3 статті 120 ГПК України, судові виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії суд направив за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, або зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Крім того, за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Ухвала Господарського суду Івано-Франківської області від 07.03.2023 оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень, а тому відповідач мав можливість ознайомитися з текстом цієї ухвали. Як слідує з клопотання відповідача (вх. № 3481/21 від 06.03.2023), відповідач користується можливістю ознайомлення з постановленими по справі судовими рішеннями через .

Факт неотримання відповідачем кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою, та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання вимог згаданої ухвали, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

У зв`язку з наведеними обставинами, враховуючи належне повідомлення відповідача про дату, час і місце підготовчого засідання в розумінні частини 3 статті 120 та пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України, суд 31.03.2023 провів підготовче засідання у відсутності представників сторін. Ухвалою, яка занесена до протоколу судового засідання, 31.03.2023 суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 24.04.2023.

18.04.2023 до суду надійшло клопотання позивача від 13.04.2023 № 97 (вх. № 5887/23 від 18.04.2023) про розгляд справи без участі представника позивача за наявними в матеріалах справи документами.

21.04.2023 до суду надійшло клопотання відповідача № 14-ГСІ від 14.04.2023 (вх. № 6172/23 від 21.04.2023), у якому ТОВ "Газпромсервіс" просить передати справу № 909/1230/21 на розгляд Господарського суду Тернопільської області та всі процесуальні документи по справі направляти на адресу: 46019, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, м. Тернопіль, вул. Промислова, 30. Клопотання мотивоване зміною місцезнаходження відповідача на зазначену адресу в м. Тернопіль.

В судове засідання з розгляду справи по суті 24.04.2023 сторони не з`явились. З врахуванням поданого позивачем клопотання від 13.04.2023 № 97 (вх. № 5887/23 від 18.04.2023) про розгляд справи за відсутності представника позивача, враховуючи, що позивач належно повідомлений судом про дату, час і місце судового засідання ухвалою суду від 31.03.2023 (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 76501 02742427), явка позивача, його представника в судове засідання з розгляду справи по суті не визнавалась судом обов`язковою, суд визнав за можливе розглянути справу у відсутності позивача, оскільки такий скористався своїм правом подати суду заяву про розгляд справи у його відсутності. За змістом частини третьої статті 196 Господарського процесуального кодексу України, учасник справи може відмовитися від свого права брати участь в судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Щодо явки відповідача в судове засідання, то такий був належним чином повідомлений про дату час та місце судового засідання з розгляду справи по суті ухвалою суду від 31.03.2023. Як слідує з отриманого судом Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, на запит за кодом 583529059296 станом на 07.03.2023, місцезнаходження відповідача: 46019, Тернопільська область, Тернопільський район, м. Тернопіль, вул. Промислова, буд. 30. Станом на час звернення до суду з позовом та відкриття провадження у справі, відповідач був зареєстрований за адресою: вул. Галицька, 119, Рогатинський район, м. Рогатин, Івано-Франківська область 77000 (Т. 1, а.с. 89).

Клопотанням № 14-ГСІ від 14.04.2023 (вх. № 6172/23 від 21.04.2023), ТОВ "Газпромсервіс" підтвердило зміну свого місцезнаходження на адресу: 46019, Тернопільська область, Тернопільський район, м. Тернопіль, вул. Промислова, буд. 30 .

Ухвала суду від 31.03.2023, якою суд повідомляв відповідача про призначення судового засідання з розгляду справи на 24.04.2023, 11:00 год, направлялась відповідачу за двома адресами: вул. Промислова, 30, м. Тернопіль, 46019 та вул. Галицька, 119, м. Рогатин, Івано-Франківська область 77000 .

Однак поштові відправлення, якими суд направляв ТОВ "Газпромсервіс" копію ухвали суду від 31.03.2023 за двома вищевказаними адресами, повернуті до суду підприємством поштового зв`язку АТ "Укрпошта" з причини: "адресат відсутній за вказаною адресою" (дати проставлення відміток: 08.04.2023 та 10.04.2023).

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Копію ухвали від 31.03.2023 суд надіслав відповідачу на адресу, що вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (вул. Промислова, 30, м. Тернопіль, 46019), а також на адресу, за якою відповідач був зареєстрований на час відкриття провадження у справі, і за якою раніше отримував від суду кореспонденцію (вул. Галицька, 119, м. Рогатин, Івано-Франківська область 77000).

Однак обидва поштові відправлення повернуто підприємством поштового зв`язку АТ "Укрпошта" з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою". Дати проставлення відміток: 08.04.2023 та 10.04.2023.

Згідно з ч. 3 статті 120 ГПК України, судові виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії суд направив за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, або вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Крім того, за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Ухвала Господарського суду Івано-Франківської області від 31.03.2023 оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень, а тому відповідач мав можливість ознайомитися з текстом цієї ухвали. Як слідує з клопотання відповідача (вх. № 3481/21 від 06.03.2023), відповідач користується можливістю ознайомлення з постановленими по справі судовими рішеннями через .

Факт неотримання відповідачем кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання вимог згаданої ухвали, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

У зв`язку з наведеними обставинами, враховуючи належне повідомлення відповідача про дату час і місце розгляду справи по суті в розумінні частини 3 статті 120 та пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України, суд дійшов до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представників сторін.

За результатами розгляду в судовому засіданні 24.04.2023 клопотання відповідача № 14-ГСІ від 14.04.2023 (вх. № 6172/23 від 21.04.2023), у якому ТОВ "Газпромсервіс" просить передати справи № 909/1230/21 на розгляд Господарського суду Тернопільської області, суд відмовив в задоволенні такого клопотання, оскільки відповідно до частини другої статті 31 ГПК України, справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа відноситься до виключної підсудності іншого суду. Як встановлено судом (Т. 1, а.с. 89), станом на 17.12.2021 місцезнаходженням відповідача була адреса: 77000, Івано-Франківська обл., Рогатинський р-н, м. Рогатин, вул. Галицька, 119 , що належало до територіальної юрисдикції Господарського суду Івано-Франківської області. Суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі 30.12.2021. З отриманого судом Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, на запит за кодом 583529059296 станом на 07.03.2023, місцезнаходження відповідача змінилось на адресу: 46019, Тернопільська область, Тернопільський район, м. Тернопіль, вул. Промислова, буд. 30 . Як слідує з даних про хронологію реєстраційних дій щодо відповідача, наведених у зазначеному Витязі від 07.03.2023, в період з 17.12.2021 (день отримання судом витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо відповідача від 17.12.2021) по 30.12.2021 (день прийняття судом позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі), жодних змін до відомостей про юридичну особу ТОВ "Газпромсервіс" в Єдиному державного реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не вносилось. Зміна місцезнаходження відповідача була зареєстрована у даному реєстрі лише 23.08.2022, 26.10.2022 та 14.11.2022, тобто в процесі розгляду справи, після прийняття судом справи до свого провадження, що виходячи з положень ч. 2 статті 31 ГПК України зобов`язує Господарський суд Івано-Франківської області розглянути справу, оскільки така стала підсудна іншому суду вже в процесі розгляду справи.

Щодо прохання відповідача надсилати йому процесуальні документи на нову адресу місцезнаходження: 46019, Тернопільська область, Тернопільський район, м. Тернопіль, вул. Промислова, 30 , то як зазначено вище, ухвали суду від 07.03.2023 та від 31.03.2023 надсилались відповідачу і на зазначену адресу.

24.04.2023, у відповідності до вимог глави 6 розділу ІІІ ГПК України суд розглянув справу у відсутності представників сторін.

Стислий виклад позиції позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням законодавства про публічні закупівлі, а саме п. 2 ч. 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" при укладенні додаткових угод № 1 від 21.01.2021, № 2 від 26.01.2021, № 3 від 29.01.2021, № 4 від 09.02.2021, № 5 від 22.02.2021 до договору № 2021 від 11.01.2021, якими було збільшено ціну на газ. Порушення встановлено Висновком Західного офісу Держаудитслужби України про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2020-11-24-012903-c від 07.05.2021. У у зв`язку з незаконністю збільшення ціни на газ виникла переплата на суму 195709,84 грн.

Стислий виклад заперечень відповідача.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечує проти задоволення позовних вимог з тих підстав, що додаткові угоди № 1 від 21.01.2021, № 2 від 26.01.2021, № 3 від 29.01.2021, № 4 від 09.02.2021, № 5 від 22.02.2021 до договору № 2021 від 11.01.2021 укладені у зв`язку з коливанням цін природного газу на ринку, що підтверджувалось документально. Такі угоди укладено з дотриманням п. 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", та з урахуванням листа Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 "Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю".

Фактичні обставини справи, встановлені судом. Оцінка доказів. Норми права, які застосував суд, та інші мотиви ухваленого рішення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши відповідно до приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України в сукупності всі докази, які мають значення для вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Оскільки позивач заявив позовні вимоги про визнання недійсними п`яти додаткових угод до договору № 2021 постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 11.01.2021 та стягнення суми зайво перерахованих коштів за природний газ у розмірі 195 709,84 грн, та враховуючи підстави заявленого позову, то предмет доказування у справі становлять обставини укладення та виконання сторонами договору № 2021 постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 11.01.2021 та додаткових угод до нього, в тому числі додержання або недодержання сторонами вимог законодавства, зокрема Закону України "Про публічні закупівлі", під час укладення спірних додаткових угод до договору № 2021 постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 11.01.2021.

З наданих сторонами доказів, суд встановив наступні обставини, які становлять предмет доказування у справі.

11 січня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газпромсервіс" (постачальник) та Львівською національною науковою бібліотекою України імені В.Стефаника (споживач) укладено Договір № 2021 постачання природного газу для потреб непобутових споживачів.

Договором обумовлено, що місцезнаходження точки комерційного обліку: м. Львів; ЕІС-код точки комерційного обліку 56XS0000M9AHT00L; назва газотранспортної організації: ТОВ "Оператор ГТС України"; назва газорозподільчої організації: АТ "Львівгаз".

Згідно з п. 1.1 договору, постачальник зобов`язується передати у власність споживачу у 2021 році природний газ, а споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором. Річний плановий обсяг постачання газу - до 195,000 тис. куб. м. (п. 1.2 договору); планові обсяги постачання газу по місяцях: січень 40 000,00 куб. м; лютий 40 000,00 куб. м; березень 25 000,00 куб. м; квітень 10 000 куб. м; жовтень 15 000 куб. м; листопад 30 000 куб. м; грудень 35 000 куб. м. (п. 1.3 договору).

Відповідно до п. 3.1 договору, розрахунки за поставлений споживачеві газ здійснюються за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем. Підписуючи цей договір, споживач підтверджує, що ознайомлений з тим, що протягом дії договору ціна на газ може змінюватись, про що сторони укладатимуть відповідні додаткові угоди. Підписуючи цей договір, споживач підтверджує, що йому надане належне повідомлення про порядок зміни ціни газу протягом дії договору і ніяких інших повідомлень про зміну ціни газу не вимагається.

Ціна 1 тис. куб. метрів природного газу складає 4484,00 гривень. Податок на додану вартість становить 896,80 гривень. Всього ціна газу за 1 тис. куб. метрів становить 5380,80 грн з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності (п. 3.2 договору).

Пунктами 3.3 - 3.7 договору сторони погодили, що зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього договору. Сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 3.2 та 3.3 цього договору, застосовується сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за цим договором. Місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу та загального обсягу фактично поставленого (спожитого) газу, визначеного згідно з розділом ІІ цього договору. Загальна сума договору складається із місячних сум вартості газу поставленого споживачеві за даним договором. Гранична сума даного договору становить: 1049256,00 грн, у т.ч. ПДВ - 174 876 грн. Дана гранична сума передбачає максимальну величину коштів, які споживач, замовник сплатить постачальнику (учаснику) за природний газ за цим договором.

У разі переплати вартості газу, сума переплати зараховується постачальником в рахунок оплати газу на наступний розрахунковий період або повертається на поточний рахунок споживача на його письмову вимогу (п. 4.8 договору).

Згідно з п. 9.1 договору, цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за наявності) і діє в частині постачання природного газу з 20.01.2021 до 31.12.2021, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення. Припинення чи розірвання договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору або за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін на підставі та в порядку, встановлених чинним законодавством України та договором.

21 січня 2021 року сторони уклали додаткову угоду № 1 до цього договору, за якою відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" і у зв`язку із збільшенням ціни на товар, що підтверджено довідкою Вих. № 05/01-14 від 05.01.2021, виданою Товарною біржею "Українська енергетична біржа", дійшли згоди, що починаючи з 20 січня 2021 року ціна за 1 тис. м. куб. природного газу з урахуванням ПДВ становить 5918,88 грн (п. 1 угоди). Пункт 3.2 договору сторони виклали в новій редакцій, встановивши ціну 1 тис. куб. метрів природного газу 4932,40 грн, податок на додану вартість 986,48 грн, всього ціна 1 тис. куб. метрів становить: 5918,88 грн з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності. Дана додаткова угоди набуває чинності з дати підписання, відповідно до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України поширює свою дію на відносини, що склалися між сторонами з 20.01.2021 року, і діє до 31.12.2021 року.

Після цього сторони ще чотири рази укладали додаткові угоди подібного змісту, якими збільшували ціну природного газу. Додатковою угодою № 2 від 26.01.2021 ціна газу за 1 тис. куб. метрів була збільшена до 6510,76 грн (включаючи ПДВ). Додатковою угодою № 3 від 29.01.2021 ціна газу за 1 тис. куб. метрів була збільшена до 7161,83 грн (включаючи ПДВ). Додатковою угодою № 4 від 09.02.2021 ціна газу за 1 тис. куб. метрів була збільшена до 7878,00 грн (включаючи ПДВ). Додатковою угодою № 5 від 22.02.2021 ціна газу за 1 тис. куб. метрів була збільшена до 8665,00 грн (включаючи ПДВ). При цьому додаткові угоди № 1, № 2, та № 3 поширювали свою дію на відносини, що склалися між сторонами з 20.01.2021, додаткова угода № 4 поширювали свою дію на відносини, що склалися між сторонами з 01.02.2021, а додаткова угода № 5 поширювала свою дію на відносини, що склалися між сторонами з 18.02.2021.

За змістом пункту 1 кожної з додаткових угод № 1-№ 5, такі укладались у зв`язку зі збільшенням ціни на товар, що підтверджувалось довідкою вих. № 05/01-14 від 05.01.2021, виданою товарною біржею "Українська енергетична біржа" (щодо додаткової угоди № 1); довідкою вих. № 13/01-36 від 13.01.2021, виданою товарною біржею "Українська енергетична біржа" (щодо додаткової угоди № 2); експертним висновком № О-101 від 29.01.2021, виданим Черкаською торгово-промисловою палатою (щодо додаткової угоди № 3); довідкою вих. № 04/02-103 від 04.02.2021, виданою товарною біржею "Українська енергетична біржа" (щодо додаткової угоди № 4); експертним висновком № О-138 від 09.02.2021, виданим Черкаською торгово-промисловою палатою (щодо додаткової угоди № 5).

Актами прийому-передачі природного газу № 10 від 31.01.2021, № 44 від 28.02.2021, № 45 від 28.02.2021, № 83 від 31.03.2021, № 138 за квітень 2021 підтверджується, що ТОВ "Газпромсервіс" поставило Львівській національній науковій бібліотеці України ім. В.Стефаника 109,88578 тис. куб. м. газу.

Платіжними дорученнями № 85 від 08.02.2021, № 185 від 10.03.2021, № 186 від 10.03.2021, № 314 від 07.04.2021, № 543 від 04.06.2021 підтверджується оплата позивачем в користь відповідача 786 983,24 грн за постачання природного газу.

Додатковою угодою № 6 до договору № 2021 постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 11.01.2021, яка була підписана 19.10.2021, сторони, враховуючи рішення обласної комісії ТЕБ і НЕС ЛОДА від 11.10.2021, оформлене протоколом № 26, та Експертний висновок про ситуацію, яка склалася на території області у зв`язку з відсутністю постачання природного газу бюджетним установам на осінньо-зимовий період 2021/2022 років та подальшим виникненням загрози життю та здоров`ю населення області, дійшли згоди щодо розірвання договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 2021 від 11.01.2021. Також сторони внесли зміни у п. 1.2, 1.3 та 3.7 договору, погодивши, зокрема, що річний плановий обсяг постачання газу - до 109,88578 тис. куб. м., гранична сума даного договору становить: 902 939,73 грн, у т.ч. ПДВ - 150 489,95 коп. Дана гранична сума договору передбачає максимальну величину коштів, які споживач сплатить постачальнику за спожитий природний газ за цим договором. Сума договору, зазначена в даному пункті, може бути змінена на підставі рішення суду, яке набере законної сили відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до Висновку про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2020-11-24-012903-c, затвердженого 07 травня 2021 року ОСОБА_1 (посада не зазначена), складеного ОСОБА_2 (посада не зазначена), виданого, як слідує з тексту висновку, Західним офісом Держаудитслужби, за результатами аналізу питання внесення змін до договору між сторонами, встановлено порушення вимог пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону. За змістом Висновку, додатковими угодами № 1 від 21.01.2021, № 2 від 26.01.2021 та № 3 від 29.01.2021 збільшено ціну на природний газ саме з 20.01.2021 (дата, з якої почав діяти договір № 2021 від 11.01.2021 в частині постачання газу згідно умов п. 9.1 договору). В цілому сторонами додатковими угодами №1 - №3 збільшено з 20.01.2021 ціну 1 тис. куб. м. природного газу на 33,1 % від ціни, встановленої при укладенні договору № 2021 від 11.01.2021. Додатковою угодою № 4 від 09.02.2021до договору № 2021 внесено зміни в частині збільшення з 01.02.2021 ціни на природній газ до 7878,00 грн за 1 тис. куб. м., а додатковою угодою № 5 від 22.02.2021 сторонами збільшено з 18.02.2021 ціну за 1 тис. куб. м. природного газу до 8665,00 грн з ПДВ. Збільшення додатковими угодами ціни за 1 тис. куб. м. природного газу зроблено в порушенням вимог пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", яким визначено, що збільшення ціни за одиницю товару можливе до 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 27.09.2021 по справі № 914/2293/21, яке залишене в силі постановою Західного апеляційного господарського суду від 30.11.2021, відмовлено в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Газпромсервіс" до Львівської національної наукової бібліотеки України ім. В. Стефаника про стягнення заборгованості в сумі 140886,72 грн, з яких 115956,49 грн основного боргу, 705,27 грн 3% річних, 3529,52 грн пені, 1739,35 грн інфляційних збитків, 18956,09 грн збитків за перевищення об`єму природного газу.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.12.2021 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "Газпромсервіс" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 30.11.2021 та рішення Господарського суду Львівської області від 27.09.2021 у справі № 914/2293/21.

Згідно встановлених судами, при розгляді справи № 914/2293/21, обставин, спір між сторонами виник щодо стягнення заборгованості за договором № 2021 постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 11.01.2021, та п`яти додаткових угод до даного договору, а саме: додаткової угоди № 1 від 21.01.2021; додаткової угоди № 2 від 26.01.2021, додаткової угоди № 3 від 29.01.2021, додаткової угоди № 4 від 09.02.2021, додаткової угоди № 5 від 22.02.2021. Згідно актів прийому - передачі №44 від 28.02.2021, №45 від 28.02.2021, №83 від 31.03.2021 відповідачем спожито 87832,28 м куб. природного газу. Як зазначає відповідач, ним оплачено спожитий природний газ на суму 711 846, 25 грн. Як зазначав позивач, згідно акту прийому - передачі № 138 від 30.04.2021 ним поставлено відповідачу природний газ у квітні 2021 року в об`ємі 22053,50 куб. м, на загальну суму 191 093, 48 грн, з яких станом на 23.07.2021 оплачено лише: 75 136,99 грн, решта суми коштів за спожитий у квітні 2021 року природний газ у розмірі 115 956, 49 грн, відповідачем не оплачено. Позивач стверджував, що свої зобов`язання по оплаті природного газу, передбачені Договором №2021 Відповідач не виконав, що стало підставою звернення з позовом до суду з матеріально - правовою вимогою про стягнення з відповідача заборгованості у сумі - 140 886, 72 грн, з яких: основна заборгованість - 115 956, 49 грн, пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ -3529,52 грн, 3% річних від простроченої суми за кожен день прострочення - 705,25 грн, інфляційні збитки - 1739,35 грн, та збитки за перевищення об`єму (обсягу) природного газу в сумі: 18 956,09 грн.

Таким чином, спір у справі № 914/2293/21 та спір у справі № 909/1230/21 виникли з одних і тих самих правовідносин, а саме з виконання умов договору № 2021 постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 11.01.2021, та укладених до цього договору додаткових угод.

При цьому, у справі № 914/2293/21 суди встановили, що укладення додаткових угод №1 від 21.01.2021, №2 від 26.01.2021 та №3 від 29.01.2021 з 20.01.2021 призвело до збільшення такої ціни з 20.01.2021 на суму 7161,88 грн., що перевищує 33,1% в порівнянні з попередньо встановленою ціною та є порушенням вимог пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону. Фактично ціна за 1000 куб.м (одиницю товару) збільшилася майже на 33,1% упродовж одного дня (з 20.01.2021). Таким чином, додаткові угоди про збільшення ціни газу з 20 січня 2021 в розмірі більше ніж 33 % від попередньої ціни договору від 11 січня 2021 є нікчемними в силу Закону. Враховуючи нікчемність додаткових угод про збільшення ціни газу з 20.01.2021 понад 33 %, додатковими угодами №4 від 09.02.2021 та №5 від 22.02.2021 до Договору №2021 неправомірно збільшено ціну на природній газ з 01.02.2021 та з 18.02.2021, відповідно, виходячи з завищеної ціни, встановленої попередніми додатковими угодами з порушенням вимог пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону. Вищезазначені факти, на думку судів, безумовно свідчать про недодержання сторонами вимог чинного законодавства України при укладені додаткових угод № 1-5 до договору №2021, що у свою чергу свідчить про нікчемність зазначених правочинів. Виснувавши, що вищевказані додаткові угоди є нікчемними, то розрахунок за поставлений природний газ повинен здійснюватися за ціною, вказаною в основному договорі про постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 2021 від 11.01.2021, а саме 5380,80 грн за 1 тис. м. куб. природного газу.

Виходячи з встановлених обставин, суд при вирішенні спору застосовує норми права, які регулюють правовідносини сторін.

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України (ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 180 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Правовідносини, що виникли між позивачем та відповідачем за своєю правовою природою є відносинами з договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.

Відповідно до статті 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про ринок природного газу", постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним кодексом України і Господарським кодексом України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Як встановлено судом, договір № 2021 постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 11.01.2021 було укладено за результатами процедури закупівлі "Відкриті торги" (номер закупівлі UA-2020-11-24-012903-c), яка проводилась відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі", який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, для забезпечення потреб держави та територіальної громади, і метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Згідно з частиною першою статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, з урахуванням особливостей, визначених цим законом.

Договором № 2021 від 11.01.2021 Львівська національна наукова бібліотека України імені В.Стефаника та ТОВ "Газпромсервіс" досягли згоди щодо всіх істотних умовах постачання газу - предмета, ціни та строку виконання зобов`язань.

Зокрема, абзацом третім пункту 3.2 договору сторони погодили, що всього ціна газу на 1 тис. куб. метрів становить 5380,80 гривень з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності.

Згідно з статтею 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

В умовах ринкової економіки ціна в договорі визначається попитом і пропозицією, конкуренцією та іншими економічними чинниками, тому при укладенні договору та визначенні його умов сторони повинні розумно оцінювати ті обставини, за яких він буде виконуватись, зокрема враховувати тенденції зростання (падіння) цін на ринку товарів та послуг тощо.

Будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.

У пунктах 3.1 та 3.3 договору сторони передбачили порядок зміни цін на природний газ, а саме, що зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього договору.

Разом з тим, згідно з частиною першою статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", в редакції, яка діяла на час спірних правовідносин, умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

За змістом пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

За таких умов сторони могли змінити ціну природного газу за договором № 2021 постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 11.01.2021 шляхом підписання додаткової угоди згідно пунктів 3.1 та 3.3 договору, однак дотримуючись при цьому особливостей, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі" (ч. 1 статті 41 даного закону). Такі особливості зміни ціни товару визначені, зокрема, п. 2 частини п`ятої статті 41 цього закону.

Згідно з правовою позицією, викладеною у п. 5.60 постанови Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного господарського суду, сформульованою щодо застосування положень статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", яка діяла в редакції на час існування між сторонами спірних правовідносин, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону України "Про публічні закупівлі" нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Верховний Суд вважає, що обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

Подібна правова позиція була викладена і у постановах від 22.06.2022 у справі № 917/1062/21, від 07.12.2022 у справі № 927/189/22, від 13.04.2023 у cправі № 908/653/22, прийнятих у подібних правовідносинах, за наслідками розгляду спорів про визнання недійсними додаткових угод, що також були укладені під час дії нової редакції Закону України «Про публічні закупівлі», яка вступила в законну силу 19.04.2020, і яка була чинна на час укладення між сторонами додаткових угод.

При цьому, у вказаних постановах Верховний Суд звернув увагу, що право тлумачити норму права є виключним правом суду. Роз`яснення державних органів (листи, рекомендації) не є нормою права і не мають юридичного значення.

Тому не має для суду обов`язкового значення лист Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 "Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю", на який покликається відповідач у відзиві, за змістом якого кожного разу сторони мають право збільшити ціну за одиницю товару не більше ніж на 10% з урахуванням попередніх змін.

Системний аналіз положень статей 651, 652 ЦК України та положень пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» дає підстави для висновку про те, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися (подібний висновок наведений у постановах Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 927/636/21, від 07.12.2022 у справі № 927/189/22, від 16.02.2023 у справі №903/383/22).

Таким чином, з врахуванням правових позицій Верховного Суду, сторони у випадку коливання ціни на ринку наділені правом вносити зміни до ціни товару декілька разів, але не більше ніж на 10% від ціни за одиницю товару, і при цьому обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод). При цьому підставою для зміни умов договору є коливання ціни на ринку, тобто сторони мають враховувати показники коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.

Крім того, внесення змін до договору про закупівлю можливе у випадку коливання ціни такого товару на ринку, яке (коливання) повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим та відповідати запропонованим змінам.

Перевіривши додаткові угоди № 1-5 від 21.01.2021, 26.01.2021, 29.01.2021, 09.02.2021, 22.02.2021 на предмет дотримання сторонами положень пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", суд дійшов до висновку що ці додаткові угоди укладено сторонами в порушення зазначеної правової норми.

Додаткова угода № 1 від 21.01.2021 укладена в порушення положень пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки при її укладенні у сторін було відсутнє належне документальне підтвердження коливання (в бік збільшення) цін природного газу на ринку. У додатковій угоді № 1 від 21.01.2021 року сторони вказали, що така укладається у зв`язку із збільшенням ціни на товар, що підтверджено довідкою Вих. № 05/01-14 від 05.01.2021, виданою Товарною біржею Українська енергетична біржа". Однак, у вказаній довідці наявна лише інформація про те, що котирувальна ціна природного газу ресурсу січня 2021 року на умовах передплати за результатами електронних біржових торгів на ТБ "Українська енергетична біржа" станом на 22.12.2020 складала 7165,51 грн/тис. куб. м. з ПДВ, а станом на 30.12.2020 складала 8105,88 грн/тис. куб. м. з ПДВ. Отже, довідка містить інформацію про ціни на газ на товарній біржі "Українська енергетична біржа" станом на 22.12.2020 та 30.12.2020. Таким чином, довідка не містить жодних даних про коливання цін на ринку, які відбулись з моменту укладення договору (або дати проведення відкритих торгів) і до дати укладення додаткової угоди до договору. Зміна ціни на газ в період з 22.12.2020 по 30.12.2020 не є інформацією, що підтверджує коливання ціни на газ після підписання договору про закупівлю та до дати збільшення ціни товару. Правомірність збільшення ціни за одиницю товару та укладення додаткових угод щодо збільшення ціни товару має залежати від наявності коливання цін на ринку з часу укладення договору № 2021 від 11.01.2021 та до дня укладення додаткової угоди, за умови документального підтвердження даних обставин. При цьому, суд звертає увагу, що договір № 2021 постачання природного газу для потреб непобутових споживачів між сторонами було укладено 11 січня 2021 року, а додаткову угоду № 1 - 21 січня 2021 року. На час укладення договору № 2021 відповідач не мав жодних перешкод щодо отримання інформації про котирувальну ціну на природний газ станом на 22.12.2020 та 30.12.2020. Однак, не зважаючи на це, відповідач уклав договір постачання природного газу за ціною 5380,80 грн. за 1 тис. куб. метрів.

Як слідує з досліджених судом доказів, ТОВ "Газпромсервіс" не надано доказів наявності коливання ціни на ринку на природний газ, як передумови для збільшення ціни договору на підставі пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", що свідчить про те, що укладення додаткової угоди № 1 від 21.01.2021 до договору щодо зміни ціни на природний газ за відсутності підстав для цього, визначених Законом, спотворює результати торгів та нівелює економію коштів, яку було отримано під час підписання договору. У зв`язку з цим, суд враховує висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18, згідно з яким можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статті 3 Закону "Про публічні закупівлі". Зазначений правовий висновок не втратив актуальності після набрання чинності новою редакцією закону та враховується, в тому числі, і Верховним Судом щодо правовідносин, які виникли після 19.04.2020 (наприклад постанова Верховного Суду від 16 лютого 2023 року по cправі № 903/383/22).

Таким чином, при укладенні додаткової угоди № 1 від 21.01.2021 сторони не дотримали вимог пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Що стосується додаткових угод № 2 від 26.01.2021, та № 3 від 29.01.2021, то вони, як і додаткова угода № 1 від 26.01.2021 стосуються збільшення ціни газу починаючи з 20.01.2021 року. Дані додаткові угоди передбачають, що їх умови про збільшення ціни природного газу поширюють свою дію на відносини, що склалися між сторонами з 20.01.2021. Таким чином, з моменту укладення 11.01.2021 договору № 2021 постачання природного газу для потреб непобутових споживачів, відповідно до якого ціна газу становила 5380,80 грн (з ПДВ), укладення додаткових угод №1 від 21.01.2021, №2 від 26.01.2021 та №3 від 29.01.2021 з 20.01.2021 призвело до збільшення такої ціни з 20.01.2021 на суму 7161,88 грн., що перевищує 33,1% в порівнянні з попередньо встановленою ціною та є порушенням вимог пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону. Фактично ціна за 1000 куб.м (одиницю товару) збільшилася майже на 33,1% упродовж одного дня (з 20.01.2021). Враховуючи, що додатковою угодою № 1 від 21.01.2021, ціна на природній газу була збільшена з 20.01.2021 на 10%, то додаткові угоди № 2 від 26.01.2021 та № 3 від 29.01.2021, передбачають збільшення ціни на газ з цієї ж дати уже на більш ніж 10%, що прямо суперечить вимогам пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Крім того, при укладенні додаткових угод № 2 від 26.01.2021, та № 3 від 29.01.2021 також було відсутнє належне документальне підтвердження коливання (в бік збільшення) цін природного газу на ринку.

У додатковій угоді № 2 від 26.01.2021 року сторони вказали, що така укладається у зв`язку із збільшенням ціни на товар, що підтверджено довідкою Вих. № 13/01-36 від 13.01.2021, виданою Товарною біржею Українська енергетична біржа". Однак, у вказаній довідці наявна лише інформація про те, що котирувальна ціна природного газу ресурсу січня 2021 року на умовах передплати за результатами електронних біржових торгів на ТБ "Українська енергетична біржа" станом на 30.12.2020 складала 8105,88 грн/тис. куб. м. з ПДВ, станом на 05.01.2021 складала 8590,00 грн/тис. куб. м. з ПДВ, а станом на 12.01.2021 складала 8962,00 грн/тис. куб. м. з ПДВ. Таким чином довідка містить інформацію про ціни на газ на товарній біржі "Українська енергетична біржа" станом на 30.12.2020, 05.01.2021 та 12.01.2021. Таким чином, довідка не містить жодних даних про коливання цін на ринку, які відбулись з моменту укладення договору (або дати проведення відкритих торгів) і до дати укладення додаткової угоди № 2 до договору. Зміна ціни на газ в період з 30.12.2020 по 12.01.2021 не є інформацією, що підтверджує коливання ціни на газ після підписання договору про закупівлю та до дати збільшення ціни товару. Правомірність збільшення ціни за одиницю товару та укладення додаткових угод щодо збільшення ціни товару має залежати від наявності коливання цін на ринку з часу укладення договору № 2021 від 11.01.2021 та до дня укладення додаткової угоди, за умови документального підтвердження даних обставин. При цьому, суд звертає увагу, що договір № 2021 постачання природного газу для потреб непобутових споживачів між сторонами було укладено 11 січня 2021 року, а додаткову угоду № 2 - 26 січня 2021 року. На час укладення договору № 2021 відповідач не мав жодних перешкод щодо отримання інформації про котирувальну ціну на природний газ станом на 30.12.2020 та 05.01.2021. Однак не зважаючи на це, відповідач уклав договір постачання природного газу за ціною 5380,80 грн. за 1 тис. куб. метрів.

У додатковій угоді № 3 від 29.01.2021 сторони вказали, що така укладається у зв`язку із збільшенням ціни на товар, що підтверджено Експертним висновком № О-101 від 29.01.2021, виданим Черкаською торгово-промисловою палатою. Однак, даний експертний висновок містить лише інформацію регіональних підприємств постачальників газу, вартість природного газу, станом на 01 січня 2021 р. (оплата після поставки газу) в Україні, для промислових споживачів, для бюджетних установ та організацій, інших суб`єктів господарської діяльності. Експертний висновок не містить жодних даних про коливання цін на ринку, які відбулись з моменту укладення договору (або дати проведення відкритих торгів) і до дати укладення додаткової угоди № 3 до договору. Відомості про ціни на газ у регіональних підприємств постачальників газу станом на 01 січня 2021, що передувало даті укладення договору між сторонами, не є інформацією, що підтверджує коливання ціни на газ після підписання договору про закупівлю та до дати збільшення ціни товару

Таким чином, як слідує з досліджених судом доказів ТОВ "Газпромсервіс" не надано доказів наявності коливання ціни на ринку на природний газ, як передумови для збільшення ціни договору згідно додаткових угод № 2 та № 3.

Отже, при укладенні додаткових угод № 2 від 26.01.2021 та № 3 від 29.01.2021, сторони не дотримали вимог пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Враховуючи, що додаткові угоди № 1 від 21.01.2021, № 2 від 26.01.2021, № 3 від 29.01.2021, якими збільшено ціну газу з 20.01.2021 на понад 33 %, не відповідають вимогам пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", то додаткові угоди №4 від 09.02.2021 та №5 від 22.02.2021 до Договору №2021, якими в черговий раз збільшено ціну на природній газ, виходячи з завищеної ціни, встановленої попередніми додатковими угодами, з 01.02.2021 та з 18.02.2021, відповідно, також були укладені з порушенням вимог пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону. Додатковою угодою № 4 від 09.02.2021 ціну природного газу збільшено до 7878,00 грн., що на 46,409% більше від початкової ціни природного газу, встановленої п. 3.2 договору (5380,80 грн). Додатковою угодою № 5 від 22.02.2021 ціну природного газу збільшено до 8665,00 грн., що на 61,035% більше від початкової ціни природного газу, встановленої п. 3.2 договору (5380,80 грн). Зазначене не відповідає вимогам пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", з врахуванням правових позицій, викладених у постановах Верховного Суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19, 07.09.2022 у справі № 927/1058/21, від 22.06.2022 у справі № 917/1062/21, від 07.12.2022 у справі № 927/189/22, від 13.04.2023 у cправі № 908/653/22, за змістом яких у договорі, укладеному за результатами проведення відкритих торгів, проведених за Законом України "Про публічні закупівлі", ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

Отже, при укладенні додаткових угод № 4 від 09.02.2021 та №5 від 22.02.2021, сторони теж не дотримались вимог пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Оскільки укладення договору, стягнення за яким є предметом спору в даній справі, відбулось у відповідності до Закону України "Про публічні закупівлі", то в силу ст. 637 ЦК України зміни до нього вчиняються у відповідності до названого Закону.

Законом України "Про публічні закупівлі" за N 922-VIII від 25.12.2015, який набрав чинності 19.02.2016, установлено правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Статтею 37 цього Закону N 922-VIII від 25.12.2015, в редакції яка діяла до 19.04.2020, передбачалось, що договір про закупівлю є нікчемним у разі його укладення з порушенням вимог частини четвертої статті 36 цього Закону.

Відповідно до п. п. 1, 2 частини четвертої статті 36 Закону N 922-VIII від 25.12.2015 умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.

Вказана вище редакція Закону діяла до 19.04.2020, коли введений в дію Закон України N 114-IX від 19.09.2019 (набрав чинності 20.10.2019), яким внесено зміни до Закону України "Про публічні закупівлі" N 922-VIII від 25.12.2015, шляхом викладення його в новій редакції, згідно з якою нікчемність договору про закупівлю регулюється ст. 43, а не ст. 37, як у редакції Закону N 922-VIII від 25.12.2015, а основні вимоги до договору про закупівлю, які в попередній редакції Закону N 922-VIII від 25.12.2015 визначались ч. 4 ст. 36, у Законі N 114-IX від 19.09.2019 передбачені в частинах 4 та 5 ст. 41.

Так, п. 2 ч. 1 ст. 43 Закону N 114-IX від 19.09.2019 передбачено, що договір про закупівлю є нікчемним у разі укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону.

Згідно з ч. 4 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції Закону N 114-IX від 19.09.2019, яка діє з 19.04.2020), умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Натомість п. п. 1, 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції Закону N 114-IX від 19.09.2019, яка діяла з 19.04.2020) передбачено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

При цьому, стаття 43 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції Закону N 114-IX від 19.09.2019, яка діє з 19.04.2020) не передбачає нікчемності договорів та угод про зміну істотних умов договору про закупівлю, якщо такі укладено відповідно до частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", адже згідно з пунктом 2 статті 43 чинної редакції цього закону, нікчемним є договір про закупівлю, укладений з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону, в той же час як зміна істотних умов укладеного договору регулюється частиною п`ятою статті 41 цього закону, в редакції, яка діє після 19.04.2020. Тому договори та угоди, якими вносяться зміни до істотних умов договору про закупівлю, укладені після 19.04.2020 відповідно до вимог вимог частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", не встановлені законом як нікчемні правочини.

На противагу цьому, стаття 37 Закон України "Про публічні закупівлі", в редакції яка діяла до 19.04.2020, передбачала, що договір про закупівлю є нікчемним у разі його укладення з порушенням вимог частини четвертої статті 36 цього Закону. Частина четверта статті 36 закону в зазначеній редакції регулювала як вимоги до укладення договору про закупівлю, так і до зміни істотних умов договору про закупівлю після його укладення. У зв`язку з цим договори та угоди, якими вносились зміни до істотних умов договору про закупівлю, та які укладені до 19.04.2020 з порушенням вимог частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі", є нікчемними.

Правові висновки щодо нікчемності додаткових угод, якими збільшувалась ціна договору про закупівлю з порушенням вимог частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі", в редакції, яка діяла до 19.04.2020, були висвітлені, зокрема Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2019 по справі № 927/491/19.

Однак у справі № 927/491/19, та інших справах, з подібними обставинами, Верховний Суд застосовував норми статей 36, 37 Закону України "Про публічні закупівлі" саме в редакції, яка діяла до 19.04.2020, і застосовуючи саме ці норми, Верховний Суд викладав правові висновки про нікчемність додаткових угод, укладених з порушенням вимог частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі".

Однак, оскільки додаткові угоди № 1 від 21.01.2021, № 2 від 26.01.2021, № 3 від 29.01.2021, № 4 від 09.02.2021, № 5 від 22.02.2021 до договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 2021 від 11.01.2021 укладені між сторонами після 19.04.2020, а положення частини п`ятої статті 41 та п. 2 статті 43 Закону України "Про публічні закупівлі", в редакції, яка діє після 19.04.2020, не встановлюють нікчемності договорів та угод, укладених відповідно до вимог частини п`ятої статті 41 даного закону, суд при ухваленні рішення виходить з того, що оскаржувані додаткові угоди не є нікчемними, а є заперечними правочинами.

Подібні правові висновки викладено, зокрема, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.09.2022 у справі № 927/1058/21 (п. 5.35-5.43 постанови), у якій, зокрема, зазначено, що статтею 43 Закону України "Про публічні закупівлі", якою встановлено підстави нікчемності договору про закупівлю, не передбачено серед правових підстав нікчемності договору порушення сторонами вимог частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі". Вказане свідчить про те, що у новій редакції Закону України "Про публічні закупівлі" порушення частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" не є законодавчо встановленою підставою нікчемності правочину.

При кваліфікації спірних додаткових угод як нікчемних чи заперечних правочинів, суд також виходить з того, що висновки, викладені у рішенні Господарського суду Львівської області від 27.09.2021 та постанові Західного апеляційного господарського суду від 30.11.2021 у справі № 914/2293/21 щодо нікчемності цих додаткових угод, є правовою оцінкою встановлених судами обставин справи, а не фактами, які мають преюдиційне значення.

Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з абзацом 1 частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені у статті 203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх і непрацездатних дітей.

Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Тобто, для того, щоб визнати той чи інший правочин недійсним, позивач по справі має довести, що такий правочин, саме в момент його укладання, зокрема, суперечив Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Оскільки суд встановив, що оспорювані додаткові угоди № 1 від 21.01.2021, № 2 від 26.01.2021, № 3 від 29.01.2021, № 4 від 09.02.2021, № 5 від 22.02.2021 до договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 2021 від 11.01.2021 укладені між сторонами з порушенням вимог п. 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", про які суд зазначив вище, беручи до уваги, що зазначеним законом, в редакції, яка діяла на день їх укладення, не встановлення нікчемності таких правочинів, позовні вимоги про визнання недійсними цих додаткових угод є обґрунтованими та задовольняються судом.

Доводи відповідача про правомірність збільшення вартості природного газу виходячи з коливання цін на ринку спростовано наведеними вище мотивами суду. Призначена по справі ухвалою суду від 28.09.2022 судова економічна експертиза не була проведена з вини відповідача, який не оплатив її проведення, не надав суду жодних доказів поважності неоплати призначеної судом експертизи.

Щодо стягнення зайво перерахованих коштів за природний газ в сумі 195 709,84 грн, то статтею 669 ЦК України передбачено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Відповідно до частини першої ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Таким чином, обов`язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві, врегульований нормами гл.54 ЦК "Купівля-продаж", і тому як правова підстава такого повернення не може бути застосована ст.1212 ЦК.

Зазначена правова позиція викладена, зокрема, в п. 70 постанови Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.06.2022 по справі № 917/1062/21.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №917/1739/17 зроблено висновок, що правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. При цьому незгода суду з наведеним у позовній заяві правовим обґрунтуванням щодо спірних правовідносин не є підставою для відмови у позові. Суди, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини. Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом необхідно керуватися при вирішенні спору. Велика Палата Верховного Суду зазначає, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

Оскільки суд дійшов до висновку про визнання недійсними додаткових угод, якими збільшувалась ціна природного газу, зазначені додаткові угоди не спричиняють жодних правових наслідків, крім тих, що пов`язані з їх недійсністю, а тому у відносинах між сторонами застосовується ціна природного газу встановлена у договорі, без врахування додаткових угод.

Відповідно до п. 3.2 договору № 2021 постачання природного газу для потреб непобутових споживачів, ціна 1 тис. куб. метрів природного газу з ПДВ становить 5 380,80 грн з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності.

Як вище встановив суд, ТОВ "Газпромсервіс поставило позивачу на підставі договору загалом 109,88578 тис. куб. метрів природного газу, за що Львівська національна наукова бібліотека України ім. В.Стефаника оплатила 786983,24 грн.

Враховуючи встановлену в договорів вартість природного газу 5380,80 грн за 1 тис. куб. метрів природного газу, за поставлений природний газ відповідач мав оплатити 591273,41 грн ( 109,88578 тис. куб. метрів ? 5380,80 грн = 591273,41 грн).

Отже позивач оплатив на користь ТОВ "Газпромсервіс" грошові кошти в сумі 786983,24 грн, а отримав природний газ вартістю лише 591273,41 грн.

Відповідно, отримана відповідачем оплата у сумі 195709,83 грн (786983,24 грн - 591273,41 грн. = 195709,83 грн ) за товар, який не був ним поставлений, підлягає стягненню з відповідача на підставі ч.1 ст.670 ЦК України.

У позовній вимозі позивач просить стягнути з відповідача суму зайво перерахованих коштів за природний газ в сумі 195709,84 грн, що на 0,01 грн більше ніж сума переплати, яку встановив суд. Тому в задоволенні позову в частині 0,01 грн суд відмовляє.

Судові витрати.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України передбачено, що судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом задоволено позовні вимоги про визнання недійсними п`яти додаткових угод, а тому сплачений за заявлення цих вимог судовий збір в сумі 11350,00 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Оскільки суд задоволив позовні вимоги про стягнення зайво перерахованих коштів в частині 195709,83 грн, і відмовив в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 0,01 грн, що становить лише 0,00000511% від розміру позовної вимоги про стягнення 195709,84 грн, то така часткова відмова не спричиняє покладення якоїсь частини судового збору на позивача. За позовну вимогу про стягнення 195709,84 грн позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2935,65 грн. Виходячи, що в стягненні 0,01 грн суд відмовив, на позивача мала б покладатись сума судового збору в 0,00015 грн (2935,65 ? 0,00000511%). За таких обставин з відповідача підлягає стягненню також і судовий збір в сумі 2935,65 грн, сплачений за позовну вимогу про стягнення 195709,84 грн. Загальна сума судового збору, яка підлягає стягненню з відповідача в користь позивача становить 14285,65 грн.

Керуючись ст. 13, 73, 74, 86, 129, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Львівської національної наукової бібліотеки України імені В.Стефаника (вул. Стефаника, буд. 2, м. Львів, Львівська обл., 79000, ідентифікаційний код юридичної особи: 22334641) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газпромсервіс" (вул. Промислова, буд. 30, м. Тернопіль, Тернопільська область, 46019, ідентифікаційний код юридичної особи: 31767581) про визнання недійсними додаткових угод до договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 2021 від 11.01.2021: № 1 від 21.01.2021, № 2 від 26.01.2021, № 3 від 29.01.2021, № 4 від 09.02.2021, № 5 від 22.02.2021, укладених між ТОВ "Газпромсервіс" та ЛННБ України ім. В.Стефаника, та стягнення з ТОВ "Газпромсервіс" на користь ЛННБ України ім. В.Стефаника 195709,84 грн. зайво перерахованих коштів задовольнити частково.

Визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 21.01.2021 до договору № 2021 постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 11.01.2021, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газпромсервіс" та Львівською національною науковою бібліотекою України імені В.Стефаника.

Визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 26.01.2021 до договору № 2021 постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 11.01.2021, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газпромсервіс" та Львівською національною науковою бібліотекою України імені В.Стефаника.

Визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 29.01.2021 до договору № 2021 постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 11.01.2021, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газпромсервіс" та Львівською національною науковою бібліотекою України імені В.Стефаника.

Визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 09.02.2021 до договору № 2021 постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 11.01.2021, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газпромсервіс" та Львівською національною науковою бібліотекою України імені В.Стефаника.

Визнати недійсною додаткову угоду № 5 від 22.02.2021 до договору № 2021 постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 11.01.2021, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газпромсервіс" та Львівською національною науковою бібліотекою України імені В.Стефаника.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Газпромсервіс" (вул. Промислова, буд. 30, м. Тернопіль, Тернопільська область, 46019, ідентифікаційний код юридичної особи: 31767581) на користь Львівської національної наукової бібліотеки України імені В.Стефаника (вул. Стефаника, буд. 2, м. Львів, Львівська обл., 79000, ідентифікаційний код юридичної особи: 22334641) 195709 (сто дев`яносто п`ять тисяч сімсот дев`ять) грн 83 коп. зайво перерахованих коштів та 14285 (чотирнадцять тисяч двісті вісімдесят п`ять) грн 65 коп. судового збору.

В частині вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Газпромсервіс" (вул. Промислова, буд. 30, м. Тернопіль, Тернопільська область, 46019, ідентифікаційний код юридичної особи: 31767581) на користь Львівської національної наукової бібліотеки України імені В.Стефаника (вул. Стефаника, буд. 2, м. Львів, Львівська обл., 79000, ідентифікаційний код юридичної особи: 22334641) 0 (нуль) грн 01 коп. зайво перерахованих коштів - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення: 01.05.2023.

Суддя І.Є. Горпинюк