Постанова

від 26.04.2023 по справі 545/264/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

26 квітня 2023 року

м. Київ

справа № 545/264/20

провадження № 61-10242св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І., суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Русинчука М. М., Краснощокова Є. В.,

учасники справи за позовом про визнання дій протиправними та скасування протоколу:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - державне підприємство «Сетам»,

третя особа - приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Скрипник Володимир Леонідович,

учасники справи за позовом про визнання електронних торгів недійсними та скасування протоколу проведення торгів:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: державне підприємство «Сетам», товариство з обмеженою відповідальністю «Мірата»,

треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Скрипник Володимир Леонідович, акціонерне товариство «Альфа-Банк»,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича на постанову Полтавського апеляційного суду від 22 вересня 2022 року в складі колегії суддів Панченка О. О., Одринської Т. В., Пікуля В. П., касаційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Мірата» і акціонерного товариства «Альфа-Банк» на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 02 грудня 2021 року в складі судді Бугрія В. М. та на постанову Полтавського апеляційного суду від 22 вересня 2022 року в складі колегії суддів Панченка О. О., Одринської Т. В., Пікуля В. П.,

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

31 січня 2020 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ДП «СЕТАМ», в якому просив:

визнати неправомірними дії ДП «СЕТАМ» стосовно уцінки нерухомого майна на 20 %;

скасувати протокол № 424758 проведення електронних торгів від 12 серпня 2019 року.

12 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ДП «СЕТАМ», ТОВ «Мірата», в якому просив:

визнати проведені ДП «СЕТАМ» електронні торги 13 січня 2020 року з реалізації лота № 396745, предмет іпотеки: пансіонат « ІНФОРМАЦІЯ_1 » загальною площею 3544,3 м2, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 недійсними;

скасувати протокол № 460462 проведення електронних торгів від 13 січня 2020 року.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 13 квітня 2020 року вказані позови об`єднано в одне провадження.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що 13 вересня 2007 року між ним та АКІБ «Укрсоцбанк» укладено генеральний договір про здійснення кредитування № 710/076 у розмірі 2 500 000 грн. З метою забезпечення виконання зобов`язань за вказаним договором сторони уклали іпотечний договір від 13 вересня 2007 року № 710/076, за умовами якого ОСОБА_1 передав в іпотеку нерухоме майно, а саме: пансіонат « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (із зазначенням відповідного переліку будівель), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

У зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за договором кредиту 23 червня 2014 року Дніпровським районним судом м. Києва видано виконавчий лист на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 17 квітня 2014 року в справі № 982/13 про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості за договором кредиту.

14 вересня 2018 року приватний виконавець Скрипник В. Л. відкрив виконавче провадження № НОМЕР_1 з виконання виконавчого листа та наклав арешт на все рухоме та нерухоме майно ОСОБА_1 .

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 на електронних торгах 13 січня 2020 року реалізовано предмет іпотеки - пансіонат « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Переможцем торгів стало ТОВ «Мірата».

Позивач уважає, що торги з реалізації предмета іпотеки відбулися з численними порушенням та не відповідають вимогам закону. Зокрема, зазначає, що при зупиненні електронних торгів 12 серпня 2019 року та при їх відновленні ДП «СЕТАМ» неправомірно уцінило майно позивача на 20% та знизило початкову його вартість, неправомірно склало протокол від 12 серпня 2019 року про те, що торги не відбулися у зв`язку з відсутністю допущених учасників, оскільки справжньою підставою зупинення торгів була ухвала Полтавського районного суду Полтавської області від 09 серпня 2019 року в справі № 545/1989/19.

Позивач указує, що протокол № 424758 електронних торгів від 12 серпня 2019 року, в якому невірно зазначена причина їх непроведення, та дії ДП «СЕТАМ» в особі Полтавської філії стосовно уцінки нерухомого майна на 20 % є неправомірними.

Підставами для скасування електронних торгів від 13 січня 2020 року позивач зазначає:

звіт про оцінку реалізованого майна не відповідає встановленим вимогам, оскільки оцінка є заниженою, проведена зі значними порушеннями, площа об`єкта нерухомості не відповідає фактичним даним, адже об`єкт самочинно добудовано, чим значно збільшеного його площу, про проведення торгів боржника не повідомлено, постанову про відкриття виконавчого провадження позивач не отримував;

ухвалою Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/62874/19-к від 29 листопада 2019 року накладено арешт на об`єкти нерухомого майна, зареєстровані на праві приватної власності за ОСОБА_1 , що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та які є частиною готельно-ресторанного комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_2 » шляхом заборони розпорядження, а тому проведення торгів та реалізація вказаного майна 13 січня 2020 року під час дії арешту є незаконною.

За таких обставин позивач уважає наявними підстави для визнання недійсними електронних торгів та скасування протоколу їх проведення від 13 січня 2020 року.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави області від 02 грудня 2021 року відмовлено у задоволенні позовів ОСОБА_1 до:

ДП «СЕТАМ» про визнання дій щодо уцінки майна протиправними та скасування протоколу;

ДП «СЕТАМ» та ТОВ «МІРАТА» про визнання електронних торгів недійсними та скасування протоколу проведення торгів.

Рішення суду першої інстанції в частині позову про визнання дій щодо уцінки майна протиправними та скасування протоколу мотивовано тим, що відповідно до протоколу № 424758 торги не відбулися у зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів, про що системою сформовано протокол № 424758 від 12 серпня 2019 року (час формування протоколу - 11:00:04). Тобто, фактично торги вважалися такими, що не відбулися, з моменту початку їх проведення о 09:00 год, оскільки всі заявки учасників було відхилено у зв`язку з несплатою гарантійного внеску до встановленого строку закінчення подання заявок (12.08.2019 о 08:00 год), що підтверджується інформацією на сайті ДП «СЕТАМ». Того ж дня, 12 серпня 2019 року електронні торги були зупинені ДП «СЕТАМ» на стадії «торги не відбулись» у зв`язку з тим, що ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 09 серпня 2019 року в справі № 545/1989/19 забезпечено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя та зупинено реалізацію лота № 342034 до вирішення позову по суті. Встановивши, що ДП «СЕТАМ» отримало вказану ухвалу після того, як протокол про проведення електронних торгів № 424758 від 12 серпня 2019 року було сформовано (протокол формується системою автоматично), то реалізація лота № 342034 фактично зупинена на стадії «торги не відбулися» у зв`язку з відсутністю допущених учасників, а тому суд першої інстанції вважав протокол № 424758 проведення електронних торгів від 12 серпня 2019 року таким, що відповідає вимогам закону та Порядку реалізації арештованого майна. Оскільки перші електронні торги не відбулися, а іпотекодержателі та інші кредитори боржника не скористалися правом придбати предмет іпотеки за початковою ціною, організатором торгів проведена уцінка лота № 342034 з урахуванням вимог статті 49 Закону України «Про іпотеку».

В частині вирішення позову про визнання електронних торгів недійсними та скасування протоколу проведення торгів рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що електронні торги з реалізації нерухомого майна проведено з дотриманням Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5, а тому права позивача не були порушені.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Полтавського апеляційного суду від 22 вересня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено; рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 02 грудня 2021 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким:

позови ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі;

визнано неправомірними дії ДП «СЕТАМ» в особі Полтавської філії стосовно уцінки нерухомого майна на 20% та скасовано протокол № 424758 проведення електронних торгів від 12 серпня 2019 року;

визнано проведені ДП «СЕТАМ» електронні торги 13 січня 2020 року з реалізації лота № 396745, предмет іпотеки: пансіонат « ІНФОРМАЦІЯ_1 » загальною площею 3544,3 м2, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 - недійсними та скасовано протокол № 460462 проведення електронних торгів від 13 січня 2020 року;

стягнуто з ДП «СЕТАМ» в особі Полтавської філії та ТОВ «Мірата» на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору за подання позовних заяв та апеляційної скарги у розмірі 4 204 грн, по 2102 грн з кожного.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що:

провівши уцінку реалізованого на торгах нерухомого майна організатори торгів порушили вимоги статті 49 Закону України «Про іпотеку», адже електронні торги, призначені на 12 серпня 2019 року, були зупинені на підставі ухвали Полтавського районного суду Полтавської області від 09 серпня 2019 року в справі № 545/1989/19, якою накладено арешти на усе майно в якості забезпечення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя. Таким чином, апеляційний суд уважав, що протокол № 424758 проведення електронних торгів від 12 серпня 2019 року із зазначенням того, що електронні торги не відбулися з причини відсутності допущених учасників торгів, та відповідно проведена з цих підстав уцінка іпотечного майна не відповідають вимогам закону;

електронні торги з реалізації нерухомого майна, які відбулися 13 січня 2020 року, не відповідають вимогам Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції 29 вересня 2016 року № 2831/5 та вимогам Закону України «Про виконавче провадження», з тих підстав, що:

електронні торги з продажу майна відбулися в той час, коли майно з 29 листопада 2019 року до 21 січня 2020 року перебувало під арештом (забороною відчуження), накладеним ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29 листопада 2019 року в межах кримінального провадження № 12015170300001426;

виконавчий лист № 755/13525/14-ц про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 7 775 447,86 грн визнано таким, що не підлягає виконанню;

звіт про оцінку реалізованого майна не відповідає вимогам закону, оскільки вартість комплексу будівель та споруд пансіонату « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 станом на час проведення електронних торгів була значно занижена.

Аргументи учасників справи

19 жовтня 2022 року від ТОВ «Мірата» до Верховного Суду надійшла касаційна скарга на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 02 грудня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 22 вересня 2022 року, у якій товариство просить їх скасувати як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального права, та закрити провадження у справі.

Касаційна скарга мотивована тим, що визначення юрисдикції у справі про визнання торгів недійсними залежить від суб`єктного складу сторін договору. Переможцем електронних торгів з реалізації нерухомого майна, які відбулися 13 січня 2020 року, є ТОВ «Мірата» (юридична особа), а тому справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, у зв`язку з чим судам необхідно було закрити провадження у справі згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України. Також товариство звертає увагу на те, що суди під час розгляду справи не залучили усіх відповідачів, а саме приватного виконавця як одну зі сторін оспорюваного правочину.

24 жовтня 2022 року від приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника В. Л. до Верховного Суду надійшла касаційна скарга на постанову Полтавського апеляційного суду від 22 вересня 2022 року, у якій приватний виконавець просить її скасувати як таку, що прийнята з порушенням норм процесуального права, та закрити провадження у справі.

Касаційна скарга мотивована тим, що:

на час проведення електронних торгів 13 січня 2020 року виконавчий лист № 755/13525/14-ц, за яким проведено оспорювані торги, не визнано таким, що не підлягає виконанню, а тому посилання апеляційного суду на такі обставини як на підставу для визнання недійсними торгів є безґрунтовним;

неправильним є висновок суду апеляційної інстанції про недійсність торгів з підстав того, що торги відбулися під час перебування майна під арештом, накладеним у межах кримінального провадження на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/62874/19-к від 29 листопада 2019 року, оскільки накладена судом заборона відчуження або арешт майна, зареєстровані після реєстрації іпотеки, не є перешкодою для реалізації майна. Разом з тим, з метою недопущення порушення прав учасників кримінального провадження, в межах якого спірне нерухоме майно було визнано речовим доказом, керуючись статтею 32 Закону України «Про виконавче провадження» прийнято рішення про відкладення електронних торгів з лота № 396745 від 09 січня 2020 року, яке направлено до виконання ДП «СЕТАМ». У зв`язку з чим організатором торгів на виконання вимог Порядку № 2831/5 після отримання відповідної постанови приватного виконавця про відкладення проведення виконавчих дій було зупинено електронні торги за лотом № 396745, призначені на 13 січня 2020 року. Зокрема, торги зупинені в стані «підписання протоколу», про що складено відповідний акт про зупинення електронних торгів. 27 січня 2020 року на адресу приватного виконавця надійшов лист від AT «Укрсоцбанк», в якому повідомлено виконавця про те, що ухвалою Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/1748/20-к від 21 січня 2020 року скасовано арешт з майна боржника у вигляді заборони відчуження, у зв`язку з цим стягувач просив поновити торги. Таким чином проведення електронних торгів за лотом № 396745 відновлено й протокол проведення електронних торгів за лотом № 460462 сформовано системою ДП «СЕТАМ» 28 січня 2020 року. Суд апеляційної інстанції на вказані обставини увагу не звернув та скасував протокол проведення електронних торгів від 13 січня 2020 року;

висновок апеляційного суду про те, що організатор торгів безпідставно прийняв рішення про уцінку майна на 20%, є невмотивованим, адже як правильно зазначив суд першої інстанції, електронні торги 12 серпня 2019 року не відбулися через відсутність допущених учасників торгів, а тому зменшення вартості майна на підставі статті 49 Закону України «Про іпотеку» є законним та обґрунтованим. Крім того, обставина зменшення вартості іпотечного майна не може бути підставою для визнання торгів недійсними, оскільки такі дії підлягають оскарженню в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження»;

суди не звернули увагу на те, що визначення юрисдикції у справі про визнання торгів недійсними залежить від суб`єктного складу сторін договору. З урахуванням того, що продавцем спірного майна є юридична особа та відповідно набувачем майна є юридична особа - ТОВ «Мірата», справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, а тому провадження у справі необхідно закрити з підстав порушення правил юрисдикції.

03 листопада 2022 року від АТ «Альфа-Банк» до Верховного Суду надійшла касаційна скарга на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 02 грудня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 22 вересня 2022 року, у якій банк просить їх скасувати як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального права, та закрити провадження у справі.

Касаційна скарга мотивована тим, що набуття майна за результатами публічних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна є державна виконавча служба та організатор публічних торгів. Покупцем, відповідно, є переможець публічних торгів. Юрисдикційність справ про оскарження електронних торгів визначається з огляду на склад сторін правочину. Якщо набувачем (переможцем електронних торгів) є фізична особа, справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Натомість оскільки у цій справі однією зі сторін оспорюваного договору є юридична особа - покупець, ця справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Крім того, банк звертає увагу на те, що суди під час розгляду справи не врахували висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 05 червня 2018 року в справі № 910/856/17 про те, що у справі про визнання недійсними торгів відповідачами мають бути усі сторони правочину - державна виконавча служба, організатор і переможець торців. Під час розгляду справи суди не залучили виконавчу службу, у зв`язку з чим розглянули справу за неналежного складу відповідачів.

03 березня 2023 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу АТ «Альфа-Банк», у якому позивач просить залишити її без задоволення, а оскаржену постанову апеляційного суду без змін. Указує, що аргументи касаційної скарги про незалучення до участі у справі усіх відповідачів, зокрема, приватного виконавця, не заслуговують на увагу, оскільки 08 червня 2021 року позивач подав до суду першої інстанції клопотання про залучення приватного виконавця до участі у справі як співвідповідача, проте його клопотання безпідставно залишено без розгляду судом першої інстанції.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 08 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ «Мірата», у задоволенні клопотання про зупинення дії рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 02 грудня 2021 року та постанови Полтавського апеляційного суду від 22 вересня 2022 року відмовлено; надано учасникам справи строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду від 09 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника В. Л. на постанову Полтавського апеляційного суду від 22 вересня 2022 року; витребувано справу з районного суду; надано учасникам справи строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду від 09 листопада 2022 року касаційну скаргу АТ «Альфа-Банк» залишено без руху; надано для усунення недоліків касаційної скарги строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Ухвалою Верховного Суду від 07 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою АТ «Альфа-Банк»; надано учасникам справи строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.

31 січня 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 12 квітня 2023 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

В ухвалі Верховного Суду від 08 листопада 2022 року вказано, що підставами касаційного оскарження ТОВ «Мірата» зазначає пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, що суди в оскаржених судових рішеннях застосували норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 21 березня 2018 року в справі № 725/3212/16-ц, від 05 червня 2018 року в справі № 910/856/17, від 30 січня 2019 року в справі № 464/2551/15-ц, від 06 лютого 2018 року в справі № 911/845/17, від 14 березня 2018 року в справі № 910/1454/17, від 11 грудня 2019 року в справі № 201/7910/16-ц.

Аналіз змісту доводів та вимог касаційної скарги ТОВ «Мірата» свідчить, що оскаржені судові рішення суду першої та апеляційної інстанції оскаржуються товариством в частині задоволених позовних вимог про визнання недійсними електронних торгів та скасування протоколу їх проведення, а в іншій частині не оскаржуються та Верховним Судом за вказаною касаційною скаргою не переглядаються.

В ухвалі Верховного Суду від 09 листопада 2022 року вказано, що підставами касаційного оскарження приватний виконавець зазначає пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, що суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 11 березня 2021 року в справі № 644/8749/18, від 23 жовтня 2019 року в справі № 922/3537/17, від 25 травня 2021 року в справі № 923/971/19, від 15 січня 2020 року в справі № 367/6231/16-ц, від 14 лютого 2018 року в справі № 490/5475/15, від 02 травня 2018 року в справі № 910/10136/17, від 05 серпня 2020 року в справі № 766/3470/16-ц, від 21 березня 2018 року в справі № 725/3212/16-ц.

В ухвалі Верховного Суду від 07 грудня 2022 року вказано, що підставами касаційного оскарження АТ «Альфа-Банк» зазначає пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, що суди в оскаржених судових рішеннях застосували норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 21 березня 2018 року в справі № 725/3212/16-ц, від 05 червня 2018 року в справі № 910/856/17, від 30 січня 2019 року в справі № 464/2551/15-ц, від 22 січня 2020 року в справі № 823/1387/17, від 06 лютого 2018 року в справі № 911/845/17, від 14 березня 2018 року в справі № 910/1454/17, від 11 грудня 2019 року в справі № 201/7910/16-ц, від 18 листопада 2020 року в справі № 522/1323/17.

Аналіз змісту доводів та вимог касаційної скарги АТ «Альфа-Банк» свідчить, що оскаржені судові рішення суду першої та апеляційної інстанції оскаржуються банком в частині задоволених позовних вимог про визнання недійсними електронних торгів та скасування протоколу їх проведення, а в іншій частині не оскаржуються та Верховним Судом за вказаною касаційною скаргою не переглядаються.

Позиція Верховного Суду

Щодо вимог касаційної скарги приватного виконавця про скасування постанови апеляційного суду в частині задоволення позову про визнання неправомірними дій ДП «СЕТАМ» щодо проведення уцінки майна

Основною засадою (принципом) цивільного судочинства є, зокрема, диспозитивність (пункт 5 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (частина друга статті 12 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

У справі, що переглядається:

апеляційний суд задовольнив позов ОСОБА_1 до ДП «СЕТАМ» та визнав неправомірними дії ДП «СЕТАМ» стосовно уцінки нерухомого майна (предмета іпотеки) на 20%;

ДП «СЕТАМ» не скористалося своїм правом подачі касаційної скарги, приєднання до касаційної скарги. Така процесуальна поведінка відповідача свідчить про повну згоду з постановою апеляційного суду в зазначеній частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 до ДП «СЕТАМ»;

приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Скрипник В. Л. в касаційній скарзі не навів доводів, яким чином постанова апеляційного суду у зазначеній частині порушує його права та інтереси.

Тому оскаржена постанова апеляційного суду у частині позовних вимог ОСОБА_1 до ДП «СЕТАМ» про визнання неправомірними дій ДП «СЕТАМ» щодо проведення уцінки майна підлягає залишенню без змін.

Щодо вимог касаційних скарг про оскарження судових рішень в частині позовних вимог про визнання недійсними та скасування протоколів проведення електронних торгів від 12 серпні 2019 року та від 13 січня 2020 року

Відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Як наявність підстав для визнання оспорюваного правочину недійсним, так і порушення суб`єктивного цивільного права або інтересу особи, яка звернулася до суду, має встановлюватися саме на момент вчинення оспорюваного правочину.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 вересня 2021 року в справі № 742/3070/18 (провадження № 61-628св20) зазначено, що «як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав. Тлумачення вказаних норм свідчить, що цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом. Головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними. Вимоги про визнання недійсним і скасування протоколу проведення електронних торгів та визнання недійсним правочину купівлі-продажу спірного майна є неефективним способом захисту порушеного права, оскільки відновлення прав позивача охоплюється заявленою позивачем вимогою про визнання недійсними прилюдних торгів».

Тобто, належним способом захисту прав і законних інтересів позивача є визнання електронних торгів недійсними, позовні вимоги про визнання недійсним та/або скасування протоколу проведення електронних торгів є неефективним способом захисту порушеного права, оскільки відновлення прав особи, яка оспорює правочин купівлі-продажу продаж майна з електронних торгів, охоплюється вимогою про визнання торгів недійсними.

За таких обставин постанова апеляційного суду в частині позовних вимог про скасування протоколів проведення електронних торгів підлягає скасуванню; рішення суду першої інстанції у зазначеній частині підлягає зміні шляхом викладення його мотивувальної частини у редакції цієї постанови.

Щодо вимог касаційних скарг про оскарження судових рішень в частині позовної вимоги про визнання недійсними електронних торгів

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

Відповідно до статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

Відповідно до правового висновку, висловленого у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється у порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє у позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2022 року в справі № 214/9244/14 (провадження № 61-9761св21) зазначено, що «набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, є державна виконавча служба та організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів. Виходячи з наведеного, сторонами договору купівлі-продажу, оформленого за результатами проведених електронних торгів, є продавці - державна виконавча служба та організатор електронних торгів, і покупець - переможець електронних торгів. Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 910/856/17 (провадження № 12- 128гс18). Звертаючись із позовом про визнання недійсними електронних торгів, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 пред`явили позов лише до організатора електронних торгів та їх переможця - ОСОБА_3 , а державну виконавчу службу визначили як третю особу. Водночас у справі про визнання недійсним правочину, укладеного за результатами проведення електронних торгів, як відповідачі мають залучатись усі сторони правочину. З огляду на наведене, оскаржувані судові рішенні підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову через неналежний склад відповідачів».

Установивши, що у цій справі відповідачами залучені лише організатор торгів та переможець торгів як одна зі сторін правочину (договору купівлі-продажу, оформленого за результатами торгів) і не залучено відповідачем приватного виконавця, у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання недійсними торгів та скасування протоколу їх проведення слід відмовити через неналежний склад відповідачів.

Посилання позивача на те, що він заявляв клопотання про залучення приватного виконавця до участі у справі співвідповідачем, яке безпідставно залишене без розгляду судом першої інстанції, не заслуговують на увагу, адже суд першої інстанції залишив клопотання без розгляду в порядку частини другої статті 126 ЦПК України у зв`язку з тим, що позивач подав його до суду 08 червня 2021 року після спливу строків, визначених у частинах першій та другій статті 51 ЦПК України, та не навів доводів про те, що він не знав та не міг знати до подання позову у справі або до закінчення підготовчого провадження про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Оскільки встановлено підстави для скасування оскаржених судових рішень, колегія суддів інші підстави відкриття касаційного провадження не аналізує.

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 400 ЦПК України).

У зв`язку з необхідністю врахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2022 року в справі № 214/9244/14 (провадження № 61-9761св21) касаційні скарги підлягають частковому задоволенню, постанова апеляційного суду в частині задоволених позовних вимог про визнання електронних торгів недійсними та скасування протоколів проведення торгів підлягає скасуванню, рішення суду першої інстанції в цій частині зміні, шляхом викладення його мотивів у редакції цієї постанови. За апеляційною скаргою приватного виконавця постанова апеляційного суду в частині позовних вимог про визнання неправомірними дій ДП «СЕТАМ» щодо проведення уцінки майна підлягає залишенню без змін.

Щодо судових витрат

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

У зв`язку з частковим задоволенням касаційних скарг, судові витрати на сплату судового збору за подання касаційних скарг підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь: приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича у розмірі 1681,60 грн (840,80 * 200%); товариства з обмеженою відповідальністю «Мірата» у розмірі 1681,60 грн (840,80 * 200%); та акціонерного товариства «Альфа-Банк» у розмірі у розмірі 1681,60 грн (840,80 * 200%).

Керуючись статтями 400, 409, 410, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційні скарги приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича, товариства з обмеженою відповідальністю «Мірата» та акціонерного товариства «Альфа-Банк» задовольнити частково.

Постанову Полтавського апеляційного суду від 22 вересня 2022 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до державного підприємства «СЕТАМ», товариства з обмеженою відповідальністю «Мірата» про визнання недійсними електронних торгів та скасування протоколів проведення електронних торгів № 424758 від 12 серпня 2019 року, № 460462 від 13 січня 2020 року скасувати.

Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 02 грудня 2021 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до державного підприємства «СЕТАМ», товариства з обмеженою відповідальністю «Мірата» про визнання недійсними електронних торгів та скасування протоколів проведення електронних торгів № 424758 від 12 серпня 2019 року, № 460462 від 13 січня 2020 року змінити, шляхом викладення його мотивів у цій частині в редакції цієї постанови.

Постанову Полтавського апеляційного суду від 22 вересня 2022 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до державного підприємства «СЕТАМ» про визнання неправомірними дій ДП «СЕТАМ» щодо проведення уцінки майна залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича 1681,60 грн судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Мірата» 1681,60 грн судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Альфа-Банк» 1681,60 грн судового збору.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 02 грудня 2021 року та постанова Полтавського апеляційного суду від 22 вересня 2022 року в скасованій частині втрачають законну силу.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук