Рішення

від 20.04.2023 по справі 925/1023/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2023 року м. Черкаси Справа № 925/1023/22

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Брус Л.П., за участю представників:

від позивача Сігнаєвський А.О. адвокат,

від відповідача Шатайло Ю.Г. керівник,

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області у місті Черкаси справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аспект 2015» (м. Одеса)

до Фермерського господарства «Вікторія» (м. Монастирище, Черкаська область)

про стягнення 2 605 340,83 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аспект 2015» (вул. Ільфа і Петрова, 18, м. Одеса, 65104, код 39630557) звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Фермерського господарства «Вікторія» (вул. Горького, 22, м. Монастирище, Монастирищенський р-н, Черкаська область, 19100, код 31734226) про стягнення 2 605 340,83 грн, з яких: 2 128 546,44 грн основна заборгованість, 213 741, 54 грн проценти за користування грошовими коштами, 227 754, 46 грн інфляційні втрати та 35 298,39 грн 3 % річних на підставі договору купівлі-продажу № 21-28092 від 28.09.2021, укладеного між сторонами.

Судові витрати позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.

Наведено орієнтовний (попередній) розрахунок суми судових витрат, що складає: 20 000, 00 грн витрати, пов`язані з професійною правничою допомогою адвоката, 39 080,11 грн судовий збір.

Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 526, 536, 625, 693, 712, 1048, 1212, 1214 Цивільного кодексу України (ЦК України), умовами договору та додаткових угод.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що належним чином виконав свої зобов`язання за укладеним між сторонами договором, здійснивши попередню оплату товару, а відповідач не передав товар у повному обсязі та у встановлений строк, не повернув суму попередньої оплати на вимогу позивача.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 18.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 17.11.2022.

04 листопада 2022 року (поштове відправлення від 01 листопада 2022 року) від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач проти позову заперечує, оскільки виконав всі умови укладеного між сторонами договору купівлі-продажу та неодноразово звертався до позивача з вимогою забрати товар.

В обґрунтування заперечень щодо позовних вимог відповідач зазначив, що між сторонами було укладено додаткові угоди до договору купівлі-продажу № 21-28092, які є його невід`ємними частинами, відповідно до п. 5 яких передача товару проводиться на умовах: ЕХW, Черкаська область, Монастирищенський район, м. Монастирище. Отже, сторони чітко визначили місце, в якому має проходити передача товару. ФГ «Вікторія» було завантажено весь транспорт, який був наданий позивачем.

Лист (вимогу) позивача про повернення авансу вважає таким, що суперечить умовам договору, адже сільськогосподарську продукцію згідно з умовами договору покупець повинен був забрати зі складу в м. Монастирище. Частину продукції покупець (позивач) забрав, що підтверджують додані до позовної заяви: копія видаткової накладної № 3 від 25.01.2022, копія видаткової накладної № 4 від 26.01.2022, копія видаткової накладної № 5 від 27.01.2022.

Відповідач зауважує, що неодноразово ФГ «Вікторія» зверталося до ТОВ «Аспект 2015» з вимогою забрати придбаний товар, та вважає, що ТОВ «Аспект 2015» через зміну кон`юнктури ринку сільськогосподарської продукції, викликану війною в Україні, вирішило в односторонньому порядку відмовитися від укладеного договору. Така позиція є непорядною та такою, що суперечить як звичаям ділового обороту так і нормам чинного законодавства.

Позивачем не надано жодного доказу того, що ФГ «Вікторія» відмовилося передати йому товар згідно з умовами договору. Натомість, ФГ «Вікторія» змушене нести додаткові незаплановані витрати по зберіганню товару.

Позивач вимагає саме повернення коштів, посилаючись на ст. 1212 ЦК України (безпідставно набуте майно). Відповідач вважає таку правову позицію абсурдною, адже в тексті позовної заяви є посилання на договір купівлі-продажу № 21-28092 від 28.09.2021, на виконання умов якого позивач перерахував відповідачу грошові кошти за товар.

Призначене на 17.11.2022 судове засідання не відбулося через оголошення повітряної тривоги та загрозу ракетних ударів по всій території України.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 17.11.2022 підготовче засідання відкладено на 29.11.2022.

Призначене на 29.11.2022 судове засідання не відбулося через аварійне відключення електричної енергії в приміщенні Господарського суду Черкаської області, тому була відсутня технічна можливість проводити фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 29.11.2022 підготовче засідання відкладено на 17.01.2023.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 17.01.2023 продовжено строк підготовчого провадження у даній справі на тридцять днів, підготовче засідання відкладено на 16 лютого 2023 року.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 16.02.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 01 березня 2023 року.

В судовому засіданні 01 березня 2023 року оголошувалася перерва до 03 березня 2023 року.

06 березня 2023 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив.

Позивач зазначає, що всупереч вимогам ст. 75 ГПК України відповідач не надав доказів звернень з вимогою забрати придбаний товар, отже суд позбавлений можливості встановити зазначені факти, а також перевірити чи мали вони місце до спливу строку поставки. При цьому позиція відповідача зводиться до того, що ФГ «Вікторія» має в наявності товар для виконання зобов`язань по договору (з пояснень директора).

Відповідач зазначає про зміну кон`юнктури ринку, що відповідає дійсності. Саме через коливання цін на сільськогосподарську продукцію, для зменшення ризиків, сторонами визначається дата поставки кожної партії. Тобто відповідач визнає, що він намагається примусити позивача придбати в нього товар за не ринковою ціною.

Посилаючись на висновки Верховного суду викладені у постанові від 27.11.2019, зміст статей 525, 526, 663, 693 Цивільного кодексу України, позивач зазначає, що відповідач не надав доказів вчинення дій щодо виконання обов`язку з передачі товару позивачу, а отже він не виконав умови договору і вимоги позивача щодо повернення авансу є законними і обґрунтованими.

06 березня 2023 року від відповідача надійшла заява із запереченнями щодо приєднання до матеріалів справи відповіді на відзив, оскільки вона подана поза межами встановленого судом процесуального строку.

Після проведення дебатів суд оголосив перерву в судовому засіданні до 06 березня 2023 року.

06 березня 2023 року суд видалився в нарадчу кімнату для постановлення судового рішення.

07 березня 2023 року суд підписав вступну та резолютивну частину ухвали, якою, окрім іншого, вирішив повернутись до стадії розгляду справи у підготовчому провадженні та зобов`язати відповідача подати до суду докази щодо направлення вимог до позивача забрати товар зі складу.

20 березня 2023 року від представника позивача адвоката Сігнаєвського Андрія Олеговича надійшла заява про відвід судді Чевгуза О.В.

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Чевгуза О.В., розглянувши 20.03.2023 заяву про відвід, ухвалив:

заявлений представником позивача адвокатом Сігнаєвським Андрієм Олеговичем відвід судді Чевгузу О.В. визнати необґрунтованим;

матеріали заяви представника позивача адвоката Сігнаєвського Андрія Олеговича про відвід судді Чевгузу О.В. передати уповноваженій особі для вирішення питання щодо визначення складу суду для розгляду вказаної заяви у порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 ГПК України.

Господарський суд Черкаської області у складі судді Боровика С.С., розглянувши 22.03.2023 заяву про відвід, ухвалив у задоволенні заяви представника позивача адвоката Сігнаєвського Андрія Олеговича про відвід судді Чевгуза О.В. у справі № 925/1023/22 відмовити.

Судом неодноразово постановлялися ухвали про забезпечення проведення судових засідань для Товариства з обмеженою відповідальністю «Аспект 2015» в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

04 квітня 2023 року від представника позивача надійшла заява з розбірливою копією договору купівлі-продажу.

04 квітня 2023 року від відповідача надійшла заява про долучення до матеріалів справи доказів: фото про наявність зерна на складі, відомості про рух зерна в коморі за 2022-2023 роки помісячно, податкова декларація про сплату податків за лютий 2022 року, квитанція про реєстрацію податкової накладної.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 04.04.2023 задоволено заяву представника відповідача про долучення доказів до матеріалів справи; долучено до матеріалів справи: фото про наявність зерна на складі, відомості про рух зерна в коморі за 2022-2023 роки помісячно, податкову декларацію про сплату податків за лютий 2022 року; квитанцію про реєстрацію податкової накладної; закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 20 квітня 2023 року.

12 квітня 2023 року від представника позивача надійшло клопотання про визнання доказів поданих відповідачем та залучених судом до матеріалів справи недопустимими, оскільки

в порушення вимог ст. 80 ГПК України докази відповідачем не надсилалися / не надавалися позивачу,

зазначені докази у позивача відсутні, подані в паперовій формі і не є публічно доступними, крім того, суд не надав позивачу доступ до справи в електронному суді (примітка суду: на підставі заяви від 16.02.2023 надано адвокату Сігнаєвському А.О. як представнику позивача доступ до електронної справи № 925/1023/22 в підсистемі «Електронний суд»),

докази подані з порушенням встановленого законом порядку, а отже відповідно до ч. 8 ст. 80 ГПК України не можуть прийматись судом до розгляду і є не допустимими.

Зазначене позбавляє позивача можливості надати оцінку залученим доказам та обґрунтувати свої заперечення, що порушує його право на захист.

У судовому засіданні 20.04.2023 представник позивача позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі, відповідач у задоволені позову відмовити.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Після виходу суду з нарадчої кімнати 20.04.2023 оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Відомості про вказані процесуальні дії занесені до протоколу судового засідання.

Відповідно до частини першої статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

28 вересня 2021 року між ТОВ «Аспект 2015» (покупець) та ФГ «Вікторія» (постачальник) було укладено договір купівлі-продажу № 21-28092 (договір)

Сторони у договорі погодили зокрема таке.

Постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець прийняти га оплатити товар в строк та на умовах, передбачених цим договором.

1.2. Найменування товару згідно додаткової угоди до договору.

1.3. Товар урожаю (рік вказаний у п. 2 додаткової угоди до цього договору, що є невід`ємною його частиною) року, країна походження Україна.

1.4. Додаткові умови та деталі цього договору можуть регулюватися додатковими угодами до нього.

3.1. Передача товару здійснюється в асортименті та кількості, узгоджений сторонами у додатковій угоді, на умовах згідно даного договору.

3.2. Строк поставки Товару згідно додаткової угоди до договору.

3.5. Перехід права власності та ризиків на товар відбувається в момент передачі товару в розпорядження покупця та підписання представниками сторін видаткових накладних на товар.

3.6. Постачальник гарантує наявність у нього товару у кількості та якості згідно умов даного договору.

3.7. Постачальник зобов`язується при поставці Товару забезпечити:

3.7.1. надання Покупцю:

- оригінал рахунку;

- оригінал видаткової накладної.

3.7.2 реєстрацію в Єдиному державному реєстрі податкових накладних (ЄДРПН) податкову накладну та/або розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної у відповідності до вимог податкового законодавства, в тому числі при складанні податкової накладної та або розрахунку коригування кількісних вартісних показників до податкової накладної обов`язково вказує не менше перших 4 (чотирьох) цифр коду УКТ ЗЄД у відповідності з п. 2 додаткової угоди до цього договору.

3.8. При оформлені товарно-транспортної накладної постачальник/покупець керується Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими Наказом № 363 від 14.10.1997 р. № 363 В графі «пункт навантаження» товарно-транспортної накладної зазначається пункт загрузки (адреса складу) та за бажанням назва постачальника відповідно установчих документів.

3.9. На письмову вимогу постачальника, покупець зобов`язується надати постачальнику засвідчені копії товарно-транспортної накладної.

3.10. Дата переходу права власності на товар дата видаткової накладної.

3.11. Оплачений товар, який є власністю покупця може зберігатися на складах постачальника до повного його відвантаження покупцем.

4.1. Загальна ціна договору визначається в гривні, складається з суми вартості поставленого товару у відповідності до всіх додаткових угод (додатків) до цього договору, підписаних обома сторонами.

4 2. Валюта розрахунку гривня. Ціни в додаткових угод вказуються в гривнях за 1 метричну тону товару. Оплата здійснюється шляхом безготівковою розрахунку банківським переказом. Загальна ціна договору є вільною договірною.

4.3. Ціни по позиціям узгоджуються постачальником та покупцем, визначаються в додаткових угодах.

5.1. Покупець сплачує 86 % від вартості кожної окремої поставленої партії товару на поточний рахунок постачальника, зазначений у договорі, протягом 3-х (трьох) банківських днів з дати надання рахунку на оплату кожної окремої поставленої партії товару із зазначенням точної кількості та ціни товару без ПДВ, суми ПДВ, усього до сплати; копій документів, зазначених в п. 3.7.1. цього договору.

5.4. Оплата поставленого товару здійснюється покупцем у гривнях шляхом безготівкового банківського переказу грошових коштів на поточний рахунок постачальника

5.5. Датою оплати товару вважається дата зарахування грошових коштів на рахунок постачальника.

6.1. Приймання-передача товару проводиться уповноваженими представниками сторін. Приймання товару по кількості проводиться згідно товаросупровідних документів, по якості згідно документів, що посвідчують якість Товару.

7.2.За порушення строку передачі товару, в тому числі не в повному обсязі, постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 5 (п`яти) % від вартості не поставленого (недопоставленого) товару за кожний день прострочки поставки і до повної поставки товару.

7.5. За односторонній відказ від виконання своїх зобов`язань но даному договору постачальник виплачує штраф у розмірі 10 % від вартості непоставленого товару.

Згідно з додатковою угодою № 4 від 25.01.2022 постачальник передає у власність покупця кукурудзу врожаю 2021 року в кількості 100 тон +/- 10 %, ціна за 1 т, без ПДВ, грн 6 948,00 грн, вартість товару без ПДВ, грн 694 800,00 грн, сума ПДВ, грн 97 272,00 грн, загальна вартість товару з ПДВ, грн 792 072,00 грн.

Відповідно до п. 3, 5, 6 додаткової угоди № 4 від 25.01.2022 загальна вартість товару за цією додатковою угодою складає 792 072,00 (сімсот дев`яносто дві тисячі сімдесят дві грн 00 коп.) в т.ч. ПДВ.

Передача товару проводиться на умовах: EXW, Черкаська обл., Монастирищенський p-н, м. Монастирище.

Строк поставки товару до 04.02.2022 включно.

Додаткова угода № 4 від 25.01.2022 до договору купівлі-продажу № 21-28092 від 28.09.2021 є невід`ємною його частиною.

Згідно з додатковою угодою № 5 від 22.02.2022 постачальник передає у власність покупця кукурудзу врожаю 2021 року в кількості 300 тон +/- 10 % ціна за 1 т, без ПДВ, грн 7 237,00 грн, вартість товару без ПДВ, грн 2 171 100,00 грн, сума ПДВ, грн 303 954,00 грн, загальна вартість товару з ПДВ, грн 2 475 054,00 грн.

Відповідно до п. 3, 5, 6 додаткової угоди № 5 від 22.02.2022 загальна вартість товару за цією додатковою угодою складає 2 475 054,00 (два мільйони чотириста сімдесят п`ять тисяч п`ятдесят чотири грн 00 коп.) в т.ч. ПДВ.

Передача товару проводиться на умовах: EXW, Черкаська обл., Монастирищенський p-н, м. Монастирище.

Строк поставки Товару до 04.03.2022 включно.

Додаткова угода № 5 від 22.02.2022 до договору купівлі-продажу № 21-28092 від 28.09.2021 є невід`ємною його частиною.

Позивач здійснив оплату товару на суму 3 008 776,05 грн:

платіжним дорученням № 411710 від 25.01.2022, призначення платежу «Оплата за с/х продукцию согласно счета № 3 от 25.01.2022 г. у т.ч. ПДВ», на суму 681 181,92 грн,

платіжним дорученням № 411806 від 04.02.2022, призначення платежу «Оплата за с/х продукцию согласно доп. соглашения № 4 к договору № 21-28092 от 28.09.2021 г. у т.ч. ПДВ», на суму 199 047,69 грн,

платіжним дорученням № 411875 від 22.02.2022, призначення платежу «Оплата за с/х продукцию согласно счета № 7 от 22.02.2022 г. у т.ч. ПДВ», на суму 2 128 546,44 грн.

Відтак, платежі були здійснені у відповідності до договору та виставлених відповідачем рахунків.

Відповідач здійснив поставку товару на суму 880 229,61 грн:

згідно з видатковою накладною № 3 від 25.01.2022, з посиланням на договір купівлі-продажу № 21-28092 від 28 вересня 2021 року, розрахунковий документ: рахунок на оплату покупцю № 3 від 25 січня 2022 р., товар: кукурудза врожаю 2021 р., кількість 54,36 тон, всього: 377 693,28, сума ПДВ: 52 877,06, всього із ПДВ: 430 570,34, місце складання: с. Хейлове, Монастирищенського району, Черкаської обл.,

згідно з видатковою накладною № 4 від 26.01.2022, з посиланням на договір купівлі-продажу № 21-28092 від 28 вересня 2021 року, розрахунковий документ: рахунок на оплату покупцю № 3 від 25 січня 2022 р., товар: кукурудза врожаю 2021 р., кількість 28,96 тон, всього: 201 214,08, сума ПДВ: 28 169,97, всього із ПДВ: 229 384,05, місце складання: с. Хейлове Монастирищенського району, Черкаської обл.,

згідно з видатковою накладною № 5 від 27.01.2022, з посиланням на договір купівлі-продажу № 21-28092 від 28 вересня 2021 року, розрахунковий документ: рахунок на оплату покупцю № 3 від 25 січня 2022 р., товар: кукурудза врожаю 2021 р., кількість 27,81 тон, всього: 193 223,88, сума ПДВ: 27 051,34, всього із ПДВ: 220 275,22, місце складання: с. Хейлове Монастирищенського району, Черкаської обл.

Таким чином, відповідач не здійснив поставку товару за додатковою угодою № 5 від 22.02.2022 до договору.

На підтвердження розрахунків позивач також надав акт звірки взаємних розрахунків за період 01.01.2022 17.03.2022 р. між ТОВ «Аспект 2015» і ФГ «Вікторія» станом на 17.03.2022.

12 квітня 2022 року позивач звернувся до відповідача з листом № 96/62ИС-22, засобами електронної пошти, з вимогою повернути 2 128 546,44 грн авансу за не отриманий товар за додатковою угодою № 5 від 22.02.2022 до договору купівлі-продажу № 21-28092 від 28.09.2021.

Відповіді на лист відповідач не надіслав, сплачені грошові кошти позивачу не повернув.

З огляду на вищевикладене, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача сплаченої передоплати (авансу) у розмірі 2 128 546,44 грн, а також просить суд стягнути 213 741,54 грн проценти за користування грошовими коштами на підставі ч. 3 ст. 693 ЦК України нараховані на рівні облікової ставки НБУ за період 05.03.2022 19.09.2022, 227 754,46 грн інфляційних втрат за період квітень 2022 року серпень 2022 року та 35 298,39 грн 3 % річних за період 05.03.2022 19.09.2022 на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Відповідач доказів, які підтверджують поставку товару в обумовленому сторонами обсязі не надав, доводів позивача належними та допустимими доказами не спростував.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, керуючись своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно з ст. 626-628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом статей 525, 526, 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 цього Кодексу за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладання договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (частина 1 статті 656 Цивільного кодексу України).

Згідно з положеннями статті 662 цього Кодексу продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

За змістом статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Момент виконання обов`язку продавця передати товар визначено статтею 664 Цивільного кодексу України, згідно з якою обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

У розумінні положень частини 2 статі 664 зазначеного Кодексу товар вважається наданим у розпорядження покупця якщо: у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці; покупець поінформований про те, що товар готовий до передання. При цьому, товар повинен бути відповідним чином ідентифікований.

Суд встановив, що сторони узгодили передачу товару на умовах EXW.

Відповідно до визначення поняття EXW згідно з «Інкотермс 2010 Міжнародних правил тлумачення торгових термінів» (Інкотермс 2010), які набрали чинності з 01.01.2011, "Ех Works" (named place) - "Франко завод" (зазначена назва місця) означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання з поставки, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві або іншому зазначеному місці (наприклад: на заводі, фабриці, складі і т.п.).

Згідно зі статтею А.4 умов поставки EXW Інкотермс 2010 продавець зобов`язаний в обумовлену дату або в межах обумовленого строку надати невідвантажений у будь-який транспортний засіб товар у розпорядження покупця у зазначеному в договорі місці поставки.

Відповідно до статті А.7 умов поставки EXW Інкотермс 2010 продавець зобов`язаний повідомити покупця достатнім чином про дату і місце, коли і де товар буде надано у його розпорядження.

Згідно зі статтею В.4 умов поставки EXW Інкотермс 2010 покупець зобов`язаний прийняти поставку товару, як тільки товар надано у його розпорядження відповідно до статей А.4 та А.7/В.7.

Зазначена стаття умов поставки передбачає зобов`язання покупця щодо прийняття товару саме після здійснення окремого повідомлення про дату і місце, коли саме і де саме товар буде надано у розпорядження покупця.

Суд застосовує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду № 922/3332/17 від 19.06.2018.

Таким чином ч. 1 ст. 664 ЦК України у сукупності з умовами поставки EXW Інкотермс 2010 передбачають обов`язок продавця протягом строку, встановленого договором для здійснення поставки, повідомити покупця про готовність товару до відвантаження та про конкретну дату та місце, коли саме і де саме товар буде наданий в розпорядження покупця, а обов`язок покупця прийняти товар виникає саме після належного повідомлення продавцем покупця про конкретну дату та місце, коли саме і де саме товар буде наданий в розпорядження покупця, тобто переданий покупцю.

У разі коли продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (частина 2 статті 693 Цивільного кодексу України).

З огляду на фактичні обставини справи та правову кваліфікацію правовідносин сторін, суд визначає правову природу сплаченої позивачем суми коштів у загальному розмірі 3 088 776,05 грн саме як попередня оплата, тобто кошти, які попередньо оплачені стороною договору на користь іншої сторони з метою виконання нею своїх договірних зобов`язань.

Аванс (попередня оплата) це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок, викладений у постанові Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 року в справі № 910/12382/17).

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 13 травня 2019 року у справі № 910/15009/17, оскільки позивач сплатив суму попередньої оплати, а відповідач не передав товар, правильним є застосування частини другої ст. 693 Цивільного кодексу України та наявність підстав для задоволення позову і повернення позивачу попередньої оплати.

Разом з тим, з позовної заяви вбачається, що позивач в обґрунтування своїх вимог посилається на положення як ст. 1212 ЦК України, так і ст. 693 ЦК України.

Приписи ст. 1212 ЦК України (якою встановлено обов`язок повернення майна, набутого без достатньої правової підстави) не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, оскільки, як встановив суд та не заперечується сторонами, спірну суму попередньої оплати у розмірі 2 128 546, 44 грн було сплачено покупцем постачальникові як попередню оплату, у відповідності до укладеного між сторонами договору поставки (невід`ємною частиною якого є підписані обома сторонами додаткові угоди №№ 4, 5).

Велика Палата Верховного Суду сформувала висновки про те, що у процесуальному законодавстві діє принцип "jura novit curia" ("суд знає закони"), який полягає в тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus). Таким чином, при вирішенні спору суд в межах своїх процесуальних функціональних повноважень та в межах позовних вимог встановлює зміст (правову природу, права та обов`язки ін.) правовідносин сторін, які випливають із встановлених обставин, та визначає правову норму, яка підлягає застосуванню до цих правовідносин (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19).

Отже спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного Кодексу України, які стосуються виконання договірних зобов`язань.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законі інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Граничний строк поставки товару за додатковою угодою № 5 сторонами був встановлений до 04.03.2022.

При цьому, як уже зазначалося, матеріали справи не містять належних доказів поставки відповідачем товару в обумовлений строк зокрема на всю суму попередньої оплати, що також не заперечується відповідачем.

Відповідач не надав доказів повідомлення (звернення, листування засобами поштового зв`язку, електронною поштою, телефоном, факсимільним зв`язком, тощо) покупця про готовність товару до відвантаження (передачу), про дату і місце, коли саме і де саме товар буде наданий в розпорядження покупця, та відповідно належним чином не передав товар у розпорядження покупця, неналежно виконав договірні зобов`язання.

Доводи відповідача про те, що він має в наявності товар для здійснення поставки, сторони чітко визначили місце передачі товару, позивач наразі забрав частину товару, припущення про те, що через агресію рф, позивач в односторонньому порядку відмовився від виконання договору, посилання на відсутність доказів того, що відповідач відмовився передати товар згідно з умовами договору, суд вважає безпідставними, оскільки положення ч. 1 ст. 664 ЦК України, у сукупності з умовами поставки EXW Інкотермс 2010, передбачають прямий обов`язок продавця протягом строку, встановленого договором для здійснення поставки, повідомити покупця про готовність товару до відвантаження та про дату та місце, коли саме і де саме товар буде наданий в розпорядження покупця, а обов`язок покупця прийняти товар виникає саме після належного повідомлення продавцем покупця про дату та місце, коли саме і де саме товар буде наданий в розпорядження покупця.

З огляду на викладене суд також не приймає до уваги надані відповідачем фото про наявність зерна на складі, відомості про рух зерна в коморі за 2022-2023 роки помісячно, податкову декларацію про сплату податків за лютий 2022 року, квитанцію про реєстрацію податкової накладної.

Щодо позовних вимог про стягнення 213 741, 54 грн процентів за користування грошовими коштами на підставі ч. 3 ст. 693 ЦК України нараховані на рівні облікової ставки НБУ за період 05.03.2022 19.09.2022.

Згідно з ч. 3 ст. 693 ЦК України на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов`язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 1214 ЦК України у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (ст. 536 цього Кодексу).

Відповідно до ст. 1048 ЦК України, якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Заявлені до стягнення позивачем за користування чужими грошовими коштами проценти відповідають вимогам чинного законодавства.

Щодо позовних вимог про стягнення 227 754,46 грн інфляційних втрат за період квітень 2022 року серпень 2022 року та 35 298,39 грн 3 % річних за період 05.03.2022 19.09.2022 на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Правовідношення, в якому у зв`язку із фактичним закінченням строку поставки у відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов`язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, є грошовим зобов`язанням, а тому відповідно на нього можуть нараховуватися інфляційні втрати та 3% річних на підставі частини другої статті 625 цього Кодексу (пункт 74 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 918/631/19).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ст. 625 ЦК України позивач правомірно нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3 % річних та інфляційні нарахування.

Перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування 3 % річних та інфляційний втрат судом встановлено, що позивачем правильно визначено період та суми нарахувань.

Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення інфляційних нарахувань та 3 % річних в межах заявленої позивачем суми в розмірі 227 754,46 грн та 35 298,39 грн відповідно.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України у резолютивній частині рішення зазначаються відомості про розподіл судових витрат.

Позивач у позовній заяві просить розподілити судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд дійшов висновку про покладення судового збору у розмірі 39 080,11 грн на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фермерського господарства «Вікторія» (вул. Горького, 22, м. Монастирище, Монастирищенський р-н, Черкаська область, 19100, код 31734226) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аспект 2015» (вул. Ільфа і Петрова, 18, м. Одеса, 65104, код 39630557):

2 128 546,44 грн основна заборгованість,

213 741,54 грн проценти за користування грошовими коштами,

227 754,46 грн інфляційні втрати,

35 298,39 грн 3 % річних,

39 080,11 грн на відшкодування сплаченого судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги на рішення, рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене та підписане 01 травня 2023 року.

Суддя О.В. Чевгуз