Постанова

від 12.04.2023 по справі 401/626/21

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 квітня 2023 року м. Кропивницький

справа № 401/626/21

провадження № 22-ц/4809/400/23

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Карпенка О. Л. (головуючий, суддя-доповідач), Мурашка С. І., Чельник О. І.,

за участю секретаря судового засідання Гончар В. В.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач ОСОБА_2 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Орган опіки та піклування Світловодської міської ради,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє представник адвокат Паруль Юлія Олегівна, на ухвалу Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області (суддя Гармаш Т. І.) від 05 грудня 2022 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

11 березня 2021 року ОСОБА_1 пред`явила позов до ОСОБА_3 , вказавши як на третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Орган опіки і піклування виконавчого комітету Світловодської міської ради, про розірвання шлюбу, встановлення місця проживання дитини та стягнення аліментів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що сторони перебувають у шлюбі. Відразу після одруження разом переїхали проживати до Польщі де у них народилися діти: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Через деякий час відповідач почав виявляти неконтрольовану агресію, неодноразово застосовував фізичну силу відносно дружини (бив), кричав на дітей. Позивачка вважає, що відповідач вчинив щодо неї злочин, але до правоохоронних органів вона звернулася із відповідною заявою лише по поверненню в Україну.

Відповідач і надалі застосовує щодо неї психологічне насилля, надсилаючи негативні повідомлення в електронному застосунку для спілкування.

Позивачка вказує, що вона з відповідачем проживають окремо, а їх діти знаходяться з нею та на її утриманні. Батько не допомагає на утримання дітей не надає, хоча є працездатним.

Позивачка просила суд:

-розірвати шлюб, укладений 19 червня 2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та зареєстрований Світловодським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області;

-стягнути з ОСОБА_3 накористь ОСОБА_1 аліменти наутримання неповнолітніхдітей:ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з моменту подання позовної заяви до суду у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, щомісяця;

-визначити місце проживання синів ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . разом з матір`ю ОСОБА_1 .

24 травня 2022 року позивачка подала до суду заяву, названу «про збільшення підстав позову» в частині розірвання шлюбу, в якій вказала на самоусунення відповідача від виконання обов`язків члена їх сім`ї, зокрема: спільного проживання, ведення спільного господарства, утримання дітей (Т. 1, а. с. 179 180).

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення

Ухвалою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05 грудня 2022 року провадження у справі в частині розірвання шлюбу закрито.

Ухвала суду мотивована тим, що на час пред`явлення ОСОБА_1 позову про розірвання шлюбу одному із дітей сторін не виповнилося одного року від народження, а тому діють встановлені ч. 2 ст. 110 СК України обмеження у праві пред`явлення позову протягом одного року після народження дитини, що унеможливлює подальший розгляд справи в частині розірвання шлюбу. Суд не встановив обставин, передбачених ч. 2, ч. 4 ст. 110 СК України, які є виключенням з загального правила, викладеного у ч. 2 ст. 110 СК України про обмеження у реалізації права на пред`явлення позову про розірвання шлюбу. У зв`язку з цим, посилаючись на норму п. 1 ч. 1 ст. 255 СК України, суд закрив провадження у справі в частині вимоги позивачки про розірвання шлюбу та роз`яснив їй право на повторне звернення до суду з таким самим позовом після досягнення дитиною однорічного віку.

Короткий зміст апеляційної скарги

ОСОБА_1 , від імені якої дії представник адвокат Паруль Юлія Олегівна, подала апеляційну скаргу у якій просила, зокрема, скасувати ухвалу Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05 грудня 2022 року про закриття провадження у справі.

Апелянт погоджується, що позов було пред`явлено до того, як одному із синів сторін по справі виповнилося один рік від народження, що було обумовлено вчинення відповідачем сімейного насилля відносно позивачки.

Через тривале провадження справи в суді першої інстанції на час постановлення судом оскаржуваної ухвали дитині вже виповнився один рік, а підстави для розірвання шлюбу не відпали. Суд не врахував подану позивачкою заяву про збільшення підстав позову.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції підійшов формально до розгляду справи в частині розірвання шлюбу.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити вимоги апеляційної скарги без задоволення, а оскаржувану ухвалу Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05 грудня 2022 року без змін, посилаючись на те, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм процесуального права.

Відповідач зазначив, що він не заперечує проти розірвання шлюбу з позивачкою, однак такий позов міг бути пред`явлений після 17 листопада 2021 року, тобто після досягнення сином сторін ОСОБА_6 одного року від народження.

На думку відповідача, суд обґрунтовано не взяв до уваги заяву позивачки про зміну підстав позову так, як вона подана всупереч нормам процесуального права.

Позиції сторін, висловлені учасниками справи у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції

Апелянт ОСОБА_1 особисто в судове засідання не з`явилася, а її представникадвокат Паруль Ю. О. підтримала апеляційну скаргу, надала пояснення щодо викладених у ній доводів.

Відповідач ОСОБА_3 особисто в судове засідання не з`явився, а його представникадвокат Охріменко В. Б. апеляційну скаргу не визнав, просив залишити вимоги апелянта без задоволення, надав пояснення по суті справи.

Третя особа - орган опіки і піклування виконавчого комітету Світловодської міської ради, повідомлений належним чином про час, дату і місце розгляду справи, але явку свого представника в судове засідання не забезпечив.

Згідно з ч. 2ст. 372 ЦПК України, неявка учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд першої інстанції встановив такі неоспорювані обставини:

19 червня 2019 року здійснено державну реєстрацію шлюбу ОСОБА_3 та ОСОБА_7 , прізвище якої після реєстрації шлюбу змінено на ОСОБА_8 (т. 1, а. с. 9).

У шлюбі у сторін по справі народилися діти: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (т.1, а. с. 10-15).

11 березня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області з позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, встановлення місця проживання дітей та стягнення аліментів.

Позиція апеляційного суду щодо апеляційної скарги

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з положеннями ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржувана ухвала суду не відповідає, тож вимоги апеляційної скарги про її скасування підлягають задоволенню.

Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення

Норми процесуального права та акти законодавства, які їх містять

В Україні визнається і діє принцип верховенства права (ст. 8 Конституції України).

Чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національногозаконодавства України (ст. 9 Конституції України).

Згідно зі ст.55 Конституції Україниправа та свободи людини і громадянина захищаються судом.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право при визначенні його цивільних прав і обов`язків на справедливий публічний розгляд справи протягом розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону.

Цивільний процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства (ст. 1 ЦПК України).

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 2 ЦПК України Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Частини 1 4 ст. 10 ЦПК України встановлюють, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд розглядає справи відповідно доКонституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановленіКонституцієюта законами України.

Суд застосовує при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 185 ЦПК України позовна заява повертається у випадку, коли подана заява про розірвання шлюбу під час вагітності дружини або до досягнення дитиною одного року без дотримання вимог, встановленихСімейним кодексом України.

Положення ст. 110 СК України передбачають, зокрема, таке:

1.Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

2.Позов про розірвання шлюбу не може бути пред`явлений протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини, крім випадків, коли один із подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки кримінального правопорушення, щодо другого з подружжя або дитини.

3.Чоловік, дружина мають право пред`явити позов про розірвання шлюбу протягом вагітності дружини, якщо батьківство зачатої дитини визнане іншою особою.

4.Чоловік, дружина мають право пред`явити позов про розірвання шлюбу до досягнення дитиною одного року, якщо батьківство щодо неї визнане іншою особою або за рішенням суду відомості про чоловіка як батька дитини виключено із актового запису про народження дитини.

Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України).

Щодо суті спору та оцінка доводів апеляційної скарги (Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій)

Зі змісту ч. 2 ст. 110 СК України вбачається, що законодавець за загальним правилом обмежив право особи на пред`явлення позову про розірвання шлюбу впродовж вагітності дружини та протягом року після народження дитини.

Однак з цього правила законодавець передбачив кілька винятків:

1)коли один із подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки кримінального правопорушення, щодо другого з подружжя (ч. 2 ст. 110 СК);

2)коли один із подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки кримінального правопорушення, щодо дитини (ч. 2 ст. 110 СК);

3)батьківство зачатої дитини визнане іншою особою (ч. 3 ст. 110 СК);

4)батьківство народженої дитини до виповнення одного року визнане іншою особою (ч. 4 ст. 110 СК);

5)за рішенням суду відомості про чоловіка як батька дитини виключено з актового запису про народження дитини (ч. 4 ст. 110 СК).

Тобто, за наявності однієї із підстав, передбачених винятками із загального правила ч. 2 ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений у будь-який час не залежно від вагітності дружити або спливу річного строку з моменту народження дитини.

Згідноз висновкамиВерховного Судуу складіОб`єднаної палатиКасаційного цивільногосуду,викладеними упостанові від07листопада 2022року усправі №361/1017/20,які згідноз ч.4ст.263ЦПК Українипідлягають врахуваннюсудами щодозастосування відповіднихнорм права,«У вищенаведеній нормі ч. 2ст. 110 СК Українивстановлено лише неможливість пред`явлення позову про розірвання шлюбу за певних умов. Тобто, виходячи з граматичного способу тлумачення, у вказаній норміСК Українизастосовується термінологіяЦПК Українищодо пред`явлення позову (ст. 184 ЦПК України).

При цьому, якби законодавець мав на увазі й іншу стадію цивільного процесу, а саме розгляд справи з ухваленням рішення, то застосовував би інші вжиті граматичні конструкції, як, наприклад, уст. 109 СК Україниабо в частині першійст.. 138 СК України, де йдеться про стадію ухвалення рішення суду.

У зв`язку з викладеним розширене або телеологічне тлумачення норми ч. 2ст. 110 СК Україниз метою її застосування і на стадії судового розгляду з ухваленням судового рішення не буде відповідати змісту вказаної норми права, а буде свідчити про можливу зміну закону, вихід за межі тексту закону, що не є повноваженням суду, а також обмежує доступ до суду.

У цій справіна час пред`явлення позовуОСОБА_6усі вимоги закону виконав і факту вагітності відповідачки не було.

Отже, тлумачення положень ч. 2ст. 110 СК Українисвідчить про те, що вони спрямовані лише на унеможливлення пред`явлення позову про розірвання шлюбу до дружини, яка перебуває у стані вагітності, та протягом одного року після народження дитини, що надає право суду закрити провадження у справі, якщо згадана вимога на час пред`явлення позову не була додержана».

У справі, яка переглядається в апеляційному порядку, позивачка ОСОБА_1 пред`явила позов 11 березня 2021 року. На той момент молодшому сину сторін по справі ОСОБА_5 виповнилося 3 місяці і 17 днів від народження, тобто позов про розірвання шлюбу пред`явлено впродовж строку, коли діє встановлене ч. 2 ст. 110 СК України законодавче обмеження на пред`явлення такого позову.

Проте, позивачка посилалася на наявність обставин, які є виключенням із загального правила ч. 2 ст. 110 СК України, а саме: на вчинене відповідачем насилля в сім`ї, нанесення ударів позивачці та їх дітям стосовно чого вона звернулася до органу національної поліції із заявою про вчинення кримінального правопорушення. На підтвердження цих обставин вона додала до позовної заяви докази: скриншоти екрану з повідомленнями з листування в електронному за стосунку (Т. 1, а. с. 17 20); копію заяви представника ОСОБА_1 до Подільського УП ГУ НП в м. Києві про скоєння ОСОБА_3 злочину, передбаченого ст. 126-1 КК України (Т. 1, а. с. 31 32); ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 18 травня 2021 рокупро зобов`язання уповноважених осіб Подільського УП ГУ НП України у м. Києві внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення за заявою адвоката Паруль Ю. О. в інтересах ОСОБА_1 про вчинення кримінального правопорушення (Т. 1, а. с. 109).

Місцевий суд, всупереч ст. 89, 263 ЦПК України, не дав цим доказам жодної оцінки, не навів мотиви з яких він не взяв ці докази до уваги.

При цьому суд категорично констатував, що позивачка не надала належних доказів протиправної поведінки відповідача щодо дружини або дітей, яка б мала ознаки кримінального правопорушення.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції не дотримався загальних вимог процесуального права, не перевірив доводів позивачки про наявність обставин, які є виключенням із загального правила ч. 2 ст. 110 СК України, що давало б їй право пред`явити позов до спливу одного розу з моменту народження молодшої дитини, неповно встановив обставини, що мають значення для справи. Вказані недоліки потягли постановлення необґрунтованої ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, що згідно з п. 1 ч. 1 ст. 379 ЦПК України є підставою для скасування такої ухвали і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Крім того, місцевий суд не врахував, що обмеження, передбачене ч. 2 ст. 110 СК України, стосується пред`явлення позову, тобто стадії подання позовної заяви до суду, якщо на той час існували обставини, які за законом перешкоджають такому зверненню.

Якби суд дотримався строків, передбачених ч. 3 ст. 189, ст. 210 ЦПК України, та встанови відсутність винятків, передбачених частинами 2 4 ст. 110 СК України, то він міг би до виповнення дитині однорічного віку ухвалити законне і обґрунтоване рішення про закриття провадження у справі в частині розірвання шлюбу у зв`язку з пред`явленням позову всупереч обмеженню, встановленому ч. 2 ст. 110 СК України.

Однак, попри вимоги цивільного процесуального закону щодо строків судового провадження, суд відкрив провадження у справі 31 березня 2021 року, а оскаржувану ухвалу про закриття провадження постановив лише 05 грудня 2022 року, тобто через 1 рік 8 місяців і 5 днів.

На час закриття судом провадження у справі про розірвання шлюбу малолітньому ОСОБА_5 виповнилося повних 2 роки.

Отже, на час постановлення Світловодським міськрайонним судом Кіровоградської області оскаржуваної ухвали перестали існувати обставини, з якими закон пов`язує обмеження особи у реалізації її права на звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що за таких обставин оскаржувана ухвала суду першої інстанції була несвоєчасною, формальною і суперечила завданню цивільного судочинства (своєчасний та ефективний захист прав, свобод чи інтересів фізичних осіб учасників справи).

Судове рішення, за правовою позицією Конституційного Суду України, викладеною у абз. 9 п. 4 мотивувальної частини рішення від 25 червня 2019 року № 7-р/2019, не є документом, який просто формально ухвалює суд; воно має бути обґрунтованим, справедливим. Формальне судове рішення нівелює мету та суть правосуддя, яке «визнається лише таки за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах».

На переконання колегії суддів апеляційного суду, місцевий суд, відповідно до ч. 2 ст. 2 ЦПК України, перш за все мав керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями у судовому процесі.

Натомість оскаржуване судове рішення унеможливлює досягнення такої мети в межах цієї справи.

При цьому суд мав би врахувати, що у зв`язку з тим, що відпали передбачені законом підстави для пред`явлення позову по розірвання шлюбу та ухвалення можливого рішення і сторони по справі погоджуються на таке розірвання їх сімейного союзу, закриття провадження у справі могло призвести до невиправданого втручання у їх приватне і сімейне життя.

Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

У зв`язку з тим, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, постановив ухвалу, яка не відповідає критеріям законності, обґрунтованості та справедливості, перешкоджає подальшому провадженню у справі, зокрема перешкоджає ухваленню апеляційним судом рішення по суті спору, а тому, відповідно до приписів ст. 379 ЦПК України, така ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 367,374,378,382-384ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Вимоги апеляційної скарги апеляційної скарги ОСОБА_1 , від імені якої діє представник адвокат Паруль Юлія Олегівна, задовольнити.

Ухвалу Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05 грудня 2022 року скасувати, а справу направити до того ж суду першої інстанції для продовження її розгляду в частині позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст цієї постанови складено 21 квітня 2023 року.

Головуючий О. Л. Карпенко

Судді: С. І. Мурашко

О. І. Чельник