Рішення

від 25.04.2023 по справі 638/547/22

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/547/22

Провадження № 2/638/1439/23

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2023 року Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді - Цвіри Д.М.,

за участю секретаря - Зінченко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Дзержинського районного суду м. Харкова, за правилами спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою позовом ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляються самостійних вимог щодо предмету спору: ТОВ «Сієста», ТОВ «Корал тревел», ПрАТ «АйТі-тур» про захист прав споживача туристичних послуг, відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-

встановив:

Представник позивача ОСОБА_1 адвокатСтоляров МаксимВалерійович звернувсядо Дзержинськогорайонного судум.Харкова зпозовною заявою до ФОП ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляються самостійних вимог щодо предмету спору: ТОВ «Сієста», ТОВ «Корал тревел», ПрАТ «АйТі-тур» про захист прав споживача туристичних послуг, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що 18 лютого 2020 року між ОСОБА_3 (далі-Відповідач), ФОП, який діє на підставі Виписки з ЄДР та який бронює туристичний продукт за посередництвом ПрАт ТК «АйТі- тур», діє від імені та за дорученням Туроператора говариство з обмеженою відповідальністю «Сієста» з одного боку та громадянкою (Позивачем) ОСОБА_4 та громадянином ОСОБА_5 з іншого боку, був укладений договір на туристичне обслуговування № 2079 (далі - Договір).

Згідно Договору № 2079 Турагент ОСОБА_2 зобов?язувався забронювати та надати туристичний продукт (туристичні послуги), а саме повинен був вчасно забезпечити надання необхідних для поїздки в країну Чехію документів: інформаційні туристичні ваучери, страхові полси, авіаквитки, програма туру, тощо. 18 лютого 2020 року була сформована заявка на бронювання туристичних послуг, в якій зазначалось, що ОСОБА_6 (Позивачка) та ОСОБА_7 через турагента замовили Туроператору організувати створення комплексу туристичних послуг в країну Чехія, що включало дату туру з 02.04.2020 по 12.04.2020 року, літака як категорію транспортного засобу, готель Richmond 4 в Чеському місті Карлові Вари, тип номеру Double Li Categorie, BB харчування, груповий трансфер та страхування. Відповідно до п.5.1. Договору № 2079 вартість туристичного продукту складала 1692 євро. Загальна вартість послуг становила ціну помножену на комерційний курс Туроператора на дату фактичної оплати і на момент тідписання договору становила 46 800 грн. Оскільки згідно п.5.4. Договору № 2079 турист повинен сплатити 100 % вартості туристичного продукту, то 18.02.2020 року ОСОБА_1 здійснила платіж сумою 46 800,00 грн. про що свідчить квитанція від 18.02.2020 року №205. Проте, у зв?язку з карантинними умовами, які були пов?язані з настанням коронавірусної хвороби (COVID- 19) та Правилами заборони перетину кордону, які були встановлені нашою державою та іншими країнами світу, Договір № 2079 був переукладений 23 вересня 2020 р. Перекладений Договір на туристичне обслуговування від 23.09.2020 р. № 2020189 містив в собі лист бронювання, в якому зазначалася дата туру в країну Чехію з 02.04.2021- по 12.04.2021 року в Чеському місті Карлові Вари, готель Richmond 4, тип розміщення DBL, та ВВ харчування. Повна вартість складала 46 800 грн (по курсу на день укладення даного Договору від 18.02.2020 року). Проте, заявка на тур у країну Чехію з 02.04.2021- по 12.04.2021 року не була виконана Відповідачем, тобто ОСОБА_2 не надав туристичних послуг згідно Договору № 2020189, тому Позивачка подала заяву на повернення суми розміром 46 800 грн. Відповідач надав Згоду № 2021018 та вказав, що повернення суми, сплаченою Позивачкою за Договором № 2020189, буде повернуто не пізніше 30.09.2021 року.

Після того, як Позивачка зрозуміла, що тур до країни Чехія не відбудеться, вирішила забронювати поїздку до іншої країни- Турції. Тому, 12 квітня 2021 року між ОСОБА_3 , який бронює туристичний продукт за посередництвом ПрАт ТК «АйТі- тур» та діє від імені та за дорученням Туроператора Товариство з обмеженою відповідальністю «Корал тревел» з одного боку і громадянкою ОСОБА_4 з іншого боку був укладений договір № 2021433 на туристичне обслуговування. Загальна вартість туристичних послуг за договором складала 48254, 00 грн. Відповідно до договору на туристичне обслуговування перша сплата за послуги становила 15000 грн. 12.04.2021 року Позивачка внесла перший платіж за турпакет, який становив 15 000 грн., що підтверджується квитанцією №296 від 12.04.2021 року. Друга сплата за договором на туристичне обслуговування становила 33254, 00 грн. 17.05.2021 року ОСОБА_1 внесла доплату за турпакет в розмірі 33254, 00 грн, що підтверджується квитаншією № 297 від 17.05.2021 року. Згідно з договором Відповідач зобов?язався забезпечити Позивачці та її чоловіку надання туристичних послуг у період з 27.05.2021 року по 05.06.2021 року в країні Турція (місто Кемер), які складались з: чартерного перельоту, групового трансферу, бронювання, розміщення та проживання в готелі Mirage Park Resort 5, страхування медичних витрат під час подорожі, за що Позивачка сплатила загальну суму в розмірі 48254, 00 грн. Протягом періоду з 12.04.2021 року до 26.05.2021 року, туристичних послуг Позивачка не отримала і у зв?язку з чим 26.05.2021 року відправила письмове звернення до ТОВ «КОРАЛ ТРЕВЕЛ» та отримала відповідь, у якій зазначалося, що заявка на бронювання комплексу туристичних послуг № 1737857 від 09.04.2021 року до Турецької Республіки з проживанням в готелі MIRAGE PARK RESORT, 1 PARK STANDART ROOM - [27.05.2021 - 05.06.2021]- Ultra All Inclusive 2 ADL від турагента ФОП ОСОБА_2 була анульована 10.04.2021 року. Негайно після відповіді Позивачка відправила заяву до Відповідача з вимогою повернення суми розміром 48254.00 грн. Проте, Позивачка отримала повернену суму лише у розмірі 15 000 грн, разом із сумою отримала Згоду №2021017, в якій зазначалося про те, що ФОП- ОСОБА_2 повернув сплачену за договором суму розміром 15 000 грн. та оплатить залишок суми 33 254 грн не пізніше 31.07.2021 року.

Отже, Позивачка прагне відшкодувати матеріальну Відповідачем, загальна вартість якої становить 80 054 грн. Також Позивачка прагне відшкодування моральної шкоди, оскільки турпакет придбала як подарунок чоловікові на його день народження, а невиконання Відповідачем Договорів спричинило суттєві емоційні страждання, які супроводжувалися відсутністю будь-якої інформації щодо виконання або невиконання Відповідачем своїх зобов?язань за договором, про що Відповідач був зобов?язаний завчасно повідомити. Окрім того, Позивачка зазнала негативні переживання та спогади, тривогу, знижений та нестійкий настрій, почуття образи, обурення, приниження гідності. 3 огляду на вказане вище, Позивачка вважає достатнім стягнення моральної шкоди з Відповідача у розмірі 10000,00 грн.

Компенсацію шкоди, заподіяної невиконанням умов договору, Відповідач не здійснив у зв?язку з чим, Позивачка просить суд відшкодувати Відповідачем на її користь матеріальну шкоду сумою 46 800.00 грн.- кошти сплачені за Договором №2079 (перекладений Договір № 2020189) та сумою 33 254.00 грн - кошти сплачені за Договором № 2021433, та 10000,00 грн. - моральної шкоди. 3 урахуванням наведеного, просить суд задовольнити позовні вимоги та покласти судові витрати на Відповідача.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 07.06.2022 позовну заяву ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляються самостійних вимог щодо предмету спору: ТОВ «Сієста», ТОВ «Корал тревел», ПрАТ «АйТі-тур» про захист прав споживача туристичних послуг, відшкодування матеріальної та моральної шкоди прийнято до розгляду та спрощене позовне провадження.

Позивач в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутністю, заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила позов задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, причина неявки суду не повідомив. Клопотання про відкладення справи до суду не надходили.

Треті особи судове засідання не з`явились, про день, час та місце слухання справи повідомлені належним чином, причина неявки суду не повідомили.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалась згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи законних інтересів.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Особа вільна у виборі способу захисту цивільних прав судом.

Разом з тим, передбачені ст. ст. 12 і 13 ЦПК України засади змагальності та диспозитивності цивільного судочинства визначають основні правила, в межах яких мають діяти особи, що беруть участь у справі, та суд при вирішенні справи.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона у цивільному судочинстві повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, до яких дана справа не відноситься.

Суд, згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим законом випадках.

З матеріалівсправи вбачається,що 18.02.2020між позивачемта відповідачембуло укладеноДоговір натуристичне обслуговування№ 2079,за якимвідповідач зобов?язувався забронювати та надати туристичний продукт (туристичні послуги), а саме повинен був вчасно забезпечити надання необхідних для поїздки в країну Чехію документів: інформаційні туристичні ваучери, страхові полси, авіаквитки, програма туру, тощо.

23.09.2020 Договір на туристичне обслуговування № 2079 був переукладений на Договір на туристичне обслуговування № 2020189 (далі- Договір №2020189).

12.04.2021 між позивачем та відповідачем було укладено Договір на туристичне обслуговування №2021433 (далі- Договір №2021433) на загальну суму 48254, 00 грн.

Загальні правові, організаційні та соціально-економічні засади реалізації державної політики України в галузі туризму визначаються Законом України «Про туризм». Він встановлює засади раціонального використання туристичних ресурсів та регулює відносини, пов`язані з організацією і здійсненням туризму на території України.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про туризм» законодавство України про туризм складається зКонституції України, цього Закону, інших нормативно-правових актів, виданих відповідно до них. Майнові відносини в галузі туризму, засновані на рівності, автономії волі і майновій самостійності їх учасників, регулюються Цивільним та Господарським кодексами України з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Вимоги до форми та змісту договору на туристичне обслуговування визначені ст.ст. 20, 23 Закону України «Про туризм». Підстави внесення змін до договору або його розірвання визначені ч. 7 ст. 20 Закону України «Про туризм»: кожна із сторін договору на туристичне обслуговування до початку туристичної подорожі може вимагати внесення змін до цього договору або його розірвання у зв`язку із зміною істотних умов договору та обставин, якими вони керувалися під час укладення договору, зокрема у разі: погіршення умов туристичної подорожі, зміни її строків; непередбаченого підвищення тарифів на транспортні послуги; запровадження нових або підвищення діючих ставок податків і зборів, інших обов`язкових платежів; істотної зміни курсу гривні до іноземної валюти, в якій виражена ціна туристичного продукту; домовленості сторін.

Туроператор (турагент) зобов`язаний не пізніш як через один день з дня, коли йому стало відомо про зміну обставин, якими сторони керувалися під час укладення договору на туристичне обслуговування, та не пізніш як за три дні до початку туристичної подорожі повідомити туриста про таку зміну обставин з метою надання йому можливості відмовитися від виконання договору без відшкодування шкоди туроператору (турагенту) або внести зміни до договору, змінивши ціну туристичного обслуговування (ч. 8 ст. 20 Закону України«Про туризм»).

Туроператор або турагент вправі відмовитися від виконання договору лише за умови повного відшкодування замовникові збитків, підтверджених у встановленому порядку та заподіяних внаслідок розірвання договору, крім випадку, якщо це відбулося з вини туриста (ч. 9 ст. 20 Закону України «Про туризм»).

Відповідно до ч. 12 ст. 20 Закону України «Про туризм» туроператор несе перед туристом відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування, крім випадків, якщо:

невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося з вини туриста;

невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося з вини третіх осіб, не пов`язаних з наданням послуг, зазначених у цьому договорі, та жодна із сторін про їх настання не знала і не могла знати заздалегідь;

невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося внаслідок настання форс-мажорних обставин або є результатом подій, які туроператор (турагент) та інші суб`єкти туристичної діяльності, які надають туристичні послуги, включені до туристичного продукту, не могли передбачити.

Якість туристичних послуг має відповідати умовам договору на туристичне обслуговування, порядок і способи захисту порушених прав туристів визначаютьсяЗаконом України«Про захист прав споживачів» (ч. 15 ст. 20 Закону України «Про туризм»).

У статті 901 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно зі статтею 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, установлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним у повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Частиною першою статті 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України «Про туризм» суб`єкти туристичної діяльності зобов`язані надавати туристам необхідну ідостовірну інформацію про туристичні послуги, надавати туристичні послуги в обсягах та в терміни, обумовлені договором. Туристи мають право на отримання туристичних послуг, передбачених договором та на відшкодування матеріальних і моральних збитків у разі невиконання або неналежного виконання умов договору (ч. 1 ст. 25 Закону України «Про туризм»).

Згідно до п.3.3.3. Договору № 2020189 турист має право на належне надання йому туристичного продукту (туристичних послуг), замовленого та оплаченого у відповідності з цим Договором.

Відповідно до п.3.2.8. Договору № 2020189 у випадку неможливості виконання туроператором умов, що викладені в листі бронювання, турагент повинен повернути усі сплачені грошові кошти за Туристичний продукт.

Відповідно до Договору № 2021433 на туристичне обслуговування, а саме згідно п. 2.2.3. турист зобов?язаний оплатити вартість туристичних послуг, зазначену у п.3.1., у строки зазначені у рахунку на оплату Туру.

Згідно з п. 2.4.4. у випадку невиконання умов цього Договору з боку Турагента, Турист має право вимагати повернення оплачених коштів за ненадані послуги, за умови дотримання вимог 2.2.5., п.6 цього Договору.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ФОП ОСОБА_8 своїх зобов*язань за договорами на туристичне обслуговування не виконав.

Відповідно до Згоди №2021017, зазначається про те, що ФОП ОСОБА_2 повернув сплачену за договором суму розміром 15 000 грн. та зобовязався оплатити залишок суми 33 254 грн не пізніше 31.07.2021 року.

За змістом статті 30 Закону України «Про туризм» порушення законодавства в галузі туризму тягне за собою відповідальність згідно із законом. Порушеннями законодавства в галузі туризму є ненадання, несвоєчасне надання або надання туристові інформації, що не відповідає дійсності; порушення умов договору між туристом і суб`єктом туристичної діяльності з надання туристичних послуг.

Статтею 33 Закону України «Про туризм» встановлено, що суб`єкт туристичної діяльності, який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, що завдало шкоду, зобов`язаний відшкодувати туристу збитки у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Заподіяна туристу моральна (немайнова) шкода, якою порушені його законні права, відшкодовується суб`єктом туристичної діяльності в порядку, встановленому законом.

Підстави звільнення туроператора від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язання, передбачені ч. 12 ст. 20 Закону України «Про туризм», судом не встановлені.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачем зазначено, а відповідачем не спростовано, що загальна сума матеріальної шкоди становить 80 054,00 грн. та складається з наступного:

-46 800.00 грн.- кошти, сплачені за Договором №2079 (переукладений Договір № 2020189);

-33 254.00 грн кошти, сплачені за Договором № 2021433.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли неправомірні дії завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Зобов`язання з відшкодування шкоди як майнової, так і моральної є безпосереднім наслідком правопорушення, тобто порушення охоронюваних законом суб`єктивних особистих немайнових і майнових прав та інтересів учасників цивільних відносин.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 01 вересня 2020 року у справі № 216/3521/16-ц, вирішуючи спір щодо відшкодування моральної шкоди за порушення споживчого договору суди мають враховувати, що моральна шкода за порушення цивільно-правового договору як спосіб захисту суб`єктивного цивільного права може бути компенсована і в тому разі, якщо це прямо не передбачено законом або тим чи іншим договором, і підлягає стягненню на підставі статей 16 та 23 ЦК України і статей 4 та 22 Закону України «Про захист прав споживачів» навіть у тих випадках, коли умовами договору право на компенсацію моральної шкоди не передбачено.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 3 постанови № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди`під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

У п. 5 зазначеної постанови роз`яснено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до п. 9 зазначеної Постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростуванняінформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Ураховуючи те,що порушеннямФОП ОСОБА_8 умов договорівна туристичнеобслуговування Договором №2079 (переукладений Договір № 2020189), № 2021433 позивачці було завдано моральну шкоду,а саме: суттєві емоційні страждання, які супроводжувалися відсутністю будь-якої інформації щодо виконання або невиконання Відповідачем своїх зобов?язань за договором; негативні переживання та спогади, тривогу, знижений та нестійкий настрій, почуття образи, обурення, приниження гідності.

Виходячи з принципів справедливості та розумності, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача ФОП ОСОБА_8 на користь позивачки 10000, 00 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.

Розв`язуючи питання розподілу судових витрат між сторонами суд виходить з вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, за якими судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що позов задоволено в повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий у розмірі 992,40 грн.

Керуючись ст.ст.2, 3, 10-12, 13, 81, 82, 133, 137, 141, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляються самостійних вимог щодо предмету спору: ТОВ «Сієста», ТОВ «Корал тревел», ПрАТ «АйТі-тур» про захист прав споживача туристичних послуг, відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити.

Стягнути з ФОП ОСОБА_2 (адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) матеріальну шкоду у розмірі 80054 (вісімдесят тисяч п`ятдесят чотири) грн. 00 коп.

Стягнути з ФОП ОСОБА_2 (адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) моральну шкоду у розмірі 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути з ФОП ОСОБА_2 (адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) судові витрати у розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

На рішення суду позивачем може бути подано апеляційну скаргу до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а відповідачем, в такий же строк з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua).

Повний текст рішення складено 27.04.2023

Інформація щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 )

Відповідач: ФОП ОСОБА_2 (адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 )

Треті особи, які не заявляються самостійних вимог щодо предмету спору: ТОВ «Сієста» (адреса місцезнаходження: 03680, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 72),

ТОВ «Корал тревел» (адреса місцезнаходження: 04119, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 83-Д),

ПрАТ «АйТі-тур» (адреса місцезнаходження: 61174, м. Харків, пр. Перемоги, буд. 77 Літ. «А-1»).

Суддя Д.М. Цвіра