Рішення

від 13.04.2023 по справі 910/5751/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.04.2023Справа № 910/5751/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., за участю секретаря судового засідання Крисько О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи №910/5751/22

За позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі"

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Печерська Мрія"

про стягнення 212977,20 грн

та за зустрічним позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Печерська Мрія"

до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі"

про скасування рішення комісії

Представники учасників справи:

від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): Клименко Я.М.;

від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські електромережі" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Печерська мрія" (далі - відповідач) про стягнення 212977,20 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем здійснено самовільне підключення електропроводки без наявності відповідних договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії до електромережі, про що складено акт про порушення №04273 від 02.07.2020, у зв`язку з чим позивач просить стягнути вартість спожитої не облікованої електроенергії у розмірі 212977,20 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №910/5751/22, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін і встановлено відповідачу строк протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі на подання відзиву на позовну заяву.

29.08.2022 року через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти позову з підстав того, що ОСОБА_1, який зазначений в акті як представник споживача, не є працівником ОСББ, жодних повноважень представляти ОСББ як споживача під час проведення перевірки 02.07.2020 даній особі не надавалось, а довіреність ОСББ "Печерська Мрія" на ОСОБА_1 не охоплює періоду проведення перевірки так як видавалася 07.08.2020 разово для участі у засіданнях комісії ПАТ "ДТЕК Київські електромережі" з розгляду актів про порушення. При цьому, відповідач зауважує на тому, що директор Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія Домком Київ", яка є обслуговуючою компанією, ОСОБА_1 не є інженером чи електриком, немає відповідного рівня допуску, не має у своєму розпорядженні ключів від приміщень електрощитової і немає жодного права їх отримувати, а відтак не міг допустити працівників Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" до приміщень електрощитової для проведення перевірки.

Крім того, ОСББ "Печерська Мрія" звертає увагу суду на те, що спірний акт було складено не в ході перевірки (02.07.2020 року) та не на місці виявлення порушення, а 03.07.2020 року, а спірні підключення відповідають схемам згідно договору та проектній документації, що свідчить про відсутність факту самовільного підключення до мережі. ОСББ також вказує, що струмоприймач був підключений ВРП-14, який розташований всередині будинку, а отже є частиною внутрішньобудинкової електропроводки та перебуває на його балансі, що не може вважатись підключенням до електричних мереж в розумінні п. 27 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії".

Також, 29.08.2022 року через відділ діловодства суду від відповідача (далі - позивач за зустрічним позовом) надійшла зустрічна позовна заява до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" (далі - відповідач за зустрічним позовом) про скасування рішення комісії, що оформлене протоколом засідання комісії №2725 від 25.08.2020.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що акт про порушення №04273 від 02.07.2020, складений з порушенням Правил роздрібного ринку електричної енергії, а долучені до рішення комісії матеріали не засвідчують належним чином факту порушення законодавства у сфері електроенергетики і не можуть бути підставою для нарахування спірних коштів, у зв`язку з чим позивач за зустрічним позовом просить скасувати рішення комісії, що оформлено протоколом засідання комісії №2725 від 25.08.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2022 прийнято зустрічний позов до розгляду з первісним позовом у справі №910/5751/22, вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом, у зв`язку з чим постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі.

19.09.2022 року через відділ діловодства суду від Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій міститься клопотання про поновлення строку на її подання, яке обґрунтоване тим, що у зв`язку повномасштабним вторгненням в ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" введений особливий режим роботи щодо обмеженого доступу до офісних приміщень товариства, який надається лише особам, які задіяні в обслуговуванні та ремонті об`єктів критичної інфраструктури. Відтак були обмеження в отриманні процесуальних документів по судовим справам, формуванні заяв по суті спору з урахуванням часу на їх опрацювання та вчасному їх переданні для направлення.

28.09.2022 року через відділ діловодства суду від Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" надійшов відзив на зустрічну позовну заяву.

За змістом відповіді на відзив на позовну заяву та відзиву на зустрічний позов, ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» вказує, що акт про порушення може бути складений як в присутності споживача (представника споживача), так і в присутності іншої особи (яка допустила працівників оператора систем на об`єкт), при цьому, законодавством не встановлено обов`язку працівників оператора перевіряти повноваження іншої особи під час складання акту. У даному випадку, перевірка проводилась в присутності ОСОБА_1, який надав доступ представникам оператора системи до закритих на замок приміщень електрощитових багатоквартирного будинку. Відповідач за зустрічним позовом також наголошує на тому, що у акті про порушення №04273 було зафіксовано самовільне підключення електропроводки до електромережі дротом від ВРП-14 до нежитлового приміщення; при включенні навантаження лічильний механізм розрахункового лічильника не враховує електричну енергію, покази лічильника не змінюються, спожита електрична енергія не враховується.

28.09.2022 року через відділ діловодства суду від Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Печерська Мрія" надійшли заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву.

03.10.2022 року через відділ діловодства суду від Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Печерська Мрія" надійшла відповідь на відзив на зустрічний позов.

За змістом заперечень на відповідь на відзив на позовну заяву та відповіді на відзив на зустрічний позов, ОСББ "Печерська Мрія" наголошує на тому, що із положень п. 8.2.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії вбачається, що представники ОСР повинні пересвідчитись, що перед ними стоїть уповноважена особа, чого не можна зробити не перевіривши її документи та вказує, що посадові інструкції інженера І категорії та провідного інженера не передбачають повноважень на складання актів про порушення, а відтак акт про порушення №04273 складено не уповноваженими на те особами.

ОСББ звертає увагу суду, що на долучених до відзиву фотографіях всі підключення пробирковані та не мають ознак самовільного підключення, зокрема, про відсутність пломб не вказано ні в акті про порушення, ні в рішенні Комісії відповідача за зустрічним позовом. За твердженням ОСББ, не може визнаватись порушенням законодавства підключення внутрішньобудинкової електропроводки до внутрішньобудинкової електропроводки, відтак описаного в спірному акті порушення не існувало.

У судовому засіданні 17.01.2023 суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 ГПК України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про продовження строку для подання відповіді на відзив та відкладення підготовчого засідання на 07.02.2023.

Розглянувши клопотання позивача за первісним позовом про поновлення строку на подання відповіді на відзив суд дійшов такого висновку.

За приписами частини 1, 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Встановлений ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2022, строк для подання позивачем відповіді на відзив є строком, встановленим судом, що виключає можливість його поновлення.

Аналогічна позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 04.05.2022 у справі №910/19980/20, від 21.04.2021 у справі №910/14646/19 та в ухвалах Верховного Суду від 13.07.2021 у справі №908/936/15-г, від 02.03.2021 у справі №910/18373/19.

Тому, суд дійшов висновку про залишення без задоволення клопотання позивача за первісним позовом про поновлення пропущеного строку для подання відповіді на відзив.

Разом з цим, керуючись частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе визнати поважними причини пропуску позивачем строку для подання відповіді на відзив на позовну заяву та з власної ініціативи продовжити позивачу такий строк до дати фактичного її подання.

Так, відповідно до статті 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Частиною 1 статті 11 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що при розгляді справи суд керується принципом верховенства права.

Відповідно до Копенгагенського документа (Документ Копенгагенської наради Конференції щодо людського виміру НБСЄ, 1990) "верховенство права не зводиться лише до формальної законності, яка забезпечує правильність та узгодженість процесу творення і впровадження в життя демократичного ладу, а означає також і справедливість, засновану на визнанні та повному сприйнятті людської особи як найвищої цінності та яку гарантовано інститутами, що забезпечують рамки для її якнайповнішого вираження".

Таким чином, дотримання принципу верховенства права перебуває у тісному взаємозв`язку з забезпеченням права на доступ до правосуддя, в тому числі з реалізацією принципу змагальності сторін, який означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (рішення у справі "Ruiz-Mateos проти Іспанії", п. 63).

Принцип змагальності сторін нерозривно пов`язаний і з принципом рівності сторін. Європейський суд з прав людини неодноразово нагадував, що принцип рівності сторін у розумінні "справедливого балансу" між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно до другої сторони (рішення у справах "Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands" від 27 жовтня 1993 р., п. 33, та "Ankerl v. Switzerland" від 23 жовтня 1996 р., п. 38).

Виходячи з принципу верховенства права, з метою забезпечення принципу змагальності (ст. 13 ГПК України) та всебічного, повного і об`єктивного визначення обставин справи, які підлягають встановленню, суд дійшов висновку про наявність підстав для продовження позивачу за первісним позовом строку для подачі відповіді на відзив до дати фактичного її подання та прийняття відповіді до розгляду.

У судовому засіданні 07.02.2023 позивачем за первісним позовом подано додаткові пояснення по суті спору щодо нарахованих сум на підставі акту про порушення №04273 від 02.07.2020.

У судовому засіданні 07.02.2023, виходячи з того, що судом здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи для розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.2023 судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 28.03.2023.

У судовому засіданні 28.03.2023 судом у відповідності до приписів статті 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 13.04.2023.

У судовому засіданні 13.04.2023 представник позивача за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) первісні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити, у задоволенні зустрічних вимог просив відмовити.

В свою чергу представник відповідача за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) у судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, хоча про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою уповноваженої особи про його отримання.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) належним чином повідомлений про розгляд даної справи і не повідомив суду про причини неявки, суд на місці постановив розгляд справи по суті проводити за його відсутності.

На виконання вимог статті 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до статті 219 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 13.04.2023 відповідно до статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом), з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Згідно преамбули Закону України "Про ринок електричної енергії" він визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Згідно з пунктом 14 частини 1 статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір про постачання електричної енергії споживачу.

Частинами 1 - 2 статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

На виконання вимог Закону України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017 №2019, який набув чинності 11.06.2017, 13.11.2017 загальними зборами акціонерів Публічного акціонерного товариства "Київенерго" прийнято рішення про реорганізацію Публічного акціонерного товариства "Київенерго" шляхом виділу з нього Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі".

Згідно пункту 2.3 Статуту Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі", товариство є правонаступником Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в частині переданих йому майна, прав та обов`язків, необхідних для здійснення діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та є правонаступником, в тому числі, і в частині використання ліцензій та тарифів, виданих та встановлених для Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (із врахуванням викладеного в листі Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг за вих. №1683/21.1/7-18 від 21.02.2018).

Таким чином, Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські електромережі" є правонаступником прав і обов`язків Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в частині здійснення діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами.

27.08.2018 року між Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Київські електромережі" (позивач у справі, постачальник за договором) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Печерська Мрія" (відповідач у справі, споживач за договором) укладено договір про постачання електричної енергії №35627 (надалі - договір), розділом 1 якого передбачено, що постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача за об`єктами споживача згідно з умовами цього договору та додатків до договору, що є його невід`ємною частиною, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатків до договору, що є його невід`ємною частиною.

Точка продажу електричної енергії на межі балансової належності електроустановок споживача. Приєднана та дозволена потужність у точці підключення визначена в додатку "Перелік об`єктів споживача".

Розділами 2-7 договору сторони узгодили права та обов`язки сторін, їх відповідальність, порядок визначення та узгодження договірних величин споживання електричної енергії та потужності, порядок обмеження та припинення електропостачання, облік електричної енергії та порядок розрахунків, інші умови тощо.

Згідно з п. 2.1 договору під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ).

Цей Договір набирає чинності з дня його підписання та укладається на строк до 31.12.2018 року. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п. 9.4 договору).

Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів письмового повідомлення за один місяць до закінчення терміну дії цього договору однією із сторін іншої сторони про припинення договору, суд дійшов висновку, що вказаний договір був автоматично пролонгованим на 2019-2020 роки у відповідності до п. 9.4 договору.

Укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, який підпадає під правове регулювання норм § 5 глави 54 Цивільного кодексу України та § 3 глави 30 Господарського кодексу України.

Згідно статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" електрична енергія - енергія, що виробляється на об`єктах електроенергетики і є товаром, призначеним для купівлі-продажу. Споживання електричної енергії без дозволу не допускається.

Відповідно до частин 6, 7 статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку. Умови постачання електричної енергії, права та обов`язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312 затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), які набрали чинності 19 квітня 2018 року, крім пунктів 1 та 12, які набирають чинності з 11 червня 2018 року.

Таким чином, на час здійснення перевірки діяли Правила роздрібного ринку електричної енергії, затверджені постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року № 312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електроенергії".

Пунктом 1.2.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії, які поширюють дію на спірні правовідносини, визначено, що на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.

Пунктом 3.1.1 ПРРЕЕ встановлено, що постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами, крім постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги або постачальником "останньої надії". Ціни (тарифи) на послуги постачальника універсальних послуг, постачальника "останньої надії" визначаються у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до абзацу 2 частини першої статті 275 Господарського кодексу України окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу.

Абзацом 1 частини першої статті 275 Господарського кодексу України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

За змістом частини другої статті 275 Господарського кодексу України відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону (ч. 6 ст. 276 ГК України).

Як визначено п. 1 ч. 1 ст. 58 Закону України "Про ринок електричної енергії", споживач має право купувати електричну енергію для власного споживання за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку, за умови укладення ним договору про врегулювання небалансів та договору про надання послуг з передачі електричної енергії з оператором системи передачі, а у разі приєднання до системи розподілу - договору про надання послуг з розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу; або купувати електричну енергію на роздрібному ринку у електропостачальників або у виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії на об`єктах розподіленої генерації, за правилами роздрібного ринку.

В розумінні пункту 1.2 ПКЕЕ споживачем електричної енергії є юридична або фізична особа, що використовує електричну енергію для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору.

Згідно з пунктом 5.5.5 ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов`язаний, зокрема: користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору; дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та електроприладів згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів України; забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об`єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування; узгоджувати з оператором системи нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної потужності; забезпечувати доступ представникам оператора системи (після пред`явлення ними службових посвідчень) до об`єкта споживача для проведення технічної перевірки засобу комерційного обліку (засобів вимірювальної техніки), електроустановок та електропроводки, вимірювання показників якості електричної енергії, контролю за рівнем споживання електричної енергії, а також для виконання відключення та обмеження споживання електричної енергії споживачу (субспоживачу) відповідно до встановленого цими Правилами порядку та виконувати їх обґрунтовані письмові вимоги щодо усунення виявлених порушень, якщо це обумовлено умовами договору; забезпечити безперешкодний доступ представникам постачальника послуг комерційного обліку, електропостачальника та/або оператора системи (після пред`явлення ними службових посвідчень) до розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що встановлені на об`єктах споживача, для візуального або автоматизованого зняття показів розрахункових засобів комерційного обліку; своєчасно вживати відповідних заходів для усунення виявлених порушень; не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.

Відповідно до п. 2.2.2 договору постачальник зобов`язується постачати споживачу до точки продажу електричну енергію як різновид товару, а останній, згідно з п. 2.3.5 договору, зобов`язується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатку до договору "Порядок розрахунків та графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".

Пунктом 2.3.10 договору передбачено, що споживач, зокрема, зобов`язується забезпечувати безперешкодний доступ (за пред`явленням службового посвідчення) уповноважених представників постачальника до електроустановок та засобів обліку для проведення технічної перевірки засобів обліку, контролю за рівнем споживання електричної енергії, вимірювання потужності, контролю показників якості, виконання відключення, обмеження споживання та виконувати обґрунтовані письмові вимоги постачальника щодо усунення виявлених порушень, а позивач як постачальник має право на вказані дії, згідно з пунктом 3.1.5 договору.

Відповідно до п. 2.3.11 договору споживач зобов`язується оперативно повідомляти постачальника про порушення схеми розрахункового обліку електричної енергії, несправності в роботі локального устаткування збору і обробки даних або автоматизованих систем обліку електричної енергії, що належать споживачу за ознакою права власності, користування, повного господарського відання або встановлені на території споживача та виявлення без облікового користування електричною енергією від технологічних мереж споживача.

В свою чергу, відповідно до п. 3.1.3 договору постачальник має право складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) споживача умовам договору про постачання електричної енергії та порушення вимог законодавства України в електроенергетиці.

Пунктом 4.4 договору передбачено, що у разі виявлення однією зі сторін порушень умов договору іншою стороною, за які законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох сторін договору в двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стала причиною складання акта, має право внести до акта свої зауваження. Сторона, яка виявила порушення своїх прав, зобов`язана попередити іншу сторону про необхідність складання акта. Інша сторона не може без поважних причин відмовитися від складання та підписання акта. У разі відмови відповідальної сторони від підписання акта в ньому має бути запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо його на місці складання підписали не менше трьох уповноважених представників сторони договору, що склала акт.

Згідно підпункту 8.2.5 ПРРЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 8 до цих Правил.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.07.2020 при перевірці працівниками Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" стану обліку відповідачем електричної енергії за адресою: м. Київ, вул. Коновальця, 32-Г, за участю особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки - ОСОБА_1 , було встановлено порушення Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Печерська Мрія" п.п. 7 п. 8.4.2 ПРРЕЕ про що складено акт про порушення №04273 від 02.07.2020 року. До акту, як зазначено в ньому, додавалась фотофіксація.

Вказаний акт про порушення №04273 від 02.07.2020 року підписаний особою, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки та була присутня під час проведення перевірки, виявленні та фіксації порушення, а саме: ОСОБА_1 та уповноваженими представниками позивача, а саме інженером Моторним Дмитром Миколайовичем та провідним інженером Огієнко Романом Анатолійовичем.

Крім того, вказаний Акт про порушення №04273 від 02.07.2020 року містить підпис голови Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Печерська Мрія" Набойченко Р.В., який за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є керівником Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Печерська Мрія", підпис вказаної особи на акті про порушення датований 03.07.2020 року.

При цьому, акт порушень містить зауваження споживача від 03.07.2020 року, відповідно до яких: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Печерська Мрія" не було завчасно попереджено належним чином про проведення обстеження; представники оператора систем перед оглядом електроустановок не пред`явили службові посвідчення; акт про порушення №04273 був складений не на місці виявлення порушення, а невідомо де без присутності споживача та був наданий для ознайомлення через добу - 03.07.2020; ОСББ невідомо, хто саме складав акт про порушення; зазначена в акті "Схема електроспоживання споживача" не відповідає фактичній дійсності; прилади, які застосовувались представниками ДТЕК при виконанні вимірювань струмоприймачів, не були пред`явлені під час проведення замірів; на момент відключення представниками ДТЕК відсутні будь-які струмоприймачі, які приєднані до вказаної мережі, безоблікове споживання фактично відсутнє.

Вказаний додаток до Акту про порушення №04273 від 02.07.2020 підписаний головою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Печерська Мрія" Набойченком Р.В. та ОСОБА_1 03.07.2020 та наданий представнику позивача Моторному Д.М.

Частиною 1 статті 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.

Згідно пункту 8.2.6 ПРРЕЕ на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з 3 уповноважених представників оператора системи.

Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення та має бути повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати засідання.

Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу.

У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 цього розділу та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.

Відповідно до п. 8.2.6 ПРРЕЕ Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Печерська Мрія" було повідомлене про проведення 17.08.2020 року засідання комісії з розгляду Акту про порушення №04273 від 02.07.2020 року, що підтверджується підписом представника споживача у п. 11 вказаного акту.

17.08.2020 року відбулося засідання комісії з розгляду Акту про порушення №04274 від 02.07.2020 року, на якому прийнято рішення, оформлене протоколом №2669 від 17.08.2020 року про відкладення розгляду акту про порушення на 25.08.2020 року у зв`язку з необхідністю доопрацювання матеріалів, про що Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Печерська Мрія" було повідомлене, про що свідчить підпис голови Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Печерська Мрія" Набойченка Р.В., який був присутній на даному засіданні.

25.08.2020 року відбулося засідання комісії з розгляду Акту про порушення №04273 від 02.07.2020 року, на якому прийнято рішення, оформлене протоколом №2725 від 25.08.2020 року про нарахування кількості недоврахованої електроенергії відповідно до пункту 8.4.12 та за формулою №8 Правил роздрібного ринку електричної енергії, за період з 03.01.2020 року по 02.07.2020 року. Сума за недовраховану електроенергію склала 162692,75 грн. відповідно до розрахунку кількості недорахованої електроенергії по акту №04273 від 02.07.2020 року.

Вказане рішення комісії 25.08.2020 року прийняте в присутності представника споживача - голови правління ОСББ "Печерська Мрія" Набойченко Р.В., однак останній відмовився від підпису протоколу №2725 від 25.08.2020 року, отримання його копії та отримання розрахунку і рахунку.

Пунктом 8.4.2 ПРРЕЕ передбачено, що визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі оператора системи з порушенням схеми обліку.

Недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії; крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку відповідно до статті 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" віднесено до правопорушень в сфері електроенергетики.

Відповідно до пункту 1.1.2 ПРРЕЕ під терміном "необлікована електрична енергія" слід розуміти обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом в електромережі, що належать іншим власникам електричних мереж, але не врахований розрахунковими засобами комерційного обліку або врахований неправильно; "оператор системи" оператор системи передачі, оператор системи розподілу або оператор малої системи розподілу.

Відповідно до пункту 8.2.6 ПРРЕЕ саме рішення комісії, оформлене протоколом, є документом, в якому зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії і на підставі якого споживачу надається розрахунковий документ для оплати необлікованої електричної енергії.

Відповідачеві виставлений рахунок №35627013/акт04273 від 25.08.2020 року за активну електроенергію на суму 162692,75 грн., який разом із супровідним листом вих. №01/3/04-777 від 25.08.2020 року був надісланий Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Печерська Мрія" та одержаний останнім 04.09.2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0408030857762.

Пунктом 8.2.7 ПРРЕЕ встановлено, що споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день).

Втім, відповідачем не було здійснено оплату за споживання необлікованої електричної енергії згідно з протоколом №2725 від 25.08.2020 року засідання комісії по розгляду Акта про порушення №04273 від 02.07.2020 року та виставленим рахунком №35627013/акт04273 від 25.08.2020 року у розмірі 162 692,75 грн.

Відтак, оскільки відповідачем як споживачем електричної енергії не було виконано обов`язку з оплати вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії у встановлений строк, всупереч вимогам законодавства та умов договору, Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські електромережі" звернулось до суду з позовом про стягнення вказаної суми з ОСББ "Печерська Мрія" та нарахованих 3% річних та інфляційних втрат.

В свою чергу, ОСББ "Печерська Мрія" подано зустрічний позов до ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі", в якому, посилаючись на порушення Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Київські електромережі" приписів законодавства під час перевірки та фіксації її результатів у акті, вважає, що прийняте на підставі такого акту рішення комісії відповідача про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості, оформлене протоколом №2725 від 25.08.2020 року, підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Наразі відповідачем за первісним позовом не надано суду жодних доказів на підтвердження відсутності боргу або письмових пояснень щодо неможливості надання таких доказів.

Натомість, відповідач за первісним позовом заперечує проти позовних вимог, посилаючись, зокрема, на те, що акт про порушення був складений працівниками ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" за участі особи ОСОБА_1, який не був уповноважений об`єднанням на надання доступу до приміщень ВРП-14 та підписання будь-яких документів, особу якого не було встановлено за документами; акт про порушення було складено та підписано не в день проведення перевірки; під час проведення перевірки уповноважені особи позивача не пред`явили своїх службових посвідчень; представники позивача не мали відповідного доступу та кваліфікації для здійснення перевірки та доступу до електрощитового приміщення; безоблікове споживання електроенергії відсутнє за наявності укладеного між сторонами договору №35627 від 27.08.2018 року.

У розумінні Правил роздрібного ринку електричної енергії - актом про порушення є документ установленої форми, який складається для фіксації факту порушення споживачем цих Правил та який є підставою для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії; засіб вимірювальної техніки - технічні засоби, які використовуються для вимірювання обсягів та/aбо якості електричної енергії в точці вимірювання відповідної точки комерційного обліку і мають нормовані метрологічні характеристики; засоби комерційного обліку електричної енергії - узагальнена назва засобів, які використовуються для здійснення комерційного обліку електричної енергії (засоби вимірювальної техніки, допоміжне обладнання, засоби та системи збору та обробки результатів вимірювання, формування, збереження та передачі даних комерційного обліку та керування даними тощо) відповідно до процедур, визначених Кодексом комерційного обліку; необлікована електрична енергія - обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом в електромережі, що належать іншим власникам електричних мереж, але не врахований розрахунковими засобами комерційного обліку або врахований неправильно; оператор системи - оператор системи передачі, оператор системи розподілу або оператор малої системи розподілу.

Пунктами 2.3.4, 2.3.5 ПРРЕЕ визначено, що відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені. Відповідальним за експлуатацію та технічний стан засобів (вузлів) вимірювальної техніки є їх власник. Планова заміна, у тому числі на виконання вимог нормативно-правових актів, технічна підтримка та обслуговування розрахункових засобів вимірювальної техніки електричної енергії здійснюються постачальником послуг комерційного обліку за договором про надання послуг комерційного обліку, який укладається між споживачем та постачальником послуг комерційного обліку відповідно до Кодексу комерційного обліку.

Підпунктом 3 пункту 5.1.1 ПРРЕЕ надано оператору систем право проводити (за пред`явленням представником службового посвідчення) обстеження електроустановок споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза засобами вимірювання та інших порушень, що викликають неправильне вимірювання обсягів споживання електричної енергії.

Згідно підпунктів 4, 7, 10 пункту 5.1.1 ПРРЕЕ оператор систем має право на безперешкодний доступ (за пред`явленням представником службового посвідчення) до електричних установок споживача для проведення технічної перевірки засобів вимірювання, контролю за рівнем споживання електричної енергії та потужності, вимірювання показників якості електричної енергії, контрольного огляду електричних мереж від межі балансової належності до точки вимірювання та/або точки обліку відповідно до умов укладених договорів, а також для виконання відключення та обмеження споживання відповідно до встановленого цими Правилами порядку та умов договору, виконання інших робіт відповідно до договору; на отримання доступу до засобів вимірювальної техніки, систем автоматизованого вимірювання та баз даних результатів такого вимірювання (з метою отримання інформації) для контролю обсягів розподілу електричної енергії та величини потужності; перевіряти схеми приєднання струмоприймачів споживача, які беруть участь у регулюванні навантаження в електромережі, а також перевіряти працездатність установлених у споживача пристроїв протиаварійної автоматики та інших пристроїв, що забезпечують регулювання навантаження в енергосистемі.

Згідно з п. 8.2.5 ПРРЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 8 до цих Правил.

Акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред`явлення ними службових посвідчень.

В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил та всі необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення; номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення; фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення.

Споживачі, представники оператора системи, інші особи, присутні при перевірці, під час здійснення перевірки електроустановок мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявлених порушень та/або відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення, про що зазначається в акті про порушення.

В акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. Виправлення чи підчищення не допускаються. Текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення.

В акті зазначаються заходи, яких було вжито або яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи).

У разі відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення цієї особи або більше одного уповноваженого представника оператора системи, а відмова споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення підтверджується відеозйомкою.

До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в цьому акті.

Представники оператора системи перед складанням акта про порушення зобов`язані повідомити споживача про його право внести пояснення та зауваження до акта, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень.

Облік бланків актів про порушення ведеться оператором системи у пронумерованому, прошнурованому та скріпленому печаткою журналі.

Акти про порушення та документи, що підтверджують факт їх отримання споживачем, повинні зберігатися оператором системи протягом трьох років з дня оформлення акта про порушення.

Як вбачається з матеріалів справи, при перевірці працівниками позивача стану обліку відповідачем електричної енергії за адресою: м. Київ, вул. Коновальця Євгена 32Г, було встановлено порушення ОСББ "Печерська Мрія" п.п. 7 п. 8.4.2. ПРРЕЕ, а саме: самовільне підключення електропроводки без наявності відповідних договорів до електромережі, що не є власністю ПАТ "ДТЕК Київські електромережі", з порушенням схеми обліку. Самовільне підключення виконано кабелем від ВРП-14 до нежитлового приміщення.

Виявлене представниками оператора системи розподілу та зазначене в акті про порушення підключення не передбачене додатком 1 до договору "Однолінійна схема електропостачання" та проектним рішенням, а тому є самовільним. При включенні навантаження лічильний механізм розрахункового лічильника не враховує електричну енергію, покази лічильника не змінюються, спожита електрична енергія не враховується. Факт підключення електропроводки до автоматичного вимикача поза розрахунковим засобом обліку №031307306 типу СА4-И678, встановленим у ВРП-14, що зафіксовані в акті про порушення та позначено на схемі у ньому, споживач не заперечив та не спростував. Виявлене самовільне підключення підтверджується наявністю напруги в місці самовільного підключення.

Вказане порушення було зафіксоване в Акті про порушення №04273 від 02.07.2020 року, копія якого наявна в матеріалах справи. До акту, як зазначено в ньому, додається фотофіксація.

У п. 8, 9 вказаного акту про порушення вказано, що виявлене порушення було усунуто представниками позивача шляхом проведення відключення з частковим демонтажем кабелю в ВРП-14 та вжито заходів для усунення порушення.

При цьому, суд відхиляє доводи Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Печерська Мрія" про те, що працівники Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" були допущені до електрощитових неуповноваженою особою, яка не мала права ні допускати представників позивача, ні підписувати акт від імені відповідача.

Як вбачається із матеріалів справи, такою особою є ОСОБА_1, який є директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія Домком Київ", яке здійснює управління багатоквартирним будинком 32Г по вул. Коновальця в м. Києві, що не заперечується сторонами та зазначається самим ОСББ "Печерська Мрія" у відзиві на позовну заяву та у зустрічному позові.

Статтею 12 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (в редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин) визначено, що управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління. За рішенням загальних зборів функції з управління багатоквартирним будинком можуть бути передані (всі або частково) управителю або асоціації. Об`єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об`єднання.

Тобто, станом на дату проведення перевірки постачальником електроенергії Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Печерська Мрія" делегувало здійснення управління будинком 32Г по вул. Коновальця в м. Києві Товариству з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія Домком Київ", керівником якого був ОСОБА_1, що пояснює наявність у ОСОБА_1 ключів від приміщень, в яких розміщені електрощитові.

В свою чергу, положеннями ПРРЕЕ визначено, що акт про порушення може бути складений як в присутності споживача (представника споживача), так і в присутності іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт і законодавством не встановлений обов`язок представників оператора системи розподілу перевіряти повноваження іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт споживача, під час складання акта про порушення, окрім установлення цієї особи.

З матеріалів справи вбачається, що акт про порушення №04273 від 02.07.2020 року підписаний ОСОБА_1 - тобто особою, яка була встановлена та допустила представників оператора на об`єкт споживача для проведення перевірки та була весь час присутня при проведенні перевірки, виявленні та фіксації правопорушення.

Отже, ОСОБА_1 знаходився на об`єкті ОСББ "Печерська Мрія", мав доступ до закритих приміщень та допустив представників позивача до перевірки, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що Акт про порушення №04273 від 02.07.2020 року відповідає положенням пункту 8.2.5 ПРРЕЕ та пункту 6.5.13 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, як такий, що складений у присутності уповноваженого представника відповідача, як того і вимагає ПРРЕЕ, оскільки особа знаходилася на об`єкті відповідача, мала доступ до закритих приміщень ОСББ, допустила представників позивача на об`єкт для проведення перевірки, чого не може зробити не уповноважена особа.

Означене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 20.09.2021 року у справі №911/1122/20, від 27.03.2018 у справі №916/1385/17, від 04.07.2018 року у справі №914/2510/17.

Безпідставними є і твердження відповідача про відсутність доказів пред`явлення представниками Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" службових посвідчень, з огляду на допуск управителем будинку даних осіб до приміщень електрощитової та підписання акту. Окрім того, такі твердження є суперечливими, оскільки за доводами самого ж відповідача його уповноважених представників під час перевірки не було, а відтак не вбачається зрозумілим, кому мали пред`явити представники Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" свої службові посвідчення.

У свою чергу, заперечення відповідача щодо підписання акту про порушення Головою правління ОСББ "Печерська Мрія" Набойченком Р.В. 03.07.2020 року, тобто на наступний день після його складення, жодним чином не спростовує ні дати проведення перевірки, ні дати складення такого акту.

Так, акт про порушення містить позначку про зауваження до акту, викладені у додатку до нього від 03.07.2020 року. Проте, внесення в додаток до акту про порушення відповідачем своїх зауважень не є доказом недійсності акту, а лише свідчить про факт реалізації ОСББ "Печерська Мрія" як споживачем свого права вносити такі зауваження, що передбачено п.8.2.5 ПРРЕЕ, та жодним чином не підтверджує складання акта не в день проведення перевірки.

Відхиляє суд і доводи Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Печерська Мрія" про відсутність повноважень у працівників Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" - інженера І категорії Моторного Дмитра Миколайовича та провідного інженера Огієнко Романа Анатолійовича на складення такого акту, оскільки із наявних у матеріалах справи посадових інструкцій інженера І категорії Відділу з технічного аудиту ІІІ №3/05-1751-19 та провідного інженера Відділу з технічного аудиту ІІІ №3/05-1750-19 вбачається, що інженери І категорії та провідні інженери Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" уповноважені здійснювати перевірки електроустановок споживачів, технічні перевірки засобів обліку споживачів, проводити обстеження ТП/РП як товариства, так і споживачів, здійснювати перевірку якості складання персоналом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" актів про порушення та актів контрольного нагляду.

Сам факт наявності у інженерів І категорії та провідних інженерів повноважень здійснювати перевірку електроустановок споживачів, в той час як акт про порушення може бути складений лише особами, які здійснювали перевірку, та здійснювати перевірку якості складання актів про порушення свідчить про наявність у них права на складення та підписання Акту про порушення №04273 від 02.07.2020 року.

Необґрунтованими є і твердження Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Печерська Мрія" про те, що з боку відповідача відсутнє фактичне порушення п.п.7 п.8.4.2 ПРРЕЕ за наявності укладеного між сторонами договору №35627 від 27.08.2018 року та зважаючи на те, що оскільки всередині будинку по вул. Є. Коновальця 32Г не існує електричних мереж, якими передається та розподіляється електрична енергія, то спірне підключення виконано саме до внутрішньобудинкової проводки, а не електричної мережі, що виключає відповідальність відповідача згідно вказаного пункту Правил.

Так, згідно з п.2.2.1 ПРРЕЕ встановлено, що межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності між споживачем (субспоживачем) і оператором системи (основним споживачем) за технічний стан і обслуговування суміжних електроустановок фіксуються в акті розмежування балансової належності електроустановок і експлуатаційної відповідальності сторін.

Пунктом 2.2.5 ПРРЕЕ передбачено, що за стан внутрішньобудинкових електричних мереж багатоквартирного будинку (від вводу в будинок до відхідних клем вузла вимірювання побутового споживача) відповідає власник (балансоутримувач) цих мереж. Межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності у багатоквартирному будинку встановлюється: 1) між власником (балансоутримувачем) внутрішньобудинкових електричних мереж багатоквартирного будинку та оператором системи - відповідно до пункту 2.2.2 або пункту 2.2.3 цієї глави; 2) між власником (балансоутримувачем) мереж багатоквартирного будинку та власником вузла обліку побутового споживача, розміщеного у квартирі, - на вхідних клемах вузла вимірювання; 3) між власником (балансоутримувачем) мереж багатоквартирного будинку та власником вузла обліку побутового споживача, розміщеного на сходовій клітці, - на вхідних клемах комутаційного апарата, встановленого до вузла вимірювання; 4) між власником вузла обліку та споживачем - на відхідних клемах вузла вимірювання.

Отже, електроустановки багатоквартирних житлових будинків є складовими комплексу електротехнічного обладнання, до яких належать електричні мережі і струмоприймачі, призначені для забезпечення роботи електрообладнання спільного призначення, облік електричної енергії яких встановлюється на межі експлуатаційної відповідальності сторін згідно акта розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін (Додаток №6 до Договору).

Відповідно до п.2.2.10 ПРРЕЕ якщо до електричних мереж оператора системи приєднані електричні мережі, які на підставі права власності не належать жодному суб`єкту господарювання та через які електрична енергія передається до технологічних електричних мереж споживача, межа експлуатаційної відповідальності та точка розподілу електричної енергії встановлюються на межі балансової належності споживача.

Згідно з п.1.2 додатку №6 до договору межа відповідальності споживача встановлена по 2 КЛ-0,4 кВ: "РП432 - ВРП10", "ВРП10 - ВРП11", "РП432 -ВРП19", "ВРП18 - ВРП19", "РП432"-ВРП15", "ВРП15 - ВРП16", "РП432-ВРП13", "РП432-ВРП14", "РП432-ВРП8", "РП432-ВРП9"; ВРП10, ВРП11, ВРП19, ВРП18, ВРП15, ВРП16, ВРП13, ВРП14, ВРП8, ВРП9 та внутрішні мережі.

При цьому, у п.10 цього додатку відображена схема електроустановки та точки розподілу мереж.

Таким чином споживач несе відповідальність за технічний стан, обслуговування та експлуатацію внутрішньобудинкових електричних мереж, а також мереж та обладнання у ВРП-14, де було виявлено порушення.

Відповідно до додатку 1 та 4А до договору та схеми електроживлення споживача, зображеної в акті про порушення, у ВРП-14 встановлено лічильник №037307306 типу СА4-И678, через який підключено та враховується кількість спожитої електричної енергії ОСББ "Печерська Мрія" на робоче освітлення.

Тоді як з зображення на схемі до акту про порушення вбачається, що електроспоживання здійснюється через кабель, який під`єднано через автоматичний вимикач, внаслідок чого споживання електричної енергії не обліковується лічильником №037307306, встановленим у ВРП-14.

Отже, виявлене на об`єкті споживача підключення до електромережі не відповідає проектній документації та не передбачено договором, а відтак є самовільним та є правопорушенням, передбаченим п.п.7 п.8.4.2 ПРРЕЕ, а саме: самовільне підключення електропроводки до електромережі, що не є власністю ПАТ "ДТЕК Київські електромережі" з порушенням схеми обліку.

Згідно з частиною п`ятою статті 277 Господарського кодексу України відповідальність за порушення правил користування енергією встановлюється законом.

Частина друга статті 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначає відповідальність за порушення нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії. Зокрема, до правопорушень на ринку електричної енергії відносяться: недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії; крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.

Частиною першою статті 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.

Пунктом 8.2.6 ПРРЕЕ визначено, що рішення комісії, оформлене протоколом, є документом, в якому зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії і на підставі якого споживачу надається розрахунковий документ для оплати необлікованої електричної енергії.

Як встановлено судом, за наслідками засідання 25.08.2020 року комісією позивача вирішено провести нарахування на підставі п. 8.4.12 та за формулою №8 ПРРЕЕ, глава 8.4. розділу VIII ПРРЕЕ, виходячи з наступних параметрів: потужність - 32,67 кВт; тривалість роботи струмоприймачів протягом доби 12 год. 7 днів; коефіцієнт 1 та визначено належну до сплати суму за недовраховану електроенергію в розмірі 162692,75 грн. за період з 03.01.2020 по 02.07.2020.

Матеріали справи не містять заперечень відповідача щодо розрахунків обсягу та вартості необлікованої електричної енергії.

При цьому, суд відзначає, що до звернення Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" до суду із позовом про стягнення з ОСББ коштів згідно рішення комісії від 25.08.2020 року по розгляду акту про порушення №04273 від 02.07.2020 року відповідач не оскаржував такого рішення. Тобто, майже два роки Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Печерська Мрія" не вживало жодних заходів для оскарження такого рішення, в той час як з огляду на приписи ПРРЕЕ ігнорування рішення позивача за первісним позовом не може вважатись добросовісною поведінкою відповідача за первісним позовом, а тим більше жодним чином не може свідчити про незгоду відповідача із таким рішенням до подання позивачем позову про стягнення коштів за таким рішенням.

Приймаючи до уваги вищевикладене в сукупності, суд прийшов до висновку, що Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Печерська Мрія" не доведено допущення Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Київські електромережі" порушень вимог законодавства під час перевірки стану обліку електричної енергії, виявлених порушень та визначення суми обсягу та вартості належної до сплати вартості необлікованої електроенергії, а також змісту складених під час перевірки документів, зокрема, акту про порушення та протоколу засідання комісії по його розгляду, тобто не доведено наявності підстав для скасування рішення комісії Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості, оформлене протоколом №2725 від 25.08.2020 року, у зв`язку з чим суд відмовляє у задоволенні зустрічного позову Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Печерська Мрія".

За матеріалами справи судом встановлено, що позивачем на юридичну адресу відповідача листом вих. №01/3/04-777 від 25.08.2020 року було направлено копію протоколу комісії №2725 від 25.08.2020 року; розрахунку вартості електроенергії, спожитої без обліку; рахунок для оплати недорахованої електричної енергії; акт прийняття-передавання товарної продукції, які отримані відповідачем 04.09.2020 року про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №0408030857762.

За нормами ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до приписів частин першої та другої статті 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

У п. 8.2.7 ПРРЕЕ унормовано, що кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи.

Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день).

Отже, згідно з п. 8.2.7 ПРРЕЕ Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Печерська Мрія" мало оплатити рахунок №35627013/акт04273 від 25.08.2020 року до 05.10.2020 року включно (оскільки останній день 30-денного строку припадав на 04.10.2020 - вихідний день - неділю), втім, як встановлено судом, відповідач не здійснив оплату вартості необлікованої електричної енергії, в зв`язку з чим утворилась заборгованість в сумі 162 692,75 грн, що спростовує доводи Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Печерська Мрія", що у нього не виникло грошових зобов`язань перед Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Київські електромережі".

Проте, як встановлено судом, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Печерська Мрія" не здійснило оплату вартості необлікованої активної електричної енергії, у зв`язку з чим утворився борг в сумі 162692,75 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Отже, оскільки матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем обов`язку з оплати вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення ПРРЕЕ у встановлений строк, розмір боргу відповідає фактичним обставинам та на момент прийняття рішення доказів погашення заборгованості відповідач за первісним позовом суду не представив, як і доказів, що спростовують викладені обставини, суд дійшов висновку, що вимога позивача в частині стягнення боргу в сумі 162692,75 грн. є обґрунтованою.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з аналізу статей 612, 625 Цивільного кодексу України право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних, які не є штрафними санкціями, є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

При цьому інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

При цьому розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Аналогічна правова позиція щодо застосування частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/190/18, постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18 та постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 905/587/18.

Згідно правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 917/1421/18, оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць із моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

Відтак, оскільки відповідач допустив прострочення оплати вартості спожитої не облікованої електроенергії, на підставі наведених вище норм чинного законодавства, позивачем нараховано за період з 05.10.2020 року по 01.06.2021 року 3% річних у розмірі 8086,85 грн та інфляційні втрати у розмірі 42197,60 грн.

З огляду на вимоги статті 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Тобто, визначаючи розмір заборгованості за договором, зокрема, в частині пені, відсотків річних та інфляційних втрат суд зобов`язаний належним чином дослідити поданий стороною доказ (в даному випадку - розрахунок заборгованості та нарахувань), перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду.

Відповідачем не надано суду контррозрахунку заявлених до стягнення позовних вимог або заперечень щодо здійсненого позивачем розрахунку.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат за заявлений позивачем період, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, тому вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню у заявленому розмірі.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Під час розгляду справи відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) не спростовано факту самовільного підключення електропроводки і як наслідок безоблікового споживання електроенергії, як і не доведено факт того, що акт про порушення №04273 від 02.07.2020, складений з порушенням Правил роздрібного ринку електричної енергії.

При цьому, суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд дає вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та наголошує, що усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині рішення, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду та не суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.

Приймаючи до уваги вищевикладене в сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення первісних позовних вимог та відмову в задоволенні зустрічних позовних вимог.

Згідно з пунктом 2 частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, враховуючи положення статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору за подання первісного позову та зустрічного позову покладаються на відповідача за первісним позовом.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 76-80, 129, 202, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Печерська Мрія" про стягнення 212977,20 грн задовольнити повністю.

2. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Печерська Мрія" (01133, м. Київ, вул. Євгена Коновальця, буд. 32-В, 32-Г; ідентифікаційний код 41839086) на користь Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд. 20; ідентифікаційний код 41946011) суму основного боргу у розмірі 162692 (сто шістдесят дві тисячі шістсот дев`яносто дві) грн 75 коп., 3% річних у розмірі 8086 (вісім тисяч вісімдесят шість) грн 85 коп., інфляційні втрати у розмірі 42197 (сорок дві тисячі сто дев`яносто сім) грн 60 коп. та судовий збір у розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн 00 коп.

3. У задоволенні зустрічного позову Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Печерська Мрія" до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" про скасування рішення комісії відмовити.

4. Видати наказ позивачу за первісним позовом після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржено до апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 02.05.2023.

Суддя Т.В. Васильченко